Пристрасті за «Приватом». Моніторинг теленовин за 19–24 грудня 2016 року
Пристрасті за «Приватом». Моніторинг теленовин за 19–24 грудня 2016 року
Націоналізація «Приватбанку» вкотре продемонструвала відмову авторів теленовин від аналізу дражливих тем. Причини радикального рішення уряду висвітлюються досить поверхово. А в ситуації, коли екс-власник банку й медіа — одна особа, висвітлення перетворюється на маніпуляції та інформаційну котратаку. Так на «1+1» під ударом опинилася голова НБУ Валерія Гонтарева.
Протягом тижня помітно зменшилася кількість замовних матеріалів на «Інтері» — цього разу було значно менше негативу, хоча й до старих героїв ефіру додалися нові. І на відміну від попереднього тижня, значно менше компліментів від медіа отримав прем’єр Володимир Гройсман. Цього тижня головним героєм став не він, а державний бюджет. Про останній журналісти намагалися розповідати, подаючи позиції різних політиків та експертів. Вдавалося не завжди.
19 грудня, понеділок
День насичений гучними подіями, тому рішення редакторів новинних служб каналів щодо того, яку з них назвати топ-повиною, розділилися. Більшість у перших сюжетах випуску розповідала про націоналізацію «Приватбанку». СТБ та «UA: Перший» сфокусувалися в першу чергу на тривожних подіях із фронту. Ситуація на Світлодарській дузі — перший сюжет на СТБ і другий на «UA: Першому». Перше повідомлення у випуску державного каналу — вбивство російського посла в Анкарі.
Інші почали з повідомлення про націоналізацію «Приватбанку», про що вже кілька тижнів точилися розмови й ходили песимістичні чутки. Втім, аналізу ситуації з банком не було як у попередні тижні, так, по суті, й після новини про перехід його в державну власність.
Із усього масиву сюжетів вирізняються повідомлення 5-го каналу та «1+1».
Канал Порошенка з екранів шле оптимізм, запевняючи у спроможності держави потурбуватися за всіх схвильованих клієнтів банку. «Держава гарантує, що “Приватбанк” не розвалиться», — так починається сюжет. Після огляду ажіотажу під банкоматами повідомляють: «Ранковий ажіотаж передбачили у Нацбанку. Вийшли для роз'яснень. Кажуть, націоналізацією “Приват” рятують».
Канал Коломойського опускає причини націоналізації, пов’язані зі станом самого банку, акцентуючи на інформатаках і тиску. Така позиція збігається із заявами вже колишніх топ-менеджерів банку: «У “Приватбанку” твердять: установа функціонувала стабільно, навіть попри погану економічну ситуацію в країні. Однак через постійний тиск та інформаційні атаки акціонери підтримали націоналізацію».
По суті, всі згадують про діру в капіталі та дофінансування банку за рахунок бюджету. Втім, пояснювати чи розбиратися в тому, як це сталося і з яких причин — чомусь не стали. ICTV, «112», 5 канал, «Інтер», «UA: Перший» лише побіжно перелічують серед причин — невиважену кредитну політику банку та економічну кризу. При цьому на «112» екс-голова правління Олександр Дубілет заявляє: «Есть совершенно четкое целенаправленное желание доказать, что все проблемы, любые проблемы, связаны только с деятельностью акционеров. Конечно же, это совсем не так». Втім, як саме — журналісти каналу далі не намагаються уточнити.
Цей момент найбільш повно розкрили в сюжеті СТБ. З посиланням на аналітика Сергія Фурсу, журналісти пояснюють: «Головна проблема банку — величезна нестача капіталу. Майже 150 мільярдів гривень. І виникла вона через так звані інсайдерські кредити. Тобто, для своїх. Мільярдні суми банк позичав компаніям зі своєї бізнес-імперії, групи “Приват”. Давали щедро і не завжди під заставу. Більше того, позичені кошти могли навіть вивести з країни».
Власне, по коментарі до експертів чомусь звернулися далеко не всі журналісти. Тут, крім уже згаданого СТБ, можна відзначити хіба що «UA: Перший». Ситуації довкола банку приділили чотири окремих матеріали, хоча один із них — паркетне запевнення Президента Петра Порошенка, що для паніки немає підстав. Журналісти крім новини про націоналізацію також підготували матеріал про історію «Приватбанку», до якого включили оцінку ситуації від експертів у сфері економіки та фінансів. Утім, у сюжеті міститься неточність. Журналісти вказують: «Послугами “Приватбанку” користується чверть населення України». Хоча відомо, що клієнтами є близько 20 мільйонів осіб. А населення країни аж ніяк не 80 мільйонів.
Канал «Україна» запросив на ефір міністра фінансів Олександра Данилюка для більш ґрунтовної розмови про причини та наслідки націоналізації банку.
Більшість каналів відзначили та проілюстрували певний ажіотаж біля банкоматів: хтось знімав усі гроші, хтось намагався зняти лише необхідний мінімум і вистоював черги та полював на ще не спустошені банкомати, хтось був абсолютно спокійний. А от журналісти ICTV чомусь ніякого ажіотажу не побачили й подали коментарі лише впевнених у банку людей:
«У Києві ажіотажу у відділеннях “Привату” та біля банкоматів таки не має. Трохи людніше у Львові та Дніпрі.
Чоловік 1: Сколько хочешь снимай. Мне надо сейчас покупку сделать, все в жизни бывает. Что-то ещё осталось, так что я банку доверяю.
Чоловік 2: Депозити, оплати — все працює. Банк працює в нормальному режимі».
Питання щодо оперативності й повноти виникли до новинарів 5-го та каналу «112». «Відповідь має дати нове керівництво, його ще формують, — заявив міністр фінансів, і додав: після стабілізації банк продадуть», — повідомляє «112». «За два дні держава визначиться з новим керівництвом державного “Приватбанку”», — йдеться в сюжеті 5-го каналу. Але напередодні вночі стало відомо, що очолить банк Олександр Шлапак. Підтвердив це й на спільній прес-конференції із заступником голови НБУ екс-голова правління банку Олександр Дубілет.
Після сюжету про націоналізацію «1+1» видав матеріал, що дуже нагадує рекламу банку: «“Приватбанк” став найбільшим банком передусім завдяки довірі своїх роздрібних клієнтів і зручним онлайн-сервісом. [...] Крім того, в банку, який зажив репутації народного, мають рахунки шістсот тисяч підприємств і півмільйона фізичних осіб-підприємців. Після націоналізації “Приват” приєднається до групи державних банків. Їхня відмінність від комерційних — стовідсоткові гарантії для вкладників».
Низка матеріалів в інтересах «Народного фронту» з’явилася в новинах цього дня. Такі сюжети вийшли на ICTV, «112» та «Україні». Перед ухваленням бюджету ICTV чомусь вважають найважливішою позицію саме цієї партії. Розповідаючи про засідання погоджувальної ради, виокремлюють саме їхні вимоги: «Вчорашні бої на Донбасі вчергове демонструють: Україні потрібна сильна та озброєна армія, — наполягають у “Народному фронті”. А також вчергове закликають колег нарешты підтримати закон “Про спецконфіскацію” і повернути державі гроші, вкрадені режимом Януковича».
На «112» наприкінці ефіру виходить інтерв’ю в онлайн-режимі з головою фракції «Народного фронту» Максимом Бурбаком. Починається воно так: «Максим Бурбак, депутат: Фракція “Народного фронту” — вона є найдисциплінованіша, тобто всі наші депутати будуть в залі. Натомість, ми звернулися до прем'єр-міністра з тим, щоб колеги з БПП також проявили стійкість в своїх рядах, завтра були в максимальному складі і якщо буде складатися так, що ми приймемо всі бюджетоутворюючі законопроекти, можливо, можемо і розглядати бюджет». Розпитували політика і про «Приватбанк», і про долю закону про спецконфіскацію, на якому наполягає його фракція. Втім, чому саме його позиція цінна у цих питаннях, чому не відбулося огляду позицій інших фракцій — ні слова.
Рекордсмен із сумнівних сюжетів цього дня — канал «Україна» із шістьма матеріалами. Тут також пропіарили «Народний фронт» і їхню вже давно та неодноразово озвучену вимогу до НАБУ розслідувати заяви Онищенка про платну дискредитацію їхнього лідера Арсенія Яценюка. Не оминули сюжетів про фонд Ріната Ахметова — їх аж два у випуску. Крім того, розповіли про «добрі справи» ще одної його компанії — «Укртелекому». Серед політиків пропіарили — Олега Ляшка («Радикальна партія») та Бориса Колесникова («Опозиційний блок»).
На «Інтері» тільки один сумнівний матеріал — в інтересах Сергія Капліна («Соціал-демократична партія»). Він тримається марки захисника ветеранів МВС, чорнобильців та афганців.
На 5-му каналі також один сумнівний матеріал — паркет Петра Порошенка — він зустрівся зі звільненим із полону Тарасом Колодієм та подякував йому за службу. Цій зустрічі можна було присвятити пару речень у загальному сюжеті про звільнення бійця. Але на 5-му надмірно багато уваги вдячному Президентові.
20 грудня, вівторок
Головна політична тема дня — чи ухвалить парламент бюджет. Пристрасті довкола націоналізації «Приватбанку» вщухають, а канали й досі не намагаються аналізувати наслідків такого рішення. У новинах із фронту вся увага прикута до боїв на Світлодарській дузі.
Сюжети про роботу парламенту були переважо завжені. Тут претензії хіба що до каналу «Україна». Вони вже не дивують тим, що майже в кожному сюжеті з Ради включають коментарі лідера «Радикальної партії» Олега Ляшка. От і у сюжеті про роботу над бюджетом — знову його репліка:
«Инфляция на уровне 8 %, а пенсия выше на 10 % — это планы правительства. Оппозиция не в восторге.
Олег Ляшко, народный депутат Украины, председатель фракции Радикальной партии: Півтори тисячі пенсії — це копійки, на які люди вижити не можуть. Я сподіваюсь, що ви так само нас почуєте і радикально піднімете пенсії пенсіонерам. Мінімальна пенсія має бути 4 тисячі гривень на місяць».
Заради справедливості варто зазначити, що часто у випусках новин каналу «Україна» думка Ляшка подається в огляді позицій різних фракцій. Але цього разу такого огляду не було. У сюжеті фігурує лише спікер Андрій Парубій як головуючий, а також «Народний фронт», що наполягає на підтримці армії. Назвати цей матеріал сумнівним навряд чи можна. Але тут очевидно порушений баланс.
На каналі «112», як і попереднього дня, бюджетний процес чомусь коментує один депутат — Олексій Рябчин із фракції «Батьківщина». Чому саме він — не пояснюється. Його бліц-інтерв’ю подається наприкінці випуску прямим включенням із кулуарів Ради. Проте замість анонсованого аналізу переспектив ухвалення бюджету — критика кнопокдавства в парламенті. У цьому пан Рябчин звинувачує представників «Радикальної партії». А єдине питання, яке встигає поставити журналістка, — про гроші, але не про бюджет: «Кор.: На вашу думку, фракція Радикальної партії щось отримала за таке кнопкодавство і чи знали ці депутати, яких не було, але картки яких голосували, що вони будуть брати участь у цьому кнопкодавстві?»
«Інтер» проїжджається сарказмом по намаганню нардепів розібратися з бюджетом не в останній день року. Так починається сюжет: «Цигель-цигель, ай-лю-лю! Проигнорировав все прогнозы и традиции, народные избранники решили не откладывать на завтра то, что можно сделать сегодня и взялись за бюджет на два дня раньше, чем было запланировано».
Далі у випуску йдеться і про пікет під стінами парламенту — підвищити собі пенсії вимагають ветерани МВС та чорнобильці. До їхніх вимог вклинюється нардеп Сергій Каплін. Яка його роль у цьому питанні — не пояснюється. Із відео видно, що він стоїть поруч із мітингувальниками, але чи він організатор акції, чи вийшов до протестувальників — навіть його компетенція з цього питання в парламенті не роз’яснена. Тільки критика:
«Кор.: Бывшие сотрудники МВД не попадают под действия нового закона “О полиции”, поэтому и получают гроши.
Сергей Каплин, народный депутат, лидер Социал-демократической партии: Вчора була зустріч з Аваковим, позавчора були якись зустрічі. Вони знову водять кругом пальця людей, вони їх дурять. Хочуть сьогодні прийняти бюджет і на цьому закінчити будь-які розмови. Сісти в літачки свої, приватні, чартери і полетіти відпочивати за океан».
Наступний сюжет — протести ветеранів МВС у регіонах. Розпочали із Запоріжжя: «Кор.: Возле Запорожской обладминистрации с утра митинговали ветераны МВД. Первым делом приняли резолюцию об отставке министра Авакова. Желающих поставить подпись под этой резолюцией хоть отбавляй. Отставные милиционеры не сдерживали эмоций. Говорят, министр полностью развалил правоохранительную систему.
Виктор Стершин, пенсионер МВД: Пришел. И что он творит? С этими Mitsubishi, с этими рюкзаками, с этими со всеми сотрудниками. Человек, который вообще не достоин быть министром и работать в органах внутренних дел. Что он здесь делает?»
Чи робить щось МВС для вирішення питання про міліцейські пенсії — замовчується. Взагалі йдеться про відсутність реакції, на чому неодноразово наголошується. Навіть у сюжеті про «Приватбанк» (далі у випуску) продовжують тему: «Ведуча: В отличии от ветеранов МВД, разгневанных клиентов “Привата” услышали в Нацбанке…»
Повна протилежність — матеріал на «1+1». Про жодні протести, вимоги чи мітинги в повідомленні не йдеться. Тож підвищення пенсій виглядає як добра воля та власна ініціатива міністра МВС:
«Ведуча: Пенсії ветеранам міліції перерахують. В цьому переконаний Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Вітаючи правоохоронців у відставці з Днем ветеранів МВС, очільник відомства пообіцяв пришвидшити процес індексації пенсії колишнім працівникам органів внутрішніх справ. До Міністерства соцполітики і пенсійного фонду вже направили відповідне звернення, аби там визначили порядок проведення перерахунку. Пенсіонери органів внутрішніх справ мали такі ж ризики для життя, як і мають поліцейські сьогодні, — вважає Аваков».
Тож «Інтер» повністю ігнорує позицію МВС і замовчує інформацію про те, що робить відомство на вимоги мітингувальників. А «1+1», навпаки, замовчує наявність вимог та протестувальників.
Ще один проблемний у плані балансу матеріал у випуску «ТСН» — протест підприємців під КМДА. Коротке повідомлення не містить синхронів та посилань на джерела даних: «Понад сотні власників мафів прийшли на мирну акцію під стіни мерії з вимогою припинити знищення ринків і провести розслідування через побиття приватних підприємців під час знесення кіосків біля станції метро “Політехнічний інститут” [...] Сутичка почалася після того, як поліція витіснила протестувальників від будівлі мерії, куди ті звалили сміття від уламків кіосків».
Поки ведуча Лідія Таран озвучує цю інформацію, на екрані кадри, з яких складається враження, що людей виштовхували з будівлі або вони намагалися туди потрапити силою — ці деталі в новині не роз’яснені.
Наступний сюжет — протести ветеранів МВС у регіонах. Розпочали із Запоріжжя: «Кор.: Возле Запорожской обладминистрации с утра митинговали ветераны МВД. Первым делом приняли резолюцию об отставке министра Авакова. Желающих поставить подпись под этой резолюцией хоть отбавляй. Отставные милиционеры не сдерживали эмоций. Говорят, министр полностью развалил правоохранительную систему.
Виктор Стершин, пенсионер МВД: Пришел. И что он творит? С этими Mitsubishi, с этими рюкзаками, с этими со всеми сотрудниками. Человек, который вообще не достоин быть министром и работать в органах внутренних дел. Что он здесь делает?»
Чи робить щось МВС для вирішення питання про міліцейські пенсії — замовчується. Взагалі йдеться про відсутність реакції, на чому неодноразово наголошується. Навіть у сюжеті про «Приватбанк» (далі у випуску) продовжують тему: «Ведуча: В отличии от ветеранов МВД, разгневанных клиентов “Привата” услышали в Нацбанке…»
Повна протилежність — матеріал на «1+1». Про жодні протести, вимоги чи мітинги в повідомленні не йдеться. Тож підвищення пенсій виглядає як добра воля та власна ініціатива міністра МВС:
«Ведуча: Пенсії ветеранам міліції перерахують. В цьому переконаний Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Вітаючи правоохоронців у відставці з Днем ветеранів МВС, очільник відомства пообіцяв пришвидшити процес індексації пенсії колишнім працівникам органів внутрішніх справ. До Міністерства соцполітики і пенсійного фонду вже направили відповідне звернення, аби там визначили порядок проведення перерахунку. Пенсіонери органів внутрішніх справ мали такі ж ризики для життя, як і мають поліцейські сьогодні, — вважає Аваков».
Тож «Інтер» повністю ігнорує позицію МВС і замовчує інформацію про те, що робить відомство на вимоги мітингувальників. А «1+1», навпаки, замовчує наявність вимог та протестувальників.
Ще один проблемний у плані балансу матеріал у випуску «ТСН» — протест підприємців під КМДА. Коротке повідомлення не містить синхронів та посилань на джерела даних: «Понад сотні власників мафів прийшли на мирну акцію під стіни мерії з вимогою припинити знищення ринків і провести розслідування через побиття приватних підприємців під час знесення кіосків біля станції метро “Політехнічний інститут” [...] Сутичка почалася після того, як поліція витіснила протестувальників від будівлі мерії, куди ті звалили сміття від уламків кіосків».
Поки ведуча Лідія Таран озвучує цю інформацію, на екрані кадри, з яких складається враження, що людей виштовхували з будівлі або вони намагалися туди потрапити силою — ці деталі в новині не роз’яснені.
У випуску ICTV набула розвитку тема конфлікту між медіагрупами та провайдерами кабельного телебачення. Сюжет зроблено не безстороньо, а на підтримку мовників, які конфліктують із операторами: «Телеканала вважають, що кабельники мають платити медіагрупам за трансляцію їхнього контенту. Здавалося б, усе логічно: платити гроші за вироблений кимось товар, потрібний твоєму бізнесу. Однак деякі провайдери хочуть залишити все, як є. Жодної копійки за програми та серіали українським телеканалам, а собі в кишеню плату своїх абонентів».
На захист цієї позиції в сюжеті виступає тільки представник групи StarLightMedia. Хоча зміни законодавста стосуються й інших мовників. Оператор «Ланет», до якого виникли претензії, в коментарях не представлений. Натомість критикують його дії конкурети: «Воля» і «Тріолан».
На каналі «Україна», як і щодня, вийшов сюжет про благодійність Ріната Ахметова.
21 грудня, середа
Нічні муки нардепів стали топ-темою для новин, адже до ранку був ухвалений головний кошторис країни.
ICTV, повідомляючи про ухвалення бюджету, хоч і подає результати голосування різних фракцій, коментувати документ в ефірі дає тільки прем’єру Володимиру Гройсману. Той називає бюджет «людиноцентричним».
Наступний матеріал випуску — засідання уряду. Як не дивно, це не просто сюжет-звіт, тут, на думку урядовців, зібрані коментарі фахівців. Про зарплати лікарям каже головлікар Луцької лікарні Лариса Духневич. Про децентралізацію фінансування бюджетних закладів — виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. У питання міжбюджетних відносин вклинюється питання аграріїв, його коментує політик, якого ICTV піарить уже тривалий час:
«Кор.: Також Кабмін обіцяє 6 з половиною мільярдів на підтримку села. Щоправда, у Аграрнії партії побюються: гроші не дійдуть до дрібних та середніх виробників.
Віталій Скоцик, голова Аграрної партії України: Аграрне лобі, яке є сьогодні у парламенті, виключно попрацювали на себе. Не як потужна аграрна фракція, і представників певних наших великих компанії, які сьогодні присутні тут. Тому я дуже не здивуюся, якщо левова частина з тих, про які ми говоримо, з'явиться не на підтримку малого середнього виробника, а на декілька великих потужних корпорацій в нашій країні».
Неперевірена інформація прозвучала в сюжеті на каналі «Україна». Журналісти вирішили сказати, ніби до консультацій щодо бюджету в нічному парламенті підключився особисто Президент. Та чи справді так було, з’ясовувати не стали. Тому виглядає інформація таким чином: «Кор.: К консультациям даже присоединился Президент. По крайней мере, об этом у себя на странице в Твиттере написал депутат Алексей Рябчин».
Позитиви та негативи нового бюджету розділили на два окремих матеріали на СТБ та «Інтері». У першому випадку йдеться про два сюжети, що йдуть один за одним у випуску. Спершу звіт із засідання уряду — де суцільний оптимізм та позитивні прогнози від прем’єра Володимира Гройсмана. А наступний матеріал — критика кошторису від експертів Олега Устенка та Андрія Новака.
На «Інтері» після новин про ухвалений бюджет та його показники — застереження від аграріїв: «Бюджет на 2017 год может стать катастрофой для села. Об этом заявляет Ассоциация украинских фермеров». Хоча сьогодні ж журналісти побували на засіданні Кабміну, роз’яснень в урядовців щодо побоювань фермерів не взяли. Але впевнено заявляють: «Кор: Еще два года назад Кабмин Яценюка отменил фермерам налоговые льготы. В новом бюджете их решили компенсировать дотациями. Выделили целых четыре миллиарда гривен. Но получат их только крупные аграрии, а именно в основном крупнейшие производители птицы. Мелкие и средние хозяйства могут попросту остаться без оборотних средств, а значит, тысячи людей лишатся работы. Так говорят эксперты». Утім, із експертів — лише один, чия компетентність не є очевидною. Це головред журналу «Деньги UA», що входить до холдингу UMH Сергія Курченка.
Далі у випуску — критика бюджету. Матеріал починається так: «Бюджет проедания, стагнаций и дисбаланса. Так охарактеризовали эксперты утвержденный ночью в Раде сегодня документ...». Водночас із коментарів експертів здається, що оцінки були більш стриманими, хоча й справді критичними.. Крім того, остаточного документу, як з’ясовується тут же, ще немає: «Руслан Бортник, политолог: Подали насправді кота в мішку, тому що до цього часу фінального тексту закону України про державний бюджет на 2017 рік немає»; «Эрик Найман, экономист: Населению нужно готовиться к более высокой инфляции»; «Олег Устенко, экономист: Серьозная расходная часть, которая вызывает опасения. Она является 5,5 милиардов долларов, которые надо отдать на рекапитализацию недавно национализированного “Приватбанка”. Увеличивается объем украинского долга». Наступний сюжет — уже оптимістично про бюджет, адже він із засідання уряду, де кошторис називають реалістичним.
Ідеться у випуску «Інтера» також про засідання комітету з питань правоохоронної діяльності. Із 19 нардепів присутні були тільки четверо. Там Генпрокурор Юрій Луценко відзвітуватв про розслідування перестрілки у Княжичах. Та замість зробити збалансований матеріал про оцінки ходу розслідування, із виступів висмикуються окремі думки. Спершу Мустафи Найєма: «Посетил это заседание комитета и бывший коллега Луценко по фракции Мустафа Найем. По его словам, отчет Генпрокурора выглядел так, будто расследование трагедии в Княжичах пытаются спустить на тормозах». Далі — вже добре нам знаймого Сергія Капліна: «Присутствовал на этом заседании комитета и нардеп Сергей Каплин. По его словам, неявившиеся коллеги действовали по предварительному сговору и все ради того, чтобы не поднимать вопрос принудительной отставки Арсена Авакова».
Жоден із цих депутатів не є членом профільного комітету. І якщо Найєм має бодай якесь відношення до поліції — з огляду на участь у реформі та наборі нових поліцейських, то Сергій Каплін у цій темі раз по раз лише твердить про відставку Арсена Авакова.
Звіт генпрокурора висвітлили в новинах «112», 5-го каналу та «UA: Першого». Усі вони використали тезу Юрія Луценка про ймовірну відповідальність за події начальника Київської поліції Андрія Крищенка. Приміром, на 5-му це звучить так: «Водночас Луценко продовжує наполягати: план проведення спецоперації затверджував голова Київської поліції Андрій Крищенко, тож він і має понести за це відповідальність». А от надаючи бекґраунд із теми, жоден із каналів не згадує позиції МВС та Нацполіції щодо Крищенка. Як відомо, минулого тижня керівники стали на його захист і заявили, що перш ніж говорити про його відповідальність, мають провести службове розслідування, результати якого передадуть ГПУ. Тож чи базувалася позиція Луценка на цих висновках, чи поки що без них — не роз’яснено.
В ефірі двох телеканалів з’явилися іміджеві матеріали про заводи. У першому випадку це канал «Україна» та завод його власника Ріната Ахметова «Запоріжсталь». Ведуча запевняє: «В Запорожье станет легче дышать. Реконструировать сталеплавильное производство, отказавшись от мартеновских печей, решили на промышленном гиганте "Запорожсталь"».
А от про екологічність заводу «Енергія» взялися судити журналісти «UA: Першого»: «Кияни можуть очікувати на поліпшення екологічної ситуації. Сміття в місті спалюватимуть на 20 % більше, а повітря забруднюватиметься на 40 % менше. На заводі “Енергія” закінчили капітальний ремонт електрофітра і тепер можуть знизити обсяг викидів в атмосферу втричі».
На каналі «Україна» цього дня — знову найбільше сумнівних матерілів. Крім уже згаданих, двічі — про фонд «Ріната Ахметова», також відзвітували про благодійність Марини Порошенко та «Опозиційного блоку». На додачу до теми Онищенка вчергове нагадали про «замовлення» проти Арсенія Яценюка та «Народного фронту»: «Ведуча: Разследования заявлений Александра Онищенко ждут от НАБУ и депутаты. “Народный фронт” требует проверить информацию о компании по дискредитации правительства Арсения Яценюка. По словам Онищенко, на его очернение было выделено 30 милионов долларов».
На «Інтері» крім уже згаданих вийшов матеріал в інтересах «Опозиційного блоку», який домігся представництва свого депутата Вадима Новинського у ПАРЄ. І дещо сумнівно виглядає коментар позафракційного Борислава Берези. У вандалізмі в уманській синагозі він бачить прояви гібридної війни з метою погіршити стосунки України та Ізраїля. Враховуючи, що він єдиний політик, який оцінює цю подію в новинах «Інтера», попри те, що він є заступником голови групи з міжпарламентських зв’язків із Ізраїлем, все ж новинну складову в заяві важко знайти.
22 грудня, четвер
Журналісти геть розслабилися в ситуації з «Приватбанком». Цього дня свою першу прес-конфренцію дав новопризначений голова правління банку Олександр Шлапак. Він відзвітував, що все працює, обслуговуваня підприємців поновлено, перебоїв у роботі банку немає, ситуація стабілізувалася. Як і в більшості урядових релізів, кореспонденти навіть не опитують клієнтів банку, підприємців — чи справді все стабілізувалося й чи не заважають пертурбації в банку їхній роботі. Зокрема, це стосується «112», ICTV, 5-го каналу, «1+1», «Інтера» та СТБ.
А от «1+1» цього дня розпочав інформаційний реванш щодо націоналізації «Приватбанку». Із понеділка новини розповідали нам, що акціонери банку самі звернулися до уряду, щоби той вирішив їхні проблеми. Утім, самі акціонери наполягали — всі проблеми від тиску та інформатак. Тепер же самі почали атакувати уряд, а найбільше шишок посипалося на НБУ та його очільницю Валерію Гонтареву: «Кор.: На думку екс-менеджменту, керівництво Нацбанку вело цілеспрямовану політику зі знищення “Приватбанку”. При цьому вони мають лише версії, навіщо це було потрібно, або заради перерозподілу власності, або ж у рамках політики НБУ, яка, на думку екс-приватівців, була спрямована не на розвиток економіки, а на зачищення ринку. Ще одна версія — особиста неприязнь очільниці НБУ до основного акціонера».
Тим часом у парламенті дискутують щодо рівня зарплат народних обранців. Утім, про які суми йдеться, розібралися не всі. «Якщо задуми комітету справдяться, найбільше у Раді зароблятиме голова — 32 тисячі гривень. Пересічний депутат — майже 26. Голова комітету — 29. Кожному депутату видаватимуть ще 32 тисячі на утримання помічників», — повідомляє кореспондент «ТСН» на «1+1».
А от на «112» та «Інтері» коментувати цифри довірили голові регламентного комітету. У його версії вони дещо інші: «Павло Пинзеник, виконувач обов’язків голови комітету з питань регламенту: В документі фігурують суми для народного депутата України, члена комітету, тобто нижчий поріг — це порядка 25 тисяч гривень на місяць, для голови Верховної Ради порядка 28 тисяч гривень на місяць» («112»); «Павел Пинзеник, народный депутат, “Народный фронт”: Заробітна плата народного депутата, члену комітету складалася, має складати щось близько 25 тисяч гривень, і верхній поріг — це заробітна плата голови Верховної Ради, щось близько 28 тисяч гривень. Навколо цього ще відбуваються дискусії» («Інтер»). Судячи з документів, нардеп усе ж помилився з обчисленнями, а журналісти його не поправили.
У студії каналу «Україна» — постійний її гість Олег Ляшко. Тут знову вважають, що це найкращий кандидат для обговорення бюджету. Ведуча Ганна Панова розпитує про вимоги політика, а не про результати його роботи: «Ведуча: Вы требовали радикального повышения? Не удалось его все-таки добиться?
Олег Ляшко: На жаль, у нас 20 голосів в парламенті, але навіть те, що ми домоглися — це дуже важливо для людей».
Одне по суті критичне запитання виглядає так:
«Ведуча: Вы говорите о повышении зарплаты минимально до 3200 и, в частности, что медикаменты будут некоторым категориям предоставлять бесплатно. Называете это своими достижениями? А Кабмин называет, вообще-то, своими.
Олег Ляшко: Мені байдуже. Моя бабушка казала, називай хоч горшком, тільки в піч не саджай.
Ведуча: Понятно».
Далі в політика намагаються з’ясувати, скільки ж він відніс у «Приватбанк», адже він заявив про наміри стати клієнтом тепер державного банку. Втім, із кількох спроб помітно, що чіткої відповіді Ляшко уникає. Однак завершується студйне інтерв’ю з нардепом ось як:
«Олег Ляшко: Я думаю, людям буде байдуже, скільки в мене де грошей. Мене головне цікавить, щоб у них були гроші в кишенях.
Ведуча: Спасибо вам.
Олег Ляшко: Щоб у людей були не пусті кишені, а щоб в них були гроші і щоб під ялинки вони могли своїм дітям купити подарунки.
Ведуча: Спасибо за вашу открытость. Лидер Радикальной партии Олег Ляшко».
Крім того, «Україна» похизувалася доброчинністю Ріната Ахметова, прорекламувала в ефірі сайт «Сегодня», що входить до одного холдингу з каналом, а також книжку «Таємниці монастирів», видану «Сегодня» спільно з Печерською Лаврою.
На «1+1» крім «Приватбанку» випустили сюжет про власний благодійний проект спільно з фондом «Крона» під назвою «Здійсни мрію», а також проанонсували фільм «Слуга народу — 2». А «Інтер» уже традиційно надав ефір Сергію Капліну — як і зазвичай, для критики Арсена Авакова.
СТБ, які майже весь тиждень починали випуски новинами з фронту, цього дня поіменно перелічили кожного загиблого на Світлодарській дузі. Взагалі не повідомили про прощання із загиблими у своїх вечірніх випусках ICTV, «Україна», «Інтер» та «UA: Перший».
23 грудня, п’ятниця
Протягом усього тижня увага була прикута до фронту — загострення були особливо на Світлодарській дузі, також під Авдіївкою та в секторі «Маріуполь». І дуже прикро, що новини п’ятниці не змогли якісно й точно відбити наслідків ворожих атак — найголовніше втрати серед українських бійців.
За повідомленням речника Міноборони Андрія Лисенка, за минулу добу загинули двоє україніських військових, троє поранені. Тим не менше, «Україна» повідомляє: «Один боец ранен под Мариуполем». Ані періоду, ані джерела не вказано. «Один український військовий загинув в Авдіївці. Його вбила куля снайпера. Ще один боєць поранений. Такі дані штабу АТО за п'ятницю», — повідомляє «112». Так само глядачам остаточно не зрозуміло — загинув боєць у п’ятницю чи про це стало відомо цього дня. «І ще двоє українських військових поранені під час боїв на Свтлодарській дузі протягом цієї п'ятниці», — інформує 5-й. Кореспондентка «ТСН» Євгенія Світанська, котра перебуває в районі Світлодарської дуги, передає: «Один військовослужбовець загинув ще вчора напередодні ввечері, а ось інший, про якого казали, це той, який вважався до сьогодні зниклим безвісти». У новинах «Інтера» такі дані: «Двое украинских военных погибли, трое ранены. Один боец погиб вблизи Авдеевки, там боевики четыре раза атаковали украинские позиции. Другого убили на Светлодарской дуге». Така ж інформація у «UA: Першого»: «Під час обстрілів Авдіївки один військовий загинув, ще одного поранено. В Луганському на Світлодарській дузі один загиблий, двоє поранених». Таку ж кількість убитих та поранених наводить СТБ.
Якщо глядач дивився новини більш ніж одного каналу, то цілком міг би заплутатися й не розуміти, яким даним вірити. Тут важко сказати, хто крайній: чи журналісти за два роки війни не навчилися шукати точної інформаціі з фронту й особливо уважно ставитися до інформації про втрати. Чи штаб АТО ніяк не може уніфікувати подачу зведень так, щоби дані були максимально точними, оперативними та повними, аби інформаційникам не доводилося додумувати чи брати інформацію з недостатньо надійних джерел.
Крім того, в ефірі «112» заявили, що протягом протистояння на Світлодарській дузі з 18 грудня загинули восьмеро бійців. Хоча за офіційними даними — дев’ятеро.
Відстоює інтереси Міноборони 5 канал: «Міністр оборони спростовує закиди, що у захисників Світлодарської дуги бракує транспорту для вивезення поранених. Таку інформацію два дні тому ширив в соцмережах один із волонтерів». Це й уся інформація, що передує коментарю самого міністра Полторака. Що за волонтер, про які саме проблеми йдеться — замовчали, нівелювавши значення цієї інформації. Схожу позицію займає «UA: Перший», утім, додає на підкріплення позиції: «Самі ж військові лікарі, які стоять у Луганському на Світлодарській дузі, запевняють — машин у них вистачає. Поранених бійців з поля бою везуть спеціальним БТР-ом, а далі вже швидкими або позашляховиками». Хоча які саме медики — не конкретизують, як і звідки взяли інформацію — лікарі повідомили кореспонденту, що працює на місіці, чи її взято з релізу Міноборони.
Інформаційне протистояння щодо «Приватбанку» продовжили на «1+1». У цьому випуску одразу два матеріали з критикою націоналізації. Перше повідомлення — заява співвласника банку та каналу «1+1» Ігоря Коломойського. Утім, сам він на екрані не з’являються. Лише озвучується текст його «офіційної заяви», поширеної невідомо в який спосіб (принаймні цього не вказують). Відомо, що текст заяви був «переданий» УНІАН, яке також входить у холдинг «1+1 медіа» Коломойського і партнерів. У самій заяві — фокус на звинувачення НБУ: «Паніку серед клієнтів “Приватбанку” спровокували дії Нацбанку України. Ігор Коломойський вперше прокоментував ситуацію навколо національзіції фінустанови. [...] За його словами, “Приватбанк” став жертвою свавілля НБУ. В установі був збалансований, забезпеченний кредитний портфель, що підтверджується міжнародним аудитом. Однак НБУ, постійно змінюючи свої нормативи, вигадував все нові і нові способи штучного зниження капіталізації банку». Цей текст озвучує ведуча Наталія Мосейчук. Звісно, в матеріалі не йдеться про відповідь НБУ на звинувачення та навіть не подається беком нагадування, що в Нацбанку причиною кризи у «Приваті» називали, зокрема, роздачу кредитів пов’язаним із власниками компаніям.
Через один сюжет у випуску — наступна «зрада»: «Націоналізація кіпрського філіалу “Приватбанку” може перетворитися на міжнародний скандал. Тимчасовий адміністратор “Приватбанк-Кіпр” передусім віддав наказ списати гроші з рахунків вкладників. Ідеться про ті рахунки, які, на думку керівництва Нацбанку, пов'язані з колишніми власниками “Приватбанку”. У відповідь на це посипалися судові позови компаній, які себе афілійованими не вважають. Працівники банку відмовилися списувати кошти з рахунків клієнтів, оскільки це суперечить приписам кіпрського “Центробанку”. Тож новий власник “Привату”, держава, примусово списала ці кошти з кореспондентського рахунку філії. Йдеться про 300 мільйонів доларів. У результаті роботу філії повністю заблоковано».
Гройсман і діти. Точніше, студенти. На черговий урядовий паркет перетворилося спілкування прем’єра зі студентами Київської політехніки у випусках новин на ICTV та «Інтері». Якщо на останньому бодай озвучують за кадром суть питань, що лунали від студентів, і самій молоді слово надали, то на ICTV — це чергова можливість лише для оптимістичного пафосу: «Кор.: На спеціальній лекції Володимир Гройсман повідомив, що цей рік став початком капітального ремонту країни. Зупинилося падіння економіки і настав час її підйому. Глава уряду хоче, аби підприємці не боялися інвестувати і створювали нові робочі місця, а Україна перестала асоціюватися в світі з сировинною економікою».
Гостем студії для «обговорення актуальних політичних подій» у випуску новин на каналі «Україна» став лідер «Опозиційного блоку» Борис Колесников. Його розмова з ведучою, по суті, зводиться до транслювання позиції партії та критики уряду.
І цього разу випуск не обійшовся також без сюжету-подяки фонду Ріната Ахметова.
На «Інтері» дещо змінили традиції. Замість Сергія Капліна в ефірі — його соратник із Миколаєва. Йдеться про напад на родича місцевого лідера профспілок та лідера миколаївсього осередку Соціал-демократичної партії. У сюжеті відсутні синхрони медиків чи поліції, що могли би прокоментувати обставини, за яких стався напад. Утім, сам Денис Жело наголошує на політичних мотивах побиття свого родича: «После моего блога разоблачительного, который назывался “Кто крышует 61-й завод?” Или силовики, или криминалитет. После этого приехал Сергей Николаевич Каплин, мы провели встречу и митинг з сотрудниками и рабочими 61-го завода. И в это же время ко мне приезжали люди, неизветные лица на машинах, в дом, где живет моя мать з моим отчимом и начинали угрожать. Этот самый главный рейдер, который крышевал всю эту схему в Киеве».
24 грудня, субота
Опівночі 24 грудня мав настати режим тиші, згідно з мінськими домовленостями. Утім, уже очікувано, цього не відбулося. Тимчасом як прес-центр АТО, а за ним і більшість медіа, повідомляють про 23 обстріли, в новинах ICTV звучить інша цифра: «Перемир'я не відбулося. Бойовики шість разів порушували режим тиші, про який на цьому тижні домовилася тристороння контактна група в Мінську».
Забули про баланс. У повідомленні від НАБУ щодо графологічної експертизи, якою встановлено, що підпис в «амбарній книзі» Партії регіонів належить голові ЦВК Михайлові Охендовському, «112» та ICTV подають бекґраунд подій, опускають позицію обвинуваченого, який усі закиди заперечує і впевнений у своїй невинуватості. У «Фактах» на ICTV принаймні йдеться, що було дві експертизи: «Експертиз було дві: перша не підтвердила і не виключила, що в документах підпис саме Охендовського. При цьому висновки іншої експертизи, яку проводили слідчі, що записи належать саме голові ЦВК». Адже напередодні адвокати Охендовського висновок експертизи використовували як аргумент захисту. Збалансовано подає цю новину «Інтер». Але минулого тижня цей канал відзначився певною приязню до обвинуваченого.
«Інтер» у суботу підтримав двох депутатів від «Опозиційного блоку». Олександра Вілкула показали добрим Дідом Морозом, що роздає подарунки дітям у своєму рідному Кривому Розі.
А Вадим Новинський завдяки «Інтеру» підтримує статус найбільш православного депутата: «Делегация Украинской православной церкви во главе с метрополитом Онуфрием Киевским и всея Украины прибыла в Тбилиси. Там отмечают 39-ю годовщину со дня интронизации патриарха Иллии. В составе делегации нардеп от “Оппозиционного блока” Вадим Новинский, он поздравил святейшего с этой большой датой и отметил, что патриарх Иллия пример истинного служения богу и людям для всего православного мира». Коментар у матеріалі — лише від опоблоківця.
На «Україні» без особливого приводу двічі знову засвітився Олег Ляшко: він і нову техніку для поліції коментує, як ніби коментаря міністра МВС недостатньо, й покращення життя переселенцям обіцяє. Все в рамках візиту в Маріуполь. Утім, не Ляшком єдиним — знову про допомогу Донбасу звітує фонд Ріната Ахметова та його вдячні «клієнти».
На ICTV вийшов сюжет про проблеми видобутку бурштину на Рівненщині, й тут засвітився, без зрозумілої доцільності, депутат від «Батьківщини»:
«Кор.: І байдуже, що після такого землю просто перетворюють на пустелю. У день тут можна намити бурштину на десятки тисяч доларів. З цієї годівниці кормляться всі, три чверті йде нагору.
Сергій Євтушок, народний депутат фракція “Батьківщина”: Дуже небезпечно, коли влада і брудний кримінал в одній спайці *обілечують* того старателя. Одні малюють схему, інші адмініструють».
Також у «Фактах» похвалилися своєю благодійністю депутати від «Волі народу». ICTV єдиний канал, у якому політиків назвали в числі благодійників Ірпінського реабілітаційного центру для бійців зф втраченими кінцівками.
ВИСНОВКИ
Протягом тижня на каналах вийшло 57 сумнівних матеріалів: 45 із ознаками замовлення, вісім незбалансованих «паркетних матеріалів» про владу, чотири — промо власних проектів.
Лідирує з великим відривом канал «Україна» — там випустили 23 таких новини. Майже вдвічі менше — на «Інтері», 12 сюжетів. На ICTV — вісім матеріалів, і майже наздоганяє цей результат «1+1» — сім матеріалів. На «UA: Першому» — три сумнівних сюжети, а на «112» та 5-му каналі — по два. Жодного не помітили в новинах СТБ.
Найбільше фігурував у новинах Рінат Ахметов: вісім сюжетів про його благодійний фонд, а також по одному сюжету вийшло в інтересах його компаній — «Запоріжсталі» та «Укртелекому». Всі десять сюжетів — в ефірі каналу «Україна».
«Опозиційний блок» та його лідери заробили для себе шість сюжетів: по три на «Інтері» та «Україні».
Майже наздоганяє за кількістю вигідних згадок — Сергій Каплін: у його інтересах п'ять матеріалів, усі на «Інтері».
Олег Ляшко чотири рази засвітився на «Україні». Стільки ж разів піарили «Народний фронт», щоправда, на різних каналах: двічі на «Україні», й по одному разу на ICTV та «112». З такою ж кількістю матеріалів відстоював інтереси «Приватбанку», а саме його колишніх власників, канал «1+1».
Тричі догодили Петру Порошенку: по одному «паркетному» сюжету вийшло на «Україні», UA: Першому»та 5-му каналі.
Менш популярним цього разу був Володимир Гройсман: двічі лише його позицію висвітлювали загалом — по одному сюжету на ICTV та «Інтері». З такою ж кількістю «паркету» — міністр оброни Степан Полторак: по одному сюжету на «UA: Першому» та 5-му каналі. В інтересах «Батьківщини» також дав матеріали: по одному на «112» та ICTV.
По одній компліментарній згадці отримали: Арсен Аваков («1+1»), Аграрна партія (ICTV), Асоціація фермерів («Інтер»), Борислав Береза («Інтер»), Воля народу (ICTV), Марина Порошенко («Україна»).
Антигероями цього тижня стали Арсен Аваков — із чотирма негативними сюжетами на «Інтері» (в основному з уст Сергія Капліна), а також Валерія Гонтарева — із чіткими посилами проти неї вийшло два сюжети на «1+1».
Якісний моніторинг щоденних праймових новин та підсумкових тижневиків здійснюється за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина. Зміст оглядів є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа» і не обов’язково відбиває позицію Міністерства закордонних справ ФРН.