Верстки тижневих підсумків виглядали так:

ICTV, «Факти тижня» (18:45)

Захід уважно стежить за подіями навколо колишніх урядовців Тимошенко і лідерки «Батьківщини».

Україна намагається змінити газову угоду з Росією.

Заворушення в Грузії.

Виверження вулканів в Ісландії.

Вибух магазину з піротехнікою на Полтавщині.

В Україні дефіцит випускників.

Урочистості до Дня захисту дітей.

Діяльність фонду Олени Пінчук «АнтиСНІД».

Перемога українки на каннському кінофестивалі.

У Харкові за короткометражки вручали кришталеві гілки бузку.

Відпочинок «українських зірок» у Греції.

«1+1», «ТСН. Тиждень» (19:30)

У Маріуполі виявили трьох хворих на холеру.

Економічна криза в Білорусі.

Події в Білорусі можуть погано вплинути на весь регіон.

Барак Обама вважає, що Україна орієнтується на польський досвід суспільних змін.

Найбільший струс може очікувати Україну з початком продажу сільськогосподарських земель.

Закордонний досвід реформування села.

Гість студії – Микола Присяжнюк, міністр АПК.

Через 40 років у містах житиме 75% населення Землі.

У наступні 14 років на потреби столиці мріють залучити фантастичну суму.

Мін’юст нарешті оприлюднив остаточну версію закону про вибори народних депутатів.

«Інтер», «Подробиці тижня» (20:00)

Саміт голів держав Центральної Європи.

У країн «великої вісімки» великі надії н демократію в арабському світі.

В Білорусі фінансова лихорадка.

Спроба грузинської опозиції влаштувати революцію в країні розбилася об щити спецназу й гумові палиці військових.

Сербія знайшла в себе генерала часів балканської війни Ратка Младича.

Юрій Луценко на цьому тижні повернувся з лікарні у слідчий ізолятор.

Голова Парламентської Асамблеї Ради Європи відвідав Київ.

19 мільйонів доларів, витрачених урядом Тимошенко на закупівлю вакцин, мають повернутися в державну скарбницю.

Генеральна прокуратура заявила, що Федерація профспілок України планує передати десятки оздоровниць комерсантам.

Переведення армії на контрактну основу – один із пріоритетів держави.

Україна так і не змогла розібратися зі своїми кордонами.

Мобільні телефони шкідливі для здоров’я дітей.

ТВі, «Сьогодні. Підсумки» (20:30)

Цього тижня судили Юрія Луценка.

Юлія Тимошенко – дебет-кредит 2010.

Акції опозиції у Грузії.

Наступного тижня у Грузії мають ухвалити Хартію свободи.

Міністерство освіти заплатило 918 тисяч за 3-хвилинний рекламний ролик про освіту.

Економічна криза в Білорусі.

Газові переговори з РФ.

Інтерв’ю з Богданом Гаврилишиним.

Петербурзьке «диво».

Конфлікт навколо розкопок Десятинної церкви.

Україна посміялася з харківських можновладців.

Перший національний, «Підсумки тижня» (21:00)

Янукович на саміті країн Центральної та Східної Європи.

Юрій Луценко і далі перебуває у СІЗО.

Справи проти української опозиції коментують за кордоном.

Юлії Тимошенко цього тижня висунули обвинувачення у кримінальній справі щодо газових контрактів з Росією 2009 року.

Україна домагається перегляду газових контрактів з Росією.

Велике економічне диво Білорусі виявилося мильною бульбашкою.

За рішенням американського суду, бюджет України має поповнитися на 19 мільйонів доларів.

В Україні відзначають День хіміка.

Українські прикордонники відзначили своє професійне свято.

Українська столиця відзначила своє свято.

Політики вже стають зірками віртуального простору.

Українка – серед переможців престижного Канського кінофестивалю.

5 канал, «Час. Підсумки» (21:00)

Резонансні політичні справи обростають новими деталями.

Україну відвідав глава «Газпрому» Олексій Міллер.

У Білорусі відбулася значна девальвація національної валюти.

Грузинська влада розігнала акцію протесту під стінами парламенту.

Президент Віктор Янукович взяв участь у саміті держав Центральної Європи у Варшаві.

Студенти виступають проти нової редакції закону про вищу освіту.

Отже, сукупно вітчизняне телебачення за незначними винятками (трішки ICTV, трішки 5-й канал, трішки ТВі, та про це потім) посилено будувало для внутрішнього споживання досить цікаве тло – в Білорусі погані справи з економікою, в Грузії заворушення і лише Україна виглядає ледь не острівцем стабільності. Ілюстрація цього (і ця тема, відповідно) стала однією з першочергових для більшості телеканалів (ICTV, «1+1», «Інтер», Перший національний) – поїздка Януковича у Варшаву на саміт країн Центральної та Східної Європи, його зустріч із президентом США Обамою та ініціювання наступного саміту в Києві, що нібито підтримали лідери низки держав.

Загалом Варшавський саміт подали усними повідомленнями. ICTV, говорячи про перебіг зібрання, не звернув уваги, що президент України зустрічався з президентом США. Ведуча «Фактів тижня» Оксана Соколова обмежилася лише загальними тезами: «…український Президент заявив, що Україна нині теж торує свій шлях реформ та бореться з корупцією. Ці непрості процеси викликають дискусію і всередині країни, і за її межами. Але усі закиди у політичному переслідуванні колишніх урядовців Віктор Янукович категорично відкидає».

Ведуча «ТСН. Тижня» Алла Мазур про зустріч президентів України і США повідомила, а потім акцентувала на розсадці під час вечері, де Янукович (за абеткою) мав би сидіти поруч із Обамою, натомість між ними з’явився президент Польщі.

Невідомо з яких причин Алла Мазур виступила адвокатом українського президента: «Перед робочим обідом для всіх глав держави коротко перетнувся з Обамою і Віктор Янукович. Україна, вважає американський Президент, орієнтується на польський досвід суспільних змін. Можливо, саме з цього приводу Обама і Янукович за обідом сиділи по обидва боки від господаря зустрічі – Президента Коморовського».

Ведучий «Подробиць тижня» Олег Панюта гордо повідомив, що «… уже в первый день работы высокого собрания – приятная новость для Украины. Следующий саммит глав государств Центральной Европы состоится в Киеве. Инициатива украинского Президента была поддержана единогласно». Щоправда, жодного посилання на таку «одностайність» «Інтер» не дав, та й найбільші пошукові системи (Google, Yahoo, Bing) про це мовчать.

Далі Олег Панюта продовжив: «Демократические процессы в мире участники собрания обсуждали за рабочим ужином. И только двоим президентам удалось встретиться лично с Обамой – хозяину саммита, польскому президенту Брониславу Коморовскому и Виктору Януковичу. О чем говорилось за закрытой дверью – тайна». Втім, якби телеканал подивився б на процеси ширше, то, наприклад, пригадав би, що ще до Варшавського саміту посол США зустрічався з генеральним прокурором України щодо затримання Юлії Тимошенко слідчими. Така тема зустрічі Обами з Януковичем цілком логічна, а президент Польщі Коморовський продовжив політику свого попередника Кваснєвського – бути посередником між вищим керівництвом України і Заходом.

Вірний рупор влади Перший національний натомість висуває свою версію розмови Обами з Януковичем, всіляко уникаючи згадок про опозицію. Андрій Сміян: «Поговорити українському і американському лідерам було про що. Зокрема, Україна виконала усі минулорічні домовленості зі США – позбулася збагаченого урану і ракетного палива».

І лише 5-й канал логічно подав загальні декларації Варшавського саміту в контексті політичних реалій. Тетяна Даниленко: «Янукович не визнав і проблем зі свободою слова, хоча напередодні його візиту до Варшави правозахисна організація Freedom House у щорічному звіті назвала Україну частково вільною і розкритикувала як за занепад свободи слова, так і за політично вмотивовані, як вважають правозахисники, переслідування опозиції. Януковича жорстко критикувала і польська преса. Але Президент Броніслав Коморовський поговорив з українським колегою, пори те, що цього не було у плані. І принаймні публічно не згадував йому про проблеми демократії. З досягнень Януковича на варшавському самміті – ще й фото, як він вітається з Бараком Обамою за руку, а також згода учасників заходу, що наступного року вони зберуться у Києві».

Загалом, говорячи про саміт, телеканали не згадали заяви радника президента України Гончарука, що Янукович не буде обговорювати ситуацію навколо Тимошенко, оскільки влада не втручається в цей процес. Іронізуючи, можна зазначити, що така «благородна позиція» мала би стати «повчальною» для низки іноземних дипломатів, які з’їхалися до генерального прокурора України, де спілкувалися про справу Тимошенко.

Досить цікаво телеканали масово виправдовували владу за кримінальні справи проти опозиції прямо (ICTV, «Інтер», Перший національний) чи дотично («1+1») вустами президента ПАРЄ Мевлюта Чавушоглу, який відвідував Україну на тижні. Натомість жоден телеканал не згадав стурбованості процесами в Україні Президента Європарламенту Єжи Бузека або різкої позиції президента Європейської народної партії і європарламентаріїв. Зрештою, якби телеканали поцікавилися постаттю самого Мевлюта Чавушоглу, то нагадали би, що саме ця людина зробила все, аби Голодомор не було визнано ПАРЄ актом геноциду. А самі погляди турка дивним чином співпадали з інформаційними атаками Кремля на Україну.

Говорячи безпосередньо про чергові повороти в кримінальних справах проти Луценка і Тимошенко, найбільшу увагу темі приділили ICTV, 5-й канал і ТВі («1+1» – єдиний, хто тему проігнорував взагалі).

ICTV та 5-й канал подали тему досить збалансовано. Недолік – репортажність і переказ того, про що було вже відомо з новин на тижні, без нових деталей та акцентів. Дещо «глибше» копнув ТВі, але з суттєвою вадою – кореспондент Ігор Андрющенко буквально підхопив підводку ведучого Володимира Павлюка: «Опозиція в усьому, що її оточує, вбачає російський сценарій боротьби з опозицією. Тамтешній автор – Володимир Путін – за 10 років фактично позбувся незручної демократії у своїй країні. Та опозиція, що залишилася, – кишенькова». Це й визначило подальшу траєкторію сюжету – суцільна конспірологія, де, окрім БЮТ, всі інші опозиціонери – не опозиціонери, а скальковані з російських реалій технологічні проекти. Жодного альтернативного коментаря, жодної тверезої оцінки на противагу конспірології немає. Балансу не дотримано взагалі.

Короткий погляд на інші теми за хронологією неділі 29 травня:

ICTV – верстка випуску досить умовно стосується життя цілої країни. На гасло «Фактів тижня» сміливо можуть претендувати «незабутні» рядки з сюжету Сергія Смальчука: «Особливості національного відпочинку. Українські туристи встановлюють рекорд за кількістю випитого».

«1+1» – випуск розпочався з «гарячої» інформації про три випадки захворювання холерою в Маріуполі. Традиційна стурбованість Алли Мазур передала «куті меду», коли ведуча заявила: «…Сподіваємося, епідемії холери вдасться уникнути». Тут недоречне слововживання, позаяк термін «епідемія» використовується, коли захворювання охоплює значні регіони. В даному випадку було логічно вжити «спа́лах інфекці́йної хворо́би».

Підводячи до теми вимирання села внаслідок продажу землі, Алла Мазур не втрималася від спокуси вжити образні вислови, що пролунали досить дивно: «Великий агрокапітал може просто здерти з тіла держави її основну рису – українське село». Тема села була ключовою у «ТСН. Тижні» і складалася з сюжету кореспондента Сергія Швеця «Україна без села», репортажів Наталки Фібріг із Німеччини і Марини Макущенко з Латвії і завершувалася гостем студії – міністром АПР Присяжнюком.

Природно, що перший сюжет Сергія Швеця задавав тон усій темі. Утім, на жаль, жодної конкретики він не містив. Наприклад, говорячи про тенденції зникнення українського села, кореспондент міг знайти бодай приблизну кількість населених пунктів, що зникають щороку. А телеканал міг би звернутися з відповідним запитом, наприклад, до Держкомстату чи того ж МінАПК...

Засилля красивих і порожніх фраз у сюжеті простежувалися неодноразово: «продаж землі стане фіналом нашого суспільного феномену під назвою “село”»; «… село – це не тільки господарство, а й 30% населення держави. І всі 90% того, що робить Україну Україною» (тут ще й не зрозуміло, що автор мав на увазі); «соціологи вже твердять про загрозливу урбанізацію» (автору варто запатентувати цей соціологічний неологізм); «… чи чекає на нас гуманітарна катастрофа від втрати самого поняття “українське село”».

Це голослів’я перемішувалося з іншими помилками. Подаючи на «підложці» цитату Ірини Акімової про безальтернативний продаж землі, треба було зазначити, коли це було заявлено. Подаючи соцдослідження: «За даними Інституту Горшеніна, майже половина селян бачить майбутнє своїх дітей поза селом. Майже 40% прагнуть в місто», на відео графічно зображено чотири стовпчики з якимись цифрами. Жодного пояснення, що то за цифри, за якими позиціями стовпчики, кількість опитаних, за якою вибіркою тощо – немає.

Загальна заувага – «плач Швеця» за українським селом, як і плач Ярославни, має суто емоційне навантаження. Емоційний аспект обрано навряд чи вдало, оскільки він так і не дав бодай натяку на відповідь, що ж робити. Дивлячись на іноземні приклади виживання села (розвинена інфраструктура, переробна промисловість тощо) у наступних сюжетах, Сергієві Швецю варто було звернути увагу на просту річ: практично в кожному райцентрі (що є опертям для сіл) свого часу були і млини, і хлібозаводи, і цукрозаводи, і молокозаводи, які забезпечували робочі місця і виробляли дешеві харчі. Таке поверхове розкриття теми свідчить, що автор мало компетентний у темі.

За ходом випуску, прощаючись із міністром АПК, ведуча Алла Мазур заявила: «…Сподіваюся, що всі, хто уважно зараз вас слухав, зрозумів цю логістику» (?!). Якщо ведуча «ТСН. Тижня» не зрозуміла цієї «логістики» – то це насамперед питання до її вміння як інтерв’юера вести розмову.

Сюжет кореспондента Олександра Романюка під назвою «Великий Київ» наводить на думку, що нинішній голова КМДА Попов виділив гроші не лише УМХ за власну піар-кампанію, адже йдеться про суцільно пропагандистський сюжет «Яким колись стане Київ», густо приправлений гіпотетичними набутками: «Першокласна інфраструктура, новітні технології, фінансування культури, стимулювання економіки, закордонні інвестиції, передова медицина, створення бізнес-центрів та збереження дніпровської набережної. Так виглядають 8 стратегічних задач».

Ведучий Інтера Олег Панюта – в контексті теми опозиції – також заявив і про рішення суду американського штату Орегон, за яким нібито 19 мільйонів доларів, витрачених урядом Тимошенко на закупівлю вакцини, потрібно повернути. Але немає жодного посилання на джерело інформації. Також не зрозуміло, про яку вакцину йдеться. Цікаво, що про рішення американського суду чомусь повідомляє Кабмін і мало зрозуміло про це каже колишній федеральний прокурор США Давід Шертлер (яке його відношення до новини – неясно). За пошуком у західних ЗМІ інформації про рішення Орегонського суду немає, натомість є лише англомовна новина «Інтерфаксу-України» від 26 травня, з посиланням… на прес-службу Кабінету міністрів України.

Подаючи сюжет про шкідливість мобільних телефонів для дітей, кореспондентка Оксана Кодунова зібрала досить широкий спектр речників. Але якщо відчувалося, що директор центру електромагнітної безпеки Росії володіє темою, як і експерт з профільного питання ПАРЄ Жан Хус, то українське експертне середовище виглядало відверто непрофесійним. Схоже, що кореспондентка не потрудилася знайти більше вітчизняних спеціалістів. Також у сюжеті не вистачило позицій вітчизняного Міністерства освіти – чи приділяють вони увагу питанню шкоди дітям від мобільних телефонів взагалі?

ТВі – ведучий Володимир Павлюк слушно звернув увагу на оплату 918 тисяч гривень за рекламний ролик про освіту. Але це був якраз той випадок, коли суму варто було, окрім зазначення на початку усної інформації, повторити наприкінці, особливо, коли ведучий нагадав, що «…у Табачника місяць тому вчителі страйкували через мізерні зарплати, а міністр скаржився: «Грошей немає». Через брак грошей міністерство і книжок не замовляє, і школи по селах закриває».

Цілком можливо, що в ТВі бракує літредакторів, оскільки мовні огріхи трапляються регулярно. Так, розповідаючи про білборди із ликом Путіна в Санкт-Петербурзі, ведучий назвав їх білбьордами. Білборд (скорочення від billing board – дослівно платіжна дошка, натомість вийшло щось схоже на billing bird – платіжну пташку).

Перший національний – в усній інформації про подовження утримання під вартою Луценка ведучий Андрій Сміян зазначив: «Луценко затягує слідство, адже повільно вивчає томи своєї справи. Екс-міністр вже кілька разів заявляв, що усе перечитав. Однак суд залишив його за ґратами. Перенести засідання попросив сам затриманий. Сказав, що сильно болить спина і лікарі радять йому сидіти або стояти не більше двох годин. Суддя дослухався і призначив засідання аж на 9 червня». Тобто ця інформація виглядає так, ніби Луценко сам попросив, аби йому подовжили утримання в Лук’янівському СІЗО!

Наступний «перл» владного рупора і Андрія Сміяна: «В Україну повертається валюта. За рішенням американського суду, вітчизняний бюджет має поповнитися на 19 мільйонів доларів. Це частина грошей, за які у 2008 та у 2009 роках Україна купувала вакцину для щеплень дітей». Жодних конкретних посилань (дата, скановані копії, ім’я судді) на рішення суду немає.

В наступному сюжеті на цю тему кореспондента Сергія Сиволапа виявляється, що йдеться вже не про штат Орегон, а про «округ», Феміда якого «ухвалила рішення задовольнити позов від державного підприємства “Укрвакцина” у розмірі 19 мільйонів доларів як грошовий еквівалент збитків від компаній-посередників, які поставляли вакцину “Пентаксин” закордонного виробництва на замовлення Міністерства охорони здоров’я для щеплення дітей». Сюжет заслуговує на увагу, бо Сергій Сиволап, схоже, став зручним пропагандистським інструментом державного каналу, адже, як і попереднього тижня, подавши в сюжеті суто позицію влади, цього разу автор звернувся лише до перевірених речників: представника МОЗу, представника ГоловКРУ, прем’єр-міністра України. Жодного балансу не дотримано.

Сюжет до Дня хіміка кореспондентки Ксенії Поважної – поза критикою, оскільки продемонстрована пафосна «телеода» Фірташу здоровому аналізу взагалі не піддається.

Чого не побачив глядач?

Окрім ТВі телеканали оминули увагою неоприлюднення народними депутатами своїх декларацій, як цього вимагає закон і громадськість.

Також лише ТВі розкрив тему незаконних будівельних дій біля фундаменту Десятинної церкви. До того ж тему було актуалізовано на тижні.

Ніхто не згадав про свіжі соціологічні дослідження, за якими майже чверть українців не хочуть бачити жодного нинішнього політика у владі.

Оминули увагою також тему скасування експортних зернових квот із України, чого вимагали низка західних країн.

В тіні справ Луценка і Тимошенко залишилася інша кримінальна справа проти колишнього урядовця – т.в.о. Міністра оборони Валерія Іващенка.

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».Засади моніторингу дивіться тут.