Головною подією тижня став економічний саміт YES у Ялті, на якому пролунали важливі заяви як щодо євроінтеграції України, так і щодо намірів вітчизняних політиків. Євроінтеграційна тема залишається домінантною в інформаційному просторі, однак у загальному потоці повідомлень дедалі виразнішими стають ознаки активної підготовки до майбутніх президентських виборів. Одним із найдивніших проявів цієї тенденції став розгорнутий матеріал Євгенія Кисельова у «Подробностях недели» про те, як Віктор Янукович блискуче грає у великий теніс.

Сеанс спостереження за спортивними досягненнями Януковича не ніс глядачам жодної важливої інформації. І хоча, можливо, це був просто «лайф» у півторагодинній недільній програмі, але все ж таки повірити в це важко, враховуючи ще й стиль, в якому сюжет було витримано, та його хронометраж.   Правдоподібно звучить припущення політтехнолога Павла Кругляковського, висловлене в колонці для українського Forbes,  що поява глави держави в ефірі найрейтинговішого телеканалу в ролі успішного спортсмена зовсім не випадкова. Таким чином Януковича намагаються урівняти з Віталієм Кличком, який на ялтинському саміті досить прозоро натякнув на свій намір брати участь у президентських виборах. Не дарма Кисельов ставить питання: чи вийде у Януковича тримати удар?

Словам Кличка про те, що він має намір вирушати в регіони, та іншим ознакам його підготовки до участі в перегонах, до речі, тижневики приділили на диво мало уваги. Небагато говорили і про дискусію між лідерами опозиції про (не)доречність єдиного узгодженого кандидата, і про відчутні коливання у курсі долара до гривні. Не так багато, як варто було б – про ефективність ліквідації наслідків повені в українських регіонах.

(Нагадуємо, що ми не робимо й закликаємо не робити однозначних висновків із цих цифр.)

Перший національний, «Підсумки тижня»

·         Головна тема останніх тижнів - угода про асоціацію з ЄС

·         Уже не перший тиждень в Україні дощі

·         Скільки зараз коштують ліки, знає кожен, але не всі здогадуються, що майже ті самі препарати можна купувати в кілька разів дешевше

·         Минулого місяця продажі машин побили всі рекорди

·         16-річному Вадиму Михайловському потрібна пересадка кісткового мозку

·         Семирічному Михайлику Науменку з діагнозом ДЦП потрібні кошти на професійну реабілітацію.

·         Знайти гарну роботу нелегко.

·         Тренеру київського «Динамо» Олегу Блохіну можливо незабаром доведеться шукати роботу.

·         Українські баскетболісти завершили свій грандіозний виступ на Чемпіонаті Європи-2013 на шостому місці.

·         Українці стали більше народжувати. 

Випуск розпочався із ялтинського «паркету» та переможних заяв Януковича про невідворотність євроінтеграції: «Україна впевнено йде шляхом європейської інтеграції. Що стосується стосунків із Митним союзом, ми шукаємо цю модель, і я переконаний, що ми її знайдемо». Акцент зроблено на тому, що росіяни «масово проігнорували Ялтинську зустріч. Приїхав тільки радник президента Росії Сергій Глазьєв. І його риторика не змінилася. Україна тільки втратить від Євроінтеграції, Київ заганяє себе в кабалу єврозаконів. Невирішеним і болючим для України залишається і газове питання». Про те, що на YES була присутня українська опозиція й обговорювалось питання визволення Юлії Тимошенко, в матеріалі не згадали; натомість, увійшов до нього діалог Януковича з литовським президентом Далею Грибаускайте, що обґрунтовує несправедливість російських підходів до газового ціноутворення.

Ставити владу в незручне становище Першому національному не випадає. Тож, говорячи про дощові потопи, «Підсумки» про результати зусиль влади із компенсації та подолання наслідків стихії, які анонсувались у попередньому випуску, не повідомляють. Натомість, у позитивному сюжеті про зростання народжуваності роблять реверанс у бік влади: «Віктор і Настя для свого первістка грошей не шкодують. Знають: держава також допоможе. Це понад 29 тисяч гривень. Перша виплата найбільша – 9720 гривень». Про те, що фінансова допомога від держави заохочує громадян народжувати, говорить і експерт - провідний науковий співробітник Інституту демографії і соціальних досліджень Світлана Аксьонова: «Якщо родина планувала мати двох дітей або трьох, то якраз ця допомога - вона допомагає реалізувати ці плани». Тим часом жодної інформації про хоча б приблизну загальну суму витрат на дитину протягом перших років життя, яку можна було б співставити з сумою державних виплат, у матеріалі немає.

«1+1», «ТСН. Тиждень»

·         Вересень став місяцем всеукраїнського потопу.

·         Дощовий колапс на Одещині по суті рукотворний. 

·         Потужний десант європолітиків висадився цього тижня у Криму.

·         Німці обирають Бундестаг.

·         Стосунки України і Росії цього тижня збагатилися погрозами, образами і взагалі дипломатичними курйозами.

·         Куди хочуть приєднатися самі росіяни?.

·         Українцям вперто пхають в руки зброю.

·         Наразі в українців фінансові виклики.

·         Аліна Махиня-Стадник принесла збірній України уже другу медаль.

·         Прорив у лікуванні раку. 

·         Експерти ООН офіційно підтвердили, хімічну зброю в Сирії застосували.

·         Київському «Динамо» залізну німецьку дисципліну.

·         Центрвиборчком відмовив Комуністичній партії України у проведенні референдуму.

·         Антимонопольний комітет хоче оштрафувати низку мережевих супермаркетів.

·         В центрі Києва у дорогій клініці вже місяць між життям і смертю балансують кілька тисяч ембріонів.

·         Трагедія в Макіївці.

·         Близько 60 покупців загинули в Нейробі. 

·         Сомалійські бойовики другу добу тримають заручників.

·         Підняти Коста-Конкордію

·         Російська берегова охорона з води та повітря штурмували криголам Грінпісу у водах Арктики

·         Подвійний удар стихії

·         Українська збірна із баскетболу вперше за свою історію пробилася до світової еліти

«Нам загрожує погода, погрожують сусіди і змушує триматися в тонусі валюта», - попереджає Алла Мазур. Для тижневика «1+1» головна подія – не ялтинські балачки, а потопи в регіонах. І цього разу головний наголос робиться на тому, чого бракувало в тижневиках минулої неділі: хто винен: «Чи готові наші комунальні служби до таких погодних катаклізмів, запитання, здається, риторичне. Дощовий колапс на Одещині по суті рукотворний. Село Березине, що постраждало  найбільше, могло існувати тільки завдяки столітній дренажній системі. У 2010 на її відновлення треба було 2,5 млн. грн., їх не дали. Тепер на відновлювальні роботи лише за приблизним оцінками треба 32 млн». Цитують селищного голову Березиного, який припускає, що будівництво житла для постраждалих почнеться не раніше травня 2014-го, і потерпілих, які за аналогічної біди у 2010-му не отримали компенсацій. «Девушка, ну вы ж понимаете, будут откаты, будет все через сито попускаться. Получат все, кроме пострадавших», - говорить один із них.

Далі переходять до Ялти: «Відступати нікуди, позаду Москва. Цим гаслом із радянських фільмів про війну окреслив нинішні стосунки України і Євросоюзу наш давній симпатик, екс-президент Польщі Александр Квасневський». Цитують слова Януковича про те, чи відпустять Тимошенко: «Ми поки що не кажемо так, але ми не кажемо і ні». Поруч у матеріалі – перепалка Юрія Луценка з Януковичем:

«Я закликаю вас, Вікторе Федоровичу, людина, яка не боїться Путіна, не боятися Юлії Тимошенко. Прийміть сьогодні це рішення».

«Юрію Віталійовичу, ну, я, радий вас бачити перш за все. Щоб вас це не образило, в порівнянні з Тимошенко в прямому і в переносному, як кажуть, смислі ви в різних весових категоріях. Сідайте, будь ласка».

Разом із тим, інформація з ялтинської конференції була далеко не вичерпною.

Далі у прямому включенні Наталії Фібріґ із Німеччини, присвяченому виборам до німецького парламенту, чуємо цікаві речі, але, на жаль, без достовірного посилання: «Для України важлива перемога Меркель, саме так вважають експерти Українського інституту євроатлантичного співробітництва, бо її позиція відома, а позиція ймовірних наступників ні. За деякою інформацією, Ангела Меркель погодилася на асоціацію Києва та ЄС без звільнення Тимошенко. Звичайно, в німецькому уряді не підвередили офіційно цю інформацію, втім і не спростували. І за переконаннями деяких аналітиків, саме ця готовність Меркель і спричинила таку потужну протидію з боку Росії, яка вилилась у торгову війну».

Влаштував «ТСН. Тиждень» і невеличку провокацію на російському фронті: Маргарита Ситник опитала росіян на вулицях Москви і дійшла висновку, що «поки російська політична еліта планує антиєвропейські кампанії, прості мешканці столиці не проти долучити Росію до Євросоюзу».

«Ми не претендуємо на серйозне соціологічне дослідження, це просто невеличкий зріз думки росіян. Але у Кремлі, певно, цікаво було б почути про що ж думають їхні громадяни. Сотня опитаних людей дозволила нам дуже легко порахувати результат. 53% проголосувало за об’єднання Росії з Європою. 20 віддали голоси за союз з Азією. 15% за те, що Росія має дружити із Європою, і з Азією. 10% проти будь-яких об’єднань. 1% пропонує союз з Ізраїлем і ще один з Україною», - говорить кореспондентка. Про те, що вокспопи не є репрезентативними, знає кожен студент журфаку, однак у цьому випадку вокспоп відбувався на вулицях російської столиці – міста, мешканці якого і за рівнем життя, і за переконаннями значною мірою відрізняються від решти 90% населення країни. Навряд чи йдеться про цілеспрямовану маніпуляцію, це радше складова того «духу свободи», який в останні тижні змушує українських журналістів «кусати» уявний Кремль (про це детальніше читайте в попередньому огляді).

Повертаються до трагедії в Макіївці й цього разу називають винних: «Свідки трагедії винуватять у їхній смерті рятувальників… Натомість в МНС кажуть, що ловити людей, що вистрибують з висоти вище 5 поверху,  взагалі не мало сенсу».

ICTV, «Факти тижня»

·         Економічна та політична еліта зібралась на Ялтинську європейську стратегію

·         Світ обличчям до обличчя зіткнувся з проблемою тероризму

·         Нові технології буде творити нове покоління

·         Найяскравіші цитати YES

·         YES збирає і зірок музики

·         Одещина потерпає від несприятливої погоди.

·         Генпрокуратура знайшла Мельника у США.

·         Відомі коміки пропонували вилікувати народних депутатів.

·         Навколо усиновлення українських дітей американцями розгорівся скандал.

·         "Четверта вежа" розслідує історію дівчинки, яку ледь не пошматував бійцівський пес.

·         Німці знову віддають перевагу Меркель.

·         Українські чоловіки в 21-му столітті роблять бізнес у найнесподіваніших царинах.

·         Володимир Кличко посилено тренується перед новим поєдинком.

Організатором і донором YES є власник телеканалу ICTV Віктор Пінчук. А отже, тиждень, коли у Ялті збираються високоповажні гості, для ICTV стає тижнем імені Пінчука. Так сталось і цього разу – мало не половина випуску «Фактів тижня» присвячена подіям на саміті. У цих матеріалах традиційно фігурували сам власник каналу і його тесть Леонід Кучма. Останній цього разу виступав як експерт із енергетичної безпеки. Разом із тим слід віддати належне ICTV: окрім Кучми й Пінчука, процитовано чимало важливих людей світового масштабу – Білл і Гіларі Клінтон, представники Shell і китайського уряду, економісти та навіть директор ЦРУ Сполучених Штатів. І думки їхні стосувались не лише України, але й світового контексту.

Відчутний акцент у висвітленні ялтинських подій зроблений на єднанні влади та опозиції навколо євроінтеграції. Ось, наприклад, про Януковича: «Разом із ним представники його адміністрації, його політичної сили і його уряду. Праворуч – політичні союзники, ліворуч – політичні опоненти. Уперше на виступ президента на Ялтинському форумі прийшли лідери опозиційних партій». Наведено цитату Яценюка про політичне перемир’я з Януковичем; згадали й про Кличка: «Про об'єднання зусиль говорить і лідер "УДАРу" Віталій Кличко. Але водночас ставить президенту жорстке запитання: чи піде він у відставку в разі непідписання асоціації із ЄС». Синхрон лідера партії «УДАР» і найімовірнішого, якщо вірити результатам соцопитувань, конкурента Януковича у другому турі майбутніх виборів могли бачити тільки глядачі «Фактів тижня» і «Событий недели» («Україна») - інші тижневики його оминули.

У не надто вигідному світлі постає влада у матеріалі Володимира Соколова про наслідки потопу на Одещині. Йдеться про те, що влада обіцяє переселити всіх постраждалих, але не раніше ніж за два-три місяці, а поки що люди вимушені жити у воді.

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

·         Під лагідним кримським сонцем - гострі дискусії про європейську стратегію України та світові виклики.

·         Верхівки суспільства на саме дно.

·         Темними ночами хтось руйнує пам’ятники Ленінові по всій Україні.

·         Маленький Львів у великому Києві.

На 5-му, говорячи про саміт у Ялті, роблять акцент на необхідності виконання всіх без винятку вимог Європи («Позиція європейців лишається незмінною: якщо всі умови буде виконано, угода "про Асоціацію" буде підписана»). Зокрема й свобода для Тимошенко: наведено пряму мову Арсенія Яценюка і Юрія Луценка, які просять звільнити ув’язнену екс-прем’єрку.

Авторка сюжету з Ялти Ірина Герасимова порівнює цьогорічний YES із минулим: «За рік настрої і тональність європейських політиків по відношенню до офіційного Києва змінилася. Вони знову заявляють, українські двері для України - відчинені. Традиціїі ялтинського саміту незмінні. Гострі теми під якісну музику. Місцями напружені зустрічі під келих вишуканого вина. Та от ультиматуми, які Президент Янукович чув тут минулого року, змінилися тепер на пропозиції. Іноземні гості наче змовилися розписати євро перспективи для України і відбити бажання зближення з Митним Союзом». До речі, рекомендуємо й вам поглянути на те, як виглядала картина висвітлення YES у тижневиках минулого вересня. Чого в тогочасних випусках підсумкових програм не було, то це такого політичного багатоголосся.

Багато уваги «Час: Підсумки тижня» приділяє виступам радника російського президента Сергія Глазьєва: «Нових знижок на газ Україні в Асоціації з Європою не бачити, - привіз до Ялти звістку з Білокам'яної радник Президента Путіна. Він пророкує українцям лише фінансові збитки »; «Як попереджає Кремль, вітчизняні бізнесмени вже знають. Світові політики це називають тиском, тому демонстративно перед російськими гостями підіграють українським». Наведено фрагмент дискусії між Глазьєвим і Петром Порошенком (що природно для 5-го; крім них, синхрон головного ображеного цукерковим ембарго наводить лише Ольга Червакова на «Інтері»). Озвучують парадоксальну думку, що Янукович увійде в історію України як президент-євроінтегратор, і цитують новообраного нардепа від ПР Вадима Новинського – представника меншості, яка ще наважується вголос виступати за Митний союз. Показують і Пінчука, однак наводять, напевно, найменш репрезентативну й найбезглуздішу його цитату:

«…фамилия Виктора Януковича тоже начинается с буквы "Y". Они говорят, что Y это будет не Ялта, а Янукович. Поэтому такое важное, что если пройдет подписание, то переименуете в Yanukovych European Strategy вот и все. Это шутка, это отражение этого понимания…».

Несподіваною й важливою є тема наступного матеріалу – право голосу для людей, що не мають реєстрації, зокрема бездомних. Азад Сафаров поспілкувався з представниками цієї категорії і з’ясував, хто з них за кого і за яких умов готовий голосувати. Водночас у підводці чуємо припущення, що йдеться про підготовку до маніпуляцій на наступних виборах: «Чому саме з цього почали державну турботу, а не, скажімо, з права на житло або достойний життєвий рівень  - загадка. В комітеті виборців України припускають, що це пов’язано із наступною кампанією, адже скільки безхатченків в Україні - точно статистики не має. Минулого року до центрів обліку звернулися 15 тисяч людей без домівок, але ця цифра далека від реальної. Голоси найбіднішого населення купити легко, вже і ціну склали». На завершення сюжету вустами героя, бездомного Ігоря Віталійовича, журналіст нагадує про судимості чинного глави держави.

«Україна», «События недели»

·         В Крыму прошел саммит Ялтинской Европейской стратегии.

·         Владимир Путин прокомментировал европейский выбор Украины. 

·         Украинская оппозиция внезапно начала публично выяснять отношения.

·         Генеральная прокуратура объявила, что знает, где находится беглый бывший ректор налоговой академии Петр Мельник.

·         В Ливадийском дворце отмечают 400-летие дома Романовых.

·         На этих выходных - сразу несколько крупных террористических актов.

·         Сегодня в Германии выборы в бундестаг.

·         Один из самых влиятельных китайский чиновников – Бо Си Лай приговорен к пожизненному заключению за взяточничество.

·         В Италии подняли затонувший лайнер «Коста Конкордия»

Попри те, що ялтинський саміт не має «корпоративного» значення для «України», про подію розповідають у доволі пафосному ключі: «за 10 лет своего существования он так и не стал официальным форумом с подписанием важных бумаг. Но именно здесь так хорошо угадываются все настроения, тенденции и стратегии». У матеріалі Наталії Кравченко – найяскравіші моменти YES, серед яких і гострий діалог між Януковичем і Кличком:

«Виталий Кличко, лидер партии "УДАР": "Зрив підписання – це означатиме зрив майбутніх планів. Чи готові ви в цьому випадку піти у відставку?"

Виктор Янукович, Президент Украины: "Я знаю також, і ви знаєте, що таке тримати удар. Я тримав удар в своєму житті дуже багато разів. І пройшов через все життя, тримаючи ці удари"»

А також розмови Януковича з Далею Грибаускайте та з Луценком. Якщо на інших каналах можна зустріти наголоси на одностайності влади й опозиції, то тут бачимо протилежне: «В антракте в кулуарах саммита – только и разговоров, что тяжелая оппозиционная артиллерия разнесла благостное настроение еврочиновников в пух и прах. Заявления опять стали ультимативными». Про участь західних високопосадовців у форумі говорять дещо легковажним тоном:

 «Под занавес первого дня саммита фронтмены этого года – американец Билл Клинтон и англичанин Тони Блэр напряженность немного снимут. Дуэту в Ялте хорошо, да и подобные публичные лекции давно стали для основных политиков приличным источником дохода. Поговаривают, их визит обошелся в шестизначный гонорар в долларах, поэтому такой урок дорогого стоит»; «Украине и забракованному в России шоколаду от докладчицы – "респект"» (про Гіларі Клінтон).

Йшлося і про прямолінійні натяки Азарова на те, що Європа має профінансувати модернізацію української ГТС: «В Ялту приехал украинский премьер. В его дискуссионной панели – он единственный спикер, никому ничего не доказывая, просто заявляет: одна Украина ГТС долго не потянет. Несмотря на присоединение к Европейской энергетической хартии, денег на модернизацию трубы как не было, так и нет... ». Наводять доволі розлогу цитату Сергія Глазьєва, а Росію далі у випуску називають «отвергнутым женихом». Весільна метафора є наскрізною – ось із підводки Данилевича на початку випуску: «Этот форум в Ялте – за два месяца до запланированного подписания соглашения об ассоциации – что-то от предсвадебной прелюдии. Сватовство и смотрины уже были, все уже друг друга знают, а теперь всем миром решают, готовы ли молодые всерьез и надолго жить вместе». Хоча навряд чи ця метафора цілком коректна, угода про асоціацію є радше заручинами з випробувальним терміном.

Розповідаючи про виступ Путіна на дискусійному клубі «Валдай», Андрій Данилевич стверджує, що «Владимир Путин впервые за долгое время признал: Россия тоже хочет единую экономическую зону с Евросоюзом»; Україну, отже, Росія використовує для того, щоб отримати вигідніші умови.

Підкреслено збалансовано розповідають про дискусії між українськими опозиційними лідерами щодо єдиного кандидата на наступних виборах: «Пока Европа и Россия дерутся за право первой политической ночи с Украиной, украинская оппозиция внезапно начала публично выяснять отношения: кто из них единственный, в смысле – кому быть единым кандидатом от оппозиции на президентских выборах? Начала разговор Юлия Тимошенко в своем письме из-за больничной решетки». Наведено цитати Тимошенко, Яценюка, Кличка й Луценка. Жодних висновків із наведеної перепалки ведучий не зробив.

Вслід за «Інтером» Петра Мельника в Америці шукали цієї неділі й інші телеканали – ICTV та «Україна». У сюжеті Михайла Колесникова, який ніяких особливих ексклюзивів не знайшов, але узагальнив історію втеч високопосадовців з України та інших країн, бачимо найконкретніший і найвичерпніший висновок з історії втечі Мельника: «…бывший парламентарий-регионал готовился к побегу долго и со знанием дела: прикупил недвижимость в Прибалтике, вид на жительство, потом – гражданство. Как тучи сгустились – схватил недуг. Спас Мельника браслет для слежки за помещенными под домашний арест. Разорвал и исчез. Он не просто пересек границу, он выпал из поля действия законодательства. Ведь никто не доказал, что ректор главного налогового вуза страны брал взятки. Он был задержан по подозрению. В суде вину не доказали. Его даже не поместили в СИЗО. Из Литвы попал в Америку – там его могут привлечь только за преступления, совершенные США или в стране, откуда прилетел, то есть в Прибалтике, а не Украине. На родину же он может вернуться, только если сам того захочет, но в ближайшее время такое желание у беглого ректора вряд ли возникнет». Це, поміж іншим, чергове зміщення акцентів із відповідальності українських правоохоронців, які дали Мельнику втекти, на «екшн», пов’язаний з обставинами його втечі. 

 «Інтер», «Подробности недели»

·         Террористы захватили торговый центр в Найроби: 59 погибших, 200 раненых

·         В Ялте прошел ежегодный форум Ялтинской европейской стратегии

·         Сегодня немцы голосовали на парламентских выборах

·         Путин в клубе «Валдай» затронул «украинский вопрос»

·         74 года назад советские войска заняли Западную Украину

·         Евгений Киселев встретился с Виктором Януковичем на теннисном корте

·         Скоро в прокат выйдет «Распутин» с Депардье в главной роли

·         Американцы бегут от электромагнитного излучения в коммуны

·         Количество жертв теракта в Кении возросло до 68-ми погибших

·         Согласно данным экзит-пола, на выборах партия Меркель получила 42% голосов

Те, що «Подробности недели» виявились єдиним тижневиком, що розпочав випуск 22 вересня із гарячих новин про теракт у Найробі, вельми показово: хай там скільки недоліків має Євгеній Кисельов як ведучий, автор і шеф-редактор, однак реальну значущість подій у світовому масштабі він відчуває добре.

Висвітлення YES доручили Ользі Черваковій, і вона зробила це традиційно якісно і збалансовано. Перед сюжетом Кисельов дозволив собі довгий перелік поважних гостей саміту, не надто доречний у телевізійному форматі: «Там был Билл Клинтон, экс-президент США, и его жена Хиллари, которая, как предсказывают многие, может стать следующей хозяйкой Белого Дома, первой в американской истории, экс-канцлер ФРГ Герхард Шредер, бывший министр финансов США Ларри Саммерс, 54-й премьер Италии Марио Монти, еврокомиссар Штефан Фюле, министр иностранных дел Швеции Карл Бильд, министр иностранных дел Польши Радек Сикорский и прочие, и прочие, и прочие, как говорится». Знайшлося місце в матеріалі й Пінчуку:

«Белый зал Ливадийского дворца, где два дня бушевали страсти по Европе, украсили механической абстракцией Демиана Херста. Основатель форума говорит: это символично.

Виктор Пинчук: "Очевидно, это образ новой Европы, нового поколения. Мне кажется, тут есть определенное соревнование синего и желтого цветов. Думаю, это образ новой Украины, которая будет успешной"». Висловлювання Путіна щодо України згадувались у сюжеті, однак у випуск увійшов окремий докладний матеріал, присвячений дискусії у клубі «Валдай», авторства Геннадія Вівденка. Також Кисельов присвятив ситуації в Росії власний аналітичний пасаж.

Протягом усієї розповіді про ялтинські події Кисельов час від часу нагадував, що планує показати глядачам щось вражаюче. І ось нарешті:

«А теперь круто изменим тему – поговорим о спорте и его роли в жизни политиков, так сказать, высшей категории. Помимо того, что занятия спортом помогают премьерам и президентам оставаться в хорошей физической форме, это еще и привлекает избирателей, особенно если тот или иной политический лидер умеет хорошо играть в какую-нибудь популярную игру. Тем более, если эта игра – самый популярный вид спорта в данной стране». До Януковича Кисельов підходить довго: він перелічує види спорту, якими займались або займаються політики – Путін, Франсуа Олланд, Білл Клінтон, Тоні Блер і британські принци. Аж ось нарешті:

«Как я уже сказал, для меня было неожиданностью узнать, что, оказывается, президент Украины – тоже заядлый теннисист. Мне стало интересно, а хорошо ли играет в теннис Виктор Янукович. И я, как уже было сказано, напросился к нему в гости на госдачу в Крыму вместе со съемочной группой "Интера". И вот, что было дальше. Встреча с президентом на теннисном корте чуть было не сорвалась. Буквально за несколько минут до начал пошел дождь, и присутствовавшие там теннисные гуру закачали головами, зацокали языками: нет, на таком покрытии (это была искусственная трава) даже в небольшой дождь играть рискованно – можно легко поскользнуться, упасть, получить травму. Но потом неожиданно погода улучшилась – игра началась. Честно говоря, переодевшись в спортивную форму, дабы выглядеть в подобающем случае образом, я не особенно рассчитывал принять участие в самой игре, тем более, что давно не брал ракетку в руки и готовность моя к серьезной встрече оставляла желать лучшего. Но тренер Януковича Игорь Зорин предложил, чтобы для начала на корте сразились две пары, в каждой из которых будет один профессионал и один любитель. Мне было предложено играть самим Александром Долгополовым, первой ракеткой Украины. Президент согласился. Отступать было некуда».

Українські журналісти добре знають, як легко «напроситися» в гості до Віктора Федоровича. Свого часу після публічної обіцянки прийняти журналістську делегацію в Межигір’ї, даної Януковичем на прес-конференції, охочі побувати в нього в гостях дістали немотивовану відмову. Потрапляли туди дуже ретельно відфільтровані журналісти, переважно ведучі політичних ток-шоу; запитання, зокрема й «гострі», узгоджувались наперед. Тож казочка про те, що Кисельов «випадково напросився» до кримської оселі Януковича, розрахована на зовсім не обізнаних із реаліями медійно-політичної взаємодії в Україні.

Спостерігати за тим, як політик займається спортом, і екстраполювати свої висновки на інші сфери, зокрема політичну боротьбу та управління державою – поширена практика у західних журналістів. Польський репортер Павел Решка розповідав про такий експеримент – спостереження за футбольним матчем, у якому брав участь Дональд Туск: «Отже, ми просто пішли подивитись, як прем’єр-міністр Польщі грає в футбол і навіть не думали, що з цього може вийти політичний репортаж. Ми були просто в шоці. Виявилось, те, що відбувалось на маленькому футбольному стадіоні, відображало ціле політичне життя цієї партії: він лається, матюкається, вони всі його бояться. Там було видно ієрархію: хто кому підпорядковується, хто взагалі ніхто, а хто може хоча б поговорити з прем’єр-міністром. Це було класно. Ми побачили прем’єр-міністра, всю його партію, все його правління просто такими, якими вони є. Тоді ми з колегою Міхалом сказали собі, вже знаємо, що відбувається на засіданнях і чому вони його бояться – тому, що він такий».

Чи побачив Януковича таким, який він є, Євгеній Кисельов?  «Как бы к нему не относиться, как к политику, надо отдать должное, при его-то габаритах, в его-то 63 года, с его-то ногами (две операции на мениске каждого колена), после полутора часов интенсивной игры на счет, ни разу не присев отдохнуть, президент обменялся с профессионалом, который, конечно, не пытался бить навылет, но и не жалел партнера особенно, серии из 51-го удара. Это дорогого стоит, спросите любого, кто когда-нибудь играл в теннис». Ведучий «Подробностей недели» задоволений тим, як грає Янукович. А головне – доводить,  що супротивник, тенісист-чемпіон, Януковичу не піддавався. Доведенню цього факту він присвячує добрячий шмат закадрового тексту:

«Всех нас, чайников, как шутя называют себя непрофессиональные теннисисты, выдают огрехи в технике: слабая вторая подача, не всегда уверенный удар слева, свободная от ракетки рука, неловко прижатая к туловищу, и прочие разные мелочи. С другой стороны, оказалось, что у Януковича порой очень сильная и глубокая первая подача, что и подачу противника, даже весьма мощную, стабильно принимает, умеет кидать "свечки", добегать до укороченных ударов противника, сильными ударами справа раз за разом класть мяч под заднюю линию корта. И всё же я не мог поначалу избавиться от подозрения: а вдруг соперники Януковича всё-таки чуть-чуть поддаются ему? Изящно, незаметно, но подыгрывают. Президент все-таки, есть соблазн сделать приятное. Сомнения эти стали понемногу улетучиваться после того, как в паре со своим тренером Янукович выиграл и следующую партию против двух сильных игроков-любителей – вице-президента Украинской теннисной федерации Сергея Лошкулы и бывшего тренера сборной Владимира Богданова, а затем обыграл уже в одиночке собственного тренера. И всё же, некие сомнения оставались.

После того, как президент в паре и в одиночку выиграл три сета, Александр Долгополов, первая ракетка Украины, игрок, входящий в официальный список сорока лучших теннисистов мира, подарил Януковичу свою ракетку».

Те, що побачили глядачі в ефірі «Подробностей недели», виходить за межі практики демократичних країн, і починає дедалі більше нагадувати практики з батьківщини Євгенія Кисельова. Тамтешні ЗМІ підкреслюють відмінний фізичний стан і боєготовність нелюбого Кисельову президента Путіна за допомогою аналогічної клоунади: польоти з журавлями, оголені фото зі спінінгом, тигриця, двадцяти кілограмова щука тощо. Однак квінтесенцією передвиборної піар-технології, якою, схоже, була ця частина програми, стало інтерв’ю з Януковичем. А конкретніше – його завершальна частина:

«Евгений Киселев, ведущий: Судя по тому, что вы сколько? 51 раз, да? Держали мяч в игре с профессионалом сейчас. Ну, тренировочной, конечно, да? Удар держать можете, действительно. Как вы вчера говорили на форуме в Ялте?

Виктор Янукович, президент Украины: "В спорте и в жизни, я считаю, что у каждого человека есть моменты, когда нужно научиться держать удар. Научиться и проигрывать, и, естественно, делать выводы. Вообще, не бывает побед без поражений".

Евгений Киселев, ведущий: Но проигрывать не любите же все равно?

Виктор Янукович, президент Украины: "Нет, не люблю".

Евгений Киселев, ведущий: С другой стороны, кто любит?

Виктор Янукович, президент Украины: "У меня привычка больше выигрывать".

Евгений Киселев, ведущий: Ну что ж, спасибо большое.

Виктор Янукович, президент Украины: "И вам спасибо. Спасибо за игру".».

Так  за допомогою Євгенія Кисельова технологи Януковича зафутболили меседж у відповідь на зухвалу заяву конкурента-боксера.

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.