Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за липень — вересень 2023 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Нагадуємо, що у зв’язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по 4 години ефіру. Та за два суміжних дні: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Телеканал «Інтер» (8:00–12:00 10 жовтня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною: до 10-ї щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (на початку годин і на 30-х хвилинах), решта часу — гостьові студії, з 10-ї ефірні години починалися з 13-хвилинних новин і продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Анастасія Даугуле, гостьові студії по черзі вели Олександр Васильченко й Ірина Баглай.

В ефірі каналу були такі сюжети:

про бої протитанкової роти біля Кліщіївки;

про посилення охорони єврейських закладів у Німеччині;

про російських шпигунів у Швейцарії;

про ворожі обстріли Нікопольщини;

про зволікання Німеччини з передачею Україні ракет Taurus;

про підготовку лікарень Дніпра до зимового періоду;

про взаємовідносини України та Румунії;

про ситуацію в Ізраїлі та реакції світової спільноти;

про можливу участь Росії в нападі палестинських терористів на Ізраїль;

про співпрацю Китаю з Росією;

про допомогу військових дитячій лікарні в Чернігові;

про донорство крові на Львівщині;

про донорство крові в Одесі;

про можливість надання Україні ATACMS;

про очікування від чергового «Рамштайну»;

про перший набір дівчат до Кам’янець-Подільського військового ліцею;

про врятовані українськими бійцями ікони з храму в Іванівському;

про встановлення сонячної електростанції в селі Залимани на Харківщині;

про центр реабілітації важкохворих дітей в Чернівцях;

про волонтерів з Кропивницького, які шиють одяг для жінок-військовослужбовиць;

про тренінги з першої меддопомоги в Чернівцях;

про бійця з Кіровоградщини, який врятував хлопця, який потопав.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ворожих обстрілів Сумської області;

про ситуацію в Запорізькій області;

про наслідки ворожих обстрілів Харківщини;

про наслідки ворожих обстрілів громад Дніпропетровщини;

про форум «Емоційне здоров’я Київщини».

Гостями ефіру були:

Олександра Азархіна, заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, про відновлення зруйнованого ворогом по різних регіонах країни, про участь західних країн у відбудові.

Михайло Радуцький, голова Комітету ВР з питань здоров’я нації, про підготовку лікарень до зими та можливих відімкнень електрики, про початок опалювального сезону в лікарнях.

Світлана Гринчук, заступниця міністра енергетики, про підготовку до опалювального сезону, зокрема на прифронтових територіях, про прицільні атаки ворога проти ремонтників-енергетиків.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про втрати ворога за добу, про ситуацію на окупованих територіях.

Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони півдня, про нічну атаку Одещини «шахедами», про шторм на морі та маневри ракетоносіїв ворожого флоту, про посилення антиросійських настроїв у Криму, про посилення ворожих обстрілів Херсона й області.

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про нічну атаку «шахедами» по півдню і про роботу ППО, про можливий вплив далекобійних ракет на подальший перебіг війни.

Олег Ніколенко, речник Міністерства закордонних справ, про українців в Ізраїлі та можливості їх евакуації.

Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього, про російські зусилля зі створення конфліктів у різних країнах світу, про протидію російській інформаційній війні, про військово-технічне співробітництво Росії з Китаєм, про ситуацію на Близькому Сході.

Еміль Шлимович, головний редактор порталу «Деталі» (Ізраїлю), про наслідки терористичної атаки на Ізраїль, про оперативну ситуацію в країні, про підготовку наземної операції ЦАХАЛу, про прогнози подальшого розвитку подій.

Крім того, в ефірі була новинка — відеозвернення першої леді Олени Зеленської з нагоди дня психічного здоров’я.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності журналісти каналу порушували 75 разів, це майже по 19 порушень на годину в середньому. Із соцмереж брали інформацію 5 разів, зокрема з неназваної сторінки президента Зеленського, твітерів німецьких політиків і прем’єра Ізраїлю Нетаньягу. Наводили цитату з телеграм-каналу Дмитра Мєдвєдєва. І було «посилання» «в мережі з’явилося повідомлення від терористів».

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації — 30 разів. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, СБУ, Сумську ОВА та Нікопольську МВА. Крім того, так «посилалися» на Білий дім і Пентагон, фінське МЗС, Єврокомісію, «румунське керівництво» і абстрактний «Єгипет». Чимало «посилалися» на абстрактні медіа: «пишуть ізраїльські ЗМІ», «за деякими даними закордонних ЗМІ», «американська преса пише». І робили повністю розмиті псевдопосилання: «у поліції розповіли», «кажуть правоохоронці», «пояснюють медики», «кажуть чиновники», «дані статистики, на жаль, невтішні».

14 разів робили повністю абстрактні псевдопосилання: «все частіше чуємо інформацію», «ми чули», «чуємо неофіційно», «кажуть», «стало відомо», «повідомляють», «зафіксовано», «за останніми даними», «за попередніми даними», «за офіційними даними» і навіть «за неофіційними даними». Ще 8 разів подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

У 18 випадках робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «сенатори розповіли», «енергетики закликають», «військові не відкидають», «десантники впевнені», «хлопці кажуть», «говорять організатори», «політологи кажуть», «кажуть експерти», «кажуть фахівці», «аналітики кажуть», «багато хто з аналітиків вважає», «багато хто вбачає», «кажуть учасники форуму», «психологи і фахівці, які тут знаходяться, наголошують і закликають», «медики переконують» і навіть «російські пропагандисти запевняють».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 28 разів (по 76 разів на годину в середньому). У 20 випадках невідповідно використовували картинку в сюжетах і БЗ, переважно це було некоректне використання архіву, особливо ж у численних, так би мовити, «експертних» сюжетах, де багато суб’єктивного тексту про абстрактні речі. Наприклад, дуже «логічно» було «перекривати» сюжет і навіть синхрони в сюжеті про російських шпигунів у Швейцарії красивими краєвидами країни. І так само красивими краєвидами — повідомлення про гроші, які спрямувала Фінляндія на відбудову України. Сюжет взаємовідносини України та Румунії «перекривали» абияк архівами суден, адмінбудівель тощо. Наприклад, авторка говорила про роботу в Румунії навчального центру для українських пілотів на F-16, а показували навчання піхотинців у полі тощо.

Невідповідно також «ілюстрували» 4 прямих ввімкнення і 4 розмови з гостями.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт традиційно порушували найбільше — 219 разів, або ж майже по 55 разів на годину. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій (211 порушень).

Найбільше було оцінних і урочистих дієслів. Була певна кількість суто емоційних оцінок: «пройшли крізь пекло війни», «хаос заради хаосу», «наробила лиха», «понівечені осколками і оселі людей», «чудом лишилася живою», «нещадно розстрілюють», «просто на очах перетворюється на руїну», «вціліти в цьому пеклі майже неможливо», «нищівні обстріли», «дійсно, недобрий ранок», «про жахи, що почалися потім», «після нечуваної атаки», «боляче б’ють окупантів» тощо.

Оцінки з будь-яких приводів, зокрема тих, що підміняють собою факти: «напружена безпекова ситуація», «запитів стало так багато», «відпочивало чимало людей», «утім є і незмінні традиції», «рішуче засудили», «категорично засуджує», «різко розкритикували», «довгоочікувані ATACMS-и», «ювелірна робота наших протитанкістів», «влучними пострілами», «виділяли чималі гроші», «потужною зброєю», «унікальний сад», «і це надактуально», «не гаючи дорогоцінного часу», «завдання не з простих», «утворилися довгі черги», «одіозних правителів», «кривавих диктаторів», «тут знову-таки у “благопристойній” обгортці», «та вона не неочікувана», «все це більше схоже на лякалки», «цікаву бібліотеку», «журнал авторитетний», «новина звісно ж позитивна», «дуже жваво обговорюють», «однією з найбільших таких проблем, чи не найбільших проблем», «ажіотаж перших місяців війни» і подібні.

Дуже багато було маркерів зайвої в новинах авторизації та маркерів привернення уваги: «до слова», «до речі», «не дивно», «тож не дивно», «що вже й говорити», «важливо зазначити», «і це теж важливо», «і тут цікава цитата», «ви знаєте», «я особисто чую», «я зазначу», «як я вже зазначила», «а це дуже важливо» тощо.

І були різного виду міркування, переважно «експертні», так би мовити: «І це відповідь представнику Росії в ООН, який напередодні стверджував, що вбиті — це військові» (ведуча Анастасія Даугуле про перелік загиблих у Грозі). «А якщо пригледітися, то руку Москви можна прослідити чи не в усіх гарячих точках світу» (ведучий Олександр Васильченко у підводці). «Повномасштабна війна Росії проти України стала стресом для українців» (ведуча Ірина Баглай у підводці). «Це є реальністю лише тому, що традиційно нейтральна влада конфедерації є значно толерантнішою, аніж у Франції та Німеччині» (сюжет Світлани Прокопчук). «В ООН безгрошів’ям палестинців стурбовані значно більше, ніж кривавою розправою над мирними ізраїльтянами» (сюжет Ганни Басової). «Така стратегія справді мала би шанси на успіх, однак Росія дедалі більше дискредитує себе і втрачає ресурси, а отже все менше реально може підтримувати сумнівні режими та відверто людожерські диктатури» (сюжет Катерини Кравець та Ольги Жидецької).

На відміну від порушень стандарту при начитці текстів і підводок до сюжетів, гостьові ведучі авторизували власні міркування майже завжди, крім двох випадків. Ще журналісти каналу робили 6 безпідставних узагальнень: «всім здавалося, воно (рішення) точно буде позитивним», «юнаки-ліцеїсти підтримують бажання дівчат навчатися», «під милими серцям африканців гаслами проти колоніалізму», «всі оці переживання без перебільшення торкаються кожного українця, кожного з нас», «поки що українці, більшість українців, бояться і соромляться це робити», «звісно, всі в першу чергу дивитимуться, чи не з’явилися там далекобійні засоби».

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 10 разів. У сюжеті про сонячну електростанцію у звільненому селі на Харківщині на синхроні якоїсь фахівчині не було титру. У сюжеті про взаємовідносини України та Румунії ще й титрами наводилася якась розлога цитата взагалі невідомо кого. Не досить було в сюжеті представляти Тараса Загороднього лише як «політолога».

Під час прямого ввімкнення з Харкова показували бекґраундове відео наслідків ракетного удару по Грозі 5 жовтня без титру дати. У сюжеті про взаємовідносини України та Румунії бекґраундове відео падіння уламків дронів у Румунії, візиту президента Румунії до Києва не титрували датами. Та навіть і титром «архів». Бекґраундове відео візиту Зеленського до США в сюжеті не титрували ні датою, ні навіть титром «архів». І ще у двох повідомленнях на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 5 порушень стандарту. Крім поодиноких незагальновживаних слів «топові німецькі політики», «Кірбі сказав кілька важливих меседжів», був ось такий «шедевр» у виконанні ведучої Ірини Баглай: «у школах проводять івенти у форматі флешмобів, челенджі, психологічні хвилинки». Так щоб мало не здалося!

Інші зауваження

Я не розумію сенсу в прямих ввімкненнях, наприклад, із Запоріжжя або з Харкова розповідати про події на фронті, взявши інформацію з фейсбук-сторінки Генштабу. А це вже потихеньку стає тенденцією в прямих ввімкненнях власкорів каналу з фронтових областей.

Дуже часто на каналі забувають про фемінітиви: «Ненсі Фезер, міністр внутрішніх справ Німеччини», «Свенья Щульце, міністр із питань розвитку» (титр у сюжеті Тетяни Логунової), «Тетяна Григоренко, старший науковий співробітник» (титр у сюжеті Станіслава Кухарчука), «Олександра Бодня, заступник директора…» (титр у сюжеті Олени Мендалюк), «відео РФ, країни-агресора» (титр на будь-якому ворожому відео), «Тетяна Лебедева, директор медустанови» (титр у сюжеті Анатолія Журавльова), «Катерина Безгинська, заступник голови…» (титр на синхроні), «Юлія Казакова, регіональний координатор…», «Тетяна Пономаренко, генеральний директор…» (титри на синхронах у прямому ввімкненні Олени Логінової).

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди в ефірі каналу не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле, яка поширювала проросійську пропаганду.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 2 репортажних сюжети та 5 прямих ввімкнень. У студії побувало 3 гості-ньюзмейкери. Із сюжетів найкращим був репортаж Ігоря Левенка про бої протитанкової роти біля Кліщіївки (оператори Богдан Савруцький, Віталій Більський).

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 337 разів — це більш як по 84 порушення на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 219 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 75 разів, найчастіше журналісти робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів. Стандарт точності порушували 29 разів, усе — некоректною роботою з картинкою. 10 разів було порушено стандарт повноти інформації, і 5 разів — стандарт доступності. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару і наративів російської пропаганди в проаналізованому ефірі каналу цього дня не було, новини вела токсична ведуча каналу.

Телеканал «Ми — Україна» (14:00–18:00 10 жовтня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичайною: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин і продовжувалася гостьовою студією. Новини вели Ігор Пупков і Віра Свердлик, гостьові студії — Олена Чабак і Костянтин Лінчевський, згодом — Юлія Галушка й Олег Білецький.

В ефірному блоці були такі сюжети:

про відбудову поруйнованих торік багатоповерхівок у Запоріжжі;

про події в Ізраїлі;

про деморалізацію російського війська і поглиблення протистояння між військовими та спецслужбами;

про вплив санкцій на російську авіагалузь;

про очікування від чергового «Рамштайну»;

про наслідки ворожих обстрілів Херсона;

про аналогії між діями росіян в Україні та хамасівців в Ізраїлі;

про українців, які шпигують для ворога;

про черкаський клуб, де лікують спілкуванням з тваринами.

Були прямі ввімкнення:

два ввімкнення про візит президента Зеленського до Румунії;

два ввімкнення про екстрене засідання міністрів закордонних справ ЄС з приводу подій в Ізраїлі;

і ввімкнення про день ментального здоров’я у Дніпрі.

Гостями ефірного блоку були:

Арсеній Пушкаренко, заступник голови Комітету ВР з питань зовнішньої політики та парламентського співробітництва, про події в Ізраїлі та неспроможність нинішньої системи безпеки запобігати такому, про взаємовідносини Ізраїлю з Україною.

Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів області, про ідентифікацію загиблих у селі Гроза.

Марія Мезенцева, заступниця голови Комітету з питань інтеграції з ЄС, про шанси надання позитивної оцінки ЄС виконанню Україною семи вимог для вступу до організації.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я, про програму «Ти як?».

Олександр Штупун, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про перебіг бойових дій на Таврійському напрямку, зокрема під Мар’їнкою й Авдіївкою, про ворожі обстріли цивільних, про загальні втрати ворога за добу.

Валерій Шершень, речник командування Сил логістики, про налагодження обслуговування старих ракет для ПТРК в Україні, про використання ЗСУ трофейної техніки та боєприпасів.

Володимир Заблоцький, військово-морський експерт, оглядач Defense Express, про розробку Китаєм нових підводних човнів з використанням російських технологій.

Олег Саакян, політолог, про вплив подій в Ізраїлі на допомогу Заходу Україні, про об’єднання США допомоги Україні й Ізраїлю, про можливі продовження світової дестабілізації авторитарними режимами.

Сергій Фурса, інвестиційний банкір, про темпи інфляції, про динаміку цін і прогноз цін на різні групи продуктів, про стабільність гривні після введення керованої гнучкості курсу, про прогнози щодо вартості пального, про прогнози щодо пожвавлення українського агроекспорту.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про ситуацію в Ізраїлі і її вплив на підтримку Заходом України, про непрямі докази участі Росії в атаці ХАМАСу, про позицію Китаю, про внутрішню ситуацію і приховану мобілізацію в Росії, про загрози ракетних атак в холодний сезон.

Сергій Пелеса, міжнародний оглядач каналу BELSAT, про навчання білоруських військових спільно з росіянами, про транзит Білоруссю підсанкційних товарів подвійного призначення в Росію, про ставлення білоруського суспільства до війни проти України.

Мирослава Гонгадзе, керівниця «Голосу Америки» у Східній Європі, про плани об’єднання американської допомоги Україні й Ізраїлю в одному законопроєкті.

Володимир Фітьо, начальник служби зв’язків із громадськістю Командування Сухопутних військ, про випадки з побиттям громадян працівниками ТЦК в Чернівцях і Тернополі, про правила вручення повісток.

Крім того, в ефірі була трансляція спільної пресконференції президента Володимира Зеленського і президента Румунії Клауса Йоганніса.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 69 разів (більш як по 17 разів на годину в середньому). Із соцмереж подавали інформацію і відео 9 разів. Зокрема, користувалися телеграмом президента Зеленського, використовували фото з телеграм-каналу Харківської облпрокуратури, інфографіку з телеграм-каналу Повітряних сил, показували відео з фейсбук-сторінки Генерального штабу та з анонімного телеграм-каналу «Misto.te». Були «посилання»: «мережею ширяться відео» і «мережею ширяться кадри».

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань — 37. У такий спосіб «посилалися» на Офіс президента, МЗС, Генштаб, Оперативне командування «Південь», СБУ, ДБР. Було багато «міжнародних» розмитих псевдопосилань: на Білий дім і Єврокомісію, на «владу Ізраїлю», Міноборони й Сили оборони країни, ще «в Секторі Гази повідомляють». Решта псевдопосилань були повністю розмитими: «кажуть в поліції», «згідно з даними правоохоронців», «згідно даних слідства», «за попередньою інформацією місцевої влади», «на підприємстві кажуть».

7 разів робили абстрактні псевдопосилання: «за останніми даними», «за попередніми даними», «також відомо», «як знаємо з наших джерел», «нам вдалося дізнатись», «мовляв». 9 разів подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

7 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «як кажуть військові експерти», «за словами аналітиків», «сусіди та волонтери кажуть», «говорять ізраїльські журналісти» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 17 разів (більш як по 4 рази на годину). 10 разів це були невідповідності картинки й тексту в новинних матеріалах, зокрема багато було, так би мовити, «експертних» сюжетів, де великі тексти міркувань авторів «перекривали» абиякими архівами. Некоректно «перекривали» повідомлення про останні події в Ізраїлі: впереміш ішли кадри за різні дні, без позначення «архів», і невідомо які саме міста показували. Або, наприклад, повідомлення про намір лідера палестинців Аббаса відвідати Москву «перекривали» з доброго дива відео зустрічі Путіна з Ином. І була ще якась повна нісенітниця, на мою думку: повідомлення про те, що президент підписав закон про електронні декларації, навіщось «перекривали» загальними планами сесійної зали парламенту.

Крім того, тричі невідповідно «ілюстрували» прямі ввімкнення і тричі — розмови з гостями.

Ведучий Ігор Пупков казав, що у Вінниці «провели флешмоб» до дня ментального здоров’я. Флешмоби не бувають плановими заходами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт журналісти порушували найчастіше — 128 разів протягом чотирьох годин ефіру (по 32 рази на годину в середньому). З цих порушень 118 становили суб’єктивні думки журналістів у новинах. Були як завжди емоційні оцінки: «тривають важкі бої», «під час трагедії», «окупанти вгатили», «викликав обурення», «про зло, яке має однакове обличчя», «жорстокі вбивства», «звірства, скоєні в українських містах», «цинічно використовують», «моторошні кадри», «шалені втрати», «дивом вцілів», «не стримує емоцій» тощо.

Просто оцінки з будь-яких приводів: «ремонтувати їх складно», «дедалі частіше», «в Офісі президента були доволі стримані», «перелік питань чималий», «він запланований очікуваний», «вирішили залишити секретом і сюрпризом», «плідна зустріч», «дійсно ситуація непроста», «сподобалась не всім», «робота кипить», «наймасштабніше будівництво», «славнозвісне “імпортозаміщення”», «охайно облаштована», «великий куш», «вагома причина», «важлива новина» і подібні. Багато було також урочистих і оцінних дієслів на позначення простої дії.

І чимало було різного виду міркувань, переважно «експертних»: «Методи терору російських солдатів і бойовиків ХАМАС однакові» (ведучий Ігор Пупков). «Весь світ, який раніше був шокований кадрами з Бучі, Ірпеня та Чернігова, тепер спостерігає подібне, але в іншому виконанні» (ведуча Віра Свердлик). «Різні місця, різні виконавці, утім однакова мета» (сюжет Лесі Головіної). «Однак цілком імовірно, що в майбутньому протистояння армії та спеціальних служб вийде на новий, більш жорсткий рівень, коли саме — невідомо, але з кожним провалом режиму криза лише поглиблюється». «Але прискорити процес можна санкціями, якщо їх виконання контролюватимуть, на повну міцність авіації країни-агресорки протримається до середини наступного року» (сюжети Влади Цимбаленко). «А от чекати ухвалення передачі нам далекобійних ракет на цьому засіданні не варто» (сюжет Владислава Паливоди).

9 разів ведучі гостьових студій не авторизували власні міркування, а такі слід обов’язково авторизувати, пара прикладів: «Тут дуже важливо, щоб цієї війни не було, тому що ми, українці, в більшій своїй частині ми розділяємо народ Білорусі й режим Лукашенка» (ведуча Олена Чабак узагальнила власне ставлення на всіх українців). «Те, що Росія є інтересантом в цій історії, абсолютно неозброєним оком видно і по їхній риториці, і по їхній поведінці» (ведучий Олег Білецький виступає в якості «експерта») тощо.

І було ще ось таке безпідставне узагальнення: «весь світ, який раніше був шокований кадрами з Бучі, Ірпеня та Чернігова, тепер спостерігає подібне, але у іншому виконанні». «Весь світ» занадто вже великий і різноманітний, щоб на нього бодай що узагальнювати.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 15 разів (майже по 4 рази на годину в середньому). У представленні Володимира Заблоцького як оглядача Defense Express слід було пояснювати, що таке Defense Express, бо більшість аудиторії цього не знають. Не досить було в сюжеті про деморалізацію російського війська представляти Ігоря Рейтеровича лише як «політолога», в сюжеті про російську авіацію Сергія Кравця лише як «експерта із цивільної авіації», Костянтина Криволапа і Богдана Долінце як «авіаекспертів». У сюжеті про очікування від чергового «Рамштайну» не досить було представляти Олексія Гетьмана лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта». І не досить було гостя студії Олега Саакяна представляти лише як «політолога». У 4 випадках на відео в сюжетах і БЗ не було інтершуму, а в трьох сюжетах замість інтершуму було музичне шумовиння, яке реально заважає дивитися, особливо коли воно на синхронах.

Стандарт балансу думок

Тричі в повідомленні про обшуки СБУ та НАБУ в міського голови Мукачевого Андрія Балоги та голови Мукачівської райради Михайла Ланьо все подавалося винятково з позицій правоохоронців, позицію двох названих підозрюваних ніяк не було представлено.

Стандарт доступності подачі інформації

Намалювали красиву інфографіку змін споживчих цін, але перебрали з великою кількістю складних числових даних, і тримали в ефірі ці слайди замало, щоби глядачі встигли хоча би спробувати розібратися, що їм показують.

У титрі-представленні Валерія Романенка було: «провідний науковий співробітник НАУ». Цю абревіатуру точно не вся аудиторія може вільно розшифрувати. А ще ведучий Ігор Пупков казав: «ще провели флешмоб». Слово не загального вжитку, а тим більше, що насправді йшлося ні про який не «флешмоб».

Інші зауваження

Кілька разів забували про фемінітиви: «країна-агресор» (сюжет Влади Цимбаленко), «Олена Бессараба, координатор…» (титр на синхроні), «Марія Мезенцева, народний депутат…» (титр на гості та ведучий Олег Білецький), «Мирослава Гонгадзе, журналістка, керівник “Голосу Америки”» (ведучий Олег Білецький).

Резюме

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу була такою: жодного репортажного сюжету, 5 прямих ввімкнень і 4 ньюзмейкери в гостьових студіях. Узагалі на «інформаційному» каналі майже не роблять репортажних сюжетів, більшість із сюжетів як таких робляться не виходячи з ньюзруму. По-моєму, це імітація роботи.

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 235 разів, це майже по 59 разів на годину або ж по одному порушенню на хвилину в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 128 разів, із них найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 69 разів, переважною більшістю з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 17 разів порушували стандарт точності, майже все це була некоректна робота з картинкою, як у новинних матеріалах, так і в якості «ілюстрацій» до прямих ввімкнень і розмов із гостями. Стандарт повноти інформації було порушено 15 разів, стандарти балансу думок і доступності подачі інформації — по 3 рази.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цієї доби не було.

Суспільне (18:00–22:00 10 жовтня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для вечірнього слота: першу годину поділили між 30-хвилинними новинами та 30-хвилинною гостьовою студією. Наступна година починалася 15-хвилинним випуском новин і продовжувалася гостьовою студією. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, наступна година була гостьовою. Новини вела Майя Підгородецька, підсумковий випуск — В’ячеслав Афутін, гостьові студії вели по черзі Ганна Чередниченко й Андрій Діхтяренко.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

два різних репортажі про опізнання загиблих унаслідок ракетного удару по Грозі;

про наслідки ворожих обстрілів Херсона;

про життя під обстрілами у прифронтових Новосілках на Донеччині;

про ситуацію в Ізраїлі;

про конфлікт довкола Сектору Газа;

про витоки ізраїльсько-палестинського конфлікту;

про очікування від чергового «Рамштайну»;

про причини, чому приватні будівельні компанії не беруть участь у відбудові;

про наслідки ракетної атаки ворога по бульвару Шевченка в жовтні минулого року;

про бійців Інтернаціонального легіону ЗСУ;

про чеську артустановку «Дана» на озброєнні ЗСУ;

про реабілітацію поранених і протезованих бійців на Франківщині;

про дресувальницю, яка двічі рятувала з-під обстрілів циркових тварин;

про майстра, який налагоджує криниці та свердловини у Дружківці, де було зруйновано централізоване постачання води;

про чоловіка з Хмельницького, який змайстрував дерев’яний велосипед.

Були прямі ввімкнення:

про засідання ПАРЄ з питань російсько-української війни;

про підготовку до чергового «Рамштайну»;

про очікування від майбутньої зустрічі у форматі «Рамштайн»;

про російські атаки на енергетичну інфраструктуру Львова рік тому;

про російські атаки на енергетичну інфраструктуру Запоріжжя рік тому;

про російські атаки на енергетичну інфраструктуру Києва рік тому.

Гостями ефірного блоку були:

Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про ліквідацію ворожих складів у Токмаку, про евакуацію окупаційної адміністрації з Токмака, про посилення репресій проти місцевого населення, про мобілізацію на тимчасово окупованих територіях.

Ігор Табурець, голова Черкаської ОВА, про підготовку області до опалювального сезону, про відновлення енергетичних об’єктів, пошкоджених торішніми ворожими ракетними атаками.

Артем Ситник, заступник директора НАЗК, про повернення обов’язкового декларування, про відкриття електронного реєстру посадовців, про вилучення частини даних з потреб безпеки.

Ігор Безкаравайний, заступник міністра економіки, про конференцію з розмінування України в Хорватії.

Олександра Устінова, членкиня української парламентської делегації в ПАРЄ, про обговорення в ПАРЄ механізмів повернення викрадених українських дітей, про розуміння ПАРЄ терористичної сутності Росії, про проєкт держбюджету на 2024 рік.

Олена Хоменко, членкиня української парламентської делегації в ПАРЄ, про обговорення в ПАРЄ механізмів повернення викрадених українських дітей, про проєкт держбюджету на 2024 рік.

Євген Сова, депутат Кнесету Ізраїлю, про підтримку Ізраїлю Сполученими Штатами, про поточну ситуацію в Ізраїлі, про пропалестинські реакції ООН, про неможливість переговорів з ХАМАСом.

Ольга Герасим’юк, голова Нацради з питань телебачення та радіомовлення, про Ризьку конференцію Ради Європи щодо сучасних викликів свободі слова та безпеки журналістів, про спільну з Литвою програму боротьби з російською дезінформацією і про проблему регуляції інтернету.

Олександр Штупун, речник Сил Таврійського напрямку, про активізацію ворога на Авдіївському напрямку, про ворожі втрати за добу на Таврійському напрямку.

Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки, про передачу росіянами трофейної західної зброї ХАМАСу, про поінформованість Росії щодо нападу ХАМАСу на Ізраїль.

Олександр Кендзера, директор Інституту геофізики НАНУ, про землетрус, який напередодні відбувся на заході України.

Денис Попович, воєнний оглядач, головний редактор видання «Апостроф», про активізацію ворога на фронті на кількох напрямках, про посилення тактики «м’ясних штурмів», про стратегічні плани Росії.

Тетяна Козаченко, адвокатка, про процедури вручення повісток, про відповідальність за ігнорування повісток, про застосування сили представниками ТЦК.

Уляна Дрючкова, журналістка, жителька Ізраїлю, про ситуацію в Ізраїлі.

Костянтин Денисов, військовослужбовець легіону «Свобода», про бої на запорізькому напрямку.

Родіон Кудряшов, заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади, про ситуацію на Бахмутському напрямку, про тактику ворога на напрямку.

Сергій Притула, волонтер, про новий збір на дрони для ЗСУ.

Оксана Скибінська, голова делегації України на «Євробаченні», про підготовку до національного відбору до «Євробачення», про умови участі у нацвідборі.

Крім того, в ефірі був черговий випуск «Бункера» «95 кварталу».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 47 разів (майже по 12 порушень на годину в середньому). З соцмереж і телеграм-каналів подавали інформацію і відео трохи менше, ніж зазвичай, — 23 рази. Зокрема, користувалися телеграм-каналами Головного управління розвідки, Повітряних сил і їх командувача Миколи Олещука, 103-ї штурмової бригади ЗСУ, пресслужби Харківської та Донецької облпрокуратур, голови Одеської ОВА Олега Кіпера, уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця і журналіста Віталія Глаголи. Крім того, використовували твітер президента Зеленського і фейсбук-сторінку Генштабу ЗСУ. «Посилалися» на неназвану соцмережу міського голови Мукачевого Андрія Балоги й було ще «посилання» «я бачив в мережі відео».

Навпаки, узагальнених розмитих псевдопосилань цього разу було значно більше, ніж у попередні тижні — 19. Не виключаю, що просто цього дня частіше, ніж раніше, «забували» згадати при цьому ті ж таки телеграми, фейсбуки та твітери. Розмито «посилалися» на Генштаб, МЗС, Офіс генпрокурора, НАЗК, Нацполіцію Запорізької області, Сумську ОВА та компанію ДТЕК. Також були розмиті псевдопосилання на ООН, Пентагон, Армію оборони Ізраїлю, Міністерство охорони здоров’я Сектору Газа, і навіть на ХАМАС і «Хезболлу». І були повністю розмиті: «місцеві розповіли», «місцеві жителі кажуть».

Чотири рази робили абстрактні псевдопосилання: «повідомляли», «ми знаємо», «відомо» та «стало відомо». Ще одного разу давали фактичну інформацію без посилань на джерела інформації.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 29 разів, це більш як по 7 разів на годину в середньому. 19 із цих порушень були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, повідомлення про те, що українці не можуть виїхати з Сектору Газа «перекривали» відео з Ізраїлю. Або ж повідомлення про підписання президентом Зеленським закону про е-декларування «перекривали» сесійною залою парламенту.

Невідповідними відео «ілюстрували» також усі 6 прямих ввімкнень. Так само не до ладу «ілюстрували» і чотири розмови з гостями. Наприклад, розмову з експертом намагалися «ілюструвати» динамічною мапою бойових дій Deep State Map, хоча говорили в цей момент не про певні події на якихось ділянках фронту, а про мобілізацію в Росії.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 40 порушень стандарту (по 10 на годину ефіру в середньому). 38 із них були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Переважно це була оцінна лексика, більшість становили різноманітні оцінні дієслова, наприклад «вразило», «завжди дивує». Трохи було суто емоційних оцінок, хоч і не таких яскравих, як на інших каналах, більше було просто оцінок із різних приводів: «далеко від фронту все трохи спокійніше», «це лише невеличкий початок», «дуже хитро вчиняє», «найбільша проблема», «невелика територія», «на невеликому клаптику території», «густо забудовані», «важливі соціальні об’єкти» тощо. Ще були маркери авторизації: «до речі, додам», «хочу зазначити», «хочу наостанок сказати».

Одного разу ведуча гостьової студії не авторизувала свою думку. Ще одного разу було узагальнення: «люди вже готувалися до цього, тобто знали, запасалися хтось генераторами, хто чим міг».

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 5 разів. У сюжеті про чеську артустановку «Дана» був текст автора: «на місці відпрацьовує бусоль». Вузькоспеціальний термін, який потребував бекґраунду.

На беґраундовому відео наслідків ракетної атаки річної давнини не було титру дати події, ні навіть титру «архів». У прямому ввімкненні зі Львова без будь-якого позначення датою чи хоча б титром «архів» показували відео жовтня і листопада 2022 року наслідків ракетного обстрілу енергооб’єктів Львівщини. Так само було в прямих ввімкненнях із Запоріжжя і з Києва.

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення стандарту – вже згадане: «на місці відпрацьовує бусоль».

Інші зауваження

Редакція «Суспільного» продовжує невдало експериментувати з прямими ввімкненнями. Цього разу була взагалі якась дивина: в трьох прямих ввімкненнях кореспондентки розповідали про події річної давнини — про перші російські ракетні масовані атаки по об’єктах енергоінфраструктури різних міст. Якщо вже так хотілося про це нагадати, то слід було просто зробити якісний бекґраундовий сюжет. Але аж ніяк не прямі ввімкнення, ще й з «ілюстраціями», які глядач, що неуважно слухав початок такого ввімкнення або ж ввімкнув телемарафон у цей момент, цілком міг сприймати як сьогоднішні події. А суто з професійної точки зору, часовий маркер «рік тому» в прямих ввімкненнях у новинах звучить геть недоречно.

У сюжеті про очікування від чергового «Рамштайну» був жахливий звук, часом взагалі було неможливо розібрати, що каже кореспондентка. Такий брак видавати в ефір в запису – це явна неповага до глядачів, як на мене.

Якось дивно: у підводках ведуча новин підкреслено казала «Сектор Газа», в сюжеті журналістка підкреслено казала «сектор Гази». Не беруся стверджувати, який із цих двох варіантів є філологічно правильним (бо питання дискусійне), але принаймні в межах одного ефіру логічно було б, щоб скрізь використовувався якийсь один із двох, а не обидва одночасно. Бо в ще одному сюжеті в набраному титрами тексті був ще й третій варіант, вже відверто неправильний: «Сектор Газу».

Ведуча новин представляла авторку сюжету «Ілона Захарчук», насправді ж вона Захарук.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу містила 4 репортажних сюжети та 3 прямих ввімкнення (ще 3 ввімкнення були неподієвими та неновинними). В гостьових студіях побувало 8 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 122 рази (це по 30,5 порушення на годину в середньому). Найчастіше порушували стандарт достовірності — 47 разів, більшість із цих порушень були посиланнями на соцмережі й телеграм-канали, хоча й чимало було узагальнених розмитих псевдопосилань. Стандарт відокремлення фактів від думок було порушено 40 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Дві третини з 29 порушень стандарту точності становили невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Крім того, було 5 порушень стандарту повноти інформації й одне порушення стандарту доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цієї доби не було.

Телеканал «1+1» (8:00–12:00 11 жовтня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була загалом у звичній для марафону логіці ранкового слота. В перші дві проаналізованих години було по два випуски новин (на початках годин і на 30-х хвилинах). У дві останні години новини були на початках годин — раз 15-хвилинні, в останній годині — 45-хвилинні. Ефірна сітка новин рухалася через дві прямі трансляції з Брюсселя. Замість чистих гостьових студій у проміжку між 9 і 10 годинами був проєкт «Оперативний черговий». Новини вів Святослав Гринчук, гостьові студії — Марічка Падалко та Руслан Шаріпов, «Оперативного чергового» — Олександр Моторний.

В проаналізованому ефірі каналу були такі сюжети:

про роботу аеророзвідників дроном українського виробництва «Фурія»;

про поховання жертв ракетного удару в селі Гроза на Харківщині;

про прем’єру фільму «Шлях поколінь»;

про пошкодження ворожими обстрілами художніх музеїв та артпроєкт «Модуль тимчасовості»;

про бої на півдні;

про останні події на різних ділянках фронту;

про очікування від шістнадцятого «Рамштайну» на тлі війни в Ізраїлі;

про землетрус у західних областях;

про відбудову сіл Херсонщини Дніпропетровською областю за програмою «Пліч-о-пліч»;

про візит Зеленського до Румунії;

про суботню атаку ХАМАСу на Ізраїль.

Були прямі ввімкнення:

про бої біля Серебрянського лісу;

про прощання з Віталієм Барановим;

про підготовку до засідання «Рамштайну».

Гостями ефірного блоку були:

Андрій Ковальов, речник Генштабу ЗСУ, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Ілля Євлаш, речник Східного угруповання ЗСУ, про бої на Лимано-Куп’янському напрямку, про кадровий склад військ ворога на напрямку, про наступ ЗСУ на південному відтинку фронту.

Сергій Квіт, президент Києво-Могилянської академії, про плани Міносвіти надавати гранти на навчання студентам необхідних державі професій.

Максим Мірошниченко, воєнний оглядач, про імовірність участі Росії в подіях в Ізраїлі, про активізацію ворога на Лимано-Куп’янському й Авдіївському напрямках, про бої на півдні.

Андрій Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні, про настрої в США щодо подальшої допомоги Україні, про варіанти фінансування військової допомоги, про продовження роботи американських компаній в Україні попри війну, про можливість інвестицій у збройове виробництво в Україні, що заважає іноземним інвестиціям в Україну.

Юрій Пивоваров, генеральний директор Київського міжнародного економічного форуму, про Київський економічний форум, про можливості західних інвестицій в Україну, про страхування ризиків інвесторів під час війни, про ментальне здоров’я і бізнес, про повернення людей із вимушеної еміграції, про питання створення нормального бізнес-клімату.

Наталія Нагорна, кореспондентка каналу, про те, як живе під обстрілами Херсон, про будні та настрої херсонців, про дітей у Херсоні й навколишніх селах, про власні враження кореспондентів від відряджень до Херсона.

Ілля Ковтун, срібний призер чемпіонату світу з гімнастики, про виступ на чемпіонаті світу.

Ірина Горбачова, тренерка призера, про виступ Іллі Ковтуна на чемпіонаті світу.

Ventum, військовослужбовець 59-ї окремої мотопіхотної бригади, про бої під Авдіївкою.

Крім того, в ефірі були:

Пряма трансляція брифінгу президента Володимира Зеленського і генсека НАТО Єнса Столтенберга перед засіданням у форматі «Рамштайн».

Трансляція початку засідання у форматі «Рамштайн».

Спецпроєкт Олександра Моторного «Оперативний черговий».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин 66 разів (по 16,5 раза на годину в середньому). 9 разів подавали відео й інформацію з телеграм-каналів і соцмереж. Зокрема, користувалися телеграм-каналами 3-ї окремої штурмової бригади, Нацполіції, ДПСУ та журналіста Віталія Глаголи. Використовували відео з анонімних словацьких соцмереж і скористалися фейсбук-сторінкою Херсонської облпрокуратури.

18 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання: на пресцентр Сил оборони Таврійського напрямку, Центрі національного спротиву і німецьке Міноборони. Решта псевдопосилань були більш розмитими: «пише фінська преса з посиланням на власні джерела», «ізраїльські джерела повідомляють», «за даними палестинської сторони», «румунська влада запевнила», «військове керівництво каже», «українські урядники заявили», «за даними поліції», «слідчі кажуть», «люди розповідають».

7 разів робили абстрактні псевдопосилання: «щойно стало відомо», «ми чуємо», «знаємо», «кадри звідти вже охрестили», «вбачають і російський слід», «за неофіційними даними» і «за попередніми даними».

Найбільше порушень стандарту було поданням фактичної інформації без будь-яких посилань на джерела. Зокрема в такий спосіб подавали дуже багато повідомлень про наслідки ворожих обстрілів у різних областях.

І ще було 12 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Так «посилалися» зокрема на невідомо кого в Закарпатській ОВА, а решта псевдопосилань були повністю розмитими: «у музеї кажуть», «партнери України наголошують», «пояснюють сейсмологи», «кажуть фахівці», «рятувальники нагадують», «хлопці розповідають», «румуни пообіцяли» і навіть таке карколомне, як «що світова преса та аналітики, що самі ізраїльтяни називають».

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 39 разів (це майже по 10 разів на годину в середньому). 34 з них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Тут традиційно всі повідомлення про події на фронті «перекривали» випадковим архівним відео бойових дій, а всі повідомлення про наслідки обстрілів різних громад — невідповідними за змістом картинками. В інших повідомленнях і сюжетах недоречно «перекривали» текст невідповідним архівним відео.

В одному випадку так само невідповідно «перекривали» і розмову з гостем — речником Генштабу, випадковим, імовірно архівним, відео бойових дій. 4 фактичні неточності були пов’язані з титрами. По-перше, хронічно дають титр «наживо», коли «перекривають» раніше відзнятим, а то й узагалі архівним відео розмови з гостями або прямі ввімкнення кореспондентів. Наприклад, пряме ввімкнення з Брюсселя про підготовку до засідання «Рамштайну» «перекривали» відео приїзду Зеленського і його брифінгу зі Столтенбергом з титром «наживо». Гарне мені «наживо», адже справді наживо це відбувалося за півтори години до того (і самі ж показували його в прямій трансляції). А в повідомленні про обстріли Донеччини на фото був геотитр «Сумщина». Щось одне з двох — чи розповідь про Донеччину, чи геотитр — було фактичною помилкою.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт порушували традиційно найчастіше — загалом було 221 порушення протягом чотирьох годин ефіру (більш як по 55 порушень на годину в середньому). Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Як завжди, емоційні оцінки: «в найгарячіших точках фронту», «тривали запеклі бої», «ворог гатив», «понівечені будинки», «понівечені села», «минулося, на щастя, без поранених», «жорстоко вбивали», «війни, яка спалахнула на Близькому Сході», «коли повернулися жахнулися», «після кривавого нападу», «із жахом чекають» і подібні.

Просто оцінки з будь-яких приводів: «масований артилерійський удар», «вкотре застосували свою звичну стратегію», «ворог суттєво додав в активності», «активно застосовують», «успішно відбили», «порядок денний традиційний», «добре відчули», «всевидющий дрон-розвідник», «суттєве посилення», «легендарною співачкою», «став чи не символом», «цікаві сценічні експерименти», «гучні заяви», «цинічна брехня», «непоправна втрата», «відремонтували в рекордні строки», «досвідченого пілота», «хутко тікає», «помітно нервує», «славнозвісний танк», «багато людей», «питання досить актуальне», «важливі перемови» тощо.

Траплялися й різноманітні міркування журналістів: «Чиї довгі вуха в погонах стирчать за спланованою і раптовою атакою терористів ХАМАСу на державу Ізраїль» (ведучий Святослав Гринчук). «Наслідки для самої споруди ще дадуться взнаки» (сюжет Валерії Ковалінської, Олени Черняєвої та Вікторії Стрельцової). «Саме ці літаки могли б допомогти отримати перевагу українським захисникам у повітрі» (сюжет Олени Лускун).

Були також різні маркери авторизації, зайві в новинах, і посилення уваги: «до речі» «ба більше», «варто зазначити», «як я вже зауважувала».

Ведучі гостьових студій стандарт майже не порушували, було лише 4 неавторизованих міркування. І було одне безпідставне узагальнення: «наскільки зухвало поводиться Росія румуни відчули на собі».

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 13 разів (більш як по 3 рази на годину в середньому). У підводці до сюжету про відвідини президентом Зеленським Румунії не було сказано, що це сталося напередодні, 10 жовтня (відповідь на класичне запитання «коли?»). У сюжеті про відбудову сіл Херсонщини не було титрів на синхронах. Не досить було представляти гостя Максима Мірошниченка лише як «військового (в сенсі воєнного) оглядача». Тим більше в спецпроєкті, присвяченому аналізу подій на фронті, слід було навести бодай якийсь експертний бекґраунд гостя. Ще у 8 випадках на бекґраундовому відео не титрували ні дату, ні бодай титру «архів» (чи то пак, як заведено в редакції, «досьє»). А в одному з повідомлень про «Рамштайн» на відео чомусь не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

У оглядових сюжетах «Оперативного чергового» про ситуацію на різних ділянках фронту використовували неадаптовану мапу Deep State. Чесно кажучи, неможливо зрозуміти, яку саме «географію» показують, адже всі назви населених пунктів на цій мапі занадто дрібні, щоб їх прочитати на екрані телевізора.

Раптом із невідомо якого дива в сюжеті було сказано про «активний friendly fire». А що робити глядачам, які не знають англійської, і яких більшість?

Стандарт оперативності

Неоперативно було об 11:30 середи давати репортаж про візит президента Зеленського до Румунії, який відбувся ще в першій половині дня у вівторок.

Інші зауваження

Пряма трансляція брифінгу Зеленського і Столтенберга перед засіданням у форматі «Рамштайн» була якоюсь непідготованою. Наче ж заздалегідь було зрозуміло, що говоритимуть англійською. Втім, редакція не подбала про якісний синхронний переклад, тож ведучому Святославу Гринчуку довелося «відбиватися» і принаймні «штрихпунктирно» перекладати, про що йдеться. Гринчуку, звісно, мій респект.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Я не зрозумів, навіщо було давати синхрон представника Росії в Радбезі ООН Небензі, де він стверджував про ракетний удар Росії по селу Гроза: «У момент удару там відбувався похорон одного з високопоставлених українських націоналістів. Зрозуміло, в них брали участь багато його спільників неонацистів. Не випадково на знімках, опублікованих у соцмережах відразу після удару, майже всі тіла належать чоловікам призовного віку». Це — російський пропагандистський наратив у чистому вигляді (власне, завданням «дипломата» Небензі і є максимально поширювати у світі російські наративи з майданчика Радбезу). Транслювати цей наратив повністю синхроном в ефірі марафону було як мінімум недоречно.

Резюме

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу була не дуже переконливою: було 3 репортажних сюжети та 3 прямих ввімкнення. Гостей-ньюзмейкерів у студії не було. Із сюжетів найкращим був репортаж Івана Петричака про роботу аеророзвідників дроном українського виробництва «Фурія» (оператори Іван Головач, Віталій Овсянников). Як і раніше, дуже якісним й інформативним був спецпроєкт Олександра Моторного «Оперативний черговий».

Стандарти журналісти каналу порушували протягом проаналізованих чотирьох годин ефіру 342 рази (це по 85,5 раза на годину ефіру в середньому). Як завжди, найбільше журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 221 раз, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації було порушено 66 разів, найбільше подавали фактичну інформацію взагалі без посилань на джерела або ж з узагальненими розмитими псевдопосиланнями. Стандарт точності було порушено 39 разів, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом у новинах. 13 разів порушували стандарт повноти інформації, в більшості — не позначали як належить датами бекґраундове відео. Крім того, двічі порушували стандарт доступності подачі інформації й одного разу порушили стандарт оперативності.

Проявів політичного піару в проаналізованому ефірі каналу не було, не було також і токсичних медійних персонажів, натомість навіщось дали синхроном російський пропагандистський наратив про «ліквідацію неонацистів у селі Гроза».

Телеканал ICTV та СТБ (14:00–18:00 11 жовтня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку медіагрупи була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями, не було стандартного випуску новин лише о 17:30. Новини вели спочатку Олена Фроляк, згодом — Оксана Гутцайт, гостьові студії вела Яна Брензей.

В ефірі медіагрупи були такі сюжети:

про бої поблизу Часового Яру на Донеччині;

про бої 21-ї бригади на Лимано-Куп’янському напрямку;

про поховання загиблих від ракетного удару в селі Гроза;

про прощання з Ніною Матвієнко;

два огляди про події в Ізраїлі;

про засідання у форматі «Рамштайн»;

про законопроєкт щодо заборони Московського патріархату;

про візит президента Зеленського до Румунії;

про життя людей в прифронтовій Красногорівці на Донеччині;

про російських полонених;

про відновлення митрополичого саду в Києво-Печерській Лаврі;

про подружжя тяжко пораненого військового з Гуляйполя.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Євген Корнійчук, Надзвичайний і повноважний посол України в Ізраїлі, про поточну ситуацію в Ізраїлі, про перебіг евакуації українських громадян, зокрема з Сектору Газа.

Віталій Барабаш, голова Авдіївської МВА, про бойові дії під Авдіївкою, про обстріли міста, загиблих і поранених цивільних, про втрати ворога під Авдіївкою.

Олег Кіпер, голова Одеської ОВА, про ворожі ракетні та дронові атаки по області, про закриття прикордонного пункту пропуску «Орлівка», про підготовку Одещини до осінньо-зимового сезону.

Петро Котін, президент «Енергоатому», про запуск ще одного енергоблоку АЕС, про готовність АЕС до зимового періоду, про постачання американського палива для АЕС в Україну, про ситуацію на ЗАЕС.

Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, про перспективи позитивного рішення Єврокомісії щодо початку переговорів щодо вступу України до ЄС, про виконання вимог ЄС до України, про підсумки візиту Зеленського до Брюсселю, про можливі впливи підсумків виборів у Словаччині та Польщі на рух України до ЄС.

Олена Зеленська, перша леді, про ментальне здоров’я українців в умовах війни, про стійкість українського суспільства, про результати соціологічних досліджень щодо підтримки України у світі, про те, що слід робити задля збереження свого ментального здоров’я, про роботу проєкту «Ти як?», про брак кваліфікованих психологів в Україні (записане інтерв’ю Олени Фроляк).

Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки Міноборони, про сценарії Росії про заморозку війни в Україні для підготовки нової ескалації, про інтереси Росії в нападі ХАМАСу на Ізраїль, про російські наративи щодо передачі західної зброї Україною до Сектору Газа, про передачу Північною Кореєю зброї Росії, про імовірності втягнення Росією Білорусі в повноцінну війну проти України.

Олександр Штупун, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про бої під Авдіївкою та на інших ділянках фронту Таврійського напрямку, про добові втрати ворога.

Олександр Чаморсов, головний психолог гарячої лінії Українського ветеранського фонду, ветеран війни, про види підтримки ветеранів Фондом, про те, хто і з якими проблемами звертається до Фонду.

Андріана Арехта, військовослужбовиця ЗСУ, очільниця руху «Ветеранка», про підготовку військових до зими, про збір «Зима близько», про те, як в холоди військові виживають в шанцях, про відсутність військової форми для жінок, про проблеми з військовими шпиталями.

Крім того, в ефірі були:

Трансляція пресконференції президента Володимира Зеленського і прем’єра Бельгії Александера де Кроо.

Фільм проєкту «Антизомбі» про російську пропаганду щодо «бліцкригів».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності журналісти медіагрупи порушували 60 разів (по 15 порушень на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів брали відео та інформацію 6 разів. Користувалися телеграм-каналами Харківської облпрокуратури, Нацполіції, міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, Херсонської ОВА, ДСНС і 3-ї окремої штурмової бригади.

Найбільше порушень було узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації — 36. Зокрема, в такий спосіб «посилалися» на Генштаб, МЗС, СБУ, Харківську облпрокуратуру, Полтавську й Донецьку ОВА, Херсонську МВА, Центр нацспротиву. Крім того, розмито «посилалися» на Білий Дім, Міноборони Ізраїлю, ЦАХАЛ, просто «Ізраїль повідомив» і «за повідомленнями палестинської сторони». Крім того, були повністю розмиті псевдо: «в парламенті заявили», «повідомляє обласна влада», «каже районна влада», «за даними правоохоронців», «як показують опитування», «журналісти, які тут побували, розповіли».

Було 3 абстрактних псевдопосилання: «відомо», «стало відомо» і «нині вже відомо». Ще в 7 випадках подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

8 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «міжнародні аналітики вважають», «фахівці кажуть», «розповідають сусіди», «селяни впевнені», «правоохоронці твердять», «кажуть військові», «аналітики назвали».

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 26 разів (це по 6,5 порушення на годину ефіру в середньому). Майже все це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно некоректно «перекривали» всі повідомлення про бойові дії на фронті та повідомлення про наслідки ворожих обстрілів цивільних у різних населених пунктах. Так само за випадковим принципом «перекривали» й усі матеріали про події в Ізраїлі. Абияк «перекривали» й повідомлення і сюжет про засідання «Рамштайну», зокрема стабільно коли говорили про Зеленського — то показували Остіна тощо. Абияк було «перекрито» і сюжет про візит президента Зеленського до Румунії. Наприклад, за кадром ішлося про переговори Зеленського з прем’єром Румунії, а показували його з президентом країни. Не кажучи вже про незмінне архівне відео пшениці та суден на морі, щойно мова заходила про агроекспорт.

Ведуча Олена Фроляк продовжувала рахувати війну від 24 лютого минулого року: «сьогодні 595-й день війни». А війна триває з лютого 2014-го.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Порушень цього стандарту було менше, ніж це зазвичай буває в ефірі медіагрупи, але все одно дуже багато — 152 рази (по 38 порушень на годину ефіру в середньому). Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Як і завжди, було чимало суто емоційних оцінок: «запеклі бої», «російське залізяччя розбило», «з гарячих точок», «гаряче як завжди», «ще одна рана на тілі країни», «з жахіттями Голокосту», «влаштували кривавий терор», «стали жертвами нечуваного звірства росіян», «вмив руки у крові невинних людей», «понівечене російським залізяччям», «на жаль, є жертви», «дивом залишилася живою», «нескінченний похорон», «історія неймовірної сили кохання» тощо.

І просто оцінок із різних приводів, зокрема й таких, що підміняють собою факти: «отримав надскладне поранення», «значне загострення», «активно використовували безпілотники», «активно проводить операцію», «дорога техніка для ще дорожчого екіпажу», «такий важливий і вкрай необхідний документ», «цей важливий закон», «багатьох країн», «в невеличкому селі», «справжня народна любов», «палкі шанувальниці», «неймовірний голос» і подібні.

Окремо зверну увагу на якісь настирливо урочисті оцінки, коли йшлося про президента: «у Брюсселі у Володимира Зеленського надзвичайно насичений графік», «це головний посил президента», «візит (до Румунії) виявився дуже вдалим», «успішним і плідним — таким був візит до Румунії президента Зеленського», «результат — важливі домовленості» тощо. Не кажучи вже про надзвичайно велику кількість дієслів урочистого стилю і просто оцінних.

Часом траплялися і різні міркування: «У самих ізраїльтян понад 1200 загиблих. Ця кількість може зрости» (ведуча Олена Фроляк). «Про загострення на фронті свідчать і останні дані Генштабу про втрати ворога» (ведуча Оксана Гутцайт). «Та попри це депутати фактично заблокували ухвалення закону, якого вимагає суспільство» (сюжет Василя Саф’янюка). «Та осяяння, чи то скоріше його імітація, не забарились» (сюжет Андрія Почтєва).

У гостьових студіях було лише два неавторизованих міркування. І ще було два безпідставних узагальнення журналістів: «красногорівці полишати свої домівки не квапляться», «тому кожен знає, на що здатен ворог».

Стандарт повноти інформації

Було лише 7 порушень стандарту. У 5 випадках не титрували, як належить, бекґраундове архівне відео датами (та й навіть просто як архівне). А у двох випадках на відео не було інтершуму.

Стандарт оперативності

Було одне порушення стандарту: сюжет про візит президента Зеленського до Румунії, який відбувся напередодні у вівторок, був уже застарілою інформацією для другої половини дня середи.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була такою: 4 репортажних сюжети, жодного прямого ввімкнення, в гостях побувало 6 ньюзмейкерів. Із сюжетів найкращими були репортажі Владислава Круглова про бої поблизу Часового Яру на Донеччині (оператори Євген Тур, Олег Цимбалюк) і Тетяни Наконечної про бої 21-ї бригади на Лимано-Куп’янському напрямку (оператор Захар Комах). І оглядовий сюжет Інни Гуріненко про відновлення митрополичого саду в Києво-Печерській Лаврі (оператор Роман Щербаков).

Загалом стандарти журналісти медіагрупи порушували протягом чотирьох годин ефіру 246 разів (це по 61,5 порушення на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 152 рази, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 60 разів, майже дві третини від цих порушень складали узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. З 26 порушень стандарту точності 24 становили невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах та БЗ. Стандарт повноти інформації порушували 7 разів, стандарт оперативності — одного разу. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи цього дня не було.

Телеканал «Рада» (18:00–22:00 11 жовтня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичайною: перші дві години починалися з 15-20-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою. Новини вели Ольга Бутко й Андрій Сініцин, гостьові студії вели Катерина Федотенко і Назар Довгий.

В ефірі каналу були такі сюжети:

про роботу українських РСЗВ на Бахмутському напрямку;

про прощання з Ніною Матвієнко;

про життя прифронтового селища Біленьке на Запоріжжі;

про візит президента Зеленського до Румунії;

про порятунок поранених бійців у лікарні Дніпра;

про війну в Ізраїлі та про її вплив на американську допомогу Україні;

про підліткові самогубства;

про першу виплату викривачу корупційного злочину;

про розшук зниклих безвісти за особливих обставин;

про торішню масовану ракетну атаку ворога по енергетичній інфраструктурі;

про волонтерів з Миколаєва, які виготовляють дрони для військових;

про те, як звільняли Кліщіївку.

Були два прямих ввімкнення з Брюсселя про підсумки засідання «Рамштайну».

Гостями ефірного блоку були:

Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції ТОТ, про забезпечення опалення на деокупованих та прифронтових територіях, про організацію «пунктів незламності», про забезпечення громад генераторами, про евакуацію людей з прифронтових територій у найближчі обласні центри.

Ігор Клименко, міністр внутрішніх справ, про підсумки рейдів поліції по розважальних закладах Києва в комендантську годину, про проєкт закону щодо відповідальності підприємців за роботу закладів у комендантську годину, про підготовку до можливих наслідків ворожих обстрілів енергоінфраструктури, про розгортання «пунктів незламності» ДСНС і МВС, про розмінування деокупованих територій.

Сергій Лисак, голова Дніпропетровської ОВА, про наслідки ворожого обстрілу гімназії в Нікополі, про продовження ворожих обстрілів міста.

Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природних ресурсів, про заготівлю дров на зиму, про кампанію президента про мільярд дерев, про збереження водних ресурсів після катастрофи з Каховським водосховищем, про збитки українській природі, заподіяні Росією.

Сергій Деркач, заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, про роботу електронної черги вантажівок на кордоні, про організацію перетину кордону міжнародними автобусними рейсами.

Єгор Чернєв, голова делегації ВР в ПА НАТО, заступник голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, про підсумки чергового «Рамштайну», про домовленості з Румунією, про вплив війни в Ізраїлі на підтримку України Заходом.

Андрій Вітренко, депутат Київради, про готовність шкіл і укриттів столиці до зимового періоду.

Ілля Євлаш, очільник пресслужби Східного угруповання військ, про ситуацію на фронті на Лимано-Куп’янському напрямку, про бої на Бахмутському напрямку, про бої на Луганщині.

Олександр Штупун, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про ситуацію на Авдіївському напрямку, про ворожі втрати, про бої на Шахтарському напрямку, на Запорізькому напрямку.

Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про підсумки візиту президента Зеленського до Бельгії, про участь Росії в подіях в Ізраїлі, про глобальну безпекову ситуацію, про тактику Росії щодо поширення терористичного хаосу в світі, про законопроєкт щодо посилення покарань за нічну роботу ресторанів.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про те, в кого на фронті нині перевага у дронах, про підсумки візитів Зеленського до Румунії та до Брюсселя, про трансформацію взаємодії у форматі «Рамштайн».

Олександр, позивний «Привид», командир взводу снайперів «Привиди» президентської бригади, про бої на Донеччині, про вплив осінньої погоди на ведення бойових дій, про ситуацію під Бахмутом і під Авдіївкою, про специфіку роботи снайперів на цій війні.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності журналісти каналу порушували 75 разів (це майже по 19 разів у середньому на годину ефіру). 11 разів брали інформацію чи відео з соцмереж і телеграм-каналів. Зокрема, користувалися телеграм-каналами ДСНС, міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, командувача Олександра Сирського і телеграм-каналом «Труха». Крім того, скористалися фейсбук-сторінками Київської міської прокуратури, поліції Києва та речника МЗС Олега Ніколенка.

Майже половина всіх порушень стандарту (37) припадала на узагальнені розмиті псевдопосилання. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні Сили, МЗС, Міністерство розвитку громад, Мінреінтеграції, Міненерго, МВС, СБУ, ДСНС, поліцію Києва, Херсонську і Дніпропетровську ОВА і Донецьку облпрокуратуру. З іноземних джерел розмито посилалися на Білий Дім, уряд Бельгії, Міноборони Ізраїлю, а також на загадкову «палестинську сторону». Крім того, були й геть розмиті псевдопосилання: «за даними слідства», «в поліції обіцяють», «за інформацією правоохоронців», «представники поліції уточнили», «рятувальники звітують», «є інформація від наших бійців», «преса його називала» тощо.

8 разів робили абстрактні псевдопосилання: «кажуть», «називали», «знаємо», «є інформація», «була інформація», «інформація була», «ми часто чуємо», «повідомляється». Ще 4 рази подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

15 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «військові говорять», «бійці згадують», «кажуть армійці», «кажуть хлопці», «кажуть лікарі», «місцеві розповідають», «кажуть фахівці», «фахівці наголошують», «кіберфахівці згадують», «аналітики вважають» тощо.

Стандарт точності інформації

Цей стандарт порушували 24 рази (по 6 разів на годину в середньому). 16 із цих порушень були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Так, до прикладу, геть не до ладу «перекривали» всі повідомлення про засідання «Рамштайну». Ведуча говорила, що Зеленський зустрівся з Остіном, а показували Зеленського зі Столтенбергом, а коли казала про зустріч Зеленського зі Столтенбергом — показували Зеленського й Умєрова з Остіном. Все з точністю до навпаки. А, наприклад, повідомлення про черговий пакет військової допомоги США Україні навіщось «перекривали» відео друку готівкових доларів (при чім тут готівка?).

Невідповідно «перекривали» обидва прямих ввімкнення з Брюсселя. Кореспондентка говорила про бельгійського прем’єра, а показували українського президента. Вона говорила про Остіна, а показували Зеленського зі Столтенбергом.

Двічі невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, нардеп Єгор Чернєв говорив то про Румунію, то про виступ президента на ПА НАТО, а показували засідання «Рамштайну». Або ж гість говорив про постачання Іраном зброї Росії, а «ілюстрували» це відео обстрілів Сектора Газа.

Були й фактичні неточності. Ведуча Ольга Бутко починала випуск новин словами: «уже 595 днів наші захисники та захисниці героїчно боронять державу та наближають перемогу України». Навряд чи з цим твердженням погодяться ті, хто героїчно боронить Україну, починаючи з 2014 року. В анонсі підсумкового випуску стверджувалося: «Білий Дім і Конгрес США планують об’єднати військову допомогу Ізраїлю та Україні». Що є фактичною неточністю, адже поки що це був лише озвучений намір Білого Дому, Конгрес тут ні до чого. У сюжеті про вплив війни в Ізраїлі на підтримку США України було: «щомісячно США надають 3 і 8 мільярда доларів». 3+8=11. Насправді ж йдеться про 3,8. А ведуча Ольга Бутко традиційно плутала числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт журналісти каналу порушували найбільше – 142 рази (по 35,5 раза на годину ефіру в середньому). 124 з цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Найбільше було оцінних і урочистих дієслів. Утім були й емоційні оцінки: «трагедії вдалося уникнути», «з найгарячіших точок», «розтрощив руку», «попри нестерпний біль» тощо.

Більше було просто різноманітних оцінок з будь-яких приводів: «вкрай важливі», «прийшло дуже багато людей», «удари стали інтенсивнішими», «ефективно допомагають нашій піхоті», «теми досить резонансної», «залишається проблема», «тривала та складна реабілітація», «стабільно багато», «масштабні зміни», «зараз у центрі уваги», «відвертий консерватор», «ретельний огляд», «рекордного хабаря», «резонансної справи», «наймасштабніше викриття», «найвідоміших українських пісень» і подібні.

І різного штибу міркування: «Звільнення цього села (Кліщіївки) — черговий етап до майбутнього повернення самого Бахмута» (ведуча Ольга Бутко). «Київ і Бухарест посилять співпрацю в дунайських портах і в Чорному морі, адже від цього напряму залежить продовольча та соціальна стабільність у багатьох країнах світу». «Домовились і про розширення транспортних коридорів. Це дасть більше робочих місць і економічних можливостей» (сюжет Сергія Шепеля). «Серед інших причин, що можуть підштовхнути підлітків до самогубства — булінг, непорозуміння з батьками, відносно легка доступність наркотиків, а також сексуальне насильство» (сюжет Соні Григорчук). «Але це не означає, що саме таку кількість людей вдалося повернути додому» (сюжет Карини Подленко).

Траплялися маркери уваги й авторизації: «зазначу», «до речі». І навпаки, ведучі гостьових студій у 15 випадках не авторизували власних суб’єктивних суджень, зокрема й різної міри «експертності», як наприклад: «Ну для того, щоб в подальшому забезпечити дровами тих, хто цього потребує, треба подбати про майбутнє самого фонду». «Ну хіба це не хороші новини? (про підсумки «Рамштайну»)» «В цілому це можна назвати “коаліція можливостей”» (Назар Довгий). «Якщо ми говоримо про результати сьогоднішнього візиту президента України до Бельгії, а результат вагомий…». «І все це виглядає так, ніби зараз весь світ ніби знову зібрався докупи разом довкола України і показує, що про жодну втому, так би мовити, від України й зменшення інтенсивності підтримки зокрема на тлі Ізраїлю іти мови не буде» (Катерина Федотенко).

Тричі журналісти робили безпідставні узагальнення: «українці активно долучаються до збору коштів на дрони», «це пісня, яку з перших нот можуть упізнати майже всі українці», «її виконання народних пісень чув увесь світ».

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 15 разів. У сюжеті про порятунок поранених у шпиталях Дніпра згадували «турнікетний синдром», але не навели бекґраунду, що це означає. Не титрували датою (чи хоча б як архів) бекґраундове відео ракетного удару по селу Гроза, відео суботньої атаки ХАМАСу на Ізраїль. Частину архівного відео у бекґраундовому сюжеті про торішні атаки ворога по енергетичній інфраструктурі не титрували датами, хоча йшлося про цілком конкретні події жовтня 2022 року. Ще у 8 випадках на відео в сюжетах та в БЗ не було інтершуму. Наприклад, у відео по Ізраїлю навіть багатоповерхівки вибухали й падали абсолютно «безшумно».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 4 порушення стандарту. У сюжеті про порятунок поранених у шпиталях Дніпра було: «так званим турнікетним синдромом». Це потребувало пояснень, бо навряд чи цивільна аудиторія знає, що це означає. У сюжеті про підліткові самогубства авторка згадувала без пояснень «булінг». Не вся аудиторія розуміє це слово, та й, чесно кажучи, навіщо використовувати англійське слово там, де є повноцінний відповідним рідною мовою, в цьому випадку «цькування». Гість Подоляк постійно вживав термін «проксі-країна», значення якого значна частина аудиторії телемарафону точно не знає. Ведучі не уточнювали для глядачів значення терміну. Ведучий Назар Довгий казав: «ви проводили паралель ізраїльського кейсу».

Стандарт оперативності

Тричі порушували стандарт. Попри те, що вже був вечір середи, в новинах каналу все одно подавали сюжет про вівторкову поїздку Зеленського до Румунії. Єдине що бодай поставили титр дати події. А майже о 22-й годині середи показувати як новину те, що румунський президент пообіцяв Зеленському, що Румунія приєднається до «авіаційної коаліції». А це було новиною на той момент більш як добової давнини (з середини дня вівторка). І про першу винагороду викривачу корупції 11 жовтня було вже явно запізно показувати як новину, бо вперше про це було повідомлено в телемарафоні ще 2 жовтня і тоді ж всебічно обговорювалося в гостьових студіях.

Інші зауваження

Так і залишається для мене повною загадкою, навіщо відразу ж після новин ведучі гостьової студії «Ради» повторюють повідомлення, які от щойно ж були в новинах. Або ж начитують їх перед самим випуском новин, де їх знову ж таки дослівно будуть повторювати (навіть із тими ж помилками та тими ж порушеннями стандартів).

Кілька разів забували про фемінітиви: «Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції…» (і ведуча Катерина Федотенко, і ведучий Назар Довгий, і в титрі на гості), «країни-агресора» (ведуча Катерина Федотенко).

Елементи політичного піару

Повідомлення було ось таке: «Війна Росії проти України стосується всього світу та всього людства. Про це заявив перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко на з’їзді Лейбористської партії в Ліверпулі». Нічого принципово нового Корнієнко не сказав, щоб робити з цього «новину». А піарівський «паркет», звісно, можна і зробити. Бо ж «заявив», «подякував», «зазначив» і «закликав до поглиблення співпраці».

Гість студії (давно вже «традиційний» по середах) радник керівника ОП Михайло Подоляк, зі згоди й за потурання ведучих, надзвичайно компліментарно оцінював поїздку президента Зеленського до Брюсселя. І звичайно ж натхненно займався самопіаром (понад те, місцями пан Подоляк взагалі виступав як політик, роздаючи поради й навіть «настанови» тим же західним партнерам). Знову-таки, редакції «Ради» на пана радника взагалі не шкода ефірного часу — цього разу Подоляк мовив в ефірі телемарафону цілих 35 хвилин.

Було цілковито невиправдане згадування фракційної приналежності у повідомленні про готовність столичних шкіл до зимового періоду: «про таке заявив глава фракції “Слуга народу” у Київраді Андрій Вітренко». Та й взагалі великий позитивний звіт про те, що київські школи готові до зимового періоду, дивно було запитувати саме у голови фракції «Слуги народу», яка в Київраді є однією з найменших і налічує лише 12 депутатів (це лише 10% від повного складу міськради). Не кажучи вже про те, що «звітував» пан Вітренко не про якісь дії його фракції, а про роботу великої кількості посадовців столиці.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди у проаналізованому ефірі каналу не було, гостьові студії вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 3 репортажних сюжети та 2 прямих ввімкнення. У гостях на каналі побувало 7 ньюзмейкерів. Із сюжетів найкращим був репортаж Олександра Кривокульського про роботу українських РСЗВ на Бахмутському напрямку (оператор Володимир Ситюк).

Стандарти журналісти каналу протягом чотирьох годин ефіру порушували 263 рази (це майже по 66 порушень на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 142 рази, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 75 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності було порушено 24 рази, дві третини з цих порушень становили невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. З 15 порушень стандарту повноти подачі інформації більше половини становила відсутність інтершуму на відео. Крім того, 4 рази порушували стандарт доступності подачі інформації та 3 рази — стандарт оперативності.

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу цього дня було 3 прояви політичного піару: класичний «паркетний» матеріал про першого віцеспікера парламенту Олександра Корнієнка, гість студії радник керівника ОП Михайло Подоляк з подачі та згоди ведучих компліментарно оцінював роботу президента Зеленського і власну аналітику, ще було невиправдане контекстом згадування фракційної приналежності до «Слуги народу» депутата Київради Андрія Вітренка.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було, гостьові студії вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

10 жовтня

Поплічник мера Суп вийшов під заставу у 1,4 млн гривень.

Три країни НАТО створять спецпідрозділ для розмінування Чорного моря.

Експартнер Єрмака Колюбаєв за останні пів року отримав понад 20 млн грн із бюджету.

Спецслужби Росії та Білорусі готують теракт біля кордону Польщі, щоб звинуватити Україну, — «Спротив».

Призначений за тиждень до окупації ЗАЕС гендиректор мав російське громадянство.

СБУ пропонує парламенту розширити підстави для заборони Московського патріархату.

У восьми областях України вимкнули телеканали з цифрового мовлення, зокрема «Перший Західний».

НАЗК відкриває реєстр звітності політичних партій.

Парламент Грузії не засуджуватиме наміри Росії створити базу для флоту в окупованій Абхазії.

Росія рухається до виходу із договору про заборону ядерних випробувань, — ISW.

11 жовтня

Росіяни обстріляли передмістя Запоріжжя, загинула 74-річна жінка.

Росіяни обстріляли житлові квартали Авдіївки: один загиблий, двоє поранених.

Росія підготувала все для відкритої мобілізації, але оголосити її не готова, — ГУР.

ЗСУ очолюють рейтинг довіри українців, президент на 7-му місці, — соцопитування Центру Разумкова.

Більше як 60% громадян не підтримують ідею проведення виборів в Україні під час війни, — соцопитування Центру Разумкова.

Держборг України через два роки перевищить 100% ВВП, — прогноз МВФ.

Шуфрич програв апеляцію і залишиться під вартою.

Росіяни влучили у житловий будинок на Харківщині, є поранені.

У Словаччині підписали угоду про формування коаліції на чолі з антиукраїнським Фіцо.

Угорщина дозволила завозити український цукор.

Двоє чоловіків підірвалися на боєзапасі у полі на Харківщині та загинули.

Мовний омбудсмен закликав телеканали (зокрема й учасників телемарафону) припинити в ефірі практику двомовності.

Профільний комітет ВР рекомендував ухвалити законопроєкт про медичний канабіс у другому читанні.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була звичною: до 10-ї щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (на початку годин і на 30-х хвилинах), решта часу — гостьові студії, з 10-ї ефірні години починалися з 13-хвилинних новин і продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була звичайною: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин і продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефірного блоку Суспільного була звичною для вечірнього слота: першу годину поділили між 30-хвилинними новинами та 30-хвилинною гостьовою студією. Наступна година починалася 15-хвилинним випуском новин і продовжувалася гостьовою студією. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, наступна година була гостьовою.

Структура ефіру каналу «1+1» була загалом у звичній для марафону логіці ранкового слота. В перші дві проаналізованих години було по два випуски новин (на початках годин і на 30-х хвилинах). У дві останні години новини були на початках годин — раз 15-хвилинні, в останній годині — 45-хвилинні. Ефірна сітка новин рухалася через дві прямі трансляції з Брюсселя. Замість чистих гостьових студій у проміжку між 9 і 10 годинами був проєкт «Оперативний черговий».

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями, не було стандартного випуску новин лише о 17:30.

Структура ефіру каналу «Рада» була звичайною: перші дві години починалися з 15–20-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 2 репортажних сюжети та 5 прямих ввімкнень. У студії побувало 3 гості-ньюзмейкери.

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу «Ми — Україна» була такою: жодного репортажного сюжету, 5 прямих ввімкнень і 4 ньюзмейкери в гостьових студіях.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Суспільного містила 4 репортажних сюжети та 3 прямих ввімкнення (ще 3 ввімкнення були неподієвими та неновинними). В гостьових студіях побувало 8 ньюзмейкерів.

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була такою: 3 репортажних сюжети й 3 прямих ввімкнення. Гостей-ньюзмейкерів у студії не було.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 4 репортажних сюжети, жодного прямого ввімкнення, в гостях побувало 6 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була такою: 3 репортажних сюжети та 2 прямих ввімкнення. У гостях на каналі побувало 7 ньюзмейкерів.

Гостьові студії

У гостях каналу «Інтер» протягом чотирьох годин ефіру побувало 9 людей, із яких 3 були ньюзмейкерами, 4 — речниками, один експерт і один журналіст.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало 13 гостей, з них 4 були ньюзмейкерами, 2 речники, 4 експерти, 2 журналістів і один учасник подій.

У гостях Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 18 людей. 8 із них були ньюзмейкерами, 2 речники, 3 експерти, одна журналістка і 4 учасники подій.

У студії каналу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало 10 гостей: 2 речники, 4 експерти, 1 журналістка і 3 учасники подій.

У розмовних студіях каналів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин ефіру побувало 10 гостей: 6 ньюзмейкерів, 2 речники та 2 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «Рада» протягом чотирьох годин ефіру побувало 12 людей. З них 7 були ньюзмейкерами, 2 речники, один радник, один експерт і один учасник подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах проаналізованого ефіру) було таким: представників фракції «Слуги народу» в парламенті в ефірі побувало 5 (Михайло Радуцький на «Інтері», Арсеній Пушкаренко і Марія Мезенцева на «Ми — Україна», Олена Хоменко на Суспільному та Єгор Чернєв на «Раді»). До цього можна додати ще й депутата Київради від «Слуги народу» Андрія Вітренка. Ще в ефірі була одна представниця парламентської фракції «Голос» (Олександра Устінова на Суспільному). Представників інших фракцій не було. В ефірах «1+1» і ICTV з СТБ народних депутатів в гостях не було.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували протягом чотирьох годин ефіру 337 разів це більш як по 84 порушення на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 219 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 75 разів, найчастіше журналісти робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів. Стандарт точності порушували 29 разів, усе – некоректною роботою з картинкою. 10 разів було порушено стандарт повноти інформації, і 5 разів — стандарт доступності. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували протягом чотирьох годин ефіру 235 разів, це майже по 59 разів на годину або ж по одному порушенню на хвилину в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 128 разів, із них найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 69 разів, переважною більшістю з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 17 разів порушували стандарт точності, майже все це була некоректна робота з картинкою, як у новинних матеріалах, так і в якості «ілюстрацій» до прямих ввімкнень і розмов з гостями. Стандарт повноти інформації було порушено 15 разів, стандарти балансу думок і доступності подачі інформації — по 3 рази.

Стандарти журналісти Суспільного порушували протягом чотирьох годин ефіру 122 рази (це по 30,5 порушення на годину в середньому). Найчастіше порушували стандарт достовірності — 47 разів, більшість із цих порушень були посиланнями на соцмережі й телеграм-канали, хоча й чимало було узагальнених розмитих псевдопосилань. Стандарт відокремлення фактів від думок було порушено 40 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Дві третини з 29 порушень стандарту точності становили невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Крім того, було 5 порушень стандарту повноти інформації й одне порушення стандарту доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували протягом проаналізованих чотирьох годин ефіру 342 рази (це по 85,5 раза на годину ефіру в середньому). Як завжди, найбільше журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 221 раз, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації було порушено 66 разів, найбільше подавали фактичну інформацію взагалі без посилань на джерела або ж з узагальненими розмитими псевдопосиланнями. Стандарт точності було порушено 39 разів, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом у новинах. 13 разів порушували стандарт повноти інформації, в більшості — не позначали як належить датами бекґраундове відео. Крім того, двічі порушували стандарт доступності подачі інформації та одного разу порушили стандарт оперативності.

Загалом стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували протягом чотирьох годин ефіру 246 разів (це по 61,5 порушення на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 152 рази, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 60 разів, майже дві третини від цих порушень складали узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. З 26 порушень стандарту точності 24 становили невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Стандарт повноти інформації порушували 7 разів, стандарт оперативності — одного разу. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Рада» протягом чотирьох годин ефіру порушували 263 рази (це майже по 66 порушень на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 142 рази, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 75 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності було порушено 24 рази, дві третини з цих порушень становили невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. З 15 порушень стандарту повноти подачі інформації більше половини становила відсутність інтершуму на відео. Крім того, 4 рази порушували стандарт доступності подачі інформації та 3 рази — стандарт оперативності.

Прояви політичного піару

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу «Рада» цього дня було 3 прояви політичного піару: класичний «паркетний» матеріал про першого віцеспікера парламенту Олександра Корнієнка, гість студії радник керівника ОП Михайло Подоляк з подачі та згоди ведучих компліментарно оцінював роботу президента Зеленського і власну аналітику, ще було невиправдане контекстом згадування фракційної приналежності до «Слуги народу» депутата Київради Андрія Вітренка.

Проявів політичного піару в проаналізованих ефірах інших каналів не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди у проаналізованому ефірі каналів «Інтер» цього дня не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле.

У проаналізованому ефірі каналу «1+1» не було токсичних медійних персонажів, натомість навіщось дали синхроном представника Росії в Радбезі ООН Небензі російський пропагандистський наратив про «ліквідацію неонацистів у селі Гроза».

Російських пропагандистських наративів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу «Рада» не було, гостьові студії вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий.

Наративів російської пропаганди й токсичних медійних персонажів у проаналізованих ефірах каналів «Ми — Україна», Суспільного, ICTV та СТБ не було.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео: ТСН/YouTube