Глазьєва просять закрити рот

Глазьєва просять закрити рот

10 Листопада 2013
2460
10 Листопада 2013
00:00

Глазьєва просять закрити рот

2460
На «Інтері» знов антиросійські нотки, «1+1» розбирається з газом, а ICTV ексклюзивно говорить із Марковим. Огляд щотижневих підсумкових програм українських телеканалів за 3 листопада 2013 року.
Глазьєва просять закрити рот
Глазьєва просять закрити рот

Велика подія, що має епіцентр за межами України, завжди є випробуванням для українських теленовин. Цього разу таким тестом став так званий «шпигунський скандал» - оприлюднення інформації про прослуховування американськими спецслужбами політиків із держав, які є союзниками США. Позаяк показувати, сидячи в Україні, майже нічого, кореспонденти в Америці є далеко не в усіх, а інформаційні агенції розповсюджують одне й те саме відео, підсумкові тижневики вдались до звичного способу актуалізації зарубіжних тем: «а як у нас?». 

Напруга навколо теми Тимошенко минулої неділі дещо знизилась, незважаючи на те, що питання досі не вирішене, а, можливо, саме через це.  Журналісти тижневиків уже не хизуються тим, що їм нічого не зрозуміло, але й не виявляють, принаймні, видимого ентузіазму в пошуках інсайдерів, що могли б компетентно спрогнозувати наслідки розгляду законопроектів про лікування за межами України. Загалом із цією темою надмірно обережні (бояться врочити?) навіть канали, які дозволяють собі «кусати» владу, а оптимістичний коментар про відсутність «плану Б», який дала «Голосу Америки» радник президента України з питань конституційно-правової модернізації Марина Ставнійчук, був потрактований мало не як свідчення безальтернативності успішного підписання.

Та головна тема тижня, хоча й не кожним тижневиком розкрита повною мірою – загострення (чи то пак, продовження загострення) російсько-українських відносин. Тут ініціативу знов перехопив «Інтер», який перед цим на кілька тижнів дав Кремлю спокій.

Перший національний, «Підсумки тижня»

Цього тижня світ стежив за розвитком шпигунського скандалу навколо спецслужб США та Росії

Цього тижня в Україні відзначали 69 років визволення від фашистів

Гість студії – Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва

У світі символом боротьби жінок за свої права є штани

Минулого разу ми розповідали про маленьку Аню. У дівчинки рідкісне захворювання – деформована щелепа

Одинадцятирічна Даринка з села Петрик Вінницької області зняла мультфільм, що переміг на Дрезденському міжнародному дитячому мультфестивалі

Хелловін – у США друге за популярністю свято після Різдва

Соціальні підсумки тижня

Дивно бачити «Підсумки тижня» серед тих небагатьох тижневиків, що поставили «шпигунський скандал» на чільне місце у випуску (наприклад, «Україна» розповіла про цю історію дуже стримано й стисло). Однак зробили це лише для того, щоб констатувати, що насправді нічого особливого не сталося: «Погодьтеся, нині сподіватися, що спецслужби створені для того, щоб захищати демократію - це, як мінімум, смішно». Цитують експерта з питань міжнародної безпеки Євгена Жеребецького, який каже, що все в межах норми: «Спецслужби існують для того, щоб все там вивідувати і винюхувати, і наперед щоб будувати політику. Бо ж загально зрозуміло: хто не планує своєї політики – той програє. Тому вони отримують інформацію з різних джерел». І жодних справді значущих наслідків скандал, на думку експерта, не матиме.

Своєрідним виявилось і уявлення «Підсумків тижня» про оперативність. «Цього тижня в Україні відзначали 69 років визволення від фашистів. Найвидовищніше святкували в Дніпропетровську. Там до дня визволення міста відтворили форсування Дніпра – причому з авіацією, бронетехнікою, артилерійськими залпами. Ну, а сьогодні ще грандіозніше шоу показали киянам. Столиця 6 листопада відзначає 70 років звільнення від німецьких військ. Визволення Києва за масштабами порівнюють із битвою за Сталінград. До цієї дати організатори постаралися. Серед численних глядачів за штурмом спостерігав і наш журналіст Богдан Піленко. Каже: наче побував на справжній війні. Матеріал ми покажемо наступного тижня». Підготувати репортаж про подію «сьогодні на сьогодні» не так уже й важко – тисячі телерепортерів у світі роблять це щодня. Якщо ж репортер «Підсумків тижня» не встиг, за тиждень подія буде вже, м’яко кажучи, не зовсім свіжою. До того ж, як творці програми можуть бути впевнені, що за ці сім днів не станеться чогось важливішого й більш вартого уваги глядачів?

А ось розкриттям наступної теми – російсько-українського напруження – тижневик Андрія Сміяна здивував: до коментування у студію запросили аналітика Володимира Горбача. Коментуючи погрозу російської влади запровадити в’їзд до Росії для українців тільки за закордонним паспортом, експерт зазначив, це це нормальна практика. Коментарі аналітика в цілому нейтральні, що нечасто трапляється на Першому національному.

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Президент Янукович таки погодився на умови МВФ, щоб отримати великий кредит

Торговельна війна Росії з Україною пішла на новий оберт. Черговими жертвами стали українські перевізники

Підсилити атаки економічні Москва вирішила інформаційно

Цього ж тижня ми стали свідками безпрецедентної для України події – школярського бунту

Природу таки лихоманить

Трилер у метро

Умови лікарняного для Юлії Тимошенко цього тижня стали чіткішими

Міська рада Яремче на Прикарпатті вимкнула мобільний зв'язок

Міський голова Одеси подав у відставку без пояснення причин

У Грузії нова команда

Оцінка нерухомості в Україні з 1 листопада дорожчає у 10 разів

Таксист Рябиненко заявив: підозрювані міліціонери його били і змушували взяти провину на себе

Рівно тиждень у Києві палав головний адмінкорпус Національного аграрного університету. Про можливий підпал заговорили зразу

Десятки безплідних сімей мріють врятувати Україну від вимирання, але не вистачає грошей на зачаття у пробірці

В Таїланді затонув пором із туристами на борту

Метаморфози Сонця

Доволі нетипово для «ТСН.Тижня» починати з важливої, але не надто атрактивної теми: Міжнародний валютний фонд, кредити, валютні курси, ціни на газ.  У сюжеті Сергія Гальченка чуємо справжніх експертів, а не політкоментаторів: Валентина Землянського, Ігоря Бураковського, а також редактора відділу економіки «Дзеркала тижня» Юрія Сколотяного, який розповідав про джерела, з яких отримав конфіденційну інформацію про переговори з МВФ. Намагаються розібратись, що станеться і чи варто боятися, якщо підтвердиться інформація про згоду Януковича підвищити тарифи на газ для населення та скасувати пільги. Якісний та насичений думками компетентних експертів матеріал; у підводці Алла Мазур посилається на «наші джерела» - це свідчить про те, що «ТСН. Тиждень» був активним у пошуку ексклюзивної інформації на одну з тем, яка зазвичай робить журналістів на диво скутими й нерішучими.

Переходять до українсько-російської теми, констатуючи новий етап «війни». Як інші тижневики, «ТСН. Тиждень» приділив увагу медійній агресії Росії, однак у креативний і незвичний спосіб – спародіювавши сюжети Дмитра Кисельова (повна версія пародії стала хітом у соцмережах). Трохи псує картину недостовірне посилання на «експертів», яким супроводжується не така вже й очевидна теза: «Втім навіть російські експерти визнають:  інформаційна війна -  це лише намагання приховати провал у створенні Євразійського союзу, який без України стає безглуздим».

Далі характерні теесенівські теми: бунт ужгородських школярів, яким скасували осінні канікули, та погана погода, до якої готується Києв із Олександром Поповим на чолі (виглядає це в сюжеті Юлії Дячук доволі кумедно).

Про напружену ситуацію з законопроектами, які мали б вирішити проблему Тимошенко, говорять оглядово, стверджуючи, що «обрати варіант найближчим часом владі таки доведеться» - підставою для такого твердження стають слова чиновниці Адміністрації Президента Марини Ставнійчук про те, що влада «не має плану Б» на випадок, якщо угоду про асоціацію не підпишуть.

Із інших матеріалів на окрему згадку заслуговує сюжет Сергія Швеця про можливі причини пожежі в Національному аграрному університеті.

«Інтер», «Подробности недели»

Накануне саммита в Вильнюсе Россия пытается столкнуть Украину с пути в ЕС

Гость программы – Сергей Глазьев, советник президента России

Гость программы – Дэвид Кремер, заместитель госсекретаря США (2005-2009)

Украина – страна пикетчиков: к акциям протестов стали присоединяться даже школьники

Рада взяла курс на доукомплектацию

Обама признал, что методы работы американской разведки нужно пересмотреть

Власти США отобрали у Лазаренко дом

Европейские фермеры поят быков вином, а свиней развлекают игрушками

Обратная сторона Олимпиады в Сочи: уничтожение районов и "распилиада"

Украинки все чаще откладывают материнство

Риторика «Подробностей недели» у навколоросійських темах, яка враз пом’якшилась після заміни Євгенія Кисельова Дмитром Анопченком (тоді ми побачили безпрецедентний «випуск без Путіна»), знов загострюється. Хоча коментарі ведучого останнім часом не були аж такими беззубими, як спершу, а син Ходорковського, який фігурував у попередньому випуску – неприємний Москві персонаж, теперішній тон став ще жорсткішим:

«Украина – на финишной прямой в своём движении к саммиту в Вильнюсе. Вот-вот выяснится, насколько Евросоюз готов к сближению с нашей страной. Но ещё выяснится, как далеко зайдёт Россия, чтобы столкнуть Украину с пути в Европу. Представители России, например, Сергей Глазьев, разговор с которым, кстати, в нашей программе чуть позже, дают понять, что Москву евроинтеграция Украины не устраивает. Не устраивает вообще. Россия угрожает экономическими репрессиями. Мол, ограничим ваш экспорт. А это миллиарды долларов убытков и сокращение рабочих мест. Готовы ли в Европе нас защищать? Ситуация выглядит так, что будущее Украины зависит от результатов борьбы Запада и Востока за курс бывших советских республик».

Це підводка до сюжету Ольги Червакової, в якому йдеться про чергове загострення торгівельно-економічних відносин та міжнародно-політичної риторики між Україною і Росією, медійну агресію тощо; влізла в сюжет і ситуація з Тимошенко, яка перешкоджає впевненості щодо перспектив євроінтеграції. У підводці не сказано нічого нового, але зроблений цікавий акцент на відокремленні «нас» від Росії (у свідомості далеко не кожного представника цільової аудиторії «Інтера» існує ця межа). У сюжеті, як і в кожному матеріалі Ольги Червакової, можна почути чимало змістовних коментарів політиків і експертів, серед яких і російські науковці – наприклад, справжній політолог із Москви Лілія Шевцова (є тут, щоправда, й записний політкоментатор Володимир Фесенко).

Можна було би припустити, що загострення до того загладжуваних кутів у відображенні українсько-російського протистояння пов’язане з певними кулуарними домовленостями, однак запрошення в ефір радника Путіна і головного антигероя останніх місяців (якщо не рахувати Геннадія Онищенка, але той радше герой комедійний) Сергія Глазьєва наводить на іншу думку – про банальне прагнення повернути рейтинги. Які останнім часом тішать керівництво «Інтера» далеко не завжди. Глазьєв з’являється в українському телеефірі майже кожен день, але дати цьому персонажу виговоритись не давав дотепер майже ніхто.

Страшилки у Глазьєва були напоготові: «Нужно будет порядка 130 миллиардов евро только на адаптацию украинской промышленности к европейским техническим регламентам. Готова Европа дать такие инвестиции Украине? Пока европейцы только вывозят деньги с Украины, уходят европейские банки из Украины. Главным инвестором в украинскую экономику является российский бизнес. Кредиты дает пока только Россия в этой ситуации преддефолтной. Поэтому ответственные политики понимают, что им не нужна разоренная Украина, им не нужен дефолт на Украине. А именно к этому тянут европейские интеграторы-бюрократы, безответственные чиновники Еврокомиссии, которые сюда приезжают и говорят чепуху, просто вводят в заблуждение и обманывают украинское руководство. Но есть, в конце концов, последователи Бжезинского в Вашингтоне, которым не дает покоя страх перед величием Советского Союза». Дмитро Анопченко попросив його пояснити свою тезу про те, що американське посольство в Києві є головним штабом євроінтеграції, і почув відповідь: «Я просто перефразирую то, что сам американский посол говорит. Он ведет себя на Украине, как хозяин, у которого миссия – заставить Украину подписать кабальное колониальное соглашение с Евросоюзом, потому что главный смысл этого соглашения, как правильно сказал Луценко не так давно, – это стоп-кран , чтоб не пустить Украину в сторону России».

Далі – нечувано! – ведучий ставить під сумнів правдивість слів співрозмовника: «Заявление громкое. Но сколько в нем правды? Выясним прямо сейчас – у Дэвида Кремера, американца, которого в Вашингтоне называют одним из лучших экспертов по Украине и России». Така постановка питання не зовсім коректна: ні Глазьєв, ні запрошений для коментування його слів американський експерт не можуть установити кількість правди у тому чи іншому твердженні, оскільки висловлюють лишень свою думку про досить абстрактні речі. Очевидно, що слова про штаб євроінтеграції в американському посольстві є гіперболою, яку немає сенсу коментувати всерйоз, однак Дейвід Кремер, який був заступником держсекретаря США у 2005-2009 роках, це робить, і теж не добираючи епітетів: «Слова господина Глазьева откровенно глупые. Еще на конференции в Ялте он стал запугивать Украину в связи с интеграцией в ЕС. Замечу, что США не вмешиваются в этот процесс, не мы готовим саммит "Восточного партнерства" в Вильнюсе. Соединенные Штаты – лишь наблюдатель в этом процессе. Так что господин Глазьев делает хорошую работу, толкая Украину в Европу. Но я попросил бы Глазьева попросту закрыть рот и позволить Украине самой выбирать свое будущее».

Це було грубо, до того ж, подібні коментарі дають Глазьєву право на відповідь (буде весело, якщо він схоче цим правом скористатись). Зауважмо, що Анопченко не лише не намагається пом’якшити ефект від брутальних коментарів Кремера, але й запрошує його до коментування іншого абстрактного висловлювання Глазьєва: «Америка делает всё, чтобы отлучить Украину от России», отримавши у відповідь іще одну порцію образливих оцінок на адресу російського політика. Доволі дивна поведінка для людини, яку анонсували в ефірі як експерта, й не до кінця зрозуміло, на яких підставах Кремер говорить від імені США. Авжеж, мета цієї заочної полеміки була виставити Глазьєва ідіотом, але скомпрометований у результаті був не лише росіянин, але також його опонент. І це не останні недобрі слова на адресу Росії, що пролунали у цьому випуску інтерівського тижневика: згодом ішлося про корупцію та показуху навколо підготовки олімпіади в Сочі.

Дитячий протест в Ужгороді, де міська влада відмовила школярам в осінніх канікулах, спонукнув «Подробности недели» до сюжету про штурми державних органів. «Только с начала года в Украине было около трех десятков штурмов учреждений. Люди прорывались в райотделы милиции, районные и городские администрации. Легендарная уже Врадиевка. Одесса. Фастов. Чернигов. Полтава. Житомир. Больше всего – в Киеве. Только столичный горсовет пытались захватить пять раз», - пояснив актуальність теми Геннадій Стамбула. Коментують це явище колишня журналістка, а тепер також громадянська активістка Тетяна Чорновол, піарник Дмитро Крикун, політкоментатор і політик Дмитро Видрін, а також – знахідка автора сюжету – колишній міліціонер Олександр Наумов, здатний подивитись на предмет розмови з іншого боку. Втім, зміст сюжета зводиться до того, що всі подібні акції – лише піар певних осіб або груп, й до справжніх народних протестів не мають стосунку. 

Ще один ексклюзив – матеріал про будинок Павла Лазаренка, конфіскований рішенням американського правосуддя. Також «Інтер» не перестає відстежувати ситуацію з підготовкою до виборів у п’яти «проблемних» округах. «Политические тяжеловесы не баллотируются. Зато в бюллетене будут фамилии тех, кто своей предвыборной кампанией доказывают: политика – дело не грязное, а забавное», - говорить у підводці до сюжету Ірини Баглай ведучий. І справді, описана в сюжеті ситуація кумедна:

«Юрий Кармазин – один из этих 42 претендентов. Вернее их, Кармазиных, двое. Кандидаты – тезки вплоть до отчества. Точно также, в нынешней кампании два Сергея Власенко, и ни один из них – не адвокат Тимошенко. Таким образом, избирателя сбивают с толку и оттягивают голоса». Цікаво було б знайти кандидатів-двійників і запитати в них про мотиви їхніх дій. Наскрізною темою сюжету є пародійність довиборів (про це говорить політкоментатор Володимир Цибулько, означений Іриною Баглай як «політологи»). Хоча насамкінець журналістка намагається додати серйозну нотку: «И все-таки это не только шоу. Перевыборы в пяти округах имеют вполне серьезное значение: в нынешнем парламенте, как уже неоднократно доказала практика, всего лишь пять голосов часто влияют на политическую погоду в стране».

ICTV, «Факти тижня»

Шпигунський скандал із прослуховуванням телефонів дістався світових лідерів

Міжнародний скандал розгорівся навколо популярного виконавця Григорія Лепса

Одеса втратила голову. Мер міста Олексій Костусєв несподівано написав заяву про відставку

Долю Юлії Тимошенко парламент може вирішити вже 4 листопада на погоджувальній раді лідерів фракцій

Москва і Київ на межі нової газової війни

В Криму в квартирі місцевого мільйонера Йосипа Файнгольда вибухнула комп’ютерна флешка

Італійська поліція викрила міжнародну злочинну групу викрадачів дітей

На російсько-українському кордоні транспортний колапс

На ділянках російсько-українського кордону почали встановлювати колючий дріт

Нормалізувати стосунки із Росією. Таке завдання стоїть перед новим Президентом Грузії

Екс-Прем'єр Павло Лазаренко залишився без палацу

Для українських чиновників розробили спеціальну інструкцію, як не загриміти за ґрати за хабарі

Аеропорт Лос-Анджелеса цього тижня паралізував 23-річний стрілок

Автори проекту "Четверта вежа" підбивають перші підсумки

Життя навколо нас очима молодих людей

Сильвестр Сталоне знову в центрі уваги

Володимир Путін дав слово не ображати геїв під час зимової Олімпіади особисто голові Міжнародного олімпійського комітету Томасу Баку

Едвард Сноуден влаштувався в Росії на роботу

Віталій Кличко переміг у вербальному бою з опонентами

Сильвестр Сталлоне відкрив персональну виставку живопису у легендарному російському музею Санкт-Петербурга

Маленький хлопчик став справжнім героєм меси у Ватикані

Найдорожчий російський виконавець Григорій Лепс оголошений персоною нон-грата

Співак Сергій Шнуров. Ексклюзивно для "Фактів тижня з Оксаною Соколовою"

Зафіксовані найтепліші дні осені за останні 100 років

Жодні песимістичні прогнози не страшні мешканцям невеличкого закарпатського села Павшино

«Факти тижня», як і Перший національний, теж намагаються від початку випуску зачепити глядачів інформацією про прослуховування: «Шпигунський переполох форматує міждержавні відносини, скасовує офіційні візити, і змішує політиків говорити те, про що вони звикли мовчати». Локалізувати вдається не дуже: офіційно Україну скандал не зачепив,  що й доводиться констатувати. Навівши, втім, із недостовірним посиланням на «експертів» цитату політкоментатора Дениса Богуша, що, мовляв, слухають скрізь – і в нас також.

Про мотиви відставки мера Одеси Олексія Костусєва Оксана Соколова говорить із недостовірним посиланням на неназваних експертів: «Експерти пов’язали несподіванку відставку з арештом екс-нардепа Ігоря Маркова, якого з Костусєвим начебто пов’язували дружні стосунки. На парламентський виборах минулого року міський голова підтримав лідера одіозної партії "Родіна", У Партії регіонів такий зв'язок заперечили». Серед людей, яких цитують, узагальнюючи посилання на експертів – улюблений політкоментатор Володимир Фесенко. Хоча насправді цінними були б хіба що коментарі людей, що перебувають безпосередньо в одеських реаліях і  на власні очі бачили те, щодо чого роблять припущення залучені «Фактами тижня» люди. І, звісно, сам Костусєв. Не зрозумілими є підстави для наступного твердження: «Одеса може повторити долю Києва та інших міст, які живуть без голови, але вибори в них не призначаються».

Говорячи про справу Тимошенко, цитують її звернення із закликом голосувати за законопроект Анжеліки Лабунської та позицію Партії регіонів (в особі Ганни Герман) щодо неприйнятності цього проекту. Доволі стримано розповідають про загрозу нової «газової війни», цитуючи Дмитра Медведєва та Юрія Бойка.

До російсько-української теми повертаються згодом, і знову з недостовірним посиланням на «експертів»: «російська сторона заявляє, що попереджала перевізників про нові правила Українські ж експерти вважають, що це чергова підніжка напередодні Вільнюського саміту». Знову ж таки, для того, що пов’язати ці події з опонуванням Кремля українській євроінтеграції, не потрібно бути аж таким великим експертом, тому Оксана Соколова спокійно може висловлювати такі здогадки сама, не прикриваючись анонімами. І, коли вже зайшлося про Луганщину, окремий сюжет присвятили тамтешньому кордону з Росією, на якому почали встановлювати колючий дріт. У матеріалі Руслана Тарасова йдеться про життя людей у прикордонних селах; із побаченого він робить власний висновок: «Поки все, що відбувається на кордоні, і не престижно, і образливо для людей, які стають заручниками непростих відносин двох держав».

Давно вже не було чути новин із ПінчукАртЦентру. Цього разу Оксана Соколова повідомляє про виставку номінантів щорічної премії центру, наводячи синхрон власника каналу Віктора Пінчука: «Наши ребята, они уже перестали быть вторичными. В строющейся стране переходный период, когда есть столько острых горячих тем, когда еще страна себя ищет. И совершенно естественно художники рассуждают на эту тему». А ще глядачів розважили кадрами з Одеси, де Віталій Кличко вступив у суперечку з пікетувальниками, що протестували проти його приїзду.

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Вічний газовий боржник, бідний народ, недалекі політики та відстала економіка – так відзиваються російські ЗМІ про Україну

Україна хоче відновити співпрацю з Міжнародним валютним фондом, яка в стані заморозки вже останні 3 роки

Хочеш мати ввічливе ставлення та чути українську мову під час спілкування з державними службовцями – вимагай цього

Генерал-майор Олег Сало. Президент цього тижня призначив його губернатором Львівщини

Тема шпигунства в Амеріці, Європі та Україні

Дивовижно, але нічого актуальнішого за антиукраїнські програми на російському телебаченні для тижневика українського каналу, що пишається своєю незалежністю, не знайшлося. «Російські ЗМІ у щоденній програмі атакують, російські чиновники їм допомагають. Фанат митного союзу, радник Володимира Путіна Сергій Глазьєв назвав тих, хто за асоціацію, а відтак і українського президента, "группой сумасбродных политиков". Складається враження, що 22 роки нам ніби дозволяли бути незалежними аж поки самостійні кроки України в напрямку Європи не надто почали дратувати Москву. До інформаційної істерики долучилися і інші перевірені російською владою методи боротьби. Закриття кордонів, економічні бар'єри, ну і звісно ж – газ», - від початку випуску лякає глядачів Лариса Губіна. Анна Мірошниченко починає свій сюжет на цю тему з недостовірного посилання: «Претензії Газпрому – це спроба натиснути на Україну напередодні Вільнюського саміту, впевнені українські експерти». Для того, щоб констатувати зв’язок між діями Газпрому і євроінтеграцією, повторимося, не конче бути експертом, але, якщо знайшлися експерти, готові висловити таку банальну думку, чом би не назвати їх, замість узагальнювати?

Втім, наступне недостовірне посилання ще гірше: «І ось на початку тижня Росія підсилила свої тексти ще відео. На одному з державних телеканалів влаштували справжній телемарафон. "Развод по-украински". І невідомо хто кого розводить, Україна Росію, Україна розводиться з Росією, чи Росія таки розводить свого глядача». Дотепер 5 канал не належав до тих, хто боїться називати інші ЗМІ. І далі, говорячи про переговори з МВФ, посилається на «Дзеркало тижня», називаючи газету. Чому б не назвати канал, на якому виходить програма?

Серед процитованих авторкою думок іноземних журналістів, що працюють в Україні, є тверезе висловлювання Павла Шеремета: «Просто на это не надо обращать большого внимания, если это не несет какую-то прямую угрозу. Собака лает, караван идет».

Окрема історія – про погрозу Росії впускати українців лише за закордонними паспортами; як і на ICTV, подали цю тему через лайф із Луганщини, де мешкає чимало людей із щоденною потребою перетинати російський кордон.  

Окремий матеріал у випуску присвячений призначенню Олега Сала головою Львівської обласної державної адміністрації. «Він має картатий життєвий шлях, знав і знає багатьох. Приміром свого часу спілкувався з покійним російським бізнесменом Максимом Курочкіним. У 2004 новопризначений губернатор керував міліцією у Львівській області, а вже у 2005-у проти нього порушили кілька кримінальних справ за перевищення службового становища та причетність до виборчих фальсифікацій. Його оголосили в міжнародний розшук, знайшли вже після закриття кримінальних справ, у якості головного міліціонера Івано-Франківщини. Нинішня опозиція заявляє, що саме Олег Сало у Первомайську давав вказівки "Беркуту", який топтав людей під час підрахунку голосів на виборах минулого року. А львівські журналісти під час представлення зіпсували настрій новопризначеному керманичу криками "ганьба"», - характеризує новопризначеного Лариса Губіна. Марічка Кужик поставила Салові низку гострих запитань (наприклад, про його участь у виборах за списком блоку Наталії Вітренко) і дала змогу на них відповісти. Увага до Сала виправдана, але деякі факти у бекґраунді, наведеному Ларисою Губіною, можна було б і перевірити – наприклад, що він керував силовими акціями.

І насамкінець – локалізація шпигунського скандалу. «Америка шпигує, але плоди цієї роботи широкому загалу не відомі. Зовсім інша ситуація в Україні. Доказів прослуховування чи прихованих зйомок в Інтернеті хоч відбавляй. А хто це робить - правоохоронці або ж не цікавляться, або цікавляться, або безрезультатно. Шпигунські око та вуха переслідують політиків різної величини – від президентів до опозиціонерів», - розповідає Ірина Герасимова, наводячи приклад розмови бютівців Сергія Власенка й Сергія Пашинського.  Рідкісний приклад, коли оприлюднений компромат насправді не дуже шкодить своїм фігурантам. Слід визнати, що «Час: підсумки тижня» знов зациклило на політиці – навіть «гуманітарний» сюжет Дар’ї Феденко про українську мову містить політичну складову.

«Україна», «События недели»

"Газпром" поставил Украину на счетчик

На этой неделе Европа намекнула, как правильно отпустить Юлию Тимошенко на лечение в Германию

Россия начала новую информационную войну против Украины

Что может получить Украина от ассоциации с Евросоюзом

Во Львовской области сменили губернатора, а мэр Одессы подал в отставку

Игорь Марков, которого обвиняют в хулиганстве, на этой неделе впервые после ареста побеседовал с прессой

В Италии арестовали украинку Ларису Москаленко, бронзовую призерку Олимпиады 1988 года по парусному спорту

Около полутысячи учеников в понедельник утром практически штурмовали мэрию Ужгорода с требованием каникул

На этой неделе – продолжение громкого скандала с прослушкой ведущих мировых лидеров американским агентством национальной безопасности

Сноуден пообещал певцу Григорию Лепсу рассказать, как его прослушивала АНБ

На этой неделе Европу чуть не сдуло – над континентом пронесся ураган Святой Иуда, сильнейший за последние 25 лет

На этой неделе в мире прошел Всемирный день борьбы с інсультом

Чого творцям «Событий недели» не бракує, то це сміливості починати програму з серйозних тем. Цього разу це газові непорозуміння між Україною і Росією (традиційно в цьому контексті застосовується словосполучення «газова війна»). «Это начало новой газовой войны или просто психологическая атака?», - запитує Андрій Данилевич, і  кореспондент Борис Іванов шукає відповідь на це запитання у своєму сюжеті, цитуючи російське керівництво та українських урядовців. До «війни» з Росією повертаються в іншому аспекті – інформаційному, перервавшись на невелике повідомлення про новини у справі Тимошенко: Юлія Володимирівна закликала опозицію ухвалити законопроект Лабунської (Андрій Данилевич переказує головні тези цього проекту), голосів опозиції не вистачить, і на завершення трохи вирване з контексту: «Тем временем советник Президента Марина Ставнийчук заявила в субботу, что у главы государства нет плана "Б" на тот случай, если соглашение об ассоциации с Евросоюзом не будет подписано. Есть только план "А": подписать все в ноябре в Вильнюсе».

«В минувшее воскресенье в Сочи за закрытыми дверями встретились Виктор Янукович и Владимир Путин, беседа длилась более 5 часов, все подробности держат в строгой тайне, но всем понятно, о чем говорили президенты Украины и России. А на следующий день стало понятно, что, скорее всего, ни о чем не договорились: Россия начала очередную газовую атаку, а на государственном телевидении России с этой недели ежедневно выходят в эфир информационно-агитационные программы под названием "Развод по-украински" – что-то вроде пятиминуток ненависти из антиутопии Джорджа Оруэлла», - розповідає ведучий далі. Медійна агресія Росії на адресу України періодично є новиною для тижневиків, тож загалом у новій хвилі немає нічого аж надто сенсаційного. Хіба що кореспондент Андрій Борець хотів похизуватися свіжою ідеєю стендапу – музей, обладунки.

«Российское телевидение – его смотрят и в Украине. Еще недавно треугольнику ЕС-Украина-Таможенный союз каналы соседней страны выделяли, в основном, короткие материалы в новостях. На этой неделе запустили целый сериал: с понедельника по пятницу на гостелевидении рассказывают, как украинцам станет плохо после подписания соглашения с ЕС», - говорить журналіст, не зазначаючи, втім, який відсоток українців (а він невеликий) дивиться російські телеканали. І ще один прикрий момент – завершення сюжету в стилі Капітана Очевидність і «час покаже»: «Украина уже не первый раз становится плацдармом для информационных сражений. Сделает ли она вывод из последней войны? Возможно, в следующий раз нам удастся защититься». Це проблема не так «України», як журналістських підходів загалом – є певна системна помилка у трактування так званої інформаційної війни як інформаційного приводу. Реакція журналістів вітчизняних телеканалів на російські медійні провокації значно перевищує реальну чутливість українського суспільства на предмет розмови.

Та й взагалі, інтерес до Росії в певний момент починає справляти враження надмірного. Так, і після матеріалу з музейним стенда пом, Андрій Данилевич не дає спокою північно-східному сусідові: «Украину на этой неделе опять активно приглашали в Таможенный союз, точнее – пугали Европейским, устами Сергея Глазьева, советника президента России. Вот всего лишь одна фраза: "Украина совершает акт торгово-экономического самоубийства"». Після переказу чергових торгівельно-економічних недружніх жестів Росії щодо України – сюжет про те, що чекає на українську економіку після підписання угоди про асоціацію. Хоча й тут знадується, знов-таки, про Росію та її погрози: «торговые войны – это еще не самое страшное, бывает и торговый Армагеддон. Москва грозит им, если Украина подпишет с ЕС договор об ассоциации. И повод будет». Втім, в цілому сюжет не є ані страшилкою, ані заспокійливим – журналістка ретельно наводить перелік головних новацій, які чекають на українську зовнішню та внутрішню торгівлю. 

Тільки після цього від російсько-українських тем переходять до суто українських: повідомлення про зміну губернатора Львівщини і відставку мера Одеси. «События недели» завжди були стримані у поданні бекґраунду про новопризначених політиків, але аж настільки, щоб не згадати про дореволюційний послужний список Олега Сала… Новий львівський губернатор, який був одним із головних антигероїв доби пізнього Кучми на Львівщині, не заслужив на жодні характеристики, ба, навіть видається нецікавою фігурою в порівнянні з відставкою Костусєва. При цьому про недоліки Костусєва Данилевич говорить доволі сміливо (і, звісно ж, без достовірних посилань): «Многие одесситы считали, что он, мягко говоря, не очень разбирался в городских проблемах. Члены горсовета пеняли ему на то, что мэр Костусев не смог выстроить отношения с самой крупной фракцией Партии регионов, а опирался на тоже достаточно экстравагантную фракцию партии "Родина" – да, той самой, которую возглавляет Игорь Марков, арестованный на прошлой неделе. И именно с арестом Маркова некоторые связывают отставку Костусева». Хто ж ви, загадкові «многие»-«некоторые»?

Втім, як виявляється, Данилевичу просто потрібно було підвести до бомби: кореспондент «України» Роман Сухан узяв ексклюзивне інтерв’ю у в’язня Ігоря Маркова. Який, відповідаючи на запитання журналіста, кумедно об’єднує себе в одне «ми» з Тимошенко: «Это закончится тем, что на наших местах, что на месте Юлии Владимировны Тимошенко будут сидеть абсолютно другие люди. И по реальным обвинениям, а не по тому, в чем обвиняют нас». Та загалом головною атракцією інтерв’ю був сам факт ексклюзивної розмови з Марковим – нічого особливо нового, чого не можна було довідатись із публікацій ЗМІ або від адвоката лідера «Родины», глядачі не почули.

Днями стало відомо, що Андрій Данилевич перестане бути обличчям «Событий недели» й перейде на «Інтер». Найочевидніший прогноз – ведучий повернеться туди, звідки пішов восени 2009-го вслід за Ганною Безлюдною, себто у програму «Подробности недели», нинішній ведучий якої Дмитро Анопченко відразу позиціонував себе як тимчасового. Отже, маємо інтригу: хто займе місце Данилевича, чи потягне це за собою зміну формату та тональності «Событий недели» й чи вплине на рейтинги, адже «События недели» добряче виросли і якісно, й рейтингово саме за останній рік.

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: dt.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2460
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду