Текст опубліковано в в журналі «Детектор медіа» №1/2010

Частку понад 50% бере розважальне шоу СТБ «Україна має талант ‑ 2» у той час, коли на «Інтері» й ТРК «Україна» йдуть політичні ток-шоу - телеглядачі переїли політики на багато місяців уперед і не хочуть знати, що роблять нова влада та опозиція. 5 канал закриває найбільш рейтингові свої програми - «Я так думаю з Анною Безулик» і «5 копійок» - начебто не знайшовши коштів для їх фінансування. На київську відкриту лекцію російського опозиціонера Гаррі Каспарова приїжджає лише дві знімальні групи - 5 каналу і ТВі. В інформаційному вимірі «України без Ющенка і Тимошенко» розпочалися процеси, які не викликають надмірного оптимізму навіть у тих, хто свого часу успішно протистояв тиску й цензурі режиму Кучми.

Хроніки нової мітли

Розподіл посад, що впливають на сферу медіа, ще не завершився - найближчим часом буде остаточно вирішено долю Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. 2 квітня президент Янукович задовольнив заяву про звільнення за власним бажанням Тетяни Мокріді та призначив колишнього члена Нацради, а дотепер - віце-президента ТРК «Україна» Володимира Манжосова.

Відтак, на сьогодні повноважними членами цього органу є Володимир Манжосов, Оксана Головатенко та Лариса Мудрак; призначення Андрія Мирошніченка скасував президент, повноваження ж призначених парламентом членів - Віталія Шевченка, Тетяни Лебедєвої, Віктора Понеділка - спливли. Що не завадило Нацраді у складі Головатенко, Мудрак, Понеділка, Шевченка, Манжосова і навіть уже призначеного головою Держтелерадіо, але ще не звільненого з Нацради Юрія Плаксюка зібратись на екстрене засідання, аби обрати собі нового голову - Манжосова.

Реальні шанси бути перепризначеними або залишитись на посаді мають Оксана Головатенко, як представниця групи «Інтер», та Віктор Понеділко, який потрапив до попереднього складу Нацради за квотою Комуністичної партії. Якщо, звісно, у теперішніх домовленостях коаліціантів Компартія збереже за собою місце в Нацраді й не матиме на нього інших кандидатів. Постанови про відставку парламентської четвірки вже схвалив Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформації.

Доля самого парламентського комітету на момент написання цієї статті вирішувалась: за регламентом він має бути відданий опозиції, тоді його головою, ймовірно, стане нинішній перший заступник Андрій Шевченко (Блок Юлії Тимошенко). Натомість представники більшості заперечують проти перерозподілу комітетів, пропонуючи призначити головою Комітету свободи слова Олену Бондаренко, члена фракції Партії регіонів. Це питання вирішуватиметься за «пакетним» принципом разом із іншими, важливішими як для влади, так і для опозиції комітетами.

У Державного комітету телебачення і радіомовлення з'явився новий голова - Юрій Плаксюк, дотепер заступник голови Нацради. Це сталося цілком несподівано, адже раніше представники нової влади називали майбутнім головою заступника голови Держтелерадіо Олександра Курдіновича. В якості виконувача обов'язків та без п'яти хвилин голови комітету Курдінович давав коментарі, брав участь у ток-шоу, про його кандидатуру схвально відгукувалась навіть опозиція. Аж раптом 30 березня прем'єр-міністр Микола Азаров вніс кандидатуру Плаксюка, наступного дня її схвалив Комітет з питань свободи слова та інформації, а відтак 1 квітня 237 депутатів проголосували за постанову про призначення нового голови Держтелерадіо. Про причини заміни кандидатури здогадатись неважко: напередодні союзники Партії регіонів по коаліції, Компартія та Блок Литвина, почали висловлювати незадоволення розподілом високих посад. У Нацраді Юрій Плаксюк представляв саме Блок Литвина, а до 2005 року був радником спікера.

В уряді «медійні» повноваження розподілені таким чином: віце-прем'єр із проведення «Євро-2012» Борис Колесников відповідає за засоби масової інформації та розвиток інформаційної галузі. Питання реклами і виставкової діяльності, видавничої та архівної справи, забезпечення захисту суспільної моралі, державної мовної політики, розвитку комунікації влади і суспільства, а також взаємодії органів виконавчої влади з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення зараховані до компетенції гуманітарного віце-прем'єра Володимира Семиноженка. Інформаційною безпекою опікуватиметься силовий віце-прем'єр Володимир Сівкович. За зв'язок відповідає перший віце-прем'єр Андрій Клюєв. Народний депутат Олена Бондаренко, яку раніше Партія регіонів висувала на посаду голови Нацради, стала куратором інформаційного напрямку в Кабінеті Міністрів. Здавати депутатський мандат вона наміру не має, плануючи бути радником прем'єр-міністра.

Ніяких гарантій збереження посад для залежних від держави медіаменеджерів нова влада не давала - навпаки, Ганна Герман натякала на те, що до відставки варто готуватися президентові Національної радіокомпанії Вікторові Набруску; ще у лютому був відсторонений директор Київської державної регіональної телерадіокомпанії Віктор Пасак, а в регіонах розпочинається боротьба за керівні посади в ОДТРК.

Альоша, Гоша і Валід

Міжнародний пісенний конкурс «Євробачення», який деякі скептики обзивають «конкурсом для домогосподарок», залишається для України подією більш ніж державної ваги. Цього разу скандал, який розгорнувся навколо українського делегата, перевершив за гучністю історії минулих років, включно із славнозвісними томенківськими «Ґринджолами». Адресований Віктору Януковичу лист «творчої інтелігенції», серед авторів якого були представники Нового каналу та продюсер-журналіст-видавець-бізнесмен Валід Арфуш, із закликом скасувати рішення про участь Василя Лазаровича в «Євробаченні» та провести публічний відбір, став формальним приводом для кадрових змін у Національній телекомпанії України й переходу контролю над євровізійним процесом у руки заступника глави Адміністрації президента Ганни Герман.

Попри те, що президент, а надто його канцелярія, не має жодних формальних повноважень, що дозволяли б утручатись у внутрішні справи державного каналу, пані Герман стала головою оргкомітету українського відбору до «Євробачення». Президент НТКУ Василь Ілащук та його заступники швидко написали заяви про звільнення за власним бажанням, і незабаром громадськості був представлений новий топ-менеджмент НТКУ: Єгор Бенкендорф, донедавна виконавчий продюсер «Інтера», та його заступник «із міжнародних зв'язків» Валід Арфуш. Останній, як радник Ганни Герман, імовірно, виконуватиме на каналі роль «смотрящего». Бенкендорф, чиє призначення, скоріш за все, лобіювали Валерій Хорошковський і Сергій Льовочкін, пояснив свою згоду очолити занедбаний державний телеканал трудоголізмом й азартом, проголосив намір реструктуризувати роботу НТКУ та деполітизувати її ефір.

У відповідь на протести громадських організацій та опозиційних політиків, які нагадували владі, що чинне законодавство не дає ані Верховній Раді, ані голові держави, ані Кабінету Міністрів повноважень призначати президента НТКУ, на Банковій знайшли дотепний вихід. Кабмін передав телекомпанію в управління самому собі й призначив Бенкендорфа не президентом, а генеральним директором - раніше такої посади у штатному розкладі телекомпанії не було. Посада президента, відтак, залишилася вакантною. Бенкендорф стверджує, що в цілому позитивно оцінює ідею створення на базі НТКУ суспільного мовлення, але... (Всі можливі «але» за останні 13 років ми вже чули.) Попри те, що дії нової влади скидалися на рейдерське захоплення, головна дискусія в суспільстві та експертному середовищі точилася навколо морального права вихідця з Лівану Валіда Арфуша працювати на державному телебаченні, якщо він не володіє українською мовою...

Щойно призначений, новий топ-менеджмент НТКУ заповзявся організовувати відбір на «Євробачення». До складу журі увійшли представники Нового каналу, MTV Ukraine (себто «Інтера»), OTV, продюсер Ігор Ліхута і Валід Арфуш. Кастинг учасників та відбір проводилися на базі «Савік Шустер студії», також не чужої панові Арфушу, продюсувалися Олексієм Семеновим і демонструвалися, окрім Першого національного, «Україною» та Новим каналом. Ведучими відбору були Ольга Фреймут із Нового каналу й Савік Шустер. Національна телекомпанія, яка сплачує членські внески до Європейської телерадіомовної спілки (EBU) й відтак є офіційним і ексклюзивним розпорядником заходів «Євробачення» в Україні, цього разу не змогла навіть заробити на рекламі - головну масу аудиторії перетягнув на себе Новий канал, а в ефірі Першого національного лунали анонси: «Дивіться рекламу на Новому».

Із-поміж 20 претендентів, серед яких були фіналісти новоканальної «Фабрики зірок», незалежні виконавці і безталанний Василь Лазарович, найбільшу кількість голосів телеглядачів набрали співачки Маша Собко та Альоша, вона ж Олена Кучер. Відтак, Ганна Герман, запевнивши телеглядачів іще раз у цілковитій демократичності процедури виборів, оголосила про рішення журі - талановитішою було визнано Альошу з піснею To Be Free. Віталій Козловський, якого автори групового звернення наполегливо просували на заміну Лазаровичу ще за часів Ілащука, посів одинадцяте місце, сам Лазарович - сьоме. Зауважмо, що аргументом проти участі Лазаровича у конкурсі була його недостатня популярність в Україні. Про Альошу ж ‑ яка, треба визнати, справді наділена видатними вокальними і зовнішніми даними ‑ переважна більшість глядачів уперше почула в день кастингу.

Втім, уже наступного дня стало відомо, що музику для свого єврохіта запорізька зірка запозичила з композиції Knock Me Out американських співачок Лінди Перрі та Ґрейс Слік. А позаяк кавер-версії на «Євробаченні» заборонені, Альошині перспективи участі в конкурсі опинились під питанням. Заговорили навіть про можливість дискваліфікації. Оргкомітет відбору й керівництво НТКУ сприйняли цю новину спокійно й запропонували співачці обрати іншу пісню - Sweet People. Тим часом Національна телекомпанія вже заробила штраф від EBU, зірвавши дедлайни національного відбору.

Якщо екстрену заміну керівництва НТКУ в обхід закону можна спробувати пояснити «антикризовими» пориваннями нової влади, то здача «Євробачення» на відкуп комерційним мовникам була рейдерством у чистому вигляді. Навряд чи навіть перемога Альоші на «Євробаченні» може виправдати волюнтаризм Ганни Герман і компанії. Однак негативних іміджевих наслідків цей безславний вступ до «реформ і стабільності» у медійній сфері, скоріш за все, не матиме, адже популярні телеканали та газети про сумнівну законність подій навколо «Євробачення» майже не повідомляли.

«Інтер» без (?) Бенкендорфа

Перехід Єгора Бенкендорфа до Національної телекомпанії України може мати для «Інтера» не менш серйозні наслідки, ніж для державного каналу. Якщо, звісно, цей перехід не був номінальним, і Бенкендорф не залишився однією ногою на рідному каналі. А поки що є всі підстави вважати, що це саме так.

Після звільнення у вересні 2009 року Ганни Безлюдної та її команди саме Бенкендорф став мозковим центром виробництва контенту для громіздкої, неоднорідної і непростої в управлінні групи «Інтер». Тепер замість нього виконувачем обов'язків виконавчого продюсера «Інтера» та керівником «Пірат-продакшн» і «07 продакшн» ‑ виробничих структур групи - призначена Христина Шкабар. Раніше вона обіймала посаду директора з розвитку «07 продакшн» і була, як кажуть на каналі, правою рукою Бенкендорфа. Не сумніваючись у тому, що пані Шкабар є висококласним спеціалістом, усе ж висловимо припущення, що у разі, якби Бенкендорф справді пішов з «Інтера» «з кінцями», наглядова рада не доручила б керувати виробництвом його колишній довіреній особі. За традицією, саме від «правих рук» колишніх керівників штат медіапідприємства очищують у першу чергу.

Так чи інакше, відхід Бенкендорфа збігся з порівняно мажорним періодом в історії групи. Наприкінці березня Верховна Рада остаточно прибрала дамоклів меч історії із розслідуванням обставин смерті власника «Інтера» Ігоря Плужникова та продажу каналу, припинивши діяльність тимчасової слідчої комісії з тієї причини, що вона вчасно не відзвітувала про свою роботу. Результати розслідування ‑ якщо воно проводилось ‑ очевидно, залишаться невідомими суспільству.

29 березня на частоті «Мегаспорту» стартував новий розважально-спортивно-змагальний телеканал під назвою «Мега». Ефір каналу заповнюється інтерівською «Битвою українських міст» («БУМ») та оригінальним Wipeout, а також усілякими екстремальними програмами, битвами гладіаторів і роботів, фільмами з життя ніндзя, програмами про зброю та іншими проектами для «активного відпочинку перед телевізором». Солідна порція відносно свіжого, переважно американського продукту виглядає виграшно у співставленні із давно знекровленим «Мегаспортом», тож показники перезапущеного каналу зросли вдвічі - з 0,34% до 0,66% за цільовою аудиторією 14‑49 (міста з населенням понад 50 тисяч). Щоправда, показники за аудиторією 18+ істотно вищі, отже, говорити про «молодіжність» каналу зарано. Поки що спеціально для каналу «Інтер» виробляє лише два проекти - «Мега-Армія» (у минулому «Фітнес-Армія», що виходила на ТОНІСі) та «БУМ. Уся правда» (програма, присвячена створенню шоу «БУМ»).

На головному каналі групи порівняно вдало стартували «БУМ» та «Клініка доктора Комаровського», а також розважально-музичне шоу «Під знаком Зодіаку». Утім, не обійшлося без утрат: 10 квітня стало відомо про припинення проекту «Ключовий момент». «Місця не знайшлося, бо весь час заполонив продукт стороннього виробника, на закупівлю якого є кошти, а на власне виробництво, як бачте, немає», ‑ з гіркотою прокоментувала рішення керівництва «Інтера» ведуча проекту Наталія Сумська. Команда шоу оголосила про намір запустити друковану і радіоверсію, а Єгор Бенкендорф натякнув, що хотів би бачити програму Наталії Сумської на ввіреному йому Першому національному.

Покладаючись на взаємовигідну співпрацю з новою владою ‑ її сприяння вже помітне в історії із Нацрадою, на яку через незадовільні для групи «Інтер» результати останнього конкурсу на частоти тисне очолювана Валерієм Хорошковським Служба безпеки України ‑ та завдяки подальшому зниженню показників «1+1» за аудиторією 18+ «Інтер» почувається досить упевнено, тримаючи рівень частки 18-19%, відрив від найближчого конкурента 8-9% і поступово нарощуючи показники малих каналів групи. Про те, чим є і може стати «Інтер» для нової влади, читайте у статті Наталії Лигачової «Интеризация» всей страны».

Ще одна спроба

Сезон великих змін розпочався у медіагрупі ТРК «Україна». Оксані Зінов'євій та її команді, які вже майже два роки чекали на запуск інформаційного телеканалу «Новини», ввічливо вказали на двері за згодою сторін. Запланований на травень-червень поточного року запуск каналу-довгобуду у черговий раз перенесли, цього разу на листопад-грудень. А найближчим часом у структурі «України» з'явиться інформаційне агентство, яке «вирішуватиме завдання для всіх каналів медіагрупи». Вочевидь, ідеться про продакшн на зразок наявного у групи «Інтер» ТОВ «НІС», який вироблятиме інформаційні, публіцистичні та документальні програми. Новостворену організацію очолить колишній ведучий та випусковий редактор «Вікон» СТБ Сергій Попов. Він і канал «Новини» запускатиме, коли (якщо) прийде час.

Створення агентства-продакшна означатиме остаточне перенесення новинного виробництва «України» з Донецька до Києва й появу нових облич у новинах - і журналістів, і ведучих; Вальдемар Дзікі прямо говорить про «формування команди для «Событий».

Надалі майбутнє «України» може змінитись у доволі несподіваному напрямку. Навесні в ефірі каналу з'явиться політичне ток-шоу, яке готує колишній ведучий «Свободи на «Інтері» Андрій Данилевич. Подробиці поки що не розголошуються, однак у медійному середовищі вже пов'язують ці плани з можливим розривом відносин між «Україною» і «Савік Шустер студією». Справи у програми «Шустер live» йдуть не найкращим чином: наприклад, п'ятничний випуск 19 березня, присвячений Олімпіаді, мав найнижчу в історії частку 4,81%, а показники наступного, 26 березня, були вдвічі нижчими, ніж у конкурентної «Великої політики» на «Інтері». Не допомогло навіть обговорення ідеї об'єднання України з Росією та Білоруссю за участю гуманітарного віце-прем'єра Володимира Семиноженка. Джерело ТК у «Савік Шустер студії» сповістило, що в компанії вже готуються до отримання офіційного повідомлення від каналу про невиконання зобов'язань щодо рейтингів.

Є й причини менш прагматичного характеру: радше заморожений, аніж вичерпаний конфлікт між представниками нової влади і Савіком Шустером, у розпал якого Ганна Герман обіцяла ведучому, що йому «недовго залишилося», і начебто вже висловлене командою Януковича побажання до телеканалів скоротити кількість політичних ток-шоу і підвищити їхню керованість. Та й сам Шустер не раз говорив, що готовий до припинення відносин із каналом, якщо на те буде воля керівництва і власників «України». Якщо ж програма Данилевича існуватиме не замість, а паралельно шоу Шустера, слід визнати, що в традиційному для «України» слоті політичних програм - пізньому праймі четверга - в неї є непогані перспективи з огляду на припинення виходу конкурентного шоу «Я так думаю з Анною Безулик» на 5 каналі.

На додачу до ТРК «Футбол» «Україна» запланувала на вересень запуск каналу «Футбол-Екстра», адресованого більш вимогливим шанувальникам футболу. В ефірі нового каналу планують транслювати матчі, які не потрапили на «Футбол», та аналітичні програми. В кінці року також планують розпочати трансляцію міжнародної версії каналу «Україна International».

Поки що «Україні» завдяки російським серіалам удається тримати друге місце за аудиторією 18+, щоправда, майже удвічі поступаючись «Інтеру». У квітні канал розпочне показ серіалу власного виробництва «Попелюшка з причепом», а незабаром ‑ зйомки «Української саги»: за попередньою інформацією, інтерактивного проекту, сюжет якого створюватиметься за участю глядачів. Тим часом розважальні шоу, покликані омолодити аудиторію - «Народна зірка ‑ 2» і вікторина «Граєш чи не граєш?» із Дмитром Шепелєвим - не вражають успішністю. Кожен другий глядач «України» досі ‑ пенсіонер. Тож спочивати на лаврах другого телеканалу в рейтинговій таблиці їй ще зарано.

Ілюстрація - 1000years.uazone.net