Європа не піде на жодні компроміси щодо свободи слова
Учасники заходу ухвалили рекомендації, в яких для покращення плюралізму медіа рекомендують удосконалити національне законодавство і практику його застосування, ухвалити закони про доступ до публічної інформації, суспільне мовлення та роздержавлення друкованих ЗМІ. Робити це слід з урахуванням громадської думки, максимально враховуючи потреби суспільства. Від української влади Європа чекає не слів, а дій.
Міжнародні організації допоможуть Україні запровадити суспільне мовлення. Про це домовилися учасники конференції «Забезпечення плюралізму медіа в Україні», проведеної 13 жовтня 2010 року в Києві за підтримки Європейського Союзу та Ради Європи з метою сприяння впровадженню європейських стандартів в українському медійному середовищі.
Початок міжнародного заходу був велелюдним - повна зала учасників, гостей та журналістів. Від Верховної Ради завітали народні депутати Андрій Шевченко, Ірина Геращенко та Ольга Герасим'юк (всі від опозиційних фракцій), від виконавчої влади та президента - заступник глави Адміністрації президента Ганна Герман та голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Юрій Плаксюк. Громадську гуманітарну ради при президенті представляли Валерій Бебик та Олександр Мартиненко, а від уповноваженого ВР із прав людини звернення зачитав її представник Ігор Слісаренко. Закордонних гостей виявилося більше за представників української влади.
Відкрив конференцію представник Ради Європи Іван Коеджиков. Він нагадав присутнім, що минуло майже 15 років відтоді, як Україна стала членом Ради Європи. «У своїй резолюції від 5 жовтня 2010 року Рада Європи висловила занепокоєння станом свободи слова в Україні. Ми разом стоїмо на сторожі демократичних свобод, щоб забезпечити свободу медіа», - сказав Іван Коеджиков, додавши, що ЄС та РЄ саме задля цього фінансують проект «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі».
Іван Коеджиков, голова Департаменту з питань інформаційного суспільства та діяльності проти злочинності, дирекції зі співробітництва, Генеральної дирекції з прав людини та правових питань Ради Європи
За словами голови Представництва Європейського Союзу в Україні, посла Жозефа Мануеля Пінту Тейшейра, цю конференцію організовано для покращення ефективності розвитку українських медіа, вдосконалення законодавства, підвищення журналістських стандартів, налагодження діалогу ЗМІ та влади. За його спостереженнями, українські ЗМІ нині стоять перед новими викликами, які заважають їм надавати суспільству об'єктивну інформацію. Серед проблем українських медіа він назвав замовні матеріали, цензуру, непрозорість медіавласності. «ЄС не піде на жодні компроміси щодо демократичних стандартів, серед яких і свобода ЗМІ», - сказав він. Пан Тейшейра висловив переконання, що першочерговими завданнями для української влади є ухвалення законів про доступ до публічної інформації та про створення суспільного мовлення.
«Законопроект про суспільне мовлення вже підготовлений і наступного тижня буде представлений громадськості», - зазначила у своєму виступі Ганна Герман. Вона подякувала українським журналістам та зарубіжним експертам за посилену увагу до питання свободи слова в Україні. «Без такої уваги ми, можливо, не мали б певності на тому шляху, який Україна тільки починає. Бо розбудова вільних медіа у нас розпочалася всього п'ять років тому. Ми ще новачки на цьому шляху, і нам треба ще багато допомагати і підказувати. Ми раді підказкам, ми раді критиці, ми намагаємося її враховувати», - сказала вона.
Заступник глави Адміністрації президента Ганна Герман і народний депутат Андрій Шевченко
За словами пані Герман, президент дуже зацікавлений у тому, щоби в Україні були вільні медіа, власність медіа була прозорою, він стурбований нападами на журналістів. «Розслідування всіх випадків насильства проти журналістів, перешкоджання їхній діяльності Віктор Янукович триматиме на особистому контролі і зробить усе, щоб винних було покарано. Також президент просив передати, що ми будемо робити все, щоб проект закону про доступ до публічної інформації був якнайшвидше ухвалений у парламенті», - зазначила Ганна Герман, потиснувши руку авторові законопроекту Андрію Шевченку.
Пані Герман також заявила, що Віктор Янукович має намір зробити все, щоб іще до кінця 2010 року законопроект про суспільне мовлення було розглянуто як невідкладний. «Я маю надію, майже впевнена, що такий архаїзм, як державні медіа, відійде у минуле. Також ми будемо активніше проводити приватизацію державних друкованих видань», - закінчила Ганна Герман, попросивши дозволу залишити конференцію, оскільки поспішала на зустріч президента з керівництвом 5-го каналу, і запевнивши присутніх, що дізнається про подальший перебіг конференції від «своїх агентів».
«Влада не готова почути громадські організації», - прокоментувала голова правління ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова той факт, що представники влади, ледь устигнувши виступити, залишають конференцію. Вони не захотіли слухати про те, що обговорення проекту концепції суспільного мовлення було далеко не всенародним, як зазначала влада, що на інформаційні служби телеканалів чиниться політичний тиск, що правоохоронці відмовляються порушувати кримінальні справи за статтею про перешкоджання журналістській діяльності тощо.
Найпочеснішим гостем конференції стала представник Організації безпеки та співробітництва у Європі з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович. «Я приїхала в Україну на запрошення Віктора Януковича», - сказала вона. І підняла низку питань щодо свободи слова. За її словами, Україна в останні роки була прикладом для інших країн у плані утвердження свободи слова, нинішня ж картина геть не така безхмарна. «Я піднімала питання безпеки журналістів, порушення їхніх прав на зустрічах із Віктором Януковичем, Володимиром Литвином, Ганною Герман. Немає результатів розслідувань щодо справи про зникнення Климентьєва, не знайдено замовників убивства Ґонґадзе. Я буду постійно стежити за цією справою. Сподіваюсь, що протягом десяти днів буде прийнято закон про доступ до публічної інформації», - зазначила Дуня Міятович. Крім того, її офіс аналізуватиме законопроект про суспільне мовлення, перейматиметься проектом закону про захист персональних даних, ініціативами щодо запровадження обмежень в інтернеті.
Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович і Ганна Герман
Народний депутат України, член фракції НУНС Ірина Геращенко вважає, що українці повинні навчитися самостійно вирішувати свої проблеми. «Після повернення до старої Конституції роль парламенту ще більше знівельовано. Досі не ухвалено постанову про заборону перевірок ЗМІ під час виборів. Розгляд цього питання поставили на 5 листопада, тоді як вибори відбудуться 31 жовтня», - поскаржилася вона.
Аке Петерсон, представник Генерального секретаря Ради Європи з координації програм співпраці з Україною, народний депутат Ірина Геращенко
Голові Держтелерадіо Юрієві Плаксюку не сподобалася тема конференції. «Головна мета, якої нам варто прагнути, - запровадження однієї з європейських моделей роздержавлення ЗМІ, встановлення переможного прапору демократизації, громадських свобод і прав на суспільно-політичному флагштоку України, чи, можливо, забезпечення для кожного громадянина доступу до інформації, права на інформаційну діяльність, можливості користуватися об'єктивною, нецензурованою інформацією. Мені здається, це найголовніше», - вважає пан Плаксюк.
Голова держкомітету закинув Андрію Шевченку неефективну роботу парламентського комітету з питань свободи слова та інформації, натомість похвалився тим, що Кабмін і Держтелерадіо роблять реальні кроки у вирішенні проблем у цій сфері. «Вчора на засіданні Кабміну було схвалено проект закону про роздержавлення друкованих державних і комунальних засобів масової інформації. Такого закону раніше ніколи не було розроблено, він передбачає, що в Україні впродовж семи років не стане державних і комунальних ЗМІ, яких сьогодні 672. Держава дає їм право залишитися в їхніх редакціях, віддає їм майно, буде сплачувати субвенції тощо. Реформа відбудеться у два етапи. Цей крок держава робить свідомо. І не обов'язково чекати сім років, можна й раніше реформуватися», - сказав Юрій Плаксюк.
На його думку, перетворення державних телерадіокомпаній на суспільні також має тривати сім років. Однак, вважає пан Плаксюк, важливіше говорити про тисячі приватних телерадіокомпаній, аніж про тридцять одну державну. «Наші приватні телерадіокомпанії не виконують антимонопольного, рекламного законодавства, закону про захист суспільної моралі», - обурений голова Держтелерадіо, який насамкінець пожалівся на громадську раду при комітеті, що, за його словами, неспроможна до самоорганізації та ефективної роботи.
Директор Інституту медіа права Тарас Шевченко підтримав декількох колег, які до цього вже закликали Дуню Міятович частіше приїздити в Україну: мовляв, кожен її приїзд примушує-таки українську владу до якихось реальних кроків, а не лише слів. От, мовляв, і проект закону про роздержавлення ЗМІ, який - посміхнувся пан Тарас - пролежав у Кабміні вже два роки, швиденько затвердили. Тарас Шевченко також торкнувся того, як скасування змін до Конституції вплинуло на медійну галузь. «Ще місяць тому в Конституції було записано, що президент призначає та звільняє половину членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, тоді як на цей момент ця норма звучить таким чином, що президент призначає половину членів Нацради. Слово "звільняє" пропало з Конституції», - пояснив Шевченко. Ще одна зміна в Конституції торкнулася назви Держкомтелерадіо (був Державний комітет з питань телебачення та радіомовлення, став Державний комітет з питань телебачення і радіомовлення), і тепер, за логікою, комітету треба міняти печатку, бланки тощо.
«Хоч скільки кажи "Європа", Європою не станеш», - розпочав свій виступ Андрій Шевченко. Він зосередився на проблемах галузі, у вирішенні яких роками немає прогресу: не ухвалюються законопроекти про доступ до публічної інформації, суспільне мовлення, роздержавлення преси, прозорість медіавласності. Натомість закон «Про захист суспільної моралі» депутат вважає зайвим. «Ми країна правильних слів, хочеться, щоб ми стали країною правильних справ», - сказав Шевченко. Під час конференції він презентував законопроект про суспільне мовлення свого авторства. На думку депутата, суспільне мовлення має фінансуватися державою в розмірі 0,05% видатків держбюджету, обов'язково окремим рядком (зараз кошти на утримання НТКУ йдуть через Держкомтелерадіо). Крім того, потрібен незалежний аудит і щорічний звіт. Редакційна політика суспільної телерадіокомпанії передбачатиме обов'язковість редакційного статуту, програмної концепції, заборону втручання політиків і звільнення каналу від зобов'язання висвітлювати діяльність влади.
За словами пана Шевченка, спільними в проекту №7241 й концепції Гуманітарної ради є база для утворення (НТКУ) й відмова від комерційної реклами. Відмінність полягає в тому, що проект передбачає одномоментну відмову від реклами, лише бюджетне фінансування, формування наглядової ради тільки з представників медійних організацій тощо. Тоді як згідно з концепцією реклама повинна залишатися в ефірі протягом перехідного періоду (два роки), планується запровадження абонплати, наглядова рада формується з представників різнопрофільних громадських організацій. «Ми зареєстрували свій законопроект, до 22 жовтня є час для реєстрації альтернативних законопроектів», - сказав Андрій Шевченко.
Валерій Бебик, керівник робочої групи, що працювала над концепцією системи суспільного мовлення, мав розповісти присутнім про розробку законопроекту щодо створення й діяльності Національної громадської телерадіокомпанії України. Але, на відміну від Андрія Шевченка, про свій проект майже нічого не сказав: «Я не буду розповідати про концепцію, бо її опубліковано на сайті. Нам не важливо, кого будуть вважати авторами законопроекту, нам важливо, щоб система запрацювала». Пан Бебик відкинув звинувачення в тому, що обговорення концепції не було всенародним, наголосивши, що група отримала понад 400 письмових пропозицій.
Перший ряд - Валерій Бебик, член Громадської гуманітарної ради при президенті України, Андрій Куликов, телеведучий, Іван Ніколчев, керівник відділу з питань медіа, Директорат з прав людини та правових питань Ради Європи (Страсбург); другий ряд - зліва: доктор Ана Карлсрайтер, старший радник Бюро представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ, праворуч: Координатор проектів ОБСЄ в Україні, Посол Любомир Копай
«Немає ідеальної концепції. Подивіться на досвід Польщі. Ну, яке воно громадське, якщо двоє людей від президента, двоє від нижньої палати парламенту і один від сенату? Тут усі люди від влади. Або хто призначає керівників Бі-бі-сі? Королева! Вона що, громадськість? Це державна посада, розумієте?», - розповідав Валерій Бебик. Можливо, він просто переплутав процедуру формування наглядових органів суспільних мовників і регуляторних органів західних держав, позаяк саме перед його виступом медіаконсультант із Сербії Єлена Сурчулія розповідала про незалежність медіарегулятора як одну з гарантій забезпечення плюралізму ЗМІ. Пан Бебик також висловив переконання, що Рада Європи застосовує подвійні стандарти: «Коли Косово оголошували, то порушено було все. А Європейський суд говорить, що все нормально. Коли НАТО бомбувало Сербію, Белград, то що ми там, чули якусь громадську думку?».
На конференції були представлені також презентації ад'юнкт-професора, голови Центру досліджень ЗМІ та комунікацій доктора Зрінки Перушко (Загреб) «Ключові європейські стандарти плюралізму ЗМІ» та консультанта з Нідерландів Ада Ван Луна «Суспільне мовлення як важливий елемент плюралістичного медіаклімату в Європі. Аналіз концепції створення і діяльності Національної громадської телерадіокомпанії України». Дивіться всі матеріали конференції тут.
Фото Володимира Тарасова