Перемога українського боксера Олександра Усика стала чи не єдиною оптимістичною новиною на тлі всезагальної передвільнюської розгубленості. Із наближенням вільнюського саміту напруга в політичному житті України зростає, й цього вікенду в тижневиках уперше за останні місяці заговорили про «зрив євроінтеграції». Разом із дезорієнтованою аудиторією, якій і до того, як парламент почав діяти всупереч заявам і обіцянкам Януковича, важко було збагнути, що відбувається в державі і що станеться з Тимошенко, підсумкові програми гадають на пелюстках ромашки: відпустить? Не відпустить? За таких обставин про стандарт достовірності вже особливо не дбають: у сюжетах про долю євроінтеграції рясно згадують джерела, «ЗМІ» та розмаїті «подейкування», а також укотре констатують, що нічого не зрозуміло.

На цьому тлі відзначились два канали – «1+1» та «Інтер», чиї кореспонденти змогли добути ексклюзив і пояснити бодай частину дивних політичних подій тижня. Однак зміст переговорів Януковича з Путіним залишається цілковитою загадкою, й ніхто не спромігся проколупати бодай шпаринку в цій непроникній завісі. Навіть сам факт переговорів подається з недостовірним посиланням на неназвані «ЗМІ».

Не склалося й із стандартом оперативності – урочистості з нагоди визволення Києва від гітлерівських окупантів тижневикам довелося висвітлювати аж за тиждень після знаменної дати. Одні, як «Україна», розповіли про це як про радісну подію, інші наголосили на трагізмі самої дати (тут цікавим є сюжет Алли Матюшок на «Інтері») та на показушній сутності святкування (5 канал).

Здивував Перший національний: у матеріалі Богдана Піленка йшлося про невиправдані жертви, зумовлені поспіхом через розпорядження Сталіна взяти Київ у будь-яку ціну. «Звільнення столиці України було приурочене до 26-ї річниці Жовтневої революції – побажання самого Сталіна! А це означає що Київ треба було відвоювати будь-якою ціною і за нею традиційно не постояли. За різними даними, за визволення столиці свої життя віддали від 300 до 600 тисяч радянських солдатів. У перших рядах на штурм Дніпра відправляли так званих "піджачників". Це непідготовлені, щойно мобілізовані юнаки або домосіди – переважно поранені чи неповнолітні, яких зібрали з окупованих територій і наказали змити кров'ю свою ганьбу. Цим воїнам не давали ні зброї, ні навіть шинелей. Навіщо? Вони гинули майже відразу. Навіть не допливши до ворога. Їхніми тілами, одягненими у піджачки, були всіяні береги. Битва за Київ стала однією з перших масштабних операцій, після якої солдатів і офіцерів масово нагородили орденами і медалями. Лише золотих зірок Героя Радянського Союзу вручили 2,5 тисячі – було за що», - картина, що суперечить міфологічній пропагандистській аурі навколо свята визволення Києва, створеній Партією регіонів.  Таким чином, державний канал доклався до справедливої зміни дискурсу навколо пам’ятних дат другої світової війни із героїчно-бравурного на трагічний. У тому ж дусі виступив і «Інтер». Про те, що мільйони жертв не є приводом для святкувань, історики та публіцисти говорять віддавна, але 2013-й – перший рік, коли ця позиція почала активно проникати в мейнстримові медіа.

Перший національний, «Підсумки тижня»

Київ відзначив 70-ту річницю визволення від фашистів

Цього тижня усі чекали на крапку у справі Юлії Тимошенко

Про громадську ініціативу львів'ян, що змінює свідомість громадян

Семирічний Богдан потребує коштів на дорогу реабілітацію після операції по пересадці нирки

Гість програми – Микола Хобзей, директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ України

В Україні збільшується кількість прихильників бодібілдінгу

Український боксер Олександр Усик виграв свій перший бій на професійному рингу

Команда українських гонщиків на першості Ferrari Challenge Europe 2013 завоювала дві головні нагороди

Соціальні підсумки тижня

Відомо, що будь-які зміни на краще в нашій країні відбуваються на виконання соціальних ініціатив Президента Віктора Федоровича Януковича, а будь-які прорахунки влади можна списати на «депутатів» - без зазначення партійності, а отже, розподіливши відповідальність  рівномірно між усіма політичними силами. Так сталося й цього разу: в тому, що жоден із законопроектів про вирішення проблеми Тимошенко не був ухвалений, винні «депутати»-нероби:

«Якщо говорити про політичне життя країни, то цього тижня усі чекали на крапку у справі Юлії Тимошенко, її депутати мали поставити у четвер. Законопроектів, що, як кажуть у Європі, вирішують справу Тимошенко, у парламенті було зареєстровано аж 4. Усі вони передбачали лікування хворої за кордоном. Принципово відрізнялися лише тим, чи має після цього Тимошенко досиджувати термін. Жоден документ так і не підтримали». Разом із тим, трагедії в цьому ведучий «Підсумків тижня» Андрій Сміян не вбачає, а навпаки – наголошує на працьовитості та ефективності народних обранців:  

«У п'ятницю проголосували у першому читанні закон про прокуратуру та вибори – вони зі списку першочергових для зближення з Європою. Крім того, обранці домовилися наступного тижня, він мав би бути вихідним, вийти на роботу. Щоб вищезгадані закони ухвалити вже повністю і знайти таки компроміс по Тимошенко, опозиція начебто вже підготувала і п'ятий законопроект. Бажання українських законотворців працювати відмітили і в Європі». Нічого про можливий зрив підписання угоди про асоціацію, як і про  непослідовність партії влади, яка ще недавно говорила про неминучість підписання угоди та готовність вирішити питання Тимошенко.

Про закупівлю нових машин швидкої медичної допомоги говорять у студії з директором департаменту реформ і розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров'я України Миколою Хобзеєм. Парадокс, але вихваляння влади тут значно менше, ніж у короткому повідомленні каналу «Україна», а Андрій Сміян ставить співрозмовникові конкретні й доречні запитання, подекуди навіть доволі гострі. А ось що спільного в «України» та Першого національного (а також «Інтера»), то це згадка про привітання Януковича із перемогою української команди в перегонах:

«…ще одна перемога – про неї стало відомо буквально щойно. Її вибороли українські гонщики. Наша команда на першості Ferrari Challenge Europe 2013 завоювала дві головні нагороди. З таким досягненням українських гонщиків привітав навіть Президент Віктор Янукович. Для наших хлопців нинішній сезон лише другий, а їм вже вдалося показати себе».

Про приховані мотиви цього повідомлення, яке з’явилось у кількох тижневиках, читайте нижче.

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Україна має ще одного переможця у професійному боксі

Європейські перспективи України знову під великим запитанням

Відповідальних за можливий зрив Євроінтеграції у Києві уже знайшли. Це, за словами прем'єра Азарова – європейські політики

З Росії цього тижня повернувся Олександр Федорович, один із 5-ти українських рибалок, яких протаранили в азовському морі російські прикордонники

Поки політики тримають нас в напрузі і тримають нас у холодних і гарячих війнах, ми сподіваємось – на нашій землі таки можлива країна мрій

За допомогою екстрасенсів розслідували правоохоронці вбивство вагітної дівчини на Запоріжжі

37 мільйонів гривень вимагає Міністерство освіти з батьків п'яти та десятикласників

В Росії на 4500 грн. оштрафували гурт Океан Ельзи за відсутність дозволу на роботу

Віктор Янукович підписав "поправки Кличка"

Ген молодості виявила група американських вчених

Україна подала заявку на проведення зимових олімпійських ігор 2022 року

Метро – найкращий, найшвидший, найбезпечніший спосіб пересування у будь-якому мегаполісі

Спроба масового самоспалення просто в центрі української столиці

В останні тижні Україну лякали поверненням ще одного небезпечного штаму грипу

Кількість жертв смертоносного тайфуну на Філіппінах сягнула 10 000

Французька революція знесла дах у Паризькому палаці спорту під час репетиції м'юзиклу

Найбільший австралійський парк розваг евакуювали через ядучий дим лісових пожеж

25-річна танцівниця фламенко із Венесуели перемогла у конкурсі Міс Всесвіт 2013

Даїшники на трасі Умань-Золотоноша погоріли на хабарі

Людина-літак пролетіла над Фудзіямою

http://tsn.ua/vypusky/tsn_tyzhden/vipusk-tsn-tizhden-za-10-listopada-2013-roku-319570.html

Починають із перемоги боксера Олександра Усика. Далі виявляється, що, на відміну від перспектив українського боксу, «європейські перспективи України знову під великим запитанням». У перипетіях навколо визволення Тимошенко розбирався  кореспондент ТСН Сергій Швець, який відразу приємно дивує: «Ми вирішили не вірити жодним інформаційним джерелам, і особисто перевірити, що відбувається у всіх цих владних коридорах». Бачити на власні очі й чути на власні вуха – це те, чого так бракує матеріалам тижневиків про євроінтеграційні процеси. Це один із дуже небагатьох матеріалів на цю тему за останні місяці (більшість інших – репортажі Ольги Червакової на «Інтері»), метою якого було не узагальнити без того всім відоме, а знайти і показати глядачам те, що від них приховують. Вийшло це лише частково, однак сам прецедент тішить.

Далі Алла Мазур доволі різко узагальнює позицію керівництва держави з двох важливих питань: «Відповідальних за можливий зрив Євроінтеграції у Києві уже знайшли. Це, за словами прем'єра Азарова – європейські політики. Дослівно: якщо хтось із них візьме на себе сміливість поставити на ваги долю країни, і дуже сумнівну, за словами пана Азарова, вимогу щодо Тимошенко. Не збирається вітчизняна влада шукати порозуміння із МВФ задля отримання кредиту. Це випливає із останньої категоричної заяви Віктора Януковича, що вимоги валютного фонду підняти ціну газу для населення не будуть прийняті за жодних обставин». Насправді ще тиждень тому йшлося про те, що Міжнародний валютний фонд проситимуть замінити вимогу щодо підвищення тарифів на якусь іншу, прийнятнішу для України.

Так само різко пізніше у випуску сформульовані мотиви нової ініціативи Міністерства освіти і науки: «37 мільйонів гривень вимагає Міністерство освіти з батьків п'яти- та десятикласників. Чиновники Табачника вигадали перевірити знання школярів з основних предметів коштом батьків. Тестування почнеться найближчого вівторка, і триватиме місяць. Але щоб його пройти, учні мусять купити збірник завдань, вартістю від 35 до майже 100 грн».

Далі – низка суто ТСНівських тем, наприклад, матеріал про повернення одного з рибалок, чий човен в Азовському морі протаранили російські прикордонники, традиційний матеріал про епідемію грипу або рекламний сюжет про проект «Битва хорів». Є й дещо несподіване: матеріал Ольги Василевської, що викриває тендерні маніпуляції у київському метрополітені: «Ця історія – класична схема тендерних закупівель в нашій державі. Метрополітену терміново знадобились 100 нових вагонів. Ось таких. Провели тендер, обрали лізингову компанію. Ось із цього престижного офісу в центрі Києва. Щоправда, створена вона була напередодні тендера. Тільки на перший погляд ці вагони залізні, а насправді вони – золоті. Аж поки вони доїхали до цього депо, ціна їх збільшилася в 4 рази». Щоб розповісти цю історію, треба було мати сміливість і докази – як і констатувати бездіяльність правоохоронців: «Запитання щодо коло обігу вагонів по світу були і в прокуратури, і в міліції, і в СБУ ,і в податкової. Навіть були кримінальні провадження стосовно посадових осіб метрополітену. Утім все це припадає пилюкою. Ніхто із правоохоронців так і не наважився розповісти "ТСН тижню" про те, чому ж розслідування загубилося десь у темних тунелях».

Оповіді про діяння небезпечних сект стають своєрідною постійною рубрикою в «ТСН. Тижні». Про те, що ситуація з поверненням Марії Деві Христос і «Білого братства» дещо драматизована, вже писала у своєму блозі Наталія Лигачова. «…події, які сталися тут у 93-у вже зовсім скоро можуть здатися нам усім квіточками. Наше розслідування виявило не лише відродження Марі Деві Христос, і значно більші масштаби її руху, а і взагалі неймовірне – державні гроші на розповсюдження ідей Білого братства», - розповідає кореспондент Іван Гребенюк. Після його матеріалу Алла Мазур висловлює сподівання, що «беркут» вчасно встигне на порятунок нових адептів Білого братства. Зі свого боку, висловлюємо сподівання, що «ТСН. Тиждень» у майбутніх матеріалах про сектантів почне давати слово тим, кого звинувачує. Адже, попри всю очевидну небезпеку тоталітарних сект та закликів до самогубства, ці люди також мають право на пояснення своїх дій, а глядачі – право на збалансовану інформацію.  А також необхідні й коментарі експертів та представників правоохоронних структур, які мають запобігати небезпечній діяльності сект, якщо вона такою є насправді.  Не кажучи вже про представників тих, хто на державні гроші сприяє, як зазначається у сюжеті, пропаганді ідей «Білого братства» (скажімо, керівників  деяких  державних телеканалів).

«Інтер», «Подробности недели»

На этой неделе депутаты так и не смогли решить "вопрос Тимошенко"

Вопрос первостепенной важности для Украины - урегулирование отношений с РФ, - Азаров

В Украине в очередной раз предлагают запретить коммунистическую партию

Идеальное убежище: журналисты разбирались, чем так важен Нью-Йорк

Голод и репрессии: Киев во времена немецкой оккупации

В России создали свой уникальный образ настоящего славянина

Активист прибил свои гениталии к брусчатке на Красной площади в Москве

Чайковский покончил с собой на гомосексуальной почве, - версия

Украинская команда Ferrari Team Ukraine стала лучшей на гонках в Европе

http://podrobnosti.ua/videoarchive/2013/11/10/6660.html

Дмитро Анопченко нарікає: весь час доводиться говорити про Тимошенко, і «снова приходится констатировать: в ее судьбе пока что нет такой страницы, как выезд на лечение в Германию». Як і на Першому національному, відповідальність за неухвалення потрібних законів покладено на «Верховну Раду», а не на конкретні політичні сили. Ольга Червакова, втім, у своєму, як завжди, гострому й конкретному репортажі показує, хто є хто. «Может, мы тоже хотим решить этот вопрос, но в правовом поле, а не вот так через колено поломал, поставил раком, извини и туда. Да еще и без мыла. Не пройдет. Не пройдет», - ця цитата регіонала Олександра Волкова дає відповідь на запитання, яке є відкритим у матеріалах інших тижневиків. Як і слова Ярослава Сухого (у якого, як відомо, часто буває на язику те, що на умі у стейкхолдерів ПР) про те, що нічого страшного від непідписання не станеться. Також Ольга цитує експерта Валерія Чалого, який оцінює вірогідність підписання угоди про асоціацію з ЄС як таку, що «наближається до нуля».

Із чітким сюжетом Ольги, в якому зрозуміло, хто на яких позиціях стоїть або, принаймні, які позиції декларує, контрастує наступна аналітична підводка Дмитра Анопченка: «Впрочем, было бы преждевременно утверждать, что непринятие этого закона автоматически означает неудачу вильнюсского саммита. В дипломатических кругах в Киеве обсуждают, что ряд влиятельных западных политиков все же за компромисс. Подписать Соглашение об ассоциации, не дожидаясь решения вопроса о судьбе опального экс-премьера. А лечение же Тимошенко в Германии или какой-то другой выход из этой ситуации - предполагают сделать условием для ратификации документа. Если это правда, на то есть геополитические причины», - розповідає ведучий, який, звичайно, може бути знайомий із дипломатичними колами, але міг би хоча б уточнити, які дипломати – українські чи зарубіжні – про це говорять. Згадавши про загрозу економічної кризи, відсутність грошей на соціальні виплати та інші негативні обставини, які ставлять під сумнів перспективу євроінтеграції, Дмитро Анопченко підводить глядача до розмови з Миколою Азаровим. На запитання, скільки грошей бракує уряду, Азаров дає дивовижну відповідь, яка мала би ввійти в підручники та стати приводом для скандалу (натомість, залишилась непоміченою):

«Вы знаете, почему я улыбаюсь? Потому что, вы вопросы задаете, в общем-то, уже касающиеся абсолютно профессиональных сфер деятельности правительства. Ни один министр финансов, ни один Премьер-Министр не скажет, сколько ему денег сейчас необходимо. Поэтому, плохой бы я был Премьер-Министр, если бы сейчас вам рассказывал, масштаб проблем. Это уже ответственность правительства - справится с масштабом этих проблем, решить их. А не рассказывать, какие там страшилки. Для того мы и поставлены, что бы решать все проблемы».

Сама ця відповідь, що демонструє абсолютне нерозуміння принципів прозорості та відповідальності влади перед суспільством у демократичній країні, є діагностичною і пояснює, чому до Європи нам насправді далеко. Вислухавши її, Дмитро Анопченко каже: «Хорошо, давайте тогда к другой проблеме перейдем». Далі, відповідаючи на запитання про стосунки з Росією, Азаров запевняє, що держави помиряться: «Мы не просто не хотим конфронтации, мы ее недопустим, этой конфронтации. Никогда, пока, по крайней мере, наше правительство и наш президент, у власти Украины, между Украиной и Россией не будет вражды, никогда. Это наше принципиальное убеждение. А что касается трудностей, они всегда бывали, они в семье бывают, а между странами тем более». Загалом риторика Азарова не дає жодних приводів для оптимізму щодо перспектив підписання угоди у Вільнюсі.

Далі переходять  до доволі несподіваної теми – ініціативи Юрія Кармазіна, Олега Тягнибока та інших, що передбачає заборону Комуністичної партії (тут Дмитро Анопченко нагадує про європейські країни, які провели люстрацію після краху соціалістичної системи). Втім, із матеріалу випливає, що заклики «Свободи» - чистий «піар». Тоді чи виправданий взагалі такий сюжет у випуску?

До того ж, далі Дмитро Анопченко  маніпулює: «И пока в Украине спорят, запрещать ли "левые идеи", они все больше набирают популярности на Западе. И не где-нибудь, а в Америке, в самом Нью-Йорке». Йдеться про обрання лівого мера Нью-Йорка; насправді між українськими комуністами та «лівими ідеями» на Заході, тим більше, щодо представників демократів у США,  аж ніяк не можна поставити знак рівності.

Телеколонка Михайла Дубинянського - нова, доволі несподівана форма для «Подробностей недели» і для тижневиків загалом. В цьому випуску публіцист висміяв російську ідею слов’янської єдності. Додатковими штрихами до непривабливої картини російської дійсності є повідомлення про художника, який прибив геніталії до бруківки цвяхом, і про сексуальну орієнтацію російського композитора Чайковського: «К примеру, удивительно, какого накала достигли споры между сторонниками по-европейски толерантного отношения к сексуальным меньшинствам и теми, кто видит в подобной терпимости чуть ли не угрозу национальной безопасности страны! По образному выражению одного моего российского коллеги, если ты утверждаешь, что Петр Ильич Чайковский вовсе не был гомосексуалистом, значит, ты настоящий патриот. Если же настаиваешь, что великий русский композитор все-таки был геем, значит, ты русофоб». Матеріал на цю тему підготував Геннадій Вівденко.

Від Дмитра Анопченка команді українських автогонщиків дісталось найбільше компліментів: «На стыке политики и спорта. Согласитесь, раньше украинский спорт разве что футболом и боксом был славен. Но вот сейчас - в еще одном виде спорта прорыв. Украинская гоночная команда Ferrari Team Ukraine триумфально завершила сезон, завоевав две главные награды первенства Ferrari Callenge Europe 2013. Команду уже поздравил и Президент Виктор Янукович», - цим, очевидно, мала би вичерпуватися політична складова новини, хоча насправді це не зовсім так.

«Еще год назад никто и не думал, что нашу команду может знать и уважать вся Европа. Сергей Чуканов стал чемпионом в самом престижном зачете Trofeo Pirelli, Андрей Лебедь завоевал бронзу в Coppa Shell, а в командном зачете Team Ukraine стала лучшей! Ранее наши ребята завоевали такой же командный кубок в европейской серии GT Sprint. Этот год украинской команде по-настоящему удался. Программа поддержки молодых пилотов дала первые результаты, и Украина ожидает от своих гонщиков еще большего». Таке враження, що нам усіляко на щось натякають – якась програма, якась політика. Сказали б уже прямим текстом (знов-таки, дивіться нижче).

ICTV, «Факти тижня»

Справа Тимошенко як остання і основна перепона на шляху до підписання асоціації з ЄС

Кількатисячні мітинги у Києві

Неймовірної сили тайфун обрушився цього тижня на Філіппіни

На Рівненщині на важку інфекційну недугу захворіло півтисячі людей

Президент України продовжує міняти губернаторів

Свої умови Україні озвучила радикальна угорська партія «Jobbik»

Бізнес від місцевих жителів на Закарпатті

Про це говорили

Рівно сімдесят років тому Київ визволили від фашистів

Унікальні кадри цього тижня

Унікальні кадри від активістів дорожнього контролю

Усі деталі скандальних історій

Справжні святі чи банальні шахраї?

Несподіваний спосіб привити любов до спорту вигадали у Москві

Хоч Оксана Соколова й анонсувала на початку програми: «що далі Розбирався Володимир Соколов», розібратись у подіях навколо Тимошенко та виконання європейських вимог «Фактам тижня» не дуже вдалося. Загалом у матеріалі є позиції всіх сторін, наведена низка цікавих синхронів тимошенківців і регіоналів, а також чомусь Петра Порошенка, який дивиться на перспективи євроінтеграції оптимістично, попри всі негаразди. Журналіст наводить коментарі двох політкоментаторів – Володимира Небоженка і Костя Бондаренка – які по-різному оцінюють перспективи підписання угоди за умови, що Тимошенко не відпустять. Але відповідь на запитання «що далі?» залишається дуже нечіткою. Разом із тим, ICTV єдиний зробив наголос на мітингу за євроінтеграцію і звільнення Юлії Тимошенко, що пройшов у Києві, та згадав про комуністичні маніфестації 7 листопада з протилежними вимогами. Доволі нетипова ситуація, коли кількатисячні мітинги не привертають уваги тижневиків; а вже відсутність уваги до традиційних радянських свят – це зовсім нова тенденція для телевізійників.

Також ICTV єдиний приділив увагу замінам у складі губернаторів: Василь Чуднов на Івано-Франківщині змінив Михайла Вишиванюка, а Микола Скорик на Одещині – Едуарда Матвійчука. Двічі ведуча посилається на анонімні «ЗМІ», за даними яких «вчора вдруге за останні два тижні Віктор Янукович зустрічався з Президентом Путіним. Але про результати на сайтах обох Президентів поки не повідомляється».

«Фактам тижня» може бракувати глибини та ексклюзивної інформації з найбільш обговорюваних тем тижня, однак за оригінальністю дібраних тем вони на висоті. Матеріал Мирослава Ганущака розкриває проблему, про яку не говорять інші тижневики – вимоги угорських націоналістів щодо надання закарпатським угорцям автономії. А ось іще одна подія потрапила в огляд подій тижня явно не випадково: «Масштабний благодійний проект другого Президента України Леоніда Кучми». Доброчинець, який є тестем власника ICTV Віктора Пінчука, даруватиме піаніно музичним школам: «75 фортепіано для 75-ти музичних шкіл у різних куточках України. Цифра символічна, - каже другий Президент, - бо саме 75-річчя відзначив влітку. Леонід Кучма переконаний: його приклад може надихнути і інших меценатів-ювілярів».

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Європейський серіал імені Тимошенко триває

У кращих традиціях радянських ідеологічних свят відбулось відзначення визволення Києва від фашистів

Правоохоронці хочуть запровадити дитячу ідентифікаційну картку

"Океан Ельзи" в російському Саратові оштрафували на 4,5 тисячі гривень за відсутність гастрольного дозволу на території Федерації

http://www.youtube.com/watch?v=kmUI4RhocXE&list=TLYlOdnrVoro5m7qZMY6Yj_jXXf71FGMGS

«Про що йшлось насправді – невідомо. Цитувати прес-служби нудно. Складається враження, що Тимошенко за ґратами для Януковича, як золота акція. І за неї він торгується по максимуму і з Європою, і з Росією. Але часу на якісні торги, здається, майже немає», - цитата з підводки Лариси Губіної, яка загалом характеризує ступінь обізнаності в ситуації навколо Тимошенко не лише підсумкової програми 5 каналу, але й більшості інших тижневиків. Що ж, констатація того факту, що в діях найвищого керівництва України немає логіки та прозорості, є найочевиднішим шляхом висвітлення подій тижня.

А ось весільна метафора, використана Олександром Аргатом у сюжеті на цю тему, дивує – адже таке порівняння інтеграційних процесів в Україні з заручинам і шлюбом робили вже практично всі тижневики, деякі – не один раз. «Та обіцяти – не означає одружуватись. Схоже, така народність мудрість припала до смаку і Віктору Януковичу. Всупереч численним публічним заявам та обіцянкам даним віч-на-віч європейським лідерам, Віктор Янукович досі не зробив і кроку для того, щоб звільнити Юлію Тимошенко. А лінія поведінки Партії регіонів цього тижня засвідчила: Україна може повестись як наречена-утікачка на призначеному у Вільнюсі весіллі», - вдається до заяложеного порівняння журналіст.  Далі він викладає послідовність подій, однак той факт, що Партія регіонів відмовилась розглядати й підтримувати законопроекти про порятунок Тимошенко, чомусь ілюструє синхроном Арсенія Яценюка: «Зрозуміло чому – немає політичного рішення Віктора Януковича». Тоді як логічним було б запитати когось із впливових представників ПР про мотиви такої поведінки.

Далі в сюжеті з’являються коментарі представників влади (Азарова, регіонала Віталія Журавського, В’ячеслава Піховшека), але вони не дають чітких відповідей на запитання, чому регіонали поводяться саме так. Автор сюжету черпає інформацію з найрозмаїтіших, але, на жаль, не найдостовірніших джерел: «В оточенні Президента циркулюють чутки», «Обурився буцімто Віктор Янукович», посилання на «джерела “Української правди”»; стверджує, що «Він вирішив – вона сидітиме», посилаючись на «Дзеркало тижня» та його невідомі нам джерела. Згадує також про неназвану «європейську пресу», яка щось там пише. Звісно, посилання на поважні видання, які поспілкувалися з інсайдерами і роблять певні прогнози, це краще, ніж власні голослівні припущення. Але де власні джерела, результати пошуків 5 каналу?

Зрештою, журналіст удається до майже невловимої підміни понять:

«Інструмент впливу на ситуацію, коли євроінтеграція опинилась під загрозою можливого зриву, в опозиції один – вулиця. Та й тим не користуються, – кажуть непарламентські опозиціонери».

Із цього формулювання випливає, що євроінтеграція відбувається за ініціативою опозиції і належить до її інтересів і намірів, тож опозиція має тиснути на владу. Насправді ж і «прискорення», і «гальмування» на шляху до підписання угоди про асоціацію весь час залежало тільки від політичної волі влади, а протести, вимоги та маніфестації опозиції, принаймні, видимого впливу не мали.

Андрій Ковальов підготував матеріал про справжню історію визволення Києва; у підводці до нього лунає критика на адресу влади: «Парад, салют, пісні і танці. У кращих традиціях радянських ідеологічних свят. Так влаштувала відзначення визволення Києва від фашистів. Сучасні історики ту подію називають другим геноцидом проти українців». А в сюжеті кадри урочистостей співставлені із коментарями людей, які не вбачають приводу для святкувань у річниці тих трагічних подій – мешканця села Букрин Андрія Ропала та письменника-ветерана Анатолія Дімарова, історика Олександра Іщука та члена ВО «Свобода» Юрія Ноєвого. Оповідаючи про відзначення річниці визволення у східноукраїнських містах, журналіст стверджує, що людей на свято зганяли примусово; зокрема, розповідає про позов правозахисника Костянтина Реуцького через те, що його сина без згоди батьків залучили до  мітингу. Аналогічні факти знаходить і в Києві. Завершальний акорд – коментарі соціолога Ірини Бекешкіної, яка шукає пояснення діям влади: намагання підмінити відсутність сучасних перемог згадками про минулі, мобілізація електорату та боротьба за виборців Компартії. Хоча матеріал не можна назвати цілком неупередженим, він є збалансованим і розкриває складну тему, яка для багатьох ЗМІ сьогодні залишається табуйованою.

Далі у випуску ще дві проблемні теми з політичним підтекстом: намір правоохоронців зібрати відбитки пальців та скласти досьє на всіх дітей України, який видається сумнівним батькам і вчителям (сюжет Азада Сафарова), та іронічний сюжет Ольги Петрів про «наїзд» російських чиновників на групу «Океан Ельзи», гастролі українців у Росії та росіян в Україні.

«Україна», «События недели»

Стихийное бедствие небывалой силы обрушилось на Филиппины

Общие впечатления от минувшей недели в украинской политике

До саммита в Вильнюсе остается 18 дней

Вчера Виктор Янукович опять встречался с Владимиром Путиным

8 ноября береговая охрана Греции задержала битком набитое оружием судно «Nour M» под флагом Сьерра-Леоне

Россия освободила украинского рыбака Александра Федоровича

6 ноября в Киеве отметили 70 годовщину освобождение города от немецко-фашистских захватчиков

Президент Виктор Янукович подписал поправки к налоговому кодексу, который могут закрыть путь в Президенты Виталию Кличко

В Министерстве здравоохранения объявили победителей тендера, на закупку 1412 карет скорой помощи

На этой неделе украинские аналитики по традиции подсчитали стоимость борщевого набора

На этой неделе, Украина начала выплачивать долг «Газпрому» за поставленный в августе газ

Во вторник в запас уволили последних десантников, набранных по призыву

Команда Ferrari Team Ukraine впервые в истории заняли призовое место на престижной гонке Ferrari Callenge Europe в Италии

В Москве прошел финал конкурса «Мисс вселенная», украинка Ольга Стороженко оказалась в 10-ке самых красивых девушек планеты

Талантливым мастерам пластического грима, в шок «Як дві краплі» достаются исключительно красивые и телом и душой украинские звезды

http://sobytiya.tv/episode/29186/

Сюрприз: випуск починається не з українських політичних перипетій, а зі стихійного лиха на Філіппінах. Далі зі своїм фірмовим легким сарказмом Андрій Данилевич оповідає про події на головному політичному фронті: «Общие впечатления от минувшей недели в украинской политике – все очень старались, но Тимошенко так и не отпустили полечиться. Ну, так вышло. Очень старались Президент и спикер, очень старались европейские миссионеры Кокс и Квасневский, депутаты тоже очень старались, и даже написали четыре законопроекта. Даже Юлия Тимошенко старалась и заявила, что согласна на любые условия. Для экс-премьера эта сговорчивость - просто исторического масштаба. И… И ничего. Тут вспоминается судьбоносная для украинской политики фраза: «Развели, как котят». Только кто в этом случае котята – Кокс и Квасневский…».  Далі ще жорсткіше: «А может, котятами опять стала оппозиция, которая поверила, что власть действительно готова выполнить все до единого условия Евросоюза? Или все украинцы вместе взятые – те самые котята, которых ведут то в Европейский Союз, то в Таможенный?».

Бракує лише конкретизації: хто ж розводить кошенят? І з докладного сюжету Ірини Юсупової, і з підводки не можна зробити однозначних висновків щодо того, на кому лежить відповідальність за ймовірний зрив підписання угоди у Вільнюсі. Хоча, на відміну від частини колег з інших каналів, які задовільнилися здогадками, Ірина Юсупова звернулась до регіоналів, вислухала й навела в сюжеті їхні пояснення щодо бодай частини дивних учинків. Із її сюжету виходить, що не все так погано і час на підписання законопроектів, що їх чекає від України Європа, ще є. Наводить вона, втім, іще один важливий факт, який може свідчити про свідоме прагнення влади унеможливити звільнення Тимошенко:

«Но решить вопрос экс-премьера могут помешать и новые обвинения. На этой неделе Министерство доходов и сборов подало иск в суды США и Швейцарии о возвращении 200 миллионов долларов. Эти деньги якобы из страны вывезли Павел Лазаренко и Юлия Тимошенко».

Політичний експерт Євген Магда у коментарі «Україні» констатує, що ми «бачимо лише верхівку айсберга», а повне розуміння мотивів, намірів і побажань влади, опозиції і європейських переговорників є тільки в них самих. Наводить журналістка і цитату з листа Юлії Тимошенко, яка висловлює згоду на компроміс. Насамкінець трохи сарказму: «Сейчас партия власти демонстрирует, как сильно хочет в Европу. А оппозиция еще и то, как сильно хочет освободить Тимошенко». Виходить, що винні всі.

Другим пунктом у списку головних політичних подій тижня йдуть переговори Януковича й Путіна. «И снова прессу заранее предупредили: никаких отчетов не будет – президенты встречаются в частном порядке. Но всем понятно, что говорили не о личном. На этой неделе многие политики всерьез задумались: а что, если Украина не выполнит требования Евросоюза, и подписание ассоциации с ЕС будет сорвано?», - розповідає Андрій Данилевич. Серед політиків, чиї думки з цього приводу чують глядачі «України» - Леонід Кучма і Леонід Кравчук, екс-комісар ЄС із торгівлі Пітер Мандельсон,  екс-посол США в Україні Стівен Пайфер, Дейвід Крамер із Freedom House та екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко. За такий добір експертів, а також за відсутність серед них порожніх політкоментаторів, які висловлюються з цих питань на всіх каналах, «Україні» однозначний респект. Хоча висновки  з матеріалу загалом песимістичні.

На відміну від колег з інших каналів, які колупнули незагоєну рану спогадів про визволення Києва, Андрій Данилевич подав інформацію про святкування стисло й абсолютно міфологічно: «6 ноября в Киеве отметили 70 годовщину освобождение города от немецко-фашистских захватчиков. По традиции, утром первые лица государства возложили венки к мемориалу в парке «Славы», а затем ветеранам, освобождавших столицу, чествовали на Крещатике. На главной улице Киева состоялся парад военной техники, участвующих в боях в 43 году. И вот необычный факт, это была в основном американская техника, полученная советскими войсками по договору лендлиза». Ані про примусово зігнаних людей і совкову стилістику урочистостей, ані про те, що за кадром спогадів про визволення залишаються невиправдані жертви насамперед серед українців, не йдеться.

Недостатньо інформації дали «События недели» про підписані Януковичем поправки до податкового кодексу, що «могут закрыть путь в Президенты Виталию Кличко». Позаяк є різні думки з приводу того, наскільки реальним є використання нової норми закону для блокування участі Кличка у виборах, це питання мало би бути поставлене юристам.

А далі у випуску лунає словосполучення «соціальні ініціативи Президента», яке зазвичай з’являється у замовних матеріалах:

«В Министерстве здравоохранения объявили победителей тендера, на закупку 1412 карет скорой помощи. Столько машин одновременно приобретают впервые за все годы независимости. Деньги на это  выделило правительство  во исполнение социальных инициатив Президента Виктора Януковича. Договор с 3 компаниями-победителями подпишут до 1 декабря, а еще через 3 месяца, все машины, оснащенные по последнему слову техники, от ведущих мировых производителей из США, Европы, и Японии, разъедутся по регионам страны».  Що таке «соціальні ініціативи Президента», і хіба вони потрібні для того, щоб купити пристойні та сучасні машини швидкої допомоги? Чим ці машини відрізняються від тих, через закупівлю яких постраждала Юлія Тимошенко? І це не останній реверанс у бік Януковича в цьому випуску. «Сегодня стало известно, что украинские автогонщики, команда Ferrari Team Ukraine впервые в истории заняли призовое место на престижной гонке Ferrari Callenge Europe в Италии. Сегодня вечером, их поздравил Президент Украины Виктор Янукович, пожелал новых побед в мировых первенствах», - повідомляє Данилевич, доповнюючи справді важливу новину обставиною, що не має жодної ваги для аудиторії. Хіба що, можливо, ми не знаємо чогось про причетність Януковича до цієї перемоги?

Віктор Янукович-молодший – почесний президент Ferrari Team Ukraine / unn.com.ua

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.