Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Нагадуємо про зміни у форматі представлення моніторингу в розділі стандартів. Тепер там подана лише статистика різних видів порушень і найбільш промовисті системні чи, навпаки, оригінальні приклади. Повний опис усіх порушень — тут.

Ефірний блок каналів «Інтер» та ICTV / СТБ виходив поза межами цієї доби.

Нічний ефірний блок робив новий-старий учасник телемарафону — канал «Ми — Україна», в якому збереглася команда телеканалу «Україна 24». Не сильно змінилася й назва, й студія подібна. Єдине, що принципово змінилося (якщо, звісно, вірити офіційним заявам), — то це власник. Не зрозуміло, хто насправді фінансує недешеву роботу цього каналу. А отже хто контролює його редакційну політику. Я поки що припускаю, що «вхідний квиток» до телемарафону старий-новий учасник отримав винятково за свою гарантовану лояльність до влади. 

Телеканал «Ми — Україна » (0:00–6:00)

Зміст ефіру. Ефірний блок каналу був розбитий на двогодинні частини, кожна з яких починалася випуском новин (30-хвилинним опівночі і 20-хвилинними о 2-й і 4-й ночі). Решту часу займали гостьові студії. Новини вели Людмила Добровольська з Ігорем Пупковим, гостьові студії — пари ведучих: спочатку Олена Цинтила і Микита Міхальов, згодом Марія Скиба і Максим Сікора. Усі студії були прямоефірні (це добре порівняно з тим, як заповнювалися ці нічні блоки іншими учасниками телемарафону), в новинах із другого випуску домінували повтори одних і тих же інформацій і сюжетів. У блоці каналу були такі сюжети:

• про обстріли населених пунктів Сумщини,
• про ворожий обстріл села Кущове на Запоріжжі,
• огляд про розмінування звільнених територій,
• про ситуацію на окупованій частині Херсонщини,
• про те, як Європа готується до зими,
• про союзників Росії у війні проти України,
• про позицію Китаю щодо війни в Україні,
• бекґраундовий сюжет про Євгенія Пригожина і приватну військову компанію «Вагнер»,
• бекґраундовий сюжет про вибухи і пожежі в Росії,
• нарис про село Мощун під Києвом, яке вже 8 місяців живе без електрики і води,
• нарис про бійця, який, втративши ногу, повернувся до Ізюмської територіальної оборони.

Були прямі ввімкнення:

• з Івано-Франківська про ДТП на Прикарпатті,
• із Запоріжжя про нічні ворожі ракетні обстріли Запоріжжя та області,
• з Дніпра про нічні обстріли на Дніпропетровщині.

Гостями ефірного блоку були:

• Олександр Мережко, голова Комітету ВР з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва, про позицію Угорщини в ЄС щодо фінансової допомоги Україні, про просування спецслужбами Росії наративів у західному світі, про позицію Швейцарії щодо збройної допомоги Україні, про саміт «Великої двадцятки»;
• Андрій Герус, голова Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, про стан української енергосистеми, про відновлювальні роботи, про графіки відімкнень електрики, про економію електроенергії промисловими підприємствами;
• Євген Зборовський, голова «Укртрансбезпеки», про заходи на зменшення черг вантажівок на західних кордонах України, про цифровий додаток для водіїв «Єчерга»;
• Сергій Братчук, речник Одеської ОВА, про ситуацію з російськими носіями ракет у Чорному морі, про ситуацію в Одесі та на Одещині, про роботу «зернового коридору», про розмінування Чорного моря;
• Олексій Буряченко, політкоментатор, виконавчий директор «Міжнародної асоціації малих громад», про ситуацію в окупованому Херсоні, про українські умови переговорів із Росією, про інформаційні «вкиди» щодо можливості переговорів, про роботу російського лобі в західному світі, про передачу 5 великих підприємств в управління Міноборони, про безпекові гарантії Україні та оборонні союзи;
• Владислав Селезньов, воєнний експерт, про спроможності отриманої Україною батареї протиповітряної оборони NASAMS, про потребу в ППО, про ситуацію на Херсонщині;
• Франак Вячорка, старший радник Світлани Тихановської, про ймовірні загрози наступу на Україну білоруських військ, про внутрішньополітичну ситуацію в Білорусі;
• Мерград Пурхосейн, іранський незалежний оглядач, про воєнну допомогу Ірана Росії, про внутрішню ситуацію в Ірані;
• Олесь Коваль, член правління Української асоціації китаєзнавців, про позицію Китаю щодо російсько-української війни, про важелі впливу на Китай, про торгівлю Китаю з підсанкційною Росією, про ймовірність постачання китайської зброї Росії, про залежність Росії від Китаю, про політику Китаю щодо Тайваню;
• Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці, про зміни у кремлівській верхівці, про збільшення впливу Пригожина, про стратегію закликів до російських військових здаватися в полон, про ситуацію на Херсонському напрямку;
• Аркадій Янковський, російський публіцист, керівник «Дискусійного клубу», про вплив західних санкцій на економіку Росії, про збільшення товарообігу Росії попри санкції, про ймовірності внутрішніх протестів росіян внаслідок погіршення рівня життя, про поведінку Росії в питанні «зернового коридору»;
• Володимир Тиліщак, заступник голови Інституту національної пам’яті, про питання з перенесенням пам’ятника Катерині в Одесі, про створення парків для пам’ятників радянської доби, про процес дерусифікації в Україні, про знищені російськими окупантами пам’яток історії і культури України;
• Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, про реальні збитки, завдані ворогами українській екології, про перспективи відновлення природного середовища;
• Роман Світан, полковник запасу, льотчик-інструктор, про те, як Україні захищатися від іранських дронів і ракет, про властивості й переваги систем ППО NASAMS і ASPIDE, про неможливість для Росії переломити ситуацію в повітрі;
• Юрій Рашкін, депутат округу Рок штат Вісконсін, ведучий ютубканалу «Рашкін-репорт», про втручання Росії в американські вибори за визнанням Пригожина, про прогноз результатів проміжних виборів у США, про вплив Ілона Маска на внутрішню політичну ситуацію в США, про майбутнє американської підтримки України.

Крім того, в ефірі було вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів. Стандарт достовірності загалом порушили 44 рази. 12 із них були не перевіреними як слід інформаціями, взятими й поданими в ефір із телеграм-каналів та сторінок у соцмережах. У тому числі й у неназваних. Ведуча Олена Цинтила казала: «Вже починає розганятися деякими телеграмканалами істерія...».

Найбільше (14) було узагальнених розмитих псевдопосилань на структури без конкретизації («так повідомили в ОВА», «у прокуратурі кажуть». «анонсували у Мінсоцполітики» тощо). Або на невизначені групи людей («медики нам повідомляють», «розповідають місцеві», «звітують посадовці», «у Львові кажуть»). Тричі робили абстрактні псевдопосилання («сьогодні з’явилася інформація», «за найменшими підрахунками», «за приблизними підрахунками»). Двічі подавали фактичну інфу без посилань на джерела взагалі. І 13 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «місцеві дійсно вважають це дивом. Вони впевнені...», «за оцінками експертів», «на думку журналістів» тощо. У сюжеті Ірини Кондратчук після слів першого заступника міністра внутрішніх справ «розмінування триватиме щонайменше наступні декілька років», кореспондентка казала: «Прогнозують десятиріччя». Хто саме «прогнозує», не було сказано. У двох випусках новин.

Стандарт точності порушили 21 раз, найбільше (14 разів) це була невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, повідомлення про обстріл десяти населених пунктів у чотирьох областях було «перекрито» невідповідним архівним відео бойових дій. Приміром, ведуча казала, що «ворог завдав 4 ракетних та 12 авіаударів», при цьому показували відео знищення танка тощо. Повідомлення, що вороги не вивели в Чорне море жодного корабля з крилатими ракетами, «ілюстрували» просто морськими краєвидами. Логічно, що тут сказати. Повідомлення, що Мінсоцполітики перевірятиме переселенців за місцем їхньої реєстрації, «перекривали» чомусь відео площі Ринок у Львові. Переселенці там усі зареєстровані, чи що? Повідомлення про вимогу Росії розблокувати санкції щодо «Россєльхозбанка» було «перекрите» вже нав’язлими на зубах архівними планами вантажівок із зерном, які я в цьому телемарафоні вже бачив із сотню разів. І вони не були позначені як архів. Повідомлення про плани придбання Росією в Ірану балістичних ракет чомусь «ілюстрували» архівним відео іранських дронів.

В одному випадку було некоректне «ілюстрування» прямого ввімкнення. О 5:40 ранку кореспондентка розповідає про нічні обстріли міста Запоріжжя, а показують денне відео якихось обстріляних сел. Ще двічі безуспішно намагалися «ілюструвати» розмови з гостями.

І були неточності. Сюжет про те, що село Мощун під Києвом 8 місяців живе без електрики й води, було протитровано «тематичним» титром «Пів року без світла і води». У двох випусках новин.

Стандарт відокремлення фактів від думок. Найчастіше журналісти каналу порушували саме цей стандарт — 82 рази. З них 52 — суб’єктивні думки журналістів у новинах. Оцінки роздавали ведучі новин Людмила Добровольська (наприклад, «ну це він (Путін) може хіба що сподіватися» або «Але, як бачимо, марно вони так вважали, бо нашу мрію ніхто і ніколи не знищить») та Ігор Пупков («капличка врятувала село»; «дивом обійшлося б.ез жертв»; «моторошна аварія на Прикарпатті» тощо). Він же робив і припущення: «Пам’ятник російській імператриці Катерині в Одесі, здається, таки нарешті переїде». Це було у двох випусках новин, а потім цей же текст повторили і в гостьовій студії.

Чимало власних міркувань дозволяли собі й репортери в сюжетах, як суто емоційних, так і псевдоекспертних. Приклади: «Решту ж вибухових сюрпризів окупанти нашпигували у землю умисно» (у сюжеті Ірини Кондратчук); «Тож у разі наступу ЗСУ забезпечити себе технікою та живою силою ворог просто не зможе» (у сюжеті Анжели Слободян); «Білорусь, яка надає свою територію для рашистів, аби ті били по мирній Україні, фактично є стороною конфлікту, хоча й не визнає цього публічно» (у сюжеті Артема Джепка); «За вісім місяців війни відносини Китаю і Росії можна описати так: від тих, які не знатимуть кордонів, до обережного нейтралітету, де стоїть конкретна стратегія просування своїх інтересів» (прізвище авторки сюжету назвали нерозбірливо). У сюжеті Ганни Брикової майже весь текст за кадром був вправлянням в іронічних оцінках — неформат для новинного сюжету: «Повернувшись з війни в Україні, 23-річний горе-вояка застосував у кафе "Полігон" ракетницю»; «Не встигли оговтатися від Новофедорівки, як вибухи відчув навіть Керченський міст, а після 29 жовтня і Чорноморський флот, якому нібито "аналогов нєт"»; «Кремлівські ж рупори то сиплять погрозами ядерною зброєю, то нібито впадають у депресію і марять про дружбу з Україною» тощо.

У 24 випадках ведучі гостьових студій не авторизували власні суб’єктивні думки. Ведуча Олена Цинтила: «Ще один важливий союз для боротьби з російською агресією, це союз України, Британії та Польщі. Щоправда, НАТО він не замінить»; «Той момент, коли в резюме, в графі "регіон походження" чи там, "звідки виє", слово "Херсон" чи "Херсонщина" означатимуть найвищий ступінь стресостійкості і надійності»; «Ніби ж домовилися з Угорщиною, що вона має поводити себе пристойно, як європейська цивілізована країна, а що пішло не так?»; «Мистецтво тлумачення Китаєм міжнародних договорів і угод можна зрівняти з мистецтвом чаювання».

Ведучий Микита Міхальов: «Фактично Піднебесна не висловлює підтримку ні Росії, ні Україні». Ведуча Марія Скиба: «Євген Пригожин, якого охрестили особистим кухарем Путіна, зараз став ледь не другою людиною в Кремлі»; «Тим часом російська економіка зазнає величезних збитків через санкції Заходу, попри применшення Москвою їхнього впливу». Ведучий Максим Сікора: «Фактично це намісники Путіна на місцях. І треба відзначити, що все це скидається на феодальний устрій. Країна, яка втрачає реальні важелі влади, перетворюється на феодальну країну»; «Маємо змогу показати глядачам останній твіт, який має всі шанси стати скандальним. Ілон Маск, який має 110 мільйонів підписників, ось такий от потужний інфлюенсер, відкрито так, можливо в лапках, втручається в американські проміжні вибори до Конгресу...». Тощо.

Були й безпідставні узагальнення: «...Бо європейці з українцями солідарні і здаватися у кремлівські лещата не планують» (ведуча Людмила Добровольська); «Росіяни в шоці, пропагандисти бідкаються, ну а режим поки що розводить руками» (ведуча Марія Скиба); «Але якщо для європейців розумне споживання — це зароблені гроші, то для українців — необхідні кіловати» (у сюжеті Ірини Кондратчук). В одному випадку ведучий Микита Міхальов наводив без належного маркування цитату з вечірнього відеозвернення Зеленського: «Донеччина тим часом залишається найбільшим епіцентром божевілля окупантів». Сприймалося це як думка самого ведучого.

Стандарт повноти порушували небагато. В кількох випадках це було недостатнє представлення спікерів. Так, наприклад, Аркадія Янковського представили як «публіциста, керівника Дискусійного клубу». Що це за клуб, не пояснили. Говорили про економічні питання, а в чому компетентність гостя саме в цих питаннях, не пояснили. Крім того, не сказали головного: що їхній експерт — росіянин, який лише нещодавно емігрував у США.

У бекґраундовому сюжеті Ганни Брикової йшлося про конкретні події, архівне ж відео не було позначене конкретними датами цих подій, у найкращому разі стояв титр «архів».

Стандарт доступності подачі. Інфографіка втрат ворога була подана однією картинкою. І все багатство «букв і цифр» на екрані перебувало 12 секунд. Як гадаєте, чи міг глядач встигнути не те, що прочитати, а зачепитися бодай за якісь дані? Це було у трьох випусках новин.

Інші зауваження. Ведучий Міхальов має невикорінну звичку звертатися до гостей на прізвище, а не на ім’я. Як на мене, погана звичка, більш притаманна нашим північним сусідам.

Це, звісно, не стосується предмету досліджень цього моніторингу, але несила мені не сказати. Ведучі новин Людмила Добровольська й Ігор Пупков явно з великим гаком перебирають із театрально підкресленими жестикуляцією та інтонаціями. У новинах це виглядає, чесне слово, гротескно. Станіславський точно сказав би «нє вєрю», якби ці новини подивився.

І часом таки забували про фемінітиви: наприклад, «про це заявила посол Великобританії в Україні Мелінда Сіммонс» (ведучий Микита Міхальов і в титрі).

Резюме. Новинна складова ефірного блоку каналу була такою: два репортажні сюжети і три прямі ввімкнення. Із сюжетів найкращим був репортаж Олесі Боровик про обстріли населених пунктів Сумщини. У студії ведучі спілкувалися з трьома ньюзмейкерами з 15 гостей загалом.

Порушень стандартів було, як на мене, багато — 155 загалом, із них найчастіше журналісти каналу порушували стандарт відокремлення фактів від думок (82 рази) і найбільше з цих порушень було суб’єктивних міркувань журналістів у новинах (де цих міркувань не повинно бути за визначенням). Стандарт достовірності також порушували дуже багато — 44 рази, і це були інформації, без перевірки ретрансльовані із соцмереж і телеграм-каналів, узагальнені розмиті посилання на джерела фактичної інформації і на авторство суб’єктивних думок.

В ефірному блоці телеканалу цієї доби не було на проявів політичного піару, ні російських наративів, ні токсичних медійних персонажів.

Телеканал «1+1» (6:00–12:00)

Зміст ефіру. Структура ефірного блоку каналу спочатку була логічною. Ефірні години з 6-ї по 9-ту починалися випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями (з 6:15 по 7:00 був повтор гостьової студії «Нічної варти», чесно позначений як повтор титром). Потім навіщось о 9-й був цілий годинний випуск новин. При цьому він майже повністю складався з повторів сюжетів і коротких повідомлень, які вже виходили в ефір; новим у цьому випуску було єдине пряме ввімкнення із Брюсселя. Після чого була годинна ж гостьова студія. Остання година знову складалася з півгодинного випуску новин і півгодинної гостьової студії. Логіки годинного випуску о 9-й ранку я так і не зрозумів (схоже, щось собі напланували, «не подужали» і просто забили ефір повторами). Новини вів Святослав Гринчук, гостьові студії — Євген Плінський та Наталія Островська. У блоці каналу були такі сюжети:

• про бої на півдні,
• про нового посла України в Німеччині Олексія Макєєва,
• про евакуацію людей із зони бойових дій на Донеччині,
• про трофейну бойову техніку, яку росіяни полишили на полі бою на Харківщині,
• про наслідки одночасних пікових навантажень після відімкнень електрики,
• про американські проміжні вибори,
• про те, як у Казахстані, Грузії та Латвії приймають російських утікачів від мобілізації,
• про те, як у Сумах спільно працюють місцевий та евакуйований луганський театри,
• про левів, яких із зони бойових дій в Україні порятували до Іспанії,
• про те, як жінки народжували дітей під ворожими обстрілами в Ізюмі,
• про волонтерів, які готують для фронту окопні свічки.

Були прямі ввімкнення:

• два ввімкнення із Брюсселя про фінансову допомогу ЄС Україні,
• ввімкнення на забезпечення розмови із жителем окупованого Херсона,
• зі Стоянки під Києвом про фільм «Відбудуємо», присвячений відбудові знищених об’єктів,
• про встановлення хреста на Софії Київській.

Гостями ефірного блоку були:

• Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про те, що окупанти створили в Мелітополі свою військову базу, про підготовку окупантами ліній оборони, про гуманітарну ситуацію в місті, про відсутність медикаментів, про вивезення дітей з окупованих районів Запорізької області;
• Андрій Садовий, міський голова Львова, про ситуацію з енергопостачанням міста, про заходи влади й жителів на випадок погіршення ситуації, про забезпечення міста електрогенераторами, про забезпечення міста теплом;
• Олексій Гетьман, воєнний аналітик, учасник війни, про ситуацію на фронті на Донеччині, про дії окупаційних військ навколо Херсона, про фактично створення паралельної російської армії на базі приватної військової компанії «Вагнер», про небезпеку і можливості протидії іранським балістичним ракетам;
• Ганна Джоболда, директорка рекрутації в Gremi Personal, про те, як Польща ускладнює пошук роботи росіянам, загалом про ставлення поляків до Росії і росіян;
• Олена Гетьманчук, директорка центру «Нова Європа», про американські проміжні вибори, про зменшення рівня підтримки України в разі перемоги республікаців, про сенс ідеї переговорів України і Росії, яка є серед американського політикуму;
• Сергій Колесников, головний редактор проєкту соціальних коміксів Inker, про проєкт документальних коміксів по подіях війни проти Росії, про те, як проводили реконструкцію подій, спілкуючись з їх учасниками, про економіку проєкту, про історію окупації Чорнобильської АЕС, про хлопчика з Макарова, який був аеророзвідником, про маріупольський Драмтеатр;
• Михайло Мозговий, волонтер, про те, як робити окопні свічки;
• Богдан (прізвище не було назване з міркувань безпеки), житель Херсона, про ситуацію в окупованому місті, про зменшення кількості окупантів, про гуманітарну ситуацію, про мародерство окупантів, про дії військ окупантів у місті, про відсутність гуманітарних коридорів, про психологічний стан херсонців;
• Андрій «Дєд», командир підрозділу снайперів підрозділу «Хорт», про ситуацію на фронті на Херсонському напрямку, про знищення штабу 205-ї дивізії росіян у Херсоні, про ймовірність підриву Каховської ГЕС;
• Тарас Тополя, фронтмен гурту «Антитіла», обраний членом журі «Євробачення-2023», про конкурс на членство в журі, про перспективи українських виконавців на конкурсі.

Крім того, в ефірі каналу було відеозвернення президента Зеленського.

Порушення стандартів. Стандарт достовірності журналісти каналу порушували 39 разів. З інтернету, переважно з анонімних телеграм-каналів, брали й використовували відео без верифікації. Були розмиті посилання на кшталт «так запевняють у Міністерстві охорони здоров’я» і «у патрульній поліції кажуть». Абстрактні псевдопосилання на джерела інформації були такі: «кажуть», «з’явилась інформація», «за попередніми підрахунками». В одному випадку ведучий Євген Плінський казав: «Ми тут в Києві почули про можливу евакуацію». Сказано було, звісно, що називається, до слова, але це, як на мене, занадто відповідальна тема, тож навіть задля жарту варто було згадати, від кого саме таке «почули». Або ж ведуча Наталія Островська казала: «І цього разу шанси республіканців здобути більшість в обох палатах оцінюють як високі». Хто саме оцінює — сказано не було. Кілька інформацій подавали взагалі без посилань на джерела. І було багато узагальнених псевдопосиланнь на авторство суб’єктивної думки, таких як «фахівці припускають», «вважають експерти» і «експерти прогнозують», «аналітики оцінюють». «зазначають військові» тощо.

Стандарт точності. З 22 порушень 19 були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, повідомлення про надходження в Україну систем ППО NASAMS i Aspide було «перекрите» випадковим набором відео різноманітних систем ППО, навіть «Буки» на цьому відео були, хоч не мали до цього повідомлення жодного стосунку. Повідомлення про відімкнення електрики в чотирьох випусках новин «перекривали» планами вечірніх, освітлених ліхтарями, вулиць. Бекґраунд про попереднього посла України в Німеччині Мельника в сюжеті Наталі Фібріг було «перекрито» відео, яке без пояснень ні про що не говорило пересічним глядачам, які не знають усіх дипломатів та закордонних політиків в обличчя. Або таке: ведучий новин розповідав про заяви офіційної Анкари щодо продовження дії «зернового коридору» на наступний рік, а показували архівні поля пшениці. Ще й картинка явно не по сезону — і не позначена як архів.

Обидва прямі ввімкнення кореспондентки з Брюсселя «перекривали» абияким відео, зокрема були красиві плани Будапешта (бо ж щось там ішлося про Угорщину) або ж в обох було відео рахувальних машинок із готівкою, коли йшлося про мільярдні запозичення ЄС Україні, або планами іранських дронів, хоча говорили про реакції політиків у Брюсселі, або ж узагалі планами розбору рятувальниками розбомбленого будинку, що зовсім не мало жодного стосунку до того, про що в цей час говорила кореспондентка тощо. Пряме ввімкнення Ігоря Бондаренка про відремонтований міст у Стоянці було частково «перекрито» архівним відео зруйнованого мосту. При цьому на відео був титр «наживо». Тобто глядачам пропонувалося сприймати відео зруйнованого мосту і розстріляних автівок як те, що відбувається зараз, а не відбувалося в березні.

Стандарт відокремлення фактів від думок. Як і в попередній подачі моніторингу, найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 105. Я помітив, що журналісти новин «1+1» дедалі більше замість фактів «частують» глядачів власними оцінками, висновками, припущеннями, рефлексіями. Таких порушень було 89. Полюбляють журналісти «ТСН» крайні оцінкові визначення («гучні скандали», «жахливі умови», «гострі висловлювання»). Оцінювати перебіг бойових дій теж варто було би доручити військовим чи експертам, а не казати в новинах від себе: «найгарячіше біля Гуляйполя», «інтенсивні бої на півдні» і тому подібне.

Я поділяю почуття журналістів, але все ж геть не новинною є оцінкова лексика, як, наприклад, у сюжеті Антона Коцуконя: «Українські траки ще й систематично вичищають увесь цей російський бруд і нечисть, які прийшли засмічувати нашу землю». І знову-таки є підміною понять така термінологія: «Вибивати орків з українських земель значно ефективніше технікою наших союзників» (у сюжеті Вікторії Стрельцової та Світлани Павук). Орки — в Толкіна, а це росіяни.

Як на мене, також не варто журналістам оцінювати почуття інших людей, як, наприклад, «Штайнмаєр не приховував розчарування» (у сюжеті Наталії Фібріг) або «водночас урядовець країни, що нині головує в Раді ЄС, налаштований оптимістично» (у прямому ввімкненні Зоряни Степаненко). І так само не варто журналістам давати «експертні» висновки й оцінки у складній тематиці, як було в огляді американських проміжних виборів у сюжеті Ольги Кошеленко, наприклад: «Саме нижня палата Конгресу важлива, коли ідеться про виділення коштів. Якщо більшість у ній утворять республіканці, проблема із фінансуванням України таки може постати» або «Утім навіть якщо фінансування зменшиться, ситуація не безвихідна».

Ведучі гостьових студій загалом авторизували власні думки, хоча кілька разів таки порушили цей стандарт. Наприклад, Євген Плінський казав: «У нас жоден відбір на "Євробачення" не відбувається без якихось скандалів... Це вже традиція фактично». А ведуча Наталія Островська двічі робила безпідставні узагальнення: «В українському суспільстві сформувалася така думка, що лише серед республіканців є налаштовані на блокування допомоги для України». По-моєму, занадто сміливо розписуватись за українське суспільство, та ще й так категорично. Або таке: «Готові мити підлогу, посуд і прибирати двори — це все про росіян, які живуть у Польщі». Узагальнення робили і журналісти в новинних сюжетах. Занадто сміливе узагальнення зробив Микола Прудник про мешканців Казахстану: «Старше покоління охоче приймає росіян, бо ті везуть гроші. Проте молодь таким гостям не рада, вимагає запровадити візовий режим».

Стандарт повноти грубо майже не порушували. В одному випадку представлення гості як «директорки рекрутації в Gremi Personal» потребувала пояснення, бо слово «рекрутація» не надто поширене, а вже тим більше аудиторія не знає, що це за Gremi Personal такий.

І ще у двох випадках не позначали бекґраундові архіви. Пряме ввімкнення Ігоря Бондаренка про відремонтований міст у Стоянці було частково «перекрите» архівним відео зруйнованого мосту. Воно не титрувалося датами зйомки, що було важливо, та й узагалі не було позначене як архівне (до речі, редакція «1+1» чомусь вважає, що архів позначає слово «досьє», але навіть такого слова там не було, а був брехливий титр «наживо»). У повідомленні про прогнози британських аналітиків бекґраундове відео російських бомбардувань у Сирії не було позначене як архівне.

Стандарт доступності подачі інформації. У сюжеті Ольги Кошеленко йшлося про заяви республіканця Кевіна Маккарті щодо «порожніх чеків» Україні. Тут був точно необхідний бекґраунд — що означає в американському політичному сленгу словосполучення «порожній чек». А ведуча Наталія Островська сказала: «У цього слота є важлива місія». Слово «слот» — професійний жаргонізм, якого телеаудиторія не знає. А ще вона ж казала: «Скільки ви таких свічок відправили на фронт і який фідбек від військових». Знов-таки, англійське слово «фідбек» має кілька українських відповідників. А от англійську знає, м’яко кажучи, не вся аудиторія.

Інші зауваження.  І сміх, і гріх. Ну ніяк не можуть на каналі «відрегулювати» швидкість інфографіки ворожих втрат. Хоч як поспішав ведучий Святослав Гринчук, але встигнути тут, певно, не змогли б і найбільші майстри скоромовок. Ну і, до речі, коли ведучі вимушені поспішати, як у цьому випадку, підлаштовуючись під зміни картинок інфографіки, глядачам стає складніше сприймати на слух інформацію. Тим більше — переповнену складними числами.

У блоці каналу був класичний приклад того, що часом дотримання попереднього плану є не кращим рішенням. За 5 хвилин до кінця ефірного блоку каналу ведучі похапцем на півслові перервали цікаву розмову з лідером гурту «Антитіла» Тарасом Тополею. І це заради того, щоб показати нарис про те, як у Сумах разом працюють два театри. Все б нічого, але цей сюжет, хай навіть і якісний, уже двічі був в ефірі цього дня. От просто «так було заплановано».

Ще одного разу забули про фемінітив: «президент Фон дер Ляєн» (у текстовій цитаті в новинах).

Елементи політичного піару. У блоці каналу був один типовий «паркетний» матеріал про робочий візит першого віцеспікера Верховної Ради Олександра Корнієнка до Франції. Новини як такої там не було. Крім самого факту поїздки і її розкладу.

Резюме. Новинна складова була, як на мене, невиразною. На 6 годин ефіру (половина якого припадала на активний час доби) було лише три репортажні сюжети (з 11 сюжетів загалом), 4 прямі ввімкнення і лише двоє гостей-ньюзмейкерів у студії. Із сюжетів були кращими репортаж Антона Коцуконя про бої на півдні (попри численні оцінки) й Маргарити Потапової про евакуацію людей із зони бойових дій на Донеччині.

Порушень стандартів у блоці каналу було багато — загалом 173. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок (105 порушень), найбільше цим «грішили» журналісти новин. Стандарт достовірності в різні способи порушували 39 разів, із них третину становили узагальнені посилання на авторство суб’єктивних думок. Із 22 порушень стандарту точності майже всі були невідповідностями між картинкою і текстом за кадром.

У блоці каналу був один прояв політичного піару — типовий «паркетний» матеріал про робочу поїздку першого віцеспікера Корнієнка до Франції. Проросійських наративів і токсичних медійних персонажів у блоці каналу цієї доби не було.

Телеканал «Рада» (12:00–18:00)

Зміст ефіру. Структура ефірного блоку каналу була звичною: кожна ефірна година починалася коротким випуском новин і продовжувалася гостьовою студією, в якій час від часу гостьові ж ведучі начитували «оперативні новини». Основні випуски новин вела Ольга Бутко, гостьові студії по черзі вели пари ведучих: Ганна Гомонай із Максимом Зборовським та Ольга Нємцева з Вадимом Колодійчуком. Випуски новин були різної тривалості — то 15 хвилин, то 10, то 20. Хоча хронометраж тут не відіграє особливої ролі, бо, чесно кажучи, в «новинах» «Ради» переважно йдуть суцільні повтори одних і тих же повідомлень і сюжетів. Оновлення мізерні. Як я вже писав раніше, це не новини, а імітація новин. Цікаво, що ведуча щоразу завершує випуск теж однаковими словами: «на цьому поки що все» і щоразу обіцяє «оновлений випуск» за годину. І, виходить, щоразу бреше, бо справжніх оновлень у цих випусках нема, в найкращому разі додається який-небудь поодинокий нужденний усняк. Або і не додається.

У блоці каналу були такі сюжети:

• про те, як жителі Великої Олександрівки на Херсонщині пережили окупацію,
• про те, як доправляють гуманітарну допомогу в звільнені села Харківщини,
• про перевезене до Львова чернігівське підприємство, що виробляє пожежні машини,
• про реабілітацію поранених військових на Київщині.

Були прямі ввімкнення:

• з Чернівців про початок опалювального сезону в місті,
• про роботу нововстановлених водяних колонок у Львові,
• із Запоріжжя про ситуацію в Мелітополі,
• з Одеси про втрату посівів озимини через посуху на півдні,
• про встановлення хреста на Софії Київській,
• з Київщини про роботи з розмінування,
• про облаштування в Миколаєві пунктів обігріву на випадок повного блекауту.

Гостями ефірного блоку були:

• Олександр Старух, голова Запорізької ОВА, про ворожі обстріли міст і громад області ракетами С-300 і «Градами», про ситуацію в Енергодарі і на Запорізькій АЕС;
• Олександра Устінова, керівниця тимчасової спеціальної комісії з питань моніторингу отримання й використання міжнародної матеріально-технічної допомоги, про динаміку змін надходження західних озброєнь, про перспективи надання Україні західних винищувачів, про ймовірність змін у підтримці України США за результатами проміжних виборів;
• Віталій Кім, голова Миколаївської ОВА, про наслідки ракетного обстрілу міста, про протидію іранським дронам, про ситуацію з електропостачанням у Миколаєві та області, про забезпечення людей дровами, про ситуацію на фронті під Херсоном;
• Олег Немчінов, міністр Кабінету міністрів, про передачу в управління Міноборони п’яти стратегічних підприємств, про перебіг малої приватизації, про те, як працює уряд в умовах економії електроенергії;
• Олена Мошенець, заступниця голови Комітету ВР з питань антикорупційної політики, про стан енергосистеми, про роботу бізнесів в умовах перебоїв з електрикою, про корупцію в умовах війни, про ідею відновлення декларування доходів;
• Ірина Верещук, віцепрем’єрка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, про виплати вимушеним переселенцям, про забезпечення прихистків для переселенців опаленням, про продовження евакуації з прифронтових регіонів;
• Іван Чайківський, член Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики, про те, що дав «зерновий коридор» для експорту зерна, про осінню посівну кампанію, про ціни на яйця;
• Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради, про перебіг форуму у Франції, про майбутній форум ЄС, про російські впливи на політику європейських держав;
• Таміла Ташева, постійна представниця президента в АР Крим, про ситуацію на півострові, про громадянський спротив окупантам у Криму;
• Євген Єнін, перший заступник міністра внутрішніх справ, про наслідки ворожих обстрілів по Україні, про кібершахраїв, про хибні повідомлення про замінування, про розмінування територій, про ситуацію з ДТП на темних дорогах;
• Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про ситуацію в області, про розмінування і велику кількість підривів людей на мінах, про ситуацію з електрикою й опаленням;
• Ганна Маляр, заступниця міністра оборони, про ситуацію на різних ділянках фронту, про ситуацію на півдні і біля Херсона, про загрози наступу з боку Білорусі, про забезпечення українських військових зимовою формою, про можливості додаткової мобілізації;
• Євгенія Кравчук, заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, про перебіг виборів у США, про прогнози щодо подальшої підтримки України США за результатами виборів;
• Юлія Тимошенко, членкиня Комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, про заяви Росії щодо переговорів з Україною, про місце України в новому світопорядку, про перезавантаження ООН тощо;
• Георгій Біркадзе, експерт з економічних та політичних питань, про відновлення енергетичної інфраструктури;
• Петро Черник, воєнний експерт, про стратегічну перевагу над ворогом, про численні втрати ворога і про те, що вони не впливають на бажання ворога продовжувати війну;
• Сергій Череватий, речник Східного угруповання, про великі втрати ворога під Бахмутом, Авдіївкою і Вугледаром, про тактику ворога, про невдалі наступи ворога під Білогорівкою, про різницю між мобілізованими росіянами і «вагнерівцями»;
• Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про способи протиракетної оборони проти іранських балістичних ракет, про спроможності ворога продовжувати руйнувати українську енергетичну інфраструктуру;
• Сергій Братчук, речник Одеської ОВА, про ракетну загрозу з Чорного моря, про роботу «зернового коридору», де Росія влаштовує «затори», про російські міни в Чорному морі, про демонтаж пам’ятнику Катерині в Одесі;
• Юрій Мельник, радник із протитанкового озброєння та техніки Укроборонпрому, генерал-майор, про роботу Укроборонпрому;
• Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про настрої в російському суспільстві, про участь президента Зеленського у саміті «Великої двадцятки»,

Крім того, в ефірі були:

• відеозвернення президента Володимира Зеленського
• брифінг заступника керівника ОП Кирила Тимошенка.

Порушення стандартів. Стандарт достовірності порушували у різні способи 41 раз. У 8 випадках це була інформація без перевірки, взята зі сторінок у соцмережах чи з телеграм-каналів. 12 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання на різні структури («в компанії зазначили», «повідомили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій», «В Укренерго пояснили», «про це повідомили в обласній військовій адміністрації», «наголошують у профільному міністерстві»). Було чимало абстрактних псевдопосилань («за даними опитувань», «за прогнозами», «у нас є інформація», «з’явилася інформація»). І було кілька узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок («кажуть експерти», «зазначають аналітики», «прогнозують соціологи» тощо).

Стандарт точності. 16 із 26 порушень були некоректним використанням картинки в сюжетах і БЗ. Наприклад, динамічна карта бойових дій не «дружила» з тим, що ведучі розповідали за кадром. Приміром, вони казали про Енергодар — на карті були «активні» Сватове і Горлівка тощо. Повідомлення про висновки Інституту вивчення війни щодо виснаження російських запасів високоточної зброї «перекривали» чомусь планами поліцейської автівки, якоїсь пожежі, якихось електролічильників на сходовій клітині (я не жартую). Ведуча розповідала, що Міністерство освіти працює над запуском електронної бази підручників, а показували шкільну спортивну залу і м’ячі. Певно, йшлося про підручники з фізкультури?

Кілька разів невдало «ілюстрували» прямі ввімкнення кореспондентів. Так, наприклад, кореспондентка розповідала про проблеми з ліками в окупованому Мелітополі, а показували відео роботи рятувальників на руїнах будинку. Або ж розповідь кореспондентки про загибель озимини через посуху на півдні «ілюстрували» архівним відео посівної.

І як завжди були наперед гарантовані невідповідності у всіх спробах «ілюструвати» розмови з гостями. Народна депутатка Устінова розповідала про літаки F-16, картинка була про ракети. Розповідь речника командування Повітряних сил української армії Ігната про особливості балістичних ракет «ілюстрували» картинками запусків ракет ППО і дронів тощо.

Стандарт відокремлення фактів від думок. Загалом було 43 порушення цього стандарту, найбільше — суб’єктивних думок журналістів у новинах.

Чимало оцінок робили журналісти в сюжетах та прямих ввімкненнях. До слова, мені здається очевидним, що деякі дуже поширені оцінки не мають жодної інформаційної цінності, наприклад: «Якщо говорити загалом про обстановку зараз в цьому селі, то вона виглядає досить напруженою» (у сюжеті Олега Решетняка) або «Місто обстрілюють і ситуація залишається досить напруженою» (у сюжеті Ганни Ружін). Або ж певні оцінки чи висновки були б авторитетними, якби їх висловлювали не журналісти, а експерти, наприклад: «Загалом можна констатувати, що старт опалювального сезону в місті пройшов успішно» (у прямому ввімкненні Івана Сірецького). Або «Нині про остаточні цифри загибелі озимих культур поки говорити ще зарано, втім зрозуміло, що аграріям доведеться пересіювати поля і, наприклад, навесні це буде зробити набагато складніше...» (у прямому ввімкненні Тетяни Беженар).

Значно менше було не авторизованих суб’єктивних думок гостьових ведучих, загалом лише в 7 випадках. Але, знову ж таки, навряд чи варто ведучим самотужки оцінювати відповідальні речі, або ж тоді принаймні казати чесно, що це їхня особиста думка, як належало б казати ведучому Максиму Зборовському в цій фразі: «Українські міста готові до будь-яких екстрених ситуацій». Або ж таке: «Звичайно, львівська вода з колонок — це не мінводи з Моршина або Трускавця, але найголовніше, що вона питна і смачна».

І було одне безпідставне узагальнення в прямому ввімкненні Богдана Олійника: «Православні надіються, що з відновленням хреста на соборі відновиться і Україна».

Стандарт повноти інформації критично порушували у випадках із представленням гостей ефіру. Наприклад, не зрозуміло, чому про стан енергосистеми говорили із заступницею голови парламентського комітету з питань антикорупційної політики Оленою Мошенець. Те, що вона спеціалізується на антикорупційній політиці, геть не пояснює її бодай якусь компетентність у питаннях енергозабезпечення. Не досить було представляти Георгія Біркадзе як «експерта з економічних та політичних питань». Мабуть, слід було представляти його як «експерта з усіх на світі питань» (жартую), бо «експертність» пана Біркадзе у мене, наприклад, викликає величезні питання, а канал «Рада» чомусь постійно запрошує його коментувати найрізноманітніші питання. Так, цього разу він грав роль «експерта з енергетики».

Стандарт доступності подачі інформації. На каналі «Рада» є одна вже постійна опція: коли гість говорить про щось одне, а частину екрану займає велика текстова інформація про щось зовсім інше. Народна депутатка Мошенець розповідала, як бізнеси підлаштовуються до відімкнень електрики, а на екрані в цей час були якісь «корисні поради» на тему «що робити, коли вимкнули світло». Треба було б ще дати корисну пораду глядачам, що робити, коли гість каже про одне, а канал «Рада» на екрані пише про інше. Слухати гостя чи читати текст на екрані? Бо сприймати одночасно дві різні інформації пересічний глядач не може.

Інші зауваження. Телеканал «Рада» продовжує експериментувати з форматами. До постійних намагань розповідати нариси у прямих ввімкненнях додали спроби розповідати нариси короткими формами (БЗ+СХ). Це можна робити по-справжньому якісно лише повноцінними сюжетами.

На карті повітряних тривог Луганська область весь час була позначена як частина Росії.

На каналі «Рада» геотитри і титри з датами гарантовано «ховаються « за логотипи інших учасників телемарафону. Коли вже там на «Раді» зрозуміють, що це треба якось виправити?!

Ведучий Вадим Колодійчук чомусь постійно звертається до гостей на прізвище, а не на ім’я. Не зовсім правильна, як на мене, звичка.

Традиційно журналісти каналу «не дружать» із фемінітивами: «Оксана Ясницька, кореспондент» (титр). «Єва Миронова, кореспондент» (титр). «Наталія Якобсон, кореспондент» (титр). «Ірина Верещук, віце-прем’єр-міністр України» (титр). «Прем’єрміністр країни Катрін Якобдоттір заявила...» (ведуча Ганна Гомонай і в титрі). «Олена Мошенець, народний депутат України» (титр). «Алла Стоянова, директор департаменту аграрної політики Одеської ОВА» (титр). «Іще один високий гість прибув до України. Сьогодні 8 листопада із візитом прибула постійний представник США при ООН Лінда Томас-Грінфілд» (ведуча Ольга Бутко). «Ксенія Возницина, директор Центру психічного здоров’я та реабілітації» (титр у сюжеті неназваного автора). «Юлія Тимошенко, член Комітету з питань...» (ведуча Ольга Нємцева і ведучий Вадим Колодійчук).

Елементи політичного піару. «Світ має разом захищати демократію, яку намагається знищити Росія в Європі» — таку «свіжу думку» першого віцеспікера парламенту Олександра Корнієнка подавали як новину. Це про робочу поїздку віцеспікера до Франції.В іншому випадку «новиною» стало висловлювання Корнієнка, що «демократія в Європі переживає серйозне випробування».

Подавали також як «новину» думку керівника Офісу президента Андрія Єрмака, що «українці не зупиняться, поки не вийдуть на кордони 1991 року». І далі йшлося, що росіяни воюють кількістю, а українці якістю. Нічого нового, крім чергового піару пана Єрмака.

Було ще таке повідомлення: «Саме Україна допомагає боротися із продовольчою кризою, створеною внаслідок російської агресії. Про це заявив керівник Офісу президента Андрій Єрмак на засіданні робочої групи із підготовки пропозицій щодо надання допомоги іншим державам». Де тут є бодай якась новина? Поза тим канал «Рада» це повідомляє в телемарафоні на всю Україну. І далі: «Учасники окреслили перші напрацювання щодо гупанітарного постачання українського зерна країнам, які найбільше його потребують. Міністр інфраструктури Олександр Кубраков наголосив: багато країн навіть при працюючому гуманітарному коридорі не можуть собі дозволити купити агропродукцію, тому гуманітарна ініціатива президента України є необхідною». Тут прекрасне все. Але жодної новини тут нема, крім побіжного політичного піару Єрмака, Кубракова і, самі розумієте, «ініціативи президента».

Канал знову запросив до ефіру лідерку партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко, цього разу в ролі експертки з міжнародних питань. Що дало їй трибуну для самопіару, але при цьому геть не відповідає її компетенції та реальному впливу на зовнішню (в цьому випадку) політику. При цьому ведучі чемно слухають пані Тимошенко і схвально їй підтакують.

І ще був повний показ рутинного брифінгу заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка, де він озвучує поточні статистичні дані. Якби в ефірі телемарафону показували всі брифінги, які відбуваються щодня, тоді й брифінг Тимошенка був би доречним. Але ж марафон є «інформаційним телеканалом», а не «телебюлетенем поточних брифінгів», чи не так?

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі. Наративів російської пропаганди у блоці каналу не було; гостьові студії вели ексведучі Медведчука Ольга Нємцева і Максим Зборовський.

Резюме.  Новинна складова була невиразною. Жодного (!) репортажного сюжету. Загалом сюжетів було лише чотири, всі вони були нарисами. Прямих ввімкнень було нібито й чимало (аж 7), але майже всі вони були не подієвими. І це, вибачайте, «інформаційний канал». Із сюжетів найкращим був нарис Олега Решетняка про те, як жителі Великої Олександрівки на Херсонщині пережили окупацію. Трохи «реабілітували» новинну складову гостьові студії, де цього дня побувало 14 ньюзмейкерів (із 21 гостя загалом).

Порушень стандартів в ефірі каналу було цього дня 117. Найчастіше журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок (43 рази) і достовірності інформації (41 раз). Перший — найбільше суб’єктивними думками журналістів у новинах, другий — у різні способи. З 26 порушень стандарту точності інформації більшість стосувалася некоректного використання картинки. Порушень інших стандартів було порівняно небагато.

В ефірі каналу цієї доби було 6 проявів політичного піару, чотири з них були повідомленнями «паркетного» типу. Два були присвячені робочій поїздці першого віцеспікера парламенту Олександра Корнієнка до Франції, ще два — керівнику Офісу президента Андрієві Єрмаку (цитата його думки і повідомлення про проведене ним засідання робочої групи). Канал традиційно вже надав трибуну для самопіару лідерці «Батьківщини» Юлії Тимошенко й абсолютно невиправдано повністю транслював рутинний брифінг заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка. Російських наративів у блоці каналу цього дня не було, натомість гостьові студії вели двоє токсичних ведучих — Ольга Нємцева і Максим Зборовський.

Суспільне (18:00–24:00)

Зміст ефіру. Ефірний блок Суспільного починався з півгодинного випуску новин. Далі була півторагодинна гостьова студія. О 20-й годині в ефір виходив годинний підсумковий випуск дня, після якого були гостьові студії, частково доповнені документальними фільмами. А о 23:45 були спортивні новини. Новини вів Дмитро Грінченко, підсумковий випуск — В’ячеслав Афутін. Гостьові студії вели по черзі Анатолій Єрема і Ганна Чередниченко, спортивні новини — Дарина Кузнєцова. У блоці були такі сюжети:

• про роботу українських аеророзвідників на південному напрямку фронту,
• про толоку в ліцеї в Циркунах під Харковом після окупантів,
• про евакуацію з Бахмута і Слов’янська,
• про змагання зі спортивних танців у Києві,
• два оглядових сюжети про проміжні вибори в США і можливий вплив їхніх підсумків на американську підтримку України,
• про виділення ЄС 18 мільярдів євро Україні,
• про 11 тур чемпіонату країни з футболу,
• про новий безпілотник «Боривітер», розроблений волонтерами в Запоріжжі,
• про військову «Нону», яка вижила під бомбардуванням Охтирки у перші дні війни,
• про роботу лікарів у бомбосховищах в пологовому будинку і лікарні в Ніжині,
• про вінницький притулок для собак, вивезених з окупованих та прифронтових територій,
• про те, як різні київські бізнеси прилаштувалися працювати без електрики,
• про те, як працюють київські школи в умовах постійних відімкнень електрики,
• про те, як черкаські медики роблять операції в умовах відімкнення електрики,
• про дружину «азовця», який перебуває в полоні,
• про німецького дизайнера, який підтримує Україну,
• про незрячого музиканта, який щодня підтримує сусідів з першого дня великої війни,
• про радіодиктант Національної єдності,
• про нові українські безпілотники-розвідники «Чаклун», які виготовляють для армії у Дніпрі,
• про жительку села Ягідне на Чернігівщині, яка з трьома малими дітьми місяць провела під окупацією в шкільному підвалі,
• про українську збірну зі скелетону.

Були прямі ввімкнення:

• про наслідки ворожого обстрілу Нікополя,
• з Краматорська про ситуацію на сході,
• про візит в Україну представниці США в ООН Лінди Томас-Грінфілд,
• два ввімкнення з США про перебіг виборів,
• із Запоріжжя про наслідки обстрілів області і про ситуацію з постачанням електроенергії.

Гостями ефірного блоку були:

• Федір Веніславський, голова Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, про президентський законопроєкт щодо продовження воєнного стану і мобілізації, про заборону виїзду чоловіків з України, про перспективи боротьби з іранськими балістичними ракетами;
• Ігор Терехов, міський голова Харкова, про ситуацію з енергопостачанням, про зупинку метро, про підготовку влади міста до можливих повних відімкнень енергопостачання;
• Павло Кириленко, голова Донецької ОВА, про ситуацію на Донеччині, про повернення людей на Донеччину і евакуацію, про ситуацію з енергопостачанням і опаленням по області;
• Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства, про результати роботи «зернового коридору», про втрати українського агросектора від війни, про урядові програми підтримки аграріїв, про проблему зберігання залишків врожаю;
• Валерія Коломієць, заступниця міністра юстиції, про законопроєкт ВР про відповідальність за катування, про обмін винних у воєнних злочинах, про екстрадицію воєнних злочинців;
• Володимир Кондрашов, речник Держспецзв’язку, про кібербезпеку України, про найвищий рівень кібератак і як з ними бореться держава, про поради щодо особистої кібербезпеки;
• Юрій Ігнат, речник Повітряних сил, про переваги систем NASAMS, які вже отримала Україна, про перспективи посилення української ППО, про роботу ППО цієї доби;
• Сергій Череватий, речник Східного угруповання, про ситуацію на фронті на Донбасі;
• Олег Устенко, радник президента з економічних питань, про очікувані 18 мільярдів євро допомоги від ЄС, про фінансування дефіциту бюджету в наступному році, про повоєнне відновлення, про умови залучення інвестицій в українську економіку, про репарації з Росії;
• Роман Світан, полковник української армії, про загрози від іранських балістичних ракет, про те, що може Україна з союзниками протиставити балістичним ракетам ворога;
• Руслан Соболь, голова Асоціації підприємств малого і середнього бізнесу, про виживання бізнесів у умовах проблем з енергозабезпеченням, про оподаткування електрогенераторів;
• Ігор Назаровець, експерт з ремонту побутової техніки, про те, як зберегти побутову техніку при постійних відімкненнях електрики;
• Андерс Аслунд, економіст, експерт Атлантичної ради, про підтримку України США в разі перемоги республіканців на проміжних виборах, про незадоволення американців тим, що ЄС допомагає Україні менше за США;
• Павло Лисянський, правозахисник, про розголос особистостей російських воєнних злочинців, про депортацію українських людей з окупованих територій, про проблематику визнання російського геноциду українців світом;
• Валерій Чалий, надзвичайний і повноважний посол України в США (2015–2019), про очікування щодо підтримки України за підсумками проміжних виборів у США, про специфіку формування американської зовнішньої політики, про запобіжник у вигляді лендлізу, про імовірні зміни політики США стосовно Ірану і Китаю, про імовірність втручання росіян у вибори в США;
• Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», капітан першого рангу в запасі, про оборонні лінії ворога на Донбасі, про ситуацію на східному фронті загалом, про передумови до переговорів України з Росією;
• Катерина Прохазкова, китаєзнавиця, аналітикиня проєкту Simopsis, про використання китайськими медіа російських фейків, про співпрацю китайських та російських пропагандистських медіа, про те, як в Китаї сприймають війну в Україні, як змінювалася риторика китайським пропагандистських медіа за місяці війни, про співробітництво Китаю з Росією (записане інтерв’ю Роксолани Лісовської).

Крім того, в ефірі були:

• вечірнє відеозвернення президента Зеленського,
• документальний фільм з серії «Герої» про волонтерський рух «Зграя»,
• документальний фільм про вбитого окупантами волонтера з Бучі,
• сатиричний фільм / мультфільм «Бункер».

Порушення стандартів. Стандарт достовірності порушували багато — 26 разів. Із них 18 — новини, подані без перевірки зі сторінок у соцмережах та з телеграмканалів. Початки обох випусків новин інакше як «оглядом фейсбуків-телеграмів» я б не назвав, по 7-8 повідомлень ішли з посиланнями на ці сторінки і канали! Для Суспільного це ганьба, на моє переконання.

Було також кілька узагальнених розмитих псевдопосилань («у міськраді зараз кажуть», «місцеві розповідають», «люди кажуть»). Був час, що новинарів Суспільного ми зуміли відівчити від подібного. Тепер вони до того повернулися, на жаль. Більше того, роблять запросто навіть повністю абстрактні псевдопосилання («точно знаємо», «ми знаємо», «маємо інформацію», «нам відомо»). І було одне узагальнене псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки («Ряд експертів також сумніваються, що підтримка республіканців України буде на тому ж рівні»).

Стандарт точності. Було 9 порушень стандарту. В одному з БЗ радник керівника ОП Подоляк «виглядав» як радник президента США з нацбезпеки Саліван, а Саліван — як Подоляк. Той самий випадок, коли як не намагалися змонтувати «під текст», але, як завжди в таких випадках буває, «щось пішло не так». Бо хибним є сам підхід.

Розмову з експертом Русланом Соболем про виживання різних бізнесів в умовах проблем з енергозабезпеченням чомусь «ілюстрували» фото неосвітлених вулиць Києва. В тому числі було навіть те фото, яке раніше було видане за нібито наслідки блекауту і всіляко публічно розвінчане, бо до відімкнень електрики не має жодного стосунку. Розмова з заступником міністра аграрної політики про урядові програми підтримки аграріїв була «перекрита» архівним «вінегретом» відео, де докупи змішали і жнива, і оранку. Розмову із заступницею міністра юстиції Валерією Коломієць про різні аспекти покарання російських воєнних злочинців «ілюстрували» відео якихось приміщень (імовірно, катівень окупантів? про це можна було хіба лише здогадуватись).

Несподівано багато було фактичних неточностей. У огляді сумарної кількості повітряних тривог по Україні в жовтні була дуже якісна інфографіка, але була фактична помилка. За кадром говорилося, що «найменше сигнал повітряної тривоги в жовтні чули мешканці Закарпаття — 39 годин». При цьому на самій інфографіці ще менше було показано по Львівщині — 12 годин. Тобто одне з двох чисел було явно неточне. Одного разу ведучий Анатолій Єрема критично обмовився, коли казав, що «за інформацією нашого Головного управління розвідки, Росія вже використала понад 80 своїх високоточних ракет». Насправді йшлося про 80 відсотків. Також ведучий Анатолій Єрема представляв Федора Веніславського як «члена Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки». Так само було представлено нардепа і в титрі. Веніславський же є не членом, а головою цього комітету. Фактична помилка була в перекладі синхрону в сюжеті Роксолани Лісовської: «...фінансовий пакет від ЄС у розмірі до 1,5 млрд на місяць, що на загальну суму становитиме до 80 мільярдів євро». Насправді ж ішлося про 18 мільярдів євро.

Стандарт відокремлення фактів від думок журналісти Суспільного порушили 21 раз, з них 19 — суб’єктивні думки журналістів у новинах. Щоправда, з цих 19 порушень 17 припадали на спортивні новини. Це — окрема історія, бо спортивні новини у нас заведено робити на суцільних емоціях, оцінках і сумнівній образності. Ось так, наприклад: «буквально застрибнув на п’єдестал, вигравши бронзу в своєму коронному опорному стрибку». Або ж «на тлі юних партнерів виглядає мастодонтом, обвішаним горою м’язів, але щасливим, що конкуренція в команді зростає». Красиво, що тут скажеш! Але це не новини, а есеї на тему спорту. Плюс додали Суспільному добру третину всіх грубих порушень стандартів цієї доби.

Стандарт повноти інформації. Експертку Катерину Прохазкову представляли як «китаєзнавицю, аналітикиню проєкту Sinopsis». Слід було, звісно ж, пояснити, що це за проєкт такий, хоча би сказати, з якої він країни (ймовірно, з Чехії, але це не точно). Бекграундове відео візиту в Україну радника президента США з нацбезпеки Салівана не було позначене датою події, і навіть просто як архівне не було позначене. У двох випусках новин.

Резюме. Новинна складова блоку Суспільного цієї доби була такою: 4 репортажних сюжети (це з 22 сюжетів загалом, більшість з сюжетів були нарисами), 6 прямих ввімкнень. У гостях побувало 17 людей, із них 5 були ньюзмейкерами, 3 речника, один радник і 8 експертів.

Грубих порушень стандартів цієї доби було багато як для Суспільного — 59. Переважно порушували стандарт достовірності (26 разів) і відокремлення фактів від думок (21 раз).

Проявів політичного піару, проросійських нартивів і токсичних медіаперсонажів у блоці Суспільного цієї доби не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні 8 листопада

• Російських боксерів вигнали зі світових рейтингів.
• Росіяни скинули з безпілотника вибухівку на село в Сумській області.
• Партизани спалили церкву з окупантами біля Мелітополя, — мер.
• Одразу чотири українських фільми номіновані на премію Європейської кіноакадемії.
• Росіяни усунули від влади місцевих колаборантів у Маріуполі, — ССО.
• Росія і Китай домовилися проінвестувати спільні проєкти на 1,3 мільярда доларів.
• Туреччина почала частково платити за російський газ рублями.
• Деталі на іранських дронах виготовили після 24 лютого, — розвідка спростовує заяви Ірану.
• Білорусь разом із Росією формує угруповання військ, — Генштаб.
• Обговорювали «зниження ядерних ризиків». У Білому домі прокоментували інформацію про переговори радника Байдена з Кремлем.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків. Структура блоку каналу «Ми — Україна» була розбитою на двогодинні частини, кожна з яких починалася випуском новин (30-хвилинним опівночі і 20-хвилинними о 2-й і 4-й ночі). Решту часу займали гостьові студії. Усі студії були прямоефірні (це добре порівняно з тим, як заповнювалися ці нічні блоки іншими учасниками телемарафону), в новинах із другого випуску домінували повтори одних і тих же інформацій і сюжетів.

Структура ефірного блоку каналу «1+1» спочатку була логічною. Ефірні години з 6-ї по по 9-ту починалися випусками новин (перший був 15-хвилинним, наступні 30-хвилинними), продовжувалися гостьовими студіями (із 6:15 по 7:00 був повтор гостьової студії «Нічної варти», чесно позначений як повтор титром). Потім навіщось о 9-й був цілий годинний випуск новин, який майже повністю складався з повторів сюжетів і коротких повідомлень, які вже виходили в ефір у попередніх випусках, новим в цьому випуску було єдине пряме ввімкнення з Брюсселя. Після чого була годинна ж гостьова студія. Остання година знову складалася з півгодинного випуску новин і півгодинної гостьової студії.

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була звичною: кожна ефірна година починалася коротким випуском новин і продовжувалася гостьовою студією, в якій час від часу гостьові ж ведучі начитували «оперативні новини». Випуски новин були різної тривалості — то 15 хвилин, то 10, то 20. Переважно у цих випусках були суцільні повтори одних і тих же повідомлень і сюжетів з мінімальними оновленнями. Як я вже писав раніше, це насправді не новини, а імітація новин.

Блок Суспільного почався з півгодинного випуску новин. Далі була півторагодинна гостьова студія. О 20-й годині в ефір виходив годинний підсумковий випуск дня, після якого були гостьові студії, частково доповнені документальними фільмами. А о 23:45 були спортивні новини.

Новинна складова. Новинна складова ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була такою: два репортажних сюжета, три прямих ввімкнення і три гостя-ньюзмейкера.

Новинна складова блоку каналу «1+1» була такою: на 6 годин ефіру було лише 3 репортажних сюжети (з 11 сюжетів загалом), 4 прямих ввімкнення і лише двоє гостей-ньюзмейкерів у студії.

Новинна складова блоку каналц «Рада» була такою: жодного репортажного сюжету (всі 4 сюжети в ефірі каналу цього дня були нарисами). Було 7 прямих ввімкнень, але майже всі вони були неподієвими. Трохи «реанімували» новинну складову гостьові студії, де цього дня побувало 14 ньюзмейкерів (з 21 гостей загалом).

Новинна складова блоку Суспільного була такою: 4 репортажних сюжети (з 22 сюжетів загалом, більшість із них були нарисами), 6 прямих ввімкнень. У гостях побувало 5 ньюзмейкерів.

Гостьові студії. У гостьовій студії каналу «Ми — Україна» цієї ночі побувало загалом 15 гостей. Гостьові були переважно «експертими» — загалом у гостях каналу побувало 10 експертів. Було також 3 ньюзмейкери, один речник і один учасник подій.

У гостьових студіях телеканалу «1+1» цього дня побувало 10 гостей. Із них двоє були ньюзмейкерами, троє експертами і ще п’ятеро — учасниками різних подій.

У блоці телеканалу «Рада» цієї доби побував загалом 21 гість, з них 14 були ньюзмейкерами, 3 речники, 2 радники і 2 експерти.

У студії Суспільного побувало загалом 17 людей. З них 5 були ньюзмейкерами, 3 речники, один радник і 8 експертів.

Порушення стандартів. Порушень стандартів в ефірному блоці телеканалу «Ми — Україна» було, як на мене, багато — 155 загалом, із них найчастіше журналісти каналу порушували стандарт відокремлення фактів від думок (82 рази) і найбільше з цих порушень було суб’єктивних міркувань журналістів у новинах (де цих міркувань не повинно бути за визначенням). Стандарт достовірності також порушували багато — 44 рази, і це були як інформації, без перевірки ретрансльовані з соцмереж і телеграмканалів, узагальнені розмиті посилання на джерела фактичної інформації і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 21 раз, переважно це були невідповідності між картинкою і текстом. Інші стандарти порушували небагато.

Порушень стандартів у блоці каналу «1+1» було знову багато — загалом 173. Найчастіше журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок (105 порушень) і найбільше цим «грішили» журналісти новин. Стандарт достовірності в різні способи порушували 39 разів, із них третину становили узагальнені посилання на авторство суб’єктивних думок. З 22 порушень стандарту точності майже всі були невідповідностями між картинкою і текстом за кадром.

Порушень стандартів у блоці каналу «Рада» було загалом 117. Найчастіше журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок (43 рази). З них найбільше порушень було пов’язано з суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 41 раз у всі можливі способи. З 26 порушень стандарту точності інформації більшість стосувалася некоректного використання картинки, як в коротких новинних формах, так і в прямих ввімкненнях, і у спробах «ілюстрування» розмов з гостями. Порушень інших стандартів було порівняно небагато.

У блоці Суспільного грубих порушень стандартів цієї доби було надзвичайно багато — 59. Переважно порушували стандарт достовірності (26 разів), причому левову частку цих порушень склали інформаці і відео, які подавали без перевірки зі сторінок в соцмережах чи з телеграм-каналів. 21 раз грубо порушували стандарт відокремлення фактів від думок. Щоправда, 17 з цих порушень були суб’єктивними міркуваннями журналістів спортивних новин (це така манера під назвою «спортивна журналістика», замість фактів — побільше власних емоцій). Інші стандарти порушували небагато, хіба що несподівано багато (4) було фактичних помилок.

Прояви політичного піару. У блоці телеканалу «Ми — Україна» проявів політичного піару цієї доби не було.

У блоці «1+1» був один прояв політичного піару — типовий «паркетний» матеріал про робочу поїздку першого віцеспікера Корнієнка до Франції.

У блоці телеканалу «Рада» цього дня було 6 проявів політичного піару. Два повідомлення були присвячені робочій поїздці першого заступника голови ВР Олександра Корнієнка до Франції, два — керівнику Офісу президента Андрієві Єрмаку (його допис в соцмережах і повідомлення про засідання робочої групи). Крім того канал знову надав трибуну для самопіару лідерці «Батьківщини» Юлії Тимошенко і абсолютно невиправдано повністю транслював рутинний брифінг заступника керівника ОП Кирила Тимошенка.

У блоці Суспільного проявів політичного піару не було.

Російські наративи і токсичні медіаперсонажі. В ефірних блоках «Ми — Україна», «1+1» і Суспільного цієї доби не було ні проросійських наративів, ні токсичних медійних персонажів.

У блоці телеканалу «Рада» російських наративів не було, а гостьові студії вели двоє токсичних ведучих — Ольга Нємцева і Максим Зборовський.

Скриншот відео: ТСН/YouTube