Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу, яку ми оновили з 2024 року з урахуванням думки телевізійників. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за квітень — червень 2024 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

21 травня Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону і вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюватиметься так само як і раніше. Для цього в моніторинг почергово потраплятимуть 4-годинні блоки роботи каналу в ті ж дні, у які моніторитимуться й учасники спільного телемарафону. По черзі ці блоки братиму з різних слотів (ранкового, денного, вечірнього). Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається тією ж самою.

Телеканал «Рада» (11:00–15:00 17 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для денного слота: ефірні години починалися з 15-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями. Новини вів Андрій Сініцин, гостьові студії — Ганна Гомонай і Вадим Колодійчук.

В ефірі були такі сюжети:

про життя прифронтової Борової,

про виставку канадської мисткині,

про центр допомоги вимушеним переселенцям в Одесі,

про безплатну пральню для переселенців на Полтавщині,

про важко пораненого бійця-контрактника,

про врятовану бійцями з-під ворожих обстрілів половецьку бабу,

про олімпійських чемпіонок із фехтування Олену Кравацьку й Аліну Комащук.

Було пряме ввімкнення про розмінування на Миколаївщині.

Гостями ефіру були:

Сергій Нагорняк, народний депутат, про провокації окупантів на ЗАЕС, про слабкість контролю МАГАТЕ за безпекою на ЗАЕС.

Марина Бардіна, заступниця голови Комітету ВР із питань зовнішньої політики, про майбутній розгляд парламентом ратифікації Римського статуту, про можливі ризики для українських військових у разі ратифікації Римського статуту.

Євгенія Кравчук, заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, про законопроєкт проти заборони російських церковних організацій, про правові механізми заборони.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я, про відсторонення керівника «Охматдиту», про дії фонду, який відмовляється перераховувати «Охматдиту» гроші.

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про ситуацію на кордоні з Росією у Сумській області, про обстріли прикордонних населених пунктів, про напад на прикордонників на Закарпатті.

Віталій Саранцев, речник ОТУВ «Харків», про ситуацію на фронті на півночі Харківщини.

Анастасія Блищик, пресофіцерка 47-ї окремої механізованої бригади, про бої на Покровському напрямку, про евакуацію місцевих жителів з Покровська та Мирнограда.

Дмитро Плетенчук, речник Військово-морських сил, про повідомлення ворогів про збиття українських ракет, які атакували Керченський міст, про ситуацію з ракетоносіями в Чорному морі.

Сергій Лещенко, радник керівника Офісу президента, про політичне значення Курського наступу, про дозволи партнерів застосовувати далекобійну зброю по Росії, про колапс системи управління Росії, про блокування в Росії провладних каналів.

Олексій Гетьман, ветеран російсько-української війни, майор запасу, про підсумки дій ЗСУ в Курській області, про дії ворога з підтягування різних резервів, про керування діями ворога на Курщині ФСБ.

Василь Фурман, доктор економічних наук, про ліміти НБУ на перекази через картки, про боротьбу з тіньовою економікою, про реформу митниці.

Сергій Берендєєв, історик, правник, методист Українського інституту розвитку освіти, про українську історію Курської та Бєлгородської областей Росії, про палац гетьмана Мазепи, про зросійщення українців у цих областях, про можливі сценарії завершення війни та майбутнього Росії, про сценарії розпаду Російської імперії.

Олександр Шульга, доктор соціологічних наук, керівник Інституту конфліктології та аналізу Росії, про протестний потенціал росіян, про колективну психологію росіян, про можливі сценарії суспільних змін у Росії.

Крім того, в ефірі були:

опитування народних депутатів про їхню роботу в комітетах, в округах і роботу з виборцями;

бюлетень «Парламентський тиждень»;

документальний фільм «Шлях додому» про звільнених з полону бійців.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували найбільше — 74 рази (це по 18,5 порушення на годину ефіру в середньому). З інтернету брали картинку й інформацію 14 разів. Скористалися телеграм-каналами командувача Повітряних сил Миколи Олещука, голови Донецької ОВА Вадима Філашкіна, фейсбук-сторінкою міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, сторінкою Нацполіції в соцмережі, ютуб-каналом Сил спеціальних операцій. І ще були «посилання» «місцеві пабліки пишуть», «у мережі з’явилося відео», «я зараз бачив у соцмережах», «я бачив сьогодні в моніторингових пабліках».

Більше половини порушень стандарту (41) були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, Держприкордонслужбу, командування Десантно-штурмових військ, Київську ОВА, Сумську ОВА і Сумську МВА, Сумську облпрокуратуру, МЗС, Мінреінтеграції, Пентагон, МАГАТЕ. І ще були більш розмиті «в рятувальній службі уточнили», «місцеві ЗМІ пишуть», «повідомляє поліція регіону», «повідомила військова адміністрація» (невідомо яка), «кажуть у громаді».

Було 7 абстрактних псевдопосилань: «наразі відомо», «ми знаємо», «за офіційними даними», «повідомляють» (невідомо хто), «існує думка» (невідомо чия), «я читав».

Двічі наводили факти без посилань на джерела.

10 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «місцеві жителі розповідають», «місцева влада закликала», «у фонді пояснили», «кажуть народні депутати», «люди говорять», «у громаді закликають».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 26 разів (це по 6,5 порушення на годину).

Більшістю з цих порушень були невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Тут традиційно. Або не до ладу «перекривали» фото і відео повідомлення про наслідки ворожих обстрілів і про бойові дії на фронті. Або не до ладу використовували архіви для «перекривання» будь-яких текстів.

Ще абияк «ілюстрували» розмови з трьома гостями. Наприклад, говорили з істориком про давню історію Курської та Бєлгородської областей, а показували нинішні бойові дії на Курщині.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цього дня канал установив «персональний» рекорд, але цього разу цілковито позитивний — було «лише» 56 порушень стандарту (це по 14 порушень на годину ефіру в середньому). Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Переважно різні оцінки, наприклад: «залишається найгарячішим на фронті», «після жахливих подій», «була важливою логістичною дорогою», «нелегкий шлях», «кілька гучних процесів», «провели блискучу операцію», «філігранно обстріляла артилерія», «на щастя, постраждалих немає», «день, який увійде в історію», «яка назавжди змінила його життя», «показала неймовірний результат», «але об’єднує їх біль, яку переживав український народ протягом століть», «роботи там просуваються досить повільно», «неоціненність цих собак», «була величезною мрією», «після насичених тижнів», «більше плюсів чим мінусів», «стали ключовими темами», «найбільша спортивна подія». Ну і традиційно найбільше було всіх оцих «зазначив-наголосив» і аж до «вкотре закликав».

Було одне «експертне» міркування: «віднедавна літаки F-16 перебувають на озброєнні України, тому ті ракети можуть значно посилити спроможності українського війська» (ведучий Андрій Сініцин).

Траплялися і маркери авторизації: «хочу зазначити», «зазначимо».

Ведучий гостьової студії двічі не авторизував власних суб’єктивних міркувань.

Ведуча неправильно позначала межі цитати звернення омбудсмана Лубінця до ООН, тож частина цитати звучала як суб’єктивна думка самої ведучої.

Стандарт повноти інформації

Було 33 порушення (більш як по 8 на годину ефіру). 5 разів не титрували синхрони людей у БЗ по Сумах. 28 разів у БЗ не було інтершуму.

Стандарт балансу думок

Стандарт було грубо порушено в студійному обговоренні теми грошей для «Охматдиту» з міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком. Йшлося про відсторонення від виконання обов’язків гендиректора лікарні Володимира Жовніра. Міністр казав про участь керівника лікарні у непрозорому конкурсі. Тож за стандартом редакція мала обов’язково надати слово у відповідь Жовніру. Цього зроблено не було.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 4 порушення стандарту.

Інфографіка ворожих втрат продовжує залишатися складною для сприйняття. Кожен слайд на екрані менше секунди, а майже в кожному ж є і напис, і два види числових даних зі складними числами.

Далеко не кожен глядач зможе це прочитати.

Плюс до того, за кадром ведуча в цей момент не цитує цей текст, а говорить тезово.

Не всі глядачі знають суто військові абревіатури, в сюжеті в титрах «військовослужбовець 3-ї ОШБР», «47 ОМБР».

Інші зауваження

Так і не зрозуміло, навіщо ведучі на початку всіх гостьових студій начитують ті ж повідомлення, які от щойно були у випусках новин. Тими ж словами, з тими ж порушеннями стандартів.

На прощання ведучі жодним чином не анонсували своїх наступних колег з каналу «Ми — Україна».

І таки одного разу забули про фемінітив: «Мамайка», військовослужбовець 3-ї ОШБР» (титр у сюжеті Софії Чолас).

Елементи політичного піару

Треба ж було обов’язково дати синхрон прем’єра Дениса Шмигаля зі статистикою перевезень через морський коридор. Наче це він сам на веслах сидів!

У бюлетені «Парламентський тиждень» був класичний «паркет» про зустріч спікера парламенту Руслана Стефанчука з американськими сенаторами. Слово надали одному Стефанчуку, сенаторам слова не дали. Ніяких принципових новин у тому, що саме «зазначив», «вкотре закликав» і «наголосив» пан Стефанчук, не було. Власне кажучи, «новиною» був сам факт зустрічі.

Там же так само «паркетно» згадали й про те, що спікер Стефанчук привітав олімпійців.

Обговорення теми з грошами для відбудови «Охматдиту» з міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком було грубо незбалансованим. Ведучі дали змогу міністру комфортно і повністю викласти його версію подій. Це виглядало як «відпрацювання теми».

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

У проаналізованому ефірі каналу не було російських пропагандистських наративів. І доволі рідкісний випадок, коли в ефірі каналу не було жодного з токсичних ведучих.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин каналу була ніякою в репортажній частині — єдиним репортажним сюжетом був більше нарисовий спецрепортаж із Борової. Єдине пряме ввімкнення було нерепортажним. У гостьових студіях побувало 4 ньюзмейкери.

Стандарти журналісти каналу порушували 194 рази. Це по 48,5 порушення на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт достовірності — 74 рази. Більше половини з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували рекордно (як для каналу) мало — «лише» 56 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Більшістю з 33 порушень стандарту повноти інформації була відсутність інтершуму на відео в БЗ. Більшістю з 26 порушень стандарту точності були невідповідності картинки й тексту за кадром у БЗ і сюжетах. 4 рази порушили також стандарт доступності подачі інформації. Крім того, одного разу було грубо порушено стандарт балансу думок.

У проаналізованому ефірі каналу було 4 прояви політичного піару. «Паркетний» матеріал про прем’єра Дениса Шмигаля на засіданні уряду і два «паркетних» матеріали про спікера парламенту Руслана Стефанчука. І незбалансована «комфортна» розмова з міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком про ситуацію навколо відбудови «Охматдиту».

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Ми — Україна» (18:00–22:00 17 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою. Новини вели по черзі Людмила Добровольська й Олег Панюта, підсумковий випуск вони вели вдвох, гостьові студії вели Юлія Галушка й Олег Білецький.

В ефірі були такі сюжети:

про те, що відбувається на прикордонні Сумщини й Курщини,

про прифронтовий Покровськ,

про життя прифронтового Оріхова на Запоріжжі,

про відновлення роботи харківського видавництва «Фактор-друк» після травневої ракетної атаки ворога,

про наслідки ворожого ракетного обстрілу Сум,

про бойові дії на Курщині,

про російських військовополонених із Курщини,

про імовірність зняття обмежень на застосування західної зброї по Росії,

про пропагандистські фейки Росії щодо Курської операції,

про можливості росіян купувати європейську нерухомість,

про створення професії демінера в Україні,

про ветерана-розвідника, який після важкого поранення зайнявся професійним спортом.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради, про перспективи ухвали закону про заборону діяльності російських церков в Україні, про ратифікацію Римського статуту, про законопроєкт щодо позбавлення зрадників і колаборантів державних нагород, про демобілізацію військових, про підвищення податків, про реформу митниці, про дієздатність парламенту, про виклики проведення повоєнних виборів.

Микола Колісник, заступник міністра енергетики, про ситуацію в енергосистемі, про наслідки останніх атак ворога по енергооб’єктах, про відімкнення електрики, про імпорт електрики з Європи, про економне споживання електрики українцями.

Олег Калашніков, пресофіцер 26-ї артбригади, про ситуацію на фронті під Часовим Яром, про бомбардування Часового Яру.

Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про політичні результати Курського наступу ЗСУ, про значення Курської операції для зміни настроїв у Росії, про політику щодо етнічних українців Курщини.

Павло Нарожний, засновник благодійної організації «Реактивна пошта», про знищення українською авіацією мостів на Курщині, про можливі варіанти контрдій ворога, про збільшення виробництва більш далекобійних ракет у США, про відсутність дозволів на використання американських ракет по території Росії.

Андрій Риженко, капітан першого рангу запасу, про ситуацію з російськими ракетоносіями в Чорному морі, чому Росія масовано не стріляє «калібрами».

Ігор Попов, експерт центру «Об’єднана Україна», про заяви Лукашенка і про спроби Росії посилити залучення Білорусі до війни в Україні, про ймовірність залучення білоруських військ до війни проти України.

Олександр Краєв, експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма», про майбутні дебати між кандидатами у віцепрезиденти США.

«Самурай», офіцер першого окремого загону Центру спецпризначення «Омега», про збір на потреби підрозділу, про ситуацію на фронті на Донеччині.

Микола Волохов, командир підрозділу «Терра» 3-ї ОШБ, про ситуацію на фронті на Харківському напрямку, про озброєння ворога, про зміни у тактиці росіян, про цивільних у зоні бойових дій.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 64 рази (це по 16 порушень на годину ефіру в середньому). Найбільше було інформації та картинки з телеграм-каналів і соцмереж. Зокрема користувалися телеграм-каналами різних підрозділів ЗСУ і «Хочу жить», а також ворожими анонімними телеграм-каналами «Baza», «Осторожно новости», «Readovka», «ТАСС». Брали відео зі сторінки Нацполіції в соцмережі. Скористалися фейсбук-сторінками Офісу генпрокурора і МЗС. І були «посилання» «у соцмережах з’явилося відео», «мережами ширилося відео», «росіяни в пабліках голосять», «наші бригади, які звільняють Курщину, пишуть» (певно ж не в листі до редакції).

Було 15 узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, ГУР, ДСНС, Офіс генпрокурора, Міненерго, Центр нацспротиву, Міноборони Німеччини й США. Були ще більш розмиті «заявила Іспанія» і «повідомляє обласне керівництво».

Було 13 абстрактних псевдопосилань: «відомо», «офіційно відомо» і навіть «достеменно відомо», «раніше з’являлася інформація», «є оновлені дані», «мовляв», «за приблизними підрахунками» (невідомо чиїми), «кажуть» (невідомо хто), «закликають» (невідомо хто), «додали» (невідомо хто).

8 разів наводили факти без будь-яких посилань на джерела.

І ще було 9 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «у Центрі протидії дезінформації попереджають», «у США називають», «влада Донеччини закликає», «місцева влада закликала», «кажуть аналітики», «експерти ставлять під сумнів», «кажуть люди», «пояснюють ріелтори».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 27 разів, це майже по 7 порушень щогодини. 22 з цих порушень були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, під текст «Росія вперше вийшла з ініціативою переговорів про обмін полоненими» чомусь показували, як на якусь сцену виходять… Кирило Буданов, Дмитро Лубінець і двоє військових.

Невідповідно «ілюстрували» розмову з одним з експертів.

У сюжеті про події на Курщині авторка казала «декомунізують російські міста», а на цих словах показували, як український військовий збиває російський герб. Це вже точно не про «декомунізацію». У сюжеті про Оріхів авторка казала: «хтось називає цифру в 1000». Це чотири цифри насправді.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 221 порушення стандарту. Це більш як по 55 порушень на годину в середньому або ж майже по порушенню щохвилини.

Майже все це (217 порушень) були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Були суто емоційні оцінки: «тут точаться найзапекліші бої», «вивозять їх із пекла», «вгатили крилатим «іскандером», «щоденно гатять», «та кожний крок тут — гра в життя та смерть», «успіх приголомшливого просування», «їхня кількість вражає», «спалахнув скандал», «на щастя, не доїхала».

Були просто оцінки з будь-яких приводів: «майже впритул підійшли», «московити уперто сунуть», «ситуація на напрямку дуже складна», «гідну відсіч дають», «розпіарених кадирівських спецпризначенців», «так ефективно наступати», «протяжний свист і далі гучний вибух», «широко відомі численні незаперечні факти», «публічне уперте виправдання», «яку дурню вигадує російська пропаганда», «заходилися активно скуповувати», «дуже швидко і дуже обережно», «поширювати побрехеньки», «але брехати йому не звикати», «занадто великий конфлікт», «величезна вирва», «миттєво спалахнули», «швидко приборкали вогонь», «суттєво пошкоджений», «результативно попрацювали», «величезний фургон», «унікальне обладнання», «самопроголошений президент», «роботи вдосталь», «універсальний транспорт», «паливо на вагу золота», «роздають гуманітарку дуже швидко», «місцеві беруть все також швидко», «важке і довге лікування», «був доволі великим містом», «несподівану операцію», «всерйоз занепокоїлись», «активно працюють», «найпопулярніші напрямки», «справжній бум», «скуповують поспіхом усе» тощо.

Було чимало міркувань журналістів — «експертних» думок, припущень і навіть якихось, даруйте, «політичних заяв»: «Для нас це надзвичайно важливо, бо саме звідти ворог щодня веде вогонь по наших містах та селах». «І це ще один доказ російського терору, бо метою ударів «смерчів» є ураження якомога більшої площі і з якомога більшою кількістю жертв і руйнувань». «Зараз в руках московитів тисячі українців і повернення їх усіх — наш безумовний пріоритет». «І на відміну від Росії, яка нищить, мародерить, катує і вбиває, українські військові на підконтрольній території ворожої країни дотримуються правил і звичаїв війни» (ведуча Людмила Добровольська). «Це стратегічно важлива переправа для російської армії». «Фактично ЗСУ створюють таку собі оборонну лінію по річці Сейм і крок за кроком зміцнюють фланги наступу і розширюють зону контролю в Курській області» (сюжет Влади Цимбаленко). «А це автоматично надає дозвіл на використання як американської техніки, так і зброї» (сюжет Юрія Гули). «Це лише один із можливих сценаріїв, а їх у Росії розглядають кілька, зокрема й операція під чужим прапором» (сюжет Олени Чернякової).

Траплялися маркери посилення уваги: «ба більше», «до речі», «і найцікавіше».

Двічі ведуча гостьової студії не авторизувала власних міркувань.

І було два безпідставних узагальнення: «росіяни уже втрачають віру у свою пропаганду», «не надто привабливий, на перший погляд, але росіянам подобається».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 29 разів (більш як по 7 порушень на годину).

Не досить було в сюжеті представляти Олександра Коваленка лише як «військового експерта». У 6 матеріалах були нетитровані синхрони.

Не було позначене датою архівне відео Джонсона в Києві.

У 20 матеріалах на відео не було інтершуму.

Стандарт балансу думок

Двічі давали в повідомленні звинувачення міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка на адресу керівника «Охматдиту» Жовніра. Позицію останнього не представляли.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 18 порушень (по 4,5 на годину в середньому).

Жодного сенсу не було показувати скриншот з фейсбук-сторінки Офісу генпрокурора. Занадто дрібний шрифт, ведуча при цьому за кадром говорить про щось інше. А надто — показувати скриншот з якогось британського видання зі сліпим текстом англійською. Не було сенсу показувати скриншоти зі сліпими дрібними текстами ні з російського телеграм-каналу «ТАСС», ні з фейсбук-сторінки МЗС. Та ще й щось там виділяти маркером. Так само фейсбук-сторінку міністра Ляшка. Ну от що — це хіба можна прочитати?

Нема жодного сенсу показувати таке та ще й щось там маркером виділяти. Ніхто цього прочитати з екрана телевізора не зможе.

Якось забагато було інформації на одиницю площі та й на одиницю часу, бо за кадром у цей момент авторка сюжету говорить про щось інше.

Що з цього всього сприймати глядачу? Читати один текст, чи інший, чи слухати журналістку?

На мапі бойових дій занадто дрібним шрифтом зроблено написи назв населених пунктів, прочитати дуже важко.

Крім того, журналісти вживали слова, значення яких частина аудиторії точно не знає: «шеф-кухар топ-класу», «Курська офензива», «іншу дефініцію вкладаємо», «воно буде таким дещо візіонерським», «був дедлайн».

Інші зауваження

Оце постійне «на Росії», чесно кажучи, звучить у новинах каналу щонайменше дивно. Бо якщо це сарказм — то він геть порушує стандарт відокремлення фактів від думок, а якщо не сарказм — то це просто звучить безграмотно.

Резюме

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажні сюжети і 2 гості-ньюзмейкери. Із сюжетів найкращими якраз і були всі ці чотири репортажі: Олесі Боровик про те, що відбувається на прикордонні Сумщини й Курщини (оператор Олександр Олексієнко), Олени Каптюх про життя прифронтового Оріхова на Запоріжжі (операторка Дарина Зорянова), Марини Асмолової про прифронтовий Покровськ (оператор Михайло Головненко), Ірини Антонюк про відновлення роботи харківського видавництва «Фактор-друк» після травневої ракетної атаки ворога (оператор Олексій Жучков).

Стандарти журналісти каналу порушували 357 разів. Це більш як по 89 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по півтора порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 221 раз. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. 64 рази порушували стандарт достовірності. Найбільше було інформації та картинки з соцмереж і телеграм-каналів. З 29 порушень стандарту повноти інформації більшістю було відео без інтершуму. З 27 порушень стандарту точності більшістю були невідповідності між картинкою і текстом у БЗ і сюжетах. Крім того, 18 разів порушували стандарт доступності подачі інформації, двічі — стандарт балансу думок.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Перший канал Суспільного (18:00–22:00 17 серпня)

Зміст ефіру

Структура вечірнього ефіру каналу змінилася: 30-хвилинні випуски новин були щодвігодини, решта ефіру — гостьові студії. Що не дуже добре як для інформаційного каналу, де усе ж випуски новин повинні бути щогодинними, особливо ж у праймтайм. Новини вів В’ячеслав Афутін, гостьові студії — Ганна Чередниченко й Анатолій Єрема.

В ефірі були такі сюжети:

про ситуацію в контрольованій ЗСУ російській Суджі,

про бої спецпризначенців на Запоріжжі,

про наслідки ракетного удару по Сумах,

про прощання з медикинею «Госпітальєрів» Олександрою Мулькевич у Києві,

про життя прифронтового Золочіва на Харківщині,

про життя прифронтової Юнаківки на Сумщині,

про змагання з приготування борщу на Житомирщині,

про нестачу питної води у Криму.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Михайло Цимбалюк, народний депутат від фракції «Батьківщина», про перспективи розгляду законопроєкту щодо виплат військовим, які воюють на території країни-агресорки, про законодавство для надання українського громадянства військовим з інших країн, які воюють за Україну.

Маргарита Ідрісова, заступниця голови Покровської МВА, про безпекову та гуманітарну ситуацію в прифронтовому Покровську, про поранених із Мирнограда, евакуйованих до Покровська, про евакуацію людей з Покровська.

Наталія Піпа, секретарка Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій, про державні гранти для вступників на навчання в вишах, про умови отримання грантів.

Віталій Саранцев, речник ОТУВ «Харків», про ситуацію на фронті на Харківському напрямку, про втрати противника за добу.

Віталій Шапран, фінансист, економіст, член Ради НБУ в 2019–2021 роках, про пропоновані урядом підвищення чинних податків та запровадження нових, про імовірність іміграції бізнесів або переходу їх у тінь, про інші джерела збільшення бюджетних доходів, про шляхи реального реформування податкової системи.

Онисія Синюк, правова аналітикиня Центру прав людини, про евакуацію росіян Курщини з зони бойових дій на територію України, про гуманітарні зобов’язання України на окупованих російських територіях.

Ярослав Гришин, адвокат, правозахисник, про зміни у військовому обліку, зроблені Кабміном, про цифровізацію армії.

Ігор Рейтерович, кандидат політичних наук, керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку, про публікації в німецькій пресі щодо начебто замороження фінансової допомоги Україні, про публікацію WP про нібито зрив переговорів про припинення вогню між Україною і Росією через Курський наступ, про розблокування роботи парламенту і перспективи ухвали заборони церков, пов’язаних з РПЦ.

Андрій Яковлєв, юрист медійної ініціативи «За права людини», про відео окупантів про відрізану голову нібито українського військового, про воєнні злочини окупантів, про відповідальність російської влади, про верифікацію справжності подібних злочинів.

Костянтин Криволап, авіаційний експерт, про імовірність постачання США ракет JASSM до F-16 дальністю 370 кілометрів, про можливості, які можуть дати ці ракети українським Повітряним силам.

Ігор Молодан, експерт з виживання, інструктор з виживання і тактичної медицини міжнародної категорії, про зміни в «тривожній валізі» з 2022 року до сьогодні, що варто в ній оновити, про методи виживання в умовах різних загроз, зокрема ядерної загрози.

Денис Попович, воєнний оглядач видання «Апостроф», про вплив Курської операції на події на різних ділянках фронту в Україні, про перекидання строковиків на Курський напрямок, про поповнення обмінного фонду, про основні події на фронті на різних напрямках фронту.

Марина Мірзаєва, історикиня і військовослужбовиця 3-ї ОШБ, про те, як відбувається захист культурних пам’яток під час бойових дій, про такий же захист культурних пам’яток на ворожій території, яку контролює ЗСУ.

Анатолій Лойшин, заступник начальника Військового інституту Київського університету, про набір абітурієнтів на військові спеціальності.

Роман Бугайов, старший офіцер реактивної артилерійської батареї 47-ї ОМБР, про бої та ситуацію на Покровському напрямку.

Андрій Щекун, уповноважений представник Кримської єпархії ПЦУ, координатор «Кримської платформи», про знищення окупантами останньої церкви ПЦУ в Криму, про переслідування вірян ПЦУ у Криму.

Сергій Бульба, білоруський опозиційний діяч, засновник білоруського «Білого легіону», про заяви Лукашенка щодо застосування ядерної зброї та щодо його «заклику до миру».

Крім того, в ефірі були:

відеозвернення президента Володимира Зеленського;

запис зустрічі президента Володимира Зеленського з Всеукраїнською радою церков;

проєкт «Думка» Ганни Железняк про пропоновані урядом підвищення та запровадження нових податків.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 25 разів, це більш як по 6 порушень на годину ефіру в середньому. Найбільше було інформації, взятої в телеграм-каналах і на сторінках в соцмережах — 19 порушень. Зокрема користалися телеграм-каналами 47-ї ОМБР, Херсонської ОВА, голови Донецької ОВА Вадима Філашкіна, київського міського голови Віталія Кличка, командувача Повітряних сил Миколи Олещука, омбудсмена Дмитра Лубінця, керівника Дніпропетровської облради Миколи Лукашука і ворожим телеграм-каналом «Baza». А також фейсбук-сторінкою міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, сторінкою Нацполіції. І брали відео з ютуб-каналу «Крым на ладони».

Тричі робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів. Так «посилалися» на Повітряні сили й на Мінфін Німеччини.

І тричі зробили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «за словами військових», «кажуть експерти».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушили лише 6 разів. Усе це були невідповідності картинки та тексту в БЗ.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 40 порушень стандарту (по 10 порушень на годину).

Усе це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій: «гатили з реактивної системи залпового вогню», «невелика пожежа», «рівень води швидко знижується», «сильно пошкоджено супермаркет», «виглядає відносно цілим», «центр насправді трошки зруйнований», «налаштовані вони доволі негативно, категорично», «місцевих небагато». І більше половини з цих порушень були оцінкові дієслова «зазначив», «наголосив» тощо.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушили двічі.

Не досить було Костянтина Криволапа представляти лише як «авіаційного експерта», а Дениса Поповича лише як «військового (це в сенсі воєнного) оглядача».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 6 порушень стандарту.

У титрі було: «командир батальйону ударних БПАК «Ахілес» 92-ї ОШБ». Не всі глядачі знають значення військових абревіатур.

Незрозуміло, навіщо було оце показувати, та ще й щось там маркером виділяти? Невже в редакції гадають, що це бодай якийсь глядач зможе прочитати?

Ведучий казав про «основні меседжі».

Інші зауваження

Якось дивно, що ведучий новин не анонсував наприкінці випусків своїх колег у розмовній студії.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 7 репортажних сюжетів і 3 гості-ньюзмейкери. Із сюжетів найкращими були репортажі Тараса Ібрагімова про ситуацію в контрольованій ЗСУ російській Суджі (оператора не вказали) і Маргарити Галіч про бої спецпризначенців на Запоріжжі, а також спецрепортаж Валерії Ємець про життя прифронтового Золочіва на Харківщині (оператор Антон Каліта).

Стандарти журналісти каналу порушили за чотири години ефіру 78 разів, це по 19,5 порушення на годину ефіру в середньому. Більше половини з них були порушеннями стандарту відокремлення фактів від думок. Їх було 40 і всі вони були суб’єктивними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 25 разів, переважною більшістю з цих порушень була інформація, взята в телеграм-каналах і соцмережах. Крім того, 6 разів порушили стандарт доступності подачі інформації, 5 разів — стандарт точності та двічі — стандарт повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканали ICTV та СТБ (12:00–15:00 і 20:00–21:00 18 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефіру медіагрупи була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями або фільмами. Також до оцінки я взяв годинний тижневик, який виходив в ефір цього дня о 20-й годині. Новини вела Оксана Гутцайт, гостьові студії вів Вадим Карп’як, тижневик вела Оксана Соколова.

В ефірі були такі сюжети:

про ситуацію в контрольованій ЗСУ російській Суджі,

про прощання з загиблим нацгвардійцем Володимиром Кощуком на Рівненщині,

про виставку картин матерів і дружин загиблих військових у Львові,

про бойові дії ЗСУ на Курщині,

про бої у Курській області та реакції Заходу,

про наслідки ворожого обстрілу Степанівки на Херсонщині,

про польовий полігон для тренування пілотів дронів на Запоріжжі,

про школу операторів дронів при 128-й бригаді ТРО Дніпра,

про настрої у російських елітах на тлі Курської операції ЗСУ,

про закриття ютубу в Росії,

про нищення Україною ворожих військових аеродромів і бойових літаків,

про російських військовополонених на Запоріжжі,

про обмеження, які вводить Китай на експорт дронів і складників до них,

про роботу парку «Межигір’я» після передачі його державі,

про підвищення цін на базові харчі,

про відпочинок поранених ветеранів на інклюзивному пляжі в Одесі,

про херсонського фермера-переселенця, який вирощує кавуни на Львівщині,

про центр реабілітації поранених військових у подільській Бакоті на Хмельниччині.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Олександр Алфьоров, історик і військовослужбовець, про історично українську Курщину, про історичне нищення української культури Росією протягом останніх століть, про нинішній етнічний склад Курської області, про гетьмана Мазепу на Курських землях, про історичну українську Брянщину.

Василь Байдак, стендап-комік і волонтер, про збір на РЕБи для фронту на Харківщині, про розвиток волонтерства на потреби ЗСУ, про жарти для військових і жарти для цивільних, про жарти про ворогів, про волонтерський тур Європою.

Крім того, в ефірі були:

два фільми проєкту «Громадянська оборона» про події в Росії;

два фільми проєкту «Антизомбі» про російську пропаганду.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 79 разів (це майже по 20 порушень на годину ефіру в середньому).

З телеграм-каналів і соцмереж брали інформацію і картинку 27 разів. Користувалися телеграм-каналами різних підрозділів ЗСУ, «Хочу жить» і брали чимало відео з ворожих анонімних телеграм-каналів «Astra», «ВЧК-ОГПУ», «Это Ростов», «Readovka», «Mash» та інших. Користувалися сторінками в соцмережах Нацполіції, Херсонської МВА, ДСНС Київщини, командувача Повітряних сил Миколи Олещука і фейсбуком міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка. Були «посилання» «у соцмережах місцеві жителі стверджують» (росіяни), «на відео, яке поширюють російські соцмережі», «низка російських та українських телеграм-каналів повідомляли», «повідомляють місцеві телеграм-канали» (ворожі).

Було 22 узагальнених розмитих псевдопосилання на джерела фактичної інформації. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, МЗС, ДСНС, Донецьку ОВА, «за даними місцевої влади» (якоїсь Херсонської, але невідомо якої). Були ще більш розмиті «влада Британії зазначила», «за інформацією військових», «російська влада заявляє», «стверджують російські пропагандисти». І було ще от таке «посилання» «про це повідомило видання “Важные истории” з посиланням на джерело, яке обізнане з ситуацією у цих підрозділах» (тут мало того, що послалися на апріорі брехливе видання, бо російське, так ще й воно саме, брехливе, «посилалося» на якесь анонімне джерело в якихось російських військових підрозділах).

Було 5 абстрактних псевдопосилань: «кажуть», «називали» (невідомо хто), «обіцяють» (невідомо хто) і «найпрекрасніше», як на мій смак, — «за непідтвердженими даними». Агов, редакціє, чи це не є ваша робота — спочатку перевірити й підтвердити дані, перш ніж пхати їх у всеукраїнський ефір?!

Ще двічі наводили фактичну інформацію без посилань взагалі.

23 рази робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «в уряді Британії вважають», «на Заході заговорили», «офіційний Пекін заявив», «російські пропагандисти закликають», «кажуть бійці», «зізнаються бійці», «українські волонтери та військові називають», «захисники твердять», «пояснюють у громаді», «розповідають місцеві», «кажуть жителі Курщини», «експерти відзначають», «наші експерти кажуть», «експерти радять» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 20 разів. Це по 5 порушень на годину в середньому і все це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. І все доволі традиційно.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 258 разів. Це по 64,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини.

Більшістю з цих порушень традиційно були суб’єктивні думки журналістів у новинах — 192 рази.

Тут були й суто емоційні оцінки: «пережили справжнє пекло», «характер пекельних дій», «окупанти напередодні вгатили», «на жаль, внаслідок…», «понівечено чотири автомобілі», «це були кілька хвилин радості і надії», «на щастя, обійшлося без жертв», «хоч на серці досі болить», «виплеснути свій біль на полотно», «ситуація ще скрутніша», «заледве вціліли».

І чимало було будь-яких оцінок з будь-яких приводів: «скрізь наслідки жорстоких боїв», «внаслідок потужного прильоту», «масштабну атаку», «масштабного прориву», «найскладніша ситуація», «численні забої», «був надійним побратимом», «після тривалих складних маневрів», «малесенькі групи», «відносно великим пулом», «відверто розгублені», «вдало об’єднали», «вкрай необхідний засіб». «активно обороняють», «активно використовують», «активно розвивати туризм», «справжня високотехнологічна фабрика», «складніша історія», «зажили серед окупантів лихої слави», «прискіпливо опановує», «неабиякі труднощі», «були дуже рідкими», «ставки були високими», «унікальна на планеті», «унікальний клімат», «унікальна виставка», «унікальні особисті історії», «справжні мистецькі шедеври», «туристична Мекка України», «кипить робота», «культовий французький актор», «зіркою кіно», «сотні яскравих ролей», «найвідоміші фільми», «фешенебельні яхти», «таємнича Бакотська затока», «потрапити до Бакоти досить просто», «стала місцем спокою та душевного відпочинку» тощо.

Було чимало й міркувань журналістів — «експертних» думок, припущень, патосу тощо: «Невидиме світу британське обладнання, в тому числі безпілотники, відіграло центральну роль у новій операції України». «І така структура дає змогу армійцям, що боронять Запорізький напрямок, швидко пристосовуватися до ситуації». «Головна зброя цієї війни — дрони». (ведуча Оксана Гутцайт). «Але наснаги витурити ворога з нашої землі цим військовим не позичати» (сюжет Христини Венгеляускайте). «Залишився єдиний міст у селі Криж, після очевидного швидкого знищення якого постачання оборонного району угруповання росіян ляже на понтони та човни» (сюжет Олександра Мужичука). «Іронія долі — колишній комп’ютерник через новітні технології дістав каліцтво і завдяки їм же лишився живим» (сюжет Андрія Почтєва). «Унікальний клімат робить Бакуту конкуренткою багатьом міжнародним курортам» (сюжет Людмили Цимбалюк). «Суттєво перешкоджати чи заборонити експорт дронів Китаю невигідно, бо це втрата величезних доходів». «Для України це черговий сигнал розвивати і нарощувати власне виробництво» (сюжет Наталії Кулик). «Та головне — гроші тепер ідуть на користь країни» (сюжет Тетяни Демух).

Траплялися і маркери суб’єктивної думки й посилення уваги: «зазначу», «додам», «але найцікавіше», «до речі», «ба більше».

Доволі традиційно для медіагрупи ведучі розмовних студій працюють за стандартами (цього дня це був Вадим Карп’як), а якимось аномальним контрастом є робота всіх без винятку журналістів тижневика. Цього дня в тижневику стандарт відокремлення фактів від думок було порушено 61 раз! Усе це були не авторизовані, як це належить за стандартом, суб’єктивні міркування. Такі, наприклад, як:

«Цей мем чудово ілюструє нестандартний проривний підхід, яким українці здивували увесь світ». «З таким темпом є загроза перерізання стратегічно важливих доріг від цього логістичного центру на захід і південь». «Це не означає, звісно, що завтра у нас відкриються кафешки, як в Голландії, де можна забити косячок, ну абсолютно ні». «Боротися варто з корупцією, а не з медичним канабісом, який дозволений в цивілізованому світі, до якого ми хочемо рухатись, аби не стати як Росія, де нині забороняють навіть ютуб» (ведуча Оксана Соколова). «Щоб не зганьбитися на всю Росію, Кадиров міг впасти в ноги Путіну, щоб його бійців терміново обміняли, а це вже шанс за кожного з них повернути кілька наших». (сюжет Костянтина Павлова). «Що це — випадковість, спричинена загальним хаосом початку бойових дій, чи можливо серед російської верхівки завівся «кріт», який навмисно підставляє під удар власні війська». «А можливо він хотів підставити Путіна, адже очільник Кремля — виходець із спецслужб, а конкуренція між «партією генералів» і «партією гебістів» в РФ традиційна». «Отже, брехня Герасимова — подвійний удар, і по Путіну, і по Бортникову одночасно, тобто генералітет копає під гебістів, а сам Герасимов вмиває руки» (сюжет Павла Васильєва). «Але навіть та ППО, яка є, має серйозні вади, що робить її малоефективною для захисту летовищ від БПЛА». «Конспірологічні методи, до яких росіяни вдавалися раніше, щоб убезпечити свій авіапарк, виявилися дитячим белькотом проти українських БПЛА». «Та найцікавіше — під загрозою тепер можуть опинитися аеродроми, якими користуються Путін та його посіпаки» (сюжет Алли Чиж). «Аномальна спека цьогоріч дійсно неабияк вплинула на формування цін на продукти» (сюжет Любові Кукли). «Втім кремлівській владі начхати на сльози громадян, у російської влади забагато своїх претензій до ютуб» (сюжет Валерії Черненко). Тут, як бачите, було все — і «кваліфікована експертиза», і припущення, в тім числі відверто конспірологічні, і навіть якісь «політичні заяви».

Ще було 4 безпідставних узагальнення: «люди дякують нашим військовим, але не розуміють, чому і до них прийшла війна» (це про росіян), «ось об’єкти, про які від 6 серпня пишуть буквально усі», «жителі Росії неабияк здивовані».

А ще велику цитату (з п’яти складних речень) експертної думки щодо гуманітарних зобов’язань України на російських землях ведуча новин зачитувала без належного маркування авторства, тож переважна частина цієї цитати звучала як велике суб’єктивне міркування самої ведучої. Чесно кажучи, це доволі системна «хвороба» редакції новин медіагрупи.

Стандарт повноти інформації

Було 11 порушень стандарту (майже по 3 на годину).

Не досить було в сюжетах представляти Михайла Самуся, Сергія Грабського й Олександра Коваленка лише як «воєнних експертів», Богдана Долінце, Костянтина Криволапа й Анатолія Храпчинського лише як «авіаційних експертів». Причому це було все в сюжетах тижневика, які не обмежені хронометражем, як новинні сюжети.

В одному з цих сюжетів двічі не титрували синхрони експерта Сергія Грабського. Лише на третій раз його представили глядачам. От говорить людина з екрана якісь експертні думки, а глядач же не розуміє, в чому полягає компетентність цієї людини.

Віктора Ягуна в сюжеті титрували як «генерал-майора Служби безпеки України», забувши додати, що він генерал-майор запасу. А саме це і визначає його статус як експерта, а не як учасника подій.

Не титрували датою бекграундове відео розбору завалі в «Охматдиті».

У сюжеті про подільську Бакоту замість інтершуму була навіщось музичка. І чомусь БЗ про бої на фронті було без інтершуму, що загалом нехарактерно для медіагрупи.

Стандарт балансу думок

Було одне, але грубе порушення. У повідомленні про відсторонення гендиректора «Охматдиту» була викладена версія міністра Віктора Ляшка, позицію ж відстороненого Жовніра не озвучували й ніяк не позначали.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт порушували 14 разів.

Навіщось показували динамічний скрин із сайту Sky News — дрібний текст та ще й англійською. Так само недоречно було показувати скриншоти текстів різних британських і американських видань у сюжеті про реакції на наступ України на Курщині. І скриншот із «Бабеля». І скриншот із сайту МАГАТЕ.

Білим текстом по світло-сірому тлу — це дуже погана ідея, прочитати це глядачам було важко.

У сюжеті про полігон для дронарів в титрах було: «141-ї ОПБр». Далеко не всі глядачі знають значення військових абревіатур. Так само у сюжеті титр на синхроні був «командир батальйону УБПАК "Ахілес" 92 ОШБ».

Ще були: «маса пізнавального контенту», «дивилися лайфхаки», «і вже є успішний кейс».

А в сюжеті про безпілотники було: «ідентичної альтернативи». Невже те ж саме не можна сказати справжньою українською?

Стандарт оперативності

Було одне порушення стандарту. Призначення в.о. гендиректора «Охматдиту» й відсторонення Жовніра — це була новина попереднього дня.

Інші зауваження

Одного разу ведуча Оксана Гутцайт таки забула про фемінітив: «країни-агресора».

Елементи політичного піару

Був відвертий бізнесовий піарівський сюжет про курорт Бакота на Хмельниччині, аж до озвучення цін на номери й пояснень, як туди дістатися.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була дуже слабкою. Було 3 репортажні сюжети. Жодного прямого ввімкнення. Жодного гостя-ньюзмейкера. З сюжетів кращими були репортаж Ольги Чайко про ситуацію в контрольованій ЗСУ російській Суджі (оператор Володимир Коваленко) і сюжет Андрія Почтєва про польовий полігон для тренування пілотів дронів на Запоріжжі (оператор Артем Дежанков).

Стандарти журналісти медіагрупи порушували 384 рази. Це по 96 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по півтора порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 258 разів. Переважною більшістю з цих порушень традиційно були суб’єктивні думки журналістів у новинах, у тижневику традиційно було дуже багато не авторизованих належним чином міркувань журналістів. Стандарт достовірності порушували 79 разів. Найбільше було неперевіреної інформації та відео з телеграм-каналів і соцмереж. Усі 20 порушень стандарту точності були невідповідностями картинки й тексту в БЗ і сюжетах. 14 разів порушували стандарт доступності подачі інформації. По одному разу порушили також стандарт балансу думок і оперативності.

Був один прояв бізнесового піару — прорекламували в сюжеті курорт Бакота на Хмельниччині. Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи цього дня не було.

Телеканал «Інтер» (16:00–20:00 18 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин і продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Анастасія Даугуле, гостьові студії по черзі вели Ірина Баглай і Олександр Васильченко.

В ефірі були такі сюжети:

про бої в Серебрянському лісництві,

про наслідки ворожого обстрілу Сум,

про тренування у Вінниці екстрених служб на випадок хімічного забруднення,

про захід для ветеранів війни та родин загиблих воїнів на Одещині,

про благодійний забіг «За мову» у Києві,

про благодійний книжковий фестиваль у Києві,

про книжкову акцію з обміном книжок у Львові,

про ситуацію на Курщині,

про ситуацію на східному фронті,

про відсутність води в Апостоловому Дніпропетровської області,

про заборону на використання британських ракет по території Росії,

про роботу льотчиків бойових гелікоптерів,

про реабілітацію поранених бійців за допомогою дайвінгу в Києві,

про перебіг передвиборчої кампанії в США,

про літню «Школу винахідників» на Хмельниччині,

і групи авторів про благодійний велопробіг британського волонтера з Великої Британії до України,

про 100-літню жінку з Черкащини.

Були прямі ввімкнення:

про підготовку з’їзду Деморатичної партії США з висування кандидата в президенти,

про наслідки ворожих обстрілів на Запоріжжі,

про наслідки ворожих обстрілів Миколаївщини та Херсонщини,

про наслідки ворожих обстрілів Харківщини,

про спортивні змагання ветеранів у Хмельницькому.

Гостями ефіру були:

Євгенія Кравчук, заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформполітики, про перспективи ухвалення парламентом законопроєкту щодо заборони російських церков в Україні, про деталі норм, пропонованих у законопроєкті та в поправках до нього.

Ганна Замазєєва, голова Держагентства з енергоефективності та енергозбереження, про державні програми з забезпечення бізнесів і споживачів відновлювальними джерелами енергії.

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів населених пунктів області, про евакуацію людей, про повернення кількох людей з окупованих територій, про відновлення зруйнованої ворогом інфраструктури.

Андрій Коваленко, голова Центру протидії дезінформації, про російські фейки з приводу Курської операції ЗСУ, про російські фейки на західну і східну аудиторію, про «ядерні» фейки від Лукашенка, про використання росіянами різних платформ для впливу на українську аудиторію, про способи визначення фейковості інформації.

Наталя Іванченко, гендиректорка Львівського обласного центру контролю і профілактики хвороб МОЗ, про зростання кількості захворювань на ковід, про особливості нового штаму, про готовність медичної системи до збільшення кількості хворих.

Владислав Фарапонов, голова Інституту американістики, аналітик «Інтерньюз-Україна», про перебіг передвиборчої кампанії в США, про шанси обох кандидатів на перемогу, про майбутні дебати.

Денис Попович, воєнний оглядач видання «Апостроф», про перебіг Курської наступальної операції, про значення підриву мостів, про реакції військово-політичного керівництва Росії на український наступ, про питання резервів ворога для перекидання на Курщину.

Ігор Луценко, командир підрозділу ударних БПЛА «Орден Сантьяго», про збір на дрони для підрозділу, про дозвіл Генштабу на пряму мобілізацію військовими частинами, про питання переводів військовослужбовців між різними підрозділами.

Геннадій Поберезніченко, волонтер проєкту «Народний FPV», про кустарне виробництво FPV-дронів, про онлайн-курс з навчання виробництва дронів.

«Лайт», військовослужбовець, координатор проєкту «Народний FPV», про кустарне виробництво FPV-дронів, про онлайн-курс із навчання виробництва дронів.

Богдан Януш, заступник командира батальйону 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, про збір на РЛС для бригади, про ситуацію на фронті на Донеччині.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 103 рази, це майже по 26 порушень на годину ефіру в середньому.

З телеграм-каналів і соцмереж брали інформацію і відео 22 рази. Користувалися телеграм-каналами різних підрозділів ЗСУ, Держприкордонслужби, і багатьох ворожих анонімних — «Это Ростов», «Astra», «Baza» тощо. Користувалися сторінками у соцмережах Херсонської МВА, Харківської облпрокуратури, ДСНС Херсонщини та Чернігівщини, а також командувача Повітряних сил Миколи Олещука. Ще були такі «посилання»: «телеграм-канали натомість повідомляють» (ворожі), «я побачила таку новину в соцмережах», «в російських Z-пабліках вже почали волати».

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації було найбільше — 27. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, ОТУВ «Харків», Міненерго і «Укренерго», МОЗ, держагенцію з енергоефективності, Центр протидії дезінформації, Сумську і Миколаївську ОВА, Харківську облпрокуратуру, Покровську МВА, ДСНС Миколаївщини. Ще було більш розмиті: «Ізраїль заявляв», «місцева влада традиційно звітує» (якась російська), «поліцейські зафіксували» «очевидці нарахували» «кажуть організатори».

Було 15 абстрактних псевдопосилань: «відомо достеменно», «попередньо», «за попередніми даними», «повідомляли», «зараз мені повідомили», «за даними джерел», «фіксують» (невідомо хто), «зафіксовано» (невідомо ким), «звучать прогнози» (невідомо чиї), «за багатьма прогнозами», «ходять чутки», «всі говорять».

14 разів подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

25 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «у Генштабі переконані», «в управлінні ДСНС кажуть», «у КНДР засудили та зазначили», «у МЗС України назвали», «закликають киян у міській військовій адміністрації», «влада вкотре закликає», «десантники кажуть», «рятувальники закликають», «хлопці розповідають», «жителі Курщини нарікають», «у Києві закликають», «люди припускають», «забудовники кажуть», «переконують чиновники», «розповідають льотчики» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 22 рази, це по 5,5 порушення на годину.

У 13 сюжетах і БЗ картинка не відповідала тексту за кадром.

Невідповідно «ілюстрували» 2 прямі ввімкнення.

І невідповідно «ілюстрували» розмови з 7 гостями.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — 210 разів, це по 52,5 порушення на годину ефіру в середньому.

Майже все це (209 порушень) були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Траплялися суто емоційні оцінки: «запеклі бої», «уламками понівечені», «окупанти гатили», «це найбільше страхіття», «є, на жаль, загиблі», «люди шоковані», «дивом вціліли», «вже почали волати», «у нервовій і водночас дуже цікавій атмосфері».

Багато було оцінок із будь-яких приводів: «ситуація на Покровському напрямку важка», «серед важких районів оборони», «тривають важкі бої», «після успішного штурму», «величезну кількість дронів», «зустріли їх вибухово», «майстерно перехоплює», «закликає вкотре», «потужного вибуху», «традиційно звітує», «виявився неефективним», «швидко оцінили», «незважаючи на шалену спеку», «дуже задоволені», «проте, мабуть, не це важливо», «важлива ця атмосфера», «це неймовірно було», «дуже дружня атмосфера», «неймовірна атмосфера», «величезна кількість преси», «правильне питання, хороше питання», «це шалені заходи безпеки, просто шалені», «нове обличчя викликало ентузіазм», «величезні, масштабні пропалестинські протести», «сума амбітна», «річ вкрай потрібна», «не менш важливою місією», «відомого українського мікробіолога», «у водоканалі розводять руками», «гнів людей розуміють», «одного з найвпливовіших місцевих видань», «масштабний книгообмін», «і це цікавий поворот» тощо.

Були різного виду міркування: «Країні-агресорці довелося би терміново передислоковувати свої командні штаби та логістичні центри подалі, якби ЗСУ дозволили бити британськими ракетами, а це значно сповільнило би операцію окупантів» (сюжет Світлани Чернецької). «Результатів це розслідування навряд чи принесе, але подієвих приводів для новин і галасу на ТБ дійсно ж буде багато» (сюжет Дмитра Анопченка). «Бо ці хлопці й дівчата перемогли свої поранення, перемогли реабілітацію і роблять все для того, щоб своїм прикладом показати, що потрібно йти вперед, потрібно соціалізуватися, йти до перемоги України й відновити нашу рідну неньку-Україну» (пряме ввімкнення Тетяни Сивоконь).

Траплялися і зайві в новинах маркери авторизації чи посилення уваги: «я хотіла б вам сказати», «хочу ще додати», «як на мене», «треба сказати», «дуже важливо сказати», «ба більше», «пам’ятаєте», «ви здивуєтеся».

Одного разу ведуча новин не маркувала посиланням частину цитати президента Зеленського, тож це звучало як думка самої ведучої.

Стандарт повноти інформації

Було 4 порушення.

Не досить було представляти Дениса Поповича лише як «військового оглядача», як мінімум слід було згадати, що він оглядач видання «Апостроф». Ще у трьох матеріалах не були титровані синхрони.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 9 порушень

Синхрон був у сюжеті такий: «Літня школа складається із двох модулів. Перший модуль — це модуль, присвячений проєктам, хелз стелз (імовірно, бо мало того що англійською, ще й нерозбірливо), стартапам». Ну і навіщо такий синхрон узагалі ставити в сюжет на монтажі? Ніхто ж нічого з нього не зрозуміє. У тому ж сюжеті був титр: «кандидат біологічних наук НЦ МАН України». Більшість аудиторії поняття не має, що означають ці абревіатури.

У титрі на гості було: «79-ї ОДШБР». Не всі глядачі знають військові абревіатури.

Крім того, були різні слова, які не вся аудиторія знає і розуміє: «такий спойлер зробити»,

«це дасть їм буст до рейтингу», «книги нішевих українських видавництв», «нині на фронті в топі», «справжній квест».

Стандарт оперативності

Повідомлення про те, що у Хорватії шукають трьох українців, яких підозрюють у масштабному підпалі суден. Це була новина вже добової на момент ефіру давнини.

Інші зауваження

На каналі продовжують часто нехтувати фемінітивами, які давно вже є безальтернативною мовною нормою: «відео РФ, країни-агресора» (титр на всьому ворожому відео на каналі), «як журналіст я» (ведуча Ірина Баглай про себе), «Катерина Гуменна, керівник школи», «Жанна Білик, кандидат біологічних наук» (титри у сюжеті Марічки Золотої), «Кристина Сахно, психолог…», «Тамара Рябущенко, представник ОСББ» (титри у сюжеті Юлії Зайцевої), «Гарріс була би фаворитом» (ведучий Олександр Васильченко), «рівень підтримки віцепрезидента» (Дмитро Анопченко про Камілу Гарріс).

Елементи політичного піару

Був один прояв політичного піару. Пряме ввімкнення зі спортивних змагань ветеранів у Хмельницькому кореспондентка починала з «найголовнішого», а саме: «до Хмельницького на честь цих змагань прибула і заступниця міністра ветеранів України й вона поспілкувалася з хлопцями, дізнавалася про їхні потреби, проблеми. І було, звичайно, все керівництво області, які дуже задоволені, що вдалося організувати ці змагання». І звісно ж, далі були синхрони ні про що з заступницею міністра і з головою ОВА. Власне самі змагання і ветерани якось пройшли другим чи третім планом. А про те, як саме змагання ветеранів відбувалися, взагалі нічого не було. Мені це нагадало якусь «Актуальну камеру» на УТ-1 часів Кучми, а може й часів «совка».

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле, яка раніше вела концерти до 9 травня на «Інтері».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 7 репортажних сюжетів і 5 прямих ввімкнень. У студії побували двоє гостей-ньюзмейкерів. Із сюжетів я би відзначив репортаж Руслана Смещука про бої в Серебрянському лісництві (оператори Богдан Савруцький, Ігор Щепет) і сюжет Олени Мендалюк про відсутність води в Апостоловому Дніпропетровської області (оператор Ярослав Засоба).

Стандарти журналісти каналу порушували 349 разів. Це більш як по 87 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по півтора порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 210 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 103 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 22 рази було порушено стандарт точності, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Крім того, 9 разів порушили стандарт доступності подачі інформації, 4 рази — стандарт повноти інформації й один раз порушили стандарт оперативності.

Був один прояв політичного піару — в прямому ввімкненні про змагання ветеранів у Хмельницькому гіпертрофовану увагу кореспондентка приділила заступниці міністра й обласному керівництву.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було, новини вела токсична ведуча каналу.

Телеканал «1+1» (14:00–18:00 19 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною: ефірні години починалися з випусків новин (дуже різного хронометражу — від 15 до 45 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Соломія Вітвіцька, гостьові студії — Наталія Островська і Євген Плінський.

В ефірі були такі сюжети:

про евакуацію людей з Селидового на Донеччині,

про наслідки падіння уламків збитої ракети на Київщині,

про ліквідацію наслідків ракетної атаки по Сумах,

про гімнастичний дитячий фестиваль на Одещині,

про фестиваль борщу на Житомирщині,

про благодійний забіг «Біжу за мову» в Києві,

про притулок для переселенців у прифронтовому Нікополі,

про Успенський собор у Каневі, де досі власником є московська церква,

про обмеження німецької допомоги Україні,

про повістки до ТЦК поштою,

про приховані російські бренди на українському споживчому ринку,

про актора Алена Делона,

про фермера-переселенця з окупованої Херсонщини, який вирощує кавуни на Львівщині.

Були прямі ввімкнення:

про евакуацію людей із Покровська, Мирнограда й Селидового,

про наслідки ворожих обстрілів Сумщини.

Гостями ефіру були:

Олександр Порхун, т.в.о. міністра у справах ветеранів, Герой України, про зміни в роботі Міністерства ветеранів, про стан створення Національного меморіального кладовища, про підтримку державою розвитку ветеранського бізнесу, про реабілітацію ветеранів, про інститут помічників ветеранів, про особистий шлях на війні (записане інтерв’ю Юлії Кирієнко).

Валерій Клочок, голова Центру громадської аналітики «Вежа», про перебіг передвиборчої кампанії в США і про рейтинги кандидатів, про майбутній візит до України прем’єр-міністра Індії Моді.

Катерина Степаненко, аналітикиня Інституту вивчення війни, про те, як працює Інститут вивчення війни, про оцінку українського наступу на Курщині та прогнози щодо подальших можливих дій Росії, про мобілізаційний і технічний ресурс ворога, про використання Росією строковиків і про реакції російського суспільства, про реакції російських еліт.

Ілля Несходовський, економічний експерт, керівник аналітичного напрямку Мережі захисту національних інтересів «АНТС», про механізми появи та легалізації російських товарів на українському ринку, про дивну вибірковість СБУ у дослідженні російських слідів у товарах, про західні компанії, які працюють і на українському, і на російському ринку.

Данило Глоба, заступник директора з правових питань платформи «YouControl», про способи аналізу кінцевих бенефіціарів продукції, про компанії колаборантів, про російські компанії на ринку онлайн-казино.

Юлія Скічко, засновниця школи операторів будівельної техніки, про опанування жінками традиційно чоловічими професіями.

Ксенія Алеканкіна, керівниця аналітичної платформи «Вокс Україна», про опанування жінками традиційно чоловічими професіями.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 137 разів. Це більш як по 24 порушення на годину ефіру в середньому.

З інтернету брали відео та інформацію 27 разів. Користувалися телеграм-каналами різних підрозділів ЗСУ, брали відео з ворожих анонімних телеграм-каналів, навіть з телеграму Рамзана Кадирова. Крім того, брали фото і відео зі сторінок у соцмережах Нацполіції, ДСНС Сумщини, Харківської облпрокуратури, Херсонської МВА. Були й «посилання» «в мережі також є фото», «у соцмережах можна знайти».

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів було найбільше — 46. Так «посилалися» на Офіс президента, СБУ, Мінцифри, Мінветеранів, Мінкульт Міненерго й «Укренерго», Патрульну поліцію, Укргідрометцентр, Покровську МВА. І більш розмиті були: «прозвітувала Німеччина», «Берлін сподівається», «німецька преса повідомляла», «французькі ЗМІ пишуть», «за даними слідства», «кажуть правоохоронці», «розповідають жителі садового товариства», «представники місцевої громади кажуть», «місцеві кажуть».

Було 18 суто абстрактних псевдопосилань: «стало відомо», «нам сказали», «говорять», «за попередніми даними», «було повідомлення», «за повідомленнями», «повідомляють», «кажуть», «я знаю», «називали», «просять», «казали».

24 рази наводили факти без будь-яких посилань на джерела.

І 22 рази робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «у Головному управлінні розвідки запевняють», «у Міненерго закликають», «наголошують у Покровській МВА», «пояснюють у ТЦК», «кажуть парижани», «українські синоптики обіцяють», «енергетики прогнозують», «кажуть фахівці», «кажуть захисники», «зізнаються люди», «хлопці вірять», «місцеві говорять» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 46 разів. Це по 11,5 порушення на годину в середньому.

Абсолютною більшістю з цих порушень були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ, цілком традиційні.

Невідповідно також «перекривали» одне з прямих ввімкнень.

У прямому ввімкненні з Сум кореспондентка казала, що «окупанти вдарили “іскандером” по автозаправці». Насправді по автостоянці.

Традиційно на відео, яким «перекривали» обидва прямі ввімкнення, був брехливий титр «наживо».

Ведуча казала «навіть на третій рік війни». А війна триває вже одинадцятий рік.

Як і зазвичай числа ведучі називали цифрами, навіть мільйон.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — 291 раз. Це майже по 73 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини.

287 з цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах.

Були суто емоційні оцінки: «окупанти гатили», «вщент зруйновані», «суцільна руїна», «чимало людей досі у шоці», «досі у шоковому стані», «вирвались зі ще більшого пекла», «вижити у справжньому жаху», «але набагато моторошніше усвідомлювати», «просто дивом обійшлося без жертв», «запекле змагання», «українець оскандалився», «попри скандали й чималі проблеми» тощо.

Різні оцінки з різних приводів: «найважчий Покровський напрямок», «ситуація залишається напруженою», «потужну пожежу», «часто гучно», «величезна вирва», «наробили чимало шкоди», «є така ілюзія оманливої тиші», «нелегка дорога», «це надзвичайно небезпечно», «активно застосовує», «активно співпрацює», «активно закликає», «активно рекламують», «відповідають рішуче», «жорстка критика», «чималий штраф», «чимало власників», «дороговартісне обладнання», «зловмисників впіймали», «з іконою французького кіно», «легенди світового кінематографа», «улюблену зірку», «всесвітньо відомий», «одну із найвідоміших пам’яток», «вже традиційний забіг», «розгорілася жвава дискусія», «відверто розповіла», «дуже п’яний», «звична картина», «легко пояснюється», «вправно вправляється», «поралася вміло», «зухвальству молодих протиставлять свій досвіт і майстерність», «булькотіло смачне диво», «за зварену смакоту», «мальовнича Черкащина» і різні подібні.

Були міркування журналістів: «Атаками на нафтобази, паливо з яких допомагає забезпечувати логістику ворога, Київ прагне зменшити здатність країни-агресорки вести війну проти нашої держави» (ведуча Соломія Вітвіцька). «Тому найімовірніше будинок доведеться зносити» (сюжет Олександра Романюка).

Траплялися й маркери авторизації та посилення уваги: «мені здалося», «уявляєте», «хочу сказати», «як я вже казала», «скажу чесно», «скажу».

Ведучі гостьових студій 4 рази не авторизували власних міркувань.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушили 18 разів, це по 4,5 порушення на годину ефіру.

У сюжеті не досить було представляти Іллю Несходовського лише як «економічного експерта». Ще в 11 випадках на синхронах не було титрів. От говорить щось людина, а глядач не розуміє, хто вона і в чому її компетенція.

5 разів не титрували датами бекграундове відео.

А в сюжеті про Успенський собор у Каневі на відео не було інтершуму, що дивно, бо нехарактерно для каналу.

Стандарт балансу думок

Було одне, але грубе порушення. Експерт Ілля Несходовський в гостьовій студії звинуватив СБУ у тенденційній вибірковості щодо пошуку російських слідів у бізнесах. Ведучі ніяк не відреагували на це, не запропонували представникам СБУ ефір для слова у відповідь.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 8 порушень.

Як і раніше, дуже важка для сприйняття мапа споживання електрики.

Крім того, журналісти вживали різні слова, які не вся аудиторія знає: «вони теж в тренді цьому», «українські ритейлери», «мають російську франшизу», «цей кейс».

Інші зауваження

Редакція геть переплутала формати з сюжетом про фестиваль борщу на Житомирщині. Бо в новинах не може бути сюжет, де журналіст одночасно є і його автором, і як учасник однієї з команд варить борщ, та ще і є членом журі фестивалю. Це розважальний формат. І, звісно, Костянтин Грубич робив усе майстерно, але у своєму звичному форматі, який є чужорідним для новин.

Одного разу таки забули про фемінітив: «виходять 55 вихованців спортивної школи» (у сюжеті Сергія Осадчука про суцільних дівчат).

Елементи політичного піару

Двічі подавали як новину не новинні, а суто емоційні цитати з інтерв’ю першої леді Олени Зеленської британському виданню «Daily Mail».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 7 репортажних сюжетів і 2 прямих ввімкнення, у гостях побував лише один ньюзмейкер. З сюжетів я би відзначив репортажі Наталії Нагорної про евакуацію людей із Селидового на Донеччині (оператори Ігор Сірий, Віталій Овсянников) і Олександра Романюка про наслідки падіння уламків збитої ракети на Київщині (оператор Роман Репа), а ще розслідувальний сюжет Вікторії Ковцун про Успенський собор у Каневі, де досі власником є московська церква (оператори Денис Чиж, Іван Головач).

Стандарти журналісти каналу порушували 501 раз. Це більш як по 125 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по два порушення щохвилини. Найчастіше порушували традиційно стандарт відокремлення фактів від думок — 291 раз, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 137 раз. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. З 46 порушень стандарту точності переважна більшість була невідповідностями між картинкою і текстом у БЗ і сюжетах. Стандарт повноти інформації порушили 18 разів, найбільше було синхронів без титрів. Крім того, 8 разів порушили стандарт доступності подачі інформації й одного разу — стандарт балансу думок.

У проаналізованому ефірі каналу було 2 прояви політичного піару — неновинні цитати з інтерв’ю першої леді Олени Зеленської.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

17 серпня

«Монобанк» другу добу потерпає від масштабної кібератаки.

У Києві впали уламки безпілотника (повідомляли в ефірі Першого каналу Суспільного).

Берлін не зміг профінансувати систему IRIS-T, яку могли надати після удару по «Охматдиту».

Washington Post: Наступ України на Курщині зірвав таємні переговори з Росією про часткове припинення вогню (повідомляли в ефірі Першого каналу Суспільного).

18 серпня

Спецслужби запропонували допомогу «Монобанку», проти якого третій день триває масштабна кібератака.

DeepState: Ворог окупував Миколаївку на Донеччині.

19 серпня

Усі основні теми дня були озвучені.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була звичною для денного слота: ефірні години починалися з 15-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «Ми — Україна» була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою.

Структура ефіру каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями або фільмами. Годинний тижневик виходив в ефір цього дня о 20-й годині.

Структура ефіру каналу «Інтер» була звичною: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин і продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «1+1» була звичною: ефірні години починалися з випусків новин (дуже різного хронометражу — від 15 до 45 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями.

Структура вечірнього ефіру Першого каналу Суспільного змінилася: 30-хвилинні випуски новин були щодвігодини, решта ефіру — гостьові студії. Що не дуже добре як для інформаційного каналу, де усе ж випуски новин повинні бути щогодинними, особливо ж у праймтайм.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин каналу «Рада» була ніякою в репортажній частині — єдиним репортажним сюжетом був більше нарисовий спецрепортаж з Борової. Єдине пряме ввімкнення було нерепортажним. У гостьових студіях побувало 4 ньюзмейкери.

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була такою: 4 репортажні сюжети і 2 гості-ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була дуже слабкою. Було 3 репортажні сюжети. Жодного прямого ввімкнення. Жодного гостя-ньюзмейкера.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 7 репортажних сюжетів і 5 прямих ввімкнень. У студії побували двоє гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була такою: 7 репортажних сюжетів і 2 прямих ввімкнення, у гостях побував лише один ньюзмейкер.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного була такою: 7 репортажних сюжетів і 3 гості-ньюзмейкери.

Гостьові студії

У гостях на каналі «Рада» за проаналізовані чотири години ефіру побувало 13 людей: 4 ньюзмейкерів, 4 речники, один радник і 4 експерти.

У гостях на каналі «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побували 10 людей: 2 ньюзмейкери, один речник і один радник, 4 експерти та 2 учасники подій.

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ у розмовних студіях побувало лише 2 гості — один експерт і один учасник подій. Більшість же часу, в який мали би бути гостьові студії, займали традиційні абсолютно неформатні для телемарафону пропагандистські фільми про Росію.

У гостях на каналі «Інтер» протягом чотирьох годин ефіру побували 11 людей: 2 ньюзмейкери, один речник, 3 експерти, один журналіст і 4 учасники подій.

У гостьових студіях «1+1» протягом чотирьох проаналізованих мною годин побувало лише 7 людей. Один ньюзмейкер, 4 експерти і 2 учасниці подій. Загалом в ефірах каналу стає дедалі менше гостей і, зокрема, дедалі менше ньюзмейкерів.

У гостьових студіях Першого каналу Суспільного побувало 17 людей: 3 ньюзмейкери, один речник, 7 експертів, журналіст і 5 учасників подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах повних ефірів каналів цих днів) було таким: 4 представники фракції «Слуга народу» (Сергій Нагорняк, Марина Бардіна і Євгенія Кравчук на «Раді», Євгенія Кравчук на «Інтері») і один умовно позафракційний (спікер Руслан Стефанчук на «Ми — Україна»). Інші фракції представлені не були. В ефірах ICTV та СТБ і «1+1» народних депутатів не було. До цього можна додати, що фракція «Слуга народу» абсолютно домінувала на каналі «Рада» й у традиційному опитуванні депутатів (двоє «слуг» із чотирьох), і в бюлетені «Парламентський тиждень у синхронах (сім «слуг» з десяти синхронів).

В ефірі Першого каналу Суспільного 17 серпня побували лише двоє депутатів: Наталія Піпа з «Голосу» та Михайло Цимбалюк із «Батьківщини». Анонсували ще Юрія Камельчука зі «Слуги народу», але не вдалося встановити з ним зв’язок.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 194 рази. Це по 48,5 порушення на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт достовірності — 74 рази. Більше половини з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували рекордно (як для каналу) мало — «лише» 56 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Більшістю з 33 порушень стандарту повноти інформації була відсутність інтершуму на відео в БЗ. Більшістю з 26 порушень стандарту точності були невідповідності картинки й тексту за кадром у БЗ і сюжетах. 4 рази порушили також стандарт доступності подачі інформації. Крім того, одного разу було грубо порушено стандарт балансу думок.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 357 разів. Це більш як по 89 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по півтора порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 221 раз. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. 64 рази порушували стандарт достовірності. Найбільше було інформації та картинки з соцмереж і телеграм-каналів. З 29 порушень стандарту повноти інформації більшістю було відео без інтершуму. З 27 порушень стандарту точності більшістю були невідповідності між картинкою і текстом у БЗ і сюжетах. Крім того, 18 разів порушували стандарт доступності подачі інформації, двічі — стандарт балансу думок.

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували 384 рази. Це по 96 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по півтора порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 258 разів. Переважною більшістю з цих порушень традиційно були суб’єктивні думки журналістів у новинах, у тижневику традиційно було дуже багато не авторизованих належним чином міркувань журналістів. Стандарт достовірності порушували 79 разів. Найбільше було неперевіреної інформації та відео з телеграм-каналів і соцмереж. Усі 20 порушень стандарту точності були невідповідностями картинки й тексту в БЗ і сюжетах. 14 разів порушували стандарт доступності подачі інформації. По одному разу порушили також стандарт балансу думок і оперативності.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували 349 разів. Це більш як по 87 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по півтора порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 210 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 103 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 22 рази було порушено стандарт точності, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Крім того, 9 разів порушили стандарт доступності подачі інформації, 4 рази — стандарт повноти інформації й один раз порушили стандарт оперативності.

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували 501 раз. Це більш як по 125 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по два порушення щохвилини. Найчастіше порушували традиційно стандарт відокремлення фактів від думок — 291 раз, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 137 раз. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. З 46 порушень стандарту точності переважна більшість була невідповідностями між картинкою і текстом у БЗ і сюжетах. Стандарт повноти інформації порушили 18 разів, найбільше було синхронів без титрів. Крім того, 8 разів порушили стандарт доступності подачі інформації й одного разу — стандарт балансу думок.

Стандарти журналісти Першого каналу Суспільного порушили за чотири години ефіру 78 разів, це по 19,5 порушення на годину ефіру в середньому. Більше половини з них були порушеннями стандарту відокремлення фактів від думок. Їх було 40 і всі вони були суб’єктивними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 25 разів, переважною більшістю з цих порушень була інформація, взята в телеграм-каналах і соцмережах. Крім того, 6 разів порушили стандарт доступності подачі інформації, 5 разів — стандарт точності та двічі — стандарт повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» було 4 прояви політичного піару. «Паркетний» матеріал про прем’єра Дениса Шмигаля на засіданні уряду і два «паркетних» матеріали про спікера парламенту Руслана Стефанчука. І незбалансована «комфортна» розмова з міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком про ситуацію навколо відбудови «Охматдиту».

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ був один прояв бізнесового піару — прорекламували в сюжеті курорт Бакота на Хмельниччині.

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» був один прояв політичного піару — в прямому ввімкненні про змагання ветеранів у Хмельницькому гіпертрофовану увагу кореспондентка приділила заступниці міністра й обласному керівництву.

У проаналізованому ефірі каналу «1+1» було 2 прояви політичного піару — неновинні цитати з інтерв’ю першої леді Олени Зеленської.

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» проявів політичного піару не було.

У проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного проявів політичного піару не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» російських пропагандистських наративів не було, новини вела токсична ведуча каналу.

У проаналізованому ефірі інших каналів російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів не було.

У проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів не було.

Скриншот відео: «Факти» ICTV / ютуб