Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 28-29 серпня 2023 року

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 28-29 серпня 2023 року

5 Вересня 2023
1592

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 28-29 серпня 2023 року

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
1592
Порушення стандартів у ефірних блоках каналів «Рада», «1+1», «Інтер», «Ми — Україна», ICTV та СТБ і Суспільного.
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 28-29 серпня 2023 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 28-29 серпня 2023 року

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Нагадуємо, що у зв'язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по 4 години ефіру. Та за два суміжних дні: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Телеканал «Рада» (8:00–12:00 28 серпня)

Зміст ефіру

В ефірному блоці каналу новини були щопівгодини (15-хвилинні на початках ефірних годин і 3–5-хвилинні посередині години), коротких новин не було в останній годині ефіру. Я не розумію потреби робити таку велику кількість випусків новин за умови, що суто репортажна складова роботи редакції є зникомо малою, відтак усі ці численні випуски новин складаються із суцільних повторів, попри постійні обіцянки ведучих про якісь там «оновлені випуски». Новини в проаналізованому ефірі каналу вела Світлана Усенко, гостьові студії вели Ганна Гомонай із Вадимом Колодійчуком.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

про реабілітацію поранених військових разом із родинами на Полтавщині;

про лікування поранених у лікарні Дніпра;

про волонтера, який виготовляє баггі для військових;

про виставку тризубів у Києві;

про волонтерів, які возять допомогу жителям Сіверська.

Були прямі ввімкнення:

про обстріли і про розмінування на Запоріжжі;

про наслідки ракетної атаки по промисловому підприємству на Полтавщині;

про перевірку аварійних балконів у Львові;

про мобільні укриття в Одесі;

про роботу Миколаївського обласного краєзнавчого музею.

Гостями ефірного блоку були:

Ганна Маляр, заступниця міністра оборони, про бойові дії на різних напрямках фронту, про загальну динаміку боїв за тиждень.

Сергій Тюрін, перший заступник голови Хмельницької ОВА, про відбудову Херсонщини хмельницькими будівельниками.

Федір Веніславський, член Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, про перебіг мобілізації, про можливість виборів у 2024 році.

Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про вибухи в окупованому місті, про велику кількість загиблих на фронті окупантів, яких закопують у «братні могили», про поведінку зрадників і колаборантів.

Анатолій Урбанський, член Комітету ВР із питань бюджету, про можливість експорту української агропродукції через море, про можливості України страхувати ризики судноплавних компаній, про поліпшення протиповітряного захисту портів.

Олексій Леонов, голова підкомітету з питань оподаткування податком на додану вартість Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, про підготовку Одеси до навчального року, облаштування в школах бомбосховищ, про забезпечення дітей підручниками.

Михайло Цимбалюк, перший заступник голови Комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, про законопроєкт щодо посилення соціального захисту військовослужбовців і правоохоронців, про спрощення процедури отримання статусу учасника бойових дій.

Олексій Чернишов, голова правління НАК «Нафтогаз України», про підготовку до зими, про ймовірність підвищення тарифів на газ, про контракт із Росією на транзит газу, про достатність запасів газу, про виграш позову проти Росії за «вишками Бойка».

Тетяна Єгорова-Луценко, голова Харківської облради, про конгрес місцевих та регіональних влад.

Дмитро Лунін, голова Полтавської ОВА, про нічну ракетну атаку по області, про розбір завалів, про підготовку області до навчального року й будівництво та облаштування укриттів у школах, про готовність області до опалювального сезону.

Володимир Орлов, перший заступник голови Дніпропетровської ОВА, про наслідки нічного ракетного удару по Кривому Рогу, про обстріли Нікопольської, Марганецької та Мирівської громад, про підготовку області до навчального року.

Ярослав Кравченко, голова Київської ОВА, про програму фінансування військових формувань області завдяки надходженням від податків військових, про нічну ракетну атаку й наслідки падіння уламків збитих ракет, про підготовку області до нового навчального року.

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про затримання на кордоні ухилянтів, про дію нових правил виїзду окремих категорій громадян, про навчання українських прикордонників у Великій Британії, про ситуацію на польсько-білоруському кордоні, про зменшення кількості «вагнерівців» у Білорусі.

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про нічну ракетну атаку по Україні, про тактику ракетних атак ворога, про заяву Марка Міллі щодо отримання Україною F-16 «найближчим часом», про підготовку пілотів, техперсоналу й інфраструктури.

Ілля Євлаш, начальник пресслужби Східного угруповання військ ЗСУ, про бойові дії на Куп’янському та Бахмутському напрямках.

Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій ДБР, про розслідування авіакатастрофи на Житомирщині, про версії слідства, про кримінальні провадження за результатами перевірок ВЛК.

Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, про можливості політичного способу повернення Криму Україні, про кадровий резерв для Криму.

Сергій Кузан, керівник Українського центру безпеки та співпраці, про вплив вибухів на військових об’єктах ворога в Криму і на території Росії на логістику росіян, про створення морських дронів.

Олег Катков, головний редактор Defense Express, про нові українські далекобійні ракети, однією з яких поцілили в російський комплекс С-400 в Криму, про удар безпілотниками по військовому аеродрому ворога в Курській області.

Крім того, в ефірі було опитування народних депутатів щодо повернення обов’язкового декларування.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт протягом чотирьох годин ефіру журналісти каналу порушували 64 рази (це по 16 разів на годину ефіру в середньому). Інформацію і відео з інтернету подавали 11 разів. Зокрема, з телеграм-каналу президента Зеленського (ще й казали при цьому «офіційного телеграм-каналу», що є нонсенсом) і з неназваних сторінок у соцмережах Сил спеціальних операцій і керівника ОП Єрмака. Показували відео з телеграм-каналів 36-ї окремої бригади морської піхоти і 77-ї окремої аеромобільної бригади. І «посилалися» так: «у соцмережах місцеві писали», «в соцмережах поширювали відео».

Більше половини (33) порушень стандарту були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб ЗСУ, Повітряні сили, Нацполіцію, Дніпропетровську, Хмельницьку і Полтавську ОВА, Херсонську прокуратуру, Львівську, Павлоградську та Мелітопольську міськради, а також на уряд Греції й на Міноборони Великої Британії. Крім того були й геть розмиті: «про це повідомили у правозахисній організації» (невідомо якій), «за даними наших військових», «як нам повідомили в школі», «як нам раніше повідомляли розробники».

Було 10 суто абстрактних псевдопосилань: «є повідомлення», «наскільки нам відомо», «я читав це в публікаціях», «повідомляють», «нам повідомили» і «була інформація». Були також безособові «припускають» і «планують». Без будь-яких посилань інформацію подвали один раз.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 9: «низка експертів говорила», «запевняють музейники», «перші відвідувачі кажуть», «львів’яни розповіли» й «розповідають піротехніки».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 29 разів (більш як по 7 разів на годину ефіру в середньому). Невідповідність картинки і тексту в сюжетах і БЗ була у 21 випадку. Доволі традиційно «перекривали» повідомлення про нслідки обстрілів і повідомлення про бої на різних ділянках фронту. Повідомлення про дітей у прифронтових населених пунктах Донеччини «перекривали» якимось відео зруйнованих будинків і вулиць, причому ще з холодної пори року, бо люди на відео були в зимовому одязі.

Повідомлення про посилення соцзахисту військовослужбовців «перекривали» відео загальних планів сесійної зали парламенту з крупними планами Стефанчука. Що характерно для будь-якого відео на каналі «про парламент». Була й ще більша нісенітниця: нарізку опитування нардепів із цього ж питання ще й «ілюстрували» цими ж загальними планами сесійної зали і крупними Стефанчука.

Пряме ввімкнення про Миколаївський краєзнавчий музей «ілюстрували» невідповідно словам кореспондентки, яка розповідала про конкретні експонати, а на картинці, звісно ж, були якісь інші. Крім того двічі невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями.

Ведуча новин Світлана Усенко на старті чотирьох випусків казала: «сьогодні 551-й день російсько-української війни». А війна триває з 2014-го. Ведуча Ганна Гомонай казала: «Верховна Рада посилила соціальний захист військовослужбовців і поліцейських» і далі «депутати за основу ухвалили закон, яким пропонують». «Посилила» — це доконана дія, насправді ж законопроєкт був проголосований лише в першому читанні. Тобто, щоб дія стала таки доконаною, депутати ще мають проголосувати законопроєкт у другому читанні, а потім його ще має підписати президент. От з того моменту й «посилиться соціальний захист».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт протягом чотирьох годин ефіру журналісти каналу порушували 175 разів (у середньому — майже по 44 рази на годину). Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах ефіру (там, де гостьові ведучі навіщось зачитують інформаційні повідомлення або роблять підводки до сюжетів). На каналі «Рада» найчастіше це дієслова урочистого стилю, таких було майже пів сотні.

Дуже багато журналісти роблять оцінок із будь-яких приводів: «активно готуються забезпечити людей теплом», «заклади освіти активно готують до старту навчання», «активно відбудовують», «брав активну участь», «тривають дуже активні роботи» (тут мені просто цікаво, чи є якась «шкала вимірювання активності»?), «масштабні лісові пожежі», «більшість місцевих давно виїхала з міста», «успішно долають», «вдало подолали маршрут», «працюють в особливо важких умовах», «під пильним наглядом фахівців», «унікальна особливість», «з легкістю долає», «безцінної колекції», «родзинка колекції» тощо.

Значною також була кількість і суто емоційних оцінок: «тривають запеклі бої», «найгарячіші точки Донеччини», «вороги гатять», «ще два понівечені», «цієї вбивчої зброї», «вщент зруйнована», «страшні злочини російських терористів», «у шаленій конкуренції», «з часу трагедії», «після трагічної загибелі людини», «трагічного випадку», «цей зловісний балкон», «на щастя, нікого не було» і подібні.

І дуже багато в новинах маркерів авторизації (яких би там не мало бути взагалі, як і думок, що вони позначають) і маркерів загострення уваги: «можу сказати», «я думаю», «також додам», «зі свого боку додам», «до речі», «як ви розумієте», «варто зазначити» тощо.

Ведучі гостьових студій натомість власні думки не авторизували лише двічі. І ще було 4 безпідставних узагальнення: «пацієнти, що пройшли відновлення, впевнені», «тут зібрані всі артефакти про становлення державного символу» (маю величезний сумнів, що взагалі можливо зібрати в одному місці всі артефакти з тризубом), «людям стало страшніше ходити по місту».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 15 разів (майже по 4 рази на годину в середньому). У розмові з нардепом Цимбалюком двічі на 5–10 секунд повністю пропадав звук, відтак були непоправні втрати змісту. Ведучі чомусь ніяк на це не реагували.

Вже вкотре у представленні народних депутатів ведучий Вадим Колодійчук представляє їх як членів того чи іншого комітету, забуваючи при цьому згадувати, що йдеться про комітети Верховної Ради. До слова, про Верховну Раду при цьому не згадується також і в титрах. Так було з двома гостями цього дня. Було збиткове представлення нардепа Олексія Леонова, яке жодним чином не пояснювало його компетентність в обговорюваній темі (подробиці — в розділі «Інші зауваження»). Все ж, вважаю, недостатньо у представленні Олега Каткова обмежуватися тим, що він є головним редактором Defense Express, бо для більшості глядачів марафону навряд чи відомо, що це видання спеціалізується на оглядах військової техніки та озброєнь.

В опитуванні народних депутатів щодо повернення обов’язкового декларування двох депутатів взагалі не титрували. Не титрований був один синхрон у прямому ввімкненні з Одеси й не титровані були кілька синхронів у сюжеті про лікування поранених у лікарні Дніпра.

Не позначали як належить датою бекґраундові фото удару по Херсонщині попереднього дня.

Картинка в повідомленні про те, що Грузія пропустила 6 українців, яких до того не хотіли пропускати з Росії, тричі була показана без інтершуму. Також не було інтершуму на картинці в сюжеті про реабілітацію поранених військових на Полтавщині та в сюжеті про волонтерів, які возять гуманітарку до Сіверська.

Стандарт балансу думок

В опитуванні нардепів щодо повернення обов’язкового декларування були синхрони трьох представників фракції «Слуга народу» й по одному — фракції «Батьківщина», депгруп «Довіра» та «Партія “За майбутнє”». Тобто аж ніяк не баланс із представленням різних політичних сил у парламенті — абсолютна перевага владної фракції, не було представників «Голосу» та «ЄС». Принагідно, так само воно є в усіх опитуваннях нардепів із різних приводів, які канал «Рада» останнім часом постійно практикує в своїх ефірних блоках.

Стандарт доступності подачі інформації

Було два порушення. У прямому ввімкненні Світлана Довжук казала: «це 500-й бетон, він відрізняється своєю високою армованістю». Це наче вся аудиторія телемарафону є професійними будівельниками, а сама кореспондентка — експерткою в питаннях міцності бетонів. Гість голова правління «Нафтогазу» Чернишов говорив про «підприємства ТКЄ», про «продовження дії ПСО». Що воно таке, я наприклад, не знаю. Боюсь, і більшість глядачів марафону також. А ведучі не попросили гостя «перекласти» це людською мовою.

Інші зауваження

Редакція каналу часто демонструє нерозуміння призначення такого інструменту, як пряме ввімкнення. Так, цього дня робили пряме ввімкнення кореспондента зі Львова з місця події, яка сталася два тижні тому.

У редакції часом якесь дивне розуміння того, як належить представляти гостей у розмовних студіях. Будь-яке представлення робиться для того, щоб пояснити аудиторії, чому саме ця людина є компетентною в обговоренні саме цього питання. А тут уже не вперше народного депутата Олексія Леонова довго і нудно представляють як «голову підкомітету з питань оподаткування податком на додану вартість Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики». І щоразу згадки податку на додану вартість є абсолютно недоречними. Як було і цього дня, бо з нардепом Леоновим обговорювали зовсім інше — підготовку шкіл Одеси до нового навчального року. Податок на додану вартість у цій темі і близько не ночував. Утім, недоречною була й загалом згадка Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Натомість компетентність депутата саме в темі одеських шкіл набагато краще описувалася б згадкою про те, що депутат є одеситом і обраний до ВР від виборчого округу Приморського району Одеси, відтак має володіти інформацією щонайменше по своєму виборчому округу.

Так і незрозуміло, навіщо ведучі гостьових студій час від часу зачитують інформаційні повідомлення, які до того неодноразово повідомлялися у формальних випусках новин. Тим більше незрозуміло, навіщо такі повідомлення ще й повторювати в одній і тій же гостьовій студії з інтервалом у пару десятків хвилин. Не бачу в цьому жодної логіки.

Кілька разів забували про фемінітиви: «міністр соціальної політики Оксана Жолнович» (сюжет Ганни Ружін і в тексті, і в титрі), «Людмила Таран, психолог...» (титр у сюжеті Ганни Ружін), «ми поспілкувалися з директором школи, що вона розповіла» (пряме ввімкнення Світлани Довжук — і на словах, і в титрі в синхроні), «Ельвіра Єлізарова, директор...», «Наталія Гаркуша, старший науковий співробітник» (титр у прямому ввімкненні Наталії Якобсон-Белібової).

Елементи політичного піару

Не бачу інформаційної потреби робити окреме повідомлення про те, що завтра відбудеться конгрес місцевих і регіональних влад, крім того, щоб зайве показати по відео (архівному) крупними та середніми планами «головних героїв» — пана президента, пана спікера парламенту, пана прем’єра та пана керівника Офісу президента. А ще нагадати, що програма «Пліч-опліч» є президентською ініціативою і що цей конгрес — «це зустрічі центральної влади з представниками місцевого самоврядування, на яких обговорюють найбільш актуальні та болючі питання в державі». Ну добре, ще б це було повідомлення про сам конгрес, але ж навіщо робити «новину» з анонсу? І ще й потім обговорювали це з головою Харківської облради, яка розповідала про конгрес як такий у компліментарних виразах. Не думаю, що це випадково.

Резюме

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу була непереконливою, тим більше як для такої великої кількості випусків новин. Дуже слабкою була суто репортажна складова: жодного репортажного сюжету й лише 2 прямих ввімкнення (ще 3 були неподієвими і нерепортажними). Трохи «вирівнювали» ситуацію 12 гостей-ньюзмейкерів. Якісним було пряме ввімкнення Ганни Ружін про наслідки ракетної атаки по промисловому підприємству на Полтавщині.

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 286 разів, це по 71,5 раза на годину в середньому. Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 175, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах ефіру. Стандарт достовірності порушували 64 рази, більше половини з цих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 29 разів, переважно некоректною роботою з картинкою. 15 разів порушували стандарт повноти інформації, більше половини були неякісні представлення гостей у студії та спікерів у синхронах у сюжетах. Стандарт доступності було порушено двічі, стандарт балансу думок — один раз.

Був один прояв політичного піару — невиправдане анонсове повідомлення про конгрес місцевих і регіональних влад як позитив про владу загалом. Російських наративів і токсичних медіаперсонажів протягом чотирьох годин ефіру не було — рідкісний випадок.

Телеканал «1+1» (14:00–18:00 28 серпня)

Зміст ефіру

В ефірному блоці каналу ефірні години починалися випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. Новини були дуже різними за хронометражем (15, 30 і 45 хвилин), якоїсь системи у цьому я не побачив. Новини вів Святослав Гринчук, гостьові студії — Марічка Падалко та Максим Сухенко.

В ефірному блоці були такі сюжети:

про премію вчителям, які навчають дітей в умовах війни;

про шлях до надання Україні F-16;

про історію Дня пам’яті;

про прифронтове кафе, де волонтери годують військових безплатно;

про укриття, зроблене ще до повномасштабної війни жителем Горенки;

про відремонтований Національний палац «Україна»;

про розмальований під’їзд багатоповерхівки у Кропивницькому;

про повернення з реабілітації в США мами з донькою, які втратили ноги під час ворожого обстрілу вокзалу в Краматорську:

про дітей-переселенців, яких війна змусила працювати, щоб забезпечити родину;

про службових собак, яких передав запорізьким правоохоронцям Фонд Баффета;

про «сади перемоги» на Дніпропетровщині.

Були прямі ввімкнення:

про запровадження теплового режиму на вулицях столиці;

два ввмікнення про затримання у Вінниці підозрюваного в організації схеми для ухилення від мобілізації;

про вшанування загиблих бійців біля Стіни пам’яті в Києві;

про виставку старовинних артефактів у Києво-Печерській Лаврі;

про заборони в частині країн ЄС на український агроімпорт.

Гостями ефірного блоку були:

Ірина Верещук, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, про повернення з окупованої Херсонщини 14-річного хлопця, про роботу «гарячої лінії» щодо інформації про людей і дітей на окупованих територіях, про обов’язкову евакуацію дітей із прифронтових територій.

Андрій Козинчук, військовий психолог, про налаштування українців на тривалу війну, про психологічний стан бійців на фронті.

Сергій Цівкач, виконавчий директор урядового Офісу залучення інвестицій, про динаміку змін прямих іноземних інвестицій у зв’язку з війною, про конкретні іноземні інвестиції в 2023 році, про проблеми розширення інвестицій, про вихід великих інвесторів з Росії.

Тарас Загородний, керуючий партнер Національної антикризової групи, політичний експерт, про ідею президента прирівняти корупцію до державної зради, про імовірність того, що корупційні справи передаватимуться СБУ, про поновлення обов’язкового декларування.

Олег Гетьман, координатор експертних груп «Економічної експертної платформи», про ефективність санкцій проти Росії, про способи обходження санкцій Росією, про стан і перспективи економіки Росії, про нелегальну торгівлю Росією нафтою, про ймовірний зміст 12-го пакету санкцій ЄС, про блокування можливості санкцій проти «Росатома».

Олексій Марценюк, виконавчий директор Центру оборонних стратегій, заступник міністра оборони в 2019-2020 роках, про потребу у створенні військової поліції.

Крім того, в ефірі був документальний фільм Наталії Нагорної про бійця на псевдо «Джиммі».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Було 80 порушень стандарту протягом чотирьох годин ефіру (по 20 порушень на годину в середньому). Тричі давали інформацію і відео з інтернету: раз «посилалися» на телеграм-канал Сил спеціальних операцій, показували відео з російських анонімних телеграм-каналів «Astra» і «Shot», раз «посилалися» так: «місцеві публікували в мережі нічні відео».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 32. В такий спосіб «посилалися» на Міноборони, ГУР, ССО, Повітряні сили, СБУ, Мінреінтеграції, Одеську міськраду і Міноборони Росії. Була велика кількість «геополітичних» псевдо: «Будапешт погрожує», «Варшава наполягає», «обіцяють у Данії», «в Києві категорично проти», «у ЄС думають», «зазначають глави МЗС європейських країн», «знаємо завдяки джерелам «Радіо Свобода» у дипломатичних колах ЄС». Інші були розмитими: «слідство вже повідомило», «за даними слідства» і «кажуть слідчі», «кажуть організатори», «в адміністрації лікарні кажуть». Було ще ось таке: «польська радіостанція, посилаючись на свої вже джерела».

8 разів робили абстрактні псевдопосиланя: «відомо» і навіть «точно відомо», а ще «із власних джерел нам стало відомо», «мовляв» і різноманітні безособові «повідомляють», «обіцяють», «в Україні зараз заговорили». 27 разів подавали інформацію без посилань на джерела взагалі.

Ще 10 разів робили узагальнені псевдопосиланя на авторство суб’єктивних думок: «у МОЗі заявили», «обіцяють організатори», «куратори виставки вважають», «лікарі радять», «та й військові говорять», «наші вічно стурбовані партнери ... говорять», «кажуть синоптики». Ще ведучий Максим Сухенко наводив якусь розлогу цитату про розширення санкцій ЄС проти Росії, при цьому так і не сказав, чия це цитата.

Стандарт точності інформації

Цей стандарт журналісти каналу порушували 50 разів (по 12,5 раза на годину ефіру в середньому). 36 порушень були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Найбільше було традиційних «перекривань» повідомлень про наслідки ворожих обстрілів випадковими фото невідомо з яких із названих населених пунктів. Так само зведення з фронту «перекривалися» випадковим набором архівного відео бойових дій.

Вкрай некоректно «перекривали» повідомлення про версії слідства щодо авіатрощі на Житомирщині. Говорити про конкретний випадок загибелі людей і «перекривати» це взятими з архіву літаками (ще й явно не такими, які розбилися), — це ще й не дуже етично, на мою думку.

Були повністю нелогічні «ілюстрації» тексту. Так, повідомлення про кількість ракет у Росії навіщось «перекривали» відео зруйнованих будинків. Повідомлення про удар українськими безпілотниками по російській базі в Перевальному «перекривали» навпаки якимось відео полювання наших бійців на ворожі безпілотники. Повідомлення про заборони окремих країн ЄС на український агроімпорт «перекривали» абичим, наприклад, на словах ведучого, що «нині в списку пшениця, кукурудза, насіння ріпаку і соняшника» якраз показували малину. А повідомлення про температурні рекорди в Києві «перекривали» просто відео київських вулиць. Навіщо?

У випуску новин о 15-й на фото, якими «ілюстрували» повідомлення про обстріли Запоріжжя, був геотитр «Дніпропетровщина».

Тричі невідповідно «перекривали» прямі ввімкнення. При цьому відео (чи то архівне, чи то раніше відзняте, чи то оперативне) титрували титром «наживо», що було брехнею. Невідповідно «перекривали» і розмову з віцепрем’єркою Іриною Верещук.

Ведучий Святослав Гринчук, «резюмуючи» пряме ввімкнення про тепловий режим у столиці, казав: «найближчими днями по всій країні може бути навіть +37». Що дивно, бо під час самого прямого ввімкнення синоптикиня в синхроні навпаки казала про відносне похолодання. Та й казати про однакову температуру повітря «по всій країні» — однозначно неточно. У сюжеті про прифронтове кафе, де волонтери годують військових безплатно, авторка казала: «на третій день війни» про лютий минулого року. І традиційно ведучі плутали числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — 240 разів (це по 60 на годину в середньому, або ж раз на хвилину ефіру). З них 222 були суб’єктивними думками журналістів у новинах.

Емоційні оцінки: «буремною Донеччиною», «буремний Донбас», «розслідування трагедії», «понівечене авто», «дивом збереглася», «дивом просто не вбили», «вибратися із пекла», «неймовірну історію», «збіжжя відчайдушно потрібне», «приголомшливий каменепад», «чи не найболючішою», «про його фантастичну історію» і подібні.

Просто оцінки з будь-яких приводів: «масштабна пожежа», «масштабну схему», «довгоочікувані “петріоти”», «є важливим транспортним вузлом», «унікальні артефакти», «цей собор був важкої долі», «багато цікавого», «відома одеська волонтерка», «довжелезний стіл», «масштабної кухні», «уявити це ну дуже складно», «дуже цікаві речі», «дуже сильний символ», «легендарні українські хіти», «колись популярний заклад», «це життєво необхідно», «живе дуже скромно», «нині гаряча пора», «неймовірні кекси» тощо.

Урочисті й оцінкові дієслова:«заявила», «закликав», «зазначають», «наголошує», «обурився», «запевнили», «погрожує», «наполягає», «зізнавався», «поскаржився» тощо.

І маркери авторизації, якої не мало би бути в новинах: «мене особисто найбільше вразив», «як на мене», «я впевнена», «мою увагу пригортає».

Ведучі гостьових студій 7 разів не авторизували власні міркування. І ще було 11 безпідставних узагальнень: «керівники палацу сподіваються», «люди рятуються від високих температур біля водойм та фонтанів», «ідея зробити яскравішим та комфортнішим своє життя згуртувала мешканців», «проте одесити хочуть створити петицію... і обіцяють одиночні пікети щодня», «а тепер до двох-трьох років, приблизно такі зараз настрої українців щодо термінів очікування нашої перемоги» (цікаво, це з яких досліджень випливає?), «сусіди міркують», «місцеві купують крам охоче», «водії такою ситуацією звісно обурюються» (і аж два синхрони «на підтвердження»).

Стандарт повноти інформації

Було 19 порушень (майже по 5 на годину в середньому). У повідомленні про обстріли Херсонщини не було названо жодного населеного пункту — понад те, ведучий казав: «російські військові поцілили в житлові квартали та в парк». Але не сказав, де саме, в якому місті. Так само було й про обстріли Харкіщини та Запоріжжя. І все це дублювалося в чотирьох випусках новин.

У сюжеті про відновлений палац «Україна» частина синхронів не була титрована. Там же не було титроване датою бекграундове відео ракетного удару поблизу палацу взимку, натомість позначалося оцим незграбним титром «досьє». Так само не титрували датами відео конкретних подій у минулому в сюжеті про шлях до надання Україні F-16. І не титрували датою в сюжеті бекграундове відео ракетного удару по вокзалу в Краматорську.

У повідомленні про плани МОЗу з підтримки репродуктивного здоров’я бійців і їхніх сімей на відео не було інтершуму.

Стандарт балансу думок

Експерт Тарас Загородний у гостьовій студії доволі різко критикував роботу САП та НАБУ, ведучі не забезпечили мінімальне дотримання стандарту балансу думок. Тобто не звернули увагу глядачів на те, що ці слова гостя потребують слова у відповідь і не озвучили готовність надати представникам згаданих структур можливість прокоментувати в майбутніх ефірах цю критику гостя. Понад те, ведучий навпаки долучився до критичного обговорення роботи антикорупційних органів.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 5 порушень. Ведучий Святослав Гринчук казав: «чи може ось цей бан на агроімпорт». Жаргонізм, якого не знає значна частина аудиторії. У сюжеті Інни Лебеденко було: «вона кураторка інклюзивного кемпу». Ведуча Марічка Падалко казала: «вам адресуємо цей перший меседж», «які ще країни були таким хабом», «ті країни, які є хабами».

Стандарт оперативності

У сюжеті про шлях до надання Україні F-16 було кілька коментарів льотчика Андрія Пільщикова на позивний «Джус», який загинув в авіатрощі ще 25 серпня. Про його загибель навіть не було згадки в сюжеті.

Етичні порушення

І таке подання коментарів загиблого без згадки про його загибель є одночасно й порушенням етичних норм журналістики.

Інші зауваження

Редакція, схоже, «переймає передовий досвід» каналу «Рада». Замість того, щоб зробити якісний нарисовий сюжет про виставку в Лаврі, вирішили робити звідти пряме ввімкнення. Не краще рішення, тим більше, що спроби оператора на ходу і «з плеча» показувати окремі експонати були не дуже вдалими через розфокус.

І взагалі ніяк не виправданим було повторне пряме ввімкнення кореспондента з Вінниці про затримання лікаря, якого підозрюють у організації схеми з ухилення чоловіків від мобілізації. У другому ввімкненні кореспондент просто дублював усе те, що вже сказав раніше у першому. Який сенс робити пряме ввімкнення, коли точно вже нічого не відбувалося та жодної нової інформації кореспондент не мав?

І в тому ж ввімкненні кореспондент Валерій Кузнєцов забув про фемінітив: «вона теж медик».

Елементи політичного піару

Обговорення в студії з експертом Тарасом Загородним президентської ідеї щодо прирівняння корупційних злочинів до держзради, на мій погляд, було дуже схоже на «відпрацювання теми». Адже пан експерт в однозначних дефініціях схвалював цю ідею президента, різко критикував (без забезпечення ведучими мінімального балансу думок) антикорупційні органи, зокрема НАБУ й САП, обґрунтовував доцільність передачі антикорупційних справ до СБУ тощо. Все це — за доволі вираженої підтримки ведучими. Ідея президента є далеко не такою однозначно правильною та позитивною, і відразу ж викликала чимало заперечень як від західних, так і від вітчизняних антикорупційних експертів. Тож ведучим у подібній розмові слід було виступати не з позицій підтримки ідеї та аргументів гостя за цю ідею, а «випробовувати її на міцність». Натомість було навіть таке іронічне від Максима Сухенка: «наші вічно стурбовані партнери вже стурбовані і цією ініціативою президента».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була цього дня надзвичайно слабкою: жодного (!) репортажного сюжету, 4 прямих ввімкнення (ще 2 були не подієвими), в гостьовій студії побувала лише одна ньюзмейкерка.

Стандарти журналісти каналу порушували 397 разів за чотири години ефіру (це більш як по 99 разів на годину ефіру в середньому). Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 240 разів, найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 80 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації та подачі фактів без будь-яких посилань взагалі. Стандарт точності порушували 50 разів, у більшості випадків це було некоректне поєднання картинки з текстом чи розмовами за кадром. Було 19 порушень стандарту повноти інформації, стандарт доступності подачі інформації порушували 5 разів. І по одному разу було порушено стандарти балансу думок і оперативності, одного разу — етичні норми журналістики.

Був один прояв політичного піару — однобічно позитивне, навіть компліментарне обговорення з експертом ідеї президента Зеленського прирівняти корупційні злочини до державної зради.

Російських пропагандистських наративів чи токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Телеканали ICTV та СТБ (18:00–22:00 28 серпня)

Зміст ефіру

Ефірна сітка медіагрупи була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, о 21-й пів години були пропагандистські неформатні фільми, далі — повернулися до звичної сітки. Новини вела Юлія Сеник, підсумковий випуск — Оксана Гутцайт, гостьові студії — Яна Брензей.

В ефірному блоці медіагрупи були такі сюжети:

про бої за Часів Яр;

про роботу медиків стабпункту на фронті на Лиманському напрямку;

про наслідки обстрілів Новояковлівки на Запоріжжі;

про закриття Одеського кінофестивалю в Чернівцях;

про життя прифронтової Куп’янської громади;

про благодійний форум «Незалежні» у Львові;

про психологічну допомогу дітям і їхнім батькам у Херсоні;

про роботу водогону технічної води у Марганці на Дніпропетровщині;

про можливість екстрадиції російського воєнного злочинця з Фінляндії;

про те, як Росія зросійщує українських дітей на окупованих територіях;

про блокування Нижньої лаври прихильниками Московського патріархату;

про повільну відбудову зруйнованих багатоповерхівок на Київщині;

про ціни на овочі;

про українську та російську музику;

про врожай фермерів у Херсонській області;

про реабілітацію поранених бійців у реабілітаційному центрі на Волині;

про підприємство з виробництва органічної молочки;

про волонтерів, які роблять для бійців водонепроникні спальники.

Було пряме ввімкнення про бої на Авдіївському та Бахмутському напрямках.

Гостями ефірного блоку були:

Рустем Умеров, голова Фонду держмайна, про підсумки року малої приватизації, про плани з великої приватизації, про приватизацію портової інфраструктури, про створення Земельного банку.

Олександр Штупун, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про звільнення Роботиного, про перспективи наступних напрямків наступу, про перекидання ворогом резервів, про ситуацію під Авдіївкою та Мар’їнкою.

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів області, про підготовку області до навчального року, про евакуацію людей із прифронтових населених пунктів.

Ілля Євлаш, начальник пресслужби Східного угруповання військ, про бої на Лимано-Куп’янському напрямку, про перегрупування ворога, про бої на Бахмутському напрямку.

Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій ДБР, про розслідування справи про авіатрощу на Житомирщині, про версії та плани слідства щодо експертиз.

Михайло Подоляк, радник керівника ОП, про заяву президента Зеленського щодо готовності до тривалої війни, про перенесення війни на територію Росії, про імовірності нових заколотів у Росії.

Тетяна Ніколаєнко, членкиня Громадської ради при Міноборони, журналістка видання «Цензор.нет», про закупівлю Міноборони зимових курток для ЗСУ.

Крім того, в ефірі були:

Відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Якийсь новий проєкт під назвою «Топ 5 фейків» (хоча вся стилістика й навіть начитка були як у проєкту «Антизомбі»).

Фільм проєкту «Антизомбі» про російську пропаганду щодо передачі Україні німецьких ракет Taurus і про «провал» українського контрнаступу.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти медіагрупи порушували 64 рази (по 13,5 раза на годину ефіру в середньому). З інтернету інформацію та відео брали 8 разів. Користувалися сторінкою в соцмережах Головного управління розвідки, телеграм-каналами 24-ї бригади і 3-ї окремої штурмової бригади. І були ще «посилання» ось такі: «самі бійці оприлюднили відео», «там оприлюднили відео» і «я бачила в соцмережах».

Майже половину порушень стандарту (31) становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. «Посилалися» в такий спосіб на Офіс президента, Міноборони, Головне управління розвідки, СБУ, Офіс генпрокурора, Повітряні сили, Східне угруповання військ, Дніпропетровську, Херсонську та Київську ОВА і «Червоний хрест». Повністю розмитих «посилань» не було.

6 разів робили абстрактні псевдопосилання: «з’ясувалося», «за офіційними даними» і «кажуть». А ще було ось таке: «45 відсотків — саме стільки українців, за даними соцопитувань, повністю відмовилися від російського контенту». Це ж які саме «соцопитування» малися на увазі? Дані соцопитувань у новинах так не подають. Двічі подавали факти без посилань на джерела взагалі.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 17. Тут із більш-менш означених згадували свою ж медіагрупу і Фонд «Рій». Все решта були максимально невизначені: «місцеві мешканці певні», «кажуть піхотинці», «звітують українські фермери», «попереджають експерти», «певнять аналітики ринку», «кажуть організатори заходу», «кажуть наші співрозмовники», «психологи попереджають», «люди кажуть», «фахівці прогнозують», «кажуть волонтери».

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 25 разів (більш як по 6 разів на годину). Майже все це (23) була невідповідність картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Повідомлення про обстріли Марганецької та Мирівської громад «перекривали» відео невідомо якого міста. І на словах про збиття ППО чотирьох крилатих ракет — показували мирне подвір’я і людей із дітьми біля багатоповерхівки. Традиційно некоректно «перекривали» повідомлення про наслідки ворожих обстрілів і про бої на фронті. Причому коли ведуча говорила про дії ворога, показували навпаки українських бійців. Традиційно «перекривали» недоречними архівами будь-які повідомлення про абстрактні речі. Повідомлення про плани Росії з масового виробництва дронів «шахед» «перекривали» навіщось відео запуску ракет.

Повідомлення про тематику Ставки Верховного головнокомандувача з якогось дива «перекривали» архівним відео ремонту високовольтних електромереж. Це лише тому, що в списку тем промайнуло «план захисту критичної енергетичної інфраструктури». Але коли вже «розігнали» відео, то йшлося геть про інші теми Ставки, зокрема про інспектування ВЛК.

Незрозуміло, навіщо було «перекривати» сюжет про організацію психологічної допомоги херсонцям наполовину відео листопадп минулого року (що навіть було позначено титром), а другу половину сюжету — відео підтопленого Херсона (і тут навіть титру «архів» не було).

Повідомлення про готовність Греції передати Україні сотню танків Leopard-1 частково «перекривали» архівним відео якихось БМД і якихось САУ.

Сюжет про російську музику був «перекритий» абичим — усе ж складно «перекривати» змістовно таку величезну кількість суто абстрактних міркувань авторки сюжету.

Пряме ввімкнення кореспондентки з Донеччини «перекривали» раніше відзнятим відео бойових дій.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт журналісти порушували найбільше — 293 рази (більш як по 73 рази на годину в середньому), це новий «рекорд» по телемарафону. Більшість порушень становили суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Великою була кількість суто емоційних оцінок, приклади:«тривали важкі бої», «вгатила ракетами», «уперто намагаються випалити ущент», «вщент знищені», «рясно накривають», «у напівмертвому місті», «суцільні руїни», «описати той жах», «на щастя, минулося без жертв», «попри шалений опір росіян», «блискавична операція», «по-звірячому катував та вбивав» і подібні.

Образність, яка завжди є оцінковою, а часом може й заплутувати глядача:«раз за разом жителі гуртуються та кидають виклик терористам, рятуючи довкілля», «чому їхній біль стосується кожного з нас», «цьогорічний урожай без перебільшення має присмак героїзму», «дні тяжкої праці перетворилися на попіл», «виглядає як у бабусі в селі», «шлях був тернистим», «то на території Нижньої Лаври досі подекуди відчувається запах “русского міра”».

Просто оцінки з будь-яких приводів:«активні бойові дії», «активно використовують авіарозвідку», «активно застосовуючи», «активно готуються», «важливий населений пункт», «якісне обладнання», «налагодити потужне виробництво», «унікальність цих спальників», «але вони вкрай важливі», «чималий досвід має», «робить усе можливе», «це дуже важливо», «ретельно контролюють», «дивовижно простий», «невеличке село», «небайдужі люди» і подібні.

Оцінні дієслова: «заявила», «наголосила», «зазначила», «переконана», «скаржиться», «тішиться», «заледве добирає слова», «певнить» тощо.

І різного виду міркування, кілька прикладів: «Попри війну український бізнес демонструє стійкість» (ведуча Юлія Сеник). «Щоб ця особа, людиною її називати не можна, не уникла відповідальності» (ведуча Оксана Гутцайт). «Навести лад у цьому складному питанні допоміг би закон, який забороняє діяльність в Україні будь-яких релігійних організацій, які підпорядковуються Росії, але народні депутати із монобільшості досі ніяк не можуть зібрати голоси, аби ухвалити цей важливий документ» (сюжет Василя Саф’янюка). «Насправді зміни, які відбулися, можна без перебільшення назвати тектонічними, українська музика блискавично перейшла на високі позиції та значно потіснила російську» (сюжет Любові Кукли). «Про війну в Україні потрібно не говорити, а кричати. Важливо дати глядачу різний контент, а для цього потрібне належне фінансування, бо кіноіндустрія без перебільшення — культурний фронт, і розважальний контент — велика його частина. Забути про кіноіндустрію нині — означає втратити українців в майбутньому» (сюжет Ірини Тимчишин).

Ведуча гостьових студій переважно авторизувала власні думки, було лише два випадки, коли вона забула це зробити. Натомість багато було безпідставних узагальнень — 18 разів: «жителі гуртуються та кидають виклик терористам», «уже півтора роки українці живуть в умовах постійної напруги», «для дітей та дорослих прифронтової зони Харківщини залпи артилерії та прильоти російських снарядів стали частиною їхнього побуту», «на Київщині люди, які залишились без даху над головою, мріють про банальне», «люди хвилюються», «не знаючи якою буде зима, вже всі роблять запаси», «та ні, українці досі продовжують слухати того ж Лєпса, ще й дивуються, чому це викликає загальне обурення», «це Іван Марунич, лідер гурту «Карта світу», його хіт про головного сапера країни без перебільшення знає ледь не кожен» (це ж треба, а я не знав до цього моменту ні такого гурту, ні такої пісні! Чесно, не глузую).

Ведуча Юлія Сеник нечітко маркувала цитату міністра оборони Олексія Резнікова, відтак останнє речення «можливо, саме через це навколо відомства так багато скандалів» звучало вже як думка самої ведучої. Так само як думки ведучої звучали і три останніх речення в наступній цитаті міністра щодо перебігу контрнаступу.

Стандарт повноти інформації

Було лише 4 порушення цього стандарту. У повідомленні про пресконференцію міністра оборони Олексія Резнікова щодо звинувачень Міноборони в корупційних закупівлях не було належного бекграунду про сутність цих самих звинувачень. Тож для частини глядачів телемарафону залишилося незрозумілим, наприклад, при чому тут ціна у 80 доларів. У такому вигляді повідомлення було в ефірі двічі. У сюжеті про ціни на овочі не досить було представляти Максима Гопку лише як «аналітика аграрного ринку», а Олега Пендзина як «експерта з економічних питань». А в сюжеті про психологічну допомогу дітям і їхнім батькам у Херсоні не всі синхрони були титровані.

Стандарт балансу думок

Двічі незбалансовано подавали повідомлення з пресконференції міністра оборони Олексія Резнікова щодо звинувачень Міноборони в корупційних закупівлях. Хоча баланс думок тут можна було забезпечити просто бекграундом, згадавши аргументи звинувачень розслідувачів.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 9 порушень, майже всі вони стосувалися жаргонізмів і термінів, якими далеко не вся аудиторія користується і знає. Олег Корнієнко в сюжеті казав: «це був основний хаб». Ведуча Юлія Сеник: «сюди з’їхалися топові представники бізнесів». Ведуча Юлія Сеник, згодом і Оксана Гутцайт: «скріншоти карт вона передавала». У сюжеті Любові Кукли: «почнемо з наших селебрітіз», «стало так званим мейнстримом», «треки прихильників», «очолюють вітчизняні чарти». Ще в сюжеті про водогін до Марганця був такий титр у синхроні: «головний інженер КП “Марганецьке ВУВКГ”». Теоретично глядачі ще можуть якось розшифрувати абревіатуру «КП», але на «ВУВКГ» навряд чи у когось вистачить фантазії. У мене, наприклад, забракло.

Стандарт оперативності

У першому випуску новин о 18-й не було навіть згадки про ракетний удар по Кривому Рогу, який стався ще вдосвіта. Про нього згадали лише в наступному випуску новин.

Інші зауваження

Тричі таки забули про фемінітиви: «Юлія — психолог», «психолог радить» (сюжет Ольги Читайло, цікаво, що в титрі на синхроні при цьому був фемінітив), «про це повідомила віцепрем’єр Ірина Верещук» (ведуча Юлія Сеник).

Елементи політичного піару

У новинах двічі було БЗ+СХ про пресконференцію міністра оборони Олексія Резнікова щодо звинувачень Міноборони в корупційних закупівлях. Геть однобічне, оскільки навіть у бекграунді не пояснювалася сутність звинувачень із журналістських розслідувань і від антикорупційних громадських організацій щодо закупівлі зимових курток для ЗСУ в Туреччині. Не кажучи вже щоб надати слово розслідувачам чи антикорупціонерам. Це тим більш незрозуміло, що далі по ефіру в розмовній студії Яна Брензей доволі предметно обговорювала цю тему з Тетяною Ніколаєнко, журналісткою і членкинею Громадської ради МО. Але факт залишається фактом: у новинах пресконференцію Резнікова подавали саме як класичний піарівський «паркет», отже глядачі, які не дивилися наступний розмовний ефір, задовольнилися винятково позицією МО, озвученою міністром.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була не дуже-то переконливою: 5 репортажних сюжетів і одне пряме ввімкнення. В розмовній студії побував лише один ньюзмейкер. З сюжетів кращими були репортажі Олега Корнієнка про бої за Часів Яр (оператори Євген Задоя, Зарах Комах) і Марії Малевської про роботу медиків стабпункту на фронті на Лиманському напрямку (оператори Олександр Бринза, Ігор Серебрінян).

Стандарти журналісти медіагрупи порушували цього дня 398 разів, це по 99,5 порушення на годину ефіру в середньому. Рекордно багато було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 293, більшість із цих порушень становили суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності журналісти порушували 64 рази, майже половину з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інфромації. Стандарт точності порушували 25 разів, майже все це були невідповідності картинки і тексту за кадром в новинних матеріалах. Ще було 9 порушень стандарту доступності подачі інформації, 4 порушення стандарту її повноти. Двічі було порушено стандарт балансу думок і одного разу — стандарт оперативності.

Двічі показували незбалансований «паркетний» матеріал із пресконференції міністра оборони Олексія Резнікова. Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів традиційно не було.

Телеканал «Інтер» (8:00–12:00 29 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була такою: спочатку щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (на початку години і всередині на 30-х хвилинах), решту займали гостьові студії, з 10-ї ранку години починалися 13-хвилинними новинами, продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії по черзі вели Ірина Баглай і Олексій Фадєєв.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

про бої аеророзвідників на Донеччині;

про військовий вишкіл для цивільних, влаштований в Одесі інструкторами бригади «Азов»;

про відкриття виставки артефактів княжої доби в Києво-Печерській Лаврі;

про подання технічної води на Нікопольщину;

про спеку;

про плани з перебудови українських шкіл;

про безплатну театральну виставу в Полтаві для переселенців;

про пресконференцію міністра оборони Олексія Резнікова;

про розклад позицій у німецькій владі щодо передачі Україні ракет Taurus;

про відсутність води в мікрорайоні Кропивницького через зношену трубу;

про нищення ворогом портової інфраструктури Одещини;

про стратегічний форум балканських країн у Словенії;

про придбаний Черкаським центром екстреної меддопомоги тягач для ППО;

про воєнні злочини росіян;

про смерть Пригожина;

про можливі нові американські санкції проти Росії;

про інтерв’ю Зеленського Мосейчук;

про «сади перемоги» на Кіровоградщині;

про нідерландського бігуна, який марафоном збирає гроші для України.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки обстрілів прифронтових громад Запоріжжя;

про наслідки ворожих обстрілів на Херсонщині;

про наслідки ворожих обстрілів Дніпропетровщини;

про наслідки ворожих обстрілів Харківщини;

про заходи до Дня пам’яті у Черкасах;

про прощання з пілотом Пільщиковим на позивний «Джус».

Гостями ефірного блоку були:

Ігор Смілянський, гендиректор «Укрпошти», про благодійну поштову марку «Вічна пам’ять».

Андрій Ковальов, речник Генерального штабу ЗСУ, про ситуацію на різних ділянках фронту.

Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії, про ситуацію на Одещині та на півдні загалом, про можливості «зернового коридору» без участі Росії, про вплив на ситуацію в Чорному морі розвитку українських морських дронів, про ситуацію на пляжах Одеси.

Діана Кривобок, синоптикиня Українського гідрометцентру, про аномальну спеку і прогнози погоди на осінь.

Олександр Коваленко, воєнно-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив», про нові касетні боєприпаси для РСЗВ, які США має намір надати Україні, про значення звільнення села Роботине, про другу лінію оборони росіян, про ситуацію на Куп’янському напрямку.

Олексій Рябчин, заступник міністра енергетики в 2019-2020 роках, про готовність енергетичної системи до зимового сезону, про критичність наслідків попередніх російських атак, про достатність запасів газу, про ідею президента щодо націоналізації окремих енергетичних компаній.

Вадим Денисенко, керівник Українського інституту майбутнього, про складності зі створенням міжнародного трибуналу, про майбутню зустріч Ердогана й Путіна, про перспективи відновлення «зернової угоди», про можливість «зернового коридору» без участі Росії, про перспективи зміни влади у Росії, про майбутню мобілізацію в Росії, про версії смерті Пригожина та можливі наслідки для російських еліт, про політику Китаю.

Володимир Фесенко, політолог, про ідею президента щодо прирівняння корупційних злочинів до держзради, про можливість виборів під час війни і про внутрішню дискусію з цього приводу в Республіканській партії США.

Сергій Цівкач, виконавчий директор урядового Офісу залучення та підтримки інвестицій, про оцінки інвестиційного клімату в Україні, про можливість інвестицій під час війни, про сприяння України іноземним інвесторам.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували за чотири години ефіру 68 разів (по 17 разів у середньому). З інтернету інформацію чи відео подавали 5 разів. Зокрема брали з телеграм-каналів харківського міського голови Ігоря Терехова і 3-ї окремої штурмової бригади. Раз скористалися відео з анонімних російських телеграм-каналів. І були «посилання»: «в запорізьких телеграм-пабліках жителі поділилися фото», «та відеоуривок з цими словаим просочився в мережу».

Рівно половину порушень стандарту, 34, становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. У такий спосіб «посилалися» на Міноборони, Генштаб, Сили оборони півдня, Повітряні сили, ГУР, Міністерство розвитку громад, Сумську, Харківську, Запорізьку ОВА, Запорізький водоканал, Донецьку облпрокуратуру, «Нафтогаз України», міськраду Кропивницького, а також на російську Держдуму й російський Слідком. Були і повністю розмиті псевдопосилання: «повідомляють румунські ЗМІ», «як заявили в Сеулі», «повідомляють пропагандистські ЗМІ», «соцопитування показують» і «за повідомленням спецслужб».

4 рази робили абстрактні псевдопосилання: «наразі відомо», «кажуть», «такі висновки зробили з промови північнокорейського лідера» (невідомо хто саме ті висновки зробив). 8 разів подавали факти без посилань узагалі.

І було 17 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки. Так «посилалися» на когось в Укргідрометцентрі, в Адміністрації морських портів і в Міністерстві культури. Решта псевдопосилань були повністю розмитими: «синоптики прогнозують», «у профільних службах попереджають», «організатори кажуть», «кажуть інструктори», «владники переконують», «чиновники визнають», «учасники наголосили», «фахівці зазначають», «розповідають експерти», «експерти кажуть», «експерти впевнені» і «експерти не виключають».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 30 разів (7,5 в середньому на годину). Найбільше порушень було невідповідностями картинки і тексту в сюжетах і БЗ (22 рази). Традиційно некоректно «перекривали» всі повідомлення про наслідки ворожих обстрілів у різних областях і всі повідомлення про ситуацію на різних ділянках фронту.

Загальні слова ведучої про День пам’яті та згадки про Іловайськ «перекривали» відео поліцейських на вулицях Чернівців. Щось про Північну Корею «перекривали» тим, що нашкребли в архіві, аби з Кім Чен Ином. Повідомлення про реакцію МЗС на проросійський виступ Папи Римського «перекривали» в такий спосіб, що на словах ведучої «на нещодавній виступ понтифіка перед учасниками 10-го всеросійського дня католицької молоді у Санкт-Петербурзі» показували відео виступу Папи Римського на площі Святого Петра в Ватикані. Логічно до нестями. І хоч би титр «архів» повісили чи що. Цікаво було «перекрито» сюжет про спеку: кореспондентка розповідала про фури, які не пускають в столицю, а на відео було купання собаки в Дніпрі.

Невідповідно були «перекриті» принагідними архівами й усі псевдоекпертні сюжети: про воєнні злочини росіян, про смерть Пригожина, про можливі нові американські санкції проти Росії. Звична доля подібних сюжетів із великою кількістю абстрактного тексту.

Двічі не до ладу «ілюстрували» прямі ввімкнення. Наприклад, абсолютно недоречно було в прямому ввімкненні з прощання з Джусом показувати в якості «ілюстрації» архівне відео літаків F-16. Або показувати плани прощання під розповідь кореспондента про версії слідства щодо авіатрощі. Чотири рази так само невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, Братчук розповідав про події на фронті, а показували наслідки ракетних ударів по портах.

Ведучий Олексій Фадєєв казав: «Ми знаємо, що марки, це історія, нумізматика, це зрештою пам’ять про події». Переплутав філателію з нумізматикою.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт журналісти каналу порушували 219 разів (у середньому майже по 55 разів на годину ефіру). 206 із цих порушень становили суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Як і завжди, було чимало суто емоційних оцінок, приклади: «один із найтрагічніших епізодів», «трагічно загинули», «трагедія сталася», «всі причини трагедії», «однієї з найстрашніших битв», «ті, хто мав нещастя отримати паспорт країни-агресорки», «оскандалився республіканець», «не може стримати сліз», «люди неабияк натерпілись», «ворог продовжує гатити», «на щастя, постраждалих немає», «варварськи зруйнований вщент», «ці цифри нас просто жахнуть», «величезні братські могили», «практично стерті з лиця землі», «став жахіттям для окупантів» і подібні.

Дуже багато було різноманітних оцінок із будь-яких приводів: «активно застосовує авіацію», «викликав неабияке обурення», «унікальні артефакти», «амбітні плани», «скандал із куртками», «було чимало», «тут ажіотажу немає», «аномальна спека», «серйозні зміни», «вже будує наполеонівські плани», «знищили унікальну ціль», «люди швидко спустошили ємність», «це доволі великий об’єм», «легендарний медик», «одному з найвеличніших, найрозкішніших та найдавніших соборів нашої країни», «фрагменти неймовірного оздоблення», «на мальовничому озері», «отримало новий імпульс», «зібралося чимало людей», «люди приносять квіти постійно, просто постійно», «ретельно збирають докази», «щоправда часу цій темі приділили не надто багато», «зустрічають Боаса як справжню зірку», «санкцій такого рівня не було давно», «масштабні санкційні пакети», «але дуже проста причина», «як і самі дрони вона теж не дешева», «з такою гучною заявою виступив президент» тощо.

Оцінкові й урочистого стилю дієслова замість простих визначень простої дії (це загальна хвороба нашої журналістики): «наголосили», «закликає», «заявили», «зазначає», «сподіваються», «переконують», «визнають», «шкодує», «застерігає», «запевняє» тощо і тощо.

Маркери авторизації і маркери привертання уваги: «до слова», «варто сказати», «варто розказати», «не побоюсь цього слова», «я більш ніж впевнений» тощо.

І різноманітні міркування — висновки, припущення, «експертні думки» й емоційні (часом «мітингові», даруйте) думки. Кілька прикладів: «Поки триває війна, до перемоги ми не можемо ані назвати всіх поіменно, ані розповісти всі історії, але ми впевнені, що українське суспільство докладе всіх зусиль, щоб наша пам’ять про загиблих воїнів була живою» (ведуча Лілія Налягака). «Тиск на Шольца посилиться наступного тижня, коли з канікул повернуться депутати Бундестагу… і вони точно винесуть це на обговорення» (сюжет Тетяни Логунової). «От уявіть собі що зараз, в цю хвилину за наше спокійне, відносно спокійне життя, але вільне життя в тилу, хтось платить на фронті найціннішим, своїм життям, і щоб все це не було марним, ми маємо бути гідними наших героїв» (пряме ввімкненняпв Станіслава Кухарчука). «Юридичні зрушення у питанні притягнення до відповідальності керівництва країни-агресорки вже є» (сюжет Ніни Коломієць). «Саме недозаколот у вигляді маршу на Москву став початком кінця Євгенія Пригожина, він підписав собі смертний вирок» (сюжет Данила Снісаря). «Сьогоднішні новини означають, що фактично менше дронів буде у Росії, бо менше коштів, щоб їх купити, а більше у самих Штатів, а отже у їх союзників» (сюжет Дмитра Анопченка).

10 разів ведучі гостьових студій не авторизували власних думок. Відтак як «універсальні істини» для глядачів звучали такі, наприклад: «Однією з головних цілей країни-агресорки залишається українська економіка, і оскільки велика її частка, принаймні половина валютної виручки, залежить від експорту агропродукції, ворог продовжує нищити морські та річкові порти» (Олексій Фадєєв). «Ордер від Міжнародного кримінального суду на арешт Путіна — дієвий важіль». «Росія відповість за кожен злочин, скоєний в Україні» (Світлана Баглай). І ще було 3 безпідставних узагальнення: «кияни рятуються від спеки хто як може», «однак те, що суд обов’язково запрацює і винесе вироки винним у тисячах смертей українців, вже ні у кого не викликає сумніву», «самих росіян тема «Вагнера» хвилює мало».

Стандарт повноти інформації

Було 15 порушень стандарту (це майже по 4 порушення на годину ефіру в середньому). В сюжеті про плани з перебудови українських шкіл розповідали про якусь конкретну школу «на Київщині», Київщина занадто велика, а не згадали навіть назву населеного пункту. Або таке: якщо вже зробили цілий сюжет про пресконференцію міністра оборони Резнікова, то дивним виглядає акцентування на спростуванні міністром лише одного звинувачення від журналістів-розслідувачів, а саме того, що куртки були зимовими. При цьому обійдено було мовчанням інші звинувачення, зокрема щодо ціни курток і щодо того, що їх закупили у турецької фірми, до якої має відношення нардеп від «Слуги народу».

У сюжеті про смерть Пригожина не досить було представляти Ростислава Балабана лише як «політолога», а Максима Джигуна лише як «політичного експерта». У сюжеті про подання води на Запоріжжі не була титрована частина синхронів, а в сюжеті про плани з перебудови українських шкіл не був титрований синхрон якоїсь західної фахівчині та якоїсь чи то директорки, чи то вчительки. Фото з місця авіатрощі на Житомирщині не були протитровані, як належить, датою.

У сюжеті про «сади перемоги» на Кіровоградщині та на відео, яким недоречно «перекривали» слова ведучої про День пам’яті, не було інтершуму. А в сюжеті про плани з перебудови українських шкіл замість інтершуму навіщось було підкладене музичне шумовиння (бо музикою то назвати складно — і де вони таке беруть?). У сюжеті про відсутність води в мікрорайоні Кропивницького та в сюжеті про аеророзвідку на Донеччині замість інтершуму на відео навіщось підкладали музичку.

Стандарт балансу думок

Був цілий сюжет про пресконференцію міністра оборони Резнікова, в якому всі обвинувачення журналістів-розслідувачів не були згадані навіть у бекграунді. Не кажучи вже про те, що треба було взяти коментарі, адже сама пресконференція відбулася ще напередодні.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт порушували 5 разів, усе це були жаргонізми, англіцизми або терміни, якими точно не послуговується (а отже й не знає їх значення) вся аудиторія телемарафону: «водний квест завершено» ( у сюжеті Олени Мендалюк), «український кейс» (у сюжеті Ніни Коломієць, а згодом і ведуча Ірина Баглай), «новий пакет рестрикцій», «прийшов час повного бану, бану на імпорт алмазів з Росії» (у сюжеті Дмитра Анопченка).

Інші зауваження

На прощання ведучий не анонсував канал «Ми — Україна», обмежившись «передаємо слово колегам». Якимось колегам.

Кілька разів забули про фемінітиви: «Ольга Ільченко, діловод...» (титр в сюжеті Олени Бринзи), «відео РФ, країни-агресора» (титр на будь-якому російському відео, якого чимало показують в ефірі каналу), «країна-агресор блокувала», «на державу-терориста» (сюжет Андрія Анастасова), «логопед-дефектолог Катерина» (сюжет Марії Тарасової).

Елементи політичного піару

Був цілий «паркетний» сюжет — звіт про пресконференцію міністра оборони Олексія Резнікова з запереченнями обвинувачень журналістів-розслідувачів щодо закупівлі МО зимових курток для ЗСУ. Сюжет був, по-перше, незбалансований — обвинувачення журналістів не були згадані навіть у бекграунді, не кажучи вже про відсутність коментарів. Сюжет був критично неповним, зі звинувачень було згадано лише одне, те, яке найлегше спростовувалося міністром, про інші не обмовилися.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 3 репортажних сюжети і 6 прямих ввімкнень, у гостьовій студії побував лише один ньюзмейкер.

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 338 разів, або ж по 84,5 раза на годину ефіру в середньому. Наібйльше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 219, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 68 разів, рівно половину з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності було порушено 30 разів, головно — некоректним використанням картинки, яка не відповідала ні текстам у новинах, ні як «ілюстрація» до прямих ввімкнень чи розмов із гостями. Стандарт повноти інформації порушували 15 разів, найгірше було з відсутністю інтершуму на відео (частково через недолугу «моду» заміняти інтершум музичкою). Стандарт доступності подачі інформації було порушено 5 разів використанням слів, яких точно не знає значна частина аудиторії телемарафону. І один раз порушили стандарт балансу думок.

Був один прояв політичного піару — суто «паркетний» сюжет про пресконференцію міністра оборони Резнікова. Наративів російської пропаганди і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Телеканал «Ми — Україна» (14:00–18:00 29 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичайною: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Новини вели Віра Свердлик та Ігор Пупков, гостьові студії вели спочатку Марія Скиба з Максимом Сікорою, згодом — Вікторія Малосвітна з Богданом Машаєм.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

про вишкіл мотопіхотинцев поблизу лінії фронту в Донецькій області;

про прощання з льотчиком Пільщиковим Джусом;

про будівництво волонтерами будинку за допомогою 3D-принтера на Київщині;

про ремонт шкіл на Київщині;

про наслідки падіння уламків збитої ворожої ракети в селі Рулики;

про тактику ракетних ударів ворога;

про досвід виживання Ізраїлю в ворожому оточенні;

про полеглого воїна-азовця Олександра Коцуконя і його маму, яка опікується пораненими бійцями;

про вшанування пам’яті полеглих захисників у Кропивницькому;

про маму і доньку Степаненків, які втратили ноги внаслідок ракетного удару по вокзалу в Краматорську.

Гостями ефірного блоку були:

Юрій Щиголь, голова Держспецзв’язку, про потреби фронту в розвідувальних дронах, про організацію з державного замовлення на дрони, про виробництво українських ударних дронів.

Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про евакуацію окупаційної влади з Токмака, про створення окупантами «живого щита» з місцевих жителів, про підготовку фейкових виборів на окупованому Запоріжжі, про переміщення військ окупантів.

Ганна Маляр, заступниця міністра оборони, про ситуацію на різних ділянках фронту, про загальну картину протистояння з ворогом, про російський фейк щодо масової мобілізації в Україні, про забезпечення війська перед зимою.

Олександр Новіков, голова НАЗК, про пожвавлення подачі посадовцями декларацій, про обмежені повноваження НАЗК з перевірки декларацій, про законопроєкт із відновлення обов’язкового декларування.

Дарина Марчак, перша заступниця міністра соціальної політики, про можливості припинення виплат пенсій, про врегулювання пенсійних виплат людям з окупованих територій.

Денис Чистіков, заступник постійного представника президента в АР Крим, про мобілізацію окупантами жителів Криму, про примусову паспортизацію в Криму, про вироки жителям Криму та переслідування кримських татар, про зустріч лідерів кримськотатарського народу з міністром закордонних справ Туреччини, про розширення кола учасників «Кримської платформи».

Володимир Фесенко, політолог, про майбутній саміт G20, про невиїзного Путіна, про виступ Папи Римського перед російською католицькою молоддю.

Олег Катков, головний редактор Defence Express, про запаси й темпи виробництва російських ракет, про оцінку ефективності санкцій на виробництво Росією ракет і безпілотників, про українську новітню ракетну зброю, про зміни в тактиці ворожих ракетних атак на Україну.

Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, про цьогорічний урожай, про втрати українського агровиробництва від припинення «зернової угоди», про перспективи «зернового коридору» без участі Росії, про наміри кількох країн продовжити блокування українського агроімпорту, про вплив війни в Україні на світові продовольчі ринки.

Андрій Клименко, керівник Інституту чорноморських стратегічних досліджень, про реальну силу російського флоту в Чорному морі, про ракетні комплекси Росії в Криму та на флоті, про затоплення росіянами поромів біля Керченського мосту, про російське експортне судноплавство по Чорному морю, про обсяги викраденого росіянами українського зерна, про слабкий європейський контроль за дотриманням санкцій проти Росії, про можливість «зернового коридору» без участі Росії.

Андрій Загороднюк, голова правління Центру оборонних стратегій, міністр оборони в 2019-2020 роках, про необхідність швидкого втілення інновацій, про процес формування гарантій безпеки партнерами, про спільне з партнерами виробництво зброї на території України, питання про постачання Україні далекобійних ракет, про важливість дронів у сучасній війні, про майбутнє ПВК «Вагнер» в Росії.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 42 рази (по 10,5 раза на годину ефіру в середньому). Тричі давали інформацію з інтернету з такими «посиланнями»: «місцеві телеграм-канали, кримські, я так розумію, повідомляють», «у мережі з’явилося відео», «про це свідчать супутникові знімки, які опублікував незалежний військовий аналітик та OSINT-дослідник» (в останньому варто було все ж назвати «незалежного аналітика»).

Більше половини порушень стандарту (24) становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів. У такий спосіб журналісти «посилалися» на Головне управління розвідки, СБУ і ДБР, Мінреінтеграції, Херсонську та Харківську ОВА і Центр національного спротиву. Крім того були повністю розмиті: «опублікували українські видання», «повідомляють про це пропагандистські ЗМІ», «за інформацією тих же російських каналів».

6 разів робили абстрактні псевдопосилання: «стало відомо», «за попередньою версією», «відомо», «повідомлялося» і «кажуть». 4 рази давали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела. І ще 5 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «кажуть пропагандисти», «кажуть експерти», «вважають експерти» і «переконані військові аналітики».

Стандарт точності інформації

Цей стандарт порушували 26 разів. 21 із них були невідповідностями картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно випадковим відео бойових дій «перекривали» повідомлення про бої на різних ділянках фронту. Традиційно ж велику кількість матеріалів «перекривали» абияким архівним відео типу «за темою». Повідомлення про те, що Путін не поїде на саміт G20, звісно ж «перекривали» так, що коли за кадром ішлося про Лаврова — показували Путіна, а коли йшлося про індійського прем’єра — показували Лаврова тощо. Невідповідно «перекривали» якимось архівом, ще й з холодної пори року, інформацію про примусову евакуацію дітей на Запоріжжі. Повідомлення про перебіг евакуації людей із Куп’янська «перекривали» тими ж фото, якими перед тим «перекривали» повідомлення про наслідки обстрілів міста. І от я геть не розумію, як можна настільки бездарно «перекривати» текст, щоб у сюжеті про прощання з загиблим льотчиком Джусом на слова за кадром «та незнайомці, що прийшли, аби віддати шану» наклеїти по відео матір загиблого.

Двічі не до ладу «ілюстрували» абиякими архівами розмови з гостями. Наприклад, із заступницею міністра оборони Ганною Маляр говорили про поширення росіянами фейку щодо масової мобілізації в Україні, а «перекривали» це настогидлим відео Кремля. Навіщо?

У сюжеті Людмила Гаврилюк казала: ««та якщо на початку війни ворог хотів перелякати українців кількістю випущених ракет» — невже в 2014-му Росія теж атакувала ракетами? Ведучий Ігор Пупков говорив: «Не може противник досі захопити Авдіївку та Мар’їнку, які є одним з епіцентрів бойових дій на Донеччині». Не за значенням вжите слово. А ведучий Максим Сікора 20 тисяч називав «цифрою».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Порушень цього стандарту було менше, ніж зазвичай, але все одно чимало — 97 (у середньому більш як по 24 на годину ефіру). 87 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах.

Емоційні оцінки: «славнозвісного контрнаступу», «щемливу історію кохання», «за дивовижним збігом обставин», «битви були кривавими», «теж гаряче», «легендою українського неба», «подумки вже прощалася з життям», «понівечена вулиця», «дивом вціліло», «не стримуючи сліз», «у Львові розгорівся скандал», «зміни просто разючі» і подібні.

Просто оцінки з будь-яких приводів: «наші військові впевнено просуваються», «просуваються настільки впевнено», «все частіше атакує», «ви бачите, наскільки динамічно все відбувається», «з новим житлом, унікальним», «зводять у рекордні терміни», «добре видно» тощо.

І різного штибу міркування, зокрема і «експертні», і «настанови», приклади: «Таке інноваційне будівництво має всі шанси стати альтернативою для повоєнної відбудови» (сюжет Дарини Цисарук). «Та якщо на початку війни ворог хотів перелякати українців кількістю випущених ракет, то зараз намагається взяти хитрістю» (сюжет Людмили Гаврилюк). «Та й зараз Україні надають таку кількість зброї, щоб не програти, але точно недостатню, щоб перемогти уже, тому маємо працювати і працюємо над власним виробництвом». «А коли перемога буде досягнута, Україна також має не повторювати помилок Ізраїлю» (сюжет Олени Чернякової).

Ведучі гостьових студій 8 разів не авторизували власних думок, наприклад таких: «Втім, фінансова мотивація на настрої місцевих поки не впливає» (Марія Скиба). «Та чи зможе Росія досягти поставленої мети, буде залежати в тому числі і від ефективності західних санкцій» (Вікторія Малосвітна). «Насправді Папа Римський сам винен, що лізе в політику і наражається потім на критику» (Максим Сікора). Було одне безпідставне узагальнення: фото з яким облетіло весь світ».

Ведучий Ігор Пупков цитував заступницю міністра оборони Ганну Маляр, при цьому до ладу не позначав межі цитати, тож частина сказаного нею звучало в повідомленні вже як думки самого ведучого.

Стандарт повноти інформації

Було 11 порушень стандарту. Ні в підводці, ні в сюжеті про падіння уламків збитої ворожої ракети в селі Рулики не було згадано хоча би в якій області це село, не кажучи вже про територіальну громаду. У сюжеті про відбудову шкіл на Київщині не всі синхрони були титровані. Не було титроване датою архівне відео льотчика Джуса в сюжеті про його похорон. Як і бекграундове відео авіатрощі.

У БЗ про покладання квітів загиблим воїнам президентом Зеленським на відео не було інтершуму. У сюжеті про будівництво будинку за допомогою 3D-принтера, де на відео дуже важливим був би інтершум, його навіщось замінили на музичне шумовиння. В сюжеті про прощання з льотчиком Джусом замість інтершуму навіщось підклали музичку. Навіть на синхронах.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення стандарту. Малювали інфографіку, витратили час і натхнення, а основну інформацію набрали таким бісерним шрифтом, який не всі глядачі й не на всіх телевізорах змогли прочитати.

Тут цікаво, що посилання навіть крупнішим кеглем, ніж основна інфа, що, як мінімум, геть нелогічно. Ще ведуча Вікторія Малосвітна казала: «незалежний військовий аналітик та OSINT-дослідник». Що означає визначення OSINT, певно ж більшість аудиторії не знає. І вона ж казала: «серед наративів». Точно слово не з повсякденного лексикону більшості аудиторії.

Інші зауваження

От щойно в новинах показали покладання квітів президентом — і гостьову студію навіщось слід було відразу ж розпочинати з цього ж БЗ+СХ. Жодної логіки в цьому нема, крім, звісно, суто піарівського мотиву.

На каналі титри на синхронах часом з’являються і зникають майже миттєво, інколи, щоб їх прочитати, доводиться робити стопкадр, а у глядачів такої можливості нема.

На прощання не анонсували Суспільне, обмежившись тим, що «марафон продовжують наші колеги». Якісь.

Двічі не вживали фемінітиви: «Людмила Кошлєц, завуч ліцею» (титр у сюжеті Дарини Цисарук), «Ганна Маляр, заступник міністра оборони» (титр).

Елементи політичного піару

5 разів показували типове «паркетне» БЗ+СХ про покладання президентом Володимиром Зеленським квітів до Стіни пам’яті біля Михайлівського собору. Хоч би для порядку дали слово рідним загиблих воїнів.

4 рази показували «типовий» паркет про те, що уряд спрямував 1,7 млрд гривень грошей Європейського інвестиційного банку на відбудову в регіонах і про виділення урядом 43 млрд гривень. З синхроном прем’єра Дениса Шмигаля, зрозуміло, про «безпрецедентне фінансування». У подібних матеріалах ніколи не згадується про цільове призначення цих грошей, звучить так, наче «добрий уряд виділив», що не відповідає дійсності.

Резюме

Новинна складова була невиразною в сенсі репортажів, сюжетів було лише 2, а прямих ввімкнень не було взагалі. У гостьовій студії протягом чотирьох годин ефіру побувало 6 ньюзмейкерів. З сюжетів якісним був репортаж Марини Асмолової про вишкіл мотопіхотинців поблизу лінії фронту в Донецькій області (оператор Костянтин Царенок).

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 179 разів, або ж майже по 45 разів на годину ефіру в середньому. Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 97, більшість із них становили суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 42 рази, більше половини з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності було порушено 26 разів, більшість порушень була пов’язана з некоректним використанням картинки. Було 11 порушень стандарту повноти, більшість із них були пов’язані з відстутністю інтершуму на відео, зокрема й через невиправдане підкладання музики на сюжетах. 3 рази порушили стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Було 9 проявів політичного піару: 5 разів показували «паркетне» БЗ+СХ про покладання квітів президентом Зеленським, 4 рази — «паркетне» ж БЗ+СХ про виділення цільових коштів Кабміном на відбудови. Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Суспільне (18:00–22:00 29 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була такою: о 18-й година була поділена на новини та гостьову студію, о 19-й година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою. Короткі новини вів Дмитро Грінченко, підсумковий випуск новин — В’ячеслав Афутін, гостьові студії вела спочатку Ганна Чередниченко, згодом — Андрій Діхтяренко.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

про прощання з загиблим льотчиком Пільщиковим Джусом;

про повернення до Львова мами й доньки Степаненків, які втратили ноги під час ракетного удару по вокзалу Краматорська;

про навчання танкістів на Харківщині;

про вшанування полеглих біля Стіни пам’яті в Києві;

про вплив українських атак по території Росії на росіян;

про те, що буде з угрупованням «Вагнер»;

про значення звільнення Роботиного;

про українські удари по військових об’єктах ворога у Криму;

про готовність шкіл до нового навчального року;

про закриття шкіл через малу кількість учнів;

про історію з закупівлею Міноборони зимових курток;

про зниклого безвісти під Іловайськом Руслана Сугака;

про «азовця» Павліченка, який загинув унаслідок теракту в Оленівці;

про 5-річного хлопчика-блогера.

Гостями ефірного блоку були:

Антон Дробович, голова Інституту національної пам’яті, про ідеологію меморіального кладовища та пантеону героїв.

Микола Довбня, депутат Дружківської міської ради, про наслідки ракетного удару ворога по Дружківці.

Руслан Мовчан, перший заступник голови Запорізької ОВА, про ситуацію у звільненому Роботиному, про евакуацію місцевих жителів.

Ігор Терехов, міський голова Харкова, про облаштування місць для навчання школярів у харківській підземці, про плани на навчальний рік.

Андрій Сташків, заступник міністра освіти й науки, про загальну ситуацію по країні з укриттями у школах, про плани на новий навчальний рік, про онлайн-навчання для дітей, які перебувають за кордоном.

Олена Мошенець, народна депутатка з фракції «Слуга народу», заступниця голови Комітету ВР з питань антикорупційної політики, про історію з закупівлею Міноборони зимових курток для ЗСУ, про реформування системи закупівель Міноборони.

Ярослав Юрчишин, народний депутат із фракції «Голосу», перший заступник голови Комітету ВР з питань антикорупційної політики, про історію з закупівлею Міноборони зимових курток для ЗСУ, про зміну процедури закупівель для ЗСУ.

Євген Грушовець, голова Громадської антикорупційної ради при Міноборони, про історію з закупівлею зимових курток для ЗСУ, про представництво в Громадській раді, про нову процедуру закупівель для Міноборони через «Прозорро».

Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони півдня, про підняття українського прапора на лівому березі Херсона.

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про український прапор на лівому березі Херсонщини, про ситуацію на окупованому лівому березі Дніпра, про мінну небезпеку на деокупованих територіях Херсонщини.

Владислав Селезньов, речник Генштабу ЗСУ в 2014–2017 роках, про ситуацію на Бахмутському напрямку, про успіхи ЗСУ на південній частині фронту, про тактику українського контрнаступу, про резерви ворога, про події на Куп’янсько-Лиманському напрямку.

Петро Черник, полковник ЗСУ у відставці, про тактику окупантів «випаленої землі», про умови прориву ЗСУ через основні лінії оборони ворога, про дії ворога на Куп’янсько-Лиманському напрямку.

Антон Міхненко, редактор журналу Ukrainian Defence Review, представник компанії Defence Eхpress, про нарощування виробництва сучасної зброї українською промисловістю, про створення нових далекобійних ракет, про порівняння потенціалу українського та російського ВПК, про кадровий потенціал України щодо виробництва зброї.

Костянтин Денисов, боєць «Легіону свободи», про бої біля Роботиного, про перевагу ворога в дронах.

Юрій Федоренко, командир роти ударних безпілотників «Ахіллес» 92-ї окремої штурмової бригади, про бої на Бахмутському напрямку.

Євген Івлєв, військовослужбовець ЗСУ, про бої на Горлівському напрямку.

Всеволод Стеблюк, військовий медик, учасник боїв під Іловайськом, про досвід перших років війни для реформування організації роботи українських військових медиків, про специфіку поранень у цій війні, про потребу фронту в медиках.

Владислав Каращук Laud, співак, про благодійні концерти за кордоном, про виконання Гімну України у Відні.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 67 разів (це майже по 17 разів на годину ефіру). При цьому 54 порушення (це по 13,5 раза на годину ефіру в середньому!) була подача інформації без перевірки з інтернету. Використовували телеграм-канали Мінреінтеграції, Херсонської ОВА, командувача Тарнавського, голови Харківської ОВА Синєгубова, голови Полтавської ОВА Луніна, уповноваженого з питань зниклих безвісти Котенка. Використовували фейсбук-сторінки Генштабу, Military Media Centre (або ще було «кучеряво» так: «ці слова командувача Об’єднаних сил ЗСУ Сергія Наєва навів у фейсбуку медійний майданчик Сил оборони»), твіттер Держприкордонслужби Польщі, міноборони Великої Британії та сайт Офісу президента. Показували відео й фото з фейсбук-сторінок журналіста Юрія Ніколова, з фейсбуку наводили також думки журналіста Михайла Ткача й очільника Агентства ресурсного забезпечення армії Арсена Жумаділова. Використовували відео з неназваних анонімних телеграм-каналів.

І була величезною кількість інформації та відео з завідомо (за визначенням!) недостовірних ворожих джерел в інтернеті: телеграм-каналів Міноборони Росії, агенції «РІА “Новості”», агенції «ТАСС», МНС Челябінської області, ютуб видання «Медуза». Були також «посилання» ось такі: «відео, яке сьогодні в соцмережах з’явилось», «ось таке відео опублікував ютуб-канал “Антонівський міст”», і навіть (за межею не лише стандартів, а й просто здорового глузду, як на мене): «сповістила пресслужба ватажка бойовиків (Пригожина) у телеграмі». По-моєму, редакція новин Суспільного мовника вже остаточно втратила розуміння допустимого в журналістиці.

Ще було в ефірі 12 узагальнених розмитіих псевдопосилань. На Міноборони, Генштаб, Держприкордонслужбу, Офіс генпрокурора і Харківську ОВА. А ще було: «Міноборони РФ назвало», «влада Москви заявляла» і «в Центральноафриканській республіці вже запевнили». І одне абстрактне псевдопосилання «ми знаємо». Натомість не було інформації без посилань і не було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок.

Стандарт точності інформації

Цей стандарт порушували 10 разів, 8 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Зокрема, якось дивно було: в сюжеті про готовність шкіл до нового навчального року на тексті про ситуацію в Харківській області на картинці був геотитр «Київ». Одне з двох: або це був на картинці Київ, а отже до Харківської області картинка не мала стосунку, або це була таки Харківська область, але помилковим був геотитр. Далі в сюжеті йшлося про Миколаївську область і був синхрон голови ОВА Віталія Кіма, все це з геотитром «Київ». А на синхроні керівника управління освіти Львівської міськради було одразу два геотитри: й «Івано-Франківськ», і «Львівська область». Це так, певно, позначили Івано-Франкове, селище в Яворівському районі Львівщини.

Недоречно було показувати меморіальні цвинтарі інших країн у обговоренні з Дробовичем теми меморіального цвинтаря. Хоч ведуча й намагалася включити «ілюстрацію» до розмови. Що зайвий раз доводить абсолютну хибність самого підходу намагатися показувати будь-яку картинку в якості «ілюстрації» до непередбачуваної розмови з людиною. Підказка: відео в розмові з гостем можна (і треба) показувати лише тоді, коли ви хочете саме це відео з гостем обговорити. Але тоді треба так і робити: казати гостю «ось відео, давайте подивимося», а вже подивившись, обговорювати його. Але ця проста ідея не приходить в розумні голови всіх редакцій телемарафону (крім редакцій ICTV та СТБ, які, на відміну від всіх інших учасників, не займаються оцим недолугим «ілюструванням» розмов із гостями).

Розмову з експертом Селезньовим «ілюстрували» динамічною мапою Deepstate. Зрозуміло, динаміка її аж ніяк не відповідала тому, про що говорив гість. Та й чесно кажучи, ця мапа взагалі не адаптована для телевізора, тож щось на ній роздивитися та зрозуміти глядачам дуже важко, якщо й узагалі можливо. Так що подібна «ілюстрація» просто грає роль «шпалер», не більше того.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Тут було 28 порушень (на тлі інших каналів це, звісно, небагато, але на Суспільному таких порушень взагалі бути не повинно). Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах, переважно урочисті дієслова й оцінки з різних приводів і трохи «експертних думок». Точно не такі гротескні, як у інших учасників телемарафону. Приклади такі: «чому це село ... таке важливе», «жінка влаштувала скандал», «вщент знищили», «став знаменитим у соцмережах» і «став зіркою мережі», «активно просував», «бої за село активізувались», «причиною повільного просування є підготовлена оборона росіян», «велику проблему складає», «та попри це перебільшувати вплив деокупації населеного пункту також не варто», «це можуть виправити зокрема і F-16, які вже пообіцяли передати уряди Нідерландів і Данії, проте, коли вони надійдуть до України, наразі невідомо».

І в одному випадку ведучий В’ячеслав Афутін нечітко позначав межі цитування голови Запорізької ОВА Юрія Малашка, відтак міркування «рішення про евакуацію пов’язане зі складною безпековою ситуацією і ворожими обстрілами» звучало як думка самого ведучого.

Стандарт повноти інформації

Було 6 порушень стандарту. У випуску о 18-й у сюжеті про прощання з загиблим льотчиком Пільщиковим Джусом не були титровані синхрони матері загиблого, якихось очевидно близьких його людей і речника Ігната (єдиний, кого без титра могли ідентифікувати постійні глядачі марафону). У цьому ж випуску в повідомленні про запобіжний захід щодо нардепа Анатолія Гунька не були титровані синхрони прокурора й адвоката.

У сюжеті про вплив українських атак по території Росії на росіян не досить було представляти Миколу Давидюка лише як «політолога». Експерта Антона Міхненка наче й вичерпно представляв ведучий — як «редактора журналу Ukrainian Defence Review, представника консалтингової компанії Defence Eхpress», але все ж слід було пояснити глядачам, що і видання, і компанія спеціалізуються саме на зброї, бо більшості глядачів ці англомовні назви ні про що не кажуть.

Не було позначено датою бекграундове відео знищення комплексу С-400 в Криму.

Стандарт балансу думок

Чесно кажучи, дивно виглядав сюжет про про історію з закупівлею Міноборони зимових курток для ЗСУ. Щонайменше тому, що в ньому не згадувалося, що з приводу окремих звинувачень говорив міністр оборони Олексій Резніков на пресконференції, яка відбулася напередодні 28 серпня. Відтак сам по собі сюжет вийшов незбалансованим на користь журналістів-розслідувачів.

Стандарт доступності подачі інформації

«Хвороба» з інфографікою ворожих втрат на каналі, схоже, невиліковна. Вкотре перерахую «симптоми»: дуже багато інформації на кожен слайд, дуже швидко ці слайди змінюються, начитка не збігається з тим, що на екрані, тощо.

Інші зауваження

Пару разів таки забували про фемінітиви: «Олена зараз є координатором...» (сюжет Дарини Коломієць), «повідомило Міноборони країни-окупанта» (ведучий В’ячеслав Афутін).

Елементи політичного піару

Тричі показували класичне «паркетне» БЗ+СХ про покладання квітів президентом Зеленським до Стіни пам’яті в Києві. Знову-таки хоч би для порядку дали слово родичам загиблих.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була невиразною в репортажній своїй частині: лише 4 репортажних сюжети, жодного прямого ввімкнення. У новинах переважно були повтори сюжетів. У гостьових студіях побувало 8 гостей-ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували 113 разів, що в середньому на годину ефіру становило трохи більш як 28 разів. Найбільше порушували стандарт достовірності подачі інформації — 67 разів. Майже все це була неперевірена інформація, взята з інтернету, з телеграм-каналів і з соцмереж. Стандарт відокремдення фактів від думок порушували 28 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт точності було порушено 10 разів некоректною роботою з картинкою. Стандарт повноти інформації порушили 6 разів і по одному разу порушили стандарти балансу думок і доступності подачі іфнормації.

Було 3 прояви політичного піару: тричі показали суто «паркетне» БЗ+СХ виступу президента Зеленського до Дня пам’яті. Російських наративів чи токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

28 серпня:

Transparency International розкритикувала ідею Зеленського прирівняти корупцію до держзради.

Полковника СБУ знайшли застреленим у своєму кабінеті в Києві.

Окупанти «засудили» до 20 років ув’язнення українського військовополоненого бійця 10-ї гірничо-штурмової бригади ЗСУ.

Якість китайських турнікетів у аптечках для ЗСУ так і не перевірили, — народна депутатка Бобровська.

ЄС не вистачає перекладачів для навчання українських військових.

Польська фірма заборгувала за контрактами з Міноборони України мільярди гривень.

Росія могла скасувати навчання «Запад» через нестачу солдатів і техніки, — британська розвідка.

29 серпня:

Окупаційний суд залишив без змін вирок кримському татарину за переказ грошей українському добробатівцю.

У Дніпрі патрульний застрелив чоловіка, який напав на поліцейських.

У Німеччині заарештували ймовірного постачальника компонентів для російських безпілотників.

На початку вторгнення Баканов сам наказав очільникам Кримської та Харківської СБУ «висуватися на Київ», — Громадське.

З єдиної державної енергогенеруючої компанії «Центренерго» звільнилися 5 керівників.

Ексочільника СБУ Баканова не допитували у справах про держзраду його підлеглих, — Офіс генпрокурора

Росіян і білорусів допустили до міжнародних турнірів з бадмінтону.

Україна втратила лише 5 із 71 танка Leopard 2 за час літнього контрнаступу, — Forbes.

В Україні відкрили нове родовище на мільярд кубометрів газу.

Реакція «Великої сімки» на ідею Зеленського прирівняти корупцію до держзради: слід зміцнити роль САП і НАБУ.

Обстріл «Десни» в 2022-му: загиблих визнали «зниклими безвісти», а порушення в частині замовчали.

У G7 нема спільного підходу щодо «гарантій безпеки» для України, — WSJ

До Білорусі знову прибувають російські військові.

Посли G7 на зустрічі зі спікером Ради нагадали про пріоритетність судової та антикорупційної реформ.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

В ефірному блоці каналу «Рада» новини були щопівгодини (15-хвилинні на початках ефірних годин і 3–5-хвилинні посередині години), коротких новин не було в останній годині ефіру. Я не розумію потреби робити таку велику кількість випусків новин за умови, що суто репортажна складова роботи редакції є зникомо малою, відтак всі ці численні випуски новин складаються з суцільних повторів, попри постійні обіцянки ведучих про якісь там «оновлені випуски».

В ефірному блоці каналу «1+1» ефірні години починалися випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. Новини були дуже різними за хронометражем (15, 30 і 45 хвилин), якоїсь системи у цьому я не побачив.

Ефірна сітка каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, о 21-й пів години були пропагандистські неформатні фільми, далі — повернулися до звичної сітки.

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була такою: спочатку щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (на початку години і всередині на 30-х хвилинах), решту займали гостьові студії, з 10-ї ранку години починалися 13-хвилинними новинами, продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «Ми — Україна» була звичайною: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефірного блоку Суспільного була такою: о 18-й година була поділена на новини і гостьову студію, о 19-й година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою.

Новинна складова

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була непереконливою, тим більше як для такої великої кількості випусків новин. Дуже слабкою була суто репортажна складова: жодного репортажного сюжету й лише 2 прямих ввімкнення (ще 3 були неподієвими, відтак і нерепортажними). Трохи «вирівнювали» ситуацію 12 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була цього дня надзвичайно слабкою: жодного (!) репортажного сюжету, 4 прямих ввімкнення (ще 2 були не подієвими), в гостьовій студії побувала лише одна ньюзмейкерка.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була не дуже переконливою: 5 репортажних сюжетів і одне пряме ввімкнення. В розмовній студії побував лише один ньюзмейкер.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 3 репортажних сюжети і 6 прямих ввімкнень, у гостьовій студії побував лише один ньюзмейкер.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була невиразною в сенсі репортажів, сюжетів було лише 2, а прямих ввімкнень не було взагалі. У гостьовій студії протягом чотирьох годин ефіру побувало 6 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Суспільного була невиразною в репортажній своїй частині: лише 4 репортажних сюжети, жодного прямого ввімкнення. У новинах переважно були повтори сюжетів. У гостьових студіях побувало 8 гостей-ньюзмейкерів.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «Рада» протягом чотирьох годин ефіру побувало загалом 19 гостей. З них 12 були ньюзмейкерами, 3 речники, одна радниця і 3 експерти.

У гостьових студіях каналу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало лише 6 гостей: одна ньюзмейкерка і 5 експертів.

У гостях каналів ICTV та СТБ за чотири години ефіру побувало 7 людей. Один ньюзмейкер, 3 речники, 2 радники й одна учасниця подій.

У гостьових студіях «Інтера» за чотири години ефіру побувало 9 гостей: один ньюзмейкер, 2 речникм, 5 експертів і один учасник подій.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало 11 людей: 6 ньюзмейкерів і 5 експертів.

У гостьових студіях Суспільного побувало загалом 18 людей. З них 8 були ньюзмейкерами, 2 речники, 3 експерти та 5 учасників подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону було таким (в межах проаналізованого ефіру): представників фракції «Слуга народу» в ефірі побувало троє (Федір Веніславський і Олексій Леонов на «Раді» й Олена Мошенець на Суспільному), по одному депутату від фракцій «Батьківщини» (Михайло Цимбалюк на «Раді») та «Голосу» (Ярослав Юрчишин на Суспільному) й представник депгрупи «За майбутнє» (Анатолій Урбанський на «Раді»). На каналах «1+1», ICTV та СТБ, «Інтер» і «Ми — Україна» народних депутатів у межах проаналізованих ефірів не було.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували протягом чотирьох годин ефіру 286 разів, це по 71,5 раза на годину в середньому. Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 175, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах ефіру. Стандарт достовірності порушували 64 рази, більше половини з цих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 29 разів, переважно некоректною роботою з картинкою. 15 разів порушували стандарт повноти інформації, більше половини були неякісні представлення гостей у студії і спікерів у синхронах у сюжетах. Стандарт доступності було порушено двічі, стандарт балансу думок — один раз.

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували 397 разів за чотири години ефіру (це більш як по 99 разів на годину ефіру в середньому). Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 240 разів, найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 80 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації та подачі фактів без будь-яких посилань взагалі. Стандарт точності порушували 50 разів, у більшості випадків це було некоректне поєднання картинки з текстом чи розмовами за кадром. Було 19 порушень стандарту повноти інформації, стандарт доступності подачі інформації порушували 5 разів. І по одному разу було порушено стандарти балансу думок і оперативності, одного разу — етичні норми журналістики.

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували цього дня 398 разів, це по 99,5 порушення на годину ефіру в середньому. Рекордно багато було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 293, більшість із цих порушень становили суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності журналісти порушували 64 рази, майже половину з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інфромації. Стандарт точності порушували 25 разів, майже все це були невідповідності картинки й тексту за кадром у новинних матеріалах. Ще було 9 порушень стандарту доступності подачі інформації, 4 порушення стандарту її повноти. Двічі було порушено стандарт балансу думок і одного разу — стандарт оперативності.

Журналісти каналу «Інтер» порушували стандарти протягом чотирьох годин ефіру 338 разів, або ж по 84,5 раза на годину ефіру в середньому. Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 219, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 68 разів, рівно половину з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності було порушено 30 разів, головно — некоректним використанням картинки, яка не відповідала ні текстам у новинах, ні як «ілюстрація» до прямих ввімкнень чи розмов із гостями. Стандарт повноти інформації порушували 15 разів, найгірше було з відсутністю інтершуму на відео (частково через недолугу «моду» заміняти інтершум музичкою). Стандарт доступності подачі інформації було порушено 5 разів використанням слів, яких точно не знає значна частина аудиторії телемарафону. І один раз порушили стандарт балансу думок.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували протягом чотирьох годин ефіру 179 разів, або ж майже по 45 разів на годину ефіру в середньому. Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 97, більшість із них становили суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 42 рази, більше половини з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності було порушено 26 разів, бульшусть порушень була пов’язана з некоректним використанням картинки. Було 11 порушень стандарту повноти, більшість із них були пов’язані з відсутністю інтершуму на відео, зокрема й через невиправдане підкладання музики на сюжетах. 3 рази порушили стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти Суспільного порушували 113 разів, що в середньому на годину ефіру становило трохи більш як 28 разів. Найбільше порушували стандарт достовірності подачі інформації — 67 разів. Майже все це була неперевірена інформація, взята з інтернету, з телеграм-каналів і з соцмереж. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 28 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт точності було порушено 10 разів некоректною роботою з картинкою. Стандарт повноти інформації порушили 6 разів і по одному разу порушили стандарти балансу думок і доступності подачі інформації.

Прояви політичного піару

В ефірі каналу «Рада» був один прояв політичного піару — невиправдане анонсове повідомлення про конгрес місцевих і регіональних влад, як позитив про владу загалом.

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу «1+1» був один прояв політичного піару — однобічно позитивне, навіть компліментарне обговорення з експертом ідеї президента Зеленського прирівняти корупційні злочини до державної зради.

Протягом чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ двічі показували незбалансований «паркетний» матеріал із пресконференції міністра оборони Олексія Резнікова.

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» був один прояв політичного піару — суто «паркетний» сюжет про пресконференцію міністра оборони Резнікова, незбалансований і неповний щодо обвинувачень міністерства від журналістів-розслідувачів.

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» було 9 проявів політичного піару: 5 разів показували «паркетне» БЗ+СХ про покладання квітів президентом Зеленським, 4 рази — «паркетне» ж БЗ+СХ про виділення цільових грошей Кабміном на відбудови.

В ефірі Суспільного було 3 прояви політичного піару: тричі показали суто «паркетне» БЗ+СХ виступу президента Зеленського до Дня пам’яті.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

Винятковий випадок. У проаналізованому мною ефірі цих двох діб телемарафону на жодному з каналів не було ні російських наративів, ні токсичних медіаперсонажів. (Просто на «Раді» й «Інтері» не трапилося останніх, які там є).

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео: «ТСН» / ютуб

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1592
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду