Цього разу тижневики поділились рівно навпіл: одні, як і можна було сподіватись, розпочали свої першовересневі випуски з теми «першого дзвоника», інші пішли менш банальним шляхом. Однак у тій чи іншій формі теми початку навчального року торкнулись усі підсумкові програми. Відтак, головним героєм дня став міністр освіти Дмитро Табачник, який устиг побувати у двох програмах – на Першому національному і на «Інтері». Комфортно йому було лише в одній із них.

Відтепер у кожному випуску моніторингу наводитимуться показники перегляду аналізованих програм за основними комерційними аудиторіями – 18+ і 18-54 (за двома вибірками: «Вся Україна» і  «50 тисяч+» - тобто міста з населенням понад 50 тисяч). Ми вважаємо цю інформацію цікавою, вартою уваги й подекуди показовою, однак це не означає, що рейтинговість стає критерієм оцінки якості програм; постараємось також утримуватись від спрощених і однозначних висновків із тих чи інших цифр.

«Інтер», «Подробности недели»

Авторська щотижнева програма Євгенія Кисельова повернулась в ефір із літніх вакацій у перший день осені – на тиждень (або й не один) пізніше за конкурентів. Вийшли з нової студії й у новому -розлогому, півторагодинному форматі, запропонувавши глядачам для початку цілу гору «смаколиків»: ексклюзивні матеріали, розмови з гостями у студії і політично-прогностичний огляд Ольги Червакової. Інакше як смачним цей сюжет не назвеш: наповнений коментарями різнопланових експертів і політиків, ретельно збалансований і водночас тонко в’їдливий. Ненав’язлива наскрізна метафора (прогноз політичних трендів як «огляд мод»). І, що також характерно, цього разу Кисельов не дезавуював сказане Ольгою в сюжеті своїми коментарями, а відразу переключився на обговорення інтерв’ю Януковича, показаного перед тим «Інтером» в ефірі «Шустер Live». 

Тут нарешті стає зрозумілим, що мав на увазі Євгеній Кисельов, говорячи, що формат перезапущених у кінці сезону «Подробностей недели» - ще не остаточний. Аналітика ведучого предстала у аналізованій програмі набагато відвертішою, конкретнішою і впевненішою, як у давніх авторських програмах Кисельова на російському телебаченні. Він сміливо тлумачить слова Януковича і навіть дає йому оцінку. (Наприклад: «Что ж, политика - не только искусство возможного, но и умение балансировать между различными группами интересов. Умение, владеть которым особенно важно украинскому политику. В этом умении президенту Януковичу, как бы к нему не относиться, отказать трудно»). Про Януковича Кисельов говорить без підлабузництва, але шанобливо; чи є джерелом такого тону природна повага до влади, під юрисдикцією якої телезірка зараз перебуває, чи командна гра з власниками «Інтера», можна лише здогадуватись.

А ось у чому сумніватись не випадає, то це в цілковитій визначеності інтеграційного вектору, який на «Інтері» вважають правильним. Ольга Червакова розпочала свій матеріал із такого прогнозу: «Русский кафтан или европейский френч? Модный приговор: Верховная рада подписала еще в прошлом сезоне - необходимые для евроинтеграции законы принимались абсолютным большинством депутатов. Европейский тренд останется самым модным в политсезоне осень-зима-2013. Брюссель - не только икона стиля, но и место, где сверяют ожидания». Її шеф, розповідаючи про білорусько-російський конфлікт, пропонує «призадуматься» про те, яка любов панує між учасниками Митного союзу. Тож інші співвласники «Інтера» - ті, що «Первый канал» - мали б кусати лікті від гніву, споглядаючи, як їхній колишній колега в ефірі їхнього українського каналу агітує проти євразійської інтеграції. А також прискає сарказмом на самого Путіна:

«Это, прежде всего, месседж самому Путину - при всей сложности их отношений, ссориться с ним Януковичу не выгодно. И Путин, наверное, вполне искренне пообещал Президенту пригласить для объяснений специалистов. Вопрос, дозвонится ли он до них. Знатоки российской политики помнят немало случаев, когда Владимир Владимирович не мог то разыскать генерального прокурора, то повлиять на начальника следственного комитета, то приструнить какого-нибудь самоуправствующего чиновника. И ведь всем же абсолютно понятно, что начальник Роспотребнадзора, главный санитарный врач Онищенко, который с удивительным постоянством находит какой-нибудь смертельно опасный компонент - или какой другой изъян - в продуктах одной из соседних стран как раз в тот момент, когда у этой страны с Россией возникают политические трения, действует исключительно на свой страх и риск, без всяких команд сверху». А слабó в такому дусі про Януковича? Хоча, можливо, все ще попереду.

Після перетворення «Подробности недели» стали справжнім інформаційно-аналітичним шоу. В англосаксонських медіа навіть звичайний випуск новин називається news show, однак для нас звичнішим є протиставлення «шоу» і новин як взаємовиключних елементів, які поєднуються в нелюбому медіакритикам форматі інфотейнменту. Дотепер найбільш шоуїзованим – не лише видовищним, але й побудованим за принципами, притаманними інформаційно-розважальним програмам, - був тижневик «України»; переформатований тележурнал «Інтера» і хронометражем, і ступенем дозволених ведучому розумних відсебеньок поки що випереджає «События недели». Ба, навіть виходить в іншу вагову категорію. Про це свідчить комплексний підхід і глибоке занурення у тему війни в Сирії: не лише оглядовий сюжет Дмитра Анопченка, але й репортаж із Парижа Софії Гордієнко, яка зустрілась із живим сирійським політиком, і матеріал про таємні війни близькосхідних розвідок. Те, що є нормою для західних комерційних каналів, для України поки що дивина: міжнародку тут звикли клеїти з ройтерсівського відео. Те саме стосується другої частини «міжнародного блоку» - матеріалу Веніміна Трубачова з Америки про річницю славетної промови Мартіна Лютера Кінґа та сюжету (а радше документального фільму) Андрія Цаплієнка про Індію. Що ж, подивимось, чи щедрість, якість і глобальність масштабів була «фішкою» тільки першого випуску оновлених «Подробностей недели», чи тенденцією, яка збережеться надалі. 

Дорогий і розлогий блок про Сирію змінили рефлексії ведучого на тему першого вересня, які виявились прелюдією до розмови з Дмитром Табачником. Кисельов тонко спровокував свого співрозмовника на обговорення двох чи не найсуперечливіших тем, у зв’язку з якими частина суспільства вважає Табачника одіозним: російської мови та геополітики.

«…по новым стандартам, которые вошли в жизнь украинской школы с 1 сентября 2012 года, все дети Украины изучают иностранный язык с первого класса".

Евгений Киселев: Какой?

Дмитрий Табачник: "92 % выбрали английский, немножко немецкий, немножко испанский".

Евгений Киселев: А русский?

Дмитрий Табачник: "Иностранный язык".

Евгений Киселев: А русский язык у нас как проходит, как иностранный?»

Міністр, як міг, уникав слизьких моментів, але інтонація його відповідей про іноземну мову була аж занадто промовистою, як момент розгубленості у відповідь на запитання про вступ до ЄС, перш ніж він знайшовся і зімпровізував щось про перебування України й Росії у «великій Європі». Табачник справляв враження якщо не притиснутого до стіни, то, принаймні, добряче спантеличеного. А твердження, що українські випускники конкурентоспроможніші за польських, варто було б розкрити  докладніше - на жаль, Кисельов чи то не схотів, чи то не мав часу на цьому зупинятися.

Подвоєний хронометраж програми дав Кисельову змогу робити те, що, схоже, приносить йому особливе задоволення – говорити про ситуацію в Росії. Окрім згадуваного вище аналізу російсько-українського напруження в контексті інтерв’ю Януковича, глядачі побачили розмову ведучого з актором із Росії Олегом Меньшиковим та сюжет про виборчу кампанію в Москві. Розмова з актором почалась із непорозуміння (можливо, запланованого, адже Євгеній Кисельов достатньо досвідчений журналіст, щоб його передбачити) – Меньшиков виявився не готовим коментувати запропоновану тему:

«Здравствуйте. Спасибо большое что согласились к нам прийти. Наша программа про подробности недели но все таки она прежде всего про политику которую я знаю вы не любите, но вот разговор вокруг нее к сожалению не изнежен. Смотрите, сейчас когда вы приехали в Киев между Россией и Украиной достаточно напряженные отношения, и ведутся громкие споры о том, куда Украина должна двигаться в сторону России или в сторону Европы. В России раздаются голоса что если Украина подпишет соглашение об Ассоциации , с европейским Союзом, это будет чуть ли не крах Украины, как государства. А вы что думаете?

Олег Меньшиков, актер: "Вот вы здорово начали. Я действительно… во-первых я ничего в этом не понимаю. Вот то, что вы только что сказали, практически темный лес для меня. Я не знал даже об этом конфликте, поверьте, потому что мне рассказал водитель который работает здесь со мной"».

Одначе, переключившись на Росію й тамтешніх політиків, Кисельов таки добився від співрозмовника певної міри відвертості, ба, навіть переконував його ходити на вибори. Що ж до матеріалу про московські мерські перегони, то російські співвласники «Інтера» мали бути вражені тоном оповіді про Навального не менше, ніж кпинами з Путіна. Опозиціонера-блогера в сюжеті «Подробностей недели» показали як цілком реального кандидата на перемогу, а головне – каталізатора змін, із чим навряд чи погодяться кремлівські пропагандисти.

Позаяк, природно, робити висновки поки що зарано, можемо лише привітати «Інтер» із спробою виходу на новий рівень і втілення нової концепції тижневика, кардинально відмінної від «розширених випусків новин за тиждень», якими були підсумкові програми останніх років.

Перший національний, «Підсумки тижня»

Попри те, що «Інтер» і Перший мають начебто спільного Головного глядача, контраст навіть у висвітленні теми, яку в тижневику державного каналу обрали топовою, величезний. Підводка Андрія Сміяна за тональністю, стилістикою і змістом нагадує районну комунальну телекомпанію:

«Із Днем знань! В Україні це – офіційне свято. Святкуємо. Море квітів, новенька шкільна форма на малечі й велетенські затори у містах – не зважаючи на ранок неділі. Так зустріла країна 1 вересня. 4 мільйони учнів сьогодні пішли до школи – кожен 11-й житель України. А порахуйте ще батьків, за руки яких трималася малеча, і вчителів – набереться може й пів-України. З початком навчального року життя наче стає на рейки. Зранку зібрати і провести до школи – ввечері зробити "домашку". Класу до 5-го її задають не просто учням, а на сім'ю. Але це від завтра. Сьогодні були лінійки і святкові заняття».

Із сюжету Ольги Смирнової дізнаємося, що школярі в наш час навчаються вже не з підручниками й зошитами, а з планшетами, 3D-графікою та Google Maps. Про те, який відсоток українських школярів є забезпечним такою технікою, авторка скромно замовчує; зате не може мовчати про доброчинців і батьків нації, що подарували героям її сюжету комп’ютерний рай:

«Таке інтерактивне навчання – частина національного проекту "Відкритий світ". Він вже стартує в 54-х українських школах. За кілька років до нього приєднаються ще 17 тисяч освітніх закладів. Одинадцятикласник Ігор Кошовий прийшов на свій перший дзвоник востаннє. У його школі таких інтерактивних уроків не проводять. Проте хлопець знає – майбутнє за технологіями.

Учень: "Я хочу стати ІТ-спеціалістом".

Держава хоче, щоб такий вибір зробили згодом якомога більше українських школярів, – говорить Президент України Віктор Янукович. Він теж – учасник першого уроку майбутнього.

Віктор Янукович, Президент України: "Ми будемо робити мережу навчальних закладів, які будуть мати спеціалізацію. І одна спеціалізація – це інформаційні технології та ІТ-технології".

Поки інтерактивні технології тестують столичні діти, свято першого вересня проводять весело й яскраво в різних регіонах. Ось так – у селищі на Київщині. А так в одній із Донецьких шкіл. Тут відкрили новий учбово-спортивний комплекс. Класи для наймолодших школярів, ігрові кімнати, актовий і спортивний зали, майстерні.

Ринат АХМЕТОВ, президент фонду "Розвиток України": "Вместе с вами мы открываем новый корпус школы. Мы вам давно обещали, а вы терпеливо ждали, спасибо вам за терпение"».

Утім, висновок навіть із співвідношення названих цифр – 54 школи, в яких сучасна техніка є вже, і 17 тисяч, яким держава збирається купити її «за кілька років» - глядачі зробити можуть.

Якщо панегірик Януковичу з Ахметовим – вияв типової для Першого сервільності, то наступний епізод може свідчити про непрофесійність творців програми. «Загалом за шкільну парту сьогодні й завтра сядуть близько мільйона 900 тисяч школярів. З них 450 тисяч – першокласники», - завершує свій матеріал Ольга Смирнова, і ведучий починає розмову з гостем студії Дмитром Табачником:

«Андрій Сміян: Цього навчального року на українських школярів чекає багато новацій. Найліпше про все почути з перших вуст. Саме для цього ми запросили у студію міністра освіти і науки Дмитра Табачника. З Днем знань вас. Зі святом. Як ви святкуєте?

Дмитро Табачник, міністр освіти і науки України: "Бачите, ми з вами святкуємо разом. Але я хотів би усіх українців привітати. Тому що немає родини, де не було б дитини або онука, племінника, хто б не йшов до школи. Хочу уточнити цифру. За парти завтра сідають 4,5 мільйони учнів. З них майже 450 тисяч – це першокласники. І це приємно, тому що десятикласників трохи менше".

Андрій Сміян: Тим паче для більшої кількості людей буде цікавий наш сьогоднішній ефір».

Людині властиво помилятись, хоча «похибка» у 2 600 000 – це, напевно, занадто круто. Проте Андріій Сміян не лише не перепросив глядачів за помилку своєї колеги, на яку вказав Табачник, але й намагався «викрутити» її у вигідний для себе спосіб.

У подальшій розмові функція Сміяна полягала переважно в тому, щоб не заважати Табачникові говорити (зокрема  й речі, які звучали на позір безглуздо: «Кожен вчитель – це педагогічний організм. Кожен вчитель – це творець. Тому Міністерство рекомендує впродовж всього першого класу не задавати домашніх завдань і не виставляти оцінок».) Зайве казати, що жодних бодай трохи дискомфортних для Табачника запитань або прохань відповісти за ті чи інші проблеми чи недопрацювання у сфері освіти у Сміяна не знайшлося. У шкільній освіті в Україні все чудово… Втім, як виявилось, таки не все: підводить якість імпортних зошитів і шкільної форми. Переглянувши сюжет про неякісні шкільні товари, ведучий попросив Табачника прокоментувати озвучені претензії. Серед сказаного міністром далі було й таке:

«Хотів би сказати, що в конкурсах всеукраїнських цього року на підручник брало участь більше 300 видавництв. Перемогли 105 видавництв, які створювали підручники і посібники для дітей. Безумовно, тільки українські. І це теж відповідь нашій штатній зозулі-брехусі з Верховної Ради, яка каже про монополізацію поліграфічного і видавничого ринку».

Здоровою реакцією професійного інтерв’юера було б перепитати, кого Табачник має на увазі, адже про жодну монополізацію вище не йшлося, і в сюжеті не було процитовано нікого з Верховної Ради. Андрій Сміян, натомість, просто змінює тему.

На захист ведучого «Підсумків тижня» можна було б сказати, що він, мовляв, намагався зробити інтерв’ю максимально інформативним, дозволивши Табачнику розповісти про ситуацію та новації у шкільній освіті. Одначе значну частину цієї інформації могла б озвучити перша-ліпша заступниця начальника районного відділу освіти. А ось про проблеми, які турбують батьків не менше за якість зошитів – побори й корупція у школах, компетентність учителів, зміст, а не лише кількість підручників тощо, - слід питати саме міністра, єдину людину в системі освіти, яка не може уникнути відповіді на незручне запитання, переадресувавши його «нагору».

Одненьке політичне повідомлення, що трапилось поміж соціальними сюжетами та розмовами з Табачником, стосувалось інтерв’ю Януковича. Ось що повідомив нам Перший:

«До вільнюського саміту Україна-ЄС, на якому ми маємо підписати угоду про асоціацію, лишається кілька місяців. А тим часом Москва намагається за будь-яку ціну схилити нас до вступу у Митний союз Росії, Білорусі та Казахстану. Куди ж іде держава – цього тижня в інтерв'ю українським журналістам пояснив Президент Янукович. Отже, головні тези, які прозвучали: європейський курс України не підлягає сумніву і наша держава виконає всі умови ЄС, необхідні для підписання Угоди про асоціацію. Водночас, партнерські відносини з країнами Митного союзу дуже важливі для нашої держави. Адже на Сході та Півночі у нас великі економічні інтереси. Близько третини товарів, що виробляємо, продаємо туди. Тому Україна, за можливістю, інтегруватиметься у Євразійський і Митний союзи. Зрештою, куди саме вступати – у Європейський Союз чи Митний – мають вирішити самі українці на референдумі.

Віктор Янукович, Президент України: "То, что нас хотят видеть и там, и там – это же хорошо. Если бы нас палкой гнали – это плохо. Мы к этому относимся, как к процессу, который должен привести нас к успеху. А успех какой? Это защита наших национальных интересов"».

Здається, в цьому повідомленні бракує бодай якоїсь інформації про те, що саме робить Москва, намагаючись «за будь-яку ціну схилити» Україну.

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Підтвердження тому, що навіть у передбачуваній першовересневій темі є чимало підпунктів, цікавіших за самохвальство Табачника, бачимо в програмі Алли Мазур. У підводці до сюжету вона зворушливо згадує про свою власну першу вчительку, висловлюючи свою персональну вдячність. А в сюжеті Юлії Дячук бачимо щось геть відмінне від розповідей Табачника. Виявляється, новації Міністерства освіти є геть не такі однозначні. Так само з наступного сюжету – Маргарити Ситник – дізнаємось чимало подробиць на лінії російсько-українського напруження; журналістка фантазує про те, що станеться, якщо Росія почне відмовлятись від усього українського й депортувати всіх українських заробітчан. Щоправда, тут вона трохи гіперболізує й перекручує:

«Колону виїжджаючих могла би очолити найвпливовіша жінка Росії Валентина Матвієнко, голова ради Федерації і колишній губернатор Санкт-Петербурга родом з Шепетівки. З Держдуми поїхав би найвідоміший закордонний донецький Йосип Кобзон, опозиція позбулася львів'янина Григорія Явлінського та найпопулярнішого ліберала нині кандидата в московські мери Олексія Навального. Так що критики влади Володимиру Путіну може і не шкода, то втрата найбагатших людей Росії була би відчутною, це і алюмінієвий король Віктор Вексельберг родом із Дрогобича, співвласник "Альфа-Груп" Михайло Фрідман зі Львова, та екс-киянин співвласник "Лукойл" Леонід Федун. На 3 них, за оцінками "Форбс," десь 40 мільярдів доларів. Але найбільше спорожніла російська естрада, якби на історичну батьківщину зібралися Анжеліка Варум, Наташа Корольова, Вера Брежнєва, Олександр Цекало, Лоліта, Анастасія Стоцька, Евеліна Бльоданс, Ігор Крутой, Аркадій Укупник, а також Михайло Жванецький, Клара Новікова, Роман Віктюк, актори Сергій Маковецький, Гоша Куценко та багато інший. І найнесподіваніше, з Кремля до Запоріжжя мали би депортувати того, кому і прописують нинішню антиукраїнську кампанію, Сергій Глазьєва. Якщо копати ще глибше, то можна і до Юрія Долгорукого дійти. Якби Володимир Мономах не відправив свого сина на ці землі князювати, то може і самої Москви не було б».

Серед названих Маргаритою людей значна частина має російське громадянство або, як Навальний, усього лише етнічне українське походження; про депортацію таких людей ніколи не йшлося й навряд чи могло б ітися. А ось депортація заробітчан, які не мають дозволу на роботу та перебування у Росії – цілком реальна загроза, яку не варто применшувати.

 І – сильний інфотейнментний штрих до теми – на прохання «ТСН. Тижня» українські знаменитості продекламували вірш Володимира Маяковського «Борг Україні». У висвітленні російсько-українського конфлікту «ТСН. Тиждень» проміняв професійну відстороненість на патріотичну позицію, що, в принципі, доволі типово. Авторові цих рядків емоційний підхід до висвітлення цієї теми видається не найправильнішим, позаяк жодні «аргументи» на зразок вірша Маяковського та кпинів на тему депортації не замінять тверезого прогнозу розвитку подій. Однак навіть такий підхід є кращим за намагання передати ситуацію через цитати та коментарі з інтерв’ю Януковича. Про яке Алла Мазур сказала зовсім трохи – в продовження теми неадекватних апетитів «Укравтодору», обґрунтованість яких досліджували чотири знімальні групи «ТСН»:

«Про погані дороги говорив і Президент Янукович у великому інтерв’ю чотирьом українським телеканалам. Він вважає, що на міжнародних трасах порядок більш-менш навели, і тепер влада візьметься за дороги міські. Президент навіть ризикнув назвати час, коли велика ремонтна кампанія розпочнеться.

Віктор Янукович, Президент України:" Дороги ці руйнувалися 20 років. Можна критикувати скільки завгодно. Я там інколи проїжджаю, мене починають критикувати , я дякую людям, кажу, я вам дякую хоч ви критикуєте, хоча б не б’єте, і за те спасибі. Вони розбиті. Я знаю що опозиція буде казати знову що це Президент під вибори щось робить. 2014-ий рік буде перший рік коли ми почнемо відновлювати міські дороги"».

На ще одне повідомлення Янукович заслужив, засвітившись у школі на перше вересня:

«Президент сів за шкільну парту. Віктор Янукович у день знань відвідав одну з найпрестижніших шкіл столиці. Де йому презентували інтерактивний урок майбутнього. Президент заявив, сучасні гаджети можуть повністю змінити шкільні лабораторні роботи і уже найближчим часом мають бути закуплені міністерством освіти. Головне завдання – рівні умови для для навчання, треба створити усім учням, незалежно від місця проживання і батьківських статків».

Багато уваги в «ТСН. Тижні» присвятили померлому маніяку Анатолію Онопрієнку. Не забувши також і про Вадима Тітушка та його друзів, розповівши, щоправда, про їхню мирову угоду з побитими журналістами стисло у «Тижні за одну хвилину». І ще одне вкрай важливе повідомлення, яке глядачі мали змогу отримати лише з «ТСН.Тижня», «Фактів тижня» і «Событий недели» - обмеження готівкових розрахунків, яке з 1 вересня запровадив Нацбанк. Ця інформація збереже багатьом час, а комусь, можливо, й гроші.

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Немовби почувши зауваження й рекомендації з попереднього огляду, творці програми «Час: Підсумки тижня» розпочали черговий випуск із теми світового значення. Хоча фраза «Сирія на порозі війни» звучить доволі дивно - війна в цій країні триває третій рік. Лариса Губіна говорить про це у підводці до матеріалу Азада Сафарова, який робить доволі докладний екскурс у передісторію нинішнього загострення конфлікту, за допомогою експертів робить прогнози, а також, що дуже важливо, знаходить український вимір сирійської теми – як атака на цю країну може вплинути на нашу економіку.

«Політика повна парадоксів. Оглядачі сходяться на думці, що Москва, сама того не бажаючи, підштовхує Україну до асоціації з Європою. Торгова війна, розпочата Москвою, стала останньою краплею, що остаточно схилила на наш бік навіть тих європейських політиків, які сумнівались, чи потрібна Україна Європі. За останній тиждень кількість українських делегацій, які відвідали Брюссель, та кількість заяв про підписання угоди про асоціацію просто б'є рекорди. Українська влада, опозиція представники громадських організацій та єврокомісар Фюле зустрінуться ще раз в середині жовтня уже в Києві, аби остаточно узгодити всі позиції перед Вільнюським самітом. Ще один парадокс. Віктор Янукович може стати Президент-євроінтегратором», - підводка Лариси Губіної до наступного матеріалу. Автор сюжету Олександр Аргат зробив свою роботу в Брюсселі сумлінно й знов відзначився мальовничим стендапом – цього разу біля українських стендів у брюссельському музеї. А ось у підводці не зайвим було б, по-перше, назвати «оглядачів» (ризикну припустити, що є оглядачі з іншою думкою), по-друге, обійтися без відверто упередженої сентенції про парадокс. Певна річ, у «френдстрічки» Віктор Янукович зовсім не асоціюється з євроінтеграцією, однак формально ніякого парадоксу тут немає. Наміри рухатись у напрямку євроінтеграції були не раз підтверджені Януковичем і за часів прем’єрства, і за часів президентства.

Цілком закономірно повідомляють про мирову угоду між постраждалими журналістами Ольгою Сніцарчук і Владом Соделем та їхніми кривдниками-«тітушками»; несподіванкою стає розлогий коментар самого Тітушка, який розповів, чому не має довіри до журналістів і не хоче з ними спілкуватись, а також заявив, що «зав’язав із акціями». Водоночас, варто було детальніше пояснити, що означає мирова угода, адже звістка про неї викликала хвилю зловживань і перекручень у тій-таки «френдстрічці», на яку свідомо чи несвідомо орієнтуються творці тижневика 5 каналу.

До обов’язкової першовересневої теми підійшли з проблемного боку: «Президент сьогодні теж пішов до школи, 78-ї у Києві. І вже звідти, вітаючи школярів, обіцяв усім через 2 роки, а саме перед виборами, планшети та доступ в Інтернет. Але діям, чиї школи цього року зачиняють, не до гаджетів та всесвітньої павутини. За роки незалежності в Україні закрили 2 тисячі 100 шкіл. Таку цифру називають у Міністерстві освіти». Героїня сюжету Дар’ї Феденко – хвора дівчинка з Сімферополя Єва Снісаренко, яка не може ходити до школи і вчиться дома; на її прикладі журналістка показує, що досягнення, про які влада рапортує у сфері шкільної освіти, не стосуються дітей з особливими потребами. У другій частині матеріалу розповіли закриття сільських шкіл.

Четвертий і останній cюжет випуску був присвячений евакуації з України учасниць жіночого руху FEMEN.

ICTV, «Факти тижня»

Свій підхід до першовересневої теми знайшла й програма Оксани Соколової: тут не досягнення  й не проблеми, а «зірки». Сергій Смальчук розповів, як відправляли до школи своїх дітей Олександр Пономарьов, Лілія Подкопаєва, Віталій Хомутинник, Віктор Пинзеник, відомі футболісти та інші люди, які, на думку творців «Фактів тижня», є цікавими глядачам. «Навчання коштувало батькові 20 тисяч "зелених" на рік. Та хіба можна економити на дитині?», - розповідає Смальчук мало не захопленим тоном, і тут у вашого автора яко глядача викликає вічуття, що з нього знущаються. До кінця цього параду мажорства (з обов’язковим застереженням, що ніякого мажорства у київських спецліцеях ні в якому разі немає!) залишалась надія, що зараз Оксана Соколова анонсує розмову про те, як учитимуться 99% українських школярів, і ми побачимо обдерті парти, розбиті дороги і спортзали з грибком. Натомість, ми побачили Януковича:

«Президент України сьогодні теж побував на першому дзвонику. У столичній гімназії № 78 Віктор Янукович взяв участь у презентації інтерактивного уроку. Такі сучасні уроки будуть можливі завдяки реалізації національного проекту – "Відкритий світ".

Віктор Янукович, Президент України: "Всього у нас в Україні більше 19-ти тисяч шкіл. З них у цьому році дві тисячі отримають такі ж можливості, як і ви, – до кінця цього року. І майже через рік, можливо, трошки більше, вся Україна буде охоплена цим національним проектом. Вже у 15-му році всі школи будуть мати доступ до широкополосного Інтернету, всі будуть мати планшети – такі, як ви маєте, отримали"».

Можливо, Оксані Соколовій хтось під страхом звільнення заборонив збалансувати кумедні обіцянки Віктора Федоровича кадрами з реальних шкіл, де часом не те що інтернету, а навіть електрики немає, а до наступного року вони замість широкосмугового інтернету отримають замок на двері? В усякому разі, в цьому випадку у своєму прагненні демонструвати дольче віта, селебритіз і позитивчик ICTV зайшов задалеко.

Як і 5 канал, повідомляють про мирову угоду між Тітушком та скривдженими ним журналістами, наводячи момент визнання провини та вибачення синхроном. ICTV – єдиний канал, що не забув у тижневику повідомити про розвиток топ-теми минулих тижнів, полювання на втікача Петра Мельника: «Не вдасться уникнути покарання Петрові Мельнику. У цьому запевняє міліція. Цього тижня міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко заявив, що ректора-втікача знайшли за кордоном і нині готується екстрадиція. У якій саме країні перебуває втікач, міліція не повідомляє. Тож, є купа версій – від Америки до Австрії. Ну а прокуратура, тим часом, зробила свої висновки щодо втечі Мельника з-під домашнього арешту. Слідством встановлено імена двох міліціонерів, які проігнорували сигнал тривоги, що надійшов на пульт, коли екс-ректор зняв електронний браслет. Тепер цим правоохоронцям може загрожувати до п’яти років тюрми». А на додачу до інформації про обмеження готівкових розрахунків, про що вже йшлося вище, «Факти тижня» запропонували побудований на експертних коментарях матеріал про ускладнення ведення бізнесу через офшори.

Однією з центральних тем випуску стало спорудження в Україні бактеріологічної лабораторії за спеціальним проектом. Окрім сюжету Мирослава Ганущака, Оксана Соколова запросила до студії завідувача кафедри вірусології Київського національного університета Валерія Поліщука, який трохи заспокоїв глядачів.

«Україна», «События недели»

Як і «Подробности недели» на «Інтері», починають з інтерв’ю Януковича українським телеканалам, яке, на думку Андрія Данилевича, є головною політичною подією тижня (ведучий, видається, завзято переконує глядачів у її важливості):

«Главное политическое событие этой недели – Президент дал большое интервью украинскому телевидению. По сути, это старт нового политического сезона, который наверняка станет судьбоносным для страны. Осенью Украину ждет событие, которое предопределит наше будущее на десятилетия, а может и на столетие вперед. В ноябре в Вильнюсе на саммите Украина – ЕС должно быть подписано соглашение об Ассоциации с Европейским Союзом. В пятницу цитаты из Виктора Януковича занимали большую часть эфира новостей всех каналов. Глава государства редко делает столько важных заявлений сразу, из которых следует, что стране в ближайшее время многое изменится. Нас всех ждут новые реформы, о необходимости которых так много говорило большинство украинцев».

Якби Андрій Данилевич висловлював свій власний погляд на події, ми б застерегли його від надмірного захоплення обіцянками влади. Але тут, схоже, щось інше – глядачам пропонують беззастережно сприйняти декларації намірів Януковича як те, що з ними неодмінно станеться найближчим часом (особливо дивно це у випадку «реформ», які обіцяють українцям уже третє десятиліття). Ось у якій формі подавались обіцянки Президента-Євроінтегратора-і-Реформатора:

«Суды и милицию нужно реформировать. Оба вопроса – сложные. В случае с судами потребуется конституционная реформа. Но без этого не обойтись. А еще после череды громких скандалов вокруг сотрудников милиции в МВД грядет полная поголовная переаттестация, и пройдут ее не все.

Виктор Янукович, Президент Украины: "Недоліки і системи є, і є недоліки конкретних людей, фізичні недоліки. Тому над всіми цими питаннями ми зараз працюємо. Обов’язково будемо інформувати населення, суспільство, яким чином ми будемо підходити. Зараз у всіх правоохоронних органах триває процес підготовки, по великому рахунку, до атестації. Дуже жорсткий буде підхід і атестація людей, які зараз працюють у правоохоронних органах, і вимоги до тих, які будуть приходити працювати"».

Віктор Янукович та його команда десятки разів користувались підконтрольними їм судами для того, щоб змінювати, обходити, ігнорувати та порушувати закони України і Конституцію. Після цього залишити твердження Януковича про необхідність судової реформи без коментарів та бекґраунду,  може тільки непрофесіонал або людина, що виконує не журналістську, а прес-службістську функцію, або ж певним чином обмежена у свободі журналістських дій. Що ж до переатестації міліції, то зі плутаного коментаря Януковича, процитованого «Событиями недели», можна зробити тільки один висновок: влада не вважає за необхідне звітувати перед суспільством про те, яким чином пройде цей процес, і пропонує повірити на слово, що все буде добре.

Дивовижна некритичність у висвітленні меседжів Януковича продовжується в наступному повідомленні: «Самое главное из сказанного Президентом, конечно, вот это: Украина выполнит все условия для подписания соглашения об ассоциации с ЕС. Уверенность, с которой сделано заявление, только усиливает впечатление от удивительной политической ситуации, в которой оказалась страна. Едва ли не впервые в истории независимой Украины у власти и оппозиции – одна

цель на двоих. Очень похожая на формирующуюся национальную идею, которую можно выразить всего двумя словами – "мы - европейцы"». У повідомленні йдеться про візити українських політиків з обох таборів до Брюсселя.

Газові переговори в Москві, висвітлені в сюжеті Бориса Іванова, проаналізовані доволі глибоко, з коментарями експертів та політиків із різних сторін барикади. Чому ж те саме не можна було зробити з обіцянками Януковича? Невже «Україні» не дозволено висловлювати навіть натяку на сумнів у щирості прагнень влади?

Підхід «України» до першовересневої теми також виявився особливим: Михайло Колесников зробив репортаж із рідної школи власника телеканалу Ріната Ахметова, яка розбудовується коштами Ріната Ахметова, за участю Ріната Ахметова.

«Сегодня в школе № 63 у всех от мала до велика – особенный праздник. В этом году здесь построили новый учебный корпус. Здесь будет начальная школа. А вот и самые маленькие! В этом году в первый класс пойдут 60 человек.

Корреспондент: Привет.

Школьница: "Привет".

Корреспондент: Ну что, готовы сесть за парты?

Школьница: "Да".

Корреспондент: Хотите учиться?

Школьница: "Да".

А Никита перешел в третий класс. Кем станет в будущем, уже твердо решил.

Никита: "Футболистом".

Теперь здесь есть и профессиональное футбольное поле. Первую подачу на нем делает Ринат Ахметов. Бывший ученик, увлекавшийся спортом, а теперь президент футбольного клуба "Шахтер" не забывает ни родную школу, ни свой поселок. Побывал и на линейке.

Ринат АХМЕТОВ, президент футбольного клуба "Шахтер": "Дорогие ребята! Я поздравляю вас с праздником! И хотим пожелать вам – учитесь хорошо и знайте, что это нужно вам, а не педагогам. Знание – это ваша сила, знание – это ваше богатство, знание – это уважение к вам"».

Рінат Ахметов великий молодець, що підтримує рідну школу, а більшості з 17 тисяч українських шкіл страшенно не пощастило, що в них не вчився такий чудовий учень, що замолоду захоплювався спортом. Далі в сюжеті можна побачити й інші школи, ба, навіть почути про певні проблеми, з якими стикаються школярі, однак мету, суть і головну думку сюжету ми вже зрозуміли. Сумно, якщо такі зміни в  одному із найякісніших тижневиків українського телебачення стануть тенденцією.

Верстка підсумкових тижневиків 1 вересня 2013 року

Перший національний, «Підсумки тижня»

Україна святкує День знань          

Гість програми – Дмитро Табачник, міністр освіти і науки України  

Сучасний ринок шкільних товарів блищить різноманіттям     

Продовження розмови з Дмитром Табачником 

У Києві на території чоловічого монастиря працює незвичний навчальний заклад

Завершення розмови з Дмитром Табачником     

Москва продовжує схиляти Україну до вступу в Митний союз         

На ринку оренди житла діють шахраї      

10-річна Христина Калюжна потребує допомоги небайдужих           

В Україні завершився Чемпіонат світу з художньої гімнастики          

«1+1», «ТСН. Тиждень»

У школах пролунав перший дзвоник      

Росія погрожує депортувати українських заробітчан    

Відомі актори і виконавці зачитали вірш Маяковського «Борг Україні»       

Вступило в силу обмеження на готівкові розрахунки  

Огляд подій тижня  

Укравтодор жаліється на безгрошів’я      

Президент дав інтерв’ю українським телеканалам        

Пішов з життя Анатолій Онопрієнко      

Україна просить Росію віддати на поруки Олександра Федоровича  

У Сирії будь-якої миті може розпочатися військова операція  

Скандалом обернулася перша українська медаль на Чемпіонаті світу з художньої гімнастики     

Президент відвідав одну з найпрестижніших шкіл столиці     

Франциск призначив 30-річну жінку головою комісії з реформування фінансів Ватикану           

«Інтер», «Подробности недели»

В Украине стартует новый политический сезон           

Виктор Янукович дал интервью четырем телеканалам

Мир в напряжении наблюдает за сирийским конфликтом      

Европа готовится атаковать Сирию        

Работа разведок на Ближнем Востоке достойна экранизации 

Гость программы – Дмитрий Табачник, министр образования и науки, молодежи и спорта Украины

Гость программы – Олег Меньшиков, актер      

Осталась неделя до выборов мэра Москвы         

Журналисты попросили политиков рассказать о летнем времяпровождении          

В США отметили 50-летие исторического выступления Мартина Лютера Кинга  

Украина осталась без FEMEN       

ICTV, «Факти тижня»

По всій країні пролунав перший дзвоник           

Президент відвідав столичну гімназію    

У житомирській в’язниці помер Анатолій Онопрієнко

Ольга Сніцарчук і Владислав Содель уклали мирову угоду зі своїми кривдниками          

Міліція заявила про знайдення Петра Мельника           

Набрав чинності закон про трансферне ціноутворення

За програмою Пентагону в Україні будуватимуть закриту лабораторію       

Гість програми – Валерій Поліщук, доктор біологічних наук, завідувач кафедри вірусології КНУ імені Т. Шевченка     

Ситуація довкола Сирії продовжує залишатись напруженою 

Кейт Міддлтон вперше з’явилась на людях після народження сина   

Кім Чен Ин публічно стратив свою колишню коханку з кулемета і на очах у рідних         

Журналісти дослідили забаганки багатих українців     

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Сирія – на порозі війни      

Москва, сама того не бажаючи, підштовхує Україну до асоціації з Європою           

Журналісти пішли на мирову зі своїми кривдниками  

Діти з особливими потребами часто позбавленні права на освіту      

Активістки FEMEN залишили Україну  

«Україна», «События недели»

Президент дал большое интервью украинскому телевидению           

Украина выполнит все условия для подписания соглашения об ассоциации с ЕС 

В Москве прошли газовые переговоры   

В Подмосковье закончился Международный авиакосмический салон         

Национальный банк запретил расчеты наличными на сумму больше 150 тысяч гривен   

Налоговики будут ловить "черных" арендодателей      

Стартовал новый учебный год     

Мир замер в ожидании войны в Сирии  

В Минске арестовали генерального директора российской компании «Уралкалий"»

В Украине завершился Чемпионат мира по художественной гимнастике    

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.