Тижневики чітко поділилися на ті, що таврували владу за неспроможність розчистити Київ, і ті, що допомагали горе-снігоборцям виправдатися.

Усе стає набагато цікавішим. Аномальні погодні умови, які буквально занурили столицю у снігове пекло, спричинили транспортний колапс і, як наслідок, небувалий вибух громадянського невдоволення місцевою владою, вочевидь перепсували всі плани політиків. Це видно вже з того, що, – коли вірити офіційній версії, а не вірити немає підстав, – ICTV був вимушений зняти з ефіру програму «Свобода слова» через масову відмову запрошених політиків. І це вже в понеділок, коли пересуватися Києвом було цілком реально, а отже, погода була лише приводом, чи то пак «відмазкою» для не готових відповідати на прямі запитання політиків. А не готовими були як представники влади, які ще не вирішили, на які іміджеві жертви підуть і які пояснення вигадають для того, що сталося в Києві, так і представники опозиції, які досі не визначилися зі стратегією та єдиним кандидатом на київських виборах, яких вимагають. Сніг був невчасним для них усіх.

Напередодні, в неділю, у студіях тижневиків побували головні потенційні учасники боротьби за Київ – голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов (у соціальних мережах наймилосерднішим епітетом на адресу цього ефіру було слово «провальний»), народні депутати Петро Порошенко і Віталій Кличко, які можуть стати кандидатами від опозиції, а також віце-прем’єр Олександр Вілкул, відповідальний на урядовому рівні за подолання снігового лиха. Щоправда, розмова з Порошенком велася на іншу тему, й питання київських виборів поставлено не було; Кличкові Андрій Данилевич у «Событиях недели» каналу «Україна» його таки поставив, і задовільнився обтічною відповіддю:

«Вы не даете однозначного ответа сейчас, готовы ли вы возглавить Киев и навести порядок. Почему вы не отвечаете на этот вопрос?

Виталий Кличко: "Я привык отвечать на вопрос, когда вопрос стоит четко. Мы должны назначить дату выборов, и после этого будет логично выставить кандидатуру, которая будет баллотироваться. Мы уверены, что эту кандидатуру должны поддержать все оппозиционные силы"».

Замість перепитати, що такого нечіткого було в його запитання «готовы ли вы возглавить Киев?», Андрій Данилевич сказав: «Ясно» й перейшов до наступної теми. Щоправда, пізніше він повертається до Києва: «Что касается выборов мэра Киева, когда оппозиция предложила вас как единого кандидата, вы не ощущаете, что против вас может идти как бы сговор оппозиционных лидеров, чтобы вас устранить на выборах президентских? Нет такого ощущения?». Але Кличко знов йому не відповідає. Зауважмо, що розмові передувало повідомлення про результати опитування, за яким Кличко є найімовірнішим переможцем виборів київського мера.

Та повернімося до снігу.

Сніг

Інтерв’ю Алли Мазур у «ТСН. Тиждень» («1+1») із Олександром Поповим від першого запитання, в якому пролунали слова «провал» і «звільняти», нагадувало побиття немовлят, а сама ведуча так пашіла праведним гнівом, що геть обеззброїла погано підготовленого до розмови чиновника. Він навіть не здогадався, що починати варто не з посилання на синоптиків, а з рапорту про успіхи в подоланні наслідків стихії, для якого пасував би значно бадьоріший тон. Ведуча не приховувала, що переймається цією темою, сипала звинуваченнями, і нарешті її прорвало:

«Пане Олександре, тепер я поясню, чому мені особисто вам важко зараз повірити. Тому що ви зараз говорите із людиною, яка ніч з п’ятниці на суботу разом із сотнями, а можливо, навіть тисячами киян провела заблокованою на трасі. Ми спеціально для вас підготували карту. Я зараз поясню, в чому проблема. Ось цю дистанцію від метро "Петрівка" до початку Московського мосту, це 3,5 кілометри. "Яндекс" пише, що їх навіть при корках можна подолати за 7 хвилин. Так от, в ніч з п’ятниці на суботу ми долали її 7 годин. І поряд із нами були й інші машини, й автобуси, й навіть швидка. Я боюся навіть подумати, до кого вона не встигла. І як ви розумієте, я мала 7 годин, щоб подумати, як можна було б виправити цю ситуацію. Абсолютно очевидно, що якби хтось в адміністрації потурбувався про киян, заблокованих у цих корках, то могли б під’їхати з іншого боку, який був вільний від машин, якісь тягачі, якась очищувальна техніка, машини б потіснилися, бо все одно ми стояли тільки на одній смузі, можна було б половину розчистити. Найбільша проблема мешканців міста і гостей столиці цими днями – відчуття, що вони безпомічні й нікому не потрібні. Тому що точно так само непотрібними себе відчували люди, заблоковані на проспекті Перемоги, які до ранку додумалися взяти болгарки і просто зрізати відбійник для того, щоб вибратися на вільну зустрічну смугу. Чому ці ідеї не прийшли чиновникам адміністрації?». (Тут Попов, виправдовуючись, почав брехати, заперечивши Аллі Мазур, що, мовляв, відбійники на проспекті Перемоги зрізали співробітники МНС – насправді це робили, як і казала ведуча, самі водії).

Обраний ведучою тон був дуже вдалим, адже вона висловлювала почуття своїх глядачів. І навіть її фінальне «добре, дякую, Олександре Павловичу» було сказане відвертим самим відтінком «ну-ну, бреши-бреши». Відразу після цього Алла Мазур звернулася по підтвердження слів Попова про те, що влада докладає зусиль для подолання лиха, до кореспондентки Людмили Бадалян, яка перебувала на зв’язку телемостом. Та, природно, змалювала картину, зовсім відмінну від тієї, яку намагався окреслити Попов.

Був у програмі й іще один удар по Попову:

«Загальмована реакція влади, крім хвилі обурення, змусила киян брати ініціативу в свої руки. Частина компаній організувала імпровізовані пункти допомоги. Автозаправки пропонували людям безкоштовні гарячі напої, їжу, пальне, поповнити рахунок телефону або медичні засоби першої допомоги. Мережа ресторанів через інтернет оголосила про безкоштовний гарячий бульйон, чай, випічку і навіть маленькі дози алкоголю, щоб зігрітися. Автосалон на київській Окружній пропонує чай та каву, а ресторан на Подолі запрошує на безкоштовний чай та печиво. У соцмережах почали гуртуватися власники джипів під гаслом "Врятуй Київ без Попова". Вони публікують номери своїх телефонів і обіцяють приїхати і витягти тих, хто застряг. Усі ці номери є на сторінках "ТСН. Тижня" у Facebook та "Вконтакті". Нагадаю, допомогу пропонують безкоштовно. Ну а чи подобається гасло "Врятуй Київ без Попова" самому очільнику столиці – ми розпитаємо його у цій студії уже за кілька хвилин!».

Проте слід зазначити, що головного запитання – «де ви були у п’ятницю й суботу» (адже відомо, що Попов був не в Україні, як він сам згодом зізнався, у Відні) – Алла Мазур голові КМДА не поставила.

Поміж іншим, журналістка наголосила на тому, що розчищено центр міста (зокрема Хрещатик), однак ситуація у спальних районах – там, де живе більшість киян, – набагато гірша. Нарешті, ще один потужний акцент: відсутність хліба в продуктових магазинах. Страх лишитися без хліба, який багато українців мають на генетичному рівні, є одним із безвідмовних «С» дієвої формули ТСН. На додачу до цього за два дні негоди журналісти ТСН зібрали чимало ексклюзивного матеріалу в кілька насичених сюжетів, висновки з яких були також вельми невтішними для влади (а автори не втрачали нагоди згадати про те, що «попри всі обіцянки влади» сніг іще не розчищено, й «серед киян назріває незадоволення»). «Сюжет-катастрофа» – в хорошому сенсі слова, адже журналістка проводила паралелі з фільмом «Післязавтра» – Марини Макущенко відобразив, можливо, в занадто барвистих виразах, адекватну картину лиха. Світлим і сильним штрихом до матеріалу став «хепі-енд» – героїня сюжету таки знайшла свого сина, якого провідники вигнали з поїзда, що зупинився в полі, не доїхавши до Києва.

На додачу до всього Алла Мазур ще й назвала київську владу «неповноцінною»: «Хтозна, може, столична влада спрацювала б ефективніше, якби була повноцінною. Бо наразі крім влади виконавчої Київ не має мера насправді, тобто голови міськради, уже 9 місяців, після відставки Леоніда Черновецького. Вибори нового голови столиці та депутатів Київради мали би відбутися 2 червня. Утім, цього тижня депутати-регіонали звернулися до Конституційного Суду, щоби з’ясувати: ці вибори чергові чи позачергові, тобто 2 чи 5 років буде правити новий мер? Таким чином, вирішувати долю виборів у столиці будуть не 450 народних обранців, а 18 суддів Конституційного Суду».

Крім Києва, інформативними та оперативними були й матеріали з регіонів – Житомирщини й Сумщини, звідки кореспонденти звітували про проблеми з транспортом та розчисткою доріг. При цьому, наприклад, у прямому включенні з Житомирської області, де журналісти проїхали вздовж заблокованої фурами траси, було переказано без конкретного посилання пояснення представників ДАІ: «Усі нарікають на роботу працівників ДАІ та дорожників, адже вони неправильно, точніше, вони зовсім не організували рух очисної техніки. Водночас ми спілкувалися з працівниками ДАІ. У них інша думка. Вони кажуть, що як не вмовляються українських водіїв, власників потужних джипів та іномарок зупинитися обабіч дороги, пропустити очищувальну техніку, водії ігнорують їх, їдуть уперед, намагаються прорватися напролом до столиці, втім блокують проїзд техніці, самі утворюють нові затори – і, таким чином, водіям доводиться або виїжджати на смугу зустрічного руху, або розвертатись, так як ми сьогодні, і повертатися назад, у нашому випадку – до Житомирської області». Як і в більшості подібних випадків, спроби представників влади та компетентних органів виправдовуватися слугують радше підтвердженням їхньої провини.

Незвично високий градус критичності «ТСН. Тижня» чудово пізнається в порівнянні з тим, як подавали ті самі події в програмі «Підсумки тижня» на Першому національному. Тут глядачів запевнили: влада робить усе, що можливо, але снігу забагато:

«Рятувати киян на вулиці виїхали трактори, але й вони не справлялися із сніговими заметами. Де поприбирали – знову насипало.

Олександр Попов, голова КМДА: "Буде зроблено акцент на те, щоб прибрати сніг і зробити доступними всі наші житлові райони, забезпечивши там на високому рівні стандарти життєдіяльності міста".

Задіяли навіть важку техніку. Фури, які позастрягали в кучугурах витягали БТРи. Рятувальники працюють цілодобово.

Олександр Вілкул, віце-премєр міністр України: "Наиболее сложная ситуация в Киеве и Киевской области. И правительство оказывает системную поддержку руководству города Киева, Киевского региона. Принято решение задействовать силы армии".

Чергують на вулицях і дорожні інспектори. Тільки в столиці працюють 100 екіпажів ДПС. Окрім регулювання дорожнього руху, допомагають вибратися із заметів. Лише за добу з полону звільнили кілька десятків автомобілів».

Жодних свідчень неспроможності влади вирішити снігові проблеми в матеріалі немає, натомість є рефренне нагадування про те, що «вхурделило» аномально й нічого вдіяти з цим було не можна. Є тут і критика… таксистів. «Громадський транспорт зупинився. На такій ситуації вирішили заробити таксисти. Їхні ціни зросли в рази. Якщо раніше доїхати від метро "Дорогожичі" до станції "Либідська" коштувало приблизно сорок гривень, зараз просять сто і більше. Ті, хто не хотів віддавати таку суму, добиралися додому годинами. Тротуари позамітало, тож змушені йти просто по проїжджій частині. Водії розуміють таку ситуацію, але радять бути обережними». Напевно, журналістам Першого довелося побігати засніженим Києвом, щоби знайти водіїв, які «розуміють ситуацію», адже опитані «1+1» без матюків висловлюватися про ситуацію в місті не спромоглися. А тут:

«Богдан, водій: "Люди йдуть неправильно. Маю на увазі, потрібно йти навпаки. Вони йдуть, як машини, по руху машин. І, в принципі, це є небезпека, бо я їду за кермом, я знаю, що в мене голольод під колесами"».

Пояснивши киянам, що вся біда в тому, що багато снігу й ходять вони неправильно, «Підсумки тижня» перейшли до іншого регіону, заваленого снігом – Заходу, перед цим іще раз нагадавши, що влада робить усе можливе й незабаром усе буде гаразд – адже так пообіцяв Вілкул:

«Добре, що у дітей почалися весняні канікули. Звучить смішно – весняні, але усе таки у понеділок не треба йти у школу, а це позбавляє від головного болю багатьох батьків. Крім того, на Київщині у зв’язку зі снігопадами Кабмін оголосив вихідний. Приватним роботодавцям теж наполегливо рекомендували дати людям можливість відсидітись удома. Така ситуація, як на Київщині, у половині областей України. Щоб допомогти автомобілістам, які застрягли в заметах, використовують навіть армійські БТРи. На дорогах працює більше 30 тисяч осіб і 167 мобільних пунктів обігріву. Про це розповів сьогодні віце-прем'єр Олександр Вілкул. Такого снігу особисто я не пам'ятаю. А синоптики кажуть: його не було вже сто років. За день багато де випала місячна норма опадів. Сніг навіть не по коліна – замети в людський зріст. Зараз багато доріг вже розчистили – принаймні так кажуть у службі з надзвичайних ситуацій. Будемо сподіватися, що найближчим часом життя на дороги повернеться».

Зі всієї країни – зведення саме про УСПІШНЕ подолання наслідків снігопаду. Далі в програмі також наведено коментар Миколи Азарова про боротьбу зі снігом: «Такой ситуации не было сто лет, как говорят наши метеорологи, выпало колоссальное количество осадков, накрыло Киев большим слоем снега. И поэтому надо понимать, что определенное время уйдет на то, чтобы ликвидировать последствия этой стихии». Інакше кажучи, владі не просто дали виправдатися – їй допомогли виправдатися багато разів.

В аналогічному руслі працювали також «Подробности недели» «Інтера»: у сюжеті Василя Зими про «тихий ужас», як назвав погодні умови 22–24 березня ведучий програми Олег Панюта, лихо змальовано в подробицях (адже масштаби проблеми виправдовують тих, хто не спромігся її вирішити), однак нічого немає про прорахунки влади – як центральної, так і київської. Натомість наголошено на турботі Кабміну та обіцянках Попова:

«Высокое начальство решило изучить ситуацию с воздуха. Взяв на борт съемочную группу "Подробностей недели", облетать трассы вызвались вице-премьер Александр Вилкул и губернатор Киевской области Анатолий Присяжнюк. К пяти часам дня пробки практически рассосались. На трассах появились пункты обогрева, БТРы растаскивали грузовики. Подвезли и топливо. Многокилометровая пробка образовалась только на трассе Киев-Чоп.

Александр Вилкул, вице-премьер-министр Украины: "Очень хорошо видно с вертолета, что ключевая проблематика здесь – это недисциплинированность, когда машины идут на обгон, машины идут на разворот, и соответственно, становятся поперек дороги. Одна из проблем. Второй вопрос – это организационный. Необходимо улучшать качество регулировки и пропуска".

Господин Присяжнюк говорит, что всю технику бросили на помощь столице, области и не осталось ничего. Но сейчас все исправят. К утру, обещают, все поедут без проблем.

Анатолий Присяжнюк: "Стоїть завдання – до ранку ми повинні повністю розсредоточити і дати рух транспорту по цим магістралям".

А в Киеве, несмотря на то, что снегоуборочная техника работает, пробки никуда не делись. БТРы тащат троллейбусы, заграждая путь легковушкам, буксуют и грузовики, рассыпающие песок. Да и сами машины зря рвут колесами снежный покров. Иногда мелькают вдалеке маршрутки, те, которые не застряли в сугробах. Правда, назавтра, обещает киевский глава, транспорта станет больше.

Александр Попов, глава Киевской госадминистрации: "До ранку ми будемо мати приблизно 50 відсотків відновлених автобусних маршрутів. В місті працює вже швидкісний трамвай на Борщагівці, завтра запрацює Троєщина, я маю на увазі швидкісний трамвай. Ну і завтра ми повністю відновлюємо роботу всіх трамвайних ліній… Ну, кажу це майже з точністю у 100 відсотків"».

І на завершення матеріалу: «Осталось только коммунальщикам снег убрать да застрявший транспорт растащить по депо. А чтобы никто не мешал, завтра киевлянам решили дать выходной. Эдакая снежная сиеста. Можно лопатой помахать, выгребая свое авто, можно за хлебом сходить, авось, привезли уже. Ну и от шока оправиться. А то вот ведь: три дня белого безмолвия, а сколько натерпелись-то. Не конец света, конечно, но все же природа дала понять: с ней шутки очень плохи».

До речі, стендап Василь Зима записував на тлі дороги, якою досить жваво рухались авта, з чого глядачі могли зробити очевидний висновок, що проблему подолано:

Не переказуватиму всіх претензій до київської міської та центральної влади, досить чітко артикульовані як у згадуваному вище матеріалі «ТСН. Тижня», так і в численних інших матеріалах, опублікованих протягом останніх днів. Проте чимало інших міст, у яких немає метро (зокрема Львів, у якому автор цих рядків перебував під час двох серій снігового пекла – 15–16 і 21–22 березня), було розчищено значно ефективніше. Факт відсутності Попова в Києві 22 і 23 березня, а також той нюанс, що снігоприбиральна техніка в першу чергу взялася за трасу на Конча-Заспу та вулицю Банкову, безперечно, заслуговують бути згаданими в подібному матеріалі. Натомість тут глядачам навіюють, що 1) це була надприродна стихія; 2) з нею боролись, як могли; 3) все вже позаду; 4) не сталося нічого смертельного. Далі в програмі керівник Гідрометцентру Микола Кульбіда ще раз підтвердив, що такий великий снігопад стається вперше за століття. Хоча, якщо вслухатись у розмову Олега Панюти з головним синоптиком, упізнаєш театр абсурду:

«Олег Панюта: Можемо говорити про те, що є небезпека повеней?

Николай Кульбида: "Повені – це природний режим річки будь-якої, який спостерігається весною. Тому, звичайно, повінь кожного року буває, але якою буває – це, звичайно, буде залежати від конкретних погодних умов, які будуть формуватися в період сніготанення".

Олег Панюта: Дякую. Микола Кульбіда заспокоїв нас стосовно погоди, яка очікує нас найближчим часом».

У наведеному пасажі Микола Кульбіда не відповів на запитання ведучого, причепившись до слова «повінь» – очевидно, що Панюта мав на увазі аномальну повінь унаслідок танення аномальної кількості снігу. Замість конкретизувати запитання й витягнути з чиновника пояснення, ведучий за щось дякує, після чого стверджує, що його співрозмовник заспокоїв глядачів. Насправді не було сказано нічого заспокійливого – Кульбіда давав формальні відповіді або грав роль Капітана Очевидність: «За вікном ми бачимо звичайну зиму. Але не слід забувати, що березень місяць – він настільки мінливий, що одночасно має характер і зимовий, і, звичайно, весняний. Нинішнього року – більше зимового». Залишається припускати, що вся ця розмова з керівником Гідрометцентру була для того, щоб в ефірі було ще одне підтвердження вигідної владі тези: це не ми, це стихія.

Ольга Лузан у «Событиях недели» каналу «Україна» збила найяскравіші моменти стихійного лиха в Києві в яскравий інфотейнментний сюжет. Її симпатії, схоже, радше на боці постраждалих, аніж трудівників із КМДА: «Отчаяние нарастает с каждой секундой. Застигнутые врасплох, люди на чем свет ругают и погоду, и власть». Викриттям недбалості – чи то пак, неспроможності подбати про вирішення ситуації, – влади є наступне повідомлення, в якому йдеться про показушну інспекцію Азарова:

«Пару часов назад по киевским улицам прогулялся премьер-министр Николай Азаров. Дороги, по которым ехал премьер, уже успели расчистить. Случайно или нет, Азаров увидел на улицах и снегоуборочную технику. Потом председатель правительства побывал на станции скорой помощи, пообщался с медиками, которые заверили, что по всем вызовам доезжают и всем успевают помочь. А еще Николай Азаров прошелся по магазинам. Хлеб успели завезти всего в один супермаркет, молока не было нигде. Вообще, сегодняшняя поездка премьера по городу – как раз из тех случаев, когда никакие мигалки быстрее передвигаться не помогут. Кортеж застрял на одной из киевских развязок.

Николай Азаров, премьер-министр Украины: "Я проехал по улицам, увидел громадное количество брошенных автомобилей. Это, конечно, не способствует оперативному наведению порядка. Конечно, должны поработать не только привлеченные, мы видели, военнослужащие внутренних войск, нашу армию, но и те люди, которые могут в нерабочее время расчистить хотя бы свои подходы, подъезды к своим домам, к своим квартирам"».

Одначе, щойно на ефірному видноколі з’являється Олександр Вілкул – колишній менеджер компанії Рината Ахметова, власника каналу «Україна», – іронія вивітрюється вмить, і Андрій Данилевич каже про поїздку Азарова засніженим Києвом уже цілком нейтрально:

«Штаб по ликвидации последствий стихии работал круглосуточно, и работает до сих пор. Сегодня днем вице-премьер Александр Вилкул, возглавляющий штаб по борьбе со стихией, связывался с регионами, на которые обрушились снегопады. Сейчас он с нами на связи. Добрый вечер, Александр Юрьевич. Вот Премьер сегодня ездил по дорогам, а вы на вертолете летали над Киевом, сверху оно виднее, скажите, пожалуйста, есть ли край этому всему? Или стране еще придется ждать окончания снегопадов какое-то время?».

Без сумніву, Олександр Вілкул є різнобічно обдарованим молодим менеджером, але про те, що серед його талантів і компетенцій є передбачення погоди, ми досі не знали. Вілкул на безглузде запитання відповідати не став, натомість почав доповідь про те, як старанно працюють усі компетентні служби, щоб визволити Київ і країну від снігу: «Ситуация, безусловно, аномальная. По указанию Президента уже третьи сутки – круглосуточно – работает и центральный штаб, и штабы в регионах. Могу сказать, что за двое суток нам удалось полностью стабилизировать ситуацию. Дороги проезжие, начинает работать горэлектротранс, транспорт, это я говорю про Киев. И если говорить про всю страну, то по всем магистралям государственного и областного значения движение открыто. Где-то в реверсном движении, с регулировкой ГАИ, но проезд есть везде. Сейчас есть четкий план в течение двух суток – еще двух суток, это понедельник, вторник – страна должна вернуться к нормальному ритму жизни, и среда этой недели не должна отличаться от среды прошлой недели».

Андрій Данилевич дозволив співрозмовнику висловитися, не поставивши йому жодних запитань, які б могли зіпсувати його робочий та бадьорий настрій. У сюжеті Ольги Лузан було чимало закидів на адресу влади, та хоча би про те, чому Київ виявився настільки неготовим до аномальних снігів, запитати було можна й варто. До того ж, в одному з наступних матеріалів – огляді реакції на погодну ситуацію в соцмережній субкультурі авторства Ірини Юсупової – знову чуємо, що люди незадоволені владою:

«Но возмущенных записей меньше не становится. Ругают всех: и правительство, и коммунальщиков, и ГАИ, и МЧС. "Стихия превратила нашу столицу европейского государства в райцентр, точнее – в хутор, с застрявшими тачками и беспомощными лицами успешных граждан". А вот фото-доказательство, как на стихии можно делать бизнес. В центре города вашу машину предлагают откопать всего за 50 гривен. Но все же тех, кто копает, толкает и подвозит бесплатно, было гораздо больше. Свою помощь люди предлагают не только на улице, но и в сети. "Народ, через час буду около метро "Берестейская", еду на Троещину. Звоните". К вечеру субботы в интернете появились первые фотографии снегоуборочной техники. Мол, вот она, видел своими глазами». Це вочевидь суперечить пафосові Вілкула.

Такою ж критичною до ролі влади в подоланні наслідків стихії, як «ТСН. Тиждень» «1+1», була програма «Час: Підсумки тижня» на 5-му каналі. Констатувавши «повний веснець», Тетяна Даниленко ствердила, що «кияни борються самотужки» і «хоча влада рапортує про за діяння всієї комунальної техніки для боротьби зі стихією, у Києві жартують, що в психлікарнях масово приймають свідків роботи снігоприбиральних машин».

У прямому включенні Ольги Петрів чуємо характеристику ситуації, геть відмінну від тієї, яку могли почути від Попова і Вілкула: «Зараз ми на взірцевому місці – на Майдані Незалежності. Але, скажу, на силу сюди добралися. І хоча Хрещатик розчищений, та таке прибирання радше позірне, тому що тільки трохи згорнули уліво чи вправо – і вже з пересуванням проблеми. У КМДА уже визнали: до снігу не були готові, хоча цілі вихідні київські чиновники без упину розповідають, як уже завтра швидкими темпами почнуть вивозити сніг зі столиці, як уже завтра воскресне весь громадський транспорт і почнуть ходити навіть досі мертві трамваї». На жаль, картину псують множинні недостовірні посилання: хто каже, хто визнав? І – цілком логічно – в продовження матеріалу про те, як київська влада не спромоглася прибрати Київ, сюжет Наталії Жижко про те, як київські вибори хочуть заблокувати до 2015 року.

«Факти тижня» ICTV – єдиний із шести тижневиків, що, попри всезагальну зосередженість інформаційного простору навколо снігової теми, почав з іншого: чергової жахливої аварії. Лише після сюжету на цю тему, що розпочинається зі справді жахливих документальних кадрів із дніпропетровського житлового масиву «Перемога», переходять до снігу, опинившись радше по народний, аніж по кабмінівсько-поповський бік барикади: «Гідрометцентр попереджав і радив водіям не виїжджати цього дня на вулиці. Але як жартують кияни, послухалися лише водії снігоприбиральних машин. Жодної спецтехніки в розпал стихії на вулицях видно не було. Жодних регулювальників чи рятувальників. У заторах, які вже з обіду сягали 10 балів із 10 можливих, люди рятувалися самотужки». І навіть жорсткіше: «Де була в цей час київська влада – невідомо. Тільки на ранок у Київраді зібралася оперативна нарада. Тільки згодом до боротьби зі стихією приєдналася армія, солдати, БТРи. Уряд відреагував вже після обіду».

У сюжеті Руслана Тарасова також чуємо, що «комунальників з доріг взагалі немов вітром здуло», «у суботу міська влада нарешті прокинулася» та інші свідчення імпотентності снігоборців. У матеріалі зазначено, що спецтехніка з’явилася на дорогах лише вранці в суботу – явно не той факт, на якому воліла б наголошувати влада.

…Втім, влада різна буває. «У ситуацію довелося втрутитися президенту, який підписав указ про проведення надзвичайних заходів для подолання наслідків стихійного лиха по всій країні», – ідеться в сюжеті далі. В позитивному світлі відображено в ньому також Олександра Вілкула, який прийшов на допомогу «комунальникам» столиці. За міську владу тут віддувається Олександр Мазурчак, а Попов згадується вперше аж у підводці до наступного матеріалу – про київські вибори.

Підбиваючи підсумки висвітлення цієї теми в тижневиках, слід зазначити, що аналізувати дотримання журналістських стандартів у матеріалах, присвячених снігові, було б, напевно, надмірною жорстокістю, адже більшість їх була побудована на емоціях (журналістських або відображених емоціях героїв), тож про такі вимоги, як достовірність і відокремлення фактів від коментарів, просто забули. За підходом до теми тижневики чітко поділилися на критичні до влади («1+1», ICTV, 5 канал і «Україна») й ті, що намагалися її відбілити (Перший, «Інтер»), а критичні, у свою чергу, на критичні повністю(«1+1» і 5 канал) та вибірково («Україна» і ICTV) – ці останні не стали прикривати владу київську, однак подали в найкращому світлі снігоборчі досягнення влади центральної, приплівши сюди президента, якому ми повинні бути вдячними за «втручання в ситуацію», та молодого ефективного менеджера Вілкула, що літає над Києвом на гелікоптері й контролює ситуацію. Політичну перспективу київського колапсу оцінити не встигли, й опозиція, яка мала шанс виступити обвинувачем неефективної влади, в обговоренні цієї теми не засвітилася.

І, переходячи до наступної теми, зауважимо, що менш вдячна, але не менш актуальна та прямо пов’язана зі сніговою тема київських виборів знайшла повноцінне відображення не в усіх тижневиках. Це ще раз підтверджує здогади: тема ця зараз вельми незручна для всіх політиків.

Не сніг

Стихія безпардонно втрутилась у плани творців підсумкових тижневиків, відсунувши важливі теми тижня на другий план. Наприклад, у «Підсумках тижня» Першого національного жодних економічних чи політичних новин, окрім снігоборства, не було – натомість знайшли місце для матеріалу про конфлікт між Північною та Південною Кореєю. І про мегапозитивну перемогу української збірної в Польщі не забули.

Водночас в «1+1» знайшовся час, щоб коротко підбити підсумки перших 100 днів нового скликання ВР: «Сам же парламент цього тижня пережив перший ювілей. Усі зацікавлені порахували: за перші 100 днів депутати працювали в сесійній залі лише 8, ухвалили 10 законів, двічі надовго блокували трибуну і 6 разів серйозно билися. Попри все це, позитив теж очевидний: за ці 100 днів депутати не ухвалили жодного абсурдного закону і майже перестали голосувати чужими картками». Хто саме мається на увазі під «зацікавленими», не ясно, але статистика пізнавальна.

«Інтер» на перше місце серед «не сніжних» тем поставив реформи на Кіпрі, які загрожують капіталам українських мільйонерів і мільярдерів. У матеріалі на цю тему відображено дивний, на думку авторів, спокій українських урядовців Сергія Арбузова і Миколи Азарова, й наведено оптимістичний коментар фінансиста Сергія Оксанича. Далі в програмі на цю тему говорили з народним депутатом Петром Порошенком, під час інтерв’ю якого відбулося пряме включення з Кіпру кореспондента Андрія Цаплієнка. Видно, що до теми поставилися дуже серйозно.

Запитав Олег Панюта Петра Порошенка й про іншу важливу подію тижня, що відбулася за межами України: смерть Бориса Березовського, опального російського олігарха, який, за до кінця не підтвердженими, але загальновідомими переказами, фінансував Помаранчеву революцію. Саме на цьому наголосив Панюта: «Він називав себе людиною, яка спонсорувала Майдан, ви так само були людиною, яка привела команду Віктора Ющенка до перемоги в 2004-му, чи були ви знайомі, як ви ставитеся до цієї події, ваше ставлення?». Порошенко заперечив, що був знайомий із Березовським, хоча не відкинув тези про те, що небіжчик «інвестував в українську демократію». Присвятили цій темі в «Подробностях недели» й окремий сюжет авторства Оксани Кундіренко.

Загалом тему кіпрських пертурбацій розкрили досить ґрунтовно всі, хто за неї взявся. Про Кіпр говорили й у «Фактах тижня», які, крім того, сповістили, – на диво лаконічно, – новину, цікаву хіба що власникові телеканалу ICTV: «Допомогти Україні інтегруватися до Європи намагається неурядова організація "Ялтинська європейська стратегія". Цього тижня члени наглядової ради YES прибули до Києва. Екс-Президент Польщі Олександр Кваснєвський, віце-президент Європейської народної партії Маріо Девід, депутат Європарламенту Марек Сівець, засновник YES, бізнесмен та філантроп Віктор Пінчук зустрілися з Президентом України, прем'єр-міністром, лідерами опозиційних партій. Говорили про те, як нам не проґавити свого шансу в листопаді, під час саміту у Вільнюсі, адже це може стати історичним моментом у відносинах України та Європи». Що саме сказав Філантроп Президенту і Прем’єр-міністру, на які геніальні рішення їх надихнув, у чому полягатиме допомога, ми не довідалися. Зате функцію прес-служби – сповістити, що відбулася подія, – виконано.

Як ICTV, так і 5 канал підготували матеріали про боротьбу, що спалахнула у Верховній Раді навколо призначення київських виборів. Якщо ICTV приділив більше уваги самому конфлікту, то 5-й звернувся до експертів, які спробували спрогнозувати подальший розвиток ситуації (аж до революції, яку передбачає політичний експерт і літератор Костянтин Матвієнко). Так само глибоке проникнення в тему продемонстрував кореспондент 5-го Олександр Аргат, вирушивши до Харкова з’ясовувати, що за громадські організації ініціюють нове законодавство.

Отже, домінування снігової теми в підсумкових тижневиках не завадило їм висвітлити головні міжнародні (але такі, що стосувалися й України) події – кризу на Кіпрі й смерть Бориса Березовського, а також протистояння у Верховній Раді через київські вибори. Що ж до висвітлення теми номер один, то найбільшу іміджеву користь отримали ті, хто зрозумів усю екстраординарність ситуації та знайшов до неї екстраординарний підхід – перш за все, «1+1».

Верстка підсумкових інформаційно-аналітичних програм за 24 березня 2013 року

Перший національний, «Підсумки тижня»

Снігопад зупинив рух столицею

Негода вдарила по західних регіонах країни

По всій Україні знову оголосили штормове попередження

Загострюється конфлікт між КНДР та Південною Кореєю

Діти з синдромом Дауна нагадали про себе українцям

13-річна Юля Левицька бореться з лімфомою

На лікування Олександр Андреєвої вдалося зібрати близько 40 тисяч гривень

Українські футболісти обіграли збірну Польщі

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Сніг паралізував в’їзди та виїзди з Києва

Сумщина долає наслідки негоди

Життя киян перетворилося на сценарій фільму про апокаліпсис

Жителі столиці почали гуртуватися під гаслом «Врятуй Київ без Попова»

У Великобританії пішов із життя Борис Березовський

«Тиждень за одну хвилину»

Парламент Кіпру відмовився вводити податок на депозити

Київ продовжує долати наслідки негоди

Гість програми – Олександр Попов, голова КМДА

Рух спальними районами на околицях Києва досі суттєво ускладнений

Конституційний Суд вирішуватиме долю столичних виборів

Експерти підбили підсумки перших 100 днів роботи парламенту

«ТСН. Тиждень» розпочав новий експеримент

«Інтер», «Подробности недели»

Україну накрила стихія

Кіпріоти продовжують пошук шляхів виходу із кризи

Гість програми – Петро Порошенко, народний депутат України

Помер Борис Березовський

Україні не вдається впоратися з туберкульозом

Гість програми – Микола Кульбіда, керівник Українського Гідрометцентру

Євросоюз турбує етнічний конфлікт між угорцями і ромами

Україні бракує дитячих садків

ICTV, «Факти тижня»

Жахлива аварія забрала життя п’яти людей у Дніпропетровську

Українська столиця бореться зі стихією

Депутати все ще ламають списи довкола виборів київської влади

Члени наглядової ради YES прибули до Києва

Кіпр опинився на межі дефолту

В Україні з’явиться новий податок на імпортні авто

Пішов з життя Борис Березовський

В’язні однієї з колоній Кіровоградщини намагалися втекти з закладу на гелікоптері

У Ватикані відбулася церемонія інтронізації нового Папи Римського

Рання весна в Японії спричинила цвітіння сакури

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Аномальний снігопад накрив Київ та область

Київ ризикує залишитися без мера ще на декілька років

Харківські громадські організації тестують неоднозначний закон про референдум

Україна таки запроваджує додаткове мито на автомобілі

Один із найбільших світових офшорів може стати банкрутом

В Лондоні помер Борис Березовський

«Україна», «События недели»

Країну спіткав снігопад століття

Кортеж прем’єра застряг на одній із київських розв’язок

Гість програми – Олександр Вілкул, віце-прем’єр-міністр України

Непогода пройшлася територією Росії та Великобританії

Соціальні мережі засипало снігом

Парламент нового скликання відпрацював 100 днів своєї каденції

Соціологи намагаються попередити джерело «итог выборов в столице»

Гість програмт – Виталій Кличко, голова фракції «УДАР»

У Лондоні пішов із жизни Борис Березовський

Кіпр опинився на грани дефолту

Влада Києва оголосила понеділок выходным днем для всех бюджетников

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.