Найцікавіші процеси й далі відбуваються в «Подробностях недели» на «Інтері», які поступово набувають індивідуальних рис справжньої авторської програми. Деякі з цих рис уже цілком очевидні. По-перше, судячи з появи у програмі матеріалу Ольги Червакової – нового надбання «Інтера» й однієї з найкращих парламентських телерепортерів України, - Євгеній Кисельов таки ставить для своєї програми планку якості на дещо вищому рівні, ніж маніпулятивно-метафоричний потік свідомості Ірини Баглай. По-друге, судячи зі змісту розлогих підводок ведучого, він узяв на себе місію аналізу, але, на жаль, оперуючи  не тільки фактами, але й чутками, причому чутками з досить специфічним присмаком.  

Йдеться про висвітлення «Інтером» двох головних політичних тем тижня – злиття «Батьківщини» з «Фронтом змін» та чергову заяву про погіршення здоров’я Юлії Тимошенко. Першу у «Подробностях недели» майстерно розкрила Ольга Червакова, чиє авторство поки що гарантує (і, сподіваюсь, завжди буде гарантувати) відсутність відвертих маніпуляцій, прислужництва і прихованої реклами. У сюжеті Ольга дозволила собі доволі високий градус суб’єктивної оцінки й водночас не виявила упередженості, давши слово всім учасникам процесу. Єдиним явним недоліком із погляду дотримання стандартів є неповна прозорість добору експертів: Олег Рибачук, протитрований як «глава секретаріату президента 2005-2006», сьогодні працює в громадських організаціях, які де-факто опонують режиму, тож його позиція не може бути цілком нейтральною. А «колишній голова Комітету виборців України» Ігор Попов уже три роки є  одним з лідерів партії «Єдиний центр», першим заступником голови Національної державної служби , тож його позиція також не може вважатись неупередженою, а думка – експертною. Поза тим, матеріал Ольги відрізняється від сюжетів інших тижневиків тим, що більшість героїв і учасників конфліктів, породжених злиттям, говорять тут самі за себе.

Зовсім інша ситуація з частиною, присвяченою ситуації навколо ув’язнення Тимошенко. Її Кисельов узяв на себе:

«В продолжение слов моей коллеги, осмелюсь заметить, что окружение лидера "Батьківщини" (сумнівне й неоднозначне означення, адже «оточенням» Юлії Тимошенко, якщо вона мається на увазі під лідером «Батьківщини», зараз є в’язні Качанівської колонії; зрозуміти, про кого саме йдеться, не можна і з сюжету Ольги Червакової, яка перша говорить про «оточення Тимошенко» - мовляв, там упевнені, що їхня лідерка зможе балотуватися в Президенти) очень часто склонно интерпретировать те или иные события или заявления чересчур оптимистическим образом (тут пасувало би навести інші приклади, окрім наведеного вище, якщо вже таке трапляється «дуже часто»).Что, в принципе, совершенно правильно - надо вселять веру в лучшее будущее в сердца сторонников Юлии Тимошенко. Однако из многих источников в последнее время поступает информация, что Тимошенко, как минимум, всерьез размышляет (що б це могло значити? А як максимум?) над различными вариантами компромиссных предложений, которые поступают к ней, как утверждают, от западных дипломатов относительно ее дальнейшей судьбы. Подобного рода активность явно (активне розмірковування над пропозиціями?) наблюдалась и в последние дни. В начале недели Тимошенко в очередной раз посетили немецкие врачи из берлинской клиники "Шарите". Информация об итогах их визита противоречивая: с одной стороны, они вроде бы положительно оценивают работу украинских медиков, с другой стороны - говорят, что лечение не дает ожидаемых результатов и не исключено - потребуется операция. (у цьому немає жодної суперечності, якщо все так, як змальовує Кисельов; і до чого тут, до речі, дипломати та їхні пропозиції, якщо приїхали лікарі?) Все это происходит на фоне множащихся слухов о том, что Тимошенко предлагали (хто?) , якобы, уехать лечиться за границу в обмен на уход из политики - по одной версии, по другой - в обмен на согласие возместить ущерб, который, как считается, она нанесла украинскому государству. При этом под конец недели в Украину в очередной раз прибыла миссия Европарламента в составе его бывшего председателя Пэта Кокса и экс-президента Польши Александра Квасьневского. Это уже их 16-й приезд за год, пока они, по сути дела, ведут переговоры о судьбе Тимошенко. На этот раз европейцы провели двухчасовую встречу с Юлией Владимировной, а также побеседовали с генеральным прокурором Пшонкой. Какие месседжи отвезли Квасьневский и Кокс - неизвестно: никто из участников не хочет публично комментировать ход переговоров. Однако накануне визита Квасьневский заявил в интервью "Польскому радио", что до конца сентября в судьбе Юлии Тимошенко могут произойти изменения, которые позволят Евросоюзу утверждать, что условия для подписания Соглашения об ассоциации с Украиной существуют. В этом же духе высказывались и многие видные европейские политики, участвовавшие не нынешней неделе в саммите глав государств центральной и восточной Европы в Братиславе.

Бронислав Коморовский, президент Польши: "В ситуации с Украиной идёт игра по самым высоким ставкам. Мы обсудили, что Киев может сделать, чтобы в ноябре подписать Соглашение об Ассоциации".

Еврокомиссар Штефан Фюле, в свою очередь, выразил уверенность, что Соглашение об ассоциации с Украиной будет подписано в ноябре на Вильнюсском саммите восточного партнерства и что у него нет никаких причин сомневаться в том, что Украина продолжит работать над выполнением условий для подписания этого Соглашения. Среди которых - дело Тимошенко. Министр иностранных дел Литвы Линкевичус заявил, что судьба Юлии Тимошенко во многих странах ЕС воспринимается как символ, и от этого зависит отношение многих стран Европы к подписанию Соглашения об Ассоциации. Иными словами - европейские политики всячески дают понять, освобождение Тимошенко или хотя бы явное смягчение ее участи хоть и не является неприменным условием успеха Вильнюсского саммита для Украины, но весьма и весьма желательным. Да и сам факт участия президент Януковича в Братиславском саммите, где он провел переговоры с глазу на глаз с семью европейскими лидерами, стал свидетельством потепления между Украиной и ЕС. Ведь предыдущий саммит, который должен был состояться в мае прошлого года в Ялте, сначала отложили, а потом и вовсе отменили под давлением Берлина и ряда других столиц из-за недовольства ситуацией вокруг Юлии Тимошенко. Европейские лидеры готовы снова говорить с Януковичем. И причины тому не столько связаны с изменением ситуации в Украине, сколько обеспокоенностью европейцев переменами в России». Вибачте за розлогу цитату, але контекст тут украй важливий.

Позаяк програма авторська, чіплятися до недостовірних посилань та оцінок навряд чи доречно, адже Євгеній Кисельов малює свою власну картину тижня тими фарбами, які вважає за доречні. Однак уся перша частина цього монологу побудована на чутках та припущеннях, і співвіднести її з другою – тією, де йдеться вже про факти – доволі важко. Адже, якщо Тимошенко справді отримує від когось і розглядає можливості обміняти свободу та виїзд закордон та відмову (принаймні, тимчасову) від політичної діяльності,  - а «как минимум, всерьез размышляет» може стосуватися того, що вона начебто вже погодилась на якийсь із компромісних варіантів, - то люди, які роблять ці пропозиції, повинні мати безперечний вплив на тих, у чиїх руках перебуває ув’язнена лідерка. Інакше доводиться припустити, що західні дипломати виконують функцію посередників, пропонуючи Тимошенко зректися політичної кар’єри від імені чинної влади. Про які ще компроміси може йтися? Те, в якій формі подає цю історію Кисельов, непомітно переходячи від чуток до прямої мови та безпосередніх посилань, наводить на думку, чи не намагається ведучий закинути в душі глядачів підозру: Тимошенко, з благословення якої Арсеній Яценюк влився в «Батьківщину» і очолив її, катапультується з опозиційного табору й залишає свою команду напризволяще.  При цьому жодного впевненого твердження щодо цього він собі не дозволяє – тільки посилання на невідомі джерела й чутки.

Зауважмо також, як елегантно замовчує Кисельов причину приїзду німецьких лікарів – заяву про погіршення здоров’я Тимошенко. Мовляв, скарги качанівської симулянтки не варті того, щоб звертати на них увагу. Таким чином Кисельов демонстративно поділяє позицію влади, згідно з якою Тимошенко насправді здорова, а її твердження про погане самопочуття та взаємодія з клінікою «Шарите» є політично-пропагандистськими маневрами. Й у цьому випадку жодної моральної відповідальності у разі, якщо з Тимошенко, не дай Боже, щось станеться: адже ніхто не казав, що вона здорова.

«ТСН. Тиждень» «1+1», для прикладу, повідомляє про це сухо, але чітко: «Захист Юлії Тимошенко тим часом просить терміново приїхати лікарів німецької клініки "Шаріте" знову і твердить про різке погіршення стану здоров’я "леді Ю". Керівник німецької клініки Карл-Макс Айнхопль оглянув екс-прем’єра у харківській лікарні буквально в понеділок, і після цього сказав журналістам, що прогресу не бачить і не відкидає операції. Утім в українському Мінздорові плани оперативного втручання заперечують».  «ТСН. Тиждень» доручив  репортаж із об’єднавчого з’їзду «Батьківщини» та «Фронту змін» Ользі Кашпор. Вона сфокусувалась на змісті самого процесу злиття – хто з ким, чому і всупереч чому об’єднався. Розповідь має відтінок ТСН-івського драматизму: «У боротьбі за президентське крісло вони не добирали слів. Він називав її Януковичем… Вона його – агентом Януковича»; «Підписуючи декларацію про єдність, Яценюк вже поховав свій "Фронт"» тощо. Наголос на внутрішніх суперечностях об’єднавчих процесів в опозиції, втім, цілком виправданий, а від спокуси вдатись до сарказму Ользі вдалося втриматись.

«События недели» каналу «Україна», натомість, не лише не втримались від сарказму, але й удались до найбанальніших із можливих у цьому випадку метафор. У підводці Андрія Данилевича злиття «Фронту змін» і «Батьківщину» назване весіллям, а автор сюжету Борис Іванов уже говорить про… виставу. Палітра художніх засобів тижневиків настільки бідна, що без «вистави», «цирку» і «війни» вони неспроможні описати жодної політичної події: «Зрители собираются, актеры скоро выйдут на сцену. Пожалуй, главное представление этого политического сезона вот-вот начнется. На сегодняшнем съезде оппозиционеры объявят о судьбоносном для себя решении. Действие пьесы разыгрывается в весьма демократических тонах: Михайловская площадь, открытая сцена, все всё видят, однако сценарий к этой постановке был написан задолго до сегодняшнего дня, а утвержден буквально накануне, за несколько километров отсюда, на Подоле, за высоким забором». А далі знову весілля: «…торжественное слияние на Михайловской Николай Томенко все же проигнорировал. А в этой постановке несогласных уже нет. И Юрий Луценко, срочно приехавший изо Львова, приглашенный на роль посаженного отца на этой свадьбе. Он не сливается с "Батькивщиной". Говорит, теперь сила за беспартийными». А далі «слияние и поглощение», а потім ще раз «постановка»: «Заключительный акт этой пьесы будет сыгран ближе к 2015 году. Тогда и станет понятно, кто в этой постановке – первое действующее лицо, а кто играет главную роль. Возможно, к тому времени это уже будет один и тот же человек».

Нав’язлива, примітивна і позбавлена цілісності метафорика призводить до того, що матеріал, замість розповідати про об’єднання «Батьківщини» і «Фронту Змін», просто струшує повітря беззубим сарказмом. Напевно, всі ці порівняння мали на меті розважати аудиторію. Але аудиторія, яка хоча б періодично дивиться «События недели» та інші тижневики, бачила вже десятки «весіль», «воєн» і «вистав». Не кажучи вже про те, що серед глядачів є сотні тисяч, якщо не мільйони, людей, які віддали свій голос на останніх виборах за «Батьківщину», і їм напевно хотілося б знати, що відбувається з їхніми обранцями. А не з чим це асоціюється в Бориса Іванова та Андрія Данилевича.

Цікаво, що далі про загострення хвороби Юлії Тимошенко Андрій Данилевич розповідає цілком серйозно, без натяків на симуляцію, цитуючи обидві позиції – німецьких і українських лікарів.

Адекватним і «рівним» був сюжет про об’єднання Олександра Аргата («Час: Підсумки», 5 канал). У підводці, що йому передувала,  ведуча програми Тетяна Даниленко акцентувала на тому, що свобода Тимошенко таки є обов’язковою умовою підписання угоди з Європейським Союзом: «Про ув’язнену №1 згадували Януковичу і цього разу, наголосивши, що це головна причина, через яку Україна може втратити шанс на підписання угоди про Асоціацію. Тиск у питанні Тимошенко активізують і Сполучені Штати. У Сенаті готується резолюція про звільнення екс-прем’єрки як один із ключових критеріїв для підписання угоди з ЄС. Посол Джон Теффт заявив, що опозиціонерка має бути на волі і отримати можливість на реабілітацію. До слова, її знову відвідали Олександр Кваснєвський та Пет Кокс, яким приписують важливу роль у звільненні Юрія Луценка». Натомість, «Факти тижня» ICTV із подвійним недостовірним посиланням («експерти» і «однопартійці») змалювали картину, ближчу до знайомої нам із «Подробностей недели»: «Юлію Тимошенко напередодні ключового для України саміту можуть відпустити на лікування до Німеччини. Про це цього тижня заговорили експерти. Однопартійці Тимошенко поки в це вірять мало». Пожвавлення на «качанівському фронті» та об’єднавчий з’їзд тут звели в один матеріал. І запросили до коментування німецького улюбленця українських провладних ЗМІ – Олександра Рара:

«Вчора у Тимошенко в гостях побували і європейські уповноважені Кваснєвський і Кокс. Від коментарів утрималися. А тиждень тому Олександр Кваснєвський припустив, що проблема Тимошенко може бути розв’язана вже у вересні. Відтак, у пресі з’явилися чутки, що екс-прем’єрку можуть відпустити лікуватися за кордон, до Німеччині. Що про це знають у Берліні – ми спитали по Skype у відомого німецького політолога Олександра Рара.

Олександр Рар, політолог (Німеччина): "По гуманитарным соображениям Тимошенко в сентябре могут выпустить на лечение в Германию. Это не означает ни амнистии, ни то, что с нее снимут её погрешности, её судимость. Ее просто выпустят на какое-то время в Германию".

У Партії регіонів подібний сценарій заперечують. Для цього потрібні або умовно дострокове звільнення, або помилування чи пом’якшення вироку».

Просте питання: звідки пан Рар може знати про наміри української влади щодо Тимошенко?

А доповнює клінічну картину сюжету, збитого з чуток, «правильних» коментарів та іншого подейкування, коментар угадайте якого експерта. Правильно, ви вгадали!

«Утім українські експерти теж не виключають, що в разі, якщо це залишиться жорсткою умовою ЄС для підписання асоціації з Україною, виїзд Тимошенко за кордон стане можливим.

Володимир Фесенко, політолог: "Джерела подейкують, що принципова згода Тимошенко є. Але є деталі, які треба узгодити. І хтозна, можливо, від Юлії Володимирівни вимагають якихось публічних поступок або підписання якихось документів. Але принципова згода нібито є".

Чи збереже в такому разі Юлія Тимошенко контроль над власної партією – питання відкрите. У неї, звісно, з’явиться можливостей для спілкування. А це може ускладнити життя не лише владі, а й нинішнім опозиційним лідерам».

Як бачимо, улюбленець журналістів нічого не знає напевно, він навіть не чув нічого певного від джерел – так, подейкуванняя. Хтозна, можливо. Питання відкрите. Чи не варто було в такому разі забракувати й зняти з випуску сюжет, для якого не вдалося зібрати чогось певнішого за припущення некомпетентних людей із посиланням на анонімів?

Найкрутіше повелися з темами Тимошенко та об’єднання «Батьківщини» з «Фронтом змін» творці «Підсумків тижня» Першого національного – просто нічого про це не повідомили. Натомість, тут розповіли про вирішальний для «нас» саміт:

«20 президентів Європи зібрались, аби вирішити, як відновити економіки країн після затяжної кризи. У столиці Словаччини - Братиславі - пройшов саміт Центральної та Східної Європи. Був на ньому і Віктор Янукович. Цей саміт - останній перед Вільнюським - багато в чому вирішальний для нас. Саме там Україна та ЄС мають підписати угоду про асоціацію. Піднімали і цю тему. Говорили зокрема про те, що підписання угоди піде на користь не лише Україні, але й самій Європі - зближення з країною, що має великий економічний потенціал, може допомогти ЄС відновитися.

Броніслав Коморовський, президент Польщі: "Україна - невід'ємна частина Західного Світу та Європи. Йдеться не лише про розширення єдиного ринку, зони вільної торгівлі. Це також шлях у напрямку процвітання та подолання кризи, що охопила країни Європи".

Результати саміту для України досить оптимістичні. Як зізнався потому наш Президент, жодних заперечень проти підписання угоди у Вільнюсі серед європейських лідерів не прозвучало. Тож за умови продовження реформ, Україна досягне мети.

Віктор Янукович, Президент України: "Ми знаємо, що все, що ми робимо, ми це робимо заради самих себе, заради України. Заради того, щоб Україна піднімала рівень економіки і на основі цього – рівень життя людей"».  Останній синхрон «нашого Президента» має суто рекламно-самохвальський характер і жодним чином не пояснює, що саме має намір робити українська влада, і продовження яких реформ мається на увазі. Глядачі, напевно, й самі не проти довідатись, які в Україні проводяться реформи.

Колеги з «Інтера», наприклад, досить критично відгукнулися про те, що влада називає медичною реформою в матеріалі Василя Зими, щоправда, поклавши провину на невправність виконавців та місцеву владу:

«Для эксперимента по внедрению реформы выбрали Донецкую, Винницкую, Днепропетровскую области, некоторые районы Киева. Но то, что на бумаге называлось "созданием амбулаторий", на местном уровне часто выливалось в закрытие больниц. Начались протесты. Ведь согласно 49 статье Конституции, их вообще закрывать нельзя. Перегибы на местах увидел и президент.

Виктор Янукович, Президент Украины: "Там, где не нужно закрывать больницы, зачем их закрывать? В результате таких действий медреформа попадает под шквал критики, в некоторых случаях - вполне справедливо".

А еще местные власти почему-то начали реформу не только в экспериментальных областях, но и там, где она не планировалась! В Луцке горожане не позволили превратить поликлинику в амбулаторию семейной медицины. Возмутило людей как раз краеугольное положение реформы - чтобы сначала к семейному врачу и только потом - к профильному специалисту». І, судячи з тону авторського тексту поруч із специфічним синхроном міністра Богатирьової, «Інтер» ставиться до реформаторських зусиль МОЗ скептично:

«Да и вообще, - утверждают в Минздраве, - еще рано подводить итоги.

Раиса Богатырева: "Одно дело - молоть языком, а другое - тянуть плуг. Возможно, мы начали внедрять изменения слишком поздно, но уже через 5-7 лет увидим результаты реформы".

В любом случае, отказываться от медреформы никто не собирается. Как сказал на этой неделе на Комитете по экономическим реформам президент - "власть доведет ее до конца". Следующий этап - запланирован на 2015 год, тогда собираются ввести медицинское страхование». Словом, цікаво було б почути від Першого національного про якісь успішні випадки реформ, але творці «Підсумків тижня» віртуозно опускають незручне.

Наприклад, цілий матеріал у випуску присвячений аваріям малих літаків. Інформаційним приводом для нього стала аварія 8 червня:

«8 червня на аеродромі "Чайка" неподалік Києва розбився легкомоторний Як-52. З висоти 200 метрів повітряне судно стало стрімко падати. Удар припав на носову частину. Це був ознайомлювальний політ. Досвідчений пілот із 40-річним стажем Анатолій Довгопол загинув. Пасажир досі в реанімації. Його друзі та колеги все ще не можуть оговтатися».

«Пасажир у реанімації» – не просто пасажир, а заступник голови Державної міграційної служби Віктор Шейбут. Про те, хто саме розбився в літаку на аеродромі «Чайка», відкрито говорили численні ЗМІ, й не знати про це журналісти Першого не могли – як і мати якісь формально виправдані причини не називати прізвище постраждалого. Вартість нового хобі, яке обрав собі чиновник, зазначена далі в сюжеті: «У 100 тисяч гривень обійдеться мрія літати: 150 годин теорії та щонайменше 45 годин у небі». Правда ж, цікаво, скільки це в перерахунку на офіційні чиновницькі зарплати? Звідки такі гроші на забавки в шістдесятирічного генерал-майора, заступника голови міграційної служби? Отже, творцям «Підсумків тижня» не хотілося, щоб у їхніх глядачів виникло це запитання. Не кажучи вже про те, щоб пошукати відповідь на це запитання самотужки, що неодмінно зробили б журналісти, які працюють за цивілізованими стандартами та служать суспільству, а не державі.

Це вже не сором’язливе замовчування теми незаконної приватизації «Межигір’я» під приводом, який блискуче сформулював майбутній український громадянин Євгеній Кисельов: мовляв, глава держави заслуговує на хорошу резиденцію, і питатися, звідки він узяв на неї гроші, нецивілізовано. Тут об’єктом замовчування є сам чиновничий статус, а мотивом може бути лише страх чи небажання «кинути тінь» на державу.

На противагу страхополохам із Першого, інші тижневики охоче й докладно розповіли харківську історію про суддю Нев’ядомського, через затримання якого за ґратами й під судом опинились співробітники Державної служби охорони. Тут усі – як лояльні, так і нейтральні/критичні до влади – зійшлися в акцентах: суддівське свавілля та готовність силовиків захищати своїх будь-якою ціною сягнули критичної межі. Поза цією тенденцією  - цілковито нейтральним – було хіба що повідомлення «України» на цю тему.

Повернімось до політики зовнішньої. Тижневики рясно коментували причини та можливі наслідки потепління відносин української влади («України», «нас») і ЄС, але тільки «Подробности недели» однією фразою Кисельова та розлого «ТСН. Тиждень» («1+1») зробив справедливий наголос на другій стороні медалі – тискові зі східного боку: «Нервується Кремль. Зміну стосунків Києва із Євросоюзом як барометр показує реакція Москви. Самогубством для України назвав радник Путіна Сергій Глазьєв намір стати асоційованим членом ЄС. І зразу погроза: якщо так станеться, – каже він, – Росія не дасть Києву пільг на нафту і газ. Прохолодна досі європейська риторика щодо Києва і справді цього тижня потеплішала»; описавши симптоми потеплішання, Алла Мазур стверджує: «Зміну настроїв у самому Києві підтвердив цього тижня і прем’єр Микола Азаров, заявивши: альтернативи Євросоюзу немає». Чи справді це є «зміною настроїв»? Адже на словах влада говорила те саме завжди, не зважаючи на періодичні загравання з Росією.

Ту саму проблему, що в матеріалі Ольги Червакової на «Інтері», бачимо в сюжеті Наталії Кравченко на «Україні». Вона ілюструє новини з братиславського саміту коментарями неналежним чином позиціонованих експертів: Вадим Карасьов, протитрований як політолог, насправді є  лояльним до влади політиком, знову таки, одним з лідерів партії «Єдиний центр» а Володимир Огризко, протитрований як колишній міністр закордонних справ – політиком опозиційним, який менш ніж рік тому балотувався до ВР за списком партії «Собор». У підводці до цього матеріалу Андрій Данилевич злегка іронічно говорив про популярність Януковича у Братиславі та любов України до Європи: «На этой неделе в Братиславе, на саммите стран Центральной и Восточной Европы – это тот самый, который год назад не состоялся в Ялте, самым популярным Президентом оказался Виктор Янукович. Он больше всех встречался с коллегами-президентами (в зале едва успевали менять флаги), и коллеги-президенты из Европы еще никогда не слышали ни от одного из украинских лидеров столько речей о стремлении Украины стать частью объединенной Европы. Вот еще послушайте: "Вера украинцев в объединенную Европу и желание однажды стать ее полноправной частью не пошатнулось". Полюбит ли к ноябрю Европа Украину так, как Украина уже полюбила Европу?». Тенденція подання політичного процесу як лялькового театру зберігається й тут. Декларативна любов України до Європи і періодичне охолодження/потеплішання риторики з обох боків – це те, що на поверхні. Відтворюючи ці події, творцям підсумкових програм варто було б шукати й відповіді на запитання, що відбувається насправді і що це означає для України. Ці відповіді можна знайти або у справжніх експертів, що не мають очевидної «табірної» прив’язки, або в інсайдерських джерел – не тих, які подейкують, а компетентних. Натомість, явно не володіючи такою інформацією про суть речей, Андрій Данилевич дозволяє собі стверджувати:

«Европа однозначно дала понять, что в ноябре в Вильнюсе наверняка будет подписано соглашение об ассоциации Украины с Евросоюзом. Пожалуй, впервые это было сказано не намеками, а напрямую. И впервые это заявление не сопровождалось многочисленными "если"».

Можливо, так можна сказати про одну, вирвану з контексту заяву Фюле. Але ніяк не про цілий дискурс братиславських заяв, нехай навіть лише тих, що були зроблені публічно.

Практично всім тижневикам – від «Підсумків тижня», які не дозволяють собі кроку ліворуч і кроку праворуч від генеральної лінії, до революційно-задерикуватого «Часу», від гламурного тележурналу Андрія Данилевича до претензійної телепубліцистики Євгенія Кисельова, - гостро бракує впевненого знання. Можна навіть сказати, що володіння інформацією для них – неформат. Важко згадати, коли востаннє якась із щотижневих програм ставала точкою входу в інформаційний простір якоїсь справді важливої новини. Якщо говорити про коментарі, а не факти, то остання резонансна розмова в ефірі тижневиків – інтерв’ю Олександра Попова у дні великого снігопаду в Києві. Дайджест із уже повідомленого, домисленого, сказаного експертами і вигаданого від імені «експертів», узагальненого та не завжди вдало метафоризованого вже став для глядачів звичною формою тижневого телеогляду. Риторичне питання на кінець: хіба глядачі не заслуговують на щось краще?

Верстка підсумкових інформаційно-аналітичних програм за 16 червня 2013 року

Перший національний, «Підсумки тижня»

Негода знову дошкуляє українцям           

В Україні почастішали аварії малих літаків        

У Братиславі пройшов саміт Центральної та Східної Європи 

В столиці пройшов міжнародний бізнес-форум 

Європа продовжує боротися з повінню  

Турецькі активісти не припиняють акцій протесту       

Сільський туризм щорік стає популярнішим      

Сергій Капацин потребує допомоги небайдужих         

В Києві завершився фестиваль вогню     

«1+1», «ТСН. Тиждень»

На Рівненщині п’яний водій мікроавтобуса врізався в гурт молоді   

У Стаханові п’яний водій джипу зніс зупинку та літню площадку кафе       

Сили безпеки жорстоко розігнали демонстрантів зі стамбульського парку Гезі      

"Батьківщина" поповнилася членами "Фронту змін" та ПРП  

Захист Тимошенко заявив про різке погіршення стану здоров’я своєї підзахисної  

В Росії розгорівся скандал довкола нового гімну          

У Харкові побились місцевий суддя та російський турист      

Потеплішала європейська риторика щодо Києва          

Огляд подій тижня  

Україна зазіхає на лаври Колумбії

Дорога нова медична техніка простоює без діла

Негода знову випробовує Україну           

У Києві страйкували пекарі          

FEMEN знову намагалися прорватися до Ангели Меркель     

Комп’ютерні ігри перетворили українців на кіберспортсменів-мільйонерів

«Інтер», «Подробности недели»

"Батьківщина" пополнили "Фронт змін", ПРП и часть руховцев        

Иран выбрал себе нового Президента     

В Украине продолжается медицинская реформа           

Замороженные конфликты. Приднестровье       

Полету в космос Валентины Терешковой исполнилось 50 лет           

ICTV, «Факти тижня»

В Харкові розгорівся скандал за участі силовиків         

Чехію сколихнув грандіозний корупційний скандал    

"Факти тижня" перевірили безпеку кримського відпочинку   

Гість програми – Богдан Яременко, генеральний консул України в Стамбулі         

Янукович взяв учать у саміті лідерів країн Центральної Європи        

В Києві пройшов об’єднавчий з’їзд "Батьківщини"      

В Одесі побились через Ірину Фаріон     

Депутати пропонують запровадити податок на гастролі         

Гість програми – Денис Мацуєв, піаніст, народний артист Росії        

На ICTV стартує шоу "Замочені"  

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

"Фронт змін", ПРП та "Батьківщина" об’єднались в одну партію       

У Харкові заарештували бійців Державної служби охорони   

Громадські активісти обурені спробами запровадження регулювання мітингів      

В Туреччині третій тиждень не вщухають масові акції протесту        

Іранці обрали собі нового Президента    

«Україна», «События недели»

Штефан Фюле намекнул о судьбе договора об ассоциации Украины с ЕС  

В Братиславе прошел саммит стран Центральной Европы      

В Киеве прошел объединительный съезд оппозиционных партий    

У Тимошенко ухудшилось здоровье        

На Одессу и Винницу обрушились невиданной силы дожди с градом и ураганный ветер           

В Харькове разгорелся скандал между судьей и бойцами ГСО          

Украинец Вадим Холоденко стал лучшим пианистом на планете     

Министерство доходов и сборов заблокировало счета "WebMoney"  

Турция ввела торговые санкции против Украины        

В Турции не утихают протесты    

Минздрав задумался о средствах защиты врачей "скорой"      

В Чехии разгорелся коррупционный скандал невиданных масштабов         

В Иране выбрали нового Президента     

Египет разорвал любые дипломатические отношения с Сирией        

В США отыскали одного из командиров дивизии "СС Галичина"    

Бывший агент ЦРУ заявили о слежке за людьми со стороны спецслужб      

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.