Випробування годуванням. Огляд тижневиків 15-17 червня 2018 року
Випробування годуванням. Огляд тижневиків 15-17 червня 2018 року
Курйози чемпіонату, жахи в'язниці, інтриги Нацради та оголений торс — про що говорили «Подробности недели» («Інтер»), «Перші про головне. Деталі» (ZIK), «Час. Підсумки тижня» (5 канал), «Факти тижня» (ICTV), «ТСН. Тиждень» («1+1»), «События недели» («Україна») та «Завтра» (112 Україна).
Говорити цього разу було про що, адже життя в Україні неспокійне — тут і вибухи в мирних містах, і надзвичайні погодні ситуації, і викриття злочинів батьків проти дітей, і Марш рівності, і бойові дії врешті-решт. Пристрасті вирують навколо політикуму, що повільно, але впевнено прямує до виборів. Та не останню роль в тижневиках відіграють і міжнародні новини — «Час. Підсумки тижня» більше половини ефіру присвятив темі міжнародних відносин. Побалували своїх глядачів ексклюзивом і у програмі «Завтра». Коментарі міністра закордонних справ України Павла Клімкіна щодо засідання нормандської четвірки побачили глядачі тижневиків «Інтера» та 5 каналу.
Примусове годування
Як гостро ви реагуєте на повідомлення про перебіг голодування Олега Сенцова? Переживання за стан його здоров'я, надія на те, що ситуація може змінитися через втручання міжнародних чи гуманітарних організацій, злість на російську владу, яка тримає режисера в заручниках… ЗМІ частково заговорили тему голодування Сенцова. Як знайти спосіб донести інформацію і переконати глядача у важливості теми, але не переступити межі етичності?
Цього тижня програмі «ТСН. Тиждень» вдалося викликати сильні емоції матеріалом Ірини Курило.
«Те, що ми покажемо вам зараз, виходить за всі межі нормального. Ми навіть не зразу наважилися просити журналіста погодитися відтворити те, що має назву примусове годування, бо психологи вважають такий вид тортур одним з найбільш травматичних. Він ламає людей із найсильнішою волею», — відразу попередила Алла Мазур.
Попередження в стилі ТСН — ексклюзив, шок, сенсації. Але те, що з'явилося на екрані цього разу, дійсно було за межею нормальності. Журналістка «1+1» випробувала на собі примусове годування — захід, який можуть застосувати до Олега Сенцова, голодування якого триває вже понад 30 днів. Моторошне видовище показане без прикрас.
Журналістка коментує: «уявіть, що вам пхають у ніс проти вашої волі ось такий зонд, і чинити опір у вас нема сил, бо ви більше 30 днів нічого не їли. А ще ви у в'язниці суворого режиму. Років на двадцять», «від думки, що цю річ [катетер] заштовхуватимуть у мене, як вона роздиратиме ніздрі, а потім лізтиме в горло, мене ледь не знудило, та ще моторошніше від думки, що все це комусь зроблять силоміць», «після того, як у ніс вводять зонд діаметром 7 міліметрів, голову проширає страшний, нестерпний біль. Не те що чинити опір, ворухнути головою просто неможливо. Процедура триває кілька хвилин, але вони здаються століттями. Коли зонд витягають, людина залишається ще на годину нерухомою, рясно шмаркаючись кров'ю» (це вона переповідає досвід іншої людини).
У подробицях розповідає про свій досвід примусового годування правозахисник і психіатр Семен Глузман, який називає такі дії одним із найбільших принижень із погляду психіатрії. Про те, що примусове годування навіть у Росії визнане тортурами, говорить сестра Олега Сенцова Наталя. Крім того, в сюжеті — архівні чорно-білі кадри, на яких людина пручається, але все одно піддається насильству. Матеріал не міг залишити байдужим глядача, який до того, як побачити кадри, міг не усвідомлювати, про що йдеться, коли говорять про «примусове годування», а отже, не розуміти всієї серйозності ситуації навколо Сенцова. З іншого боку, емоційний поріг глядачів дуже різний і серед них були такі, яких сюжет міг травмувати. Де межа між чесним інформуванням і турботою про глядача? Не йдеться про те, щоби тримати глядача в теплій ванні, але принаймні поважати його право не бачити певних речей, що реально можуть заподіяти шкоди.
В порівнянні з матеріалом «1+1» інші сюжети про Олега Сенцова виглядали приємною прогулянкою. «Подробности недели», «Час. Підсумки тижня» і «Завтра» коротко повідомили, що омбудсменка Людмила Денисова не змогла зустрітися з Сенцовим, на що МЗС України висловило протест. «Перші про головне. Деталі» розпочали з теми випуск. Із посиланням на російського режисера Аскольда Курова ведуча Інна Москвіна розповіла, що стан здоров'я в’язня погіршився, почалися проблеми з нирками. Розповіли і про те, що інший в’язень Кремля Володимир Балух у критичному стані — його голодування триває понад три місяці.
«Факти тижня» озвучили ідею багатьох експертів: «були надії, що він [Путін] зробить хоч якийсь жест доброї волі перед початком чемпіонату світу з футболу. Ну звільнив же він Ходорковського до олімпіади в Сочі, але вочевидь бажання сподобатися західному світу у господаря Кремля все менше». У сюжеті Олександра Візгіна важливий акцент: російська влада вважає ув'язнених кримчан росіянами, тому, можливо, не допускає до них омбудсмена з іншої держави. В цілому сюжет багатогранний і наповнений. Є й реакція міжнародної спільноти, російських культурних діячів і родичів Олега. «Більшість спостерігачів вважають, Путін принаймні не допустить смерті режисера у в'язниці. Євгеній Кисельов: Смерть Сенцова в результате голодовки ляжет на его репутацию несмываемым тёмным пятном». У матеріалі є цікаві історичні паралелі з долями політв'язнів радянських часів.
Потьомкінський чемпіонат
Скандали і курйози російського футболу можна було побачити у сюжеті Антона Коцуконя («Перші про головне. Деталі») — зокрема, порожні трибуни після оголошення, що всі квитки продані, скандальний жест співака Роббі Вільямса на відкритті чемпіонату, інциденти з представниками ЛГБТ-спільноти в Москві. «Факти тижня» ґрунтовно підійшли до висміювання чемпіонату: тут і цитати Семена Слєпакова, російського гумориста, який критикує російську владу, і дотепи ведучих про рівень російської збірної та її можливого тренера Рамзана Кадирова. Окремий сюжет Веніаміна Трубачова розповідає про музично-пісенний супровід чемпіонату, заяву російської влади щодо небажаних інтимних стосунків росіянок із іноземцями, офіційні делегації, стеження за іноземними знімальними групами, журналістами тощо. Не оминули й серію плакатів українського художника Андрія Єрмоленка, спрямованих проти чемпіонату.
Цікавою є реакція українських футболістів на чемпіонат: «Колишній гравець збірної, а нині помічник Шевченка Воронін, поїхав дивитись футбол у Москву і активно постить фотографії у соцмережах. Але більшість українських футболістів, як ветеранів, так і діючих гравців, вирішили бойкотувати турнір і дивитись матчі вдома по телевізору. Сергій Нагорняк, колишній футболіст збірної України: "Цікаво подивитися кращі збірні світу, в який футбол вони грають. Знаєте, проблема це в тому, що воно проходить в країні-агресорі. Для мене буде цікаво тільки футбол. Можна так сказати, футбол без збірної Росії"».
Говорять і про можливу заборону трансляції змагання на українських телеканалах: є цитати за і проти, «але матчі все ж таки на території України показують, у тому числі за участю Росії».
Головний акцент сюжету «Событий недели» — зростання цін в містах, де проводиться чемпіонат. Тут Путіна вчергове порівняли з Гітлером, тепер у такому контексті: «Российское гостеприимство на мундиале многие сравнивают с нацистским. Во время летней олимпиаде в далеком 1936 спортивный праздник Гитлер использовал, чтобы удивить иностранцев блеском якобы миролюбивой Германии. Вот и Россия далека от миролюбия и терпимости. Это сразу отметили иностранные журналисты. Они устроили протест перед первым матчем. [...] Футболисты и те не доверяют российскому гостеприимству. Сборная Англии отказалась отведать традиционный каравай — вдруг отравят, как Скрипалей в Солсбери».
Сергій Швець («ТСН. Тиждень») у стендапі свого сюжету фарбує траву і розповідає про підготовку до чемпіонату. Виглядає абсурдно і запам'ятовується. Дещо претензійним є твердження, що світові ЗМІ однозначно тлумачать проведення чемпіонату світу в Росії: «нагадує злочини Кремля останнього часу: анексія Криму, вторгнення до східних областей України, вбивство українських військових та мирних жителів, знищення пасажирського літака установкою Бук, втручання у вибори багатьох країн, кібератаки по всьому світу, отруєння Скрипалів, державна допінгова програма для спортсменів, вбивство Нємцова, катування політичних в'язнів, насамперед українських. Цей список можна було б і продовжувати, хоча почати слід було із того, що і саме право проведення мундіалю Росія купила мільярдними хабарами». Очевидно, що узагальнення не відповідає дійсності. Журналіст також розповідає про те, що Путін поки що задоволений своїм чемпіонатом, хоча «вже говорять і про расизм, і про вуличний бандитизм, і про загрозу ісламістських терактів. Словом, станеться диво, якщо цей турнір не виллється скандалом». Саркастичні пасажі супроводжуються мелодією «Калинка-малинка».
У програмі «Завтра» тему спорту як політичної технології обговорюють із політекспертом Віталієм Шкляровим. На його думку, чимало розвинутих країн відмовляються проводити змагання подібного рівня, але «страны с тиранской демократией, страны третьего мира, страны с авторитарными режимами, Саудовская Аравия, Россия, Китай — выстраиваются в очередь, хотят проводить турниры, потому что естественно для режимов, хочешь — не хочешь, вот такие мероприятия, особенно являются и режимными проектами. Они как бы лидивизируют это правительство. Посмотрите, как никогда наплыв большой туризма в России сейчас. Вообще никогда не ехали туристы, особо большими размерами в Россию, а сейчас прям зашкаливает количество туристов из Америки, и из Китая. Какие бы ни были разногласия и санкции, тем не менее, все радуются, выпивают, ходят по Москве, любуются и все хорошо». Ба, більше, «с точки зрения имиджа, Россия заработает очки, все говорят про нее. Россия пытается хорошо принять своих гостей, это правильно». Але важливо, що буде, коли гості залишають країну.
Топлес-курс
У поки що неофіційні виборчі перегони включаються нові учасники. Лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко 15 червня презентувала програму «Новий курс України». Сюжет «Подробностей недели» авторства Ірини Баглай створений у найкращих традиціях «паркету». Мовляв, Тимошенко говорила про те і про се, зокрема про необхідність прямої демократії, не збив із думок її й молодий чоловік, який вийшов на сцену з оберемком квітів і раптово оголив торс. Створили чотири дискусійні платформи, означили теми майбутніх форумів. В сюжеті — кілька цитат самої Тимошенко, підтримка від Сергія Дацюка та Леоніда Кравчука і жодного слова критики.
Матеріал Олексія Братущака («Перші про головне. Детал»”) більш критичний, навіть дещо іронічний. Глядач зміг оцінити масштаб дійства, почути тези виступу Тимошенко, але все було збалансовано оцінками політичних коментаторів Сергія Гайдая, Олексія Мустафіна й Дениса Богуша. Журналіст розповів про те, що серед політиків, помічених на форумі, був Валентин Наливайченко: «чи означає це, що екс-голова СБУ підтримує Тимошенко як кандидата у президенти?» Акцент у матеріалі зроблено на тому, що Тимошенко — перший політик, що розпочав президентську кампанію, але її гасла дуже подібні до гасел десятилітньої давнини. Політкоментатори говорять про те, що вона промацує електорат, а витівка хлопця з оголеним торсом названа технологією.
«Факти тижня» розповіли про форум Тимошенко і про фактичний старт кампанії в сюжеті Володимира Соколова. Лідерка «Батьківщини» в цьому сюжеті не є ключовим персонажем. Персони деяких претендентів на президентський пост коментує Володимир Фесенкю. Іво Бобула він назвав пародією на Вакарчука; спрогнозував, що якщо у Тимошенко чи Рабиновича побачать, що Зеленський відбирає у них електорат, запустять кампанію проти нього; а старт Тимошенко називає передчасним. Найбільше похвали з його вуст лунає на адресу Анатолія Гриценка, якого він вважає головною інтригою. Згадують також Іллю Киву, Сергія Капліна, Сергія Таруту, Олега Ляшка, Інну Богословську, Романа Безсмертного, Олега Тягнибока, Валентина Наливайченка, Петра Порошенка й навіть Віктора Ющенка. Не називають, але показують і Юрія Бойка. Всі ці люди, на думку автора сюжету, так чи інакше заявили про президентські амбіції, але поява деяких прізвищ у списку дивує. Зокрема Віктора Ющенка: «не варто також забувати про єдиного непідконтрольного Кремлю». Володимир Соколов робить свої висновки: «нас з вами, схоже, чекають найвеселіші вибори в українській історії. Адже якщо востаннє рекорд за кількістю претендентів був зафіксований 2004 року (тоді було 24 кандидати), то цього разу ми вже нарахували близько 30. І це ще виборча кампанія офіційно не почалася».
Говорили про Тимошенко і в програмі «Завтра». Її виступ і форум загалом обговорювали з гостем студії, Бачо Корчілавою, який оцінив її тези так: «набор фраз, которые больше всего нравятся обществу. Но, давайте честно скажем, сколько людей в нашем обществе понимают разницу между парламентской и президентско-парламентской республикой, и парламентско-президентской? Не очень много, поэтому, мы можем выйти на улицы и посмотреть. На самом деле, странная позиция, я пойду в президенты для того, чтобы поменять полностью модель управления. Как по мне, это немножко странная логика».
І знову суд
Цього тижня виявилось, що депутати ухвалили правку до закону про Антикорупційний суд: справи, що розглядалися у судах загальної юрисдикції, потраплятимуть на апеляцію туди ж. «Подробности недели» розпочали випуск саме з інформації про суд, ще й налякали, що через таку правку документ можуть не визнати в Міжнародному валютному фонді та Євросоюзі. В сюжеті Інни Томіної деталізується: активісти б'ють на сполох, що таким чином нинішні гучні справи в цей суд не потраплять, але в профільному комітеті говорять про те, що нові правки запроваджені не таємно, а узгоджені з Венеційською комісією і спрямовані на те, щоби уникнути перевантаження Суду. Проте це коментар Георгія Вашадзе, який не має безпосереднього стосунку до справи. Окремо переповідають слова нардепа Руслана Князевича, який начебто приховав правку. Ведучий Олексій Ліхман резюмує: правка ще буде обговорюватися з західними кредиторами і, можливо, саме їхнє слово стане вирішальним. «Факти тижня»теж розповіли про ці правки, що нібито отримали благословення Венеційської комісії, але пішли далі: «не минуло і доби, як секретар Венеціанської комісії Томас Макерт відхрестився від такої вимоги. Ось його цитата виданню Європейська правда. ЦИТАТА: З боку Венеціанської комісії не було такої вимоги.
Оксана Соколова, ведуча: Що ж, ситуація вимальовується неоднозначна. Ми так довго годували західних партнерів обіцянками виконати домовленості, а тепер з'ясовується, що ми чи то підманули їх, чи то недогледіли».
Ведуча «ТСН. Тиждень» Алла Мазур прокоментувала ситуацію глузливо: «Мало того що загальні суди нахабно зливають ці справи, тепер апеляція розглядатимуть ті ж звичайні суди, а ніякий не антикорупційний, ну а як легко у нас подружитися зі старими суддями не мені вам розказувати. Хитре це уточнення з'явилося уже в надрукованому законі, а от звідки. наші депутати в брехні уже заплуталися бо в залі перед голосуванням цю правку не зачитували, у профільному комітеті кажуть внести її порадила Венеційська комісія, там відповідають ніякого стосунку до правки не мають». Вона висловила побоювання, що президент може накласти на закон вето, і все почнеться з початку.
«Перші про головне. Деталі» наголосили на тому, як за закон голосувала Тимошенко: «цікава ситуація була ще під час голосування за закон у Раді. Юлія Тимошенко тоді з трибуни сказала: "Той, хто хотів залишити корупцію, той нехай голосує, а хто боровся проти неї, знайте, що це — фейк", кінець цитати. І після цих слів лідер фракції натиснула кнопку "за" законопроект».
Без Бойка, зате з Кругом
«Подробности недели» цього тижня обійшлися без лідера «Опозиційного блоку» Юрія Бойка та інших традиційних героїв програми. Натомість у сюжеті про те, що за комунальні борги можуть відібрати житло, неодноразово коментують ситуацію представники організації «Браття» — сумнівного утворення, задіяного не в одному конфлікті з рейдерськими захопленнями в Києві.
Запропонували глядачу і розмаїття «паркету»: президентський — інформацію про те, що Порошенко підписав закон про дипломатичну службу; прем'єрський — розповідь про те, як Гройсман закликає фермерів брати активну участь у програмах підтримки агросектору; претендентський — про з'їзд Тимошенко, про що вже йшлося вище.
А от «События недели» не змушували переживати за улюблених героїв. Рінат Ахметов рятує Донбас, а Олег Ляшко думає, як скрутити голову фармацевтичній мафії і пропонує довічне ув'язнення за фальшування ліків. Глядачам також підсовують «паркет» Порошенка про Вищий Антикорупційний суд та заяву Гройсмана про електронні чеки.
«Факти тижня» традиційно приділяють багато уваги Росії. Іноді це має сенс, як от наприклад уматеріалах з чемпіонату світу чи коли йдеться про події, що мають на українські реалії безпосередній вплив… Але сюжет про вбивство російського блатного співака Михайла Круга? Навіщо? Очевидно, це мало би бути цікавим аудиторії, яку «Факти тижня» вважають своєю, але подібні історії більше пасують для окремих програм, а не інформаційно-аналітичного тижневика.
«ТСН. Тиждень» не вперше підняв тему відключення аналогового телебачення, яке дуже непокоїть «Плюси». «Ще трохи інтриг», — повідомляє ведуча і розповідає історію про підступну Нацраду, що таки збирається позбавити українців доступу до улюблених телеканалів: «напередодні запланованого владою відімкнення аналогового мовлення Нацрада з питань телебачення та радіомовлення не може зібратися, щоб видати телеканалам дозволи мовити в цифрі, тобто штучно створює ситуацію, коли один ефір відмикають, а інший не надають. Відімкнути аналогове телебачення, те, яке приймалося на стару антену, розпорядився президент. І це мало статися вже в липні, начебто із міркувань інформаційної безпеки. Але медіаексперти у такому поспіху не могли не запідозрити теорію змови, адже цифрове переліцензування і відключення аналога дивним чином збіглися в часі, тому половина глядачів одномоментно могли втратити доступ до улюблених каналів. Щоб виправити ситуацію, Кабмін минулого тижня відклав відімкнення аналога до кінця літа. Здавалося б усе вирішилося і мовникі мають час для отримання нових ліцензій. Але тут вже Нацрада з телебачення і радіомовлення, яку, як кажуть, контролює президент, почала дивну гру у піжмурки — знайди мене якщо зможеш. Заплановані засідання почали скасовуват».. Ціла теорія змови — і Нацрада, контрольована президентом, і змова всередині самої організації, оскільки «ті телеканали, які не дружать із владою, зникли з ефіру». Назвати канали, які зникли, втім, забули. Загалом можна констатувати, що комерційний інтерес у висвітленні цієї теми превалює над інтересами телеаудиторії, хоч як Алла Мазур та її колеги намагаються зобразити турботу про глядачів, позбавлених доступу до аналогового мовлення.
Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст матеріалу є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.