Надзвичайний стан в енергетиці та чимраз песимістичніші прогнози урядовців про брак вугілля все активніше на означеному тижні пов’язують із блокадою залізниці на Донбасі. Ці ж тези під кінець тижня вже транслюють представники Блоку Петра Порошенка. В ефірі каналу «Україна» вони навіть виглядають єдиним фронтом із представниками бізнесу Ріната Ахметова.

А от кардинальні опоненти в питаннях блокади об’єдналися у протидії переходу на цифрове мовлення. Якщо минулого тижня страшною реформою цифрового телебачення лякали своїх глядачів тільки на «1+1», то на цьому тижні до «Плюсів» приєднався «Інтері». Під різними приводами, але єдині в одному: «Мільйони глядачів позбудуться своїх улюблених каналів».

6 лютого, понеділок

Майже всі вечірні випуски починалися наслідками негоди та проблемами на дорогах Києва та інших регіонів.

Так розпочався випуск на ICTV: «Сьогодні Київ став у шалених заторах. Було рекордних 10 балів. Причина традиційна: пішов сніг і комунальні служби чомусь знову відреагували запізно». «Даже незначительное ДТП и движение парализовано. В связи с погодными условиями в столице ввели специальный режим дорожного движения. А общественный транспорт ездит не по графику, потому что предсказать время задержек невозможно. Коммунальщики не успевают убирать снег с проезжей части», — повідомили в ефірі каналу «Україна». «Київ о 8-й годині ранку, рідкісна комунальна машина. На інших вулицях не так комфортно, тут буксують», — розповів Станіслав Фещенко на «1+1». «За ночь снега в Киеве нанесло столько, что утром определить, где дороги, а где тротуары оказалось довольно сложно. В столице водители застряли в десятибалльных пробках, а пешеходам пробираться на работу приходилось через сугробы», — передав Станіслав Кухарчук на «Інтері». На СТБ навіть проінтерв’ювали водія телеканалу. А от коментарів від тих, хто має вирішувати проблеми міста, замало на всіх цих каналах.

Тим часом у студії 5-го каналу ведучий Віталій Гайдукевич повідомив: «До 20-ї години до Києва не пускатимуть вантажівки. У мерії кажуть: причина тому сніг. Місто зараз прибирає майже 600 одиниць техніки та понад 2000 комунальників. За минулу ніч на київські дороги було висипано понад 1700 тонн солі плюс майже стільки ж піско-соляної суміші. Вдень столичний голова дав розпорядження поліцейським евакуйовувати ті автівки, які заважають прибиральній техніці». Це і все, що хотіли сказати тут про ситуацію на дорогах. На відеоряді тільки снігоприбиральна техніка та завзяті комунальники (схоже, біля КМДА). Доповнюють цю інформацію три коментарі: міського голови Києва Віталія Кличка, представників поліції та «Київавтодору». Жодного слова про затори, обурених водіїв, незручності на дорогах та неприбрані двори.

Це не єдиний випадок дифірамбів владі у новинах 5-го цього дня. Укотре похвалили уряд за підвищення мінімалки: «Володимиру Гройсману сьогодні звітували про підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень, мовляв це дало нові робочі місця і детінізацію економіки», — повідомив ведучий. Далі коментує сам Гройсман: «Жодних підстав говорити про негативні наслідки сьогодні немає. Хочу ще раз підкреслити, що в бюджетній сфері в нас є достатньо ресурсів для того, щоб підвищити мінімальну заробітну плату, підвищити заробітну плату вчителям, які важко працюють, і лікарям, які важко працюють, відповідно на 50 % і на 30 %».

За наявності в інформаційному просторі низки експертних коментарів, що наголошують як на позитивних, так і негативних наслідках зростання мінімалки, подібні «новини» — не тільки незбалансовані, а ще й відверте підігравання уряду. Самі заяви урядовців — лише частина правди. А ретранслюючи заяви прем’єра, журналісти не дають жодних незалежних оцінок. Схожі повідомлення також вийшли на ICTV, каналі «Україна», «1+1» «Інтер» та СТБ:

-              «У січні надходження до бюджету єдиного соціального внеску збільшилося майже в два мільярди, порівняно з січнем 2016 року. Також Володимир Гройсман закликав на чинити тиску на бізнес» (ICTV);

-              «Повышение минимальной зарплаты до 3200 гривен — правильное решение, подсчитал премьер Владимир Гройсман с главой фискальной службы и министрами финансов и соцполитики» («Україна»);

-              «Фіскальна служба звітує, у перший місяць року в країні з'явилося 28 тисяч нових приватних підприємців. Таким чином, зазначив глава уряду, підвищення мінімальної зарплатні веде до детінізації економіки і зменшення безробіття» («1+1»);

-              «А вот как тратят казенные деньги, — сегодня рассказывал премьер Владимир Гройсман. Сообщил, о том, что решение повысить минималку принесло позитивные результаты уже по итогам января» («Інтер»);

-              «Масові звільнення через мінімалку — не все інше, як перебільшення. Заявив сьогодні Володимир Гройсман» (СТБ).

Але не все так гладко в уряді. Міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що звертається до НАБУ та НАЗК стосвно перевірки, чиїм коштом очільник ДФС Роман Насіров відвідував у США інавгурацію Дональда Трампа. 5 канал бекґраудом нагадав січневі коментарі Насірова для ЗМІ про те, що він поїхав на запрошення й не знає, скільки коштувала така поїздка. ICTV крім того, що нагадали про цей коментар, повідомили, що направили Насірову письмовий запит щодо роз’яснення обставин поїздки.

Незбалансовано подали інформацію на «1+1» та «Інтері». «Роман Насіров відмовився коментувати критику Данилюка», — лише повідомили на «Плюсах», не пригадавши попередніх заяв керівника ДФС.На «Інтері» й цього немає, тільки «догана» від Данилюка.

У новинах 5-го в повідомленні про погоджувальну раду парламенту наголосили: «Ведучий: Водночас через загострення ситуації на сході "Батьківщина" вимагає запровадження воєнного стану, а в Блоці Петра Порошенка не виключають такого розвитку подій в разі масштабної ескалації на Донбасі». У цьому повідомленні включені коментарі Юлії Тимошенко та Ірини Луценко від відповідних фракцій. А ось заяву «Народного фронту» подано далі окремою «новиною», якщо це повідомлення можна так назвати:

«Ведучий: У фракції “Народний фронт” чекають від глави держави плану звільнення Донбасу і Криму, який має підтримати парламент.

Максим Бурбак, голова фракції “Народний фронт”: Люди і наше населення, яке перебивають, вони і несуть на собі тягар війни. Вони цілком справедливо потребують оголошення стратегії плану дій щодо повернення окупованих територій Криму іДонбасу до України».

На каналі «Україна» сюжет із погоджувальної ради здебільшого ретранслює партійні заяви. У кореспондента Едуарда Ганішевського вийшло щось середнє між репортажем та попурі з політичних заяв.

«Экология, местное самоуправление, защита прав переселенцев. Депутаты составили план работы на текущую пленарную неделю», — розпочинає у студії ведуча Олена Кот. Але в сюжеті не про це. Розпочали з ситуації в Авдіївці, а далі — БПП закликає не сваритися, «Народний фронт» — добудувати стіну на кордоні, Ляшко дає «рецепт безопасности для Украины на мировой арене». Над чим же працюватимуть у парламенті наступного тижня, так і не розкрили, фінальний закадровий текст обмежився переліком без конкретики: «Кор.: И о планах на неделю: в основном депутаты будут рассматривать законопроекты, оставшиеся с прошлой сессии. Главным образом это вопросы экологии, информатизации, защиты переселенцев, агрополитики и децентрализации».

Наступний сюжет від Анни Грішиної та Валерії Шапоренко — про «загрозу енергетичного колапсу». Звинувачують в  усьому блокаду залізниці: «Кор.: Из-за блокады Славянская ТЭС уже перешла в аварийный режим работы. Ее мощности едва хватает, чтобы отапливать Николаевку и Славянск».

Автори не вказують джерела цих суджень, хоча інформація про запаси вугілля — як строки надання безвізу — мінлива в заявах політиків: то вистачить до кінця березня, то до початку лютого.

Із початку лютого у ЗМІ циркулювали заяви і про можливість повного відключення Слов’янської ТЕС із 5 лютого, і про її перехід на аварійний режим уже 2 лютого (без вказання залишків палива). Цікаво, що у відповіді на запит «Громадського» ПАТ «Донбасенерго» повідомили: Слов’янська ТЕС перейшла на аварійний режим роботи з 14 лютого і залишки палива є тільки на 7-8 діб. Тобто досить суперечливі дані в сюжеті «України» подано як доконаний факт. Тут варто нагадати, що канал, як і ТЕС та антрацитові шахти, що розташовані на окупованих територіях, належать холдингу Ріната Ахметова.

Далі в сюжеті — дещо маніпулятивний коментар: «Юрий Гримчак, советник министра по вопросам оккупированых территорий Украины: Якщо повністю блокувати все, як пропонують, то завтра без води залишиться Маріуполь, Авдіївка. Авдіївка залишиться без електроенергії (склейка. — Ред.). Вони перебили електроенергію і поставили місто фактично на грань катастрофи. Сьогодні стовідсоткова блокада зробить те саме».

Перескакування з блокади до наслідків обстрілів в уяві глядача може злитися в суцільну картину, а отже створити хибне враження, що світла й води в Авдіївці не було також через блокаду.

Далі у випуску поширили заяву гендиректора «Київенерго» (входить до холдингу ДТЕК Ріната Ахметова) Олександра Фоменка. Він поскаржився на журналістів неназваного ЗМІ (припускаємо, що це були журналісти програми «Гроші» на «1+1»), які навідалися до нього додому. «Александр Фоменко напомнил — он не чиновник, а наемный сотрудник частной компании. А право на частную жизнь любого украинца так же важно, как и право на общественный контроль политиков», — повідомила ведуча.

І куди ж у новинах «України» без сюжету про фонд Ріната Ахметова — чергова зворушлива історія від Вікторії Чистюхіної.

Канал «1+1» не полишає критикувати посадовців НБУ: «Народний депутат Ігор Луценко вимагає від голови НБУ офіційної відповіді, чи зустрічалася пані Гонтарева з головою російського “Зовнішекономбанку” Сєргєєм Горьковим і про що вони домовилися. Сєргєй Горьков — підлеглий російського прем'єра Дмірія Мєдвєдєва і за його офіційною біографією є офіцером ФСБ. “ТСН” також надіслало запит, чекаємо на відповідь», — повідомила ведуча Наталія Мосейчук. А продовжує тему «співпраці з окупантами» коментар нардепа, члена партії «Укроп» Віталія Купрія: «Внесли низку законодавчих ініціатив, направили звернення до Ради нацбезпеки та оборони України з метою посилення санкцій і зупинення фактично діяльності російських банків на території Україні. Позбавити їх ліцензії, щоб вони не підпитували війну».

На «Інтері» у двох матеріалах про роботу парламенту присутні програмні заяви «Опозиційного блоку»: спершу Юрій Бойко наголошує на продовженні переговорів у нормандському форматі, далі — на нібито відсутності коаліції в парламенті. Ці тези фігурували в сюжетах із порушенням журналістських стандартів у попередні тижні. Але цього разу їх подано в матеріалах із коментарями БПП, «Народного фронту», «Батьківщини» та позафракційний депутатів.

А от далі — добірка від політичних коментаторів: Руслан Бортнік та Вадима Карасьова, близьких до «Опозиційного блоку», а також Тараса Загороднього, котрий послуговується «своїми чутками». Всі, як один, підтверджують вигідну для «Опоблоку» тезу: коаліції де-факто немає.

У випуску понеділка ще двічі фігурували представники «Опоблоку»: Олександр Вілкул закликає захистити працівників Нікопольського трубного заводу, а Сергій Льовочкін «считает, что Украина должна изменить свой имидж в глазах мировой общественности».

Ще один підозрілий матеріал на «Інтері» — «розслідування» ситуації з Маріупольським нафтопереробним заводом. «Прошлым летом на территории завода появились автоматчики без знаков отличия, они выгнали вооруженных полицейских, которые особо не сопротивлялись и в течении десяти дней грабили и вывозили уникальное оборудование. Правоохранители при этом преступникам практически не препятствовали», — заявляє ведуча Наталія Бєлишева. Це лише анонс, із якого вже зрозуміло, кого автори вважають «крайніми», не втрачаючи нагоди зайвий раз про це заявити: «Наша редакция получила данные о возможном прикрытии, даже организации этого преступления высокопоставленными правохранителями. Больше подробностей об этой истории завтра в нашем материале».

7 лютого, вівторок

Енергетична криза, Україна залишиться без світла вже з весни, віялові відключення — такі перспективи малюють новини цього дня. Головний автор таких прогнозів — міністр енергетики Ігор Насалик.

-              «За його словами, якщо блокування поставок енергетичного вугілля із зони АТО триватиме, світло в домівках українців почне зникати вже з кінця березня. Адже наявних запасів вугілля на вітчизняних теплоелектростанціях вистачить лише до кінця зими», — ICTV.

-              «Міністр припускає: віяльні відключення електроенергії можуть бути, якщо ситуація і надалі буде загострюватися. Втім, зі слів міністра, потреби в блокуванні наразі немає, адже Україна не торгує з бойовиками. Усі переміщення вугілля є легальними і не суперечать українському законодавству», — 5 канал.

-              «Если уголь из оккупированных территорий перестанет поставляться на украинские ТЭС, ведомство, конечно, найдёт ему замену, заверил министр. Будут покупать топливо в ЮАР, Австралии и Китае», — «Інтер».

Ці три канали подали заяви міністра без жодного критичного осмислення чи доповнення експертними коментарями. Тут важливо розуміти, що йдеться не просто про «паркет», а про поширення контроверсійних тез, що їх критикували чимало експертів і що можуть мати на меті навіть лобіювання певних бізнес-інтересів.

У новинах каналу «Україна» заява Насалика включена до сюжету. Всі коментарі в матеріалі Вікторії Малосвітної зводяться до того, що блокування поставок вугілля треба припинити, від блокади потерпає економіка й кожен українець: «Кор. (Виктория Малосвитная): Быстро заменить топливо из Донбасса невозможно. Импортное не лучший вариант. В профильном министерстве говорят, что ждать угля из-за рубежа придется около двух месяцев и он дороже. Потому дополнительные 20 миллиардов на его покупку придется искать украинцам в своих карманах».

Звісно, авторка не має виправдовувати блокаду. Але сюжет побудовано виключно на негативних оцінках, що порушує стандарти і є маніпуляцією.

Про сутички при спробі розблокувати залізницю біля Бахмута повідомили на «1+1» та «Інтері». А от 5 канал просто зацитував очільника Донецької поліції Аброськіна: мовляв, блокаду там знято. На «UA: Першому» також передали це повідомлення, а далі у випуску дали позицію блокувальників, які стверджують, що досі тримають цю ділянку під своїм контролем.

На «1+1» сюжет про блокаду розпочали тезами Насалика. Розповіли про спробу розблокувати залізницю. Ігор Бондаренко за кадром подає версії обох сторін сутички: «Кор.: За версією ветеранів АТО, поліція з тітушками їде знімати залізничну блокаду неподалік Бахмута. Версія поліції: розблоковують дорогу, якою, зокрема, їздять швидкі з пораненими військовими. Результат сутички — шість побитих активістів, які звернулися за допомогою до медиків. Аброськін у Фейсбуку викладає відео та пояснення: діяли в межах закону. А в автобусах їхали місцеві робітники з Курахового».

Далі в сюжеті нардеп Єгор Соболєв, соратник одного з ініціаторів блокади Семена Семенченка, коментує ініціативу законодавчо заборонити торгівлю з тимчасово окупованими територіями, а нардеп від БПП Олексій Гончаренко називає активістів блокади диверсантами. Втім, наче і збалансований матеріал не дає зрозуміти, що ж відбувається насправді — чи блокада таки загрожує енергетичною кризою і якими можуть бути реальні наслідки як блокади, так і заходів проти неї або з подолання її наслідків?

Удруге Ігор Насалик з’являється в сюжеті «1+1» від Олександра Романюка. Матеріал базується на висновках блогера Володимира Бойка та має на меті довести нібито співпрацю посадовців Нацбанку з сепаратистами. Блогер стверджує, що НБУ надав «ДНР» український код МФО, а отже «легалізував» торгівлю з окупованих територій. Відповідь НБУ в матеріалі також є. Але передує їй коментар редактора програми розслідувань на «1+1» Олександра Дубінського: «Нацбанк його (МФО. — Ред.) видачі не визнає, хоча офіційно не заперечує. У відповідь на мій запит там написали силу-силенну загальних фраз, але нічого не сказали».

Із відповіді Нацбанку процитували такий фрагмент: «Заява Національного банку: Здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою, призупинено у 2014 році».

А до чого тут Насалик? Його коментарі вдало вписуються в задум сюжету та допомагають авторам «викрити» Нацбанк: «Кор.: Що сировина із окупованих територій в Україну йде — факт доконаний. Вугілля звідти нині взагалі складно замінити, не раз офіційно заявляли чиновники. Але, як кажуть, сепаратисти за нього не отримують ані копійки. Ігор Насалик, міністр енергетики та вугільної промисловості України: Оплата заробітної плати шахтарів проводиться по карточкам Ощадбанка на території України.

Кор.: При цьому, додає міністр, зарплати шахтарям це і є вартість вугілля і більше нічого Україна додатково не оплачує [...]

Кор.: Разом із тим у благодійність терористів Володимир Бойко не вірить. Тому певен: сепаратистські компанії рахунки фактично можуть маскувати».

Заява німецького посла Ернста Райхеля викликала бурхливу реакцію українських політиків, а заяви політиків — критику «Опозиційного блоку» в ефірі «Інтера». Одразу після сюжету про заклики парламентарів бойкотувати офіційний прийом у посольстві — заява Юлії Львочкіної: «Подобное предположение нардепов она расценивает как проявление политической незрелости. А бойкот этот может нанести удар по отношениям с одним из главных зарубежных партнеров Украины».

У випуску - обіцяний «Інтером» сюжет про ситуацію з Маріупольським НПЗ. У закадровому тексті низка акцентів зі звинуваченням поліцейських у бездіяльності: «Кор. (Руслан Смещук): Первый конфликт произошел 22 апреля 2016-го, когда на завод прибыли государственные исполнители. Вскоре на них напали неизвестные. [...] На этом фото зафиксирован один из нападающих. Только 12 мая по этому делу открывают уголовное производство. Первого июня 2016 года предприятие под охрану берет государственная полиция охраны. Периодически неизвестные угрожают полицейским, требуя, чтобы они покинули объект. [...] Государственная охрана покидает объект по указанию вышестоящих органов. С нами на связь вышел один из очевидцев тех событий. На условиях конфиденциальности он сообщил следующее. Мужчина, очевидец: «Все люди, которые приехали, органы, постояв какое-то время, развернулись и уехали. Полиция ГСО готова была освобождать объект захваченный, но со стороны подкрепления прибывшего, органов, не было команды свыше, от руководителя органов».

Коментарі поліції також містяться, але за кадром автор сам їх оцінює і провокує до висновку, що там намагаються щось приховати: «Кор.: Ну а главный полицейский Донецкой области на вопрос о том — кем же являются вооруженные пулеметами захватчики, позволяющие угрожать полиции и почему бездействовали правоохранители — долго рассказывал о возрождении донецкой полиции в условиях войны, о проблеме имущественных споров в около фронтовых районах и о проплаченных журналистах».

Далі у випуску міністра МВС Авакова нардеп Сергій Каплін звинувачує в невиплаті пенсій ветеранам МВС. Дісталося і ще одному посадовцю. «Інтер» поширив заяву міністра фінансів із критикою Романа Насірова, без відповіді останнього: «Ведущая: Розги для главного налоговика страны. Дисциплинарного наказания для Романа Насирова просит министр финансов. В своем обращении к Кабмину Данилюк утверждает, что глава фискальной службы упорно не выполнял ряд поручений, которые ему давали в Минфине, а кроме этого без спроса ушел в отпуск, хотя по инструкции должен был сообщить об этом либо Данилюку, либо премьер-министру».

Завжди герой — прем’єр Володимир Гройсман. «Навести лад на сміттєзвалищі у Грибовищі під Львовом вимагає прем'єр Володимир Гройсман […] Але поки тамтешні місцеві громади проти розташування нового полігону. Володимир Гройсман попонує домовитися з людьми», — повідомили на ICTV. «Прочно укрепить склоны на мусорной свалке под Львовом — главная задача для местных чиновников, — заявил Владимр Гройсман», — «Україна». Тільки на «1+1» не забули про коментар із цього приводу головного «місцевого чиновника» Андрія Садового. «Інтер» дав інформацію хоч і не бравурним паркетом, але геть проігнорував Садового. У новині присутні тільки Гройсман та його підлеглий — голова Львівської ОДА Олега Синютки.

ICTV та «Україна» пропіарили фонд опоблоківця Бориса Колеснікова, СТБ — фонд Олени Пінчук «АнтиСНІД». «Україна» знову звітувала про благодійний фонд Ахметова.

8 лютого, середа

Топ-новина — розправа над ватажком бойовиків «ДНР» Михайлом Толстих, відомого як Гіві.

Тут особливо відзначився 5-й канал. «Відбулася офіційна зустріч ватажків бойовиків Михайла Толстих на позивний Гіві із ватажком бойовиків Арсеном Павловим на позивний Моторола. Початок був довольно вибуховий. О 06:12:00 ранку. Сама ж зустріч минула в доволі теплій атмосфері — кабінет вигорів вщент», — зачитуючи цей текст, ведучий Віталій Гайдукевич тримає абсолютно серйозний і беземоційний вираз обличчя.

Викладене на Facebook, це відео набрало понад півмільйона переглядів. На офіційній сторінці каналу в Youtube — понад 80 тисяч. В анотації лише примітка «800 lvl» — у мережі подібним чином позначають тролінг.

Повправлялися в дотепності й на «1+1»: «Кор.: Після загибелі Мотороли він (Гіві. — Ред.) зізнавався, що сумує за своїм другом. Гіві і Моторола таки почали виконувати Мінські домовленості. Вони вже більше не стріляють». ICTV дотепи лишили користувачам соцмереж, але втриматися від оцінок таки не змогли: «Кор.: Та одне зрозуміло точно: після невдалої поїздки в ліфті Мотороли, вбивства начальника міліції так званої “ЛНР” Анащенка та сьогоднішнього інциденту з Гіві бойовики деморалізовані, а їхні очільники бояться власної тіні. Натомість користувачі українських соцмереж змагаються у дотепності».

Дуже важлива для медіаспільноти подія — прес-конференція в МВС щодо стану розслідування убивства журналіста Павла Шеремета — мало відображена в новинах усіх топових телеканалів.

«112», «1+1» та «UA: Перший» — тільки ці три канали з восьми згадують у тексті, що слідство перевіряє п’ять версій. Решта фокусуються тільки на основній (окрема історія в «Інтера» — про це далі). У новинах «112», «України» та «1+1» коментують розслідування тільки правоохоронці, тимчасом як на інших каналах ефективність слідства, а саме його затягнутість, коментують також колеги вбитого журналіста.

Для «Інтера» журналіст Олександр Васильченко також бере коментар у криміналіста, хоча його зміст викликає сумніви в поінформованості експерта й, відповідно, компетентності оцінювати розслідування: «Анна Маляр, криміналіст: Ніякої нової інформації. Більше того, ми, навіть, не бачимо звуження версій по мотиву цього злочину. Тобто, як висувалось раніше чотири версії, так вони залишаються і на сьогоднішній день».

Як відомо, версій п’ять, а не чотири, як указує пані Маляр. Її неточності журналісти не виправляють. До того ж слідство з усіх версій виділяє основну. Ось як це почули журналісти «112»: «Олександр Вакуленко, начальник головного слідчого управління Нацполіції: Неодноразово озвучувались версії помилка в об’єкті, а також конфліктні ситуації в особистому житті. Хочу сказати, що за час розслідування останні дві версії опрацьовані і на сьогоднішній день вони не є пріоритетними у слідства. В першу чергу розглядається пріоритетною, все ж таки, версія професійної діяльності».

Довгоочікуване призначення керівника Нацполіції, здається, журналістів не надто зацікавило. Повідомили про нього всі, але половина каналів обмежилися сухою інформацією, згадавши основні сходинки кар’єри Сергія Князєва.

Повноцінні сюжети призначенню головного поліцейського присвятили «Україна», 5 канал, «1+1» та «UA: Перший». Із них тільки останній згадує, що з трьох фіналістів конкурсу спеціальна комісія дала Князєву найнижчу оцінку. «1+1» лише позитивно відгукується про нового управлінця. А інші три канали поцікавилися його статками: «Україна» та «UA: Перший» оцінили електронну декларацію посадовця. 5-й, а також «Інтер» у короткому повідомленні послалися на дані розслідування Анатолія Остапенка з «Бігус Інфо».

Каскад сумнівних матеріалів на каналі «Україна» розпочався з мовного питання. Спершу в репортажі з Верховної Ради кореспондент наголошує на зауваженнях спікера Андрія Парубія щодо мови виступів: «К языковому вопросу спикер сегодня возвращался не раз, прерывал выступления и давил на законодательные тонкости». Далі під плашкою «Мнение депутата» Олена Кот виділила заяву депутата від «Опозиційного блоку»: «Дискриминацией по языковому признаку и очередным поводом для искусственного разделения страны назвал происходящее сегодня в парламенте народный депутат Александр Долженков».

Схожа заява від «Опоблоку» — на «Інтері». Але у виконанні Юрія Бойка: «Своїми діями він розділяє країну, дратує людей».

Далі знову нагнітають довкола поставок вугілля та залізничної блокади на Донбасі: «Прифронтовые теплоэлектростанции на грани остановки. Тысячи жителей рискуют замерзнуть в своих квартирах», — повідомляє кореспондент Валерія Забірко. У сюжеті коментарі Борислава Розенблата від БПП та Ігоря Лапіна від «Народного фронту», які блокаду засуджують. Прес-аташе ЄС в Україні Давід Стулік каже, що коментарів наразі не дають. Але автора це не зупиняє: «Последствия блокады для украинцев изучают уже в Европе, в Брюсселе идут переговоры». Цей висновок далі можна порівняти з цитатою пана Стуліка: «Мы следим, анализируем, изучаем ситуацию. Но, пока, комментариев не даем. Позиция вырабатывается. Мы не можем сами от себя сказать, консультируемся с коллегами в Брюсселе». Тож автори опитують людей на вулиці й нагадують, що свій антрацит «миліший» за імпортний.

Два сюжети цього випуску присвячені гуманітарному штабу Ахметова. Лави благодійників у випуску поповнив лідер руху «Справедливість» Валентин Наливайченко — відзвітував перед камерами про подарований військовим мобільний шпиталь.

На «1+1» цього тижня, мабуть, рекордно часто з’являється нардеп, укропівець Віталій Купрій. Цього разу повідомляє про земельний скандал на Волині: «Ведуча: На Волині як приклад, нарікають народні депутати, землі біля озера Свитязь роздавали незаконно і очі на це закривають в Києві в центральному управлінні Держгеокадастру, заявляє нардеп Віталій Купрій». Керівник регіонального Геокадастру теж коментує, мовляв, лише чотири судових рішення з 2013 року визнали незаконною видачу земель. Якщо ж ідеться про злочини, то матеріалу бракує коментарів правоохоронців чи бодай інформації про направлені заяви про злочин, а не лише заяв для медіа від політиків.

В ефірі цього каналу — також «сенсаційна надважлива» новина. Настільки, що неможливо втриматися, аби не навести її повністю: «Ведуча: Упав та вилаявся: Олег Ляшко не втримався на сходинках в парламентських кулуарах. Задивившись на співрозмовника, очільник Радикальної партії зашпортався та розтягнувся на підлозі. При цьому депутат гучно вилаявся. Супутники швидко допомогли нардепу підвестися. Надвечір депутат відзвітував, що сходив до лікаря. Травм немає.[за кадром].: Бог карає Вас, Олег».

Це ніби підготовка до наступного сюжету, адже далі Ляшко з’являється в сюжеті з критикою НБУ: «Олег Ляшко: Ми вимагаємо від президента внести подання про звільнення голови Національного банку Гонтаревої». Також з’являється однопартієць Ляшка, голова профільного комітету Сергій Рибалка. Долучаються до критики НБУ Вадим Рабинович та Ігор Луценко — ми все частіше бачимо їх у випусках новин на «1+1». Луценко знову каже про підозри, раніше озвучені на «Плюсах»: «Кор.: Луценко каже, направляв запит чи зустрічалася голова НБУ з головою російського Зовнішекономбанку Сергієм Горьковим і про що була бесіда? Сергій Горьков каже, підлеглий російського прем'єра Дмитра Медведєва і за його офіційною біографії, є офіцером ФСБ».

Коментарі від НБУ ніби й є, але знову нівелюються автором Олександром Романюком та його колегою Олександром Дубінським.

Невтомний Каплін — знову на «Інтері»: «Ведущая: В Украине громкие обвинения в адресс полиции пока без ответа. Народный депутат Сергей Каплин утверждает, что глава МВД продолжает скрывать, кому он раздавал наградное оружие».

Завершує випуск на «Інтері» реклама власної служби техпідтримки каналу.

9 лютого, четвер

Доля Гіві не лишає у спокої: «Вбивці ватажка терористів Гіві зізнались. Бандита ліквідували його ж поплічники з батальйону "Сомалі". Про це газеті "Новое время" заявив сам убивця, який нині воює на Донбасі», — так сенсаційно розпочала випуск на ICTV ведуча Інна Шевченко.

Дещо обережніше те саме повідомляє Наталія Мосейчук в новинах «1+1»: «Відповідальність за вбивство Гіві беруть на себе його ж підлеглі. Видання "Нова газета" стверджує, що до її редакції прийшов росіянин Ігор Мильцев, який воював у терористичному підрозділі так званої ДНР "Сомалі".

У самій же «Новій Газеті» ввечері 9 лютого оновили цю інформацію. По-перше, ніхто до них не приходив, інформацію взяли із соцмереж. Але згодом журналісти дізналися, ніби акаунт, на який вони посилалися, був давно вкрадений. Відповідно, вони не впевнені в достовірності попередніх тверджень, а отже й поширена на українських каналах інформація дуже сумнівна. Про жодні спроби її перевірити з інших джерел у цих повідомленнях не йдеться.

У новинах ICTV вийшов матеріал в інтересах менеджменту «Укргазвидобування»: «Ведуча: Олег Прохоренко (голова правління компанії. — Ред.) припускає, — такі дії силовиків є тиском на нинішнє керівництво Укргазвидобування, і шкодять розвитку компанії. Нагадаю, офіційною підставою для обшуків стали охороні послуги на 95 мільйонів гривень надані Укргазвидобуванню під час керівництва попередніх менеджерів протягом 2010-2015 років». Далі лише коментар Прохоренка: «Ми налагоджуємо співробітництво з іноземними компаніями. Ми їх буквально затягуємо сюди постачальників. Ми їх переконуємо, що з Україною треба працювати, що нам треба постачати на відкритих прозорих тендерах матеріали обладнання. А потім відбуваються такі речі, і це завжди так насторожує людей».

В ефірі каналу «Україна» для інтерв’ю з’явився міністр юстиції Павло Петренко. У своїх заявах в ефірі він наголошує на партійній приналежності та просуває програмні тези «Народного фронту» щодо закону про спецконфіскацію. Своїми питаннями ведуча Олена Кот підводить до того, щоби Петренко посварив НАЗК за нібито провалений механізм перевірки електронних декларацій та розповів про подвиг Мін’юсту, який, із його слів, зробив цю роботу замість та для НАЗК: «Я ще раз повторюся, я сьогодні говорив, що якщо цей текст, от він готовий, ми зробили власними силами за тиждень роботи НАЗК, яку вони півроку не можуть зробити. НАПК проголосує і прийме. Я, як міністр юстиції, за один день його зареєструю, і вони зобов’язані починати перевірки корупціонерів і всіх декларантів».

Далі в ефірі — повідомлення про ще одного «фронтовика»: «Ведущая: Противостоять внешней агрессии Украине должно помочь вступление в НАТО, считает лидер "Народного фронта" Арсений Яценюк. Об этом он заявил на форуме по безопасности для молодежи в Киеве».

За ним — як Рінат Ахметов «опікується» хворими дітьми з Донбасу. Доповнюють картину наступним повідомленням про Олега Ляшка: «Ведущая: Полный грузовик медикаментов сегодня получил столичный Институт хирургии и трансплантологии имени Шалимова от депутатов Радикальной партии».

Продовжує випуск сюжет Єгора Логвінова та Анастасії Чкалової про героїзм співробітників ДТЕК: «Ведущая: Работники компании ДТЭК получили государственные награды от Президента за то, что вернули свет в Авдеевку. Рискуя жизнью, под обстрелами энергетики восстановили городскую линию электроснабжения». Про військових, яких також нагороджував президент, чомусь не згадали.

І знову — чергова історія від Юлії Меншаківрової про допомогу Ріната Ахметова родинам, що живуть у зоні бойових дій.

Черговий сюжет про збитки від блокади знову переконує, ніби Україна не має альтернативи вугіллю з окупованих територій. Тут несподівано з’явився депутат Ігор Луценко, який підтримує блокаду. Але як далі стає зрозуміло, його критикують: «Кор. (Антон Нечипоренко): Но не все депутаты понимают, что на переход нужно время. Уголь для украинских ТЭС предлагают закупать в Роттердаме и ЮАР, но насколько взлетять тарифы и что делать тогда, ответа у сторонников блокады нет.

Игорь Луценко, народный депутат Украины: Це дуже важко мені, як нефахівцю, зразу оцінити».

Канал іншого олігарха, Ігоря Коломойського, «1+1» — навпаки, підтримує блокаду. «Військовослужбовці збройних сил приєдналися до торгівельної блокади на сході країни», — повідомляє ведуча Наталія Мосейчук. Далі в тексті: «Вояки також звернулися до президента з проханням припинити торгівлю з ворогом. І наголосили, що під час цієї акції не підтримують жодну політичну силу». Тим не менше, в цьому ж повідомленні політики таки з’являються: «В підтримку акції висловлюються політики із “Самопомочі”, а тепер приєдналися ще із партії “Укроп”».

У новинах «1+1» і далі розкручують тему «російського сліду» в НБУ. «Новий скандал із Нацбанком. Виявилося, що в заступниці голови пані Рожкової конфлікт державних і особистих інтересів, адже вона перебуває в родинних зв’язках із очільником російського банку», — йдеться в сюжеті Людмили Бадалян та Олександра Романюка. Як і в попередніх матеріалах, у сюжеті присутній короткий коментар самої Рожкової, але він не стосується жодного з озвучених закидів щодо конфлікту інтересів чи її родинних зв’язків. Чиновниця коментує долю банків з російським капіталом. Автори самостійно дають оцінку цьому коментарю:

«Катерина Рожкова, заступниця Голови Національного банку України: Они ищутпокупателей — это правда, да. И мы приветствуем, чтобы они смогли продаться и на рынке все было хорошо.

Людмила Бадалян [за кадром]: Заступниця Голови Нацбанку не може не знати, що такий перепродаж часто може бути лише спробою приховати походження фінустанов. Банкіри з Росії прекрасно знають, що в Парламенті існує щонайменше три законопроекти, які пропонують заборонити діяльність їхніх банків в Україні. І перепродаж — вимушений крок для прикриття їхньої діяльності».

Наприкінці випуску також від Олександра Романюка — критика переходу на цифрове мовлення: «Ведуча: Чиї політичні інтереси переслідують чиновники невідомо, але за оцінками Мінсоцполітики, десь чотири мільйони людей в умовах війни можуть залишитися без доступу до інформації». Приводом для сюжету нібито стало засідання Нацради: «Кор.: Своїм голосуванням Нацрада вносить зміни до власного плану розвитку». Але про які зміни йдеться, не розкривається, натомість сюжет переконує, що відмовлятися від аналогового сигналу зарано, це позначиться на правах громадян на інформацію.

Схожі аргументи в сюжеті «Інтера»: «Около четырех миллионов телезрителей 1 июля могут увидеть пустые экраны. Это может произойти, если будет реализован план правительства по переходу с аналогового на цифровое телевещание. Там не учли, что цифровой сигнал не покрывает всю Украину. И для его приема нужно специальное устройство стоимостью порядка пятисот гривен», — йдеться в підводці до сюжету Геннадія Вівденка.

Цікаво, що не поділяє позиції колег канал «Україна». Вчора у випуску новин, навпаки, переконували, що «цифра лучше картинки». Повідомляють про звернення «1+1» та «Інтера» з проханням лишити їм аналоговий сигнал, і тут же дають критичний коментар юриста: «Елена Перцова, юрист: Это будет однозначное нарушение законодательства о защите экономической конкуренции. На мой взгляд, здесь не будет другого выхода, как начать расследование Антимонопольным комитетом Украины и применить определенные санкции».

«Інтер» згадує старі звинувачення на адресу міністра МВС Арсена Авакова. Новинність повідомлення кореспондент Олександр Васильченко аргументує так: «Тендер о приобретении новых автомобилей Митсубиси Аутлендер для Нацполиции снова в центре скандала. По информации антикоррупционных активистов, сейчас в МВД нет ни закупленного транспорта, ни денег, выделенных на тендер». Але в сюжеті лише старі аргументи. Знову Авакова називають «фейсбучним міністром» і цитують заяву, яка з’явилася ще наприкінці минулого року. І, до речі, була опублікована на офіційному сайті МВС, а не лише на сторінці Авакова у Фейсбуку.

Перебільшує для красного слівця у своєму сюжеті зі Львова власкор «Інтера» Галина Якушко. «Полюбоваться пейзажами с высоты Львовской ратуши у туристов больше не получится. Теперь здание горсовета в сессионные дни под охраной. Чего так опасается мэр Львова Андрей Садовый?» — йдеться в підводці. Хоча сесія ж не проводиться щодня, але авторка наполягає — тепер туристам до ратуші взагалі зась. Звісно, позиція мерії не виглядає адекватно, але й журналістам варто б утриматися від маніпуляцій. «Мэр не желает видеть активистов в сессионном зале», — вирішила журналістка. Хоча в мерії такі заходи пояснювали сутичками на попередніх сесіях, що призводило до зриву засідань.

«112» невдало використали можливість прямого включення: «У Брюсселі триває конференція високого рівня щодо трансформації реформ в Україні. За участю Володимира Гройсмана. Дивимось наживо», — повідомив ведучий Євген Міхін. Далі йде коментар прем’єра, з якого важко зрозуміти суть, крім того, що він рекламує себе на посаді: «…яка має найвищий ступінь довіри. Це надважливе сьогодні завдання. І те, через що почну з конституційних змін, нових законів про судоустрій. Це є важливе перезавантаження самої судової системи. Тому два питання. “План Маршала” для України. Я вважаю, треба відновлювати цю дірку в дискусії. І питання проведення якісної судової реформи. Дякую». Доповнити це обірване включення міг би інформативний бекґраунд зі студії. Але його немає.

10 лютого, п’ятниця

До кампанії «купуй українське вугілля» підключилися на ICTV. Замість незалежних експертів тут подають позицію зацікавленої сторони — переважно представників влади, й посилаються на тези міністра енергетики: «Кор.: З Донбасу наша країна таки бере вугілля антрацитової групи для теплоелектростанцій, бо іноземне закуповувати значно дорожче, а без нього енергетиці загрожує повний колапс, віялові відключення вже з березня, загроза зупинки металургійних комбінатів Маріуполя і безробіття для десятків тисяч металургів шахтарів, попереджає профільний міністр».

Сам міністр у сюжеті використовує маніпулятивні аргументи: «Ігор Насалик, міністр енергетики та вугільної промисловості України: І тоді, якщо ці шахтарі, позбавлені форми існування через заробітну плату, піднімуть зброю і виступлять проти режиму, який там є, я перший, хто візьму автомат і приєднаюся до блокади».

Повернулася до новин ICTV джинса в інтересах «Аграрної партії»: «Сьогодні у Харкові Аграрна партія презентувала 12 основних кроків для максимально швидкої та ефективної земельної реформи», — повідомила ведуча.

У випуску «Фактів» на ICTV також влаштували промоцію системі електронних торгів СЕТАМ. Сюжет містить коментарі чиновників, відповідальних за торги, та задоволеного учасника аукціону. Жодних пересторог, проблем у роботі системи — ніби й не існує. Матеріал Ольги Ніколайчик підозріло акцентує увагу виключно на позитивних рисах таких торгів: «Кор.: Аби товар не припадав пилюкою, його успішно реалізують у системі торгів арештованим майном. За понад рік існування на онлайн аукціоні реалізували майна на понад два мільярди гривень. Водночас працюють і з державними, і комерційними структурами, які хочуть реалізувати товар. З молотка йдуть як дрібна канцелярія так і торговельні марки — авто, нерухомість, навіть літаки і коштовне каміння та метали із держсховищ і при цьому жодного людського втручання в систему, а отже, жодної корупції».

Канал «Україна» поширює чергові лякалки про незамінність антрациту з окупованих територій: «Затянувшаяся блокада неизбежно приведет к жесткой зависимости от России, — предупреждают политологи. Вместо дешевого угля в временно неподконтрольных украинских территорий придется втридорога покупать электроэнергию у Москвы». Підкріплюють цю тезу політологи Олександр Палій та Сергій Таран коментарями, які вписуються в загальну канву матеріалу: «Сергей Таран, политолог: … Громадяни, які працюють на шахтах, працюють в українському банку, українська зарплата. Тому, з одного боку, це надходження в бюджет, яке дає можливості країні будувати армію і наближати день визволення окупованих територій».

Далі — гість у студії Олег Ляшко. Це вже виглядає як постійна рубрика в новинах каналу «Україна» — обговорення останніх новин із Ляшком: тут і про блокаду на Донбасі, і про транш МВФ, і про ініціативу скасування вихідних днів 8 березня, 1 та 9 травня. Не забули і про візу до США, яку Ляшку скасували. Море харизми й ніякої інформації.

У сюжеті про прогнози отримання безвізу на каналі «Україна» чомусь вирішили, що замало дати коментарі президента Єврокомісії та прем’єр-міністра України. Тож аби ні в кого не виникло сумнівів в авторитеті українського глави уряду, вклинили коментар Володимира Фесенка: «Владимир Фесенко, политолог: Отношение и к нынешнему правительству, и к самому премьер-министру Гройсману и в Европе, и в США позитивное. Его действительно воспринимают как человека, склонного к реформам, готового продолжать реформы и инициировать новые реформы. И как достаточно эффективного управленца». Під видом політолога ховається політтехнолог, якого раніше пов’язували з прихильниками «Опоблоку» та Віктора Януковича, а тепер він усе частіше дає позитивні оцінки чинній владі і прем’єру Володимиру Гройсману.

Вдруге за останні тижні канал «Україна» засвітив голову Харківської ОДА Юлію Світличну під сумнівним приводом: «Большой теннис возвращается в Харьков. После четырёхлетнего перерыва в городе снова пройдут матчи кубка федерации». Коментар самої Світличної ілюструє, які цілі вона переслідує: «Можно много, тысячу раз говорить о том, что безопасный регион, что всё спокойно и хорошо, но стоит провести пару таких ярких европейских мероприятий, и убедить в этом всех. И второй плюс, вот такого рода мероприятия, это, что мы повышаем Харьковской области в рамках европейского сообщества, а также мировых стран. И тем самым привлекаем инвестиции и закручиваем экономику».

І, звісно, випуск не обійшовся без згадок про фонд Ріната Ахметова.

У випуску новин «1+1» знову муляє око критичний сюжет із порушенням стандартів про НБУ від Людмили Бадалян та Валентини Мудрик. Цього разу повідомляють, що НАБУ зацікавилася посадовцями Нацбанку, і вдаються до вже знайомих нам журналістських оцінок: «Без деталей, але таки обмовився, що в провадженні точно фігуруватиме заступниця голови НБУ Катерина Рожкова, відома своїм лояльним ставленням до роботи банків Російської федерації на території України, не в останню чергу через міцний родинний зв'язок».

У матеріалі знову коментарі від укропівця Віталія Купрія. І хоча заява НАБУ ніби є приводом для новини, із сюжету складається враження, що кореспонденти самі «дотиснули» голову НАБУ Ситника, щоби той дав потрібну їм інформацію.

Так само «Інтер» із брифінгу НАБУ прихопив «щось своє». «На завершающей стадии, как рассказал Сытник, находится и расследование так называемого дела о рюкзаках Авакова», — повідомляє ведучий Олексій Ліхман. Коментар Ситника досить сухий, мовляв, слідство на завершальному етапі. Жодних деталей він не оголосив, тому ведучий продовжує вже від себе: «Если поверить этим кадрам, то переговоры о поставке крупной партии рюкзаков ведет человек, очень уж похожий на сына главы МВД Александра Авакова. Но пока в этом деле вопросов больше, чем ответов. Возможно, вскоре НАБУ расскажет нам больше подробностей».

Не зраджує «Інтер» і Сергія Капліна. Тільки той дещо змінив свою «мішень» — тепер критикує не міністра Авакова, а Пенсійний фонд. Тема незмінна: «Ведучий: Пока одни зарабатывают, ветераны МВД до сих пор остаются без повышенных пенсий. После целого ряда акций протеста им удалось добиться пересмотра размера выплат от министра Авакова. Теперь пробуксовывает Пенсионный фонд. Нужные бумаги до сих пор не разослали по областям. Если спустя неделю документы так и останутсянеподписанными, пенсионеры МВД грозят очередными акциями протеста, заявил представитель профсоюза в парламенте Сергей Каплин».

І знову у випуску так зване розслідування ситуації на Маріупольському нафтопереробному заводі. Олексій Ліхман анонсує: «"Подробности" продолжают расследовать историю разграбления нефтеперерабатывающего завода в Мариуполе. Кто лично отдавал приказ главе Нацполиции Донецкой области Вячеславу Аброськину остановить грабеж стратегического завода? Мы собрали ключевые факты об основных фигурантах этого громкого дела».

Далі в сюжеті перелік біографічних фактів про головного поліцейського Донеччини В’ячеслава Аброськіна. Завершується він такими оцінними ремарками від авторки: «Летом прошлого года при полной бездеятельности его подчиненных неизвестные автоматчики захватывают Мариупольский нефтеперерабатывающий завод и похищают оттуда дорогостоящее оборудование которое могли вывезти к боевикам или в Россию рассказывает представитель собственника завода».

Весь сюжет за допомогою оповіді за кадром та коментарів місцевих активістів підводять до звинувачень Аброськіна. А завершується матеріал геть притягнутим за вуха висновком: «Кор.: В результате кандидатуру Вячеслава Аброськина, претендента на пост руководителя национальной полиции, отклонили».

І про прекрасне. Візит Президента Петра Порошенка на Прикарпаття став приводом для оптимістичних анонсів та нагадування «політики партії».

5 канал: «Лише після виконання безпекової частини мінських домовленостей може йти мова про вибори на окупованих територіях», — здається, що така заява пролунала десь на дипломатичній зустрічі, де цілком нормально повторювати те, що інша аудиторія вже не раз чула. Аж ні: «На цьому наголосив Петро Порошенко під час передачі пожежних автомобілів в Івано-Франківську».

«1+1»: «Він запевнив, що Україна і надалі дотримуватиметься Мінських угод, втім армія захищатиметься.

Петро Порошенко, Президент України: І не вірте, нібито нашим заборонено стріляти у відповідь. Коли є реальна потреба, коли немає іншого виходу, всі необхідні накази вже надійшли і бездоганно виконуються. І під Авдіївкою, ще раз наголошую, це було чітко доведено».

І про насущне.

ICTV: «Глава держави взяв участь у відкритті поліклініки в Коломиї та нового корпусу центральної лікарні в Галичі, і заявив, що підвищення мінімальної зарплати вже невдовзі дасть змогу підвищити і пенсії, бо надходження до Пенсійного фонду зростуть».

«UA: Перший»: «Цього року буде в Україні побудовано понад дві тисячі кілометрів доріг. Таке пообіцяв президент Петро Порошенко перебуваючи на Іванофранківщині» [...] Петро Порошенко: ...Впевнений в тому, що це те, чого Україна чекала десятки років. І за дорогами йде розвиток виробництва, розвиток туризму, розвиток відпочинку — те, що сьогодні потребує Україна».

11 лютого, субота

Канал «Україна» випустив черговий сюжет про енергетичну блокаду. Щоб оцінити цей матеріал, досить перерахувати, хто і які коментарі тут дає:

«Валерий Черепий, директор Славянской ТЭС: Нам не хватит технологического топлива для того чтобы вырабатывать тепловую энергию.

Муса Магомедов, генеральный директор ПАО "Авдеевский коксохимический завод": И на сегодняшний момент, действие людей которые блокируют железные дороги, блокируют поступление сырья, могут завершить то что начали люди напавшие нанаш город, напавший на завод.

Энвер Цкитишвили, генеральный директор ПАО "Металлургический комбинат" "Азовсталь": Сегодня комбинат Азовсталь работает на 50 процентов своих мощностей. Если блокада не прекратится, немедленно. Мы опустимся ниже 30 процентов. Чудо не произодёт, мы начнём останавливаться.

Ростислав Шурма, генеральный директор ПАО "Запорожсталь": Если проблема не будет решена в ближайшие недели, энергосистема окажется на грани коллапса и нас ждут опять веерные отключение».

Усі ці чотири підприємства є власністю Ріната Ахметова. У сюжеті вони поєднані з коментарями нардепів від президентської фракції:

«Максим Ефимов, народный депутат Украины, член фракций партии "Блок Петра Порошенко": На мой взгляд, решение лежит плоскости, сегодня нужно собирать Раду Совет Национальной безопасности Украины и принимать решение у которых сегодня по большому счету, у времени осталось совсем немного, который нужно сегодня принимать. Мы как страна сегодня на мой взгляд, находится на грани пропасти и энергетического коллапса.

Татьяна Рычкова, народный депутат Украины, офицер ВСУ: … Ці учасники блокади, я так сподіваюсь що і президент України, щоб нарешті вирішити питання, щоб донести до людей які ризики несе ця блокада на сході».

Транслює коментар Ричкової і провладну позицію також ICTV: «Ведуча: Офіційний Київ вкотре заявляє: "Жодної торгівлі з терористами не ведеться, ми працюємо лише з тими компаніями, які зареєстровані в Україні і платять податки до українського бюджету". Серед депутатів Верховної Ради дедалі частіше лунають голоси, що влада має діяти терміново і не затягувати проблему. Народний депутат, офіцер Збройних сил України Тетяна Ричкова бачить вихід у терміновому засіданні РНБО за участі президента».

Альтернативна позиція — в сюжеті «1+1». Тут критикують міністра енергетики Ігоря Насалика: «Кор.: Міністерство енергетики шукає альтернативні постачання антрацитового вугілля, але експерти відповідають: це треба було зробити раніше. Взаємовідносини з окупантами в плані торгівлі не є припустимими». Головна політсила в сюжеті — партія Коломойського «Укроп»: «Кор.: Законопроект по окуповані території, де є ця стаття, уже зареєстрований у Парламенті. Невідкладно його ухвалити вимагають члени об'єднання "Укроп". [...] Позицію "Укропа" підтримують депутати і з інших політичних сил». На підтвердження коментар одного з ініціаторів блокади Володимира Парасюка.

Завершується сюжет анонсом: «Кор.: 21 лютого у вівторок перед Верховною Радою відбудеться віче, на якому від Парламенту вимагатимуть підтримати проект Закону про окуповані території».

У суботньому випуску канал «Україна», як і щодня, показав зворушливий сюжет про чарівника-благодійника Ахметова, а також пропіарив фонд одного з лідерів «Опоблоку» Бориса Колесникова. Ще один сюжет в інтересах «Опоблоку» — на каналі «Інтер». Тут повідомили про напад на одеських представників партії: «Кор.: Оппозиционер уверен: нападение носит заказной характер и связано с его политической деятельностью. Дескать, глава райсовета от «Оппоблока», как кость в горле для оппонентов».

Висновки

Під кінець означеного тижня низка матеріалів про енергетичну кризу демонструє, що бізнес-лобізм на каналі «Україна» в інтересах компаній Ріната Ахметова збігся в інтересах із позицією президентської політсили. Сюжети підтверджують тези, раніше озвучені міністром енергетики. До цього крила інформаційного протистояння підключився й канал Віктора Пінчука ICTV, а також 5 канал). А от на протилежній позиції — ЗМІ Ігоря Коломойського. Тож сюжети провідних телеканалів лише ілюструють полярні погляди, але не аналізують самої суті проблеми.

Загалом протягом тижня вийшло 82 сумнівних матеріали: 65 із ознаками замовлення та 17 «паркетних» новин.

Найбільше таких повідомлень на каналі «Україна» — 29, трохи менше на «Інтері» — 22, на «1+1» та ICTV — по 11, на 5-му — п’ять, на СТБ — два, і по одному «паркетному» повідомленню на «UA: Першому» та «112».

Найбільше сумнівних матеріалів містили заклики розблокування поставок вугілля з окупованих територій — таких було одинадцять: шість на каналі «Україна», три на ICTV, по одному в ефірі 5-го та «Інтера».

На противагу з явною підтримкою блокади — два теж незбалансованих матеріалів у випусках «1+1»: коментують здебільшого політики від «Укропу» та їхні союзники.

Прем’єра Володимира Гройсмана хвалили десять разів: три повідомлення на ICTV, два на каналі «Україна», ще по одному на «1+1», «112», «Інтері», СТБ  та 5-му.

Благодійний фонд Ріната Ахметова рекламували вісім разів на каналі «Україна», ще по одному сюжету в інтересах бізнес-компаній Ахметова (ДТЕК та «Київенерго») вийшли на Україні.

Інтереси «Опозиційного блоку» в політичній площині просували сім повідомлень: одне на «Україні», а решта — на «Інтері». Ще три сюжети піарили як мецената лідера «Опоблоку» Бориса Колеснікова: двічі на «Україні» й одного разу на «Інтері».

Про Петра Порошенка зробили п’ять «паркетних» повідомлень: по одному на ICTV, 5-му, «UA: Першому», «Україні» та «1+1».

Сергія Капліна засвітили в чотирьох сюжетах на «Інтері».

Представники «Укропа» з’являлися в чотирьох сюжетах на «1+1».

Тричі пропіарили Олега Ляшка: двічі на «Інтері» і в одному випуску «1+1».

«Народний фронт» просували у трьох повідомленнях: два на «Україні» та одне в ефірі 5-го.

По одному піар-матеріалу отримали Валентин Наливайченко та Юлія Світлична (канал «Україна»), Аграрна партія (ICTV).

До критичних матеріалів із ознаками замовлення відносимо 15 сюжетів: дев’ять на «Інтері» та шість на «1+1».

Найбільше критики дісталося керівництву НБУ, майже щодня їх критикували на «1+1» — в результаті п’ять відповідних сюжетів.

Дещо менше критикували Арсена Авакова на «Інтері» — чотири повідомлення. Крім цього до критичних відносимо три «сюжети-розслідування» про ситуацію довкола Маріупольського НПЗ. Кожен новий сюжет містив усе чіткішу спрямованість проти правоохоронців, і лише один чітко критикував начальника Донецької поліції В’ячеслава Аброськіна.

Один матеріал на «Інтері» з неприродно натягнуто критикою мера Львова Андрія Садового. По одному матеріалу на «Інтері» та «1+1» вийшло з критикою реформи цифрового мовлення.

Якісний моніторинг щоденних праймових новин та підсумкових тижневиків здійснюється за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина. Зміст оглядів є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа» й не обов’язково відбиває позицію Міністерства закордонних справ ФРН.