Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за липень — вересень 2023 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Нагадуємо, що у зв’язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по 4 години ефіру. Та за два суміжних дні: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Телеканал «Рада» (8:00–12:00 2 жовтня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для ранкового слота: кожна ефірна година починалася з 15-хвилинного випуску новин, продовжувалася гостьовою студією, на 30-х хвилинах щогодини (крім останньої години слота) були короткі 3-хвилинні випуски новин. Новини вела Світлана Усенко, гостьові студії вели спочатку Катерина Федотенко та Назар Довгий, згодом — Ганна Гомонай і Максим Зборовський.

В ефірному блоці були такі сюжети:

про відновлення волонтерами-«добробатівцями» миколаївської гімназії після ракетних влучань ворога;

про спрямування міськрадою Запоріжжя грошей на дрони для військових;

про перебіг відбудови зруйнованих будинків в Ізюмі;

про початок театрального сезону в Україні;

про роботу аеророзвідників Української добровольчої армії;

про м’ясопереробне підприємство на Київщині.

Були прямі ввімкнення:

про зустріч міністрів закордонних справ ЄС у Києві;

про підготовку пунктів незламності на Полтавщині;

про відремонтоване радянське укриття у Львові;

про навчання вибухотехніків у Кропивницькому.

Гостями ефірного блоку були:

Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про значення Мелітополя для окупантів, про встановлення ворогами веж мобільного зв’язку та намагання окупантів контролювати інтернет і прослуховувати розмови мобільними телефонами місцевих жителів, про мародерство окупантів, про допомогу мелітопольцям від міст-побратимів у Великій Британії, Італії та Фінляндії.

Артем Лисогор, голова Луганської ОВА, про мобілізаційні заходи ворога на окупованій частині Луганщини, про оперативну ситуацію на вільній частині області, про стан освітньої інфраструктури в області.

Сергій Лисак, голова Дніпропетровської ОВА, про наслідки нічної атаки дронами по області, про відновлення зруйнованої інфраструктури, про будівництво водогону до Нікопольського та Марганецького району.

Олексій Леонов, народний депутат, про візит Борреля до Одеси, про посилення Румунією ППО поблизу кордону з Україною, про організацію безпечного морського шляху з одеських портів.

Ірина Констанкевич, перша заступниця голови Комітету ВР із питань гуманітарної та інформаційної політики, про держбюджет наступного року, про створення Державної служби у справах дітей, про культурну дипломатію.

Микола Точицький, заступник міністра закордонних справ, про ухвалу Сенатом США тимчасового бюджету без грошей для України.

Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства, про план із розблокування українського агроекспорту в сусідні країни ЄС, про новий морський коридор агроекспорту, про цьогорічний врожай, про нову посівну.

Ірина Борзова, голова підкомітету з питань державної молодіжної політики Комітету ВР з питань молоді та спорту, про національний молодіжний проєкт «Віднова».

Олег Коріков, в.о. голови «Держатомрегулювання», про набуття Україною членства в Раді керуючих МАГАТЕ, про резолюцію МАГАТЕ щодо повернення ЗАЕС під контроль України, про ситуацію на окупованій ЗАЕС.

Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про наслідки ворожого ракетного обстрілу Харкова, про обстріли прифронтових і прикордонних громад Харківщини

Оксана Савчук, членкиня Комітету ВР із питань транспорту та інфраструктури, про початок руху суден з українських портів, про скорочення видатків на будівництво і ремонт доріг у бюджеті 2024 року.

Павло Ковальчук, речник Генерального штабу ЗСУ, про ситуацію на різних ділянках фронту, про ворожі втрати за тиждень.

Олег Калашников, начальник пресслужби 26-ї артилерійської бригади, про розконсервування ворогом старої артилерійської техніки через значні втрати, про поступовий вихід на паритет із ворогом за кількістю артилерійських обстрілів, про ситуацію на бахмутському напрямку.

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про ранкову атаку дронами, про ефективність відбивання цих атак українською ППО, про перспективи отримання Україною найновіших західних винищувачів, про посилення авіацією та ППО Польщі та Румунії, про навчання українських пілотів на F-16.

Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки, про останні успішні операції на території Росії, про вербування російського офіцера, який здав до українського полону російських військових, про зміцнення окупантами оборони у Криму.

Сергій Лещенко, радник керівника ОП, про реакції росіян на успішні диверсійні операції ГУР і СБУ в Росії та на окупованих територіях, про рішення Сенату США про тимчасовий бюджет без допомоги Україні, про перемогу у Словаччині проросійської партії.

Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій ДБР, про розслідування вибухів на військових складах у Сватовому та на військових складах у Чехії.

Георгій Біркадзе, «експерт із політичних та економічних питань», про рішення Сенату США щодо тимчасового бюджету без грошей для України, про підсумки Форуму оборонних стратегій, про тарифи на електрику та комунпослуги, про індексацію пенсій і надбавки.

Кирило Сазонов, військовий спецпідрозділу «Грім», доброволець, політолог, про ситуацію на бахмутському напрямку, про якісну роботу української артилерії зі знищення російської, про ставлення військових до витрачання грошей місцевими владами.

Крім того, в ефірі було опитування народних депутатів про готовність України до членства в ЄС.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт протягом чотирьох годин ефіру порушували 82 рази (це по 20,5 порушення на годину ефіру в середньому). 15 разів брали інформацію та відео із соцмереж і телеграм-каналів. Зокрема, користувалися телеграмами ЗСУ, Сумської та Херсонської ОВА, радника міського голови Маріуполя Петра Андрющенка, голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, були й «посилання» «в мережі з’явилися численні відео від місцевих». 5 разів показували відео з російських анонімних телеграм-каналів.

Майже половина всіх порушень стандарту достовірності (39) припадала на узагальнені розмиті псевдопосилання. В такий спосіб «посилалися» на Генштаб, ГУР, Повітряні сили, ДБР, Луганську, Запорізьку та Харківську ОВА,  Львівську міськраду, Херсонську облпрокуратуру, Нацагентство з відновлення. Були і ще менш надійні псевдопосилання: «рятувальники кажуть» і «про це можуть свідчити відкриті дані, не знаю, наскільки вони правдиві, оборонного бюджету Російської Федерації».

Було 8 абстрактних псевдопосилань: «чуємо повсякчас новини», «такі повідомлення теж є», «надходить повідомлення», «як повідомляється», «за попередньою інформацією», «повідомляється», «з’явилася інформація», «як нам відомо». 4 рази подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

І було 16 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Усі вони були максимально розмиті: «військові кажуть», «про це говорять аналітики», «зізнаються аеророзвідники», «військові і волонтери кажуть», «запорізькі військові вважають», «досвідчені фахівці говорять», «одесити кажуть», «артисти кажуть».

Стандарт точності інформації

Стандарт за чотири години ефіру порушили 23 рази (це майже по 6 разів на годину в середньому). 13 разів це були невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Некоректно та невідповідно «перекривали» повідомлення про обстріли різних населених пунктів. Невідповідними архівами «перекривали» різні повідомлення. Також невідповідно «ілюстрували» пряме ввімкнення про пункти незламності на Полтавщині. І 4 розмови з гостями. Наприклад, розмову з речником 26-ї артбригади про розконсервацію ворогом старої артилерійської техніки «ілюстрували» сучасною західною технікою ЗСУ. Або ж розмову з нардепом Леоновим про поїздку Жозепа Борреля до Одеси «ілюстрували» відео зустрічі Борреля з Умєровим і покладання квітів у Києві.

З 5 фактичних неточностей — ведуча новин 4 рази казала: «триває 586-й день російсько-української війни». Яка насправді триває з 2014 року.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 75 разів, у середньому це було майже по 19 разів на годину ефіру. З цих порушень 67 були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Була певна кількість суто емоційних оцінок: «зруйновані російськими варварами», «ця ніч була знову неспокійною», «гатили окупанти», «епічні мегавибухи», «яскраве відео», «вкрай обурена», «одна з найгучніших прем’єр» тощо. Оцінкові дієслова: «закликав», «зазначив», «запевнив», «пишається», «зізнаються» і подібні. «Експертні» оцінки: «активно воює на передовій», «активно відбудовують», «пункти незламності поки що не користуються популярністю», «тож відбудова лікарні є надзвичайно важливою», «ось така система безпеки є великим плюсом для Львова», «а це означає — театральний сезон в Україні у розпалі» тощо. І траплялися маркери авторизації, в новинах зайві: «зокрема хочу сказати», «також хочу сказати», «крім цього хочу додати». І навпаки, у 8 випадках ведучі гостьових студій не авторизували власних міркувань.

Стандарт повноти інформації

Було 15 порушень стандарту, майже по 4 порушення на годину в середньому. Нардепа Олексія Леонова представляли як «голову підкомітету з питань оподаткування податком на додану вартість Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики», що не мало жодного відношення до компетентності гостя в обговоренні візиту Борреля до Одеси, посилення Румунією ППО поблизу кордону з Україною та розвиток портової інфраструктури для агроімпорту. І навпаки, ведучі не згадали те, що мало значення: що нардепа Леонова обрано до парламенту в одному з мажоритарних округів Одеси, тож переймається він саме питаннями одеського регіону.

Недостатньо було також представляти Георгія Біркадзе лише як «експерта з політичних та економічних питань». Тим більше, що експертність цього постійного гостя каналу насправді викликає багато питань. Ще в двох випадках не титрували датами бекґраундове відео, а в 11 матеріалах на відео не було інтершуму.

Стандарт балансу думок

Було одне порушення. Доволі різку критику гостя Георгія Біркадзе на адресу київського міського голови Віталія Кличка ведучі жодним чином не балансували.

Стандарт доступності подачі інформації

Двічі порушували стандарт використанням незагальновживаних слів чи понять.

Інші зауваження

Навіщо представляти й титрувати нардепа Леонова як «голову підкомітету з питань оподаткування податком на додану вартість», коли саме про ПДВ з ним і не збиралися говорити? Подібне в ефірі «Ради» бачу не вперше. Таке враження, що в редакції не розуміють, що для представлення гостя або когось у синхроні важливо назвати те, що коротко опише його компетентність саме в тому питанні, про яке з ним говоритимуть. А всі інші його регалії, чи то пак компетенції для глядача будуть збитковою інформацією, як згадка ПДВ у випадку з Леоновим, та навіть і Комітету з питань фінансів. Бо ж про ПДВ і про фінанси з гостем і не збиралися говорити.

Одного разу ведучий Максим Зборовський забув про фемінітив: «Ірина Констанкевич, народний депутат».

Елементи політичного піару

Гість «експерт із політичних та економічних питань» Георгій Біркадзе, як це вже бувало раніше в ефірах «Ради», дуже вихваляв із різних приводів президента Володимира Зеленського та дуже критикував мера Києва Віталія Кличка. Все це без належних реакцій ведучих, із їхньої мовчазної згоди.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди в проаналізованому ефірі каналу не було, гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу: Назар Довгий і Максим Зборовський, які раніше працювали на каналах ZIK і Live відповідно, що поширювали російську пропаганду.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була репортажно невиразною: жодного репортажного сюжету, лише одне пряме ввімкнення (ще три були нерепортажними, неподієвими). У студії, щоправда, побувало аж 11 гостей-ньюзмейкерів.

Протягом чотирьох годин ефіру каналу було 198 порушень стандартів інформаційної журналістики (це по 49,5 порушення в середньому на годину ефіру). Найчастіше порушували стандарт достовірності — 82 рази, майже половиною з цих порушень були розмиті узагальнені псевдопосилання на джерела фактів. Стандарт відокремлення фактів від думок журналісти порушували 75 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт точності порушували 23 рази, більше половини з них було невідповідностями між картинкою і текстом за кадром у БЗ. Стандарт повноти інформації було порушено 15 разів, більшість із цих порушень були відсутністю інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. Було два порушення стандарту доступності подачі інформації та одне порушення стандарту балансу думок.

Був один прояв політичного піару — гість ефіру з мовчазної згоди ведучих піарив президента Зеленського та лаяв київського міського голову Кличка. Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу.

Телеканал «1+1» (14:00–18:00 2 жовтня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу  була такою: всі годинні блоки починалися новинами, продовжувалися гостьовими студіями. Новини були «різнокаліберними» за хронометражем, причому якоїсь особливої логіки в цьому не було (то 15 хвилин, то 30, а то навіть 45). Навіщо робити задовгі випуски новин, я не розумію, бо вони ж складалися переважно з повторів. Справді оригінального продукту вистачало б десь від сили на 15-хвилинні випуски новин щогодини. Новини вела Соломія Вітвіцька, гостьові студії вели Марічка Падалко та Руслан Шаріпов.

В ефірному блоці були такі сюжети:

про обстріли окупованих територій агітаційними снарядами з листівками;

про наслідки обстрілу середмістя Херсона;

про бюджет без допомоги Україні, затверджений у США;

про підсумки парламентських виборів у Словаччині;

про роботу саперів із розмінування оборонних мінних полів ворога;

про роботу «Армії відновлення» на Харківщині;

про 8-річну волонтерку, доньку бійця «Азова»;

про конкурс кращих учителів України;

про дівчину, схожу на Лесю Українку.

Було пряме ввімкнення про наслідки вибуху на нафтопроводі на Прикарпатті.

Гостями ефірного блоку були:

Валерій Клочок, керівник Центру громадської аналітики «Вежа», про зустріч міністрів закордонних справ ЄС у Києві, про створення оборонного союзу, про впливи на підтримку України виробів у європейських країнах, про проблеми в євроінтеграційних процесах, про ефективність антикорупційних процесів в Україні.

Ганна Гопко, голова правління Мережі захисту національних інтересів «Антс», про кризу в польсько-українських відносинах, про шляхи подолання проблем із політикою США щодо підтримки України.

Олександр Алфьоров, історик, про фотопроєкт щодо тяглості військових традицій УПА, УНР і нинішніх бійців ЗСУ, про історичні паралелі нинішньої війни з минулими війнами, про нищення Росією українських архівів визвольних змагань ХХ століття, про інцидент у канадському парламенті.

Марина Мірзаєва, військовослужбовиця 3-ї окремої штурмової бригади, кураторка мистецького фотопроєкту, про фотопроєкт щодо тяглості військових традицій УПА, УНР і нинішніх бійців ЗСУ, про конкретних бійців, які на фото відтворювали образи героїв минулого.

Влад Жайворонок, Ростислав Приступа, ветерани, захисники Маріуполя, Тетяна Грубенюк, волонтерка, про ветеранський забіг у Києві, про реабілітацію поранених з ампутаціями, про соціалізацію ветеранів.

Стелла Захарова, президентка Федерації спортивної гімнастики, про перемоги українських гімнастів на чемпіонаті світу та про підготовку й майбутню участь гімнастів в Олімпіаді наступного року.

Катерина Поліщук (Пташка), парамедикиня, колишня полонена, про оборону «Азовсталі», про російський полон, про війну, про патріотизм, про життя, про хейтерство, про тил, про волонтерство, про український народ, про пісні, про свого загиблого нареченого (записане інтерв’ю Наталії Нагорної).

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності журналісти каналу порушували 70 разів (17,5 раза на годину ефіру в середньому). 14 разів давали відео чи інформацію без перевірки з телеграм-каналів і соцмереж. Користувалися телеграм-каналами Держприкордонслужби, Харківської облпрокуратури, Нацполіції й анонімними телеграм-каналами на кшталт «Реальный Киев». «Посилання» також були такі: «цю фотографію опублікувала в місцевих пабліках», «у соцмережах жартують».

12 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання. На Генштаб, Херсонську ОВА, Сухопутні війська, Київську прокуратуру та будкомпанію «Ростдорстрой». Також були «посилання» ще більш розмиті: «такі офіційні прогнози від влади» (невідомо якої), «цю ж інформацію підтвердила і столична влада» (невідомо яка), «за словами очевидців», «кажуть лікарі» і «як наразі повідомляють офіційні джерела».

Було також 6 цілковито абстрактних псевдопосилань: «попередньо», «є інформація», «відомо» і «стає відомо». Найбільше ж було фактичної інформації без будь-яких посилань на джерела — 21. Дивно, але в редакції, очевидно, вважають це нормальним. Зокрема було й таке — ведуча новин Вітвіцька казала: «Понад 77 відсотків тих, хто нині на війні, вважають, що найбільшою проблемою після демобілізації буде відсутність роботи». І жодного слова, хто проводив такі опитування. Не кажучи вже про всі інші дані, які слід наводити, подаючи будь-які соціологічні опитування.

Чимало також було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Відносно конкретних тут було лише посилання «закликають у Міністерстві закордонних справ України». Решта посилань були повністю невизначеними: «наголошують лікарі», «винахідники кажуть», «у ТЦК не прогнозують», «європейці кажуть», «багато депутатів скаржаться», «зізнаються жінки», «кажуть посадовці», «за словами аналітиків».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 28 разів (тобто по 7 разів на годину в середньому). 23 з них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно повідомлення про бої на різних ділянках фронту «перекривали» хаотичним набором архівного відео бойових дій. Також традиційно всі повідомлення про наслідки ворожих обстрілів багатьох населених пунктів «перекривали» фото чи відео невідомо яких із них і з повною невідповідністю змісту тексту й картинки.

Повідомлення про засідання міністрів закордонних справ ЄС у Києві «перекривали» не до ладу. Казали про Борреля — показували Бербок, говорили про Бербок, а показували Зеленського тощо. А ще архівним відео естонського (!) прикордонного переходу двічі «перекривали» повідомлення, що Болгарія заборонила в’їзд російських автівок.

Були повні невідповідності картинки й геотитрів. У БЗ розповідали про обстріл Золотої Балки — на відео був геотитр «Херсон». Уже згадане архівне відео естонського прикордонного переходу титрували як «Болгарія». А у прямому ввімкненні з Прикарпаття на раніше відзнятому відео й синхронах був титр «наживо».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Загалом цей стандарт порушували 172 рази протягом чотирьох годин ефіру (це по 43 рази в середньому). 163 з цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Були, хоч і менше, ніж зазвичай, суто емоційні оцінки: «такі агітаційні салюти», «пробив ось таку величезну дірку», «здоровенні шматки цегли», «на щастя, не розірвався», «родичі в розпачі», «благає», «нашпиговану вибухівкою землю» тощо.

Більше було просто різних оцінок із різних приводів: «успішно вражають», «запобіг катастрофі», «партія популіста», «досвідчений політик», «одіозний політик», «пролунали потужні заяви», «варіант “Щедрик” з’явився невипадково», «легендарний твір», «творять нову сторінку музичної історії», «зі сміливими саперами», «їхня праця заслуговує на вдячність щодня», «легендарні пісні», «пісні зазвучали по-новому», «відома українська режисерка», «вогняна краса», «унікальний фотопроєкт», «додав заходу особливого символізму», «стала несподіванкою» і подібні.

Траплялися й оцінки, що підміняли факти: «листівок було чимало», «зібралося чимало охочих», «принесла йому чимало голосів», «надала Україні чималу військову допомогу» тощо. І були, як зазвичай, оцінні дієслова: «закликають», «зізнаються», «наголошують», «висловив сподівання», «висловила впевненість».

Були й «експертні» міркування, наприклад: «Символічно, що ця зустріч уперше в історії відбувається поза межами ЄС. Це потужний сигнал, що Україна стане частиною спільноти в майбутньому» (ведуча Соломія Вітвіцька). «Членство у НАТО і ЄС — питання, у яких нашій державі принципово здобути підтримку союзників, із приходом у Словаччині Роберта Фіцо проросійських голосів у Євросоюзі може побільшати» (сюжет Катерини Федорченко).

Ведучі гостьових студій переважно коректно авторизували власні міркування, було лише три випадки, коли вони цього не робили. Ще в 6 випадках журналісти робили безпідставні узагальнення: «росіяни прекрасно розуміють: мотивація в лавах загарбницької армії на нулі», «у більшості слухачів на очах були сльози», «адже проросійські настрої, на жаль, поділяють чимало словаків».

Стандарт повноти інформації

Було 5 порушень стандарту. Ведуча новин казала: «Ракетами росіяни атакували Авдіївку, Торське та Кіндратівку. Там загинули люди». Де це — там? У якому з трьох згаданих населених пунктів? Чи в усіх трьох? Ще тричі не титрували синрони в сюжеті та в БЗ. А в сюжеті про конкурс кращих учителів України бекґраундове відео попередніх конкурсів не було титроване датою, лише недолугим титром «досьє».

Інші зауваження

Таки забували час від часу про фемінітиви: «бойовий парамедик» (Наталя Нагорна про Пташку), «облік для жінок-медиків», «державі-агресору»  (ведуча Соломія Вітвіцька), «вона фотограф» (сюжет Олени Гущик), «Стелла Захарова, заслужений майстер спорту» (ведуча Марічка Падалко і в титрі).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була дуже слабкою, попри три дуже якісних роботи репортерів: два репортажних сюжети й одне пряме ввімкнення. Більше репортажів не було, а в гостьовій студії не було жодного гостя-ньюзмейкера. Дуже якісним був репортаж Наталії Нагорної про наслідки обстрілу середмістя Херсона (оператори Володимир Черенков, Вадим Орехва), репортаж Івана Петричака про обстріли окупованих територій агітаційними снарядами з листівками (оператори Іван Головач, Віталій Овсянников) і пряме ввімкнення Алли Пасс про вибух на нафтопроводі на Прикарпатті. Окремо також я би відзначив надзвичайно якісне інтерв’ю Наталії Нагорної з парамедикинею з «Азовсталі» Катериною Поліщук (Пташкою).

Загалом стандарти журналісти каналу порушували 275 разів (це майже по 69 порушень на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 172 порушення, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 70 разів, найбільше було подано фактів без будь-яких посилань на джерела. Стандарт точності було порушено 28 разів, більшість із них були невідповідностями картинки й тексту за кадром у сюжетах і БЗ. Ще було 5 порушень стандарту повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було ні проявів політичного піару, ні російських наративів, ні токсичних медійних персонажів.

Телеканали ICTV та СТБ (18:00–24:00 2 жовтня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була звичною для каналу: протягом перших двох проаналізованих годин 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, далі випуск новин був о 21:30, після нього гостьова студія. Гостьові студії раз заміняв фрагмент недільного тижневика, ще раз — «Байрактар-ньюз» і «Топ-фейк». Новини вела Юлія Сеник, підсумковий випуск — Оксана Гутцайт, гостьові студії вів Вадим Карп’як.

В ефірному блоці були такі сюжети:

про бої на Бахмутському напрямку;

про роботу спецпризначенців СБУ на запорізькому фронті;

про роботу прикордонників-аеророзвідників на фронті під Куп’янськом;

два різних сюжети про зустріч міністрів закордонних справ ЄС у Києві;

про наслідки масованого обстрілу Херсона;

про благодійний футбольний матч поранених вояків у Львові;

про перебіг контрнаступу ЗСУ;

про наслідки ворожих обстрілів Нікополя;

про відбудову в селищі Мирне на Миколаївщині;

про відновлення храму в Дрогобичі;

про вимоги США щодо реформ в Україні;

про скло для відбудови;

про завод із виробництва скла на Черкащині;

про зброяра, який ремонтує стрілецьку зброю на фронті;

про родину з Нікополя, в будинок якої окупанти влучили снарядами;

про остеопротезування поранених бійців;

про реабілітацію військового після важкого поранення під Вугледаром;

про плани з відбудови Чернігова;

про волонтерів-ветеринарів.

Було пряме ввімкнення про ситуацію на східному фронті.

Гостями ефірного блоку були:

Олександр Прокудін, голова Херсонської ОВА, про наслідки масованого ворожого обстрілу Херсона, про збільшення інтенсивності обстрілів, про розмінування земель області та про самовільні розмінування, про навчання дітей Херсонщини у школах.

Данило Гетманцев, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, про запровадження Нацбанком гнучкого валютного курсу, про зміни до поточного бюджету та про перерозподіл «військового» ПДФО.

Ілля Євлаш, начальник пресслужби Східного угруповання ЗСУ, про ситуацію на Бахмутському напрямку, про успіхи ЗСУ на східному фронті в контрбатарейній боротьбі, про ситуацію на Лимано-Куп’янському напрямку.

Ілля Куса, експерт із міжнародної політики Українського інституту майбутнього, про зустріч міністрів закордонних справ ЄС у Києві, про вимоги США та ЄС до України щодо посилення боротьби з корупцією, про вимогу щодо проведення в Україні виборів попри війну, про американський тимчасовий бюджет без допомоги Україні.

Ганна Маляр, колишня заступниця міністра оборони, про настрої в суспільстві щодо темпів українського наступу, про цивільний характер роботи Міноборони, про «диванних експертів».

Катерина Приймак, співзасновниця руху «Ветеранка», про свій рух, про проблеми жінок у війську та після демобілізації, про збір коштів «Зима близько», про питання жіночої військової форми.

Крім того, в ефірі були:

«Байрактар-ньюз» (виробництва «Кварталу-95»);

«Топ-5 фейків» (виробництва проєкту «Антизомбі»).

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності порушували 66 разів (по 16,5 раза на годину в середньому). З інтернету без перевірки подавали відео або інформацію 8 разів. Зокрема скористалися телеграм-каналами  Херсонської ОВА,  Харківської облпрокуратури, 3-ї окремої штурмової бригади. Використовували відео з анонімних російських телеграм-каналів «Readovka» та інших.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 25 порушень. «Посилалися» так на Генштаб, Східне угруповання військ, Головне управління розвідки, СБУ, Херсонську та Донецьку ОВА, Чернігівську мерію, Харківську та Донецьку облпрокуратури. Були й повністю розмиті псевдопосилання: «працівники кажуть», «міська влада сподівається», «кажуть галузевики», «хочуть у Євросоюзі», «переконують виробники вікон».

Було 3 абстрактних псевдопосилання: «надійшло повідомлення», «попередньо», «хтось каже». 7 разів давали фактичну інформацію без будь-яких посилань.

23 рази робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Зокрема, в такий спосіб «посилалися» на невідомо кого в Нацбанку, на Банковій, у «Миколаївгазі». Решта псевдопосилань була ще розмитішою, від таких собі «геополітичних» — «у ЄС переконані», «у Брюсселі очікують», «Німеччина вже заявила», «у Румунії обіцяють» — до таких: «топдипломати в один голос наголошують», «європейські міністри наголошують», «військові аналітики називають», «військовослужбовці кажуть», «міністри ж наголошують», «дипломати наголошують», «громадськість нагадує», «хлопці кажуть», «кажуть організатори» тощо.

Стандарт точності інформації

Цей стандарт порушували 26 разів, 24 з яких були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Тут традиційно некоректно «перекривали» всі повідомлення про бойові дії на різних ділянках фронту (хаотичними нарізками архівного відео бойових дій) і всі повідомлення про наслідки ворожих обстрілів різних міст і сіл різних областей.

У всіх повідомленнях про зустріч у Києві міністрів закордонних справ ЄС відео не відповідало тексту за кадром: казали про Борреля — показували Кулебу, казали про Зеленського — показували Бербок. А в сюжетах до цього ще й додали абсолютно недоречного архівного відео, наприклад, бойових дій на фронті, зруйнованих елеваторів, пшениці в усіх виглядах тощо.

І багато було БЗ, «перекритих» абиякими архівами «для годиться». Адмінбудівлями та рахувальними машинками — про скасування НБУ фіксованого курсу гривні та про зустріч Шмигаля з представниками МВФ. Кремлем — про опублікування мерією Москви адрес секретних об’єктів тощо.

Підсумковий випуск новин взагалі починався з якогось малозрозумілого дуже великого узагальнення, де ведуча говорила якось абсолютно неконкретно про все, що відбувається, впереміш — і про бої на різних ділянках фронту, і про обстріли тощо. А «перекривали» це все випадковим набором відео — мішаниною сьогоденного й архівного, і невідповідного словам за кадром.

Пряме ввімкнення кореспондента з Донеччини «перекривали» хаотичним архівним відео бойових дій. Навіть тоді, коли кореспондент говорив про обстріли мирних міст і сіл.

Невідповідність терміну була в сюжеті про зустріч міністрів закордонних справ ЄС у Києві: «вперше в історії Рада міністрів ЄС проводить зустріч поза блоком». ЄС — аж ніяк не «блок».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт журналісти каналу порушували найбільше, та й узагалі дуже забагато — 308 порушень протягом чотирьох годин ефіру. Як на мене, якось аж занадто (це по 77 порушень на годину в середньому). 277 із цих порушень були в новинах у вигляді суб’єктивних думок журналістів.

Найбільше було оцінок, оцінювали все на світі. Традиційно була купа емоцій: «на пекельному “нулі”», «особливо гаряче», «після запеклих бойових дій», «суцільні руїни та випалена земля», «українського міста-фортеці», «вгатили бомбами», «під шквальним вогнем», «російське залізяччя», «ледь лишилися живі», «дивом вижив», «створити диво», «оговтується від нещадних обстрілів», «на найгарячіших ділянках фронту», «фатальний артудар», «понівечені через російські обстріли», «палає від ворожих обстрілів», «біда в тім», «подружжя ледь встигло сховатися», «години суцільного пекла», «скажений сусід», «найбільше шокував понівечений Харків», «місцеві тут незламні», «на жаль, російські нелюди не припиняють» тощо і тощо.

Просто різні оцінки з різних приводів: «активно полює дронами», «активно обговорюють», «активно займається спортом», «ефективно використовує», «серйозні проблеми», «чималою проблемою залишається», «історична зустріч», «історичний і безпрецедентний», «потужний дипломатичний десант», «і це не порожні слова», «вони настільки цинічні», «вже має разючі результати», «в такий символічний спосіб», «налаштований оптимістично», «важкий процес реабілітації», «замінити шибки не проблема», «роблять максимум», «швидко та без зайвої метушні», «і це лише мізерна частка», «кропітка робота», «цей випадок унікальний», «робота кипить цілодобово», «святиня ожила», «перезавантаження успішно відбулося», «принципова позиція», «сумлінні виробники», «галузь ледь жевріє», «оперативно діяли», «серйозний виклик», «роблять максимум», «провідні теми» та подібні. Дуже багато таких, мало не в кожному матеріалі.

Оцінки, що підміняють собою факти: «безліч ризикованих завдань», «зазнали важких втрат», «стрімко зросла кількість», «тривале лікування», «за лічені дні», «вдалося зробити чимало», «корупційних справ багато», «багато вибитих вікон» тощо. Оцінні дієслова: «запевнив», «зазначив», «в один голос наголошують», «присоромив» тощо. Траплялися також маркери авторизації чи привернення уваги на кшталт: «словом», «ба більше», «зазначу», «до речі».

І було дуже багато різного виду міркувань. «Експертні» думки: «Втім, внутрішня партійна боротьба у США і наближення президентських перегонів таки відчуваються» (ведуча Оксана Гутцайт). «Запровадження локалізації — це стимулювання українського виробництва, розвиток технологій і результати для економіки країни»  (сюжет великої групи авторів). «Утім, коли почнеться велика відбудова, одного заводу точно буде замало» (сюжет Наталії Кулик).

Траплялися припущення: «Утім, друг Путіна мер Москви Сергій Собянін, який і поставив свій підпис під документом, навряд чи буде покараний за такий, так би мовити, конфуз» (ведуча Юлія Сеник). «Тут камікадзе залітає у російський бліндаж, і судячи з диму, що здіймається потому, результативно» (сюжет Андрія Почтєва).

Різного роду міркування: «Потужний стимул для вітчизняного виробництва — закон про локалізацію публічних закупівель продукції машинобудування — дає роботу українцям» (ведуча Юлія Сеник). «І саме така взаємодія, коли кожен на своєму місці робить усе, що в його силах, забезпечує максимальну ефективність на полі бою» (сюжет Костянтина Мельникова). «Настанови»: «Уже нині варто думати про перемогу та про велику відбудову України після перемоги. Зробити наші міста і села комфортними, сучасними, надійними і безбар’єрними — головне завдання» (ведуча Оксана Гутцайт). А також гумор і образність: «...аби управніше відряджати ворогів на концерт Кобзона»,«із кількох зайців, які (нерозб.) ці мисливці, обирають, звісно, того, що жирніший» (сюжет Андрія Почтєва).

В ефірному блоці давали фрагмент недільного тижневика ICTV «Факти тижня», де, як заведено, майже всі тексти — і підводок, і в сюжетах складаються з неавторизованих міркувань ведучих і авторів цих сюжетів, переважно «експертного» такого штибу, як, наприклад: «Взагалі сам факт, що до Києва приїхали представники понад 250 оборонних концернів, заводів, підприємств з усього світу, свідчить, що Україну розглядають як унікальний майданчик для розвитку цієї галузі»  (ведуча Оксана Соколова). «Через тиск ЗСУ і виснаження окупантів вороже командування начебто готове вчинити черговий “жест доброї волі”. Щоправда, при цьому може перекинути свої сили на інший напрямок — Мелітопольський». «До всього є ризик знищення логістичних шляхів і припинення забезпечення, аби перерубати основний — українським Силам оборони лишився буквально один ривок» (сюжет Алли Чиж). Відтак додали ще 26 порушень стандарту відокремлення фактів від думок. Прикметно, що ведучий гостьових студій Вадим Карп’як при цьому стандарт не порушував.

І ще було 4 безпідставних узагальнення: «водночас в частині суспільства є певне розчарування щодо темпів наступу», «а також ті, яких українці чекають вже давно», «херсонці на неї (на тривогу) не дуже звертають увагу», «люди мріють про те, щоб війна якнайскоріше кінчилася».

У підводці ведуча тижневика Оксана Соколова дуже нечітко позначала межі цитати президента Зеленського, тож думка президента «ми повинні самі випускати техніку й оборонні системи, які дають результат на фронті, аби не стояти весь час із простягнутою рукою» звучала як настанова самої ведучої.

Стандарт повноти інформації

Було 12 порушень стандарту. Пряме ввімкнення кореспондента було невідомо звідки, ні ведуча не казала, ні він сам (бо він сам давав із «посиланнями» на Генштаб занадто широку картину майже по всьому фронту на Донеччині та на Луганщині), єдиною доступною для глядача «географією» був геотитр «Донеччина», що, погодьтеся, занадто вже загально.

У повідомленнях про обстріл Херсона не було титрів на синхронах. У сюжеті про український контрнаступ не досить було представляти Петра Черника лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта», а Віктора Андрусіва — як «військового (в сенсі воєнного) аналітика». У сюжеті про відбудову Чернігова бекґраундове відео березня 2022 року не було титроване ні датою, ні навіть титром архіву. Ще у 5 випадках на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 4 порушення. Дуже складними для розуміння були пояснення щодо закону про локалізацію в сюжеті великої групи авторів, зокрема велика кількість непояснених як слід статистичних даних. У сюжеті про відбудову Чернігова згадувався без пояснення термін «дизайн-код». Ще двічі журналісти використовували жаргонізм «топдипломати».

Стандарт оперативності

Про смерть пораненого поліцейського в Херсоні голова ОВА Прокудін розповідав особисто в гостьовій студії о 18:20, проте в наступному випуску новин цю ж новину подавали з розмитим псевдопосиланням на ОВА.

Резюме

Новинна складова проаналізованого ефіру каналів була такою: 7 репортажних сюжетів і одне пряме ввімкнення. У студії побувало двоє гостей-ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти медіагрупи порушували 417 разів протягом чотирьох годин ефіру, це більш як по 104 порушення на годину в середньому. Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 308 разів, більшість із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 67 разів, основу склали узагальнені розмиті псевдопосилання як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності журналісти порушували 26 разів, майже все це були невідповідності картинки й тексту в БЗ і сюжетах. Стандарт повноти було порушено 12 разів, стандарт доступності подачі інформації — 4 рази, стандарт оперативності — один раз.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи не було.

Телеканал «Інтер» (8:00–12:00 3 жовтня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичайною для ранкового слота. До 10-ї в годинних слотах було по два коротких (13 і 10 хвилин) випуски новин — на початку годин і посередині на 30-х хвилинах, решту часу займали гостьові студії. З 10-ї години починалися з 13-хвилинних новин і продовжувалися гостьовими. Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії по черзі вели Олексій Фадєєв і Олександр Васильченко.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

про бої за Кліщіївку;

про апеляційний суд у справі екскерівника Миколаївської окружної прокуратури, засудженого до довічного за держзраду;

про підсумки зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Києві;

про перейменування вулиці в одеському селі на честь загиблого героя-піротехніка;

про відновлення електропостачання сіл на Харківщині;

про проблеми з оформленням протезування тяжко поранених бійців;

про можливі впливи на допомогу Україні перемоги проросійської партії у Словаччині;

про жнива в Харківській області;

про програму довгострокової фінансової підтримки України Євросоюзом;

про волонтерське виробництво безпілотників для фронту;

про німця-волонтера, який працює з одеськими рятувальниками;

про роботу відновленої молочної ферми на звільненій Харківщині;

про одеських волонтерів, які виробляють зенітні приціли для ППО;

про сховище в ліцеї села Юр’ївка на Київщині.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ворожих обстрілів Дніпропетровщини;

про наслідки ворожих обстрілів Сумщини;

про наслідки ворожих обстрілів у Запорізькій області;

про наслідки ворожих обстрілів Харківщини.

Гостями ефірного блоку були:

Володимир Труш, голова Тернопільської ОВА, про участь області у програмі відновлення Херсонщини «Пліч-о-пліч», про готовність області до опалювального сезону, про стан укриттів, про вимушених переселенців у регіоні.

Андрій Герус, голова Комітету ВР з питань енергетики та ЖКП, про підготовку до зимового сезону по електроенергії та по опаленню, про запаси газу, про тарифи для населення.

Володимир Орлов, перший заступник голови Дніпропетровської ОВА, про наслідки ворожої атаки дронами по області, про готовність області до опалювального сезону, про відбудову об’єктів цивільної інфраструктури.

Оксана Маркарова, посолка України в США, про ухвалу тимчасового бюджету США без допомоги Україні, про лендліз як запасний варіант для фінансування оборони України, про перспективи ухвали допомоги Україні в повноцінному бюджеті США (записане інтерв’ю Дмитра Анопченка).

Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства, про розблокування морського агроекспорту, про цьогорічний врожай зернових, про перспективи розв'язання питань українського агроекспорту з Польщею.

Надія Бігун, заступниця міністра економіки, про підтримку ЄС на відбудову України, про втілення проєкту «єОселя»,

Павло Ковальчук, речник Генштабу, про перебіг бойових дій на різних ділянках фронту, про втрати ворога.

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про ворожу атаку «шахедами» та дії Повітряних сил, про необхідність посилення ППО західною зброєю, про логіку застосування різних систем ППО, про тренування українських пілотів на F-16.

Тарас Загородній, політолог, про фінансову підтримку США в умовах ухвали тимчасового бюджету без грошей для України, про допомогу Україні у випадку перемоги на виборах кандидата від республіканців, про негативні оцінки темпів українського контрнаступу, про виробництво зброї в Україні, про підсумки виборів у Словаччині.

Сергій Цівкач, виконавчий директор урядового офісу залучення та підтримки інвестицій, про перспективи західних інвестицій в економіку України, про настрої бізнесових кіл щодо України в США та в ЄС, про страхування інвестиційних проєктів в Україні.

Віктор Бурлик, військовслужбовець ЗСУ, про ситуацію на фронті в Запорізькій області, про оборонні укріплення та мінні поля ворога, про тактику ЗСУ й тактику ворога, про прогноз щодо характеру бойових дій взимку.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 75 разів (це майже по 19 разів у середньому на годину). 10 разів подавали інформацію або відео з інтернету без перевірки, зокрема користувалися телеграм-каналом Повітряних сил (навіть речник ПС Юрій Ігнат пожартував в ефірі каналу «Бездоганно! Оперативно слідкуєте за нашим телеграм-каналом». Ну, хоча би в цьому редакції оперативні!), міського голови Мелітополя Івана Федорова, Харківської облпрокуратури. А також російськими анонімними телеграм-каналами (і вважають, що титр «відео країни-агресора» щось там додає до достовірності) й (увага!) навіть телеграм-каналом Рамзана Кадирова. По-моєму, це вже десь за межею. І були ще такі «посилання» як: «соцмережами ширилося обурення», «“експерти” соцмереж називають».

Найбільше порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями. На Генштаб ЗСУ та Генштаб Сербії, на Держдеп і Білий дім, на МЗС Словаччини та МЗС Казахстану, а також на столичну мерію Будапешту, на НАБУ, СБУ та ДБР, на Дніпропетровську та Харківську ОВА, на Міненерго, Повітряні Сили ЗСУ та на чернівецький загін Держприкордонслужби. І ще були ось такі псевдопосилання: «прикордонники заявляють», «очевидці кажуть», «це дані самих військовослужбовців», «від американських чиновників мені доводилося чути», «поспішили заявити у пресі та соцмережах». Коротко кажучи, «повний набір».

Було також 6 повністю абстрактних псевдопосилань: «попередньо йдеться», «писали», «з’явилася інформація», «повідомлялося», «стало відомо» і «називають». Ще 11 разів подавали фактичну інформацію взагалі без посилань.

20 разів «посилалися» узагальнено на авторство суб’єктивних думок: «європейські політики пообіцяли», «військові кажуть», «волонтери переконані» та «волонтери наголошують», «рятувальники кажуть», «українські колеги переконані», «люди звинувачують», «рідні загиблих військових вважають», «люди побоюються», «і лікарі, і пацієнти зазначають», «у Міністерстві ветеранів погоджуються», «не приховують енергетики», «говорять фермери», «кажуть аграрії», «кажуть на фермі», «хлопці кажуть», «десантники кажуть».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 27 разів (це майже по 7 разів на годину в середньому). 22 з них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно некоректно «перекривали» будь-які повідомлення про наслідки ворожих обстрілів різних населених пунктів різних областей, будь-які повідомлення про бойові дії. І велику кількість БЗ і сюжетів на різні теми невідповідно «перекривали» абиякими архівами. Двічі так само недолуго «перекривали» прямі ввімкнення. А ще тричі так само недолуго «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, дуже «доречно» було розмову з Юрієм Ігнатом про особливості знищення ворожих ракет і «шахедів» «ілюструвати» відео роботи РСЗВ (які аж ніяк не застосовуються для знищення повітряних цілей). Або ж інтерв’ю з посолкою України в США Маркаровою «перекривали» навіщось дуже красивими, але просто краєвидами Вашингтона. Питання — навіщо? Говорили ж про політику та фінансову допомогу.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Традиційно найбільше порушували саме цей стандарт. Загалом було 204 порушення (по 51 порушенню на годину в середньому). З них 194 порушення були суб’єктивними думками журналістів у новинах і в новинних елементах ефіру.

Тут — теж без якихось сюрпризів. Дуже багато було суто емоційних оцінок із різних приводів: «найзапекліші бої», «точилися запеклі бої», «колись затишне передмістя стало пеклом для росіян і місцем пекельної роботи для українських захисників», «пережили пекло війни», «відчайдушно намагається втриматися на плаву», «залишаючи по собі вбивчі сувеніри», «росіяни несамовито намагаються», «там зараз справді пекло», «земля горить і здригається», «скандального популіста», «гучні й агресивні заяви», «не добирав слів, коли ганьбив опонентів», «надихає робота української ППО», «вибуховий ефект» тощо.

Взагалі будь-яких оцінок із будь-яких приводів: «значно зросла інтенсивність артобстрілів», «традиційно звинуватив», «російські популісти» «одіозний прем’єр-міністр», «а зробити це в нинішніх умовах дуже важко», «чекають з нетерпінням», «ще один виклик», «місце рандеву обрали невипадково», «неабияк допомагають», «упевнено ходить», «найсучаснішим технологіям», «категорично не згодна», «це якраз важливо», «ще один важливий саміт» і подібні.

Оцінок, які підміняли собою факти: «попри колосальні збитки», «багато часу пішло ще й на перевірку та розмінування», «дешевий, зручний та надійний» тощо. Про оцінні дієслова навіть писати не буду — так їх багато. Ну не вміють люди просто «казати» чи «говорити», завжди це роблять або урочисто, або ж якось екзальтовано.

Звісно ж, було чимало маркерів авторизації чи загострення уваги: «до речі», «вразило особисто мене», «і таке враження», «і тут важливий момент», «зверніть увагу», «якщо зовсім відверто» тощо.

І різного штибу міркування, найчастіше «експертні»: «Щоденними атаками дронів ворог намагається виснажити нашу систему протиповітряної оборони, напади все більш масовані, тож і наші підрозділи потребують постійного вдосконалення» (ведуча Лілія Налягака). «Росію необхідно послаблювати усіма можливими способами, і одним із таких є передача Україні конфіскованих коштів». «Російський ВПК навпаки треба послабити, і санкції — найкращий спосіб» (сюжет  Євгена Бригара). «Тож збільшувати кількість таких безпілотників на фронті просто необхідно» (сюжет  Анатолія Журавльова). «Галузь протезування в Україні нині активно розвивається» (сюжет  Євгена Онопрієнка). «Нині в Україні активно розвивають різноманітні державні та соціальні програми для учасників бойових дій» (ведучий Олександр Васильченко). З приводу двох останніх тверджень є питання: звідки взагалі журналісти мають таку переконаність про те, що все це розвивається саме «активно»? Бо є й інші оцінки таких розвитків, вибачайте. «Звісно, у політичному протистоянні у Штатах, а воно тільки посилюватиметься, політика все більше впливатиме на економіку, і нічого хорошого в цьому немає» (Дмитро Анопченко). «Тож із ними Фіцо доведеться проявити чудеса перевзування у повітрі» (сюжет Ольги Жидецької). «Втім, ситуація з зерном та соняшником може поліпшитися, якщо врегулюють проблеми з експортом» (сюжет  Наталії Діденко та Світлани Дашкевич).

Крім того, 4 рази ведучі гостьових студій не авторизували власних міркувань. Було також 5 безпідставних узагальнень: «зараз всіх аграріїв хвилює питання», «фермерів громади об’єднує готовність працювати далі», «тож селяни найближчими днями сподіваються на повернення світла», «на фермі мріють відновитися до довоєнного рівня», «натомість інша частина словаків приголомшена». А в  сюжеті про підсумки зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Києві автор нечітко позначав межі цитати президента Зеленського, тож частина думок сприймалася як думки самого журналіста.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушили лише 4 рази. Не досить було представляти Тараса Загороднього лише як «політолога». У двох випадках на відео в БЗ не було інтершуму, а в сюжеті про проблеми з оформленням протезування тяжко поранених бійців замість інтершуму на відео було якесь музичне шумовиння.

Стандарт доступності подачі інформації

Якісь занадто вже канцеляритні, а отже незрозумілі формулювання були в сюжеті про програму довгострокової фінансової підтримки України Євросоюзом на кшталт: «Це багаторічна рамка фінансування ЄС, на якій базуються щорічні бюджети». А ще ведучий казав «топтема».

Стандарт оперативності

У гостьовій студії каналу точні дані щодо ворожої атаки «шахедами» наводив речник командування Повітряних сил Юрій Ігнат. Попри це в наступному випуску новин ту ж інформацію ведуча подавала з розмитим псевдопосиланням на командування Повітряних сил (а якщо бути чесними — на телеграм-канал ПС, скриншот якого давали в ефірі). Тобто в межах редакції інформація не оновлюється.

Інші зауваження

Часто забували про фемінітиви: «віцепрем’єр-міністром стала дочка» (ведуча Лілія Налягака), «Анналена Бербок, міністр закордонних справ Німеччини» (титр у сюжеті Євгена Бригара), «відео країни-агресора» (все відео з російських ресурсів в ефірі каналу), «Віра Нікітюк, повар» (титр у сюжеті Світлани Шекери), «посла України у Сполучених Штатах Оксани Маркарової» (ведучий Олексій Фадєєв, Дмитро Анопченко і в титрі), «дипломат і фінансист, вона переконана» (Дмитро Анопченко), «Зузана Чапутова, президент Словаччини» (титр у сюжеті  Ольги Жидецької).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу складалася з 2 репортажних сюжетів і 4 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало 6 ньюзмейкерів. Із сюжетів найкращим був репортаж Ігоря Левенка про бої за Кліщіївку (оператори Богдан Савруцький, Віталій Більський).

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 313 разів (більш як по 78 порушень на годину ефіру в середньому). Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 204 рази, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 75 разів, найбільше було розмитих узагальнених псевдопосилань на джерела фактів. 27 разів порушували стандарт точності, найчастіше це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром у новинах. Стандарт повноти інформації порушили 4 рази, стандарт доступності — 2 рази й одного разу порушили стандарт оперативності.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу цього дня не було.

Телеканал «Ми — Україна» (14:00–18:00 3 жовтня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичайною: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Новини вели Ігор Пупков і Ольга Грицик, гостьові студії спочатку вели Юлія Галушка й Олег Білецький, згодом — Олена Чабак і Костянтин Лінчевський.

В ефірному блоці були такі сюжети:

про тимчасовий бюджет США без допомоги Україні;

про втрати росіян від українських атак дронами;

про те, як на Рівненщині піп Московського патріархату відмовився відспівати загиблого воїна;

про реабілітацію військових з утраченими ногами чи руками;

про житлові сертифікати «єВідновлення»;

про спробу Росії відібрати острів Тузла у 2003 році;

про вінницьку школу орієнтування у просторі для тих, хто втратив зір;

про благодійні аукціони з продажу розмальованих митцями з Кропивницького гільз;

про волонтерів, які друкують на 3D-принтері деталі для дронів на фронт.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефірного блоку були:

Еміне Джепарова, перша заступниця міністра закордонних справ, про підсумки зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Києві, про питання деокупації Криму в останніх міжнародних перемовинах України.

Василь Фурман, член Ради НБУ, про перехід до вільного курсу гривні та його вплив на обмінний курс готівкової гривні, про незначну різницю в обмінних курсах банків і обмінників.

Тимур Ткаченко, заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості, про готовність укриттів і пунктів незламності напередодні осінньо-зимового періоду, про модульні укриття.

Ірина Верещук, міністерка з питань реінтеграції ТОТ, про повернення українців з окупованих територій через гуманітарний коридор на Сумщині, про заклики до кримчан до евакуації, про зміни в порядку виплат ВПО.

Оксана Жолнович, міністерка соціальної політики, про створену Кабміном Держслужбу у справах дітей, про спрощення процедури всиновлення.

Арсеній Пушкаренко, заступник голови Комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, про співпрацю України з Естонією, про різні програми естонської допомоги Україні, про відкриття мосту в Малині, відбудованого за допомогою Естонії.

Жозеп Боррель, високий представник ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки, про плани та спроможність ЄС щодо довгострокової підтримки України, про перспективи руху України до повноцінного членства в ЄС, про бачення ЄС закінчення війни Росії проти України, про поширення «Формули миру» Зеленського у світі, про подальшу санкційну політику ЄС проти Росії (записане інтерв’ю Віри Свердлик).

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про спроби незаконного перетину кордону чоловіками, про ситуацію на кордонах із Росією та Білоруссю.

Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки, про російські списки «українських терористів», про ядерні погрози російських пропагандистів, про подробиці спецоперації «Бариня» та інших, про оприлюднення владою Москви адрес секретних об’єктів, про настрої російських військових на території Криму, про ймовірність передачі Іраном ракет Росії.

Іван Ступак, воєнний аналітик, ексспівробітник СБУ, про функціональну поразку Чорноморського флоту Росії, про сценарії звільнення Криму, про західну військову допомогу, про будівництво росіянами логістичних шляхів до Маріуполя, про очікування від бойових дій ворога взимку.

Геннадій Дубов, політичний оглядач, про тимчасовий бюджет США без допомоги Україні, про проблематику української корупції як аргументів противників допомоги Україні, про виділення грошей Україні Євросоюзом.

Іван Киричевський, воєнний оглядач порталу Defence Express, про нарощення росіянами виробництва «шахедів» і ракет, про перспективи отримання Україною різних далекобійних ракет від західних партнерів, про проблематику боротьби з «шахедами».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 46 разів (це по 11,5 раза в середньому на годину). З інтернету подавали інформацію та відео у 6 випадках. Зокрема, використовували відео з телеграм-каналу командувача Повітряних сил і 3-ї окремої штурмової бригади, а також використовували відео з анонімних російських телеграм-каналів «Readovka», «Подслушано Брянск» і «МММ». І були ось такі «посилання»: «місцеві пишуть» (це у російському Бєлгороді) та «по мережі ходить така інформація».

Найбільше порушень стандарту достовірності було пов’язано з узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації — 26 разів. Подібним чином «посилалися» на Повітряні сили, Кабмін, Мінреінтеграції, Мінцифри, Херсонську ОВА, Херсонську МВА та Нацбанк. «Посилалися» ще більш розмито: «влада обіцяє», «в Єревані кажуть». І  було чимало розмитих псевдопосилань на ворожі джерела: «у Кремлі вже назвали», «Міноборони Білорусі повідомило», «у Шебекіно заявляють», «місцева влада заявила» (Бєлгородська), «окупаційна влада повідомила», «очевидці чули» (російські).

Було 3 абстрактних псевдопосилання: «так уже охрестили», «є новина» і «ми знаємо». Тричі подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела. Ще 8 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «в Нацбанку запевняють», «розробники кажуть», «на виробництві запевняють», «кажуть експерти», «заявляє наша розвідка», «прихожани кажуть» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 24 рази (по 6 разів на годину ефіру в середньому). Майже все це (21) були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, чотири рази повідомлення про обстріл Херсона «перекривали» невідповідно, бо, приміром, ішлося про пошкоджені приватні будинки, а показували міські триповерхівки. Від випуску до випуску текст повідомлення змінювали, а от картинку як наклеїли спочатку, так і ганяли, тож щоразу й невідповідності були різними. Понад те, цим самим відео Херсона в якийсь момент «перекривали» і повідомлення про наслідки обстрілу села Антонівка. Двічі в повідомленні йшлося про закінчення резервів у ворога під Бахмутом, а показували українських бійців із РСЗВ.

Традиційними невідповідними архівними картинками перекривали велику кількість повідомлень і сюжетів на різні теми. Наприклад, на словах «американський уряд не працює» показували будівлю Конгресу — якось нелогічно, м’яко кажучи. Повідомлення про нову військову допомогу США теж «перекривали» відео Конгресу, який до того не має стосунку. Повідомлення про вільний курс гривні «перекривали» архівним відео фасаду НБУ, ще й невідповідного сезону. Якесь повідомлення про те, що закладено в бюджет наступного року для аграріїв, «перекривали» звісно ж архівними жнивами. І цим самим відео «перекривали» і наступне повідомлення про домовленість між Україною, Польщею і Литвою про транзит зерна до портів останньої. До чого тут відео жнив? Повідомлення про те, що ЄС проголосував за спрямування Україні 50 млрд євро, з якогось дива «перекривали» фото із засідання українського Кабміну тощо. Просто в редакції очевидно діє правило будь-який текст «перекривати», а чим — неважливо.

У сюжеті про  втрати росіян від українських атак дронами авторка казала про 18 знищених ворожих САУ, а на інфографіці було 17. Щось одне явно було фактичною помилкою.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт журналісти каналу порушували 145 разів (більш як по 36 порушень на годину ефіру в середньому). 129 порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Тут, як і завжди, були суто емоційні оцінки: «на одному з найгарячіших напрямків», «знову “бавовна”», «дивом вцілів», «дивом вирвався», «задиміло в Шебекіно, спекотно в Сочі», «місцеві з переляку фільмують історичні кадри», «вигоріли вщент», «зруйнованих вщент» тощо.

Просто оцінки з різних приводів: «скандал з похованням військового», «супроводжувалося це скандалом», «після скандалу», «на тлі цілої черги скандалів», «маніпуляція шатдауном»,  «політичних ігор опозиції», «проблематично піднятись», «активно монтують», «з рекордною інтенсивністю», «вільних місць поки вдосталь», «омріяний F-16», «воєнні шедеври», «запчастини унікальні», «темпи шалені» і подібні. Підміна фактів оцінками: «ворог зазнає серйозних втрат», «попався на великому хабарі», «тривала реабілітація», «запитів від військових дуже багато» тощо. Як зазвичай, було чимало оцінних дієслів і дієслів урочистого стилю.

Траплялися й різні міркування, переважно «експертні», наприклад: «Протезування — лише початок довгого шляху, або повернутися до звичного життя» (ведуча Ольга Грицик). «Маніпулювати шатдауном — стандартна політична гра у США, опозиція часто перетворює рутинне бюджетне голосування на політичний торг» (сюжет  Дарини Добровольської). «Це теж було свого роду пробою пера нової інформаційної політики, адже тоді більшість російських медіа вже були підконтрольні Кремлю». «Події ж 2014 року вже стали яскравим підтвердженням, що 2003 рік таки був пробою пера для загарбницьких дій Росії» (сюжет Ганни Брикової).

І навпаки, 13 разів ведучі гостьових студій не авторизували власні судження. Ще тричі журналісти робили безпідставні узагальнення: «росіяни знають про заборону», «українці готові нищити росіян усім чим можна», «переважна більшість політичної еліти США однозначно виступає за безумовне продовження підтримки України».

Стандарт повноти інформації

Було 30 порушень стандарту (по 7,5 на годину ефіру в середньому). У сюжеті про  тимчасовий бюджет США без допомоги Україні не досить було представляти Ігоря Рейтеровича й Олексія Буряченка лише як «політологів», а Володимира Дубовика лише як «американіста». Не досить було представляти гостя Геннадія Дубова лише як «політичного оглядача». У представленні експерта Івана Киричевського «воєнний оглядач порталу Defense Express» слід було пояснювати, що портал спеціалізується на військовій зброї та техніці. Тому що масова аудиторія навіть і приблизно не знає, що таке Defense Express. Не досить було в бекграундовому сюжеті про спробу Росії відібрати в України острів Тузла представляти Володимира Фесенка й Ігоря Рейтеровича лише як «політологів».

У повідомленні про вирок жінці, яка намагалася вивезти свого чоловіка за кордон, бекґраундове відео затримання не було позначене датою. Бекґраундове відео виступу президента Зеленського у Конгресі США в сюжеті не було титроване датою чи хоча б як архівне. У бекґраундовому сюжеті про спробу Росії відібрати острів Тузла у 2003 році відео подій навколо Тузли та загарбання Криму в 2014-му не титрували датами (хоча б років), як належить. Лише титром «архів», чого явно не досить, тим більше, що показували відео за різні роки.

Ще у 20 випадках у повідомленнях і сюжетах на відео не було інтершуму, відтак «безшумно» і стріляла РСЗВ, і літали дрони, вибухали снаряди, працювали комбайни тощо. Взагалі-то, це системна вада каналу, де забули, що інтершум є невіддільною частиною будь-якого відео, несе глядачу важливу інформацію та занурює його у подію.

Стандарт балансу думок

Було порушено стандарт у повідомленні про затримання за підозрою в хабарництві мера Сум і директора департаменту. Все подавалося винятково з позиції правоохоронців, позицію підозрюваних ніяк не було озвучено.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 7 порушень стандарту. У сюжеті про втрати росіян від українських атак дронами була інфографіка, дуже складна для сприйняття: задрібні шрифти, забагато різних даних, неочевидні іконки.

Плюс до того мало часу вона була в ефірі, щоб встигнути глядачу навіть просто всі написи прочитати, не те що осягнути. І, як завжди, текст за кадром і порядок даних на екрані не збігалися, за кадром їх називали врізнобій. Ще в цьому сюжеті була ось така інфографіка.

Загалом більш-менш прийнятна і навіть по-своєму красива, але в ефірі ця картинка була трохи більш як 4 секунди — щоб усе це прочитати й оцінити, телеглядачам знадобився б стоп-кадр. А такої можливості у глядача нема.

У підводці казали, що «Кабмін запустив ще два експериментальні проєкти». Далі був синхрон прем’єр-міністра Дениса Шмигаля (цитую повністю): «Це надання нової соціальної комплексної послуги формування життєстійкості. Вона включає в себе низку опцій, зокрема соціально-психологічну допомогу, формування та розвиток соціальних навичок та умінь, сприяння, адаптації та інше. Отримати послугу зможе кожен ветеран, його родина або ж група людей. Другий проєкт — це соціальний супровід військовослужбовців та членів їхніх сімей у військових частинах. Ідеться про психосоціальну підтримку для зміцнення родин». Маю величезний сумнів, що хтось зрозумів, у чому полягатимуть ці два проєкти. Зрозуміло, щоби подавати це, слід було розібратися. І впевнений, що запитувати про зміст цих проєктів слід би було в тих чиновників, які ними займаються. Бо, судячи із синхрону, прем’єр, схоже, дуже приблизно собі уявляв, про що він говорить.

Ще були в текстах «ґаджети» та «меседжі».

Стандарт оперативності

Було одне порушення. Повідомляли як новину про заборону Болгарією в’їзду автівок із російськими номерами, на момент повідомлення цій «новині» вже було більш як доба.

Інші зауваження

Ведучі взагалі не анонсували наступний ефір Суспільного. Просто попрощалися.

І кілька разів забували про фемінітиви: «Тетяна ... на фронті стала бойовим медиком» (сюжет  Олександри Стасишин), «Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції...», «ви посадовець, міністр», «Оксана Жолнович, міністр соціальної політики» (ведуча Олена Чабак і титри на гостях).

Елементи політичного піару

Уже згадане «паркетне» БЗ+СХ про «ще два експериментальних проєкти» Кабміну. З якого можна було хіба що зрозуміти, що Кабмін і особисто прем’єр Шмигаль «дбають про ветеранів і їхні родини». Якось так. Бо незрозуміло, що за проєкти, в чому вони полягатимуть, а відтак — і незрозуміло, як до них поставляться ветерани та їхні родини. Класичне інформаційно порожнє повідомлення, проте позитивне для іміджу прем’єра й уряду. (Повний синхрон Шмигаля — у розділі про стандарт доступності вище).

Ще одне «паркетне» БЗ+СХ, де Шмигаль просто наводив окремі позиції проєкту бюджету на наступний рік у якості того, як «уряд дбає про аграріїв».

Було також типове «паркетне» БЗ+СХ про те, що «уряд розпочав роботу над єдиним планом реформ  до 2027 року». У пропаганді це називається «блискуча невизначеність». Щось абстрактно-велике (а отже надзвичайно важливе) «розпочав робити» уряд. Крім того, і в тексті, і в синхроні прем’єра Шмигаля обов’язково було позитивно згадано роль президента Зеленського в усьому цьому (не зрозуміло, в чому саме). Шмигаль «додав, що документ стане частиною майбутньої української доктрини, засади якої окреслив президент Володимир Зеленський». А в синхроні Шмигаля: «За ініціативи президента України Володимира Зеленського розроблений концепт  посилення стійкості демократії в Україні. Цей документ ми вже передали нашим союзникам. Тепер починаємо роботу над створенням єдиного документу». От спробуйте пояснити, про що це все насправді (якщо не заплутаєтеся між «документом», «планом», «доктриною» і «концептом»).

І був типовий «паркет», без жодної конкретики, про зустріч президента Володимира Зеленського з міністром оборони Естонії Ханно Певкуром. «Обговорили співпрацю», «президент  подякував», «торкнулися і теми взаємодії в контексті європейської та євроатлантичної інтеграції». Власне сама «новина» полягала просто у факті зустрічі.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була взагалі без будь-яких репортажів — ні сюжетів, ні прямих ввімкнень. У гостьових студіях, щоправда, побувало 7 ньюзмейкерів.

Протягом чотирьох годин ефіру каналу стандарти було порушено 254 рази. Це по 63,5 раза на годину ефіру в середньому. Найчастіше журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 145 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 46 разів, більше половини з цих порушень припадало на узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Було аж 30 порушень стандарту повноти інформації, дві третини з них становила відсутність інтершуму на відео в повідомленнях і сюжетах. З 24 порушень стандарту точності майже всі були невідповідностями картинки й тексту за кадром у БЗ і сюжетах. Стандарт доступності подачі інформації було порушено 7 разів. По одному разу було порушено стандарти балансу думок і оперативності.

У проаналізованому ефірі каналу було 4 прояви політичного піару, типові «паркетні» матеріали, три з яких були БЗ+СХ прем’єра Дениса Шмигаля, ще одне — про зустріч президента Володимира Зеленського з  міністром оборони Естонії.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цієї доби не було.

Суспільне (18:00–24:00 3 жовтня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: перша година була поділена між 30-хвилинними випуском новин і гостьовою студією, друга година починалася з 15-хвилинних новин, продовжувалася гостьовою. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, наступна година була повністю гостьовою. Новини вів Дмитро Грінченко, підсумковий випуск — В’ячеслав Афутін, гостьові студії вели по черзі Ганна Чередниченко й Андрій Діхтяренко.

В ефірному блоці були такі сюжети:

про прощання в Херсоні із загиблим військовим;

про наслідки масованих ворожих обстрілів Херсона;

про готовність енергосистеми України до зимового сезону;

про підготовку до опалювального сезону в Марганці;

про військовий облік жінок-медикинь;

про наслідки перемоги проросійської партії у Словаччині на допомогу Україні;

про пропоновані зміни щодо процедури отримання бійцями статусу учасника бойових дій;

про зміни в роботі військово-лікарських комісій;

про волонтерські справи ветеранів.

Були прямі ввімкнення:

про тимчасовий бюджет США без допомоги Україні;

про плани надання ЄС 50 млрд євро Україні;

про те, як стають на військовий облік жінки на Вінниччині;

про те, як стають на військовий облік жінки на Миколаївщині.

Гостями ефірного блоку були:

Іван Тимочко, голова Ради резервістів Сухопутних військ, про повноцінну службу жінок в армії за прикладом Ізраїлю чи Норвегії, про військовий облік жінок-медикинь, про загальні масштаби мобілізаційних заходів в Україні.

Володимир Лепушинський, начальник департаменту монетарної політики НБУ, про сутність нового курсоутворення керованої гнучкості курсу, про вплив зміни курсоутворення на курс готівкової гривні.

Дарина Марчак, заступниця міністерки соціальної політики, про зміни в порядку нарахування субсидій із 1 жовтня, про порядок оформлення субсидій.

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ, про підсумки зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Києві, про перспективи вступу України до ЄС, про ситуацію з підтримкою США України, про відсутність проблем із прихистком українських біженців у ЄС, про проблеми в українсько-польських відносинах.

Олександр Новіков, голова НАЗК, про перший випадок виплати викривачу корупційного злочину, про роботу єдиного порталу викривачів.

Ілля Євлаш, керівник пресслужби Східного угруповання військ, про ситуацію на фронті на Бахмутському напрямку, про ситуацію на Лимано-Куп’янському напрямку, про втрати ворога на сході за добу.

Дмитро Плетенчук, речник Військово-Морських сил, про функціональну поразку російського Чорноморського флоту в Чорному морі, про поточну ситуацію для ворожого флоту в Чорному морі.

Петро Андрющенко, радник міського голови Маріуполя, про ситуацію в окупованому місті, про затори ворожої військової техніки та цивільних автівок із Маріуполя до Криму, про будівництво окупантами дороги з Ростова до Маріуполя.

Олег Устенко, радник президента з економічних питань, про роботу місії МВФ в Україні, про перегляд програми МВФ щодо України, про вплив рівня боротьби з корупцією в Україні на міжнародну фінансову підтримку.

Денис Попович, воєнний оглядач, головний редактор видання «Апостроф», про вплив FPV-дронів на перебіг бойових дій, про прогноз перебігу бойових дій восени.

Віктор Ягун, генерал-майор запасу СБУ, директор Агентства з реформування сектору безпеки, про затримання СБУ ворожих агентів, про методи роботи російських спецслужб із вербування агентів серед українців, про роботу української розвідки на російській території.

Олексій Тарасенко, заступник командира батальйону 5-ї окремої штурмової бригади, про бої на Бахмутському напрямку.

Світлана Березіна, генеральна директорка директорату Мінветеранів, про експериментальну програму помічників ветеранів.

Крім того, в ефірі були:

вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського;

черговий випуск «Бункера» («95-го кварталу»).

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 42 рази (це по 10,5 раза на годину в середньому). Найбільше — 34 рази — подавали без перевірки інформацію з телеграм-каналів і соцмереж. Користувалися телеграм-каналами президента Володимира Зеленського, прем’єра Дениса Шмигаля, Повітряних сил, 3-ї окремої штурмової бригади, САП, ДСНС, Херсонської ОВА та її керівника Олександра Прокудіна, керівника Херсонської МВА Романа Мрочка, радника міського голови Маріуполя Петра Андрющенка, керівника Дергачівської МВА В’ячеслава Задоренка, компанії ДТЕК. Крім того, двічі подавали інформацію з телеграм-каналу ворожої пропагандистської агенції ТАСС. Користувалися також фейсбук-сторінками Генштабу та Сил спеціальних операцій і твітером міністра закордонних справ Литви.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 5. Так «посилалися» на МЗС, Мінветеранів, вінницькі обласний ТЦК і департамент охорони здоров’я, було також псевдопосилання «заявляють представники влади». Крім того, були два абстрактних псевдопосилання: «як нам відомо» і «називають». І одного разу робили узагальнене псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «наголошують у Міністерстві охорони здоров’я».

Стандарт точності інформації

Стандарт точності було порушено 13 разів (більш як по 3 рази на годину в середньому). 10 разів це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Зокрема, це стосувалося повідомлень про наслідки ворожих обстрілів, наприклад повідомлення про поранену жінку в Киндийці на Херсонщині «перекривали» відео обстріляної Чорнобаївки. А це дві протилежних околиці Херсона. Решта разів була невідповідним «перекриванням» текстів архівним відео «на тему».

Крім того, двічі невідповідно «перекривали» або «ілюстрували» прямі ввімкнення й одного разу розмову з гостем.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 48 разів (по 12 разів на годину в середньому). 44 з них були суб’єктивними думками журналістів у новинах, переважно оцінними дієсловами та різного роду оцінками на кшталт: «негайно ударив по ворогу», «активно розвивають свою справу», «нормальна світова практика», «втім не працював коректно», «будь-яка допомога ЗСУ може стати вирішальною», «найважливіше фінансування», «питання це є дедалі нагальнішим» тощо.

Ведучі гостьових студій загалом працювали за стандартом, лише одного разу не була авторизована власна думка. І тричі в ефірі було одне й те саме безпідставне узагальнення: «а опитані клієнти переважно відповідали: про рішення НБУ ще не чули». І було два синхрони «на підтвердження», де один чоловік казав, що таки не чув, а другий, навпаки, давав «експертну» думку, що курс істотно не зміниться.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт було порушено 4 рази. Не зрозуміло, навіщо взагалі показувати ось такі скриншоти.

Прочитати такий дрібний шрифт може далеко не кожен глядач, а підсвідомо кожен намагатиметься це зробити, тож картинка буде відволікати від сприймання тексту за кадром.

У сюжеті про військово-лікарські комісії на синхроні був ось такий титр: «Голова позаштатної постійно діючої ВЛК Солом’янського району при РТЦК та СП». Нема сенсу писати абревіатури, яких глядач не зможе (принаймні одразу по прочитанні) розшифрувати, бо якщо ще є шанси, що вся аудиторія подолає абревіатуру «ВЛК», бо про них принаймні постійно зараз говорять, але точно «спіткнеться» на «РТЦК», а далі ще й буде непіднімне «СП». У цьому ж сюжеті в тексті були занадто складні для сприйняття на слух канцелярські звороти на кшталт: «суть реформи МСЕКів полягатиме у перегляді критеріїв визначення інвалідності». А в сюжеті про волонтерство ветеранів було: «шиють тут і мерч». Майже напевно, що таке «мерч», більшість аудиторії і не здогадується.

Стандарт оперативності

Було 2 порушення. У підсумковому випуску подавали як новину те, що «уряд США затвердив тимчасовий бюджет». Увечері 3 жовтня цій «новині» вже було більш як дві доби. А всі деталі цього рішення ще напередодні всебічно обговорювали в телемарафоні з ньюзмейкерами й експертами. Тож і зміст прямого ввімкнення з Вашингтона кореспондентки «Голосу Америки» теж був уже далеким від оперативності.

Ще як новину подавали перемогу партії Фіцо на виборах у Словаччині. А ця «новина» сталася ще 1 жовтня.

Інші зауваження

Традиційно час від часу забували про фемінітиви: «жінки-медики, жінки-фармацевти» (ведуча Ганна Чередниченко та в прямому ввімкненні Ельвіри Бондаренко), «зі Світланою Березіною, генеральним директором...» (ведуча Ганна Чередниченко), «сказала посол України у США Оксана Маркарова» (ведучий В’ячеслав Афутін), «Зузана Чапутова, президент Словаччини» (титр у сюжеті Олени Блізнякової, цікаво, що в тексті було правильно «президентка»), «зараз Україна є країною-кандидатом» (переклад синхрону Борреля).

Елементи політичного піару

Тричі до повідомлення про те, що Литва відкрила коридор для транзиту українського зерна, навіщось додавали отакий синхрон прем’єр-міністра Дениса Шмигаля (цитую повністю): «На нашому західному кордоні вже зараз слід будувати мости, а не зводити стіни. Це насамперед стосується українського аграрного експорту. Нам потрібні широкі транзитні шляхи для експорту продовольства, це важливо для стійкості нашої економіки, це важливо для світу, адже це глобальна продовольча безпека. Для внутрішніх потреб нам достатньо близько 25 відсотків усього зібраного зерна, а решту потрібно експортувати, бо це ресурси для фермерів, це валютна виручка для держави, це продовольство для країн, що голодують. Тут ми розраховуємо на дієвість запропонованого Україною механізму верифікації та контролю українського агроекспорту». Тут нема жодної принципової новини, навіть про оцінкові 25 відсотків зерна для внутрішнього споживання в телемарафоні вже говорено-переговорено і посадовцями, і експертами ще з минулого року починаючи. Все решта — це суто політичні оцінки, які, втім, теж давно не є новиною, бо їх уже хіба що ледачий не давав. Тож інформаційна цінність цього синхрону — нульова, а іміджева для прем’єра — безумовна.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин каналу була непереконливою: лише 2 репортажних сюжети та 2 прямих ввімкнення (ще 2 були неподієвими, отже нерепортажними). В гостях побувало 5 ньюзмейкерів.

Загалом стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 109 разів (це більш як по 27 порушень на годину в середньому). Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 48 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 42 рази, переважною більшістю з цих порушень була неперевірена інформація з телеграм-каналів і соцмереж. Стандарт точності було порушено 13 разів, більшістю з цих порушень були невідповідності картинки й тексту в БЗ і сюжетах. 4 рази порушили стандарт доступності подачі інформації, 2 рази — стандарт оперативності. Інші стандарти не порушували.

Тричі наводили інформаційно порожній великий синхрон прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, що є проявом політичного піару. Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

2 жовтня

У Варшаві визнали, що Україна запрошувала Польщу на оборонний форум, і перепросили.

У Польщі говорили, що їхній найбільший оборонний концерн не кликали на форум у Києві.

На хабарі у 2 млн грн затримали мера Сум.

Норвегія приєдналася до 11-го пакету санкцій проти Росії.

Директорка музею Голодомору подала до суду позов про захист гідності та ділової репутації.

Україна вивела угорський ОТР Bank із переліку міжнародних спонсорів війни, попри те, що він продовжує працювати в Росії.

Росія атакувала енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині.

Україна отримала від Польщі перші танки Leopard після ремонту.

Російські окупанти відкрили виставку вкраденого з Кам’яної Могили на Запоріжжі.

Ув’язнених кримських татар Джелялова та братів Ахтемових етапували з Криму до Росії.

3 жовтня

Росіяни вдарили авіабомбою по Іллінівці й обстріляли Авдіївку, є поранені.

Усі три ключові чорноморські порти України відновили прийом суден.

У Києві військовий застрелив двох товаришів по службі.

На окупованій Херсонщині росіяни вбили цивільну жінку, яка опиралася пограбуванню.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була звичною для ранкового слота: кожна ефірна година починалася з 15-хвилинного випуску новин, продовжувалася гостьовою студією, на 30-х хвилинах щогодини (крім останньої години слота) були короткі 3-хвилинні випуски новин.

Структура ефіру каналу «1+1» була такою: всі годинні блоки починалися новинами, продовжувалися гостьовими студіями. Новини були «різнокаліберними» за хронометражами, причому якоїсь особливої логіки в цьому не було (то 15 хвилин, то 30, а то навіть 45). Навіщо робити задовгі випуски новин, я не розумію, бо вони ж складалися переважно з повторів. Справді оригінального продукту вистачало б десь від сили на 15-хвилинні випуски новин щогодини.

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була звичною: протягом перших двох проаналізованих годин 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, далі випуск новин був о 21:30, після нього гостьова студія. Гостьові студії раз заміняв фрагмент недільного тижневика, ще раз — «Байрактар-ньюз» і «Топ-фейк».

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була звичайною для ранкового слота. До 10-ї в годинних слотах було по два коротких (13 і 10 хвилин) випуски новин — на початку годин і посередині на 30-х хвилинах, решту часу займали гостьові студії. З 10-ї години починалися з 13-хвилинних новин і продовжувалися гостьовими.

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була звичайною: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефіру Суспільного була такою: перша година була поділена між 30-хвилинними випуском новин і гостьовою студією, друга година починалася з 15-хвилинних новин, продовжувалася гостьовою. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, наступна година була повністю гостьовою.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була репортажно невиразною: жодного репортажного сюжету, лише одне пряме ввімкнення (ще три були нерепортажними, неподієвими). В студії, щоправда, побувало аж 11 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була дуже слабкою, попри три дуже якісних роботи репортерів: два репортажних сюжети й одне пряме ввімкнення. Більше репортажів не було, а в гостьовій студії не було жодного гостя-ньюзмейкера.

Новинна складова проаналізованого ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 7 репортажних сюжетів і одне пряме ввімкнення. У гостях побувало двоє ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» складалася з 2 репортажних сюжетів і 4 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало 6 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була взагалі без будь-яких репортажів — ні сюжетів, ні прямих ввімкнень. Це «рекорд» як для інформаційного каналу. У гостьових студіях, щоправда, побувало 7 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин Суспільного була непереконливою: лише 2 репортажних сюжети та 2 прямих ввімкнення (ще 2 були неподієвими, отже нерепортажними). В гостях побувало 5 ньюзмейкерів.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «Рада» протягом чотирьох годин ефіру побувало 11 ньюзмейкерів, 4 речники, 2 радники, один експерт і один учасник подій.

У гостьових студіях каналу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало 9 гостей. Жодного нюзмейкера, було лише 3 експерти та 6 учасників подій. Тематика при цьому була майже вся не прив’язана до інформаційної картини дня.

У гостях каналів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин ефіру побувало 6 людей: 2 ньюзмейкери, один речник, 2 експерти й одна учасниця подій.

У гостьових студіях каналу «Інтер» протягом чотирьох годин ефіру побувало 11 людей, з них 6 були ньюзмейкерами, 2 речники, 2 експерти й один учасник подій.

У гостях каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин побувало 12 людей: 7 ньюзмейкерів, 2 речники та 3 експерти.

У гостях Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 13 людей, 5 із них були ньюзмейкерами і по двоє речників, радників, експертів і учасників подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах проаналізованого ефіру) було таким: представників фракції «Слуга народу» в ефірі побувало 5 (це більш як 71 відсоток від усіх гостей-нардепів), зокрема це були Олексій Леонов і Ірина Борзова (в ефірі каналу «Рада»), Данило Гетманцев (ефір ICTV та СТБ), Андрій Герус (ефір «Інтера») й Арсеній Пушкаренко (ефір «Ми — Україна»). В ефірі каналу «Рада» ще одна гостя Ірина Констанкевич представляла депутатську групу «Партія “За майбутнє”» й одна Оксана Савчук була позафракційною. В проаналізованому ефірі каналу «1+1» і Суспільного народних депутатів не було.

Порушення стандартів

Протягом чотирьох годин ефіру каналу «Рада» було 198 порушень стандартів інформаційної журналістики (це по 49,5 порушення в середньому на годину ефіру). Найчастіше порушували стандарт достовірності — 82 рази, майже половиною з цих порушень були розмиті узагальнені псевдопосилання на джерела фактів. Стандарт відокремлення фактів від думок журналісти порушували 75 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт точності порушували 23 рази, більше половини з них було невідповідностями між картинкою і текстом за кадром у БЗ. Стандарт повноти інформації було порушено 15 разів, більшість із цих порушень були відсутністю інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. Було два порушення стандарту доступності подачі інформації й одне порушення стандарту балансу думок.

Загалом стандарти журналісти каналу «1+1» порушували 275 разів (це майже по 69 порушень на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 172 порушення, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 70 разів, найбільше було подано фактів без будь-яких посилань на джерела. Стандарт точності було порушено 28 разів, більшість із них були невідповідностями картинки й тексту за кадром у сюжетах і БЗ. Ще було 5 порушень стандарту повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували 417 разів протягом чотирьох годин ефіру, це більш як по 104 порушення на годину в середньому. Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 308 разів, більшість із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 66 разів, основу склали узагальнені розмиті псевдопосилання як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності журналісти порушували 26 разів, майже все це були невідповідності картинки й тексту в БЗ і сюжетах. Стандарт повноти було порушено 12 разів, стандарт доступності подачі інформації — 4 рази, стандарт оперативності — один раз.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували протягом чотирьох годин ефіру 313 разів (більш як по 78 порушень на годину ефіру в середньому). Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 204 рази, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 75 разів, найбільше було розмитих узагальнених псевдопосилань на джерела фактів. 27 разів порушували стандарт точності, найчастіше це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром у новинах. Стандарт повноти інформації порушили 4 рази, стандарт доступності — 2 рази й одного разу порушили стандарт оперативності.

Протягом чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» стандарти було порушено 254 рази. Це по 63,5 раза на годину ефіру в середньому. Найчастіше журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 145 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 46 разів, більше половини з цих порушень припадало на узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Було аж 30 порушень стандарту повноти інформації, дві третини з них становила відсутність інтершуму на відео в повідомленнях і сюжетах. З 24 порушень стандарту точності майже всі були невідповідностями картинки й тексту за кадром у БЗ і сюжетах. Стандарт доступності подачі інформації було порушено 7 разів. По одному разу було порушено стандарти балансу думок і оперативності.

Загалом стандарти журналісти Суспільного порушували протягом чотирьох годин ефіру 109 разів (це більш як по 27 порушень на годину в середньому). Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 48 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 42 рази, переважною більшістю з цих порушень була неперевірена інформація з телеграм-каналів і соцмереж. Стандарт точності було порушено 13 разів, більшістю з цих порушень були невідповідності картинки й тексту в БЗ і сюжетах. 4 рази порушили стандарт доступності подачі інформації, 2 рази — стандарт оперативності. Інші стандарти не порушували.

Прояви політичного піару

В проаналізованому ефірі каналу «Рада» був один прояв політичного піару — гість ефіру з мовчазної згоди ведучих піарив президента Зеленського та лаяв київського міського голову Кличка.

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» було 4 прояви політичного піару, типові «паркетні» матеріали, три з яких були БЗ+СХ прем’єра Дениса Шмигаля, ще одне — про зустріч президента Володимира Зеленського з  міністром оборони Естонії.

У проаналізованому ефірі Суспільного тричі наводили інформаційно порожній великий синхрон прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, що є проявом політичного піару.

У проаналізованих ефірах інших каналів проявів політичного піару не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» російських наративів  не було, гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу.

У проаналізованих ефірах всіх інших каналів ні російських наративів, ні токсичних медійних персонажів не було.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео: «Факти» ICTV / ютуб