Анна Безулик: «Я підписувала контракт із каналом, а не з власником»
Анна Безулик: «Я підписувала контракт із каналом, а не з власником»
25 січня на «Інтері» стартувало нове політичне ток-шоу «Справедливість» з Анною Безулик. Запустити програму такого рівня за два тижні, притому що стандартно на це йде мінімум два місяці, - справа не з легких, стверджує ведуча. Незважаючи на те, що в першому ефірі реалізувати вдалося не все, вона задоволена, що програма вийшла спокійно й чисто, без серйозних зривів.
Анна Безулик переконана: для ток-шоу «також існує ефірна дисципліна, вони не можуть бути нескінченною балаканиною в кадрі». Ведуча сподівається, що вдасться затягнути в студію людей, які з тих чи інших причин зникли з публічного дискусійного простору, або просто нових спікерів.
Те, що під час другого ефіру жоден представник Партії регіонів не прийшов на програму, пані Безулик не вважає форс-мажорною ситуацією. «До форс-мажорів ми готувалися останні 15 років роботи у суспільно-політичному мовленні :) Ми отримали підтвердження від трьох учасників. Відмови надійшли майже одночасно з інтервалом у півгодини, приблизно за три години до початку ефіру. Пояснення були пов'язані зі здоров'ям», - каже вона.
Коментуючи зміну власника каналу (1 лютого компанія Валерія Хорошковського продала Inter Media Group Limited, якій належить 61% каналу «Інтер», компанії Дмитра Фірташа), Анна Безулик зазначає, що підписувала контракт із каналом, а не з власником. «Ніяких попереджень (про імовірну зміну власника. - ТК), очевидно, бути не могло. Чудово розумію з власного професійного досвіду, що власники, менеджмент і редакційна політика каналів мають властивість змінюватися :)». Телеведуча називає ситуацію штатною й виказує готовність до всіх можливих варіантів. «У моєму житії були: закриття телеканалу, декретна відпустка, зміна власників телеканалу, повна зміна редакційної політики, закінчення контракту без продовження, закінчення із продовженням», - уточнює вона.
Інтерв'ю з пані Безулик «Детектор медіа» готувала у два заходи: спілкування відбулося під час особистої зустрічі за кілька днів після прем'єри, а вже другий ефір та останні події, пов'язані зі зміною власника каналу «Інтер», Анна Безулик коментувала в письмовому режимі.
- Анно, ви задоволені дебютом «Справедливості»? Що, на вашу думку, вдалося, а що ні?
- Я надзвичайно задоволена. За це я хочу подякувати всім людям, які героїчно відпрацювали два тижні, піднявши абсолютно неймовірний пласт роботи. Ви ж розумієте, що реальні роботи розпочалися фактично з 8 січня, після завершення новорічних свят. Колеги, які знаються на цьому, мене зрозуміють. Два тижні на запуск такого ток-шоу трохи замало. Ми, очевидно, далеко не все змогли реалізувати, тому що деякі технічні речі були дороблені фактично майже перед ефіром. Але я задоволена, що ми вийшли спокійно і чисто, без серйозних зривів.
Вдалося багато. Зокрема, вже в першому ефірі нам вдалося продемонструвати абсолютне рівновіддалене ставлення до всіх учасників. А не задоволена тим, що ми не все змогли реалізувати, ви ж самі розумієте, що такого роду ток-шоу потребують обкатки, доопрацювання формату, в тому числі й із точки зору тематики.
- А якщо порівняти з вашими попередніми шоу, скільки приблизно часу йшло на їхній запуск?
- Стандартний час запуску таких ток-шоу - і це, думаю, підтвердять усі - принаймні два місяці. Тому ще раз - велике спасибі всім колегам.
- Чи проводилися тракти перед запуском програми?
- Трактів майже не було. У нас було всього два тижні на запуск. Але це означає, що ми будемо продовжувати трактуватися і обкатувати формат.
- Я знаю, що колись один із відомих ведучих, запускаючи шоу, проводив тракти з реальними учасниками, яких попередили, що це буде не в ефірі.
- Ми такого ніколи не робимо. Я вважаю, що немає ніякого сенсу запрошувати учасників. Люди повинні приходити вже на реальні ефіри, а ми повинні зробити свою роботу. В нас завжди у тракті беруть участь редактори й журналісти, тому що саме вони повинні дуже добре знати формат, розуміти структуру розмови.
- Чому вирішили назвати програму «Справедливість»? Дехто вважає її популістською.
- Прекрасно, що не маргінальною :) Мені здається, ми трошки загралися з терміном «популістський», і в даному конкретному випадку його неправильно вживають. Якщо ми говоримо про певні політичні меседжі, обіцянки, які є популістськими, де вживається слово «справедливість», то це одна річ, там це доречно. У даному випадку ми говоримо про масовий продукт, це означає, що його назва повинна бути максимально зрозумілою переважній більшості суспільства. Більш того, ця назва повинна бути такою, яка б не залишала байдужою більшість людей.
- Тобто це ви автор назви?
- І я також. Назву ми обговорювали разом, і, на мою думку, з усіх, які розглядалися, ця була найдоречнішою. По-перше, це слово зрозуміло абсолютно всім, по-друге, з цього приводу кожен має свою думку, тому що справедливість - це надзвичайно суб'єктивна й оціночна річ. Кожен із нас прагне справедливості, але в кожного з нас своє уявлення про те, якою вона є. Це означає, що жодна людина не залишиться байдужою. Для мене як для модератора це означає поліфонію думок довкола програми. Окрім того, мені здається, що відчуття несправедливості не тільки розподілу багатств, але і влаштування життя сьогодні є найголовнішою проблемою нашого суспільства в абсолютно всіх значеннях цього слова. І це означає, що це слово буде достатньо серйозним подразником для всіх наших глядачів.
Це прекрасна назва, і чудово, що вона популістська! Я особисто переконана, що всі речі, які стосуються розвитку людства й цивілізації, якраз пов'язані з пошуком істини і справедливості.
До того ж, назва повинна жити своїм життям, бути самопровокуючим об'єктом. Подивіться, програма ще не вийшла в ефір, а скільки людей уже вирішили за необхідне висловитися тільки з приводу її назви. Це означає, що ця назва є блискучим промоінструментом.
- Серед критичних думок, які лунали щодо першого випуску програми, була й така, що в ток-шоу не вибудовано формату. Що ви з цього приводу думаєте?
- Формат обговорювався, це спільне напрацювання. Були певні завдання каналу, а саме - чіткі обмеження в часі, щоб це було абсолютно транспарентно, рівновіддалено, аби всі учасники політичного процесу відчували, що до них існує абсолютно рівне ставлення. Також щоб це були швидше дебати, аніж просто вільна дискусія, яка, як ви розумієте, в наших реаліях має тенденцію час від часу перетворюватися на собачі бої. Цього від початку хотілося уникнути. Тому, очевидно, в спільних розмовах і обговоренні формат набув саме такого вигляду. Але одразу хочу звернути вашу увагу на те, що ви ще не бачите повного формату. Деякі речі ще будуть дороблені, ми просто фізично не встигли їх реалізувати.
Усі раціональні зауваження, які озвучувалися, мають право на життя і не мають водночас. Я спробую пояснити. Ну, наприклад, чи можна Пасхавера обмежувати однією хвилиною? У жодному випадку! Окрім того, що він блискучий економіст, це ще людина надзвичайно глибокого мислення. Я його взагалі сприймаю як сучасного філософа надзвичайно широких поглядів, із глибоким розумінням процесів, які відбуваються у світі і в Україні. А якщо прізвище експерта не Пасхавер? Тоді інколи навіть треба. А правила повинні бути одні для всіх.
До речі, всі коментарі щодо першого ефіру перебувають у межах від «стратити» до «терміново нагородити». Мене це влаштовує :)
- Проаналізувавши перший ефір «Справедливості», що ви вирішили змінити у програмі?
- Не все вдалося розкрити. Радикально змінювати ми нічого не будемо, будемо просто додавати й реалізовувати те, що ми хотіли зробити.
Якщо чесно, я була дещо здивована першими відгуками на ефір. Тому що як людина, яка багато років працює в цій професії, я сама завжди уникаю будь-яких оцінок не те що першого ефіру, а навіть другого й третього. Бо розумію, що таке розкачати формат і розкачати проект. І я завжди дуже обережна з першими оцінками. Коли минули два-три дні і я зрозуміла, що все перетворилося на якийсь шалений ажіотаж, я дуже зраділа. Оскільки розумію, що такого розголосу і резонансу телевізійні проекти давно вже не мали. Я вже не кажу про телевізійні ток-шоу. І для нас насправді це тільки плюс. Тому от зараз я можу сказати величезне спасибі всім, хто до цього долучився. Особливо хочу подякувати тому з коментаторів, який написав: «На що вона розраховує у свої 32 роки?». Це один із найкращих компліментів останнього часу :)
- Хто придумав саме таку структуру блоків у програмі?
- Представництво саме такої кількості людей ми передбачили, щоб мати можливість щодо певних тем показувати і засвідчувати думки всіх без винятку учасників політичного процесу. Тобто кількість не випадкова. Є певна конфігурація публічно заявлених політичних амбіцій, і саме така структура шоу дає можливість представити всі погляди.
- Можливо, варто збільшити час програми?
- Мені здається, що в цьому сенсі ми трохи розбещені. Я розумію всю важливість суспільно-політичних ток-шоу, але для них також існує ефірна дисципліна, вони не можуть бути нескінченною балаканиною в кадрі.
Хронометраж виставлено каналом. До речі, в першому випуску в нас ще не було такого заповнення рекламою, як передбачалося. Але це дало нам можливість докладніше пояснити формат.
Я розумію, що це гальмує темпоритм проекту, але для нас принципово важливо, щоби правила гри, закладені в ефірі, були зрозумілими глядачам і учасникам, допоки вони не зафіксують цю схему у своїй свідомості. Ми змушені докладно пояснювати правила, показувати, що реально існують колцентри, що цифри ми не вигадуємо, а що це реальне опитування, реальна репрезентативна вибірка й інтернет-користувачів, і телеглядачів.
Насправді реальний хронометраж передбачався півтори години чистого ефірного часу. Не треба думати, що часу замало. Згодом в учасників буде трохи більше часу для розмови. Але загалом час програми не збільшиться. Я не так багато знаю відомих особистостей, яким у першій частині дискусії більше ніж за три хвилини є що серйозно і предметно, на рівні рішень, запропонувати цій країні. Тому це не замало, а достатньо, тим більше якщо людина готувалася, думала над тим, що вона буде говорити в ефірі. А ми, між іншим, усіх, кого запрошуємо, попереджаємо про формат, детально пояснюємо.
- А запитання вони теж наперед знають?
- Ні, це виключено. Ми розповідаємо про структуру ефіру, аби люди розуміли, скільки часу в них є, аби вони не розгубилися.
- Чи не вважаєте ви, що експертів не варто заганяти в одну хвилину, а крім того вимагати від них ставити запитання учасникам? Можливо, експертам краще оцінювати сказане політиками, а запитання нехай ставлять журналісти?
- Інколи варто. Я не думаю, що треба чітко розподіляти функції. По-перше, я знаю журналістів, які можуть змістовно коментувати й робити висновки краще, ніж окремі експерти. І навпаки, є експерти, які можуть правильно, чітко, доречно і влучно поставити запитання учасникам.
Ми не виділяємо журналістів або експертів, для нас це експертна група. Мені здається, що ми добираємо достатньо компетентних людей, аби вони самі в певний момент розмови вирішували, де ставитимуть запитання, а де коментуватимуть. Це їхнє право, я від них не жорстко вимагаю запитань чи коментарів.
Між іншим, якщо ви порахуєте, то в нас кожен з експертів фактично має одну хвилину на запитання і ще має можливість на обговорення інтернет-запитань, де немає обмежень, і на висновки, де я також не обмежую в часі. Тобто фактично за півтори години ефіру це як мінімум шість хвилин. Я думаю, що експертне середовище згодом звикне до такого формату.
Але обмеження існують не тільки для всіх учасників, а й для ведучого також. Мені теж не вистачає можливості будь-коли втрутитися в розмову. Нічого, потерплю я - потерплять опоненти. У результаті це з часом дасть більше позитивного, ніж негативного.
- Чи не здалося вам, що вас поставили в жорсткі хронометражні рамки, що вам більше доводилося стежити за таймером, ніж аналізувати сказане? Чи можливо за таких умов спровокувати глибоку дискусію?
- Вважайте, що я сама себе поставила в рамки. Обмеження для інших завжди починається із самообмеження, нічого з цим не зробиш.
- Чому вирішили взяти саме таку тему для прем'єри - «Справедливий розподіл багатств»? Ви планували цю програму зробити з економічним ухилом чи філософським?
- Перший випуск, як на мене, мав бути загальним. І перша тема обиралася абстрактна, з економічним підґрунтям, але радше світоглядна. Тому таким був і склад учасників. Безумовно, є певні базові речі, які стосуються суто економічних питань, які зрозуміліші людям, бо вони більш практичні. Ви бачили результати опитування. Мені здається, економічні проблеми, які в нас виникають, є породженням, у першу чергу, не тільки економічних криз, а й світоглядних проблем, які існують у суспільстві, причому як на рівні багатих, так і на рівні бідних. Тому й розмова у нас вийшла така неоднозначна, але ми свідомо від початку на це йшли.
- То це ви запропонували таку тему?
- Це спільна ідея, ми завжди це обговорюємо в редакційній групі. Я не пам'ятаю точно, хто перший її озвучив під час обговорення. Ясно, що складно підняти загальну тему, але це була заявка на розмову. Уже з другого ефіру можуть з'являтися більш конкретні теми. Просто перш ніж вдаватися до конкретних явищ і подій, мені хотілося обговорити якусь загальну річ.
- Яку ви планували побачити дискусію: жорстку чи конструктивну?
- Конструктивнішу. Мені здається, спокійна, внормована, неагресивна розмова зі старту давала можливість для озвучення більш конструктивних речей.
- Хто готував запитання для учасників?
- Питання готують редактори і я.
- Чи не хотіли ви ставити двом учасникам однакове запитання, щоб у них була можливість потім подискутувати, а глядачам порівняти їхні відповіді?
- З одного боку, інколи це буває дуже доречно, але це передбачає достатньо прості запитання і достатньо прості відповіді. Коли ми говоримо про спробу дискусійної аналітики в ефірі, то хотілося б, аби вона була більш розгалужена по напрямах розмови. І саме з цієї причини в цій темі запитання формулювалося так, аби задавати різні напрями, щоб учасники мали можливість висвітлювати різні аспекти цієї теми.
Підхід щодо формулювання запитання ніколи не буде універсальним. Просто тому, що кожна тема потребує свого розкриття і свого спектру учасників. Ми всі розуміємо потенціал тих, хто на наше запрошення опиняється в студії, але, очевидно, бувають і несподіванки. Я сподіваюсь, у нас вийде затягнути в студію людей, які або з якихось міркувань щезли з публічного дискусійного простору, або просто нових спікерів, яких ми завжди шукаємо.
- Чи не здається вам, що дискусії опонентів по суті не вийшло? Зате знову ми побачили набір звинувачень не по темі, чим так полюбляють обмінюватися учасники інших шоу, але на 5-му каналі вам цього вдавалося уникати - саме завдяки чітко вибудованому формату. Що трапилося цього разу, на ваш погляд?
- Це не зовсім так. Якраз структура формату «Республіки» була менш чітко вибудована, менш структурована. Власне, це й давало мені можливість зупиняти людей, якщо я відчувала, що ми втрачаємо конструктивну розмову. Але це не означає, що там виходило уникнути звинувачень.
Є певна культура дискусійного простору, яка не один рік формувалася в Україні. У нас уже «добра» традиція, коли запитують про одне, а відповідають про інше або просто ігнорують запитання. Це достатньо банальний дискусійний прийом, який технічно використовують підготовлені до ефіру люди. Ми цієї традиції ані за день, ані за місяць, ані за рік не зламаємо. Але якщо ми будемо в цьому напрямі рухатися і створювати певні, скажімо так, тренди в обговоренні, то, можливо, з часом щось і зробимо - ми цього завжди прагнули.
Я розумію, що ми не уникнемо сварок в ефірі (і це також буде), але хотілося б, щоб ми закладали не просто певні змістовні правила спілкування, але й правила поведінки під час дискусії, які є природними і зрозумілими для стандартних світових форматів. У нас же достатньо тривалий час формувалася інша традиція, яка потім проектувалася на побутове життя і мала, на мій погляд, абсолютно катастрофічні наслідки. Якщо ми в депресивній, складній ситуації загального незадоволення станом речей, добробутом, можливостями, наявністю перспектив будемо існувати в ефірі виключно за рахунок провокацій і не будемо пропонувати нічого іншого, то в нас люди почнуть битися на вулицях, і це стане нормою.
- Хто підбирав учасників програми, експертів і журналістів? Чому обрали саме цих людей? Чи не здається вам, що якщо тема була економічна, то підбір журналістів не зовсім їй відповідав?
- Ми вже з вами говорили про те, що теми бувають світоглядними. Кому ж говорити про справедливий розподіл багатства, як не Ользі Мусафіровій, яка багато років працює в соціальній тематиці? Учасники - це завжди результат спільного обговорення редакції. Бувають, звісно, робочі моменти: не всі запрошені мають можливість прийти на ефір.
Ми завжди самі запрошуємо учасників і експертів. Очевидно, що ми також ведемо переговори із прес-службами, але, повторюю, ми завжди запрошуємо самі, й саме тому в нас ці переговори складні, тривалі й непрості.
- Під час другого ефіру жоден представник Партії регіонів не прийшов на програму. За скільки часу до ефіру ви про це дізналися? Як вони пояснили свою відмову? Чи пропонували когось узамін тих, кого запрошували ви?
- Переговори тривали тиждень і були дуже складними. Врешті-решт ми отримали підтвердження від трьох учасників. Відмови надійшли майже одночасно з інтервалом у півгодини, приблизно за три години до початку ефіру. Пояснення були пов'язані зі здоров'ям.
- Під час розробки формату чи готувалися ви до таких форс-мажорів, коли одна зі сторін не буде представлена взагалі? Які варіанти виходу із ситуації ви продумали? Як виникла ідея картонних зображень відсутніх?
- До форс-мажорів ми готувалися останні 15 років роботи в суспільно-політичному мовленні :) А щодо картонних зображень - це стандартна практика. Такого роду речі - зображення, написи на стільцях тощо - активно використовують світові ЗМІ.
- Щодо другого випуску у Facebook уже лунають відгуки про «шабаш опозиції на "Інтері"» :) Як ви самі оцінюєте цей ефір?
- Кожна з політичних сил скористалася наданими їм рівними можливостями на свій власний розсуд. Я не фахівець у сфері політтехнологій, аби давати поради. Щодо сторони телевізійної, на мій погляд, ефір яскравий, технологічно кращий, формат представлений майже повністю (залишилися дрібниці). Команда в ситуації форс-мажору спрацювала блискуче. Спасибі всім :)
- Чи хотіли б ви побачити серед учасників програми президента Януковича або прем'єра Азарова?
- З часом, можливо. Поки що ми ні Віктора Федоровича, ні Миколу Яновича не запрошували.
- Чи побачить глядач нові обличчя у вашій програмі? Хто ваші улюблені спікери?
- Сподіваюся, що побачить. Улюблених спікерів не назву.
- Чи погоджуватиметесь на участь, наприклад, політиків-провокаторів?
- Якщо людина буде інтегрованою в тему, то очевидно, що ми це будемо робити. Приміром, якщо вона буде автором законопроекту, який ми розглядатимемо, або якщо її політична біографія буде напряму пов'язана з темою програмою, або в неї відповідний суспільний чи професійний функціонал тощо. З нашого боку було би просто необ'єктивно не запросити людей, які безпосередньо стосуються теми, навіть якщо за ними є провокаційний шлейф. Тут є певний конфлікт, я згодна, але думаю, що вибір буде завжди на користь тематичної доречності.
- На який період ви підписали контракт із «Інтером»? Які умови для вас є принциповими, коли ви домовляєтеся про співпрацю?
- Не можу розголошувати умови контракту. Це нормальна корпоративна річ. Я не хотіла би, щоб «Інтер» розповідав про зміст контракту і сама не маю на це права. Переді мною каналом були поставлені принципові завдання. Канал хотів отримати рівновіддалене ток-шоу, в якому рівні можливості матимуть усі учасники політичного процесу, буде максимальне розуміння того, що відбувається в країні, і максимальна незаангажованість. Мене це абсолютно влаштовувало.
- Чи задоволені ви слотом, обраним для програми?
- Слот надзвичайно складний. У пік-прайм п'ятниці - максимально потужне розважальне мовлення в каналів-конкурентів. Безумовно, буде дуже непросто демонструвати гідні показники. Але, як показав останній ефір, нічого неможливого не існує. 1 лютого «Справедливість» стала лідером телевізійного перегляду прайму п'ятниці, суттєво випередивши і серіали, й потужні розважальні проекти. Зважайте також, що сам бренд програми перебуває поки що у стадії формування та промо, і ще не дуже відомий широкому глядачеві.
- А рейтингові завдання перед вами ставилися?
- Усі, хто працює на каналі, є комерційно відповідальними. Над рейтингом ми будемо працювати завжди. Очевидно, що або ми покажемо нормальні цифри, які канал буде вважати якісними для п'ятничного пік-прайму, або канал буде шукати іншу позицію для програми. В будь-якому випадку, це вже буде рішення програмної служби каналу, тут я не можу коментувати.
А в цілому, прекрасно, що існує конкурентне середовище на телеринку, це оздоровлює ситуацію, стимулює до розвитку. Велика подяка колегам з інших каналів, що вони з такою уважністю поставилися до нашого виходу в ефір і навіть під нас підлаштували сітку мовлення :)
- Хто з команди Євгенія Кисельова залишився з вами? Чи визначилися з гостьовими редакторами, продюсерами? Чи є у вас постановник ток-шоу?
- Режисер-постановник ток-шоу - Андрій Дончик, із яким ми працювали багато років і який запускав усі мої проекти. З команди Євгенія Олексійовича залишилися журналісти. З продюсерською групою, думаю, визначимося найближчими тижнями.
- На телеканалах спостерігається таблоїдизація новин, вони стають дедалі жовтішими. Влада не хоче, щоб телебачення розповідало про політичні проблеми. Як у таких умовах вести політичне ток-шоу? Що робитимете, якщо вам «радитимуть» якоїсь теми не піднімати?
- Поки що порад не було. Не було ніяких умов, ніяких обмежень. Зміняться завдання, цілі й умови роботи - будемо, очевидно, переглядати своє ставлення до ситуації і ставлення до співпраці.
А от щодо таблоїдизації - це давня історія, за якою не перший день спостерігаємо. Найгіршим є те, що в нас відбувається повна таблоїдизація політики, причому в жорстких і достатньо важливих темах. Політичні питання зводяться до звинувачень таблоїдного рівня, що видно в контексті останніх резонансних справ. Я розумію, це певна політична технологія в різних політичних силах. Це мене реально хвилює. Ми будемо піднімати серйозні теми, пов'язані із захистом прав людини, судовою системою в Україні, пов'язані з життям кожного з нас.
- Якби «Інтер» запросив вас рік тому, коли Валерій Хорошковський ще був віце-прем'єром, погодилися б?
- Ну, по-перше, рік тому мені такі речі навіть не спадали на думку, просто тому що в мене були абсолютно чіткі і зрозумілі зобов'язання перед 5-м каналом. Навіть коли я розуміла, що контракт із 5-м завершується, я все одно не шукала роботи, не думала про працевлаштування, тому що в мене були плани на відпочинок. А також різного роду пропозиції, деякі навіть не пов'язані з появою в кадрі, що мені було дуже цікавим. Я просто хотіла спробувати трохи іншу роботу.
Щодо цієї пропозиції треба було швидко приймати рішення, уважно подивитися на канал і визначатися. «Інтер» наразі в ситуації переформатування бренду в цілому. Я розумію, що це надзвичайно складне й амбітне завдання в першу чергу для керівництва каналу: з одного боку, не втратити базової аудиторії, яка багато років була відданою «Інтеру», з іншого - залучити нову і розвивати канал. Я розумію, що поява нашої програми - це елемент переформатування каналу. Безумовно, ці нові тенденції також вплинули на прийняття мого рішення.
- 1 лютого компанія Валерія Хорошковського продала Inter Media Group Limited, якій належить 61% каналу «Інтер», компанії Дмитра Фірташа. На черзі - зміна топ-менеджменту. Чи попереджали вас про такий розвиток подій - імовірну зміну власника?
- Я підписувала контракт із каналом, а не з власником. Ніяких попереджень, очевидно, бути не могло. Але можу повторити те, що сказала ще два тижні тому в інтерв'ю: чудово розумію з власного професійного досвіду, що власники, менеджмент і редакційна політика каналів мають властивість змінюватися :)
- Що після зміни власника відбуватиметься з вашою програмою? Якщо вам запропонують піти, якою буде ваша реакція? А якщо вам запропонують залишитися, то на яких умовах ви погодитеся?
- У моєму житії були: закриття телеканалу, декретна відпустка, зміна власників телеканалу, повна зміна редакційної політики, закінчення контракту без продовження, закінчення із продовженням :) Тобто, ситуація штатна, я готова до всіх можливих варіантів.
Фото надано прес-службою каналу «Інтер»