Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само, як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій/депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.

Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за липень — вересень 2024 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Вступ

Знову повертаємося до тематичного формату моніторингу. В цьому звіті проаналізовано висвітлення основних тем за 4–6 листопада.

Безумовною головною темою цих днів, тижня, а можливо й цілого року були вибори президента й Конгресу в Сполучених Штатах Америки, з огляду на те, як підсумки цих виборів згодом вплинуть і на подальший перебіг війни, і, можливо, на подальшу долю України як держави. Телемарафон висвітлював ці вибори вкрай нерівномірно, одні канали приділили їм підвищену увагу, інші — по суті, ігнорували. Перший канал Суспільного в ці дні висвітлював головну подію політичного року на порядок повноцінніше й системніше.

На фронті, за оцінками Генштабу, в ці дні найважчі бої точилися на Курахівському напрямку, також проблемними для України залишалися Покровський, Времівський і Куп’янський напрямки. Знову-таки Перший канал Суспільного був набагато системнішим за телемарафон у висвітленні подій на фронті.

У підзвітні дні не було вікопомних внутрішньополітичних подій. Ворожі бомбування й ракетні атаки, найгіршим за наслідкамиіз яких був у ці дні ракетний удар по Запоріжжю 5 листопада, і телемарафон, і Перший канал Суспільного висвітлювали паритетно — досить повно й оперативно.

Як і раніше, Перший канал Суспільного висвітлював більшу кількість важливих тем, ніж телемарафон.

Аналіз представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях за 4–10 листопада, як і раніше, показував повне домінування «Слуги народу» в ефірі телемарафону та збалансоване представлення політсил в ефірах Першого каналу Суспільного.

Фіксація проявів політичного піару робилася за 4–6 листопада. «Лідерами» за такими проявами в ці дні були канали ICTV з СТБ, не набагато відставав канал «Рада». В ефірі Першого каналу Суспільного проявів політичного піару в ці дні не було.

1. Висвітлення основних тем тижня

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ І КОНГРЕСОВІ ВИБОРИ В США:

З точки зору можливих впливів як на перебіг російсько-української війни, так і загалом на подальшу долю України як суверенної держави, цю подію, безумовно, можна було вважати навіть не головною подією цього тижня, а й узагалі головною подією року. Учасники телемарафону дуже по-різному поставилися до її висвітлення.

Максимально вклалися ресурсно й інтелектуально у висвітлення події на каналі «1+1». Вони організували виїзну студію на Таймс-сквер у Нью-Йорку та делегували власних кореспондентів до Вашингтона (де був виборчий штаб кандидатки Камали Гарріс) і до Флориди (де був штаб кандидата Доналда Трампа). Спеціальний проєкт канал починав ще о 16:00 4 листопада, коли закінчувалося попереднє голосування американців на виборах, а кандидати проводили свої останні агітаційні мітинги. Тривав цей спецефір до 10:00 6 листопада, коли вже стали відомими хоч і попередні, але цілком однозначні результати виборів президента і перші вагомі результати виборів до Конгресу. Дуже шкода, але якраз основна частина подій припала не на слоти каналу, відтак побачити спецпроєкт повністю глядачі телемарафону не могли. (Спецпроєкт в ефірі телемарафону був лише з 16:00 до 18:00 4 листопада і з 6:00 до 10:00 6 листопада, 5 листопада канал продовжував свій спецпроєкт поза межами телемарафону). Робота журналістів каналу в США, на мою думку, була доволі потужною і професійною, якщо заплющити очі на традиційне для «1+1» тотальне нехтування стандартом відокремлення фактів від думок. Натомість редакція занадто сильно поклалася на дві складові — роботу виїзної студії в США і заготовлені численні сюжети, переважно різного виду бекґраундів. При цьому «з рідної землі» підтримка була мізерною, гостьових студій заплановано не було. У підсумку все «вивозили» на собі ведучий Святослав Гринчук і кореспондентки Ольга Кошеленко і Наталка Фібріг. Вони зуміли повною мірою забезпечити суто репортажне висвітлення виборів, натомість аналітична складова ефіру була каналом провалена. Ну і, крім усього іншого, навіть високого професіоналізму і великого досвіду Гринчука, Кошеленко і Фібріг (це я пишу без жодної іронії), звісно, ледве вистачало для майже дводобового ефіру. Моє враження: велика кількість суто суб’єктивних елементів у їхній роботі виникала, зокрема, не лише через хибну редакційну політику каналу, а й через те, що майже постійна робота в ефірі сильно обмежувала їх у пошуку нової інформації, тож часто їм доводилося «тупцювати на місці», коли від ввімкнення до ввімкнення принципових новин не було.

• Читайте також: Ніч Трампа й Камали в Україні. Як українські канали висвітлювали вибори в США

Спеціальний ефір робив і канал «Ми — Україна» — цей ефір тривав з 21:50 5 листопада до 6:00 6 листопада. Канал не став посилювати власний ресурс у США, там працював лише один власний кореспондент Юрій Гула. Натомість репортажну складову «доточили» прямими ввімкненнями своїх колег з інших каналів — Дмитра Анопченка з «Інтера», Юлії Ярмоленко й Тетяни Ворожко з «Голосу Америки». Гула працював із Нью-Йорка, Анопченко і Ярмоленко — з Вашингтона, Ворожко — з Флориди. У такий спосіб суто репортажна складова була надійно забезпечена. Паралельно в Києві працювала аналітична гостьова студія. На мою думку, вона була слабкою. Тут обмежилися вже давно звичним пулом політичних експертів, більшість із яких завжди ходить в ефір марафону як на роботу. Розширити це коло редакція не спромоглася. Але набагато гірше подію висвітлювали інші учасники марафону.

«Рада» явно недооцінила значення події як в ефірі 4 листопада (напередодні основного голосування), так і в ефірі 6 листопада (підсумків голосування і перемоги Трампа). В основний день 5 листопада обмежилися одним прямим ввімкненням кореспондента «Інтера» з Вашингтона й оглядовим сюжетом, який повторювали в численних випусках новин, — от і вся репортажна журналістська складова. Трохи до цього додали гостями — нардепами, які працювали у США офіційними спостерігачами. Аналітичні студії, як і на «Ми — Україні», забезпечували стандартним пулом експертів.

«Інтер» у ці дні мав ефір лише в ранковому слоті 5 листопада, коли Америка ще спала напередодні основного голосування, тож обмежився ввімкненням власного кореспондента у США й оглядовими сюжетами.

Найменше ж уваги події приділили канали ICTV та СТБ. У вечірньому слоті 4 листопада медіагрупа згадала про подію лише в підсумковому випуску, тут зробили пряме ввімкнення кореспондента «Голосу Америки» й оглядовий сюжет, а в денному слоті 6 листопада вдали, що ці вибори — рядова подія. Навіть за версткою благенькі БЗ або типові «міжнародні» оглядові сюжети йшли посередині випусків новин (із 12 випусків новин у слоті медіагрупи тему виборів у США поставили на перше місце лише двічі).

У цілому ж відсутність якоїсь координації в телемарафоні призвела до того, що сумарно висвітлення події в ефірі телемарафону виглядало як клаптикова ковдра. Подія то розгорталася на весь ефір, то зникала з ефіру. Особливо наочним цей контраст був між ранковим спецефіром «1+1» і денним ефіром ICTV та СТБ 6 листопада.

Перший канал Суспільного робив свій спеціальний ефір. Номінально він тривав з 22:00 5 листопада по 7:00 6 листопада. Втім і 4-го, і весь день 5 листопада, як і наступний після спецпроєкту ефір 6 листопада канал ретельно відстежував і події у США, і значну частину гостьових студій присвятив саме американським виборам. Репортажно тему висвітлювали дві делеговані до США кореспондентки каналу — Роксолана Лісовська переміщалася (Філадельфія, Пенсильванія, Вашингтон), Олена Куренкова працювала зі штату Огайо. Періодично також вмикали в ефір колежанок із «Голосу Америки»: Тетяну Ворожко з Флориди, Ірину Шинкаренко — з Вірджинії, Катерину Лісунову та Юлію Ярмоленко — з Вашингтона. Репортажну складову посилювали ввімкненнями народних депутатів України, які працювали на різних локаціях спостерігачами. Крім того, робили численні прямі трансляції з різних локацій в Америці. Загалом же зуміли, крім усього іншого, показати набагато ширшу «географію» події, ніж це було в телемарафоні (і навіть в ефірі «1+1»). На відміну від телемарафону, редакція Першого каналу значно розширила коло експертів, із якими обговорювали різноманітні прогнози завдяки насамперед безпосередньо американським політологам, колишнім політикам і чиновникам. Безумовно, експертиза на Суспільному була значно потужнішою, ніж в ефірі телемарафону.

І був ще один важливий момент. «Марафонці» майже повністю зосереджувалися на виборах президента, лише зрідка й дуже побіжно згадуючи не менш важливі для України вибори до Конгресу. Натомість Перший канал Суспільного цю тему висвітлював якісно і повноцінно — і в повідомленнях про попередні результати, і в обговореннях з експертами.

Деталізація висвітлення теми в ефірах:

Телемарафон:

4 листопада

У ранковому ефірі каналу «Рада» обмежилися БЗ (причому традиційно без інтершуму — дивно виглядав «безшумний» багатолюдний мітинг на екрані — й не до ладу «перекритого»: казали про Байдена — показували Трампа тощо). Говорили з «політичним консультантом» Дмитром Васильєвим (недостатнє представлення, тим більше, що до експертності пана Васильєва є питання) і з радником керівника Офісу президента Сергієм Лещенком.

У денному ефірі каналу «1+1» з 16-ї був спецефір із виїзною студією у Нью-Йорку. Робили численні прямі ввімкнення з Вашингтона і Флориди. Показували репортажний сюжет про підготовку Вашингтона до виборів і майбутньої інавгурації. Показували бекґраундові сюжети: про Дональда Трампа, про Камалу Гарріс, про систему американських виборів, про те, що говорили Гарріс і Трамп про Україну і російсько-українську війну, про Пенсільванію і Зеленського на оборонному заводі та реакцію республіканців. Показували документальний фільм про спільні історії американців і українців. Говорили лише з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком (незрозуміло, чи то в ролі політика, чи то в ролі експерта). Було надзвичайно багато порушень стандарту відокремлення фактів від думок, ось лише незначна частина журналістських оцінок і міркувань: «напружена боротьба», «такий жіночий формат не випадковий», «дуже багато людей», «нас починає мучити сумління за всю ту кількість фастфуду, яку ми встигли тут з’їсти», «голосували дуже-дуже активно», «я була здивована», «хочу сказати», «дуже важлива тема», «вже можна посперечатися», «розкішний маєток», «коштує дуже дорого», «я думаю, про це цікаво буде поговорити», «розкіш і блиск — це те, до чого так прагнув молодий Доналд Трамп», «розкішний готель», «стало очевидно», «гучне розлучення», «тож його висування у 2015 році великою несподіванкою не стало, а от обрання — ще й як», «важко було повірити», «боротьба за них є найзапеклішою», «я хочу сказати, що особливо мені, з моїм досвідом виборів у Європі, ось ці от американські перегони, коли я стежу за ними настільки зблизька, видаються особливо гарячими», «а пристрасті та емоції тут просто киплять», «дуже цікаво», «тож звичайно, що прихильники Трампа наелектризовані, схвильовані», «Трампа, який багатьох лякає до смерті», «вони просто страшенно бояться повернення Трампа», «активно підігріває кампанія Гарріс», «можливо, так говорять часто про вибори, тому що кожна кампанія — це нагнітання, це загострення, це зіткнення ідеологій, зіткнення двох кандидатів, але в даному випадку йдеться ще й про те, що жінка може вперше очолити найвищий офіс у Сполучених Штатах», «вона на позір така усміхнена, жіночна, така дуже в образі мами», «як говорять люди, які знають її близько» тощо. І всі ці прямі ввімкнення зі США «перекривали», як заведено, відео, яке ніяк не співвідносилося з тим, що говорили за кадром кореспонденти (погана традиція більшості каналів), і обов’язково на цьому відео був брехливий титр «наживо» (погана традиція каналу «1+1»). Наскільки я розумію, визначення «чорношкіра» і «темношкіра» є етичним порушенням. У спецефірі «1+1» ці визначення звучали неодноразово щодо Гарріс.

У вечірньому ефірі ICTV та СТБ про тему згадали аж у підсумковому випуску, де зробили пряме ввімкнення кореспондента «Голосу Америки». Було узагальнення: «про вибори, за якими, без перебільшення, стежить весь світ».

5 листопада

У ранковому ефірі каналу «Інтер» робили пряме ввімкнення власного кореспондента з Вашингтона і кілька оглядових сюжетів: про світову пресу щодо американських виборів, про ставки букмекерів на вибори та про підтримку кандидатів різними селебритиз, огляд світової преси щодо можливої перемоги Трампа. Були бекґраундові сюжети про історію кількох останніх американських виборів, про виборчу систему США (окремі особливості було пояснено доволі заплутано, як на мене, невдалою за змістом була й інфографіка). У гостьових студіях поговорили із журналісткою з Нью-Йорка Лідією Пліжкою та експертом Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександром Краєвим. У журналістських матеріалах була велика кількість оцінок і міркувань: «дуже нервова ситуація», «завжди цікаво», «це, знаєте, такий ключ до перемоги», «величезна кількість людей», «впевнений», «дуже багато хто переживає», «що важливо розуміти», «маю зазначити», «сам день голосування може принести дуже багато сюрпризів і змін», «цікаво», «саме тому стільки нервів і стільки уваги», «саме тому за цю посаду боротьба іде запекла, а подеколи й нечесна», «одним із найскандальніших», «найцікавіше сталося», «Америка вибирає президента. Це велика подія не лише для самих Штатів, але й для решти світу, оскільки ця країна має одну з найрозвинутіших економік світу, яка визначає глобальний порядок», «її зіркові прихильники з лихвою перекривають». Були недостовірні посилання: «надходять останні повідомлення», «свіжа соціологія показує», «все частіше чути», «пишуть одразу кілька американських медіа», «за статистикою». Бекґраундове архівне відео конкретних подій (наприклад, штурму Капітолія у 2021 році) не позначали ні датами, ні навіть як архівне.

У денному ефірі каналу «Рада» зробили одне пряме ввімкнення кореспондента «Інтера» з Вашингтона, а ще — неодноразово у випусках новин повторювали два оглядових сюжети — про перебіг виборів і про очікування європейських політиків. Про перебіг виборів говорили з народними депутатами, які працювали у США спостерігачами, — Сергієм Євтушком і Євгенією Кравчук — і з жителькою Міннеаполіса Наталією Лятуринською. Різні аспекти події та можливих наслідків аналізували в гостьових студіях з «експертом-міжнародником» Максимом Несвітайловим, «політологом» (недостатнє представлення) Володимиром Фесенком, «експертом з міжнародних питань» (недостатнє представлення) Богданом Ференсом, кандидатом політичних наук і керівником Міжнародної асоціації малих громад Олексієм Буряченком, колишнім спецпредставником США у справах України Куртом Волкером, «політологом-американістом» (недостатнє представлення) Владиславом Фарапоновим. Було чимало журналістських оцінок і міркувань: «цьогоріч президентські перегони також є надважливими для України, бо кандидати на посаду — Трамп та Гарріс — озвучують кардинально різні позиції щодо майбутнього у війні Росії проти України», «попри гучні виступи», «найбільш непередбачуваних перегонів», «кампанія, за якою стежать мільйони очей по всьому світу. І не тому що вона ефектна», «інтрига зберігається до останнього», «вели відчайдушну агітацію». Були недостовірні посилання: «гадають експерти», «деякі аналітики вважають», «експерти не очікують», «кажуть експерти», «згідно з опитуваннями». А ще ведучий казав, що на виборах «як завжди, два кандидати». Насправді, теж як завжди, кандидатів було більше. Просто основна боротьба завжди між кандидатами від республіканців і від демократів.

У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» в новинах спочатку показували БЗ (де, як завжди, казали про Гарріс — показували Трампа і навпаки). Робили прямі ввімкнення: власного кореспондента з Нью-Йорка, кореспондента «Інтера» з Вашингтона і кореспондентки «Голосу Америки» з Філадельфії. І два бекґраундових сюжети — про систему виборів у США і про плани обох кандидатів на посаді президента. З 21:50 офіційно стартував спецпроєкт каналу. До опівночі в його рамках зробили прямі ввімкнення власкора з Нью-Йорка і кореспонденток «Голосу Америки» з Вашингтона і Флориди. Показали бекґраундовий сюжет про позиції Трампа і Гарріс із принципових питань. Говорили з експертом Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександром Краєвим, «політологом» (недостатнє представлення) Володимиром Фесенком, доктором політичних наук, експертом аналітичного центру «Об’єднана Україна» Ігорем Петренком, керівним партнером Національної антикризової групи Тарасом Загороднім, німецьким політологом і директором Центру «Європейська стійкість» Сергієм Сумленним і з «політичною оглядачкою у Парижі» (неповне представлення) Оксаною Мельничук. Говорили переважно про прогнози та про наслідки для України в разі обрання Трампа й у разі обрання Гарріс. Було чимало журналістських оцінок і міркувань: «цього історичного для України голосування», «варто зазначити», «скажу», «відзначу», «зазначу», «і тут інтрига», «та всі ці гучні заяви гарно звучать на передвиборчих мітингах, і риторика ще кандидата дуже відрізняється від дій уже президента», «тож головне для нас буде зберегти двопартійну підтримку Конгресу», «але тональність відносин між Америкою та Європою таки буде залежати від персоналій», «та кого б не обрала Америка, це стане політичним імпульсом для всього світу», «мають унікальну специфіку» тощо.

• Читайте також: Вибори в США. Онлайн-трансляція «Детектора медіа»

6 листопада

З опівночі канал «Ми — Україна» продовжував свій спецефір, який тривав до кінця слота о 6-й ранку. Протягом цих годин ефіру робили два прямі ввімкнення власного кореспондента з Нью-Йорка, ввімкнення кореспондента «Інтера» з Вашингтона і кореспонденток «Голосу Америки» з Вашингтона і Філадельфії. Показували бекґраундові сюжети: про транзит влади у США, про двосторонні відносини України й США, про те, хто агітував за кожного з кандидатів, про «чорні технології» виборів у США, про передвиборчу кампанію Трампа, про передвиборчу кампанію Гарріс, про слабкі місця кандидатів у президенти. У бекґраундових сюжетах не титрували датами відео конкретних подій минулого. У студії говорили з «політологом-міжнародником» (неповне представлення) Дмитром Левусем, «політичним оглядачем» (неповне представлення) Геннадієм Дубовим, політологом Олексієм Буряченком (якого ведуча представила просто як «Олексія Буряченка»), «політологом» (неповне представлення) Петром Олещуком, «політологом» (недостатнє представлення) Олегом Лісним, головою Центру аналізу та стратегій Ігорем Чаленком, головою Інституту американістики, аналітиком «Інтерньюз-Україна» Владиславом Фарапоновим і з директором з комунікацій Українського конгресового комітету США Андрієм Добрянським. Були оцінки й міркування журналістів: «на велетенських екранах», «зазначу», «варто ще сказати», «тут все просто», «простіше кажучи, від допомоги українському війську виграють американські зброярі», «кілька важливих цікавих аспектів», «велетенськими золотими літерами», «яскравий, ексцентричний і провокативний, епітети для Трампа можна підбирати довго», «увірвалась стрімко і неочікувано», «один з найскандальніших політиків», «найбільш резонансне звинувачення» тощо. Гарріс також називали «темношкірою жінкою».

У ранковому слоті каналу «1+1» продовжувався спецефір каналу (основна частина якого залишилася за кадром телемарафону). Ведучий працював у виїзній студії в Нью-Йорку, кореспондентки — у Вашингтоні (поблизу штабу Гарріс) і у Флориді (штаб Трампа). Протягом спецефіру, який тривав до 10-ї ранку, робили численні (по 7) прямі ввімкнення обох кореспонденток каналу. Робили пряму трансляцію переможного виступу Дональда Трампа. І були численні бекґраундові сюжети: про те, як кандидати двох основних партій організовують свої кампанії, про систему виборів у США, про еволюцію американської військової допомоги протягом повномасштабної війни, про попередніх президентів США, про висловлювання кандидатів про Україну, про таємниці Білого дому, про відносини України й США після обрання Зеленського. Був нарис про український район Нью-Йорка. І було дуже мало гостей ефіру. Поспілкувалися лише з ексміністром зовнішніх справ Дмитром Кулебою і речником Українського конгресового комітету США Андрієм Добрянським. У запису дали короткі інтерв’ю з колишнім директором із європейських справ у Радбезі США Александром Віндманом і з професором історії в Гарвардському університеті Сергієм Плохієм. У журналістських матеріалах зашкальною була кількість порушень стандарту відокремлення фактів від думок (на моє відчуття, навіть вищою за «звичну» для каналу і без того надвисоку). Лише декілька прикладів: «можу констатувати», «тут незліченна кількість поліції», «все спокійно», «ажіотажу немає», «голосування було активним», «у нас тут прям справжнє шоу», «атмосфера, знаєте, я б сказала така святкова», «доволі все так жваво, я би сказала», «трагедія однієї сім’ї в Одесі перемогла цинічну політику в один з найкритичніших моментів», «викликала спалах ентузіазму в Україні», «затятий опір українців викликає захоплення у західному світі», «ці місяці були дуже гіркими для українців» «дипломатія українських протестантів допомогла покласти край політичним вихлянням Джонсона», «натомість президент Байден волів діяти обережно і варити російську жабу поступово. В цієї обачливої тактики є, однак, один суттєвий недолік — коли американська допомога надходить в Україну, часто буває вже занадто пізно», «він критично важливий для перемоги», «але місце для сенсації, як то кажуть, досі залишається», «боротьба за кожен голос найзапекліша», «сенсаційне опитування», «зіткнення з реальністю стало болючим», «з тріском програє дебати Трампу і шокує власних виборців», «період шаленого тиску», «такий піднесений настрій, але такий трошки агресивний», «там відбувалася справжня ейфорія», «як пишуть в драматичних творах, запала гнітюча тиша», «і між ними уже візуально було зрозуміло, що зараз проскочить іскра і може бути полум’я» тощо і тощо. Також було надзвичайно багато недостовірних псевдопосилань: «оглядачі іронізують», «у штабі демократів говорять», «за різною інформацією», «тут кажуть», «вважають у штабі Гарріс», «як відомо», «згідно з опитуваннями», «новини зі штабу Камали Гарріс тривожні», «згідно з повідомленнями», «кажуть», «ми знаємо», «стало відомо», «багато хто тут вважає», «повідомляли», «за повідомленнями», «як нам сказали», «це попередня непідтверджена інформація» тощо. І традиційно все раніше відзняте і навіть архівне відео, яким «перекривали» прямі ввімкнення, було позначене «наживо».

У денному ефірі ICTV та СТБ просто зробили оглядовий сюжет, у якому збили докупи все — і перебіг виборів, і прогнози експертів щодо президентства Трампа, і реакції лідерів світу на обрання Трампа тощо. Повний розфокус теми. Потім постійно ганяли його по ефіру. Лише о 17-й сподобилися принаймні зробити пряме ввімкнення кореспондентки «Голосу Америки» зі США. І ще вмикали народну депутатку Євгенію Кравчук як спостерігачку за виборами. У гостьових студіях поговорили лише з міністром закордонних справ у 2014–2019 роках Павлом Клімкіним і з директоркою аналітичного центру «Нова Європа» Оленою Гетьманчук.

У вечірньому ефірі каналу «Рада» так само зробили й повторювали по ефіру оглядовий сюжет, у якому змішали докупи й самі вибори, і реакції на них, і прогнози щодо майбутнього. Щоправда, протягом ефіру зробили два прямі ввімкнення зі США кореспондентів «Інтера» і «Голосу Америки». Ще був оглядовий сюжет про реакції європейських політиків на підсумки виборів у США. Прикметно, в підсумковому випуску за версткою явна топова тема була на третьому місці. У гостьових студіях тему обговорювали з радником керівника Офісу президента Михайлом Подоляком (цього разу в якості експерта-міжнародника), а також із професором Нью-Йоркського університету Ігорем Айзенбергом, головою Інституту американістики й аналітиком «Інтерньюз-Україна» Владиславом Фарапоновим, експертом ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександром Краєвим, політологом Володимиром Фесенком і воєнним експертом Олександром Мусієнком. І була просто дивна, на мій погляд, річ: ведучий говорив із заступником голови парламентського комітету з питань зовнішньої політики (!) Арсенієм Пушкаренком про переговори з латиноамериканськими країнами. І навіть не спитав у нього думки з приводу підсумків виборів у США! У оглядовому сюжеті було порушено стандарт точності: кореспондентка стверджувала «47-й президент США Дональд Трамп святкує перемогу у виборчих перегонах. Результати волевиявлення такі: Дональд Трамп отримав 277 голосів виборників, його опонентка Камала Гарріс — 224». По-перше, на момент «святкування Трампом перемоги» ще взагалі не йшлося про 277 голосів виборників. По-друге, виборники ще не віддавали свої голоси за кандидатів.

• Читайте також: «Напружилися, укронацисти?» Пропагандисти — про перемогу Дональда Трампа на виборах у США

Перший канал Суспільного:

4 листопада

Робили прямі ввімкнення власних кореспонденток з Огайо і з дороги з Вашингтона до Пенсильванії, де обидва кандидати планували свої мітинги з виборцями, ввімкнення кореспондентки «Голосу Америки» з Вашингтона і з передвиборчих мітингів у Філадельфії. Був репортажний сюжет про настрої американських виборців напередодні дня виборів і про останні приготування до голосування. Було також два різних бекґраундових сюжети про порядок проведення виборів у США (з якісною доволі інфографікою). Говорили з речником Українського конгресового комітету Америки Андрієм Добрянським, аналітиком програми «Північна Америка» аналітичного центру «Українська призма» Євгеном Костогризовим, «політологом-міжнародником» (недостатнє представлення) Максимом Несвітайловим, почесним професором політології Університету Огайо Полом Беком, директором Центру міжнародних досліджень Володимиром Дубовиком, політтехнологом і керівним партнером Національної антикризової групи Тарасом Загороднім і з членкинею спостережної місії на виборах у США Вітою Думанською. У журналістських матеріалах були порушення стандарту відокремлення фактів від думок: «до речі, варто зазначити», «до речі, що ще цікаво», «це важливий момент», «дуже популярно», «дуже складна система голосування», «імовірно», «варто зауважити», «цікаво», «воно є дуже популярним», «ситуація дуже сильно відрізняється», «також дуже цікаво».

5 листопада

Цього дня формально спецпроєкт починався о 22-й годині, насправді ж більшість ефіру протягом усього дня була логічно присвячена саме темі виборів у США. Відтак робили численні прямі ввімкнення: по шість ввімкнень власних кореспонденток з Вашингтона і зі штату Огайо, кореспонденток «Голосу Америки» зі штабу Трампа у Флориді (чотири), зі штабу Гарріс у Вашингтоні (чотири) і ввімкнення з Вірджинії. Був сюжет про настрої виборців у штаті Мічиган, де живуть американці арабського походження. Були бекґраундові сюжети: що казали Гарріс і Трамп про війну в Україні, про систему американських виборів, про політику Гарріс щодо України, про політику Трампа щодо України, про «хиткі штати», про колегію виборників. Робили прямі трансляції з виборчих дільниць у штатах Мічиган, Аризона, Вірджинія. Транслювали голосування Джей Ді Венса і Дональда Трампа (Гарріс проголосувала достроково, тож у цей день уже не голосувала). Робили прямі трансляції зі штабів Гарріс і Трампа. Крім того, зробили бліцопитування жителів Вашингтона, Північної Кароліни. Зробили також бліцопитування українців про очікування від наступного президента США. Суто репортажну складову доповнили спілкуванням з народними депутатами, які працювали офіційними спостерігачами за виборами на різних локаціях: Ярославом Юрчишиним (Вашингтон), Євгенією Кравчук і Микитою Потураєвим (у штаті Мериленд), Сергієм Євтушком (у федеральному окрузі Колумбія). Також з лідеркою руху «Чесно» Вітою Думанською (працювала спостерігачкою у Вірджинії). Про перебіг виборів говорили також з американцями: жителькою Нью-Йорка Вікторією Рижовою, координатором Християнської платформи українсько-американського партнерства Павлом Унгуряном, головою відділу Українського конгресового комітету у штаті Іллінойс Марією Дмитрів-Капеняк, жителькою Нью-Йорка Юлією Ягольницькою. В «експертних» студіях про різні аспекти виборів і, головне, про наслідки вибору американців для України говорили з головою постійної делегації в ПА НАТО Єгором Чернєвим, з директором з комунікацій при Українському конгресовому комітеті США Андрієм Добрянським, з заступником директора ГО «Аналітичний центр політика» Артемом Бронжуковим, з експертом ГО «Інститут американістики» Олегом Преловським, з аналітиком ГО «Детектор медіа» і доцентом кафедри міжнародних відносин НАУ Єгором Брайляном, з радником з правових питань ГО «Опора» Павлом Романюком, з виконавчим директором ГО «Інститут американістики» Арсеном Мартищуком, з директором Інституту світової політики Євгеном Магдою, з економістом Центру економічної стратегії Максимом Самойлюком, з міністром закордонних справ у 2007—2009 роках Володимиром Огризком, з колишнім надзвичайним і повноважним послом у США Олегом Шамшуром, з кандидатом юридичних наук і юристом-міжнародником Андрієм Смолієм, з політологом і доцентом кафедри політичних наук УКУ Петром Байковським, з доктором економічних наук Андрієм Длігачем, з міжнародним редактором «Радіо Свобода» Ростиславом Хотіним з Праги, з шеф-редактором мілітарного видання «Defense Express» Валерієм Рябих і з колишнім послом США в Україні Вільямом Тейлором. Трохи затьмарили усю цю без перебільшення титанічну і якісну, на мій погляд, роботу редакції значна (як для Суспільного) кількість порушень стандарту відокремлення фактів від думок у журналістських матеріалах, головно — в прямих ввімкненнях: «в цьому штаті навряд чи буде якась інтрига», «до речі щодо цікавинок», «до слова», «теж, до речі, тут в цьому штаті теж рекордно популярне», «одразу зауважу», «був безпрецедентно високим», «доволі багато спостерігачів», «наголошу», «але це теж дуже цікаво», «тому і не дивно», «єдина, напевне, інтрига»,  «це абсолютно не дивує», «активність тут була доволі високою, але тепер почала спадати», «проходять доволі спокійно», «дуже дивно для нас», «цікаво», «про кампанію, яка вражала несподіваними поворотами». І кілька разів робили недостовірні псевдопосилання: «були повідомлення», «як пишуть місцеві медіа», «за попередніми даними», «нам говорили».

6 листопада

Формально спецпроєкт продовжувався до 7-ї ранку. Але так само як і напередодні, решта ефіру також більшою мірою була присвячена темі американських виборів. Отже, протягом цього дня робили прямі ввімкнення власних кореспонденток з Вашингтона зі штабу Гарріс (дев’ять) і зі штату Огайо (щоправда, вибір цього штату редакцією я так і не зрозумів, як на мене, логічніше було, наприклад, Пенсильванію брати — «хиткий» штат із великою кількістю голосів виборників), а також ввімкнення кореспондентки «Голосу Америки» з Філадельфії зі штабу Трампа. Робили прямі трансляції зі штабів кандидатів і трансляцію виступу Трампа. Про перебіг виборів говорили з офіційними спостерігачками — народною депутаткою Іриною Геращенко і з лідеркою громадського руху «Чесно» Вітою Думанською. Репортажну складову також доповнили розмовою з журналісткою і засновницею Лабораторії журналістики суспільного інтересу Наталією Гуменюк, яка встигла побувати під час великого голосування у Пенсильванії, Мічигані, Неваді й Аризоні. Ще зробили оглядові сюжети про реакції лідерів світу на перемогу Трампа, про те, чого Україні очікувати від обраного президента Трампа, про реакції Брюсселя на обрання Трампа, про те, як перемога республіканців у Конгресі може вплинути на підтримку України.

У гостьових студіях говорили з міністром закордонних справ у 2019—2020 роках, надзвичайним і повноважним послом у Великій Британії у 2020—2023 роках Вадимом Пристайком, кандидатом політичних наук Андрієм Городницьким, доктором економічних наук Андрієм Длігачем, послом у США у 2015—2019 роках Валерієм Чалим, американським політтехнологом Джейсоном Смартом, колишнім радником президента Трампа з нацбезпеки Джоном Болтоном, почесним президентом Київської школи економіки Тимофієм Миловановим, «політологом» (недостатнє представлення) Олегом Саакяном, експертом Atlantic Council і політичним консультантом Браяном Меффордом, доцентом політології в Університеті Бейлор Сергієм Куделею, послом США в Україні у 2003—2006 роках Джоном Гербстом, експертом Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександром Краєвим, очільником Українсько-американського дому Романом Шереметою, заступницею директора з питань урядових відносин Razom For Ukraіne Оксаною Барчук, науковим співробітником Чарльстонського коледжу (США) Миколою Волківським, політтехнологинею, керівницею Інституту демократії та розвитку «Політа» Катериною Одарченко, головою правління громадської мережі «Опора» Ольгою Айвазовською, директором Інституту американістики й аналітиком ГО «Інтерньюз-Україна» Владиславом Фарапоновим, директором магістерської програми з глобального менеджменту Американського університету в Києві Марком Войджером, професором Манхетенського університету Ігорем Айзенбергом, головою Центру політичних студій «Доктрина» Ярославом Божком, з кандидатом політичних наук Богданом Ференсом, з речником Українського конгресового комітету Андрієм Добрянським, керівницею «Голосу Америки» в Східній Європі Мирославою Гонгадзе, журналісткою і письменницею, лауреаткою Пулітцерівської премії Енн Еплбаум, президентом благодійного фонду Stand With Ukraine Михайлом Лаврисем, з депутатом окружних зборів округу Рок у штаті Вісконсин Юрієм Рашкіним, з програмною директоркою ГО «Міжнародний центр української допомоги» Іриною Красноштан, з експертом ГО «Інститут американістики» Олегом Преловським, з кореспонденткою-фрілансеркою Уляною Бойчук з Вашингтона, з кандидатом політичних наук, викладачем КНУ і політичним аналітиком в Університеті Альберта в Канаді Ярославом Телешуном, з головою Центру аналізу та стратегій Ігорем Чаленком, з директоркою ГО «Детектор медіа» Галиною Петренко, з виконавчим директором Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександром Леоновим, з народним депутатом від «Слуги народу» Єгором Чернєвим і народною депутаткою від «Європейської солідарності» Іванною Климпуш-Цинцадзе, з фінансовим аналітиком Сергієм Фурсою, з директором Центру відносин Україна-США у Вашингтоні Миколою Грицков’яном, з виконавчим директором Фонду «Відродження» Олександром Сушком, з кандидатом політичних наук Станіславом Желіховським, з «політичним оглядачем» (недостатнє представлення) Денисом Колесником, з професором Нью-Йоркського університету Ігорем Айзенбергом, з президентом Першого міжнародного фонду розвитку України Миколою Волківським, з заступником голови ЦВК у 2007—2018 роках Андрієм Магерою, з головним консультантом Національного інституту стратегічних досліджень Іваном Усом.

У журналістських матеріалах траплялися порушення стандарту відокремлення фактів від думок («атмосфера тут панувала досить радісна», «всі приходили натхненні», «атмосфера тут ставала все напруженішою», «варто зауважити» «до речі, дуже цікаво», «складно сказати, звичайно», «це така приємна формальність», «варто згадати», «звісно, є велика інтрига»). Траплялися і недостовірні посилання («за останньою інформацією», «за попередніми даними», «наразі відомо»).

СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:

Протягом проаналізованих трьох днів ефіру фронтова тематика висвітлювалася в телемарафоні дуже нерівномірно. У проаналізовані ефірні дні, відповідно до зведень і оцінок Генштабу, найбільш активними бойові дії були на Курахівському (до 84 боєзіткнень за добу) і Покровському (до 38 боєзіткнень) напрямках. Інтенсивність бойових дій також часом зростала на Лиманському (до 32 боєзіткнень на добу), Куп’янському (до 21) і Времівському (до 17) напрямках. У телемарафоні при цьому найбільше уваги сумарно приділяли Харківському напрямку, а вже в другу чергу — Покровському і Курахівському (взагалі мінімум уваги приділяли цим напрямкам на каналах «Інтер» і «Рада»). Мало уваги приділяли в телемарафоні Лиманському і Куп’янському, майже не звертали уваги на Времівський. По каналах більш-менш системними намагалися бути ICTV з СТБ і «Ми — Україна».

На каналі «1+1» системність у висвітленні подій на фронті, як і раніше, з’являлася лише в середу, коли в ефір  виходила якісна спеціалізована рубрика «Оперативний черговий». В інші дні уваги до фронту було мінімум.

Дуже слабко і несистемно висвітлював події на фронті телеканал «Рада».

Значно системнішим за телемарафон у висвітленні й аналізі подій на фронті знову був Перший канал Суспільного. Як ширшим охопленням — намагалися не упускати жодні напрямки, де бойові дії були хоч мінімально інтенсивними, так і глибшим висвітленням і аналізом найбільш проблемних напрямків фронту. Крім всього іншого, на каналі значно ширшою за телемарафон є палітра спікерів — як військових із фронту і речників підрозділів, так і воєнних експертів.

Телемарафон:

4 листопада на каналі «Рада» в ранковому ефірі був репортаж про бої на Харківському напрямку, традиційне зведення Генштабу від речника Андрія Ковальова, говорили з заступником командира роти 67-ї ОМБР Ігорем на позивний «Лєший» про Лиманський напрямок і з головним сержантом взводу безпілотників 35-ї окремої бригади морської піхоти Максимом Варгою, але про ситуацію «на напрямку, де ви зараз перебуваєте», за словами ведучого. Який це напрямок — так і залишилося таємницею (грубе порушення стандарту повноти інформації). У висвітленні фронтової тематики порушували стандарт достовірності (псевдопосилання  «кажуть і військові», «за останніми даними»), були журналістські оцінки, а розмови з бійцями «ілюстрували» випадковим відео якихось бойових дій.

У денному ефірі каналу «1+1» робили в новинах традиційні БЗ на зведеннях Генштабу (тобто «перекривали» текст випадковим відео бойових дій, імовірно архівним). Натомість був якісний фронтовий репортаж про бої операторів дронів 67-ї ОМБР на Лиманському напрямку (автори Олександр Моторний, Павло Бориско і Сергій Шпортило). В студії говорили з «військовим експертом» (недостатнє і неточне представлення, потрібно «воєнним», бо він експерт у війні, а не дотичний до війська; і потрібно вказувати конкретні посади або досвід, а не просто називати людину експертом) Олександром Мусієнком — загалом про стратегічну ситуацію на фронті без подробиць по окремих напрямках. З порушень стандартів були емоційні оцінки й висновки («найгарячіше на Покровському і Курахівському напрямках», «найзапекліші стрілецькі бої», «вирішальним чинником у бойових протистояннях стають безпілотники», «у розтрощених на друзки Тернах») і недостовірні посилання (наприклад, «кажуть наші воїни»).

У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ крім такого ж традиційного БЗ на зведеннях Генштабу були репортажі про бої артилеристів окремої артбригади НГУ і про бої 25-ї окремої бригади ДШВ на Покровському напрямку. Було і пряме ввімкнення кореспондента каналу «з прифронтової зони» (тобто невідомо звідки саме), в якому традиційно кореспондент замість розповідати про події на тій ділянці фронту, де він перебуває, описував з «посиланнями» на Генштаб ситуацію мало не на всіх ділянках фронту. Пряме ввімкнення «перекривали» випадковим відео бойових дій. У гостьових студіях говорили з речницею ОТУВ «Луганськ» Анастасією Бобовніковою про Торецький і Краматорський напрямки, начальником відділення комунікацій 46-ї аеромобільної бригади ДШВ Олександром Невідомим — про Курахівський, офіцером 57-ї ОМПБР на позивний «Арчі» — про бої під Вовчанськом на Харківському напрямку. З керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком говорили про загальну ситуацію на фронті та пришвидшення ворожого наступу на сході. У висвітленні теми було багато порушень стандарту відокремлення фактів від думок («найгарячіше зараз», «найгарячіших напрямків», «знаково, що працюють вони на вітчизняній самохідній артустановці», «найзапекліші бої», «про невтішні новини», «поки що це, на жаль, не вдається» тощо) і стандарту достовірності («бійці кажуть», «повідомляє наш Генштаб»).

5 листопада у ранковому слоті каналу «Інтер» був репортажний сюжет про бої на Харківському напрямку і традиційне зведення від речника Генштабу Ковальова. Був також оглядовий сюжет по різних напрямках фронту. Говорили з начальником розвідки зенітно-ракетного артдивізіону бригади «Рубіж» Данилом Борисенком про Краматорський напрямок, а з «військовим оглядачем» (недостатнє і неточне представлення, потрібно «воєнним», бо до війська він не має відношення, а оглядає війну; крім того, слово «оглядач» нічого не говорить про компетенцію мовця) Денисом Поповичем — про Курахівський, Куп’янський і Сіверський. Розмови «ілюстрували» випадковим відео якихось бойових дій. Були журналістські оцінки («активно мінусують окупантів», «вкотре успішно мінусують», «триває утилізація ворога», «пекло і на Покровському напрямку» тощо). Порушували й стандарт достовірності — «за даними Генштабу», «кажуть гармаші», а в оглядовому сюжеті майже вся інформація була без посилань на джерела.

У денному ефірі каналу «Рада» в новинах через раз були короткі усні повідомлення, але був і репортаж про бої 68-ї єгерської бригади на Покровському напрямку. Були оцінки («за лічені хвилини наводяться» «швидко маскують установку» тощо). У гостьових студіях про фронт не говорили взагалі.

У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» подавали зведення Генштабу під динамічну мапу. Був якісний репортаж про бої нацгвардійців на Куп’янському напрямку (автори Ірина Антонюк і Олексій Жучков). У гостьових студіях говорили з речницею ОТУВ «Луганськ» Анастасією Бобовніковою про Краматорський і Торецький напрямки, з речником Сил оборони півдня Владом Волошиним — про Оріхівський і Придніпровський, з речником ОТУВ «Харків» Євгеном Романовим — про Харківський і Куп’янський напрямки.

6 листопада: в нічному слоті каналу «Ми — Україна» говорили з «воєнним експертом» (недостатнє представлення) Іваном Тимочком про Курахівський, Покровський і Запорізький напрямки, а з капітаном першого рангу у відставці, керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком — про Курахівський.

У ранковому ефірі каналу «1+1» традиційно робили БЗ на випадковому відео бойових дій, але був і якісний репортаж про бої артилеристів бригади НГУ «Рубіж» на Харківщині (автори Олександр Моторний, Павло Бориско і Сергій Шпортило). О 8-й ранку було фронтове зведення від речника Ковальова. Як і завжди по середах, в ефірі каналу була вже згадана спеціалізована рубрика «Оперативний черговий» з Русланом Ярмолюком. У ній був оглядовий сюжет про бої на Курахівському напрямку. Говорили з командиром 49-ї ОШБР Євгеном Скориним і з пресофіцером 15-ї бригади НГУ Віталієм Миловидовим про Покровський напрямок, з пресофіцером 46-ї ОАМБР Олександром Невідомим говорили про Курахівський. З експертом — полковником запасу Євгеном Саськом докладно обговорювали ситуацію на Покровському, Курахівському і Торецькому напрямках. У висвітленні фронтової тематики порушували стандарт відокремлення фактів від думок (наприклад, «летіти життєво необхідно», «найгарячіше було», «активно скидає авіабомби», «очевидно, що два найближчі місяці стануть вирішальними у річному контрнаступі противника і це може перекроїти всю мапу бойових дій на сході й на півдні»).

В ефірі каналів ICTV та СТБ в новинах показували традиційні зведення, «перекриті» випадковим архівним відео. Але був репортаж про бої на Курахівському напрямку. У гостьових студіях говорили з командиром взводу 95-ї ОДШБР Станіславом Красновим про ситуацію на Курщині, а з заступником комбата 3-ї ОШБР на позивний «Фріц» — про Харківський напрямок. Традиційно у висвітленні теми дуже багато було оцінок журналістів («лінія фронту в суцільному вогні», «гаряче по всій лінії», «одним з найгарячіших напрямків», «реакція артилеристів миттєва», «ситуація на Курахівському напрямку досить важка», «ворог підтягнув дуже багато резервів і важкої техніки, тому тримати оборону дуже важко», «дедалі складніше» тощо) і достовірності — розмиті посилання або ж факти без посилань.

У вечірньому ефірі каналу «Рада» в новинах був репортаж про бої бригади НГУ «Рубіж» на Лимано-Куп’янському напрямку. В гостьовій студії про ситуацію на Курщині говорили з експертом Мусієнком. Були псевдопосилання «розповідають бійці», «кажуть бійці».

Перший канал Суспільного:

4 листопада в новинах обмежилися усними повідомленнями на мапі DeepState. При цьому мапу ніяк не адаптували (порушення стандарту доступності). Часом «перекривали» ці повідомлення випадковим відео якихось бойових дій (порушення стандарту точності). У гостьових студіях говорили з начальником відділення комунікацій 46-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ Олександром Невідомим про Курахівський напрямок, речником ОТУВ «Сіверськ» Вадимом Мисником — про Курщину і Харківський напрямок, з речницею ОТУВ «Луганськ» Анастасією Бобовніковою — про Торецький, Краматорський і Сіверський напрямки, з офіцером служби зв’язків з громадськістю 13-ї бригади НГУ «Хартія» Володимиром Дегтярьовим — про Харківський. Про Покровський напрямок говорили з військовослужбовцем окремої механізованої бригади (номера бригади чомусь не було вказано) Сергієм Волковим. Про події на різних напрямках фронту говорили з експертами: «воєнним оглядачем» (недостатнє представлення експерта) Сергієм Грабським, співзасновником проєкту DeepState Русланом Микулою, координатором групи «Інформаційний спротив» Олександром Коваленком і головою Ради резервістів Сухопутних військ Іваном Тимочком. У висвітленні теми були порушення стандарту достовірності (посилання на телеграм-канал Олександра Сирського, псевдопосилання «повідомляє Генштаб», «чула від військових»).

5 листопада: в новинах так само були лише короткі зведення. З пресофіцером 3-ї ОШБР Олександром Бородіним говорили про Харківський напрямок, з начальницею відділення комунікацій 14-ї ОМБР Надією Замригою — про Куп’янський, речником 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Орестом Дрималовським — про Курахівський, з командиром взводу 10-ї окремої гірськоштурмової бригади «Едельвейс» Степаном Барною — про Сіверський. З воєнним оглядачем і речником Генштабу в 2014—2017 роках Владиславом Селезньовим обговорювали ситуацію на фронті на Курщині, на Времівському і Курахівському напрямках. У цей день левова частка ефіру була присвячена виборам в США, поза тим канал не випускав з поля уваги події на фронті (на відміну від деяких учасників телемарафону).

6 листопада багато говорили про ситуацію на Курщині, оскільки в цей день минало 3 місяці від початку наступу ЗСУ. Головком Сирський підбив певні підсумки. У гостьових студіях каналу про Курщину говорили з військовослужбовцем 47-ї ОМБР на позивний «Рамзі», ветераном війни й майором запасу Олексієм Гетьманом, співробітником СБУ у 2004—2015 роках Іваном Ступаком, «військовим експертом» (неповне і неточне представлення) Павлом Нарожним і «військовим оглядачем» (так само) Денисом Поповичем. У новинах робили оглядовий сюжет про Курську операцію. Крім того, говорили з речником штурмової бригади Нацполіції «Лють» Артемом Джепком про Торецький напрямок і з командиром батальйону «Ахіллес» 92-ї ОШБР Юрієм Федоренком — про Харківський.

Крім того, у ці дні були ще події й теми, пов’язані з фронтом.

4 листопада:

• Перші військові КНДР потрапили під український обстріл на Курщині

Телемарафон:

На каналі «Рада» повідомляли про це усно.

В ефірі «1+1» не згадували.

В ефірі ICTV та СТБ було БЗ на невідповідному архіві та з порушеннями стандартів (псевдопосиланням «уже стало відомо», припущенням «не виключено, що кількість військових з КНДР збільшуватиметься» і оцінкою «що теж цікаво»). Тему обговорили з керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком.

Перший канал Суспільного:

Повідомляли усно. Говорили про це зі співзасновником проєкту DeepState Русланом Микулою, координатором групи «Інформаційний спротив» Олександром Коваленком і з керівним партнером Національної антикризової групи Тарасом Загороднім.

5 листопада:

• Перші зіткнення з корейцями на Курщині

Телемарафон:

На «Інтері» повідомляли усно, обговорювали з «військовим оглядачем» (недостатнє і неточне представлення) Денисом Поповичем.

В ефірі каналу «Рада» говорили про це з головним редактором «Defence Express» Олегом Катковим (не пояснили, що це портал мілітарної тематики).

В ефірі каналу «Ми — Україна» було БЗ на абиякому архіві та синхрон міністра оборони Рустема Умєрова. Говорили з керівником Центру протидії дезінформації Андрієм Коваленком.

Перший канал Суспільного:

Новину подавали з недостовірним посиланням «підтвердили джерела Суспільного у спецслужбі» і використанням відео з ворожого російського телеграм-каналу. Говорили з воєнним оглядачем і речником Генштабу в 2014—2017 роках Владиславом Селезньовим.

6 листопада

• Окупанти розстріляли шістьох полонених українських бійців на Покровському напрямку

Телемарафон:

В ефірі «1+1» повідомляли усно з розмитим посиланням на Офіс генпрокурора.

В ефірі ICTV та СТБ не згадували.

В ефірі каналу «Рада» обговорили подію з уповноваженим ВР з прав людини Дмитром Лубінцем.

Перший канал Суспільного:

Повідомляли усно з посиланням на Офіс генпрокурора в телеграмі. При цьому подію обговорювали з начальником управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу генпрокурора Денисом Лисенком і з керівником департаменту документування воєнних злочинів Української Гельсінської спілки Сергієм Мовчаном.

НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ І БОМБАРДУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ:

Найсерйознішою за наслідками у ці дні була ракетна атака по Запоріжжю. Загалом і марафонці, і Суспільний мовник висвітлювали ці події доволі оперативно і повно.

4 листопада:

• 15 поранених внаслідок влучання росіян у супермаркет в Харкові

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» о 7-й ранку давали фото і синхрон речника Харківської облпрокуратури Дмитра Чубенка, а о 8-й ранку робили пряме ввімкнення з Харкова (що доволі оперативно). У гостьовій студії говорили з директором департаменту цивільного захисту Харківської ОВА Іваном Соколом.

У денному ефірі каналу «1+1» спочатку обмежувалися фото зі сторінки Нацполіції в соцмережі та синхроном того ж Чубенка. Лише о 15-й годині зробили пряме ввімкнення. У гостьовій студії говорили з міським головою Харкова Ігорем Тереховим. У новинних матеріалах були журналістські оцінки («скла тут дуже багато», «ще роботи дуже багато», «неймовірні збитки», «з незламного Харкова» тощо). Були недостовірні посилання на джерела фактів («за даними медиків», «медики кажуть»). І традиційно для каналу раніше відзняте відео і синхрони титрували неправдивим титром «наживо».

У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ був репортажний сюжет. У гостьовій студії про подію не говорили. Були порушення стандарту відокремлення фактів від думок («місто оговтується після жахливої ночі», «на щастя, в цей момент в крамниці нікого не було», «понівечено 12 житлових будинків») і стандарту достовірності («попередньо», «повідомляють в обласній прокуратурі»).

Перший канал Суспільного:

У першому випуску новин о 7-й робили БЗ і давали синхрон лікаря про стан поранених, а ще синхрон керівника облполіції Володимира Тимошка. О 9-й робили пряме ввімкнення з місця події, а згодом — репортажний сюжет про ліквідацію наслідків влучання. У гостьовій студії про стан поранених говорили з директором Центру екстреної меддопомоги Харкова Віктором Забаштою. Були недостовірні посилання («стало відомо», «за даними прокуратури, «за інформацією від самої поліції»). І емоційна оцінка («на щастя, ніхто не постраждав»).

• Три людини загинули через російський авіаудар по Ківшарівці на Харківщині

Телемарафон:

В ефірі каналу «Рада» повідомляли усно і без посилань на джерела (стандарт достовірності), згодом згадували в прямому ввімкненні з Харкова і теж без посилань на джерела. Ведучий далі робив і ще одне недостовірне посилання «повідомила військова адміністрація», тут навіть незрозуміло, чи то районна, чи то обласна.

В ефірі  «1+1» казали про подію з фото зі сторінки Харківської облпрокуратури в соцмережі, в тексті не було посилання на джерело. Згодом згадували в прямому ввімкненні з Харкова з «посиланням» «повідомили в ОВА».

У вечірньому ефірі ICTV та СТБ коротко згадали про подію в сюжеті про Харків з псевдопосиланнями «повідомили у Куп’янській МВА» і «попередньо».

Перший канал Суспільного:

У ранкових новинах повідомляли усно з посиланням на телеграм-канал голови Харківської ОВА Олега Синєгубова. У гостьовій студії подію обговорювали з головою Куп’янської РВА Андрієм Канашевичем.

5 листопада

• 6 загиблих і 25 поранених унаслідок ворожого ракетного удару по Запоріжжю

Телемарафон:

В ефірі «Інтера» повідомили лише об 11:10 (сама подія сталася близько 9:30). При цьому «посилання» було «як щойно стало відомо».

На телеканалі «Рада» спочатку повідомляли усно з посиланням на голову Запорізької ОВА Івана Федорова, але і з псевдопосиланнями «заявили в ОВА» і «повідомили в Офісі генпрокурора». Згодом у гостьовій студії говорили з Іваном Федоровим, а о 15-й зробили пряме ввімкнення з Запоріжжя. Були оцінки («на жаль, шестеро людей загинуло») і недостовірні посилання («кажуть в військовій адміністрації», «підтверджують лікарі»).

В ефірі каналу «Ми — Україна» обмежилися лише усними повідомленнями та ще й без посилань на джерела інформації.

Перший канал Суспільного:

Спочатку про подію повідомляли усно з посиланням на телеграм-канал Івана Федорова. О 12-й зробили пряме ввімкнення з Запоріжжя. Про ліквідацію наслідків влучання робили пряме ввімкнення о 18-й годині. Про подію говорили з в.о.міського голови Запоріжжя Регіною Харченко і з депутатом Запорізької облради Сергієм Лишенком. У висвітленні теми були порушення стандарту достовірності, зокрема абстрактні псевдопосилання («станом на зараз відомо», «є інформація», «знаємо»). Або ще таке: незрозуміло, навіщо в даних про загиблих і поранених було «посилатися» на телеграм-канал Офісу генпрокурора, коли в ефірі каналу ті ж самі дані у гостьовій студії перед цим повідомляла очільниця міста.

6 листопада

• Кількість загиблих унаслідок удару по Запоріжжю зросла до 8

Телемарафон

В ефірі «1+1» повідомляли усно на фото і без посилань на джерело інформації.

Так само було і в ефірі ICTV та СТБ.

Перший канал Суспільного

Повідомили усно з «посиланням» на Запорізьку ОВА. Згодом в ефірі говорили з речником Запорізької ОВА Олександром Коваленком.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ І СВІТОВА ПОЛІТИКА:

4 листопада

• Підсумки виборів у Молдові

Телемарафон:

У ефірі каналу «Рада» було БЗ. Говорили з «політичним консультантом» Дмитром Васильєвим (недостатнє представлення, тим більше, що до експертності пана Васильєва є питання) і з радником керівника Офісу президента Сергієм Лещенком.

На каналі «1+1» робили два прямі ввімкнення власної кореспондентки з Кишинева і її ж репортажний сюжет про перебіг виборів напередодні. У гостьовій студії обговорили підсумки виборів з головою молдовського ГО «Watchdog» Валерієм Пашою. В підводках, прямих ввімкненнях і сюжеті було надзвичайно багато порушень стандарту відокремлення фактів від думок — і оцінки, і «експертні» висновки, і зайві в новинах маркери авторизації: «цей шлях до перемоги був дуже надзвичайно важкий», «я скажу тобі», «панувала така тотальна абсолютно і дуже недобра тиша», «штаб її просто вибухнув», «виглядала страшенно втомленою», «мене особисто … здивувало», «ця спроба компромісу не є дивною», «результатів виборів, якими хвалитися дуже складно», «це означає, що вона дуже опікується зовнішньою політикою, зовсім забула про внутрішню, і цього молдовани, як свідчать результати цих виборів, їй не пробачили», «і там уже перемогти буде набагато складніше», «і це важливо для України також», «довжелезна черга», «і це схоже на тотальну мобілізацію проросійського регіону», «на найнепередбачуваніших виборах», «в країні, яка відчула полегшення», «неймовірно важка кампанія», «це величезна цифра для маленької Молдови», «треба тримати в голові той факт, що це перемога у битві, але не у війні», «страшенно важливі», «на щастя, цього не сталося» тощо. І були порушення стандарту достовірності, переважно суто абстрактні псевдопосилання («кажуть», «говорять», «називають», «стає відомо» тощо).

В ефірі ICTV та СТБ про подію згадали о 19-й в короткому БЗ+СХ (при цьому, як заведено, казали про Санду, а показували Стояногло). В підсумковому випуску був оглядовий сюжет. Були порушення стандарту відокремлення фактів від думок («називають історичними», «тож важливими для затвердження проєвропейського шляху будуть парламентські вибори») і достовірності («за словами аналітиків» «спостерігачі вважають»).

Перший канал Суспільного:

В ранковому і в денному ефірі каналу тричі робили прямі ввімкнення власної кореспондентки з Кишинева, у підсумковому випуску був її репортажний сюжет. У гостьових студіях говорили з експертом з політики та безпеки громадської організації «Watchdog» Андрієм Курерару (у представленні геть забули сказати, що це молдовська ГО, чим порушили стандарт повноти інформації), колишнім віцепрем’єр-міністром з питань реінтеграції Молдови Владиславом Кульмінським, журналістом «Українського радіо» і політологом-міжнародником Романом Котом і журналісткою-міжнародницею й експерткою Фонду «Демініціативи» Маріанною Присяжнюк. У новинних матеріалах були порушення стандарту відокремлення фактів від думок, переважно журналістські оцінки («там були проблеми», «вибори проходили спокійно», «що цікаво», «дуже і дуже низькі показники», «не відбувся повністю спокійно», «у Кишиневі спокійно», «спокійний день», «хотілося би також сказати», «що нам видалося таким цікавим») і стандарту достовірності (були факти без посилань на джерела і псевдопосилання «була інформація», «з’явилася інформація», «наразі відомо», «знаємо», «говорили»)

ІНШІ ПОДІЇ І ТЕМИ:

6 листопада

• Дрони-камікадзе ГУР уперше вразили кораблі Росії у Каспійському морі

Телемарафон:

У ефірі ICTV та СТБ і в ефірі каналу «Рада» повідомляли усно і показували відео з ворожих телеграм-каналів «Astra», «ВЧК-ОГПУ» та інших.

Перший канал Суспільного:

В ефірі каналу повідомляли усно з недостовірними посиланнями «про це Суспільному повідомили власні джерела», «у ГУР відзначили». У студії подію обговорювали з оглядачем порталу «Мілітарний» Вадимом Кушніковим і з заступником начальника штабу ВМСУ в 2004—2020 роках Андрієм Риженком.

Теми / події, які не згадували в ефірі телемарафону, але згадували в ефірі Першого каналу Суспільного:

4 листопада:

• «Радіо Свобода»: після вторгнення Росія пропонувала Україні «мирну угоду», яка нагадувала вимогу капітуляції (повідомляли усно з фото переговорів на бекґраунді, в гостьовій обговорювали тему з політологом-міжнародником Максимом Несвітайловим).
• Google на оновлених мапах показав розміщення українських військових систем (обговорювали з експертом з питань цифрової безпеки «Nadiyno.Org» Павлом Бєлоусовим і зі співзасновником проєкту DeepState Русланом Микулою).
• Опитування КМІС: 63% українців готові терпіти продовження війни стільки, скільки буде потрібно (обговорювали з виконавчим директором Київського міжнародного інституту соціології Антоном Грушецьким і з кандидатом політичних наук Ростиславом Балабаном. Щоправда, показували абсолютно не адаптовану інфографіку результатів опитування з сайту КМІСу, наприклад:

Ніж таке показувати, краще вже не показували нічого.

• Росія затягує процес передання тіла журналістки Рощиної Україні (говорили з керівницею відділу моніторингу свободи слова Інституту масової інформації Катериною Дячук).
• Politico: взимку Україні загрожують до 20 годин без електрики на добу (говорили з членом наглядової ради «Укренерго» Юрієм Бойком).

6 листопада:

• Акція родичів полонених захисників Маріуполя під Верховною Радою (робили з акції пряме ввімкнення).

Не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:

4 листопада:

• Двоє дітей на Харківщині поранено через детонацію боєприпасу.
• У «Резерв+» розпочали тестування онлайн-відстрочок.
• У 53-й та 47-й бригадах закликали військових повернутися на службу з СЗЧ.

5 листопада:

• У 2025 році для студентів запровадять базову воєнну підготовку.
• Звільнили заступника міністра оборони, який відповідав за фінанси.
• Bihus.Info: у Херсоні, попри протести місцевих, школи будують підрядники, пов’язані з владою.
• Вирок отримав екснардеп Колесніченко і два експолковники міліції часів Януковича.

2. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 4—10 листопада

Депутати у телемарафоні:

Протягом тижня в ефірі було 22 «депутатських» студії (протягом попереднього тижня таких студій було 15). Як і завжди, перевага представників владної фракції «Слуга народу» в телемарафоні була тотальною — 18 гостей були «слугами», це майже 82% від усіх «депутатських» ефірів (у попередній тиждень було 80%). Двічі до ефіру допустили депутатів від фракції партії «Батьківщина», обидва рази на «Раді». В ефірі ICTV та СТБ побувала також формально позафракційна (але делегована тією ж «Батьківщиною») віцеспікерка Олена Кондратюк. Ще в один ефір «Ради» запросили також представницю депгрупи «За майбутнє». Народних депутатів опозиційних фракцій «Європейської солідарності» та «Голосу» в ефір телемарафону не запрошували. Найчастіше депутатів запрошували канал «Рада» і канали ICTV з СТБ. Канали «Інтер» і «Ми — Україна» не порушили свою «традицію» запрошувати винятково представників «слуг». На каналі «1+1» цього тижня депутатів не було взагалі.

За персоналіями картина виглядала так:

Цього тижня «найпопулярнішими» гостями з депутатів були «слуги народу» Єгор Чернєв (що цілком зрозуміло, оскільки переважала зовнішньополітична і воєнна тематики, а він є заступником голови безпекового комітету парламенту і головою української делегації в ПА НАТО) і Євгенія Кравчук (як офіційна спостерігачка на американських виборах від ОБСЄ). На каналі «Рада» в традиційних опитуваннях депутатів з різних приводів, як і завжди, також домінували «слуги народу» і, теж як завжди, позафракційна депутатка Оксана Савчук і Микола Цимбалюк з «Батьківщини».

Цього разу радник голови Офісу президента Михайло Подоляк не випередив депутатів за кількістю запрошень (його запрошували «лише» 3 рази — по разу «1+1», «Рада» і «Ми — Україна»), натомість впевнено обігнав депутатів за сумарним часом перебування в ефірі телемарафону — загалом близько 70 хвилин. А ще на «1+1» 27 хвилин говорили з самим керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком.

Депутати на Першому каналі Суспільного:

Як і раніше, Суспільний мовник запрошував депутатів частіше, ніж це робили «марафонці», — 27 разів. Представництво фракцій традиційно було збалансованим. Найчастіше депутатські студії були дискусійними. Зазвичай у них обов’язково були представники владної фракції та представники опозиційних. Двічі «слуги народу» були запрошені, але не долучалися до ефіру, про що ведучі каналу повідомляли аудиторії. Наприклад, не захотіли «слуги» говорити про неповернення свого колеги Куницького з закордонного відрядження.

Персонально список гостей-депутатів в ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня виглядав так:

3. Прояви політичного піару в телемарафоні 4—6 листопада

Протягом трьох проаналізованих днів у телемарафоні я зафіксував 20 проявів політичного піару (їх список може бути неповним через технічну неможливість повністю прослухати всі ефіри). По каналах картина була такою:

Фігурантами позитивного піару були:

Цього разу лідерками за позитивними згадками стали віцеспікерка парламенту Олена Кондратюк і перша леді Олена Зеленська (переважно «паркетними» матеріалами про жіночий конгрес). Традиційно в списку — прем’єр-міністр Денис Шмигаль і голова «Нафтогазу України» Олексій Чернишов. Цього разу президент Володимир Зеленський до піарівського списку не потрапив, усі цитування і повідомлення про нього були реальними новинами (хоча звісно ж з обов’язковими урочистими «зазначив» і «наголосив»).

Усі прояви були позитивного змісту, негативного піару не було. Опис проявів на каналах:

«1+1» (проявів не було)

ICTV та СТБ (8 проявів)

• 4 листопада:

Двічі показували «паркетне» БЗ про те, що «Нафтогаз України» разом з Мінекономіки провели «великий форум», за оцінкою ведучої. «Учасники обговорили цьогорічні тенденції галузі та плани на наступний рік, адже нафтогазова галузь допомагає активно працювати багатьом суміжним галузям» — неабияка «новина», погодьтеся. І подібного ж змісту синхрони були першої віцепрем’єрки Юлії Свириденко (один) і керівника «Нафтогазу» Олексія Чернишова (два). Другий синхрон був традиційний, про те, що пан Чернишов озвучував у телемарафоні вже десятки разів — про збільшення видобутку газу.

• 6 листопада:

Про жіночий конгрес зробили великий сюжет (на тлі перед цим похапливого БЗ про вибори в США!), про «те, яким потужним став лідерський рух жінок, помітно з перших хвилин 8-го українського жіночого конгресу». І, зрозуміло, головні героїні цього конгресу були перша леді Олена Зеленська і віцеспікерка парламенту Олена Кондратюк.

Ще тричі робили про це БЗ з синхронами Кондратюк і з першою леді на відео. (Принагідно, звісно ж про конгрес в ефірі каналу говорили знову-таки з Іриною Кондратюк, яку медіагрупа явно полюбляє).

Було БЗ про те, що група «Нафтогаз» роздала кілька безперебійників (типова піарівська акція, яка точно не заслуговує згадки в загальнонаціональних новинах). І, звісно ж, традиційно був синхрон керівника «Нафтогазу» Олексія Чернишова.

І, вибачайте, процитую повністю ось таку «новину» (в якій все «прекрасно», як на мій погляд): «Додаткові 3 мільярди 300 мільйонів гривень до бюджету принесла детінізація ринку міцних напоїв за 10 місяців цього року. Це на 43% більше, ніж було в аналогічний період в довоєнному 21-му. Голова парламентського комітету з податків та фінансів Данило Гетманцев розповів, що … продовжує зростати й податкова ефективність з ПДВ». В масштабах держбюджету це неабияке досягнення.

«Інтер» (1 прояв)

• 5 листопада:

Була не виправдана контекстом розмови (про законопроєкт щодо угоди зі слідством) згадка про фракційну приналежність народної депутатки Анастасії Радіної до «Слуги народу».

«Рада» (7 проявів)

• 5 листопада:

Підводка була такою: «Про лідерство представників статі, яка раніше вважалася дещо слабкою, розповіла перша леді України Олена Зеленська на Українському жіночому конгресі». І вся промова першої леді.

І так само давали промову на конгресі заступниці голови ВР Олени Кондратюк.

Плюс коротка версія з синхронами обох у бюлетені «Парламентський день». Причому, якщо Кондратюк має прямий стосунок до парламенту, то перша леді жодного стосунку не має.

Тричі в ефірі було традиційне «паркетне» БЗ з засідання уряду з синхроном прем’єра Дениса Шмигаля про початок опалювального сезону.

Було БЗ з синхроном депутата Київради (від «Слуги народу») Андрія Вітренка про недосконалість київської міської влади і про недосконалість закону про столицю. Зрозуміло ж, без жодного балансу думок.

«Ми – Україна» (4 прояви)

• 5 листопада:

Подібне ж БЗ з синхроном депутата Київради (від «Слуги народу») Андрія Вітренка було в ефірі двічі. Так само без жодного балансу думок.

Було БЗ з синхронами першої леді Олени Зеленської та віцеспікерки парламенту Олени Кондратюк на жіночому конгресі.

Було традиційне «паркетне» БЗ з засідання уряду з синхроном прем’єра Дениса Шмигаля про початок опалювального сезону.

В ефірі Першого каналу Суспільного проявів піару не було.

4. Російські наративи й токсичні медійні персонажі в телемарафоні 4—6 листопада

Російських пропагандистських наративів в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних днів цього тижня я не зафіксував (це не означає, що їх не було, просто фізично неможливо повністю прослухати весь ефір).

Як і завжди, ефіри каналу «Рада» вели токсичні ведучі Тетяна Гончарова (4 і 5 листопада), Максим Зборовський (4 листопада) і Назар Довгий (5 і 6 листопада), які раніше працювали на проросійських каналах Медведчука.

РЕЗЮМЕ

4—6 листопада телемарафон був значно менш системним і повним у висвітленні ключових тем кожного дня, аніж Перший канал Суспільного.

Топову подію цих днів, цього тижня, а можливо й цілого року — вибори президента і Конгресу в США — телемарафон висвітлював вкрай нерівномірно. Канали «1+1» і «Ми — Україна» хоч і різною мірою, але поставилися до події відповідально і робили спецпроєкти з її висвітлення. Репортажно сильним був канал «1+1», втім обидва канали були слабкими в аналітичній частині. Інші учасники марафону не приділили події достатньої уваги, канали ICTV і СТБ взагалі, можна сказати, її проігнорували.

Як і раніше, у висвітленні бойових дій і ситуації на різних ділянках фронту учасники телемарафону не завжди приділяли належну увагу саме тим напрямкам фронту, які за активністю бойових дій і за оцінками Генштабу були найважчими для оборонців (цього разу Курахівський і Покровський). Частина учасників телемарафону зосереджувала свою увагу на інших, менш проблемних ділянках, зрештою в сумі марафон не давав постійному глядачеві повноцінного уявлення про те, що відбувається по всій великій лінії фронту. За виробництвом фронтових репортажів більш продуктивними, як і раніше, були канали «1+1», ICTV з СТБ і «Інтер». У гостьових студіях телемарафону переважали військові, експертів запрошували значно рідше. Гостьові студії Першого каналу Суспільного по фронтовій тематиці були набагато більш збалансованими, кожного дня були як учасники бойових дій і речники різних підрозділів ЗСУ, так і експерти. Щодня редакції Суспільного намагалися максимально охопити всі напрямки фронту, при цьому приділяли підвищену увагу найважчим ділянкам. Але слабшою на каналі була репортажна складова.

З тем, які телемарафон не згадував взагалі, але про них говорили на Суспільному, можна до прикладу згадати такі:

• «Радіо Свобода»: після вторгнення Росія пропонувала Україні «мирну угоду», яка нагадувала вимогу капітуляції (4 листопада).
• Google на оновлених мапах показав розміщення українських військових систем (4 листопада).
• Росія затягує процес передання тіла журналістки Рощиної Україна (4 листопада).
• Акція родичів полонених захисників Маріуполя під Верховною Радою (6 листопада).

Втім, були й кілька важливих тем, які не були висвітлені ні телемарафоном, ні Першим каналом Суспільного, зокрема такі:

• У «Резерв+» розпочали тестування онлайн-відстрочок (4 листопада).
• У 53-й та 47-й бригадах закликали військових повернутися на службу з СЗЧ (4 листопада).
• У 2025 році для студентів запровадять базову воєнну підготовку (5 листопада).
• Вирок отримав екснардеп Колесніченко і два експолковники міліції часів Януковича (5 листопада).

У «депутатських» гостьових студіях телемарафону, як і раніше, домінували представники владної фракції партії «Слуга народу» — цього разу їх було майже 82% від усіх «депутатських» студій. Як і раніше, «депутатські» гостьові студії Першого каналу Суспільного були збалансовані — приблизно порівну було представників владної фракції та представників опозиційних фракцій.

Найбільше проявів політичного піару цього разу було зафіксовано в ефірах каналів ICTV та СТБ (8 проявів) і в ефірі каналу «Рада» (7). Головними «бенефіціарами» цих проявів у звітні дні були віцеспікерка парламенту Олена Кондратюк (8 проявів) і перша леді Олена Зеленська (7). В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні проявів політичного піару не було.

Наративів російської пропаганди в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного я не почув. В ефірах «Ради» традиційно працювали троє токсичних ведучих каналу.

Скриншот відео на головній: ТСН/ютуб