Вегани-терористи атакують. Огляд телетижневиків 23–25 лютого 2018 року

Вегани-терористи атакують. Огляд телетижневиків 23–25 лютого 2018 року

3 Березня 2018
3502
3 Березня 2018
13:30

Вегани-терористи атакують. Огляд телетижневиків 23–25 лютого 2018 року

3502
Тижневики прогнозували планові вибори в Росії та пророкували дострокові в Україні, «1+1» лякав «Автономним опором», а «Інтер» знов лицемірив про Майдан.
Вегани-терористи атакують. Огляд телетижневиків 23–25 лютого 2018 року
Вегани-терористи атакують. Огляд телетижневиків 23–25 лютого 2018 року

Спогади про події чотирирічної давнини, які починались у тижневиках минулого вікенду як трагедія, продовжились як фарс — зокрема, нагадуванням Олексія Ліхмана про те, що «винних не покарано». Саакашвілі вже не в моді, натомість говорять про допит українського Президента, чергові перевибори російського і про те, як Україна повертатиме Євросоюзу гроші. А на десерт трохи веганського тероризму.

«Ты приходи на выборы — пойдем голосовать...»

Майже всі тижневики наголосили на тому, що аналізованого тижня в Україні сталася безпрецедентна подія — вперше було допитано чинного Президента, хоч і за допомогою відеоконференції. Лише «Підсумки тижня» (5 канал) не побачили новини в допиті глави держави і власника каналу. Інші ж тижневики приділили цьому достатньо уваги, хіба що в «Подробностях недели» на «Інтері» вийшов не окремий сюжет, а коротка інформація, яку зачитав ведучий Олексій Ліхман, а «События недели» на «Україні» до інформації від ведучого Олега Панюти додали синхрон Порошенка.

«Факти тижня» ICTV подали новину про допит Президента як частину великого матеріалу Володимира Соколова про втечу Януковича й допити інших високопосадовців. Не просто констатували факт, але й висвітили певні деталі, зокрема те, що допит у якийсь момент перетворився на «тролінг»: «адвокатів Януковича цікавило інше: на яких підставах тодішня Верховна Рада вважала, що колишній гарант самоусунувся від своїх обов'язків і відсторонила його з посади? Це питання прозвучало аж сім разів, і швидше нагадувало тролінг, оскільки, це рішення було підтримано конституційною більшістю в парламенті. […] Після чергового запитання не по суті, а саме про "зимовий відпочинок" президента, суддя і, взагалі, припинив допит».

А от «ТСН. Тиждень» на «1+1» вразили інші моменти: «Президенту України цього тижня довелося вибачатися за поліцейських, які просили журналісток зняти одяг у суді. Так чекали приїзду президента. Побоювалися "Фемен" із написами на голому тілі. Ця новина прогриміла ледь не гучніше ніж сам допит Петра Порошенка». Хоча й сам факт допиту викликав у Алли Мазур неабиякі емоції: «Вперше в історії незалежної України чинний голова держави свідчив у суді. І вперше — проти свого попередника, порушивши таким чином негласне пострадянське табу: президент президента в тюрму не садить».

У сюжеті Сергія Швеця висвітлено не так відповіді Порошенка, як кілька скандальних моментів, що супроводжували допит: запитання адвокатів, які «захотіли провести пряму аналогію з відпусткою Порошенка на Мальдівах. Ніби той теж зникав, і ніхто не знав де він. Суддя припинив допит і відпустив Порошенка». Далі звучить твердження, що, попри  припинення допиту, пропагандистського ефекту адвокати все ж досягли. Про який саме ефект ідеться, не зовсім ясно.

Детально йдеться і про заходи безпеки, через які журналістів тримали на морозі надворі, але таки спромоглися затримати активістку руху Femen. Зацитували прес-секретаря Порошенка Святослава Цеголка, який перепросив усіх за незручності від імені свого шефа. Цікаво, що на інших каналах, окрім «1+1», згадок про перепрошення немає. Натомість «Перші про головне. Деталі» на ZIK розповіли, що за дії поліції вибачилася перша віце-спікерка Ірина Геращенко. Втім, в МВС повідомили, що діяли законно.

У сюжеті Ірини Ромалійської («Завтра», канал «112» разом із «Радіо Свобода») конкретизовано, в чому ж таки була проблема з Femen: «У білявки Софії на грудях був напис "фейковий президент", але побачили його лише поліцейські». Ще цікаво, що в цьому сюжеті звучить сумнів у доцільності самого допиту: «Адвокат Віталій Титич уважно слідкує за процесом, і ще уважніше за допитом цього тижня. Юридичний захисник Небесної сотні — він колись відмовився допитувати Президента, щоправда колишнього — Януковича — як свідка у справі беркутівців. Титич каже, цінних свідчень не почув. Натомість адвокати ставили гучні незручні питання, які залишились без відповіді.

Віталій Титич, адвокат: Більше шкоди процесу, шкоди іміджу Президента України і взагалі обвинуваченню було нанесено саме непрофесійними діями обвинувачення, ну і дуже дивною поведінкою судді Дев'ятка, який щось перелякався і самостійно перервав цей процес.

Кор.: Та й взагалі вся справа побудована на листі Януковича до Путіна. Тож до чого тут всі ті високопосадовці?».

Тема судів виринала ще раз в обговоренні зняття охорони судів, ініційованому Аваковим. «Подробности недели» називають намір Міністерства внутрішніх справ відкликати охорону судів погрозою («Отозвать национальную гвардию и полицию из украинских судов пригрозили в МВД»). З'ясували і причину — суддя відпустив на поруки активіста, який стріляв у поліцейського під час заворушень під судом 15 лютого. Повідомили про створення нової служби, щоправда, лише на папері.

«Історія маляти, що може бути виплеснутим разом із водою. Поліція утнула демарш суддям за те, що ті надто лояльно поставилися до людини, яка стріляла у поліцейського. Ця ситуація є більш ніж складною. З одного боку, ну насправді набридло вже говорити про те, що претензій до судової системи нема вже куди складати. І те, що людина стріляє в правоохоронця і не отримує взяття під варту — лише тільки одне з тисяч дивних рішень. З іншого боку, погроза суддям "ми не будемо вас охороняти" по суті є натяком "агов, Феміда, а чи не боїшся ти самосуду?". Чим стануть суди, якщо сторони будуть приходити до зали кожна зі своїми силовими аргументами, а поліція і Нацгвардія показово стоятимуть осторонь? З іншого боку, і справді, а чи є послідовним зі своїм демаршем МВС? А де аналогічні ультиматуми були тоді, коли судді відпускали беркутівців?» — упізнаєте спікера? Так, це «Підсумки тижня» з Віталієм Гайдукевичем на 5-му каналі.

Після такої підводки сам сюжет виглядає млявим. Втім, у ньому є кілька цікавих моментів — по-перше, звучить пояснення ситуації: «Один із тих, кого повалили на землю поліцейські, Олександр Федорченко. Донбасівця, який пройшов Іловайськ, кілька разів б'є по голові ногою один з правоохоронців. І після цього ветеран двічі стріляє з подарованого міністром внутрішніх справ пістолета. Донбасівець на позивний Брест потім пояснить: прийшов до Солом'янського суду зі зброєю, бо обурений тим, що корупціонерів відпускають на волю». По-друге, подається позиція міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який, окрім усього іншого, емоційно заявив: «Пусть теперь охраняют себя сами, раз в переходном периоде считают огнестрельное ранение полицейского мелким проступком!». Додають, утім, що в МВС говорять про звичайну ротацію. Іван Варченко, радник міністра внутрішніх справ, стверджує: якщо «в зоні видимості якоїсь людини не було на той момент поліцейського чи представника Національної гвардії, не означає, що їх не було і вони не здійснювали тої роботи». На завершення сюжету — повідомлення, що Кабмін пропозиції міністра внутрішніх справ не підтримує і все залишається як є (а чи було тоді про що говорити всім ЗМІ?).

Цікаві акценти в цій історії зробили «Перші про головне. Деталі» (ZIK). Розповідаючи про постріл у поліцейського, наголошують, що це не був умисел:

«Олександр Брест Федорченко, доброволець батальйону "Донбас": Це був самозахист.

Кор.: Як запевнив Олександр у суді, цілив у землю, а у полісмена, куля влучила рикошетом. Ветерана відпустили на поруки нардепів і нині, він під цілодобовим домашнім арештом.

Олександр Брест Федорченко: Я опинився в такій ситуації, що мене повалили на землю і прочєє, і почали забивати. Я почав втрачати свідомість і зробив постріл. От і все.

Кор.: Ми вивчили відео затримання Олександра. І ось, що можна побачити, якщо уповільнити кадри. Цей полісмен із вогнегасником підходить до вже лежачого чоловіка та б'є ногою в обличчя. Далі, лунають постріли.

Олександр Брест Федорченко: Там, половина "Беркуту", який взагалі, повинен бути люстрований. Кому я потрапив в дупу, це був беркутівець колишній.

Кор.: Це, звісно, не виправдовує вчинок донбасівця, але він стверджує, умислу когось травмувати не мав.

Олександр Брест Федорченко: Намагання когось вбивати, в когось стріляти не було».

Це відчутно контрастує з тональністю, в якій описують подію, наприклад, ті ж «Підсумки тижня». Самосуд тут подається як чи не єдиний спосіб домогтися справедливості.

А от ведучі «Завтра» (канал «112») Олег Білецький та Григорій Жигалов обговорюють зняття охорони з судів, називаючи її можливою політичною грою. В сюжеті Руслана Тарасова експертка-криміналістка Анна Маляр каже про публічне з'ясування стосунків між органами влади, що підриває довіру до всіх. Гість студії, екс-міністр юстиції та колишній регіонал Олександр Лавринович, вважає, що таким чином міністр внутрішніх справ хоче впливати на судові рішення.

До наміру Євросоюзу відкликати частину своїх дотацій тижневики підійшли доволі виважено, не стали роздувати сенсації, а спробували розібратися, в чому ж проблема. Лаконічно повідомили про ситуацію «Підсумки тижня», назвавши те, що відбувається, «зрадою тижня». Гайдукевич у студії назвав цифру 30 мільйонів євро — загальне фінансування проекту. Проте, попри штамп «зрада», озвучена інформація не подається як катастрофічна: «Нагадаю, що Європа виділила майже 8 мільйонів. До коректності використання цих грошей є зауваження, тож Україна ці гроші має повернути. Тут би руками сплеснути і зойкнути, ну нічого ж не міняється, але дуже важливий нюанс. Мова йде про проекти, які мали бути виконані в 2012-2013 роках. Себто претензії з боку ЄС фактично на адресу урядовців часів Януковича-Азарова. Нинішні чиновники кажуть, ну справді так, ситуація є кепською, але вже розробляються нові програми аналогічного ж типу з вагомою реконструкцією тих самих вище зазначених КП, їх також частково фінансуватиме Євросоюз. А от стосовно 8 мільйонів — то Київ пропонує їх не повертати, просто наступні транші фінансування зробити меншими на 8 мільйонів».

«Подробности недели» розпочали безапеляційно — «Евросоюз забирает у Украины деньги», назвали рішення показовим і вчергове проїхалися по українських чиновниках: «Причем за неделю наши чиновники успели пройти несколько классических стадий принятия неизбежного. Сначала отрицание, затем праведный гнев, а потом уже только согласие: мол действительно ЕС забирает свои миллионы».

Чимало подробиць у матеріалі Галини Якушко з пункту пропуску в Раві-Руській. І тут проїхалися по посадовцях: «Что бы ни рассказывали чиновники, якобы это не окончательное решение Евросоюза, его еще можно переиграть. Журналисты со ссылкой на свои источники опубликовали все самые важные детали. И о том, что назад решение не откатишь, и о том, что Украине придется вернуть в Брюссель 8 миллионов евро, и о том, что на деньги европейцев должны были модернизировать не меньше 12 украинских пунктов пропуска». У сюжеті йдеться про те, що роботи почали чотири роки тому, за цей час освоїли половину коштів. Кореспондентка поїхала до Рави-Руської, на один із пунктів пропуску, щоб на власні очі подивитися, чи щось було зроблено. Результати невтішні — багато що зроблено й закуплено, але досі не функціонує так, як мало би. Але висновків, хто має за це нести відповідальність, журналістка не робить.

«Завтра» також відправили на кордон репортерку, Яну Танчак. У її сюжеті детально показано, де і що мали зробити, але не встигли. У сюжеті чиновники намагаються перекласти відповідальність один на одного, але з цитати Reuters усе зрозуміло: «Євросоюз припиняє фінансувати програми на українському кордоні через затримки, помилки та перевитрати коштів, зміни підрядників та місцевих чиновників». Ведучі у студії також розмірковують над темою і, більше того, надають ексклюзивну інформацію:

«Олег Білецький, ведучий: Бюрократія чи корупція завадили нам зміцнити західний кордон і зробити переходи безпечнішими та комфортнішими? Тут, думаю, має відповідь дати спеціальне розслідування. Григорій, мушу додати, втім, що Державна фіскальна служба вже заявила, що готова завершити будівництво десяти пунктів пропуску за, увага, триста мільйонів бюджетних гривень.

Григорій Жигалов, ведучий: Тут цікаво, триста мільйонів гривень — це у десятеро дешевше дармових європейських грошей. Здається, це той випадок, коли самі себе, як то кажуть, перехитрили».

Далі в ефірі ще один сюжет на цю тему —  Софія Гордієнко висвітлює реакцію ЄС: «Українська сторона технічно не змогла представити план використання грошей, провести тендер й пояснити, що збирається робити. І тому, саме цю ідею Брюссель і згорнув. Бо було занадто пізно».

Презентація індексу корупції  Transparency International лишилася майже непоміченою — мимохідь про 130-те (на одну сходинку краще, ніж минулого року) місце України згадали у «Подробностях недели», більше уваги звернувши на коментар керівника Національного антикорупційного бюро Артема Ситника про те, що боротьба за корупцією неможлива без створення антикорупційного суду. Лише «Завтра» присвятили темі окремий сюжет Яни Полянської: «Україні за рік вдалося піднятися в індексі сприйняття корупції, це визначила міжнародна організація Transparency International, але успіх умовний. Країна стала лише на одну сходинку вище. Позаду 50 держав, де ситуація гірша. А от попереду 130 країн, де схем і оборудок менше. міжнародні партнери наполягають — боротьбу з корупцією треба пришвидшити». Пояснюючи українську ситуацію з корупцією, авторка каже про вимоги від міжнародних партнерів створити Антикорупційний суд.

Вибори в Росії традиційно привертають увагу українських тижневиків, хоча їхній результат завжди легко передбачити. Не оминули цієї теми «Факти тижня», зазвичай небайдужі до російської тематики. Великий сюжет Андрія Бориса висвітлює виборчі перегони в Росії, детально аналізує політичну рекламу та агітаційні ролики, які закликають росіян іти на вибори. «Геї, напівоголені дівчата та співучі бабусі. Чим заманюють на виборчі дільниці електорат. Факти тижня” склали рейтинг найскандальніших агітаційних роликів від кремлеботів», — так характеризує побачене журналіст. Разом із експертами аналізують майбутні вибори, зокрема, те, що Путін боїться низької явки. Висновки Андрія Бориса щодо одного з роликів дуже симптоматичні: «Головний герой відмовляється йти на вибори, а наступного дня за ним приходять з військкомату. В квартирі поселяється гей, а син вимагає кілька мільйонів для хабара у школі. Кремлівські пропагандисти ненароком відкрили усі болячки Росії: страх перед армією, корупцію та гомофобію. Так, агітація за вибори перетворилась на анти-рекламу влади».

На завершення випуску показали ще один матеріал, пов'язаний із Росією, про російську мафію та її зв'язки з політикою, спортом та шоу-бізнесом.

Російська тема, зокрема інформація про сотні кілограмів кокаїну в російському посольстві в Аргентині, стала предметом жартів як Оксани Соколової і Сергія Кудімова, так і Алли Мазур і Сергія Швеця. Останні знову нагадали глядачам скандальну історію про Настю Рибку й російського олігарха Олега Дерипаску. Але говорили й на серйозні теми. «ТСН. Тиждень» та «Завтра» згадали про роковини вбивства російського опозиційного політика Бориса Немцова. На «1+1» — окремий сюжет Романа Цимбалюка, який розповів про кількатисячний марш пам'яті Немцова. В ефірі «Завтра» — включення кореспондентки Ксенії Бабич із місця вбивства політика. Також в ефірі «112 Україна» говорили з російською артисткою Лією Ахеджаковою, прихильною до України. Вона довго перераховувала митців, що симпатизують Україні, і повторювала, що «очень трудно русских людей убедить, что Украина наш враг. Очень сложно».

Говорили, втім, про вибори не лише російські. Алла Мазур упевнено заявила: «Почнемо із загрози, що нависла над нашими з вами літніми відпустками або ж парламент оберуть без вас. І на кого тоді нарікати, що влада не така? А політики українські, схоже, задумали саме таку хитру комбінацію. Уже в серпні цього року, коли більшість людей намагаються відпочити, влаштувати дострокові парламентські вибори».

Вам уже страшно за відпустку? Сюжет Дарії Щасливої, проект якої «Інтимні зони» свого часу був доволі помітним, являє собою суміш світської хроніки й чуток. Усміхнена журналістка повідомляє: «Політичні партії п'ють вино, їдять канапки, збираються на вечірки і готуються до перевиборів». Далі вона дуже чітко означує ініціатора перевиборів: «Політтехнологи Банкової бояться говорити це на камеру, але підтверджують: "так! Вибори можуть бути. І це ідея оточення президента". А хто запропонував Порошенку йти на перевибори, розпускати парламент, фракцію БПП? Хто йому це радить?». А хто ж коментує для неї вірогідність виборів уже влітку 2018 року? Лідер партії «Основа» Андрій Ніколаєнко (тричі), Сергій Тарута, підписаний як народний депутат, але якщо подивитися на сайт партії «Основа», то там його також називають лідером (тричі), політтехнолог Тарас Березовець (тричі), депутати Сергій Власенко (двічі) та Дмитро Добродомов (двічі). Доволі дивний набір спікерів, але якщо пригадати вже згаданий вище проект журналістки й те, що один із його найпомітніших сюжетів був якраз про Таруту… Можливо, це не збіг?

«Пояснення такому нетрадиційному для виборів місяця в політтехнологів таке: серпень — це час найбільших відпусток, а відтак — найнижчої явки. А саме низька явка дає можливість найбільших маніпуляцій і використання адмінресурса на користь влади. Як би там не було крайній термін — це жовтень місяць», — ідеться в сюжеті. Однак докази того, що БПП, «Опозиційний блок» чи «Наш край» уже почали формувати штаби, відсутні. Проте з анонімних, але авторитетних джерел відомо, що це вигідно Президентові: «Наші джерела кажуть: Порошенко піде на дострокові лише тоді, коли остаточно переконається що при будь-яких конфігураціях не потрапляє до другого туру, а отже — не стає президентом. Тоді перевибори — його політична парасолька».

Також про перевибори, але дещо в іншому ключі, говорять «Перші про головне. Деталі». Їх цікавлять не парламентські, а президентські вибори. Інна Москвіна переповідає дослідження соціологічного агентства «Рейтинг» про шанси основних політичних гравців, а в сюжеті Олексія Братущака інший акцент — на тому, чи зможуть опозиційні сили виставити єдиного кандидата. «Обговорити, як жити далі, українські опозиціонери вирішили одразу після видворення з країни Михайла Саакашвілі», — повідомив журналіст і одразу подав коментарі експертів, Володимира Фесенка і Сергія Гайдая, про те, що поштовхом до початку перемовин стало усвідомлення, що поодинці з ними розправляться.

«У колоні поруч ішли Анатолій Гриценко, соратники Михайла Саакашвілі, Юлії Тимошенко, Олега Тягнибока. А також Микола Катеринчук і Віктор Чумак. Пізніше на черговій акції протесту зі сцени зачитали узгоджену заяву опозиційних сил», — але майже одразу глядачу дають зрозуміти, що, крім заяви, ніяких домовленостей досягнуто не було. У сюжеті неодноразово наголошено на прізвищі Гриценка як людини, що ініціювала зустріч і може та хоче стати єдиним кандидатом, проте коментарі прихильників Тимошенко неоднозначно дають зрозуміти, що всі мають поступитися їхній лідерці. Завершення сюжету доволі неоднозначне: «За рік до президентських виборів об’єднання опозиціонерів із метою визначення єдиного альтернативного кандидата виглядає малоймовірним, зазначають опитані "Деталями" політологи та політтехнологи. Одна з основних причин — наступна парламентська кампанія». Хто ці політологи та політтехнологи? «Опозиціонери ще мають час, аби визначити формат участі у президентських виборах, десь до кінця літа. Поки ж співпраця та координація дій можлива лише на рівні спільної протидії владі», — стверджує журналіст.

Цікаво, що ще одна тема, про яку ніхто, крім ZIKу, в тижневиках не розповів, — це пікетування представників партії «Рух нових сил» будинку генерального прокурора Юрія Луценка із закликами звільнення соратника Михеїла Саакашвілі Донґадзе. А також інформація про самого Саакашвілі, якому на три роки заборонили в'їзд до України, але він сам в ексклюзивному коментарі заявив, що повернеться раніше.

Яблука, цукор та інші наркотики

Аудиторія тижневиків цікавиться не лише політикою, тому в кожному можна знайти соціальні теми, з якими глядач може безпосередньо стикнутися в реальному житті. Наприклад, хабарі в автошколах — цій напасті було присвячено сюжет «Подробностей недели». Вони ж розповіли про шкільний булінг і насильство серед дітей. «Факти тижня» звернулися до питання якості продуктів, зокрема сиру — сюжет Євгенія Лєсного пізнавальний і місцями доволі комічний: у ньому сирний сомельє не зміг розрізнити якісного сиру й так званого «сирного продукту». Але знову в сюжеті з'являються діячі від шоу-бізнесу, цього разу гурт Kozak System. «ТСН. Тиждень» звернули увагу глядачів на те, як формується вартість оренди житла. Ну й варто знати, як варити правильну каву — особливо якщо ці поради від бариста-чемпіона В'ячеслава Бабича. А «Перші про головне. Деталі» розповіли про українські яблука, що не без труднощів, але завойовують європейські ринки.

Цього тижня події навколо Національного медичного університету імені Богомольця стали топ-темою, але 23–25 лютого про них говорили лише у «Фактах тижня». Сюжет Юлії Самсонової відкрив випуск. У ньому подані думки всіх сторін: і студентів, які підтримують адміністрацію, й тих, які заявляють про корупцію, й позицію ректора університету Катерини Амосової і Міністерства охорони здоров'я в особі заступника міністра Олександра Лінчевського. Журналісти подають два виміри цієї історії — розповідають про студентку, яка покінчила життя самогубством: «Родичі дівчини переконані: звести рахунки з життям студентка вирішила після конфлікту з деканатом по роботі з іноземними студентами. Заступниця декана відмовилася допомогти зробити посвідку на проживання в Україні.

Ровшанбек Розметов, адвокат: Там займалися отриманням винагороди за надання таких послуг, як продовження і надання посвідки на тимчасове проживання».

Крім того, розповідають про хабарництво в університеті. Очевидно, що в наступних випусках тему буде розвинено, проте перший вареник вийшов зовсім не грудкою й доволі коректним.

Чимало важливих соціальних тем порушено в «Событиях недели»: хиби судової системи, проблеми з дорожньою розміткою, шкідливість вживання великої кількості цукру. Окремо хочеться відзначити сюжет про доступність наркотиків. З одного боку, тема надзвичайно важлива, тут не можна мовчати, але з іншого... Експерт стверджує: «Где-то ты услышал от сверстников, что это — вау, это полет и космос. Все. Ты покрутил по сторонам головой и увидел сайт, скайп, сайт, еще что-то там. Если раньше, чтобы употребить наркотики, надо сделать ряд неправомерных действий, то есть нарушить закон». Питання в тому, чи подібні сюжети, які інформують про те, як легко нині можна дістати наркотики, не підштовхнуть когось зробити перший крок.

Не так уже й часто в тижневиках з'являються життєствердні сюжети (якщо це, звісно, не матеріали про те, як Рінат Ахметов рятує Донбас), тому хочемо відзначити сюжет «Підсумків тижня» про українське кіно. «Колись ми мріяли, що от-от з'явиться українське кіно й воно буде насправді пристойним. Цей час настав. Фільмів стає все більше. Вони насправді прогресують у своїй якості, але виявляється відзняти кіно цього мало», —  підводить до теми Віталій Гайдукевич. У сюжеті порушено непросту тема дистрибуції українського кіно і, зокрема, питання піратського контенту в інтернеті.

Тема війни цього тижня звучала з особливим трагізмом — «Подробности недели», «Перші про головне. Деталі» й «ТСН. Тиждень» розповідали про смерть медсестри Сабіни Галицької. А от «Факти тижня», навпаки, видали в ефір доволі життєствердний матеріал Олександра Візгіна про те, як він проходив військову службу. Головний висновок журналіста-вояка — армія стала професійнішою, хоча є речі, що лишаються тільки на папері.

«Перші про головне. Деталі» зробили доволі інформативний сюжет про миротворців, зокрема, можливий білоруський контингент на Донбасі. У темі так званого закону про деокупацію Донбасу хочеться відзначити «Перших про головне. Деталі» за якісну візуалізацію, що дає зрозуміти суть закону, та «Завтра» за ексклюзивну розмову журналістки Ірини Штогрин із Віктором Муженком, начальником Генерального штабу України.

Вегани-терористи та інші сумнівні інфоприводи

Хочете знати про несподіваний бік любові до овочів? Навіть якщо не хочете — будете знати. Сюжетом «ТСН. Тиждень», що цього тижня вразив нас до глибини душі, можна лякати, смішити, дивувати. Отже, Алла Мазур готує вашу тонку душу до сприйняття сенсаційної інформації: «Вирощуєте тварин для м'яса? Отже — вбивці. Доїте корів — тоді ґвалтівники. Так радикально уже налаштовані деякі борці за права тварин. Ось так іще кілька років тому бомбили фаєрами та димовими шашками магазин одягу в Києві, щоб висловитися проти носіння хутра. Це, кажуть, теж убивство. Тобто навіть якщо ви чи ваші рідні роками стягувалися, щоб купити ось таку норку або каракуль, тепер ви в реальній небезпеці. Бо ось такими агітками вже обмалювали пів-Львова. Чоловік ногою замахується на жінку в шубі. То хто ж за цим стоїть? Чому в Штатах частину веганів назвали терористами, а в Україні ними цікавиться СБУ?».

Далі — сюжет Андрія Орляка, який, здається, настільки хотів розібратися в темі, що занурився надто глибоко і, схоже, втопився. В матеріалі — суцільні узагальнення: «В колі її однодумців вживати навіть масло — це фактично злочин», фраза м'ясника: «Ви можете собі уявити, щоби українці почали відмовлятися від м'яса?», «Моральні та навіть фізичні залякування фермерів Туманного Альбіону, схоже, явище систематичне» тощо.

Розповідаючи про європейських веганів, журналіст каже, що вони агресивно пропагують свою точку зору: «Люди, здебільшого, вегани, тобто ті, хто геть не вживають будь-якої їжі тваринного походження, не лише м'яса. Але на харчуванні справа не закінчується. Чимало з них об'єднуються в організації. Здавалося б заради шляхетної мети — рятувати тварин від використання на хутро, у медичних дослідах чи в розвагах, як от цих. Утім, перейшли до радикальніших умов — відмовитися від одержання молока і навіть просто вирощування. Тих, хто не з ними, вегани переконують маршами, пікетами, протестами. Але дедалі частіше вважають, цього мало і тоді протистояння спалахує в прямому сенсі». Чимало з них — це який відсоток? Пікети і протистояння — це агресія?

Далі сюжет повертає знову в Україну й ми дізнаємося, що головна героїня — учасниця організації «Автономний опір». Займається тим, що вилучає екзотичних тварин, птахів у підприємців, які їх експлуатують, як пояснює журналіст, «наче за канонами світової радикальної організації». Розповідають, що організацію постійно перевіряє СБУ, а сама героїня повідомляє: «СБУ нам інкримінувало статтю "Повалення державного ладу"».

До чого ж тут вегани, подумали ми? Аж раптом у кадрі з’являється трійко хлопців, «переконаних веганів та борців за права тварин з організації “Екологічна платформа”». Вони розповідають про протести проти сфери розваг, де використовують тварин (цирки, дельфінарії тощо). Журналіст акцентує, що на таких акціях під час затримання в активістів виявили ножі, газові балончики, арматуру тощо, а ще вони організовують специфічні кінопокази, зокрема про героїв організації «Фронт визволення тварин», яку у США визнано терористичною. «І гасла, і навіть сама назва львівських веганів явно перегукуються з героями західних сюжетів. Як і британські вегани, львівські пікетують магазини хутряних виробів. Ми побачили безліч ось таких трафаретів, на яких зображений чоловік, що ногою замахується на жінку в шубі. А гасло Good night shuba pride — не просто гучний вислів», — веде далі Андрій Орляк і показує кадри, де активісти кидають запальну суміш під двері магазину хутра.

Журналіст резюмує: «Їхній рух тут, на відміну від країн Західної Європи, поки що не такий загрозливий, але це лише початок. А ролики із закликом до веганської революції набирають мільйони переглядів у соцмережах», причому на цих словах показують кадри явно не українського походження.

Фінальний акорд прекрасний у своїй абсурдності:

«Кор.: Ви не боїтеся, що Вас частково також можуть називати екстремістами, терористами?

Анна Іванцик: Всі думали, шо коли тебе називають агентом Кремля — це страшно, але вже люди на це не реагують. І так само на ці заклики і називання активістів терористами і екстремістами».

Вегани-терористи є агентами Кремля? Так вегани-терористи в Україні є? Чи є вегани в Україні терористами? Чи це є члени організації «Автономний опір», як випливає із сюжету? Чи тероризмом є те, що активісти відбирають у підприємців тварин, яких ті використовують для подекуди незаконного бізнесу?

Врожай корпоративної джинси цього тижня був щедрим. «Подробности недели» не готові розлучитися з лідером «Опозиційного блоку» Юрієм Бойком бодай на тиждень — цього разу його на вісім хвилин поставили в ефір, щоби поговорити про підвищення пенсій військовим (хоча до того подію вже прокоментували і прем'єр-міністр Володимир Гройсман, і міністр соціальної політики Андрій Рева), вчергове «замочити» Супрун, поговорити про «медичний геноцид» і обговорити перспективи призначення голови Нацбанку. Але щоби глядачу не видалося замало, закон про освіту прокоментував його однопартієць Олександр Вілкул. Свої кілька хвилин слави мав у студії «Інтера» і Сергій Каплін, приводом для запрошення якого стало обговорення віп-подорожей та ізраїльського паспорту Вадима Рабіновича. А от у сюжеті про Балтійсько-Чорноморський форум, що пройшов у Києві, дали слово не лише Леоніду Кучмі, але й лідеру Аграрної партії України Віталію Скоцику, який дуже тішився можливості дискусії.

«События недели» схарактеризували подію дуже пафосно — «совет мудрецов в помощь действующим политикам». Леонід Данилович, попри те, що на заході були присутні і Кравчук із Ющенком, був найпопулярнішим екс-президеном! Принаймні, ані «Подробности недели», ані «Факти тижня», ані «События недели» не відмовилися від транслювання його коментарів про можливих миротворців на українсько-російському кордоні й не лише. Останні не зрадили себе: випуск 25 лютого не обійшовся без тужливої оди Рінату Ахметову й експресивної промови Олега Ляшка. А от у «Фактів тижня», здається, був привід згадати мецената і філантропа Віктора Пінчука — у його «ПінчукАртЦентрі» відкрилася нова виставка сучасних митців.

А закінчити хочемо тим, із чого розпочав випуск ведучий «Подробностей недели» Олексій Ліхман. «На этой неделе в Украине вспоминали Майдан четыре года после самых тяжелых дней противостояния в Киеве. И уже четыре года без приговоров, организаторов и исполнителям убийств. Задумайтесь, насколько это цинично. Почти все преступления против Майдана совершались буквально в прямом эфире. Всё записано, все виновники известны, но до сих пор не наказаны — даже заочно. И с этим приходится жить не только нам, обычным учасникам и наблюдателям протестов, но и родственникам тех, кто погиб на Майдане, и пострадавшим» — каже він. Слухаючи це, згадуємо «Інтер» чотири роки тому. «Інтер», який показував майданівців як екстремістів, а потім в один момент почав їх оплакувати. І, як бачимо з постійної присутності депутатів від «Опозиційного блоку» та їхніх посіпак, «с этим приходится жить».

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Скрін-шот 1+1
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3502
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Славко
1103 дн. тому
Добрий день! Я бажаю прийняти участь в різних шоу,конкурсах.передачах тощо з релігії та давньої історії в напрямку=вся історія та релігія підроблені.Будуть продемонстровані артефакти на цю тему,які знаходяться в приватних колекціях і ніде раніше не демонструвалися. Бажаю також прийняти участь в передачах з позицією про заборону вживання м*яса та риби на захист вегетаріанців та веганів,в т.ч. в передачах з теми онкохвороб.та короновірусу. Прошу мене десь залучити.направити моє звернення до керівництва каналу та відповідних редакцій чи повідомити .куди звернутися особисто. Моя електронна адреса aukro.d@ukr.net Мій телефон 067-386-24-51 С.Славко
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду