00:00
П'ятниця, 27 Травня 2011

Півтора протести

993
Протестні акції в Україні телеканали висвітлюють незбалансовано та непрофесійно. «Інтер» про них узагалі на згадав. Огляд телетижневиків за 22 травня 2011 року
Півтора протести

22 травня головну увагу телетижневики приділили заворушенням у Грузії, протестам в Україні, секс-скандалу зі Стросс-Каном, бійці Мартинюка з Ляшком, дипломатичному скандалу з Чехією та хвилюванням навколо Десятинної церкви.

 

Верстка основних телевізійних тижневиків мала такий вигляд:

 

ICTV, «Факти тижня» (18:45)

 

Тиждень політичних скандалів (Ляшко-Мартинюк + Луценко).

Міжнародний дипломатичний скандал (Чехія).

Верховна Рада ухвалила постанову, яка визначає зовнішньоекономічний курс країни.

Бурхливими сутичками тиждень почався у Києві (Лісовий ринок).

Почалися вибори нового голови Міжнародного валютного фонду.

Українські ж банки намагаються повернути собі добре ім’я і клієнтів втрачених за час кризи.

В Ісландії знову не спиться вулканам.

Каннський кінофестиваль.

Незвичайний флешмоб у Москві.

 

«1+1», «ТСН. Тиждень» (19:30)

 

У Грузії «знову революція».

Анонс нової програми Ткаченка із Саакашвілі.

Мир чи затишшя?

Двійка екзаменаторам.

Як звичайну шкільну контрольну можна перетворити на джерело мільйонних прибутків?

Прогнозовані звільнення в уряді Азарова почалися.

Справу екс-міністра з уряду Тимошенко Генпрокуратура нарешті передала до суду.

Знамена, святі для частини українців, знову під ногами радикалів.

Професійні прийоми пішли у хід у Верховній Раді.

Найпопулярніші міста Іспанії сьогодні – у полоні протесту.

Домінік Стросс-Кан на волі під заставою.

Жіночий слід може круто змінити долю і непереможного Термінатора.

Гігантська комета, що врізалася в Сонце, може віщувати кінець світу.

На зв’язок із космосом учора вперше в історії вийшов Папа Римський.

Чимало див стали б реальністю і в Україні. До Дня винахідника.

 

«Інтер», «Подробиці тижня» (20:00)

 

Другий день поспіль у Грузії тривають масові виступи проти президента й уряду.

Президент прийняв відставку Іллі Ємця.

Закон «Про боротьбу з корупцією», нещодавно прийнятий у парламенті, вже найближчими днями підпише президент.

Кримські татари згадували про депортацію у травні 44-го року.

Віктор Янукович пообіцяв: уже через десять років український флот поповниться чотирма новими корветами.

Україна – єдина республіка, що не визнала права Росії на всю закордонну нерухомість і золотовалютні резерви СРСР.

У Грузії тривають масові акції протесту проти президента і чинної влади.

Позапланові передвиборні перегони очікують Міжнародний валютний фонд.

Мільярди доларів від МВФ і кредити Євросоюзу поки що не допомогли Греції впоратися з проблемами, що зростають.

Режисер Марина Врода отримала золото Канн за кращу стрічку серед короткометражних стрічок.

Американський Нешвілл, якого й на мапі одразу не знайдеш, – головний конкурент Нью-Йорка й Лос-Анджелеса в музичній індустрії США.

 

ТВі, «Сьогодні. Підсумки» (20:30)

 

Грузинська опозиція вчора вийшла вимагати відставки Саакашвілі.

Всеукраїнська акція непокори в Києві зібрала близько 5 тисяч людей.

Міністра охорони здоров’я усунули від крісла напередодні проведення держзакупівель ліків та медобладнання.

Президент нагримав на міністра фінансів за те, що не дає грошей оборонці.

Генеральна прокуратура зацікавилася Міністерством освіти.

Усі резонансні судові справи можуть отримати гриф «секретно».

За сценарієм 9 травня тепер можна проводити дні визволення від фашистів Києва, Львова, Тернополя чи Франківська.

Віктор Янукович відвідав Миколаїв та Ужгород.

У Фонді держмайна кипить робота – чиновники розробляють умови чергового етапу великої приватизації.

Викриття Службою безпеки чеських шпигунів переросло у міждержавний конфлікт.

У Маріїнському парку відбулася акція «Вулична галерея усмішок».

 

Перший національний, «Підсумки тижня» (21:00)

 

Президент прийняв відставку міністра охорони здоров’я.

Допомогти українцям подолати корупцію має закон про доступ до інформації.

Під стінами Верховної Ради цього четверга відбулася всеукраїнська акція протесту «Вперед».

У Білорусі стрімко знецінюються національні гроші.

Українців хвилює подорожчання комунальних послуг.

Цього тижня Київрада вирішувала долю Десятинної церкви у Києві.

 

5 канал, «Час: підсумки» (21:00)

 

Червоний прапор прирівняно до державного.

Тиждень, що минає, відзначився мордобоєм по-парламентськи.

Минув місяць, відколи прем’єр Микола Азаров закликав українців братися за лопати.

Пересадка органів та інші складні хірургічні втручання за кілька місяців в Україні можуть стати виняткового платними.

Ні гроші, ні влада не врятували Домініка Строскана від кримінального переслідування у Сполучених Штатах.

Фурор у Сполучених Штатах цього тижня викликала програмна промова Барака Обами щодо Близького Сходу.

Національної автономії вимагали у роковини депортації кримські татари.

Скандалом закінчився конкурс з відновлення Десятинної церкви.

 

 

Протести

 

Отже, одна з найголовніших тем тижня 16–22 травня — акції протесту в Україні. Тиждень розпочався зі штурму «Лісового ринку», що в Києві, й закінчився, як уже згадувалося, акцією «Вперед» під стінами Верховної Ради України.

 

ICTV зосередився лише на першій частині та оминув події 19 травня. В штурмі беркутівцями частини Лісового ринку кореспондент Володимир Соколов вбачає продовження захоплення столичної землі невідомими. Саме локальне протистояння в сюжеті трактується як продовження серіалу «битва за Київ». Партія регіонів хоче зробити голову КМДА Попова мером столиці, але на заваді стоять низькі рейтинги і сильні конкуренти (Кличко і гіпотетично Тимошенко). Окрім уже не раз озвучуваної інформації щодо боротьби за мерство, новина в сюжеті — ультиматум Кличку від ПР (хочеш мерство — вступай до ПР). В сюжеті простежуються натяки щодо неспроможності Попова протистояти земельним оборудками та покарати в розкраданні 70 мільярдів столичних грошей. Відповіді голови КМДА туманні. В частині з Лісовим ринком реакція Попова відсутня, як відсутня й реакція міліції, й адекватна, а не емоційна реакція підприємців та експертів. Сутички в Лісовому в сюжеті насправді стали лише зручним інформаційним приводом, аби вкотре порушити питання боротьби за столицю та «провести» потрібні сигнали на користь «незручного для влади» Кличка.

 

Ґрунтовніше до теми протестів підійшов «ТСН. Тиждень». Кореспондент Сергій Швець логічно розпочав тему з «Лісового» і завершив акцією під Верховною Радою. Приділяючи увагу претензіям прокуратури до підприємців, автор сюжету зазначив: «Після 15 років існування ринку прокуратура помітила: 53 кіоски заважають високовольтній електролінії, 48 – газопроводу надвисокого тиску, 14 яток не дають життя метрополітену, тобто 115 рундуків – під знесення».

 

У продовженні теми дія сюжету переноситься до стін Верховної Ради України, де протестувальники-підприємці намагаються передати лопату з вилами прем’єр-міністру Азарову. Попри думки учасників акції та реакцію представника парламентської більшості (Єфремова), в сюжеті не представлено позиції організаторів протесту, позаяк думки окремих учасників можуть бути їхніми особистими позиціями.

 

Говорячи про компроміс Азарова та підприємців, Сергій Швець згадує якийсь таємничий «документ, що вже зареєстровано у парламенті», проте про що йдеться — кореспондент не сказав.

 

Врешті, заслуговує уваги останній абзац сюжету: «Поки Рада вивчала законопроект, а гурт FEMEN підтримував День гніву голими грудьми, міліція відступила і від київського ринку – там теж компроміс. На іншому базарі підприємців не викидали силою, а дозволили прибрати свої кіоски власноруч . Можливо, влада проаналізувала, що можна було обійтися без "масок-шоу».

 

До цього уривку є декілька запитань:

1.  У чому смислове навантаження від згадки FEMEN? Хіба що картинкою з голими грудьми, оскільки до цього в сюжеті було достатньо «шпалер».

2.                     До чого тут День гніву, що відбувся 14 травня?

3.         До чого накладання одне на одне різних у часі подій: Дня гніву в суботу 14 травня та Лісового в неділю 15-го? Заради чого порушено хронологію з додаванням сторонніх подій, що заплутує глядача?

4.         Говорячи про «інший базар» – який випадок мали на увазі?

 

 

ТВі тему протестів зробив у своєму випуску чільною. Ведучий Володимир Павлюк зазначив, що «влада цього разу особливих перепон мітингувальникам не чинила, і автобуси доїхали, і плакатів "Беркут" не відбирав” і окреслив тему сюжету: “а звідки беруться непокірні Дон Кіхоти?»

 

Однак розкриття теми кореспондентом Ігорем Андрущенком не узгоджувалася з тезами ведучого. Розповідаючи про виїзд протестувальників із Умані, кореспондент паралельно тримав зв’язок із рівненчанами, які з міста... «прориваються з боями» через перешкоди ДАІ. Такий же дисонанс був і згодом, коли по ходу зйомок акції протесту міліціонери закидали когось у автозак.

 

Загалом у сюжеті «донкіхоти» не відчувалися. Головна лінія: виїзд протестувальників, млявість людей, вінегрет протестувальників у Києві, якими підозріло диригують деякі політики, чомусь постійне порівняння акції з Помаранчевою революцією і низка професійних помилок кореспондента.

 

Ігор Андрущенко: «Сама акція називається красиво – "Вперед”, має яскраві символи і закінчується перформансом». На відео «перформансу» (мала бути передача Азарову лопати і вил) не було. Можливо, оператор ТВі не встиг зняти цього дійства, але якщо слова не відповідають відео, навіщо про це говорити? Зрештою, що завадило кореспонденту замість іншомовного слова вжити більш зрозуміле українське «вистава»?

 

Цитуючи в кадрі Азарова: «...копайте – і буде вам повний холодильник...», кореспондент її спотворив (Азаров говорив: не треба скиглити, треба брати лопату і годувати свою сім’ю). Автору сюжету ніщо не заважало зв’язатися з редактором, щоби дати точну цитату, не перекручуючи її змісту.

 

Окремий шмат сюжету Ігор Андрущенко присвятив порівнянню акції протесту з Помаранчевою революцією: «Другим символом стали ось такі білі стрічки. Можливо, як спадок Помаранчевої революції. Щоправда, судячи з обсягів сьогоднішньої акції, до помаранчевої революції ані за результатами, ані за кількістю людей вона не дотягла».

 

По-перше, припущення «можливо» можна легко перевірити в організаторів акції (жодного їхнього коментаря в сюжеті не було).

 

По-друге, автор виявляє професійну некомпетентність, оскільки стрічки є невід’ємною частиною різноманітних акцій, і це ноу-хау не належить Помаранчевій революції. Це легко перевірити за інтернет-пошуковцями або почитати Джіна Шарпа «Від диктатури до демократії».

 

По-третє, події 19 травня та події 2004 року неможливо порівняти, адже йдеться про різні чинники — боротьба проти фальсифікацій на президентських виборах та виступ проти економічної політики уряду.

 

Перший національний, на відміну від іншого «рупора влади» – «Інтера», про події 19 травня все ж розповів. Ведучий «Підсумків тижня» Андрій Сміян (зважаючи на те, що Перший канал годується з урядової руки), тему означив прогнозовано: «Під стінами парламенту зібралося менше людей, ніж планували організатори. Це можна пояснити тим, що розроблені урядом зміни до Податкового кодексу вже надійшли на розгляд парламенту. Що передбачають ці зміни і чи можуть вони полегшити життя тим, хто намагається заробити на хліб самотужки». Подальший сюжет кореспондента Сергія Сиволапа не піддається аналізу хоча би з двох основних причин:

1.         З попередніх сюжетів очевидно, що Сергій Сиволап висвітлює діяльність Кабміну та особисто Азарова, а перебування в пулі на державному телеканалі несумісне з об’єктивністю;

2.                     Список речників у сюжеті: прем’єр-міністр України (два синхрони), заступник міністра фінансів, народний депутат від Партії регіонів, міністр фінансів. І все — ані протестувальників, ані підприємців, ані експертів, ані опозиції.

 

Загалом, теми протестів жоден телеканал повною мірою не розкрив. Чомусь телеканали (окрім ТВі, який далі тему й не розвинув) не вказали на слід Наталії Королевської (БЮТ) за акцією протесту «Вперед» та відсутність інтересу до цієї акції з боку опозиції. Низка політологів щодо цього могли би поділитися цікавими міркуваннями. І, до речі, про це йшлося в ефірі ток-шоу «РесПубліка» на 5-му каналі 19 травня.

 

Під час огляду інших тем впадає в око збільшення кількості інформації з-за кордону. Ці повідомлення суто інформаційні і чим вони заслужили місце в тижневиках — загадка.

 

На «1+1» темою випуску зробили підозрілі махінації навколо несподіваних іспитів та підручників. Щоправда, пташина мова у підводках заважала вловити суть. Алла Мазур: «Вони практично ніколи не бунтують і рідко виходять на вулиці із протестами. Їхні емоції – перемога і провали не часто вириваються на телеекрани. Але останні кілька тижнів змусили учнів 5–9 класів, їхніх батьків і вчителів буквально не спати ночами і шикуватися у черги до невропатологів. Привід дало Міністерство освіти. Незаплановані іспити і відповіді, яких не знайдеш у підручниках, але можна купити за гроші. Чому нові реалії української школи можуть довести дитину до психіатра?..»

 

Плюс, незважаючи на те, що ведуча стурбовано згадала і «невропатологів», і «психіатра», медичний напрямок теми не мав жодного розвитку в сюжеті кореспондентки Алли Хоцянівської. Серед зауваг: місця зйомок варто було окрім титрів ще й озвучувати (до «боярської школи» варто було додати, «що на Київщині», а «Вінниччина» була лише на титрах, чого недостатньо). Намагаючись наповнити сюжет емоціями, кореспондентка вдається до надмірних перебільшень: «На перерві у них – неформальна нарада. Сперечаються, емоції зашкалюють (але на відео цього нема!) – завдання, які роздрукували з сайту Міносвіти». Тобто йдеться про невідповідність тексту відео.

 

З сюжету очевидно, що йдеться про несподівану появу нових іспитів для школярів та, відповідно, про несподіванку для вчителів, а також про повний безлад із питаннями та відповідями, на чому гріють руки підозрілі елементи. На жаль, сюжет Алли Хоцянівської хоч і здобрений натурними зйомками і коментарями, але неструктурований. Цю інформацію можна було подати вдвічі стисліше.

 

Відсутність офіційних коментарів у сюжеті, напевне, пояснюється наступним сюжетом, де широко подано офіційну позицію. Кореспондент Григорій Жигалов під час інтерв’ю з представником Міносвіти Сергієм Дятленком з’ясовує, що контрольні роботи – це... ініціатива видавництв. Така сенсація, здобута телеканалом, варта акцентуації. Втім, деякі деталі сюжету варто було б допрацювати. Демонструючи документи (наказ Табачника), глядачеві показують задовгі витяги. Чомусь кореспондент їх не начитує. Адже на ТБ звичайна практика — якщо йдеться про цитату, її варто начитувати. А якщо текст недовгий, то окрім начитки під час монтажу його двічі непоспіхом прочитують — такою і буде тривалість фрази на екрані.

 

Фразу чиновника Дятленка про роботу Міносвіти («Дозволено все те, що не заборонено»), Григорій Жигалов слушно підкреслив, але продовження вона не мала. Проте бодай у відводці варто було би наголосити, що насправді будь-які державні органи мають керуватися винятково тим, що прописано в законах і нормативних актах, а відхід до просто «дозволеного» межує з посадовим злочином.

 

В сюжеті Марини Макущенко до Дня винахідника на поверхні лежали дві суттєві помилки: говорячи про українця – винахідника «головної деталі гібридного двигуна», авторка не назвала цю деталь.

 

Говорячи про вітчизняну службу інтелектуальної власності кореспондентка зазначає: “Вхід у патентне відомство вартує Сократ. Та насправді тут потрібна інша фігура - покровителя торгівлі” (на відео Гермес — але в тексті він не названий!). Іронія долі в тому, що перед тим в сюжеті авторка розповідала як у вітчизняних винахідників крадуть їхні роботи, але окрім торгівлі Гермес ще й... покровитель злодіїв.

 

Один в один як і в Алли Хоцянівської, така ж технічна помилка з географічними назвами і в сюжеті Ірини Юсупової («Подробиці тижня»). До згадування «Северинівки» варто було додати, «що на Київщині», а «Вінниччину», окрім титрів, також варто було озвучити. Крім того, в сюжеті Ірини Юсупової, що стосувався експерименту з реформуванням медицини в областях, йдеться суто про позитивний бік «експерименту» і жодної альтернативної думки (не кажучи вже про критику) немає.

 

В сюжеті Максима Кошелєва про кримськотатарських підприємців бракує балансу думок. Кореспондент робить відповідальними за влаштування переселених татар лише Меджліс і Комітет зі справ національностей, прямі згадки про відповідальність кримської влади відсутні.

 

На ТВі у сюжеті про зацікавленість з боку Генпрокуратури друком підручників Міністерством освіти бракує спроби кореспондентки Юлії Банкової перевірити наявність підручників самотужки. Замість витрачати час на коментарі політиків, краще б було зайти до книгарні чи книжкового базару. А згадуючи про підручник із глобалістики заступника міністра освіти Суліми, авторка забула назвати, з якого конкретно російського підручника там зафіксовано плагіат, оскільки без чіткого посилання ця інформація звучала сумнівно.

 

Кілька зауваг до сюжету Єгора Гаврилова про остаточну приватизацію обленерго:

1)                     наявність одного коментатора (аналітик компанії Шушковський) не дає підстави піднімати значущість інформації узагальненням «експерти, з якими ми спілкувалися», без зазначення цих інших експертів;

2)         довільно назвати колишнього голову Фонду державного майна України «колишнім торговцем державного майна» неправильно фактично і некоректно етично;

3)         грубі мовні помилки — «виключно» (калька з рос. «исключительно») та «докупати» (йшлося про додаткову купівлю) не додають сюжету вагомості.

 

 

Чого не побачив глядач?

 

Телеканали не згадували про відмову Печерського суду задовольнити позов Тимошенко з оскарження кримінальної справи.

 

Ніхто не проаналізував ухвалення змін до Закону про держзакупівлі, яким фінансові потоки держпідприємств виведено з-під регулювання нормами прямої дії. Це зробить регулятором процесу Кабмін, від чого виграють фінансово-промислові групи, що стоять за державними компаніями. 

 

Ніхто не звернув уваги на особливий цинізм владоможців із закликами «скидатися людям на ремонт доріг» (Близнюк) і «здавати гроші на корвет» (Єжель). Здавалося б, саме такі теми – манна небесна для ТВі чи 5-го.

 

Цілком непогано й доречно в телетижневики лягла би тема рейдерства на прикладі дикої історії на Вінниччині. Але зрозуміло, що ретрансляція цієї теми (в світлі прикладу самоорганізації людей) навіть для телеканалів із позначкою «опозиційні» небезпечна.

 

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».Засади моніторингу дивіться тут.

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
unian.net
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
993
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду