10:18
Субота, 22 Листопада 2014

Операція «врятувати вугілля Ахметова»

Канали відстоюють бізнес-інтереси своїх власників. Яскравим прикладом стало те, як підсумкові випуски подали проблему браку вугілля, яким живляться ТЕС. Огляд висвітлення важливих подій у підсумкових щотижневиках ICTV, «України», «1+1», «Інтера» та 5-го каналу за 16 листопада.
Операція «врятувати вугілля Ахметова»
Операція «врятувати вугілля Ахметова»

 Час виборчих жнив добігає кінця. Разом із тим підсумкові випуски перейшли на новий рівень — ставши мечами в руках власників, журналісти почали направляти агресію на своїх же колег з іншого олігархічного табору.

Так, у випуску 16 листопада канал «Україна» Ріната Ахметова «засвітив» канал Коломойського «1+1», вказуючи, що розслідування на підконтрольному дніпропетровському губернатору каналу про нібито хабарництво голови ЦВК Михайла Охендовського — це тиск на останнього. Про те, що розслідування журналістів «ТСН. Тижня» (вийшло в ефір 9 листопада) мало ознаки замовності, «Телекритика» писала в попередньому моніторингу.

Канали майже повністю перейшли у звичне русло — відстоюють бізнес-інтереси своїх власників. Яскравим прикладом стало те, як підсумкові випуски висвітлили проблему браку вугілля, яким живляться ТЕС.

Головні теми тижня у висвітленні підсумковими програмами:

ЧЕКАЮЧИ НАСТУПУ

Цієї теми не дав канал «Інтер».

Новин про можливий повномасштабний наступ російських військ разом із бойовиками протягом минулого тижня було багато. Дату називали якраз 16 листопада — день виходу підсумкових випусків новин.

Низка каналів і розпочала ефір, зітхнувши з полегшенням, мовляв, ніякого наступу немає.

У «Фактах тижня» ICTV ця новина — перша у верстці. Ведуча Оксана Соколова каже, що можливим днем активізації воєнних дій називали неділю. Хоча не посилається на джерело, звідки такі дані. Також ведуча називає ознаки ескалації конфлікту, серед яких стягування Росією військ, вхід на українську територію нової техніки та ін. Водночас ведуча без пояснень робить висновок, що «станом на сьогодні ситуація не така критична».

«Оксана Соколова, ведуча: Увесь тиждень Україну лякали новим російським вторгненням. Називалася навіть точна дата — сьогоднішня, неділя. Підставою для тривоги стала активізація противника на сході України. Масштабне стягування Росією сучасних артилерійських комплексів до кордонів з Україною, вхід на нашу територію нових колон важкої військової техніки, без маркування. Це зафіксували й іноземні журналісти, і НАТівські специ. І власне вже 7-й гуманітарний вантаж. Ці білі вантажівки самі сепаратисти називають не інакше як поставки з воєнторгу. За останні дні кількість обстрілів у зоні АТО наростала. Але станом на сьогодні ситуація не така критична».

Сюжет Максима Крапівного — про різні сценарії розвитку подій на сході України. Про сценарій війни каже одразу на початку сюжету, посилаючись на ті ж ознаки — збільшення російської техніки біля кордонів України. При цьому посилається на інформацію НАТО.

«Максим Крапівний, кореспондент: Цього тижня весь світ заговорив про можливість повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Велике скупчення техніки на кордонах з Луганською та Донецькою областями за останні два тижні помітила не лише вітчизняна розвідка, але і НАТО та ОБСЄ.

Єнс Столтенберг, генеральний секретар НАТО: "Ми спостерігаємо за ними з повітря: танки, бронетехніка, гармати, зенітні батареї, вантажівки. Усе без розпізнавальних знаків. Колони переміщуються з Росії вздовж північного кордону України"».

Після цього журналіст наводить не зовсім коректний факт присутності російських військ — відео з Макіївки, де рухається військова колона. На жаль, із цього відео не зрозуміло, чи це техніка Росії.

«Максим Крапівний, кореспондент: Росія традиційно заперечує слід Кремля на українському сході. Але лукавство офіційної Москви красномовно викриває ось це відео. Мешканець Макіївки відзняв, як містом пересувається колона БМП».

Важливо, що для коментарів автор матеріалу залучив переважно експертів. Серед них немає Дмитра Тимчука, кандидата в нардепи від «Народного фронту», якого використовували для аналізу в останніх передвиборчих випусках переважно ICTV.

Саме один із експертів, колишній голова СБУ, каже, що переправлення техніки та бійців потрібне Росії, щоби захопити кілька стратегічних пунктів.

«Микола Маломуж, голова Служби зовнішньої розвідки України (2005-2010 рр.): "Якраз ті об'єкти, які надзвичайно критично важливі в стратегічному розумінні, як створення відповідних баз, і перекриття транспортних сполук".

Максим Крапівний, кореспондент: А відвоювавши, приміром, Щастя, бойовики отримають тамтешню ТЕС. І зможуть стати більш незалежними від Києва у постачанні енергії на окуповані території».

Відштовхуючись від цієї інформації, журналіст, посилаючись на невідомих «експертів», зазначає, що повномасштабне вторгнення малоймовірне. Коментар при цьому йде від одного експерта — російського політолога.

«Максим Крапівний, кореспондент: Тобто Путін і далі діє тактично, а не стратегічно. Робить крок і чекає реакції. Втім, за оцінками експертів, відкрите протистояння з Україною малоймовірне. А стягнутих на схід України військ для повномасштабної операції недостатньо.

Андрій Піонтковський, політолог (Росія): "Полномасштабная война с Украиной — это катастрофа. Это катастрофа просто по многим параметрам. Во-первых, те санкции, которые уже подорвали российскую экономику, вы видите, что делается с рублем, они просто резко усилятся"».

Втім, далі журналіст зазначає, що не варто відкидати й варіант повномасштабного вторгнення, яке може відбутися під виглядом миротворчої операції.

«Максим Крапівний, кореспондент: І все ж виключати варіант вторгнення не варто. Смертоносну справу ВВП може подати під миротворчим соусом, використавши абхазький сценарій».

Інші сценарії, озвучені журналістом, вже не пов’язані з відкритою війною. А наприкінці сюжету його автор подає думку Петра Порошенка про те, що Україна готова до всього.

«Максим Крапівний, кореспондент: Президент у п'ятницю зібрав силовиків. А людей закликав не панікувати. Мовляв, армія готова до будь-яких сценаріїв.

Петро Порошенко, президент України: "Ми бачимо вирішення питання окремих районів Донецької, Луганської областей виключно політичним, мирним шляхом. Але сили і засоби для того, щоб захистити державу в нас на сьогоднішній день маємо в своєму розпорядженні"».

У сюжеті журналіст використовує некоректне означення території, підконтрольні бойовикам — «ракова пухлина». Цим самим закладає в масовій свідомості думку, що цієї частини України варто позбутися (за аналогією зі справжньою пухлиною).

«Максим Крапівний, кореспондент: Та відступати Путін точно не буде. Ракова пухлина на тілі української державності вигідна Кремлю. Утім, ВВП все ж можуть спонукати до компромісних переговорів з Києвом та відведення військ».

Про наступ, який не відбувся, «Україна» повідомила всередині ефіру. В начитці ведучий Олег Панюта називає джерело, звідки стало відомо про ескалацію конфлікту — від бойовиків. При цьому опускає, що й з урядового боку теж лунали подібні заяви.

«Олег Панюта, ведущий: Наступления не произошло. Всю неделю информацию о готовящейся масштабной операции распространяли боевики и называли конкретную дату — сегодняшнее воскресенье, 16 ноября».

Сюжет Анни Миронюк — репортаж із села Кримське. На початку матеріалу вона зазначає, що наступ не відбувся, а на прикладі цього поселення показує, що урядові війська тримають оборону і не збираються відступати. Журналістка подає вдалий синхрон військового, який каже, що інформація про наступ поширюється ледь не щодня.

«Анна Миронюк, корреспондент: Анонсированное сепаратистами наступление 16 ноября не состоялось. В самой горячей точке Луганской области — селе Крымском — украинские военные держат позиции и отступать не собираются. 

Юрий Хан: "Кожен день анонсуються якісь події: то нас отрезают, то нас окружают, то на нас наступают. Ми це слухаємо, приймаємо до відома і виконуємо свою роботу"».

У сюжеті звучить думка, що наступ — це лише один зі сценаріїв. Передумова — нарощування сили бойовиків.

«Анна Миронюк, корреспондент: О том, что в так называемой самопровозглашенной республике боевики наращивают силу за счет прибывающих из России, наши военные получают информацию от живущих по ту сторону фронта. Поэтому массированного наступления не исключают.

Геннадий Москаль, губернатор Луганской области: "Що не йдуть, я їх чекаю, я вже задовбався чекати. Кожен день вони наступають-наступають, і ніяк не можуть... Ми вже готові їх зустрічати. Тут постійно... О, бачите, що ж ви хочете. Ви тільки сказали про масовий обстріл, як почався"».

«ТСН. Тиждень» присвятив цій темі цілий блок ефіру, подавши його на самому початку. Юлія Бориско, яка тимчасово перейняла естафету від Алли Мазур, у підводці видала передумови наступу.

«Юлія Бориско, ведуча: Колони російської техніки і солдатів заїхали на Донбас. Терористи перегрупувались і посилили свої позиції біля стратегічних точок. Зросла кількість обстрілів наших рубежів. Крім того, між собою телефоном бандити переговорювалися про запланований на ці вихідні, цитую: “Наступ на укрів”».

У першому сюжеті цього блоку Олександр Романюк вказує, що «росіяни» можуть почати війну в будь-який момент, мовляв, на «сході майже ніхто не сумнівається». Така узагальнена статистика не зовсім коректна, адже навряд чи репрезентативно відтворює думки жителів сходу.

«Олександр Романюк, кореспондент: На сході майже ніхто не сумнівається, росіяни можуть почати війну в будь-який час. Про це говорять цифрами та фактами. Бойовики все частіше атакують і нарощують сили. На півночі в районі траси Бахмутка біля Дебальцевого у центрі на донецько-горлівському напрямі та на півдні у районі Тельманового та Новоазовська. Росія навіть перестала ховатися. Бойову техніку на територію України вже завозять потягами, а під кордон стягують найновіші ракетні комплекси та накопичують літаки.

Іван Якубець, командувач аеромобільних військ України (1998-2005 рр.): В Ростовській області вже всі аеродроми забиті російською авіацією. Крим забитий авіацією».

Автор подає офіційні дані кількості російської техніки на території України, посилаючись на експерта — колишнього голову зовнішньої розвідки СБУ. Перевагою є те, що інші канали навіть таких неофіційних даних не подають, а отже, масштаби вторгнення в такому разі важко уявити.

«Олександр Романюк, кореспондент: За даними екс-голови служби зовнішньої розвідки Миколи Маломужа, на підконтрольній бойовикам території вже близько 130 танків, 280 БТР, щонайменше 70 одиниць артилерії і понад 30 тисяч російських військовослужбовців та бойовиків».

Журналіст зазначає, що Україна готується оборонятися і подає синхрон Петра Порошенка.

«Петро Порошенко, Президент України: “Нами розроблені і за останні два місяці втіленні в життя серйозні кроки по підготовці наших збройних сил, інших підрозділів для захисту України”.

Олександр Романюк, кореспондент: Перша лінія оборони вже побудована. Готується друга. До східних областей Україна і сама стягнула чималу кількість техніки».

У сюжеті Олександра Романюка немає альтернативного сценарію розвитку подій — лише неоголошена війна. Автор робить такий висновок із розмови з одним військовим фахівцем, хоча посилається на низку експертів.

«Олександр Романюк, кореспондент: Просто так стягувати техніку до кордону дорого і небезпечно для Росії, особливо в нинішній ситуації, коли на неї тиснуть санкціями та місцева економіка щодня втрачає сотні мільйонів. Тому варіант розвитку подій один — неоголошена війна, кажуть експерти

Леонід Поляков, військовий експерт: “Вони в 1993 році оголосили російський статус міста Севастополь. Це оголошення війни чи ні? Вони загарбали Крим. Це оголошення чи ні? Ви що думаєте, що вони спочатку оголосять, а потім нападуть? Це дуже наївно”».

Потім зазначає, не посилаючись ні на кого, що взимку бойовики хочуть заволодіти чотирма стратегічними пунктами, а навесні атакувати повноцінно.

«Олександр Романюк, кореспондент: А показове скупчення військ — це швидше спроба навести паніку. Щоправда, поки ця схема не спрацювала. Україна лише більше згуртувалася проти агресора. Є інший факт, що говорить про відстрочку війни — до зимового протистояння Росія не готова, не розгортала військові шпиталі і не налагодила системи постачання продовольства і палива. А це неминучі атрибути затяжної війни, тобто зараз мова йде про вирішення локальних завдань бойовиків <…> Якщо Росія заволодіє цими транспортними вузлами, імовірно вже навесні буде атакувати».

Наступна інформація з блоку — начитка в студії повідомлення РНБО про підготовку бойовиків (ведуча називає їх «терористами») і російських військ до наступу. Також Юлія Бориско подає інформацію про введення в дію рішення РНБО від 4 листопада про невідкладні заходи і забезпечення державної безпеки, пояснюючи, в чому суть документу.

Редакція вирішила перевірити, наскільки готові урядові війська оборонятися. Цьому присвячений наступний сюжет Андрія Цаплієнка.

«Андрій Цаплієнко, кореспондент: Загалом, ліній оборони має бути три. Перші дві вже обживають бійці. Третя існує лише на папері військових карт. Так, прифронтовий бліндаж другої лінії оборони. Як це виглядає. На вході буржуйка, гранатомети, набої. Далі, головне, що тут є — це спальні мішки. Я можу сказати, що тут доволі тепло і ну, і відносно комфортно тут спати. Три накати сосни над головою витримують мінометний постріл, але зовсім безпорадні проти навали сірих сусідів з поля. Далі довготривалі вогневі точки. Якщо влучить снаряд, бетон витримає, запевняють військові будівельники. Вбиті псевдо реформи, що знищували армію, ледь не вбили інженерні війська. А саме їхні залишки будують зараз вітчизняну лінію Менергейма. На суцільну укріплену оборону не вистачає техніки,отже всі резерви кинуто на будівництво опорних пунктів у стратегічних точках українського Донбасу, таких як ця висотка».

Через історію однієї з опорних точок на карті АТО журналіст вдало показує і проблеми з озброєнням для стримувань бойовиків та російської армії.

«Андрій Цаплієнко, кореспондент: Чотири стволи, вісім ракет. Тут не стали чекати поки зі сходу прилетить авіація і на другій лінії оборони з’явилася тунгуска — універсальна протиповітряна система. Аби відбити масштабний наступ — цього замало. Тому на передовій чекають більш вагових аргументів для зупинки ворога, таких як ці “Піони”».

У сюжеті Андрій Цаплієнко згадує історію про те, як йому вдалося дізнатися про наступ бойовиків 16 листопада. Цю історію він описав у соцмережі в середині минулого тижня,  кілька сайтів подало її як новину.

«Андрій Цаплієнко, кореспондент: Співрозмовниками (по телефону. — Авт.) виявилися ватажки бойовиків. Ватажки ДНР певні, що розмовляють із братами по зброї. Просять відпустити затриманих і нагадують про наступ, що нібито має статися цими вихідними. Їм наказали готуватися до наступу, кажуть бойовики.

Євген Карась, боєць спецпідрозділу К-2: Звонили російські казаки, звонили з батальйону “Кальміус”. Всі вони підтверджували, що вони чекають на цих вихідних наступ».

У«Часі. Підсумках тижня» на 5-му каналі цю тему подали другою, пропустивши вперед інформацію про перебування Владіміра Путіна в Австралії на саміті G20.

Ведучий Віталій Гайдукевич у підводці пов’язує події на континенті кенгуру з тим, що з’являлась інформація про наступ.

«Віталій Гайдукевич, ведучий: Абсолютно інший ракурс, власне наслідки того всього, що відбувалося в Австралії або передумова їх. Протягом цілого тижня ми чекали, що буде вторгнення. Міноборони заявило, що воно буде масовим. Чутки носилися, що бойовики атакуватимуть саме сьогодні — в неділю. Росія вивела, мовляв, на атакуючі позиції кілька ударних груп».

Сюжету редакція не подала, зате у включенні зі Слов’янська Олексій Братущак розповів про ситуацію на сході. Коли розповідав про можливий наступ, слушно зауважив, що не можна говорити, чи прогнози про масовану атаку справдились. Адже до закінчення доби залишилося ще кілька годин. Цей момент опустили всі інші канали, стверджуючи як факт, що прогноз про наступ 16 листопада не здійснився.

«Олексій Братущак, кореспондент: Вітаю, Віталію. У нас ще залишилося кілька годин цієї неділі. Тож не можемо сказати, що ці прогнози не справдилися».

Журналіст переповів ситуацію в Дебальцевому — одній зі стратегічних точок, на яку, за прогнозами, і мали нападати бойовики. В місті репортер поспілкувався з представниками урядових військ, які підтверджують накопичення поряд російської армії.

«Олексій Братущак, кореспондент: Вони дійсно підтверджують, що на цій ділянці фронту росіяни накопичують свої війська, і готові у будь-яку мить іти вперед, як щойно отримають наказ. А от коли отримають наказ — доводиться нашим бійцям лише здогадуватися».

При цьому журналіст, враховуючи думку військових, єдиний з-поміж інших каналів робить пролонгацію прогнозу щодо дати наступу — 19 листопада. Пояснює це символічністю для Кремля.

«Олексій Братущак: Нагадують, що наступного тижня 19 листопада в Росії відзначається свято День артилериста. І під час Другої світової війни саме 19 листопада почався контрнаступ радянської армії під Сталінградом».

Наприкінці включення Олексій Братущак зазначає, що кількість обстрілів збільшується. А насамкінець, посилаючись на думки різних військових із передової, каже, що російська армія якщо й піде в наступ, то масштабних операцій не зможе виконати.

«Олексій Братущак, кореспондент: І єдине, в чому сходяться військові на передовій в різних місцях, що російська армія якщо й піде в наступ, то виконати масштабні операції не зможе. Тому що в них недостатньо ані людських сил, ані техніки, і наша армія, наші бійці зможуть протистояти цій агресії».

Коаліціада

Не дав новини 5 канал.

Коаліціада занадто затягнулася, тому канали (свідомо чи ні) цю тему змушені продовжувати, оскільки інформаційні приводи з’являються. Втім, редакції ставлять ці матеріали у верстці випусків не на перший план.

Нотку критики у «Фактах тижня» виголошує перед сюжетом ведуча Оксана Соколова, спіймавши владу на слові про короткостроковість створення коаліції після виборів.

«Оксана Соколова, ведуча: Гривня падає, обстріли на сході не припиняються. Натомість у країні досі не підписана коаліційна угода, і не оголошений новий склад уряду. І це попри обіцянки влади не гаяти жодного дня після дострокових виборів. А минуло вже два тижні».

На початку матеріалу журналіст Олександр Соколов каже, що процес створення більшості на завершальному етапі. Разом із тим зазначає, що новий склад Кабміну Україна побачить не раніше грудня. Але варто було би послатися на того, хто дає такі прогнози.

«Володимир Соколов, кореспондент: Офіційні результати виборів ЦВК оприлюднила. Коаліційну угоду депутати практично узгодили. Але новий склад Кабміну швидше за все ми побачимо не раніше грудня».

Називаючи претендентів на крісла в уряді за пропозицією нинішнього прем’єра Яценюка, автор самотужки вирішує, які позиції — скромніші, а які ключові. Крім того, це звичайне оціночне судження, автор його не підкріплює нічим — чому це саме так. Каже лише про те, що пропрем’єрський міністр внутрішніх справ збалансує контроль над силовиками.

«Володимир Соколов, кореспондент: Своїм же соратникам-фронтовикам Арсеній Петрович пропонує скромнішу кількість портфелів. Але всі 5 посад — ключові. Міністрів Кабінету міністрів та юстиції прем'єр хоче лишити перевірених Остапа Семерака та Павла Петренка. Міністром фінансів бачить нинішнього заступника — 42-річного Віталія Лісовенка, який має західну освіту. Керівником Мінпаливенерго пропонує призначити голову “Нафтогазу” Андрія Коболєва. І для повного щастя очільником МВС залишити Арсена Авакова. Аби президент не отримав контролю над усіма силовими відомствами».

Журналіст каже, що «Самопоміч», як і пропрезидентська політсила, не задоволена списком пропозицій від Арсенія Яценюка. Хоча в коментарі посил представника партії Садового зовсім інший — вони не підуть в уряд. З фрагмента сюжету ж не зрозуміло, чи взагалі вони не хочуть працювати у виконавчій гілці влади, чи просто хочуть інших пропозицій. Як повідомляли українські інтернет-ЗМІ, «Самопоміч» узагалі не забажала брати участь в уряді, при цьому захотіла делегувати від свого імені людей (не з лав фракції) в уряд.

«Володимир Соколов, кореспондент: Невдоволені лишились списком прем'єра і у партії Самопоміч. Хоча їм запропонували аж два крісла — аграрного віце-прем'єра Івана Мірошниченка й міністра екології Ганна Гопко.

Оксана Сироїд, кандидат у народні депутати України: Ті люди, які зайшли в парламент від “Самопомочі”, вони не підуть в уряд».

Володимир Соколов у власному сюжеті дає висловитися не всім учасникам коаліціади — за бортом залишилася Радикальна партія. Хоча про лідера політсили Олега Ляшка автор  мимоволі згадує.

«Володимир Соколов, кореспондент: А от радикалу Олегу Ляшку пропозиція прем'єра сподобалася. Його однопартійцю і чемпіону світу з плавання Денису Силантьєву прем'єр запропонував очолити Міністерство молоді та спорту. Щоправда плавець на своїй сторінці у соцмережах швидко відмовився. Бо спочатку хоче поплавати у Раді».

На відміну від «Фактів тижня», у сюжеті «Событиях недели» пояснюється, чому Арсеній Яценюк неочікувано для всіх запропонував кандидатури на позиції в новому уряді — аби публічно це обговорити.

«Наталья Кравченко, корреспондент: Однопартийцы Яценюка объяснили: так премьер приглашает всех переговорщиков к публичной дискуссии.

Виктория Сюмар, кандидат в народные депутаты, "Народный фронт": Ми ж не сказали принципово, що кожна позиція — це залізно. Ми сказали про те, що "Народний фронт" таких людей пропонує, але ми би бачили інших професійних людей з інших фракцій. Хай ці фракції пропонують якісь інші кандидатури».

Журналістка теж перелічує пропозиції Арсенія Яценюка. При цьому згадує про нову посаду, яку захотів ввести прем’єр-міністр, — віце-прем’єр з євроінтеграції.

«Наталья Кравченко, корреспондент: Поговаривают, что в президентском блоке хотят продвинуть Гройсмана хотя бы на первого вице-премьера. У Яценюка такой должности даже в списке нет, зато есть вице-премьер по евроинтеграции.

Арсений Яценюк, премьер-министр Украины: Маю думку запросити на цю посаду одного з європейських лідерів, але оголосимо про остаточне рішення після завершення перемовин. Тих лідерів, які привели європейські країни до членства в Європейському Союзі».

Далі авторка каже про колишнього президента Польщі, який відмовився від роботи в Кабінеті міністрів. По-перше, журналістка некоректно пояснює причину відмови, мовляв, він так вчинив «очевидно, испугавшись непосильной ноши». Адже невідомо, кому це очевидно, тим паче ніхто не знає справжніх мотивів — його коментаря в сюжеті немає. По-друге, із сюжету не зрозуміло, чи це журналістка сама здогадалася, що створюватиметься така посада саме для Алєксандра Кваснєвського, чи хтось конкретно про це сказав.

«Наталья Кравченко, корреспондент: Очевидно, испугавшись непосильной ноши, прокомментировал инициативу украинцев только бывший польский президент Александр Квасьневский, назвавший это шуткой ко Дню рождения».

У сюжеті є коментар політтехнолога Тараса Березовця про те, що «Батьківщина» та Радикальна партія може шантажувати коаліцію «золотою акцією». Ця тема одразу розійшлася новинними сайтами. Втім, журналістка не дає можливості відповісти на закиди цим політсилам. Мало того, в сюжеті немає жодного коментаря учасника коаліціади — партії «Батьківщина».

Наприкінці сюжету Наталія Кравченко згадує про текст проекту коаліційної угоди, оприлюднений минулої п’ятниці. І вказує на те, що з документа зникло зобов’язання зняти депутатську недоторканність.

Також фокусується на кримському питанні, мовляв, майбутні депутати хочуть відновити юрисдикцію над півостровом вже у IV кварталі цього року.

«Наталья Кравченко, корреспондент: Но при всех разногласиях проект коалиционного соглашения переговорщики все-таки в пятницу вечером обнародовали. Оттуда почему-то исчезло снятие депутатской неприкосновенности, зато на 21-й странице появился пункт о возвращении Крыма под юрисдикцию Украины уже в четвертом квартале 2014 года, то есть вот-вот».

Авторка матеріалу неправильно потрактувала цей пункт проекту коаліційної угоди. Насправді у згаданому тексті зазначено, що IV квартал 2014 року — це строк «розроблення та внесення змін до Законів України “Про засади внутрішньої та зовнішньої політики” та “Про основи національної безпеки”, серед іншого передбачивши <…>, а також однією зі стратегічних цілей зовнішньої та внутрішньої політики — відновлення державного суверенітету України над територією АР Крим». Тобто до кінця року коаліція зібралася не повертати Крим, а лише розробити план дій.

Аналіз перипетій навколо парламентської більшості редакція «ТСН. Тижня» («1+1») помістила після інформації про... спортивні перемоги боксера Володимира Кличка над болгарином Кубратом Пулєвим.

На початку сюжету про коаліціаду журналіст критикує Президента, який обіцяв швидке створення більшості для старту нового парламенту.

«Сергій Швець, кореспондент: 10 днів минуло півтора тижні тому, і стало видно, що Порошенко погарячкував зі строками створення коаліції».

Далі журналіст одразу переходить до аналізу проекту тексту коаліційної угоди, де прописані 30 реформ, але прем’єр назвав п’ять пріоритетних.

«Сергій Швець, кореспондент: П’ятниця вечір, вони представляють журналістам майже остаточний проект угоди, за кілька годин він з’являється в інтернеті. Виписані 30 реформ, прем’єр-міністр окреслив п’ять пріоритетів на наступний рік:

1. Розв’язання проблем на сході країни, припинення війни, реформа армії та ВПК.

2. Децентралізація влади, передача повноважень місцевим радам.

3. Реформа правоохоронців та судової системи.

4. Зміна податкової системи для стимуляції розвитку бізнесу.

5.Реформа державної служби».

Варто зауважити, що саме таке розташування пріоритетності реформ — власна ініціатива репортера. Як повідомляє сайт «BBC Україна», Арсеній Яценюк по-іншому розставив пріоритетність реформ:

1) національна безпека та оборона і реформування збройних сил. Про розв’язання проблеми на сході нічого не сказано. А на урядовому сайті зазначено лише, що українська армія повинна зупинити агресію;

2) юстиції та правоохоронної системи;

3) економіка, зокрема, податкова реформа, яка повинна допомогти розвиткові бізнесу в України;

4) децентралізація;

5) державне управління.

Розповідаючи про суперечки навколо посад, журналіст опускає участь у коаліціаді «Батьківщини» та Радикальної партії Олега Ляшка, про які в матеріалі взагалі не згадано.

Незрозумілим є закінчення сюжету Сергія Швеця, який зазначає, що дату відкриття нової сесії парламенту триматимуть у таємниці до останнього, щоби «вберегтися від російських військових та диверсійних операцій». Перш за все, невідомо, звідки журналіст отримав таку серйозну інформацію. Адже якщо це думка окремої людини (чи самого журналіста), то залишається тільки здогадуватися, для чого автор зайвий раз залякує глядача.

«Сергій Швець, кореспондент: Єдиним що не називається, це перший день засідання нового парламенту. Формально останній термін, це перші числа грудня. Наприклад 2 грудня, це дата, до якої усі депутати мають  припинити усю іншу діяльність. Хоча якщо всі обрані зроблять це завтра, то дату початку сесії можуть почати і раніше. В будь-якому разі її до останнього триматимуть у таємниці, аби вберегтися від російських військових та диверсійних операцій».

«Подробности недели», «Інтер» виділили темі створення коаліції не багато ефірного часу. Ведучий Дмитро Анопченко обговорив у прямому включенні це з представниками партій, які пройшли до парламенту.

«Дмитрий Анопченко, ведущий: И пока президент пытается там заручиться международной поддержкой, главный вопрос: а будет ли у него поддержка внутри страны среди депутатов нового парламента? А они всю эту неделю были заняты спорами о том, как создать коалицию в новой Верховной Раде. <…> И наш главный вопрос: в чем ваш вклад в коалиционное соглашение, какие именно пункты вам удалось внести, и в чем пришлось уступить?»

Попри те, що тема стосується лише учасників коаліціади, до обговорення редакція запросила Олександра Вілкула з «Опозиційного блоку». Зрозуміло, що ведучому довелося викручуватися, тому поставив опозиціонеру дещо інше питання: «Какие… впечатления, и какова вообще будет роль оппозиции в новой Верховной Раде?»

Виділені хвилин Вілкул витратив, аби покритикувати владу — вона довела країну до «катастрофи», впало виробництво та обвалилася гривня.

«Александр Вилкул, "Оппозиционный блок": "Точно никакими играми с этой властью мы заниматься не будем. Начать надо с того, как люди оценивают работу старой коалиции и старого состава Кабинета министров, который 8 месяцев назад предложил, Яценюк, которые довели страну практически до катастрофы. В два раза обвалена национальная валюта. Больше чем на 20% упало производство. Сотни тысяч людей потеряли зарплату, катастрофический рост цен на продукты на медикаменты. Люди поставлены на грань выживания».

 

ВУГІЛЛЯ РОЗБРАТУ

Не дав цієї теми 5 канал.

Проблеми з вугіллям назрівали давно. Та канали кинулися висвітлювати цю тему лише зараз, коли стало холодніше. Поштовхом став інформаційний привід — виклик на допит до ГПУ міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Продана через повідомлення про завищену вартість купівлі вугілля у ПАР.

Власне, сюжет на ICTVжурналістпочав із цього інформаційного приводу. При цьому використав оціночне судження, назвавши вугілля«ненадійним» та ще й «скандальним» продуктом через допит Продана в ГПУ. При цьому журналіст подає й думку представника компанії, яка займалася підписанням контракту з ПАР.

«Олександр Візгін, кореспондент: Причина — південноафриканський контракт. Минулого тижня на засіданні РНБО президент висловив сумніви щодо прозорості схем закупівлі вугілля у ПАР. Генпрокуратура почала перевіряти ці схеми.

Володимир Зіневич, директор ДП "Укрінтеренерго": Я, как человек, который занимался непосредственно этим контрактом, готов отвечать за каждую запятую в этом контракте».

Коментує проблеми постачання вугілля з Донбасу також представник однієї компанії, яку автор матеріалу ідентифікує в титрах — ДТЕК, що належить Ринату Ахметову.

«Олександр Візгін, кореспондент: Вугільний маршрут аж з півдня Африки виглядає дійсно дивним. Але лише на перший погляд. Через війну на Донбасі й агресію Росії в Україні склалася важка ситуація не лише з газом, а і з вугіллям. Насамперед енергетичним, яке спалюють на ТЕС.

Максим Тимченко, генеральний директор ДТЕК: Как правило, на 1 декабря мы выходили с уровнем складов по всем электростанциям Украины в районе 3-3,5 миллионов тонн. Это нормальный режим. Сегодня на складах не более 1,5 миллионов тонн».

Згодом назву компанії журналіст згадує і в закадровому тексті, розповідаючи, ніби ДТЕК не може технічно через війну постачати вугілля.

«Олександр Візгін, кореспондент: Водночас у компанії ДТЕК, яка володіє найбагатшими антрацитовими шахтами, зазначають — дозвіл від бойовиків наразі річ другорядна. Немає технічної можливості.

Максим Тимченко, генеральний директор ДТЕК: Вот когда мы сможем проложить эти маршруты, и обеспечить возможностью ехать технической, и вагонами и тягой, вот тогда уже встанет вопрос с группировками, выпустят они или нет».

Зважаючи на те, як закінчує матеріал журналіст каналу Пінчука, можна сказати, що сюжет спрямований проти Ахметова. Так, Олександр Візгін із посиланням на дані Мустафи Найєма каже, що в період дефіциту антрациту компанія Ахметова експортувала вугілля. При цьому репортер називає Мустафу Найєма «журналістом», хоча наразі він уже політик — кандидат у депутати Верховної Ради України, представник пропрезидентської політсили.

«Олександр Візгін, кореспондент: Журналіст Мустафа Найєм на Українській правді звинуватив компанію Ріната Ахметова ДТЕК в тому, що у період дефіциту антрациту вона відвантажувала його на експорт. І оприлюднив копію протоколу серпневої наради у Міненерговугілля.

Мустафа Найєм, журналіст: Это совещание проходило в августе. Залежи антрацита перешли под контроль сепаратистов еще ранее. Соответственно на тот момент уже было понятно, что эту продукцию нельзя, не надо экспортировать. Но он продолжался экспортироваться компанией ДТЕК».

Водночас варто зазначити, що журналіст дає можливість представнику ДТЕК спростувати цю інформацію.

Звичайно, від «України» очікувати іншого, ніж реклами компанії свого власника, не доводиться.

Журналіст починає сюжет із залякування. Розповідає історію (що може статися) на прикладі США, коли 2003 року без світла залишилися майже 50 млн людей. Мовляв, така небезпека є і в Україні.

«Корреспондент: Это называется системная авария. Самая крупная произошла в Северной Америке в 2003-м, без света остались 50 миллионов человек в США и Канаде. Вагоны метро застревали посреди туннелей, останавливались аэропорты, не работали водопровод и канализация. А все из-за скачка напряжения в энергосистеме.

Эксперт: Будет отключаться автоматика уже без разбору: больницы, госпитали».

Причиною журналіст називає нестача антрациту, який використовують ТЕС. Згодом переповідає історію з допитом Продана, подаючи його коментар, а також думку представника ДП «Укрінтеренерго». Автор також дає синхрон Продана, який на засіданні Кабміну каже, що немає іншого шляху, як купувати в Росії вугілля.

Після цього журналіст починає рекламувати компанію ДТЕК, мовляв, поки держава думає над закупівлею в сусіда, ця найбільша енергетична компанія України вже імпортує вугілля з Росії. Привезли 1,5 млн тонн, але державі ще треба буде подумати, де дістати 12 млн.

«Корреспондент: Впрочем, антрацит из Федерации идет в Украину уже несколько месяцев, вот только закупает его не государство, а крупнейшая энергетическая компания страны — ДТЭК. Привезли уже почти полтора миллиона тонн. Во многом благодаря этому принадлежащие ей ТЭС до сих пор не остановились. Но как Украине покрыть нехватку антрацитов свыше 12 миллионов тонн?»

Із закінчення сюжету стає очевидно, що весь матеріал побудований не так для висвітлення проблеми нестачі вугілля та можливої «системної аварії», а як для тиску на владу через формування громадської думки заради вирішення корпоративних інтересів. Адже заблоковане вугілля на складах — це товар, який неможливо продати, тож за нього не можна отримати грошей.

Журналіст подає синхрон представника ахметівського ДТЕК, у якому спікер каже: як тільки зможуть вивезти вугілля зі складів — не потрібно буде більше купувати в жодної країни.

Цим словам передує закадровий текст репортера, який каже, що вивезти продукт не можуть через воєнні дії.

«Корреспондент: Люди будут сидеть без света, а при этом на складах украинских шахт уже накопилось полтора миллиона тонн антрацита, и шахты продолжают работать. Вывезти уголь пока не получается из-за разрушенных Ж/Д-путей и мостов, а также из-за боевых действий.

Максим Тимченко, генеральный директор ДТЭК: Как только мы решим вопрос с вывозом этого угля, сразу отпадет необходимость покупать его в ЮАР, в Австралии, в России либо где-то в другом месте».

Канал «1+1» Ігоря Коломойського детально пояснює ситуацію, та матеріал водночас  має ознаки замовності, але вже проти Ахметова. Спочатку ведуча Юлія Бориско  влучно пояснює реалії: «Щоб не примножувати страждання мирних мешканців і не заморозити їх узимку, українській владі доводиться забезпечувати схід газом та енергією, а отже закривати очі на те, що бандити теж задурно користуються благами цивілізації».

Журналіст Сергій Швець зробив репортаж із містечка Щастя, де стоїть ТЕС, що повинна забезпечувати всю Луганську область світлом. При цьому вказує на абсурдність ситуації, коли енергія з цієї ТЕС безоплатно йде і на територію, підконтрольну бойовикам.

«Сергій Швець, кореспондент: По-друге, сепаратисти не платять за струм. Іншими словами — крадуть його. Це не міняє справу, бо влада розраховує на прихильність тамтешніх мирних мешканців».

Автор матеріалу зазначає, що прибуток отримує… ДТЕК Ріната Ахметова. А це для журналіста виявилося чомусь «парадоксом».

«Сергій Швець, кореспондент: Ще один парадокс у тому, хто отримує прибуток навіть від невеликих оплачених обсягів енергії. Відповідь несподівана — станція належить компанії ДТЕК Ріната Ахметова. Колишній хазяїн Донбасу, хоча й утік до Києва, продовжує мати зиск від краю».

Сергій Швець вдало акцентує увагу на тому, що ТЕС, які подають електрику на «ЛНР», працюють на антрациті. Отже, бойовики, як і уряд, зацікавлені у вчасному постачанні вугілля. Але вивозять із неконтрольованих територій «чорне золото» напівтаємно. І в цій «сірій схемі» заплутаний ДТЕК Ахметова, якого (чи то компанію, чи то самого власника) журналіст називає «монстром». Мовляв, поки держава ніяк не може розібратися з ним, міністр Продан ходить на допити.

«Сергій Швець, кореспондент: Як з'ясували наші колеги, антрацит на велику землю возять напівтаємно вантажівками. Хто дає транспорт, скільки завозиться вугілля, хто за нього платить і кому, що з податками на такі операції — ще одна сіра схема дивних стосунків між “ЛНР” та споживачами і власниками шахт. Дивимося, хто ж володіє ними — і знову бачимо ДТЕК Ахметова. Держава ніяк не може дати раду з цим «монстром», а тим часом уряд трусять вугільні скандали і енергетичний міністр ходить на допити в прокуратуру».

Проблема матеріалу в тому, що ДТЕКу не надано можливості відповісти на критику.

Ця тема в ефірі «Подробностей недели» на «Інтері» — остання у верстці.

У студії проблему Дмитро Анопченко обговорив з енергетичним експертом Валентином Землянським та Андрієм Смірновим, директором із видобутку вугілля енергетичної компанії, а саме ДТЕК. Утім, в ефірі жодного разу не прозвучала назва компанії чи не було навіть натяку на приналежність її до Ахметова. У студії ведучий обговорив проблему вугілля зі Смірновим як із представником компанії, що видобуває найбільше «чорного золота» в Україні. Хоча з риторики виступу гостя зрозуміло, що його завдання — якнайкраще пояснити глядачам, що, мовляв, державні та його корпоративні інтереси збігаються.

«Дмитрий Анопченко, ведущий: Многие вам скажут, что нельзя с боевиками договариваться.

Андрей Смирнов, руководитель департамента по закупкам дирекции по добыче угля энергетической компании: Ну с боевиками нельзя, но по нашей компании мы исходим из другого — этот уголь добыт предприятиями, входящими в структуру компании украинской, лежит на складах нашей компании и добыт работниками нашей компании. Нас ведь объединяет та сторона, что мы платим этим людям заработную плату — у меня лично: ты платишь заработную плату и этим даешь создать шахтерские дивизии.. А мы действительно не давали! Мы действительно добывали! И сегодня вот последние сутки 23 тысячи добыли…»

Отже, тема вугілля яскраво продемонструвала не лише те, який олігарх із ким воює, але й те, наскільки по-різному можуть канали подавати й трактувати факти — в інтересах власних господарів. Факти нібито повідомляють одні й ті самі, але їхнє трактування створює протилежні картинки «дійсності».

 

ПОВНА ВЕРСТКА ВИПУСКІВ:

ICTV, «Факти тижня» з Оксаною Соколовою (випуск о 18:45)

«Увесь тиждень Україну лякали новим російським вторгненням».

«Цього тижня Кабінет міністрів України вже чітко визначив території на Донбасі, на які немає впливу».

«А поки за Дебальцеве тривають бої, стратегічний залізничний вузол заблокований».

«Словаччина продовжуватиме реверс газу до України».

«Холодний душ для президента Путіна».

«Тим часом українські спецслужби продовжують затримувати на нашій території російських диверсантів».

«Вибух у харківському кафе Стіна».

«Керівництво Донецької області готове обговорити з представниками бойовиків».

«Після стрімкого стрибка долар завис на позначці 15,50».

«На кого працює ОБСЄ».

«Спеціалісти з міжнародного кримінального Гаазького суду прибули в Україну щоб з'ясувати чи можна судити Януковича».

«Комбата "Прикарпаття" за грати».

«Довгоочікувана прем'єра».

«Гривня падає, обстріли на сході не припиняються».

«Поляки відзначили День незалежності масштабними бійками і сутичками з поліцією у Варшаві».

«У Великобританії під час щорічного фестивалю вулицями містечка Луїс провезли велетенське опудало Володимира Путіна».

 

ТРК «Україна», «События недели»ипуск о 19:00)

«На этой неделе был установлен новый антирекорд — более 16 гривен за доллар».

«Пенсионеры Донецкой и Луганской областей выстраиваются в длинные очереди, чтоб получить деньги от государства».

«Петр Порошенко подписал указ, которым отменил особый статус оккупированных территорий».

«На Донбассе всю неделю не прекращались взрывы и обстрелы».

«Торг за портфели в будущем Кабмине стартовал».

«А в последний день, отведенный законом о выборах, Центризбирком все же огласил победителей внеочередных парламентских выборов в Украине».

«Наступления не произошло».

«Саммит Большой двадцатки ознаменовался отъездом Владимира Путина за несколько часов до официального завершения встречи».

«В России началась кампания по разоблачению иностранных шпионов».

«Энергетики предупредили — веерных отключений не избежать».

«Волонтеры, идущие работать в Минобороны, прошли проверку детектором лжи».

 

«1+1», «ТСН. Тиждень»ипуск о 19:30)

«В очікуванні широкомасштабної російської атаки провела цей тиждень Україна».

«В умовах сильного туману на сході РНБО помітила тривожні зміни».

«Захищені українські рубежі».

«Маріуполі, який живе під невпинними обстрілами терористів».

«Розвідка доповідає про ротацію незаконних збройних формувань».

«Україна стала першою в Європі за кількістю тимчасово переселених».

«У Братиславі сьогодні зустрічаються президенти країн Вишеградської четвірки».

«Світові лідери зіпсували Володимиру Путіну вихідні».

«Відбрехатися фальшивками Кремлю не вдасться».

«Українській владі доводиться забезпечувати схід газом та енергією».

«Новий валютний шок».

«Новини з паралельної реальності».

«Наша футбольна збірна на виїзді перемогла команду Люксембургу з рахунком 0:3».

«Коаліціада».

«Донбаський синдром».

«Герої війни».

«Хоробрі серця».

 

«Інтер», «Подробности недели»ипуск о 20:00)

«Владимир Кличко снова стал чемпионом мира и подтвердил, что он лучший, выиграв в 63 раз».

«Реформа милиции».

«Ну, и что означает реформа милиции, давайте вместе разберемся».

«Гости студии — Виктор Чумак, глава комитета по вопросам борьбы с организованной преступностью, Зорян Шкиряк, советник министра внутренних дел Украины, Ростислав Шапошников, руководитель общественной организации "Дорожный контроль"».

«Гости студии — Андрей Филоненко, Командир батальона "Шахтерск", Дмитрий Линько, комбат Святой Марии».

«На этой неделе валюта показывала чудеса гибкости».

«Гостья студии — Валерия ГОНТАРЕВА, глава Национального банка Украины».

«Петр Порошенко сегодня в столице Словакии».

«Депутаты нового парламента всю неделю были заняты спорами о том, как создать коалицию в новой Верховной Раде».

«Гости студии — Валентин Землянский, эксперт по вопросам энергетики, и Андрей Смирнов, руководитель департамента по закупкам дирекции по добыче угля энергетической компании».

 

5 канал, «Час. Підсумки тижня»ипуск о 21:00)

«Міжнародна реакція на українські події».

«Новини зі сходу».

«Робота ОБСЄ в Україні викликає багато питань».

«Проблеми переселенців».

«Так низько гривня ще ніколи не опускалася».

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб українських телеканалів здійснюється громадською організацією «Телекритика» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

 Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Всі висновки й точки зору, висловлені в усіх публікаціях моніторингу, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк"

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Скрін-шот sobytiya.tv
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4937
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop