Остання неділя року для тижневиків – це день підбиття підсумків року. Свої підсумки 29 грудня підбивали п’ять із шести щотижневих підсумкових програм українського телебачення. На відміну від «мирного» часу (якщо таким міг уважатися переддень Нового року, зазвичай супроводжуваний газовими конфліктами з Росією), кінець року 2013-го знаменувався великою подією, що відсунула на другий план усі інші – масштабною акцією протесту в Києві та багатьох інших містах України, а також складною політичною ситуацією, яка виникла навколо Євромайдану. Отже, головним викликом для творців тижневиків стало адекватно відобразити масштаб та значення цих подій, не допустити маніпуляцій у їх описові та трактуванні. Всі інші головні події року – як українського, так і світового масштабу – загалом у всіх каналів одні й ті самі, а ось відмінності у висвітленні Майдану, його причин та внутрішніх процесів, реакції на нього влади і суспільства є надзвичайно показовими. Другою темою, за специфікою подання якої легко діагностувати взаємини між каналом і владою, є московські угоди 17 грудня. Провладні канали подають їх як беззастережне досягнення та перемогу.

Перший національний, «Підсумки тижня»

Політичні підсумки року. Євромайдан.

Які сюрпризи готує людству природа у новому році?

Найголовніші спортивні події 2013 року.

Про підсумки політичний подій 2013 року у світі.

Головні пісенні події 2013 року.

Головною подією року на Першому національному було названо Євромайдан. «Протести, якими українці відреагували на рішення призупинити євроінтеграцію, вразили світ. Люди вийшли на пікети у більшості обласних центрів, навіть у районах були мітинги.
Звичайно, центральним став "Євромайдан" у Києві - на Майдані Незалежності. Тут протестувальники не просто стоять із вимогами. Вони організували місто в місті, зі своїми їдальнями, наметами для спання, медичною системою, сценою. "Євромайданівці" оголосили сухий закон і почали стежити, щоб на демонстрації не приходили п'яні, або ті, хто поводиться надто агресивно.

Люди не розходяться від 21-го листопада. Особливо велелюдним мітинг став після силового розгону - 30-го листопада. Нині можна говорити багато, але такої реакції українців мало хто очікував, а ще менше чекали від людей із пострадянської держави такої самоорганізації й наполегливості. У Росії чи Білорусі щось подібне навіть уявити складно.

Попри те, що перед мітингувальниками на центральній площі Києва постійно виступають лідери опозиційних партій, як показує дослідження, понад 90% страйкарів не належить до жодної партії чи громадської організації, це люди аполітичні.  Їх вивели на площу не політики, а переконання. І ще один досить показовий нюанс: символом Євромайданів став… український гімн». Автори неначе захоплюються єдністю та наполегливістю протестувальників, проте жодним словом не згадують ані про дії влади (окрім неконкретних формулювань «силовий розгін» і «призупинити євроінтеграцію»), ані про відсутність реакції влади, ані про вимоги, з якими стоїть Майдан. Таким чином розповідь про Майдан відбувається цілком у дусі провладної казуїстики: мовляв, аполітичні люди, які не підтримують опозицію, вийшли за свою мрію (до якої їх однаково веде Партія регіонів і Віктор Янукович). Вінцем цієї риторики були заяви Азарова, що лунали ще в листопаді, мовляв, більшість учасників Євромайдану насправді підтримує політику Януковича. І все ж таки у порівнянні з деякими іншими каналами навіть такий підсумок року, та ще й для державного каналу – вже досягення!

Андрій Сміян продовжив тему включенням з Майдану. Далі в сюжеті журналісти згадали найголовніші політичні події року – ще на початку року більшість депутатів підтримувала євроінтеграцію, за словами політолога Євгена Магди, в парламентів була конституційна більшість. ЄС зажадали виконання «домашнього завдання» - низки змін і реформ. Вже в середині літа почався «політичний тиск» із боку Росії, який Європа пов’язала з початком євроінтеграційних процесів. «Брюссель увімкнув Києву "зелене світло". Та цього разу задній хід дала Україна. За тиждень до Вільнюського саміту на урядовому сайті з'явилося повідомлення: держава призупиняє підготовку до підписання Угоди про асоціацію», головною причиною назвали мільярдні втрати від погіршення стосунків з Росією. Незадоволені зривом євроінтеграції українці вийшли на вулиці (аж тепер глядачі чують про причини Майдану).

На перший погляд, знову таки,  доволі адекватний сюжет. Втім, відеоряд бідний – наприклад, не показано силових дій проти мирних мітингувальників, Не видно й масовості акцій протесту. Водночас у матеріалі, що нетипово для «Підсумків тижня», чимало коментарів політологів Володимира Цибулька, Євгена Магди та економіста Олександра Охріменка.

Тему Євромайдану продовжує розмова ведучого з політкоментатором Володимиром Фесенком на оглядовому майданчику біля Жовтневого палацу. Улюбленець тижневиків назвав головним наслідком Майдану початок глибокої політичної кризи, що зараз перейшла в спокійну фазу. Майдан, на його думку, пов'язаний з майбутніми президентськими виборами. В розмові відмітили відчутну знижку на російський газ, за яку боролися більше трьох років. На думку Фесенка, Майдан і гра Януковича одночасно на двох фронтах підштовхнули Путіна піти на поступки. Відхід України до ЄС став викликом для Кремля. Своїми поступками Росія рятує український газовий ринок для себе, щоб Україна могла розплачуватися за газ. Фесенко не вірить, що наступного року Україна зможе підписати асоціацію з ЄС, втім, на його думку, євроінтеграційні процеси продовжуватимуться в локальних формах.

Далі від погоди політичної на Першому національному перейшли до погоди звичайної і в сюжеті Богдана Піленка розповіли про найпомітніші природні катаклізми 2013 року – аномальні снігопади, спеку, зливи. Згадали про погодні примхи 2013 року і зробили прогнози на майбутнє. Наприкінці сюжету – майже фантастичні прогнози: «Метеоролог Віра Балабух каже, ці зміни - лише квіточки. За кілька десятиліть ми станемо свідками того, як через зміну клімату літо буде на місяць довшим, а зима - коротшою. На півночі замість лісів - степи, а південь перетвориться на напівпустелю. Стихійних явищ буде чи не втричі більше, ніж зараз. Уже наші діти та онуки житимуть у країні, яка більше нагадуватиме південь Австралії, ніж сучасну Україну». Розмова Андрія Сміяна з кліматологом Світланою Бойченко – про глобальне потепління, його наслідки і те, як мінімізувати його вплив.

Після цього «Підсумки тижня» перейшли до підсумків спортивного року. Головною спортивною подією був названий бій Кличко – Повєткін. Після переліку головних спортивних досягнень – розмова з експертом, головним редактором спортивного видання Михайлом Співаковським. Експерт не зміг втриматись від похвали національній програмі з розвитку футболу, що функціонує в Україні за ініціативи влади.

Серед міжнародних подій Перший національний виокремив терористичний акт на фініші Бостонського марафону, тайфун Хаян на Філіпінах, масові протести в Туреччині (дуже яскраві паралелі з подіями в Україні, навіть риторика схожа), масові сутички  і надзвичайний стан у Єгипті, використання хімічної зброї в Сирії, шпигунський скандал зі Сноуденом. Не змогли втриматися і від улюбленої теми «Євробачення». «Якщо політики і спецслужби ділили світ - об'єднувало людей мистецтво» - наголосив Сміян. Наприкінці випуску ведучий висловив сподівання, що 2014 рік буде кращим за попередній.

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Чи достоїть майдан?

Жахливо набрякла і вся в синцях обличчя Тетяни Чорновол знову сколихнуло і цивілізований світ.

Реформ, яких так чекає України Європа, влада таки планує.

Долею в’язнів відтепер перейматимуться російські скандалістки із гурту Пусі Райот.

Виламавши двері опозиційні фракції зірвали виїзне засідання органу київського самоврядування.

Антарктична крига скувала великий пароплав.

«Газпром» купує державну газову компанію «Киргизгаз».

Історичні зміни у Китаї.

2013 – рік антирекордів і природних катаклізмів, найтепліший за 163 роки.

На залізничному вокзалі Волгограда прогримів вибух.

Події року.

Що ми втратили не підписавши асоціацію із ЄС?

В Україні є свій Париж, Прага і Берлін.

Українці вибухали, приголомшені новим кривавим злочином або неймовірним поворотом у слідстві.

Легендарний пілот Формули-1 шпиталізований із тяжкою травмою голови.

У Ватикані із світлим святом один одного привітали два Папи.

Трендом новорічної моди у Києві стала ялинка з Майдану Незалежності .

Уроки мирного спротиву.

Абсолютна більшість учасників київського майдану 74% готові залишатися в центрі столиці стільки скільки потрібно.

До останнього випуску «ТСН. Тижня» у 2013-му ввійшли як найважливіші події року, так і події, що відбулися протягом тижня.

На початку випуску Алла Мазур повідомила про теракт у Волгограді; сюжет про цю подію був у середині випуску. А от перший матеріалі був присвячений Майдану. «Солідарність проти терору. Нове гасло, що скликало на столичний Майдан українців, хоча цього передноворічного тижня протест менший, це вже не сотні, а десятки тисяч людей. Велелюдний мітинг почув програму дій на наступний рік» - повідомила ведуча. В сюжеті журналістка Ольга Кашпор назвала головною інтригою питання, чи підуть лідери опозиції у похід на Межигір’я. За її інформацією, Яценюк і Тягнибок визначилися майже одразу, Кличко ще роздумував. На мітингу було озвучено план дій із 20 пунктів, йшлося про попереджувальний страйк, адресні пікети й походи під офіси і оселі посадовців. Показали в сюжеті і похід на Межигір’я – в позитивних барвах, доволі динамічно. На завершення сюжету авторка дала людям відповісти на риторичне питання, чи вистоїть Майдан. Головне послання від опитаних людей – потреба конкретних дій.

Повідомили і про побиття журналістки Тетяни Чорновол. Як зазначила Алла Мазур, «Реакція зовні та всередині країни змусили українську владу розслідувати напад на журналістку рекордними темпами. На сьогодні затримано уже 5 підозрюваного. Четверо під вартою. Їхнім поясненням важко повірити, але чи знайдуть сліди замовників і куди вони приведуть?». Сюжет Станіслава Ясинського розпочався з кадрів відеореєстратора з машини Чорновол. Журналіст наголосив на важливості цих кадрів – «не виключено, що правду тоді у вівторок врятувало одне, поганенький китайський реєстратор з паузами, підривами. Але історія потроху збирається до купи». В сюжеті було подано коментар самої побитої журналістки про те, що у неї багато ворогів, а далі Ясинський деталізував: «Чорновол відома громадська активістка та, головне, журналістка, що зробила ім’я викривальними репортажами. Вона особисто перелазила паркани, робила фотографії Межигір’я, жбурляла яйцями в маєток Віктора Медведчука. А буквально напередодні їздила по прихованих від широкого загалу домівках міністра внутрішніх справ та генпрокурора». Акцентував автор сюжету на кількох моментах: підозрах міліції, що записи відеореєстратора можуть бути змонтовані, на кваліфікації побиття як хуліганства, а згодом – як завдання важких тілесних ушкоджень, на тому, що розслідування контролюють головні силовики країни. В сюжеті показали заарештованих, втім, автор наголосив, що «виконавці цієї справи - лише верхівка айсберга». В коментарі «ТСН. Тижню» один із друзів Тетяни Чорновол наголосив, що телефон журналістки прослуховувався. Побиття Чорновол, за словами автора, це лише фрагмент мозаїки; «географія атак від Харкова до Франківська. Палають авто, а кількість побитих активістів майдану йде на десятки», розповів про побиття представників Демократичного альянсу, ножові поранення координатора харківського Євромайдану тощо. Втім, представниками влади вже озвучена версія: «Следствие уже располагает данными, что один из подозреваемых Александр Котенко являлся членом бандитской группировки Савлохова. Она входила в преступное сообщество Рыбалко по прозвищу Рыбка убитого в 2005 году в которым тесно взаимодействовали братья Кличко». Але Ясинський наголосив – «головний слідчий країни родом зі сходу. Він міг і не знати, що бандитське угрупування Савлохова ніяк не могло входити до банди Рибки, бо ці двоє були кровними ворогами». Сюжет цілком збалансований, втім, висновок  - доволі претензійний: «наші джерела в силових структурах кажуть, дуже імовірно побиття організував третій гравець, який грає і проти опозиції, і проти влади. Його інтерес поміняти відданого особисто Президенту головного міліціонера Віталія Захарченка на персону, яка в потрібний момент виконуватиме команди Кремля». Натяк доволі прозорий, можна було би й прізвище назвати. Але ж аргументів цієї версії в сюжеті не наводять.

Наступний сюжет – про оцінку стану справ в країні від президента. «План на наступний рік розробить Рада регіонів за дорученням Президента. Вступне слово Віктора Януковича на засіданні ради фактично було аналізом справ у країні із дуже критичними висновками. Причому з’ясувалося, що погляди глави держави суттєво відрізняються від оцінок прем’єр-міністра», -  зазначила Алла Мазур. Журналіст Сергій Швець наголосив на тому, що прем’єр-міністр у своєму звіті говорив про стабільність української економіки, а от президент оцінив роботу уряду без пієтету. Більше того, журналіст подав слова Януковича: «Будете нести персональну відповідальність. Я терпіти те, що було в попередні роки не збираюся. Микола Янович, я вас особисто хочу попередити». В цілому, в сюжеті акцентовано на тому, що президент оцінив роботу уряду негативно.

Далі настав час підсумків. У стислому огляді подій тижня – про звільнення  учасниць гурту Pussy Riot, що відтепер займатимуться правозахистом, про виїзне засідання Київради, про російське судно, що застрягло в Антарктиці, купівлю кампанії «Киргизгаз» «Газпромом», скасування урядової програми «Одна сім’я - одна дитина» у Китаї. Після цього – про рік 2013 як рік антирекордів і природних катаклізмів. Журналістка Ольга Мальчевська на власному прикладі намагалася підтвердити тезу про глобальне потепління – купалася в грудневому Дніпрі. 

На жаль, повідомлення  у підсумковій ТСН про виїзне засідання Київради вже не має тієї важливої інформації, яка була у ТСН з цього приводу 24-го грудня. Порівняйте, ось як виглядало повідомлення ТСН 29-го:

«Алла МАЗУР, ведуча: Виламавши двері опозиційні фракції зірвали виїзне засідання органу київського самоврядування, вони штурмували будинок Солом’янської райадміністрації , де намагалися зібратися депутати від провладних партій. Секретар Київради Галина Герега заявила, що під загрозою опинилися зарплати бюджетників, усі соціальні виплати в столиці і фінансування міських проектів. Як стверджують опозиціонери, зібрання незаконне. Тим часом будинок самої Київради уже майже місяць перебуває в розпорядженні Євромайдану. Ну, а сама столиця тепер немає не тільки міського голови, а й голови адміністрації».

А ось якої інформації від 24-го грудня глядачам не надали:

«...напередодні виконуючий обов’язки голови Голубченко запевняв, що кошти можна розподілити і без Київради – розпорядженням Кабінету міністрів. Щоправда, сьогодні має іншу думку.

Анатолій Голубченко: "На превеликий жаль, без громади не можна".

Інна Боднар, кореспондент: А вже надвечір знову надіявся на міністрів.

Анатолій Голубченко: "Разом з урядом ми рішенням знайдемо, іншого шляху немає"».

Очевидна  самоцензура по важливій темі.

По тому  в «ТСН. Тижні» повернулись до теми вибуху в Волгограді. «Російські правоохоронці кажуть, невідомий вибуховий пристрій потужністю щонайменше 10 кг тротилу привела до дії терористка-смертниця. Її голову буцімто було знайдено на місці трагедії. Попередньо навіть назвали її ім’я. однак потім повідомили, вибух влаштував чоловік слов’янської зовнішності» - повідомили в сюжеті. Названа була й кількість загиблих – 16 осіб. Висновок сюжету невтішний: «За офіційною статистикою у Росії за останні 13 років зафіксовано понад 120 терактів влаштованих смертниками. Російський істеблішмент для якого зимова олімпіада в Сочі, що стартує вже 14 лютого справа честі, у тривозі. Гарантії, що прикрих і трагічних несподіванок не станеться, нажаль немає. Іще в липні цього року лідер чеченських повстанців ... скасував мораторій на удари по російських цілях за межами північного Кавказу і закликав зірвати сочинську олімпіаду. У серпні президент Путін відповідним указом розпорядився вжити всіх заходів для гарантії безпеки престижних спортивних змагань. Однак поки національному антитерористичному комітету Росії на упередження грати вдається не завжди. А експерти фіксують зростання анти ісламських настроїв серед простих росіян».

Далі підсумки року – перелік подій, що, на думку «ТСН. Тижня», визначили 2013 рік: «Не тільки погода ставила нас іноді в глухий кут несподіваними перепадами. Епатажні вчинки зірок замішані на політиці, викриття у найбільш засекречених спецслужбах і кадровий землетрус в одній із найвпливовіших церков світу». Це вручення французькому актору Жерару Депардьє російського паспорту, метеорит у Челябінську, обрання нового Папи Римського, смерть Березовського і Тетчер, теракт у США на фініші Бостонського марафону, заява Анджеліни Джолі про видалення грудей з метою профілактики раку, скандал зі Сноуденом, розлучення Путіна, розстріл альпіністів терористами, народження спадкоємця британського престолу, торгівельна війна Росії проти України, використання хімічної зброї в Сирії, підняття затонулого судна «Коста Конкордія», захоплення ФСБ судна «Грінпісу», бій Кличко-Поветкін, погроми в Бірюльово, тайфун в Філіпінах, протистояння футбольних збірних України і Франції, звільнення Ходорковського й мирний протест у Києві – Євромайдан.

Далі говорять про те, що втратила Україна, не підписавши асоціацію з ЄС. «Рівно місяць від непідписання угоди про асоціацію. Поки час минає, ми біднішаємо», - йдеться в матеріалі про втрати можливостей для української економіки. В тому ж настрої і іронічний сюжет Тетяни Коваленко про українські містечка і селища, що попри європейські назви перебувають у занедбаному стані. Сюжет Руслана Харченка про найрезонансніші українські судові справи, проблеми українського КПК. Також у сюжеті – про найрезонансніші аварії, порушення, афери, врадіївську справу, появу нового явища – «тітушки», втечу ректора Мельника тощо.

Крім того, у випуску йшлося про травму німецького автогонщика Міхаеля Шумахера, привітання з Різдвом від одразу двох Пап, новорічну ялинку в Києві як модний тренд. Сюжет Олексія Бобровникова про ненасильницький супротив як наскрізну ознаку 2013 року – про досвід інших країн, зокрема, висловлювання Нельсона Мандели, Далай Лами, папи Франциска, який може бути використаний і в Україні.  Автор сюжету процитував The Economist: «Правителі 43% країн світу якщо вірити прогнозам Еconomist, перебуватимуть у групі високого ризику. Майже весь Близький Схід, Північна Африка, Балкани, Туреччина, і ближче 10 з 15 республік колишнього СРСР можуть стати епіцентрами громадянської непокори». Красивий хід – на словах «голова українського уряду теж уже натякнув на план підготовки до чергового видовища світового масштабу» були показані кадри вечірнього Євромайдану з висоти пташиного лету.

Наприкінці випуску – підсумковий сюжет про Майдан. Алла Мазур оптимістично ствердила: «абсолютна більшість учасників київського майдану, 74%, готові залишатися в центрі столиці стільки скільки потрібно. І розійтися можуть тільки після виконання своїх вимог. Так засвідчило опитування, проведене 20 грудня Фондом «Демініціативи» і Київським міжнародним інститутом соціології». Включення Юлії Дячук з Майдану і повідомлення про те, що життя на Майдані триває, там панує творча атмосфера і новорічний настрій, люди збираються зустрічати там Новий рік і Різдво.

А наостанок підсумкового випуску команда «ТСН. Тиждня» здивувала глядачів виконанням пісні «Океану Ельзи» «Все буде добре». Оригінальний хід і яскрава крапка у 2013 році для «1+1», який завдяки чесному й пасіонарному висвітленню протестів повернув собі втрачену прихильність проукраїнської аудиторії.  

«Інтер», «Подробности недели»

Теракт в Волгограде шокировал мировую общественность.

2013-й принес очень разные события.

Перед Новым годом Киев выторговал "газовую скидку".

Армия переходит на контрактную форму.

В волгоградском теракте могло быть намного больше жертв.

Уходящий год стал богатым на события.

Мировые лидеры уже достигли мирового соглашения по сирийскому вопросу, но, тем не менее, эта война продолжается.

Пока власть имущие творят историю, в Британии подрастает будущий монарх.

Вокруг смерти Нельсона Манделы ходят мистические слухи и семейные скандалы.

2013 год запомнится шпионским скандалом Сноудена.

Центральная площадь столицы превратилась в огромную арт-инсталляцию.

Самой непредсказуемой в уходящем году оказалась погода.

Телеканал "Интер" покажет гала-концерт "Песня года".

Перша тема – вибухи у Волгограді. Дмитро Анопченко повідомив про суперечливість повідомлень про теракт. «Сейчас правоохранительные органы подтверждают эту информацию, что взрыв произвела террористка-смертница. Уже сообщается, что она опознана – это уроженка Туркменистана, но при этом дагестанка по национальности Оксана Асланова. И, увы, это одна из подруг также взорвавшейся в Волгограде ранее террористки. К вечеру в Волгограде стала проходить информация, что по предварительным данным, смертница была на вокзале не одна. В настоящий момент правоохранительными органами, насколько нам известно, обрабатывается информация, что ее сопровождал спутник – мужчина славянской внешности и не исключено, что с ним был и третий человек. Мужчина это или женщина – пока неизвестно». Далі – включення кореспондента.

Після того  - великий сюжет Геннадія Вівденка про найвизначніші події 2013 року. Підбір тем доволі суперечливий, як і риторика сюжету:  першою подію в довогому переліку називають початок видобутку сланцевого газу,  далі йде рекордний врожай в Україні («такого ещё не было в новейшей истории Украины. Аграрии считают – это потому, что два последних года не было запрета на экспорт зерна, и появились деньги на посевную»), звільнення Юрія Луценка, 1025-річчя Хрещення Русі (і в цьому контексті – синхрон Патріарха Кирила, глав РПЦ), боксерський поєдинок Кличко-Повєткін, успіхи української збірної з футболу, банкрутство «АероСвіту», підготовка до підписання асоціації з ЄС, торгівельна війна з Росією.

Наприкінці переліку «Інтер», нарешті, згадав і про Майдан, цитуємо: «Официальный Киев просит у Брюсселя многомиллиардную помощь на адаптацию украинской экономики к европейским стандартам. Но поддержки не находит. За считанные дни до вильнюсского саммита Украина заявляет, что условия ассоциации с ЕС экономически невыгодны. Киев берет паузу и приостанавливает подготовку к подписанию соглашения. Экономические аргументы правительства воспринимают не все. На Майдан Незалежности в Киеве выходят люди с призывами подписать соглашение. Ночью 30 ноября спецподразделение "Беркут" зачищает площадь".

Спустя сутки в центре Киева многотысячные митинги, попытки штурма Администрации президента и Кабинета министров. Заняты Киевская государственная администрация и Дом профсоюзов. Возле Верховной Рады появляется многочисленная альтернативная акция, участники которой поддерживают решение повременить с подписанием ассоциации. Украинский президент считает, что граждане были плохо информированы об условиях соглашения с ЕС, а промышленников и производителей просто не спросили.

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: "Коли ми побачили "Євромайдан", в цьому, я в самому початку казав, в цьому нічого поганого не було. Це прагнення людей до кращого життя. І не випадково під час цього емоційного вибуху відбулись там… як кажуть, на цьому почали грати політики".

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Чиновники, причастные к приказу о силовом разгоне митинга в центре Киева, отстранены от своих должностей. Идет проверка Генпрокуратуры. Люди в центре столицы готовятся встречать Новый год. Европейские политики говорят, что двери в Европу для Украины остаются открытыми».

Жодного кадра з багатотисячних мітингів, жодного політичного обличчя, жодної інформації про злочинні накази та кадрів їх виконання. Маніпуляції з відеорядом, змістом, акцентами, спотворення дійсності у висвітленні Євромайдану є очевидними.

Наступний сюжет про «самую обсуждаемую в Украине новость» - російський кредит і зниження ціни на газ. «Первые три миллиарда долларов Украина получила неделю назад. Ставка выгодная – 5% годовых. Ещё 12 миллиардов долларов Киев получит уже в следующем году. Что же касается газа, то, как заверяют в правительстве, внутренние цены на "голубое" топливо теперь будут постепенно снижать. Для бюджетной сферы к концу года газ должен подешеветь почти на треть. В итоге, московские договоренности позволят закупать те же объемы российского топлива, но за гораздо меньшие деньги. И в Киеве, и в Москве считают это компромиссным решением», - сказав Дмитро Анопченко і навів цитату Януковича про пошуки компромісу.

Повідомили в «Подробностях» про інші здобутки року, що минає, наприклад, 3D-принтери, ґуґл-окуляри, заборону на паління в громадських місцях, скасування обов’язкового призову в армію. Сюжет Лариси Задорожньої присвячений саме останньому здобутку.

Про підсумки року  йдеться і в сюжеті Анни Гороженко. «Масштабные теракты, финансовые потрясения и резонансные происшествия. Это лишь несколько эпизодов из тех, которые в этом году приносили мировые ленты новостей. Какие из них войдут в историю, а какие останутся лишь устаревшими сообщениями на пожелтевших страницах газет – выясняла моя коллега Анна Гороженко» - анонсував цей матеріал ведучий. Теми в основному міжнародні – китайські апарати для знімання інформації з Місяця, шатдаун у США, загроза дефолту Кіпру, теракт на фініші Бостонського марафону, довічне ув’язнення для українського терориста Павла Лапшина, залізнична катастрофа в Іспанії, багатотисячні протести в Туреччині, нові монархи в Нідерландах і Бельгії, репресії в Північній Кореї, закінчення епохи Міхаїла Саакашвілі в Грузії, амністія в Росії і звільнення учасниць Pussy Riot і Ходорковського.

Ще один сюжет присвячено бойовим діям року, що минає. Особливу увагу Роман Бочкала присвятив протистоянню в Сирії. Дмитро Анопченко назвав і людей року – Папу Франциска, Ангелу Меркель, Михайла Ходорковського, Володимира Путіна («в этом году он вновь возглавил рейтинг самых влиятельных политических лидеров по версии американского журнала "Форбс". Путина называли самым вероятным претендентом на Нобелевскую премию мира этого года – за мирное урегулирование сирийского кризиса»), спадкоємця британського престолу принця Джорджа, якому і було присвячено сюжет Оксани Кундиренко. Повідомили на «Інтері» і про людей, яких не стало в 2013 році – Маргарет Тетчер, Бориса Березовського, Уго Чавеса, Михайла Калашнікова, окремий сюжет Андрія Цаплієнка про смерть Нельсона Мандели. Окремий матеріал - про справу Сноудена.

Наприкінці випуску звернулися до теми Майдану, але в специфічному ракурсі – про акцію протесту говорять як про джерело незручностей та арт-об’єкт. «Центральная площадь столицы уже больше месяца перекрыта митингующими. Кто-то жалуется на неудобства – те же жители соседних домов, мол, страдают от шума, дыма, скопления людей, водители простаивают в заторах, чтобы объехать центр города. Ну а для кого-то Майдан всё же – это возможность самовыразиться и сказать о том, что думают, и даже приобщиться к современному искусству», -  повідомив Дмитро Анопченко. В сюжеті Алли Щоличевої Майдан постає як мистецький простір. Таким чином, відмова «Подробностей недели» від адекватного висвітлення Майдану, применшення його масштабів і значення дивним чином збіглись із вихвалянням газових домовленостей і Путіна – аналогічну картину ми побачили цього ж дня у тижневику «України». «Інтер» можна привітати з поверненням до когорти підцензурних провладних телеканалів.

ICTV, «Факти тижня»

Жорстоке побиття журналістки Тетяни Чорновол спричинило цілу хвилю обурення.

Скоєно напад на співорганізатора харківського євромайдану Дмитра Пилипця.

Увесь тиждень мітингувальники протестували під стінами Міністерства внутрішніх справ.

Вступив в силу Закон, який передбачає звільнення від відповідальності усіх учасників грудневих протестів.

Київрада зробила нову спробу провести своє засідання.

Віктор Янукович заявив про майбутні гучні звільнення.

Податків в Україні стане менше.

Сергія Власенка можуть посадити на 2 роки.

Персони нон-грата в Україні.

Теракт у Волгограді.

Найважливіші події 2013-го.

Чим зап’ятався святу 2013 рік.

Головні персони 2013 року.

«Факти тижня» розпочались із  теми побиття Тетяни Чорновол. Оксана Соколова наголосила: «Тетяна неодноразово публікувала критичні розслідування щодо представників влади. Останні її матеріали стосувалися міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка та генпрокурора Віктора Пшонки. Відтак повірити в те, що молоду жінку ледь не вбили ну просто на побутовому ґрунті доволі важко». Про те, що журналістці помстилися за її професійну діяльність, у сюжеті  говорять і представники опозиційних політичних сил, Арсеній Яценюк. Важливу роль в цій історії відводять відеореєстратору з машини Чорновол: «Нападники чомусь не забрали з місця злочину відео реєстратор з машини журналістки. Завдяки пристрою стали відомі номерні знаки машини. Чоловік Тетяни Микола Березовий впевнений: про реєстратор просто не знали. Адже Тетяні його встановили за 2 дні до побиття. Реєстратор став предметом скандалу між опозицією та міліцією. Арсеній Яценюк передав пристрій в прокуратуру аж в обід наступного дня.

Віталій ЗАХАРЧЕНКО, міністр внутрішніх справ: "На жаль, Нам не надали можливості одразу ознайомитися з записом відеореєстратора. Не зважаючи на це. не минуло ще й доби, як ми вже встановили трьох осіб, причетних до цього злочину".

Кореспондент: Опозицію запідозрили в монтажі запису, і видаленні шматків відео, вказуючи на стрибки тайм-коду. Опозиціонери звинувачують у цьому китайського виробника. І говорять, що свою роль реєстратор вже виконав.

Віталій ЯРЕМА, народний депутат, фракція ВО "Батьківщина": "Вже знайдений "Порш Каєн", на якому є докази. Тобто відеозапис уже не відіграє важливу роль, як доказова база. І звертати сьогодні особливу увагу на відео реєстратор немає ніяких підстав».

Журналіст Мирослав Ганущак повідомив про затримання людей, на думку слідства, причетних до побиття. Як і на «1+1», згадали про можливу причетність одного з затриманих до кримінальних кіл, із якими нібито пов’язані брати Клички. Втім, журналіст теж, як і на «плюсах», зазначив: «на це звинувачення вже відреагував ветеран УБОП, генерал-майор міліції Дахновський. Який заявив, що "Рибка" жодним чином не міг входити до угрупування Савлохова. Оскільки це були дві непримиренні злочині групи. Віталій Кличко назвав звинувачення міліції брехливими і безпідставними. "УДАР" готує позов до суду» і навів цитату Кличка. 

В підсумкових на ICTV дають і  інформацію, яка вже була в щоденних «Фактах» про можливість причетності одного з підозрюваних, Сергія Котенка, до нардепів Миколи Княжицького і Давида Жванії.

«Микола ЧИНЧИН, начальник Головного слідчого управління МВС: "Следствием установлено, что Сергей Котенко является учредителем и директором предприятия, которому был подконтролен телеканал "ТВі".

Микола КНЯЖИЦЬКИЙ, народний депутат, фракція ВО "Батьківщина": "Я цю людину не знаю, ніколи не бачив. І в той час поки я був директором "ТВі", ані такої людини, ані такої фірми ні серед засновників, ні десь інакше я ніколи не зустрічав. Їх не було просто".

Сергій КОТЕНКО, підозрюваний: "Мне когда-то предлагали работать там. Предлагали хорошую зарплату. Потому что телевизор, интересно, молодежь, все остальное. Все отказались…». Повідомили також про напад на співорганізатора харківського Майдану Дмитра Пилипця.

Далі у випуску – інформація про події неділі 29 грудня. «Вже п’яту неділю поспіль на Майдан приходять люди, щоби висловити свою активну громадську позицію Сьогоднішнє народне віче проходить під гаслом "Солідарність проти терору". Це пов’язано з побиттям журналістки та активістки євромайдану Тетяни Чорновол. На сьогоднішній акції опозиціонери обіцяють затвердити план дій на наступний рік. […] План дій або маніфест опозиціонери зачитують зі сцени. Головні вимоги – покарання замовників розгону Євромайдану, і побиття журналістів та громадських активістів, а також відставка уряду». Наголошено, що люди готові стояти стільки, скільки потрібно, а після свят опозиція має намір оголосити всеукраїнський страйк. В сюжеті висвітлюється автопробіг на Межигір’я – наголошено, що такі акції можуть стати регулярними.

Оксана Соколова також повідомила, що «вступив у силу закон, який передбачає звільнення від відповідальності усіх учасників грудневих протестів. Разом з тим Вищий спеціалізований суд заявив, що його не можна застосувати на практиці. Мовляв, немає механізму. Комітет Верховної Ради, який розглядав цей документ, із суддями категорично не згоден. Тож чи буде амністія для мітингарів, і чи потраплять під неї бійці "Беркуту"?». В сюжеті йдеться про людей, переслідуваних за участь у Майдані. Акцентується на цікавому моменті – правозахисники назвали закон юридичним казусом: Аркадій БУЩЕНКО, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини: "Цим законом політики сказали – у нас немає правосуддя. Ми не довіряємо нашим судам. Ми переймаємо на себе судові функції. І тепер парламент буде визначати хто вчинив правопорушення, хто не вчинив".

Кореспондент: Аркадій Бущенко вважає парламентську амністією навіть своєрідною образою для суспільства. Адже депутати вирішили звільнити від відповідальності і мітингарів, і відвертих провокаторів».

Ба більше: «Впливові українські юристи вважають закон стратегічною помилкою опозиції.

Степан ГАВРИШ, заступник голови Верховної Ради України (2000-2002 рр.): "Вона допустила визнання цим законом людей, яких до цього часу вважали невинними, визнання їх злочинцями або правопорушниками».

За інформацією журналіста, «у п’ятницю Україна отримала перший прецедент застосування амністійного закону. Апеляційний суд Одеської області звільнив від відповідальності місцевого активіста Олексія Чорного саме на підставі закону від 19 грудня. Водночас Печерський суд Києва відмовився робити те саме стосовно дніпропетровського журналіста Валерія Гарагуца, і відправив справу на дорозслідування».

«Факти тижня» звернули увагу і на виїзну сесію Київради - оскільки в приміщенні на Хрещатику досі знаходяться євромайданівці, засідання столичних депутатів перенесли до Солом’янської райдержадміністрації. Оксана Соколова зауважила, що «повноваження Київради закінчилися також. Тож усі її рішення сумнівні». Разом з тим, сюжет відтворює всі ті ж маніпуляції, які були й в щоденних «Фактах» про цю подію. Зокрема, замовчана інформація про те, чому зібратися на Солом’янці вирішили без представників опозиції, замовчано, що питання про зарплатню  бюджитникам Голубченко, заступник Гереги, за два дня до того обіцяв вирішити через Кабмін, а не рішенням сесії. Додано зате ось такий пасаж: «Тим часом в ситуацію втрутився Президент. Віктор Янукович доручив Прем’єру Азарову вирішити питання з погашенням заборгованості працівникам бюджетних установ. А Голубченко та Герезі пригрозив відповідальністю за несвоєчасні виплати.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: "Голубченко і Герега персонально несуть відповідальність. Щоб ви, як кажуть, ноги придєлали цим грошам, і люди їх отримали. Так, як ми домовилися. Добре?".

Кореспондент: Усі затримані зарплати бюджетникам і комунальникам мають виплатити вже до 30 грудня.

Тобто, за виплати, за версією влади і каналу,  тепер бюджетними матимуть дякувати особисто ЯнуковичуJ.

Крім того, тижневик повідомив, що Янукович заговорив про майбутні звільнення в уряді. Але прізвищ не назвав.

Після цього ще одне цілком позитивне для влади повідомлення: в Україні планують зменшити кількість податків - ліквідують так звані неефективні податки. Їх перелік вже готовий, і незабаром буде оголошений підприємцям (цитата міністра доходів і зборів Олександра Клименка).

Привернули увагу журналістів і інші політичні теми: Сергія Власенка можуть посадити на два роки, «в опозиції переконують – справу фабрикують за для фізичної ізоляції та політичного забуття адвоката Тимошенко»; в СБУ підтвердили, що в’їзд до України заборонений кільком іноземцям, але прізвища їх не називають. Втім, в СБУ наголосили, що цей список не пов'язаний з ініціативою нардепа Олега Царьова.

«Факти тижня» також вирішили підсумувати важливі події 2013 року. «Складний в економіці, неспокійний у політиці та успішний в мистецтві. Рік чорної змії, яка символізує стабільність і мудрість, для України став бурхливим і непередбачуваним», - розпочав Володимир Соколов. У переліку подій року є аномальні снігопади навесні, звільнення Юрія Луценка, яке в сюжеті названо «судовою аномалією», третє місце співачки Злати Огнєвич на Євробаченні, зґвалтування Ірини Крашкової і врадіївський бунт,  поява терміну «тітушки» - неологізму року, втеча ректора Мельника, звинуваченого в хабарництві. Названі були і спортсмени року, а послами року названо Пета Кокса і Олександра Кваснєвського. Вагоме місце в сюжеті відведено Євромайдану – показано всі основні події від 21 листопада. Зачистку Майдану Незалежності в ніч на 30 листопада названо «драмою року». Показано й мільйонне віче, і табір прихильників президента в Маріїнському парку, і «штурм року» – біля Банкової, і нічний штурм 11 грудня, який був відбитий мітингувальниками. «Падінням року» названо повалення пам’ятника Леніну. Одним із фінальних акордів року стали домовленості між президентами України і Росії про кредит і знижку ціни на газ.  Як бачимо, події року дібрані без видимих перегинів чи перекручень.

Окремий сюжет присвячено подіям, якими запам’ятався 2013 рік світу. Серед них – зречення Папи Римського Бенедикта XVI і обрання його наступника – Папи Франциска, вибух метеориту над Челябінськом, розлучення президента Росії, чутки про розлучення Барака Обами, протистояння в Сирії, смерть Березовського, смерть Мандели, теракт на фініші Бостонського марафону, запуск в обіг нової 100 доларової банкноти, смерть Маргарет Тетчер, протистояння у Туреччині, народження спадкоємця британського престолу. «Факти тижня» відзначили і головних персон 2013 року: пастор року – Папа Римський Франциск, шпигун року – Едвард Сноуден, спортсмен року – Володимир Кличко, звільнення року – Михайло Ходорковський, емігрантом року було названо Жерара Депардьє.

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Жалобним буде новий рік у російському Волгограді. Сьогодні близько 1 години дня за місцевим часом там на вокзалі стався вибух.

Журналіст, та громадська активістка Тетяна Чорновол з тяжкими травмами від нанесених ударів досі у лікарні.

Сьогодні висловити свій протест голосно і твердо під ворота Віктора Януковича прийшли тисячі людей.

Російський кредит на латання бюджетних дірок.

Головна ялинка країни в ексклюзивності перевершила інші ялинки світу.

Підсумковий випуск 29 грудня 5 канал розпочав із повідомлення про трагедію у Волгограді та про те, що там Новий рік буде жалобним.

Далі ведуча Лариса Губіна повідомила, що Тетяна Чорновол досі перебуває у лікарні. «Запитань у цій справі чимало, хоча фактів і доказів також вистачає. На кінець тижня є 5-ро арештованих. Чоловіки, серед яких і виконавці, чи виконавець злочину, так і не пояснили, навіщо переслідували автомобіль журналістки. Рукоприкладство закидають мешканцю Дніпродзержинська Роману Залюбовському. Міліція ж прізвища того, хто бив, не називає. Тетяна Чорновол оприлюднювала неприємну для можновладців інформацію. Зокрема про їхні розкішні маєтки. Герой її розслідування, зокрема, і міністр внутрішніх справ, підлеглі якого тепер заявляють – затримані пов'язані з опозицією. У справі, окрім кадрів з автореєстратора Тетяни, є ще одне відео, із зовнішніх камер спостереження на бориспільській трасі. Проте воно поки що не оприлюднене. Помста верхівки, вседозволеність мажорів, чи жорстоке попередження?», - проанонсувала вона сюжет Олександра Аргата.

Журналіст у свою чергу озвучив версію: «через кілька годин після того, як Тетяна оприлюднила у себе в блозі фото та карту маєтку, який назвала місцем проживання міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка. Тож перша реакція обуреної громадськості – пов'язати ці дві події». За словами журналіста, сама Тетяна вважає це можливою помстою за викривальну діяльність, або ж помстою від СБУ за викриту машину прослуховування на Європейській площі. Натомість представники ПР почали в соцмережах і коментарях звинувачувати в побитті опозицію (синхрони Олени Бондаренко та Михайла Добкіна). Міліція серед основних версій назвала професійну діяльність Тетяни, ДТП або провокацію. Далі в сюжеті 5 каналу – підозрювані, озвучення їх версій. Не випустили з уваги і епізод зі спробою зв’язати одного з обвинувачених з Кличком і реакцію опозиційного політика на такі заяви.

Наступна тема – похід на Межигір’я. У включенні Інна Неродик наголосила на мирному характері акції, хоча мітингувальники принесли Януковичу доволі дивні подарунки, зокрема труну.

Далі перейшли до економічних питань. «Російський кредит на латання бюджетних дірок. Лише за листопад місяць заборгованість по заробітній платі в Україні сягнула мільярда гривень. Найбільша в Київській, Донецькій, Чернівецькій областях. Тож уряд вирішив перший транш із Білокам'яної пустити на зарплати та соцвиплати. Бо інакше у великої кількості пенсіонерів, студентів, транспортників, артистів, та шахтарів новорічний стіл буде порожнім. Хтось кровно зароблені вибивав з держави галасуючи на пікетах, хтось з відвертим зізнанням – з театральної сцени. А у когось і досі кишені порожні.» У сюжеті Дарії Феденко – про протести працівників бюджетної сфери, мешканців Рівного, Києва, Львова, які не отримують заробітну платню вже два місяці. У сюжеті наведено синхрон міністра соціальної політики Королевської «Задолженности по социальным выплатам нет. Сегодня мы выплатили пенсии полностью за этот год. У нас сегодня такой очень, очень радостный день». Журналістка наголосила, що уряд планує погасити заборгованості перед бюджетниками за рахунок першого траншу з російського кредиту.

«Дар'я ФЕДЕНКО, кореспондент: Керівництво державної копальні "Часу.Підсумки" інформацію спростувало. Спочатку. Згодом головний інженер проговорився. Зарплату виплачують із запізненням постійно. Це ж стосується і грудневих грошей.

Євген ГРАЧОВ, головний інженер шахти "Южнодонська №1": "Это так положено. У нас выплачивают 30 % аванса, и всю остальную часть до конца месяца, 27, 28, 30 числа. А декабрьская – это уже будет в январе месяце".

Дар'я ФЕДЕНКО, кореспондент: Заробітна плата за грудень має нараховуватись працівникам у цьому ж місяці. Невиплата чи затримка карається законом».

Далі в сюжеті описано труднощі з зарплатами в бюджетній сфері. Резюме доволі своєрідне.

«Дар'я ФЕДЕНКО, кореспондент: За збігом обставин, тим хто мітингував – студентам, акторам з Черкас, реабілітологам зі Львова заборгованість погасили наступного ж дня.

Олег БОРИСЮК, директор департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради: "У зв'язку з їхньою активною громадською позицією, казначейство проплатило їм ці гроші».

Останній сюжет випуску – матеріал Ольги Петрів про креативні ялинки у Львові, копії ялинки з Майдану для дому, різні нетипові новорічні рішення. Наголошено на тому, що Новий рік планується зробити тверезим, а на Майдані встановлять рекорд з масового виконання гімну. Розповіли в сюжеті і про інші приготування – великий концерт, зірковий вертеп, феєрверк, можливе зібрання майдану в Маріїнському парку, вперше в історії України – запис звернення народу України до президента.

Підсумки ж 2013 року Лариса Губіна пообіцяла підбити вже за тиждень, 5 січня.

 «Україна», «События недели»

Террористические акты года.

Катастрофы года.

Стихийные бедствия года.

Самое большое космическое событие года.

Самое яркое событие года в Украине – декабрьские акции протеста.

Виктор Янукович и Владимир Путин договариваются о снижении цены на газ и предоставлении Украине 15 миллиардов долларов кредита.

После трех лет переговоров Украина подписывает сразу 22 соглашения с Китаем.

В 2013-м состоялся последний призыв в ряды Вооруженных сил Украины.

Новым Папой 13 марта избирают архиепископа Буэнос-Айреса, кардинала Хорхе Марио Берголио.

В июле – празднование 1025-летия Крещения Руси, торжества организованы с размахом.

В июне о своем разводе публично объявляют Владимир и Людмила Путины.

21 января 2013 года – начало второго президентского срока Барака Обамы.

В начале июня – грандиозный скандал: Эдвард Сноуден передает журналистам больше 200 тысяч секретных документов о проекте "Призм".

22 апреля в центре Белгорода среди бела дня – массовое убийство.

В течение года – несколько массовых протестов в украинских городах.

Осенью в России – погром в московском спальном районе Бирюлево.

В течение года – несколько инцидентов на российско-украинской границе.

И тогда же, в начале октября - сенсация в российском шоу-бизнесе: Алла Пугачева и Максим Галкин объявляют о рождении двойни.

В Великобритании летом грандиозный праздник – рождение наследника престола принца Кембриджского Георга.

Словарный запас украинцев в мае пополнился новым словом – "титушки".

Но все же поединок года – это украинский супертяжеловес Владимир Кличко против российского тяжеловеса Александра Поветкина.

В этом году из жизни ушли несколько выдающихся людей, которых по праву можно назвать символами 20 века.

Бывший премьер-министр и самый известный политик Италии Сильвио Берлускони – в шаге от тюремного заключения.

Петр Мельник сбежал из-под домашнего ареста.

В начале года Печерский суд города Киева поставил очередное многоточие в деле об убийстве журналиста Георгия Гонгадзе.

Насыщенным оказался этот год и для Юлии Тимошенко и Юрия Луценко.

И освобождение года – на свободу выходит опальный олигарх Михаил Ходорковский.

В 2013-м весь мир говорит о сланцевой революции, добыче сланцевого газа.

Для мира спорта 2013-й – год изобретения уникальных олимпийских устройств.

В ноябре Украина подала заявку на проведение во Львове зимней Олимпиады в 2022 году.

Весной этого года изменилась карта оффшорных зон – с нее стерли Кипр.

Научные достижения года.

У підсумковому випуску понад 30 матеріалів, кожен із яких представляє окрему номінацію. Розпочали з терористичних актів року – екстрено повідомили про вибух на вокзалі у Волгограді, продовжили інформацією про попередній вибух у тому ж місті, теракт у Бостоні на марафоні, вбивство королівського гвардійця в Лондоні, розстріл групи альпіністів у Пакистані, українського терориста Павла Лапшина, захоплення бойовиками торгівельного центру в столиці Кенії тощо. Катастрофами року названі аварія літака АН-24 в Донецьку, залізничні катастрофи в Іспанії та Нью-Йорку, аварія літака в Казані, обвал даху торгівельного центру в Ризі, пожежа на Вуглегірській теплоелектростанції. Визначили в «Событиях недели» і стихійні лиха року – аномальний сніг, паводки, урагани, тайфуни. Падіння метеориту над Челябінськом було назване найбільшою космічною подією року.

Найяскравішою подією в Україні було названо масові акції протесту. «Евгений МИХИН, ведущий: Спустя два дня после саммита на Майдане остается несколько сотен человек. В ночь на субботу начинают разбирать сцену. В этот момент происходит самое странное событие года – "Беркут" жестко зачищает Майдан. Официально объявлено, что сделано это было с целью установки новогодней елки и катка. Однако, неудовлетворенные таким ответом жители столицы на следующий день выходят на улицы Киева с требованием наказать виновных, отправить в отставку правительство и назначить досрочные выборы Президента и парламента. Заранее запланированная акция протеста стихийно превращается в массовые манифестации, в которых участвуют сотни тысяч человек. Происходит несколько жестких столкновений с милицией, в том числе возле Администрации Президента и дома правительства. По обвинению в организации беспорядков задержаны и арестованы несколько человек. Потом для их помилования Рада примет отдельный закон. Протесты, то стихая, то разрастаясь, продолжаются больше двух недель. Их участники захватывают Киевскую горадминистрацию, дом профсоюзов, строят баррикады на улицах. На Майдан приезжают западные политики, в том числе – заместитель госсекретаря Соединенных Штатов Виктория Нуланд, сенатор Джон Кэрри, баронесса Кэтрин Эштон. Многие украинские политики замечают, что это похоже на вмешательство в внутренние дела страны. Спустя три недели протест затихает, Майдан превращается в общественную организацию. Но баррикады стоят, а участники акций протеста собираются встречать на Майдане Новый год. Итог бурного декабря подводит Президент.

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: "Коли ми побачили Євромайдан, в цьому, я з самого початку казав, в цьому нічого поганого не було. Це прагнення людей до кращого життя. Дуже багато людей живуть не розумом, а емоціями. Під час цього емоційного вибуху відбулись там, як кажуть, на цьому почали грати політики, на цьому почали грати екстремісти, на цьому почали грати провокатори різного роду». Головною маніпуляцією тут є слова про «затихання» Майдану, адже насправді акції протесту досі збирають десятки, якщо не сотні, тисяч людей – цілком достатньо, щоб на них зважати. Крім того, жодної уваги не приділено опозиції та політичній складовій Майдану. Очевидно, «Україна» разом із офіційною пропагандою намагається показати Майдан стихійним виступом, який уже розсмоктується і загалом не суперечить політиці Януковича.

Окремо відзначено, що після кількох місяців торгівельної війни стосунки між Україною і Росією різко змінилися. Переломним моментом стало 17 грудня, коли було підписано домовленість про кредит і зниження цін на газ. Ведучій оптимістично наголосив: «Россия начинает с нами нормально торговать, а газовые контракты, подписанные правительством Тимошенко, которые в Киеве считают кабальными, "Газпром" готов пересмотреть. Цена на газ будет снижена до 268 долларов за тысячу кубометров». В окремому матеріалі йшлося про нечувані успіхи у співпраці з Китаєм.

Далі - останній призов до збройних сил України, вибори нового Папи Римського, святкування 1025-річчя Хрещення Русі, розлучення Путіних (причому ніби мимоволі повідомлено, що президента Росії названо найвпливовішою людиною за версією Forbes), початок другого президентського строку Обами, скандал зі Сноуденом, масове вбивство в центрі Білгорода. Окремо відмітили масові протести в українських містах – обурення вироком у справі Павлюченків та Врадіївська справа. Далі у випуску – погроми в Бірюльово, інциденти на російсько-українському кордоні, народження дітей у Пугачової, народження спадкоємця британського престолу, поява нового слова «тітушки», бій Кличко – Повєткін. «События недели» відзначили смерть видатних людей – Маргарет Тетчер, Уго Чавеса, Бориса Березовського, Нельсона Мандали, Михайла Калашнікова. Інші події, що викликали зацікавлення – можливий арешт Сільвіо Берлусконі, втечу ректора Мельника, довічне ув’язнення вбивці Георгія Ґонґадзе – Олексія Пукача, помилування Юрія Луценка («сейчас он активный участник Евромайдана, правда, не самый удачливый»), кадрові зміни в органах влади.  

Звільненням року назване помилування Ходорковського. На думку редакторів тижневика, в 2013 році світ говорив про сланцеву революцію і винайдення унікальних пристроїв – олімпійських смолоскипів. Крім того, глядачі згадали про олімпійські амбіції Львова, зникнення Кіпру з карти офшорних зон, наукові відкриття тощо. Якщо підрахувати кількість позитивних згадок про Путіна, складається враження, що в «України» та «Інтера» одна хвороба на двох: тижневики, які ще пару місяців тому змагались у в’їдливості кпинів про російську владу та тішились, коли в росіян згасав черговий олімпійський смолоскип, тепер говорять про північно-східного сусіда в зовсім іншому тоні. Така запопадливість перед Росією навряд чи могла прорізатись сама собою, без втручання згори. Як і скепсис та вибірковість у висвітленні Євромайдану.

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.