«Детектор медіа» продовжує відстежувати якість контенту інформаційних каналів. Ми дали декілька ґрунтовних моніторингових оглядів, у яких аналізували весь обраний редакцією день, разом новини та гостьові студії. Цього разу ми подаємо короткий огляд тільки новин кількох каналів у праймі.

У свій прайм-тайм 20 квітня 5 канал першою ж новиною повідомив про затримання колишнього народного депутата. Подробиць небагато, гарячу інформацію видають, як є — лише начиткою в студії, перекриваючи її переважно архівним відео. Тут ще не з’ясували, в чому саме цього разу звинувачують політика, тому просто перераховують закиди з Facebook Сергія Лещенка й компілюють уже відомі факти: «Як повідомляє народний депутат Сергій Лещенко у Facebook, Мартиненко організував корупційні схеми й перераховував гроші на свої рахунки у Швейцарії. Також нардеп звинуватив Мартиненка у причепності до постачання урану до України за завищенною ціною. Коли у 2015 році інформація про оборудки почалася ширитися, Мартиненко склав свій депутатський мандат. У січні 2016-го нардепа допитали в НАБУ. Зауважимо, напередодні в ефірі 5-го каналу директор НАБУ Артем Ситник заявив, що Антикорупційне бюро отримало відповідь від іноземних колег у справі розслідування оборудок Мартиненка».

«112» подає резонансну подію третьою новиною випуску, але вже включенням із-під НАБУ. Щоправда, в «анамнезі» повідомлення йдеться лише про раніше відоме провадження щодо «Енергоатому», хоча затримання відбулося в рамках справи щодо «СхідГЗК».

У свій прайм-тайм о 20:00 канал «24» майже піввипуску присвятив затриманню Мартиненка. Спершу — включення з-під НАБУ, де позицію обвинувачення передає кореспондент, а захист дають включеним синхроном. Далі — інтерв’ю-коментар із головою Громадської ради НАБУ Олексієм Гриценком, який раніше повідомляв про обставини затримання Мартиненка. Ця бесіда виділила канал «24» з-поміж інших, але Гриценко тут говорить не про обставини, а дає оцінки: називає затримання історичною подією, про яку писатимуть мемуари, на питання журналіста ділиться роздумами, чи «захворіє» Мартиненко за прикладом Насірова тощо. Тож інформаційна цінність такого включення досить сумнівна, але саме звернення до нього виправдане. Треба було лиш точніші запитання ставити.

Далі у випуску «24» подають історію розслідувань щодо Мартиненка. Але архівне відео не позначають, і глядач потрапляє в сумбур: не зрозуміло, де минуле, а де теперішнє.

Включення з-під НАБУ о 20:00 та через годину на каналі «24» майже ідентичні — вже впала темрява, а звороти в тексті кореспондента не змінилися. Наприклад, на «112» під час включення о 21:00 вже додали коментар прес-секретаря НАБУ щодо підстав затримання і деталей провадження. Тому заява Мартиненка в цьому випуску, поширена «Народним фронтом», цілком добалансовує ефір. На «24» ж заяву Мартиненка виділили окремим матеріалом, а наступним БЗ подали ше й коментар «Народного фронту», аналогічного сенсу. Тож меседж про «політичне переслідування» акцентований двічі.

Останню третину випуску від 21:00 на каналі «24» у студії говорять із Сергієм Лещенком. І хоча йому ставлять кілька незручних запитань — чи отримав він матеріальну сатисфакцію за критику Мартиненка, все ж не зрозуміло, чому десять хвилин Лещенка в ефірі редакція вважає інформативнішим за збалансований та повний журналістський матеріал, без перебору аргументів однієї чи іншої сторони.

21 квітня у випуску о 20:00 справа Мартиненка — друга тема випуску після новин із АТО. У включенні з суду кореспондент Роман Пагулич кілька разів назвав суддю Олександра Бобровника Бобровниковим. Звісно, ніхто не застрахований від обмовок, але мовою стандартів це зветься неточністю.

Вже в наступному сюжеті, підготовленому завчасно, той же автор називає прізвище судді коректно. Але й тут не обійшлося без прикрості: посилаючись на невідомий документ про нібито результати негласного стеження за суддею Бобровником, автор не вказує ні коли й ким велося провадження, ні що за документ він показує глядачам, ні звідки цей документ узято й чому йому варто довіряти. Уся відповідальність за достовірність лежить на титрі «facebook.com».

На екваторі випуску, щойно ведуча Христина Стець підвела до сюжету про наслідки негоди, ефір перевели на включення із судового засідання у справі Мартиненка. І тут знову неоднозначні відчуття: з одного боку, новини демонструють оперативність — глядач наживо стежить за процесом, а з іншого — 16 хвилин затягнутих процесуальних суперечок цілком можна було замінити хвилиною інформативного та стислого закадрового тексту, присвятивши дорогоцінний час випуску іншим важливим темам. Так, на «112» не робили культу зі справи Мартиненка і встигли розібратися в черговому скандалі між членами НАЗК, а 5 канал продовжив медичну серію — розбиралися, чи продаються в Україні російські ліки.

22 квітня «112» та 5 канал продовжують стежити за новинами у справі Мартиненка, але з усе меншим завзяттям. На «112» після репортажу про обрання запобіжного заходу Миколі Мартиненку стисло повідомили, що суд відпустив під особисте зобов’язання ще одного фігуранта справи «СхідГЗК» Сергія Перелому. На 5-му каналі про резонансні суди говорять у першу чергу, але дуже стисло, лише анонсуючи сюжет, який готується до ефіру. Змістовний сюжет Юлії Божко вийшов вже в центральній частині випуску. На каналі «24» не обмежилися Мартиненком і Переломою, хоча журналіст некоректно називає ухвалу суду «вироком», у цій темі канал «24» окреслив ширші горизонти, ніж просто судовий репортаж. Це єдиний із трьох інформканалів, на якому розповіли, що в межах провадження допитали нинішнього й колишнього міністрів енергетики, а також повідомили, що двоє фігурантів «справи Мартиненка» втекли за кордон. Щоправда, єдиною позицією тут є коментар прокурора САП Романа Симківа.

Далі в ефірі «24» підняли ще одну тему, якої не було в новинах інших інформаційних телеканалів — про вихід під заставу фігурантів гучного розслідування Panama Papers, засновників компанії Mossack Fonseca Рамона Фонсеку та Юргена Моссака. Тут, між іншим, наголошується, що у скандалі фігурують 12 глав держав, «зокрема й український Президент Петро Порошенко». Передував цьому повідомленню сюжет про скандал із приховуванням декларацій прокурорів у реєстрі НАЗК. В одному з коментарів до сюжету активістка Олександра Устінова називає це впливом президентської вертикалі. Тож ці дві, здавалося би, не пов’язані між собою новини виглядають блоком, присвяченим корупційним зв’язкам Президента та його оточення.

24 квітня в контексті справи Мартиненка на «112» повідомили тільки про двох нових фігурантів. Навіть не подали бекґраунду про суть справи. На 5-му стримано і стисло повідомляють про дисциплінарне провадження стосовно судді Бобровника. На каналі «24» цьому присвячують цілий сюжет, поєднуючи історію гучних слухань під головуванням судді з наявністю дисциплінарного провадження через невсвоєчасне внесення рішень (яких саме?) до реєстру. Тож у сюжеті переважають обвинувальні акценти. Ані 5-й, ані канал «24» не звернулися по коментарі до експертів, щоби пояснити глядачам, як пов’язані дисциплінарна справа й участь судді у гучних процесах. І чи пов’язані взагалі.

Про вимоги відставки президента ПАРЄ Педро Аграмунта на каналі «112» вийшов повноцінний сюжет о 19:00, а о 21:00 тут обмежилися БЗ з синхронами Аграмунта та віце-президента ПАРЄ, представника українського МЗС Георгія Логвінського.

На 5-му у вечірньому праймі обмежилися короткими БЗ. І навіть дещо применшили роль української делегації, яка виступила чи не ініціаторкою такого «перевороту»: «Ведучий: Педро ж Агромунт неодноразово виступав за зняття з них цих обмежень, а в березні разом із росіянами полетів до Сирії. Обурення із цього приводу висловила низка іноземних делегацій ПАРЄ, серед яких і українська».

Про скандал у ПАРЄ канал «24» подає сюжет майже наприкінці випуску — між кримінальними новинами та виборами у Франції. Автор додає кілька емоційних висловів за кадром, наприклад, зворот «що цікаво». Але це ніщо порівняно з емоційністю в сюжеті про вибори у Франції. У закадровому тексті від Наталі Соліної — набір політінформації, насичений оцінками (і в даному випадку претензії не так до їхнього змісту, як до невідокремлення суджень від фактів): «Кор.: Руку до сьогоднішніх подій доклала Москва, яка активно почала нарощувати євроскептицизм близько трьох років тому. Одночасно з ростом потоку біженців, росла і популярність неонаціоналістичних ідей. Тому об’єдані ненавистю до Євросоюзу, Шенгену, Єврозони, нелюбов’ю до біженців та жорсткою антиісламістською риторикою, праві європейці приготувалися до сезону виборів. І їх об’єднують симпатії до Владіміра Путіна, тобто популістського лідера, який кидає виклик Заходу та ігнорує прийняті там політичні умовності».

 За результатами аналізу висвітлення топових тем у новинах трьох інформаційних каналів, помітно, що розвиткові гучних тем приділяють мало уваги. Якщо в перший день затримання справа Мартиненка була темою № 1, то на четвертий день в окремих випадках навіть не приділяють увагу бекґраунду. Помітно вирізняється канал «24» у своєму прагненні знайти ексклюзивний аспект гучної справи, але в результаті таких спроб глядач отримує перебір аргументів однієї зі сторін, а не цінну інформацію.