Як і минулої неділі, розв’язка однієї з головних подій тижня збіглась у часі з виходом в ефір підсумкових тижневиків. Одначе, на відміну від розгону протестувальників у Донецьку та смерті Геннадія Конопльова, до виборів у Росії автори тижневиків поставилися з належним пієтетом. Відстежували, робили прямі включення, коментували і сміливо прогнозували (хоча, як згодом виявилося, ніхто не вгадав). «Україна» і 5 канал почали з цієї теми випуск, а «Інтер» присвятив їй два розгорнуті матеріали. Відчувається, що ситуація в Росії не була, принаймні, першочерговим предметом «побажань згори»: тамтешні події трактували в неділю вільно, подекуди навіть із зухвалою іронією, навіть прихильні до української влади канали. Що вже казати про ТВі, де 4 грудня названо «днем, коли росіяни змушені обирати». Тим часом 5 канал вирушив на геополітичну передову Росії – у Придністров’я, ґрунтовно дослідивши тамтешні політичні пертурбації, які, можливо, загрожують відновленням збройного конфлікту.

Натомість про людину, яка свого часу була містком між російським газом та Україною, – Дмитра Фірташа, – провладні телеканали говорять більш ніж шанобливо.

Фірташ

Головою об’єднання організацій роботодавців Фірташ став ще торік, але теперішня його посада є поважнішою і ближчою до влади – новостворена Федерація роботодавців України, хоч і є громадським об’єднанням, уповноважена наглядати за державною політикою в трудовій сфері. Інформація про його обрання з’явилась у підсумкових програмах трьох каналів – Першого, ICTV та ТВі. Останній, утім, лише побіжно згадав про цю подію в контексті ширшого висвітлення історії з арештами у Державній службі зайнятості та перерозподілом впливу у сфері нагляду за «соціальними мільярдами».

Підводка Андрія Сміяна («Підсумки тижня» Першого каналу) за стилістикою нагадує погано переписаний прес-реліз: «В Україні за 20 років незалежності сформувався прошарок людей, яких називають роботодавцями. У нашій державі більш як мільйон тих, хто створює робочі місця для інших. Хтось дав роботу кільком людям, а хтось – тисячам. Від бізнесменів і промисловців багато що залежить. Щонайменше – це добробут громадян. Цього тижня українські роботодавці провели об’єднавчий з’їзд і створили найбільшу в історії України організацію, яка представляє інтереси бізнесу і промисловості. Тепер Федерація роботодавців об’єднує підприємства, на яких працює понад п’ять мільйонів людей. Всі разом вони виробляють 70% внутрішнього валового продукту. Очолив федерацію бізнесмен Дмитро Фірташ, який тут же провів досить відверту розмову з прем’єр-міністром Миколою Азаровим». Далі зацитовано добрячий уривок бесіди між Фірташем і Азаровим із репліками на зразок: «Отечественный бизнес за эти полтора года инвестировал в экономику около 195 миллиардов. Спасибо вам за это». Жодного інформативного навантаження ці синхрони не несли.

В такому ж дусі про створення Федерації роботодавців сповістив і ICTV. Тут наголос зроблено на заяві Фірташа про те, що роботодавцям «нічого не потрібно від влади». А окремим інформаційним приводом для каналу стало те, що «катастрофічну ситуацію з працевлаштуванням інвалідів та людей з особливими потребами обговорив з роботодавцями Микола Азаров».

Затримання Галицького і корупція

Минулої неділі «Інтер» ексклюзивно повідомив про затримання голови Державної служби зайнятості Володимира Галицького. Тепер інші канали, позаяк факт затримання вже не був новиною, вирішили взяти проблему ширше – поговорити про корупцію загалом.

Акценти різняться просто дивовижно. В матеріалі Першого національного хабарники-корупціонери постають як річ у собі, в цілковитому відриві від системи.

«За хабарі цього року вже заарештували 378 чиновників, звичайно, до кінця року цифра ще зросте. Виходить, що в Україні ловлять на гарячому як мінімум одного липкорукого щодня. І це, як кажуть самі правоохоронці, далеко не межа. Скажімо, якби спіймали всіх українських корупціонерів, то у країні для них просто б не вистачило в’язниць». Може скластися враження, що СБУ тільки й робить, що виловлює хабарників, які через «шпарини в законодавстві» уникають покарання. Про існування високопосадового, ба навіть вінценосного «даху», який допомагає уникнути покарання значно ефективніше за шпарини в законодавстві, ні слова.

Така сама картина в сюжеті Максима Крапивного, з якого розпочався випуск «Фактів тижня» ICTV. Корупцію в Держслужбі зайнятості змальовано тут вельми детально і з ілюстраціями. Згадано і про дочку Галицького, «співачку Рі», яка засвітила батькові статки в медіа, розбивши дорогущий «бентлі» в Монако. І навіть про презумпцію невинуватості – щоправда, лише для контрасту із записами прихованої камери, які наочно демонструють корумпованість персонажа. Але про те, звідки взявся Галицький, хто його призначив, хто над ним стояв і кому, ймовірно, відправляли частку наколядованого, тут не кажуть.

Натомість саме про це каже Віталій Гайдукевич на ТВі: «9 років персонаж щось робив. 9 років він абсолютно мирно існував з президентами – Кучмою, Ющенком, ну і останній рік – Янукович. І прем'єрами – Януковичем і Тимошенко. І тільки зараз СБУ показово говорить, як вони борються з корупцією». У сюжеті Олега Криштопи йдеться про ймовірні справжні причини «спалення» Галицького: інтереси сина Януковича та прагнення контролювати величезні фонди, які дуже легко розкрадати.

Несподівано сміливу спробу розібратись у витоках корупції, а не лише показати «звірячий вишкір» її окремих виявів, робить «Україна». У матеріалі Андрія Кузакова чуємо: «В наше время госчиновники тоже фактически поставлены в условия средневековых "кормлений". Вопреки распространенному мифу, зарплаты большинства мелких и средних чиновников – мизерные. Высококвалифицированных специалистов на них не удержишь, а установить им достойные зарплаты на фоне социальных протестов – равно политическому самоубийству. Вот и толкает государство чиновников на, так сказать, самообеспечение. Но ступив на тонкий лед коррупции, легко потерять голову. И чувство меры. Мзда включает в себя несколько составляющих: затраты на купленную должность, часть для вышестоящего начальства – за лояльность, коэффициент инфляции (сумма каждый год поднимается), и риски – на адвокатов и юристов тоже нужны средства». Автор навіть робить екскурс в історію держслужби Російської імперії, де хабарі було узаконено, але їхній розмір був чітко фіксований.

А завершив випуск Андрій Данилевич інформацією про те, що Україна стала 152-ю з 183 країн світу за рівнем корупції. Крім «України», цей показовий факт зацікавив також «1+1».

Чорнобильці

Після смерті Геннадія Конопльова ігнорувати тему чорнобильських протестів у Донецьку стало геть не комільфо. До того ж, 30 листопада розпочалося голодування вже в Києві, в Маріїнському парку перед Кабінетом Міністрів. Тож цього разу навіть державний Перший канал не лише присвятив цій темі матеріал, але й розпочав із неї випуск. Характерний ляп на самому початку програми: «Свої права цього тижня продовжували відстоювати чорнобильці. Тиждень для них почався з трагедії. У ніч проти понеділка в Донецьку загинув один з учасників акції – Геннадій Конопльов». Ця інформація не відповідає дійсності (Конопльов загинув приблизно о 19.10 у неділю, за дві години до виходу в ефір попереднього випуску «Підсумків тижня», в якому про події в Донецьку не було ні слова) і ніби виправдовує непрофесійні дії творців програми. Інформацію про розвиток подій дано з наголосом на те, що держава докладає зусиль для вирішення проблеми, а тим часом, мовляв, із чорнобильцями не все чисто:

«Донецька обласна прокуратура з'ясовує, чому це сталося. Віктор Янукович дав доручення і Генпрокурору вивчити обставини трагедії. А на мітингу в Києві чорнобильці вимагали повернути підвищені пенсії, призначені за рішеннями судів. Кабмін заявив, що для чорнобильців уже розроблена спеціальна програма. У ліквідаторів та інвалідів з нового року пенсія зросте й у середньому становитиме понад чотири тисячі гривень. Водночас уряд хвилює, що не всі, в кого є рішення суду про виплату високих пенсій, мають на них право».

У сюжеті Тетяни Кухоцької про те, що під Кабміном у Києві голодують чорнобильці, не згадується. Про смерть Конопльова – побіжно, як про прикру, але малозначущу обставину. Зате чимало є в сюжеті про те, що не всі чорнобильці мають право на свої підвищені пенсії. І, нарешті, завершення сюжету: «В Кабміні зауважують: вже з початку наступного року виплати чорнобильцям суттєво зростуть. І головне – не тільки у тих, хто протестує, а в усіх». Влада дбає про всіх своїх дітей – і блудних, і смиренних.

Із роботою Першого каналу контрастують сюжети «1+1», де наголос у матеріалі Ольги Кашпор зроблено саме на людському вимірі конфлікту (і насамперед трагедії – смерті Конопльова), 5-го каналу і ТВі. Останній відрядив кореспондента Ігоря Андрющенка у рідне селище померлого, звідки кореспондент привіз зворушливий сюжет-реквієм. Зауважмо, що «1+1», попри лайфовий ухил, не оминув увагою й наявність сумнівів щодо справжності всіх, хто претендує на чорнобильську пенсію, посилаючись при цьому навіть не на владу, а на опозиціонера – бютівця Володимира Яворівського.

Для програм Олега Панюти на «Інтері» та Оксани Соколової на ICTV, тим часом, ніхто так і не помер: події тижневої давнини в Донецьку залишилися за кадром.

Про чорнобильців «Подробиці тижня» згадують у контексті «протестів»: «И снова неделя протестов. Гражданское движение "Вперёд!" в четверг провело всеукраинскую забастовку. Участники пикета, в основном пенсионеры, на дверях парламента и Кабмина повесили табличку с надписью "Переучёт власти". К Администрации Президента их не пустили. Табличку пришлось оставить на заборе. Два дня спустя несколько тысяч человек требовали отставки президента Януковича. Представители партий "Фронт перемен" и "Батькивщина" провели мирный митинг. А в Мариинском парке продолжают голодовку семнадцать чернобыльцев. Они требуют от государства выплатить пенсии, назначенные по решению судов. В правительстве уверяют: действия чернобыльцев – специально организованная акция. И намерены провести ревизию льготников. Всеукраинские организации чернобыльцев и афганцев, ранее подписавшие с властями меморандум, заявили, что выведут на улицы людей, если Кабмин не отзовёт из парламента законопроект, который позволяет ему регулировать суммы соцвыплат».

І «Факти тижня»: «Цього тижня донецькі чорнобильці дісталися стін столичного Кабміну. Тут, попри заборону суду, до них приєдналися представники інших регіонів, які протестують проти скасування пільг, і вимагають виплат за судовими рішеннями. Прем’єр Микола Азаров назвав такі акції організованими, а не народними, і вкотре заявив, що уряд боротиметься із липовими пільговиками. А от для справжніх ліквідаторів таки знайшли компроміс – з 1 січня їхні пенсії зростуть в середньому в 2,5 рази».

Як бачимо, водночас у жодній із програм журналісти не провели власного розслідування щодо «несправжніх» ліквідаторів, також ніде не пролунало відповіді – чи то самих протестувальників, чи то експертів – на, по суті, голослівні, не підтверджені ніякими фактами, твердження Азарова.

Проігнорували цю тему «Події тижня» на каналі «Україна».

Депутатські комп’ютери

Природно, закупівля дорогих і не дуже зручних у користуванні в сесійній залі комп’ютерів (насправді не ноутбуків, як стверджували численні ЗМІ, а моноблоків) для народних депутатів за кілька мільйонів гривень стала приводом для іронії з відтінком викривального пафосу. Щоправда, зацікавилися цією темою лише три канали, віддалені від влади.

У сюжеті Сергія Кудімова в «Подіях тижня» лунають вельми переконливі аргументи «проти»: можна було купити дешевше, економія на папері вигадана, за 5 років застаріють, і нарешті, безпека інформації не гарантована. Цікаво, що в цьому ж випуску тижневика «України» є матеріал, присвячений ролі планшетного комп’ютера iPad у житті провідних політиків. Інформаційним приводом для нього, очевидно, став демонстративний акт використання Віктором Януковичем айпеда для перегляду новин в інтернеті. Яке значення має ця інформація для широкої аудиторії – не зовсім зрозуміло; приховану рекламу Apple (айпед – далеко не єдиний планшетник у світі, але в матеріалі йдеться саме про нього) підозрювати не хочеться.

Опозиційні канали були ще прискіпливішими до комп’ютеризації депутатів. У матеріалі Азада Сафарова в програмі «Час. Підсумки» 5-го каналу, окрім зазначених вище аргументів, лунає ще один вельми важливий – від депутата Олесі Оробець (віднедавна «Фронт змін»): мовляв, у ВР уже не раз були приклади фальсифікації чи підтасування текстів законопроектів, а тут ще перехід від паперових документів до електронних, які можна змінити непомітно. У сюжеті Романа Недзельського на ТВі інший опозиціонер, Євген Суслов, ставить під сумнів твердження, що комп’ютери допоможуть заощадити папір. Шок-деталь – порівняння з витратами на комп’ютеризацію шкіл.

Євроінтеграція

Вже традиційно багато уваги цій темі приділяє ICTV. Цього разу нарешті вдалося зрозуміти, чому: очевидно, Віктор Пінчук хоче посісти першість у рейтингу, про який ішлося у «Фактах тижня»:

«Хто найбільше і найактивніше відстоює інтереси України в світі? Рейтинг найбільших лобістів склав Інститут світової політики. Перше місце посів Штефан Фюле – єврокомісар з питань розширення та східного партнерства. На другому місті український бізнесмен та меценат Віктор Пінчук. Бронза у братів Кличків. Слідом за ними екс-Президент Польщі Олександр Кваснєвський і замикає 5-ку Павел Залєвскі, депутат Європарламенту від Польщі. Формували цей рейтинг закордонні та вітчизняні експерти».

Цього разу сюжет Олександра Візгіна у «Фактах тижня» було присвячено візитові польського президента Броніслава Коморовського і поїздці Януковича в Ізраїль, де він нарешті так-сяк відповів на запитання, чи збирається бути на саміті ЄС, чи ЄвразЕС: «Це гра не наша. Хтось робить і зіставляє ці дві події. Безумовно, ми будемо там представлені на ЄвразЕС. Певні посадові особи будуть там працювати». Цікаво, що інформацію про намір Януковича відвідати саміт ЄвразЕС колега Візгін оцінює однозначно – Янукович «жорстко прокоментував кидання у простір провокаційної інформації». Чому ж тоді він не зробив цього ще тиждень тому, сказавши, натомість, що «буде там, де йому треба бути»?

Не обійшовся сюжет без маніпуляції з «думкою експертів»: «Однак експерти переконані – для європолітиків це аж надто принципово. Євросоюз нині в такій халепі, що будь-який натяк на подальше розширення може розгнівати тамтешніх виборців. Тож єдино можливим залишається компромісний варіант – можливість перегляду Угоди через кілька років». «Експерти» – це Михайло Погребінський, відомий своєю проросійською позицією. І далі: «Швидше за все, її буде підписано, що дасть Києву нові козирі у відносинах з Москвою. Багатовекторність повертається, І на думку багатьох експертів, вдала гра на обох напрямках – ліпший поки що варіант для України. Але це має бути гросмейстерська гра». На жаль, усі неформатні експерти, які не поділяють думки, що її так хотілося донести до глядачів панові Візгіну, залишилися за кадром.

У повідомленні «1+1» чуємо зовсім інші нотки: «Важливий сигнал у політичній царині дістала Україна цього тижня від Євросоюзу. Батіг і пряник одночасно. Європарламент хочу бачити Україну у складі ЄС, парафувати Угоду про асоціацію до кінця цього року, щоб ратифікувати ї уже наступного – так у своїх рекомендаціях щодо України парламентарії радять органам влади ЄС за кілька днів до запланованого на 19-те грудня саміту. Але для цього Києву доведеться виконати чимало умов, більшість із яких – про дотримання верховенства права. Зокрема, вимога переглянути вирок Юлії Тимошенко і дати їй можливість взяти участь у парламентських виборах. Нагадаю, із судимістю це було б неможливо. Сказано у резолюції і про безвізовий режим. Депутати рекомендують випробувати його під час Євро-2012 і подивитися, що з цього вийде. Уперше відкритим текстом у резолюції визнається, що Росія намагається зірвати переговори України та Європи. Європарламент настільки перейнявся, що навіть пропонує Києву допомогу, зокрема, у переговорах щодо ціни на газ. Ще один принциповий момент – можливість дати задній хід. Якщо Київ не виконає покладених на нього сподівань, Угода про асоціацію – навіть підписана і ратифікована – може бути заморожена». Про це саме, але стисліше, повідомив також «Інтер», згадавши про справу Тимошенко як чинник, від якого залежать дії Європи, і «проілюструвавши» повідомлення неінформативним синхроном Януковича: «Принятие решения Европарламентом – это, безусловно, хорошая новость для Украины. В резолюции упомянуты проблемы, которые существуют в стране. Мы о них знаем и работаем над ними. Мы также заинтересованы в том, чтобы их как можно быстрее решить».

Тимошенко

1 грудня розпочався розгляд апеляційної скарги у справі Юлії Тимошенко, який невдовзі перервався – суддю Олену Сітайло забрала швидка. Захист заявив відвід судді, а остання відмовилася звільнити підсудну з СІЗО за станом здоров’я. Сюжет яскравий, але, як виявилося, цікавий далеко не всім телеканалам. «Інтер» дав лаконічне й дуже сухе повідомлення. Про дивну поведінку та раптове погіршення стану здоров’я судді тут не згадали; натомість на цьому акцентував ICTV у своєму так само стислому повідомленні. Для інших підсумкових програм цікавих подій у справі Тимошенко на цьому тижні не було взагалі. Інтерес служб теленовин до найрезонанснішого політичного процесу в новітній історії України зненацька зійшов нанівець.

Яценюк

Опозиційний мітинг під егідою «Фронту змін», напевно, претендував на статус головної протестної події тижня, одначе висвітлили його переважно скептично – або ж не висвітлили взагалі. Про те, що сприяння Яценюкові з боку влади викликає підозри, не казав хіба що лінивий; ба більше, про це прямо каже людина з табору влади, В’ячеслав Піховшек. Що, у свою чергу, змушує засумніватися в тому, що тут усе так просто, адже влада навряд чи стала б викладати карти на стіл в аж такий відвертий спосіб. До того ж, цікаво було б проаналізувати дивний формат участі в акції представників «Батьківщини», яка, з одного боку, вже відверто критикує Яценюка як кишенькову опозицію, з іншого – відряджає свого лідера Олександра Турчинова виступати перед мітингом. Але автори телетижневиків цього не зробили.

На «пригодованість» Яценюка натякає ТВі (сюжет Мирослава Отковича). Тетяна Даниленко на 5-му каналі називає ще й Наталію Королевську: «"Переоблік влади" Наталії Королевської зібрав сотні учасників, "Україна без Януковича" Арсенія Яценюка – не менше 5 тисяч. Утім, це вже встигли охрестити контрольованим випусканням пари». «Інтер» вражаюче лаконічний: «Представители партий "Фронт перемен" и "Батьківщина" провели мирный мітинг». На цьому все.

P.S. Віталій Гайдукевич

Намагання телеканалу ТВі урівноважувати всуціль провладну реальність, яку зображають «Інтер», Перший національний та ICTV, всуціль опозиційною загалом можна зрозуміти. Хоча, на думку автора цих рядків, глядачі набагато більше потребують реальної реальності, найближче до якої з-поміж усіх підсумкових програм поки що підходить «Час. Підсумки» 5-го каналу. «Підсумки» ТВі заслуговують на безперечний респект за озвучення фактів та висвітлення тем, яких бояться та не чіпають більш помірковані та прив’язані до політично-бізнесових інтересів власника колеги. Та, на жаль, підсумкова програма Віталія Гайдукевича еволюціонує в напрямку навіть не телеколумністики, а пропагандистських телепроповідей.

Ось кілька цитат ведучого з останньої програми:

«І от, будь ласка, вам, контраст тижня. Коли мітинг стояв під Кабміном, там був "Беркут", багато. Коли чорнобильці спробували голодувати в Маріїнському парку, на кожного протестувальника було з дюжину упакованих "космонавтів". Прямий силовий тиск. А тепер субота, мітинг "Фронту змін". На п’ять тисяч "фронтовиків" аж 20 правоохоронців, що пасивно спостерігають за процесом. Одних розганяють, іншим дозволяють, одні під Кабміном, інші подалі від органів влади. П’ять тисяч Яценюка, їх так бракувало чорнобильцям в "маріїнці". Арсеніій Петрович може наводити безліч аргументів, але допоки мітинги "Фронту змін" будуть дозволені в присутності 20-ти правоохоронців, питання, наскільки Яценюк опозиція, лишатиметься відкритим. Для суспільства, в першу чергу».

(Питання до Арсенія Петровича, Віталію, можна ставити Арсенію Петровичу. Загалом роздуми цілком слушні й були б вельми доречні… Ну, наприклад, у блозі.)

«І, знаєте, адже владі вигідно мати своїх і чужих. Це природно. Опозиціонерів, чорнобильців, інших потенційно обурених. Своїм можна дозволити покричати і в потрібний момент з ними можна домовитись. А чужих можна топтати ногами в наметах, а потім, дивлячись в очі журналістам, зухвало перекладати провину на обставини. Чужих можна очорнити, заявивши, що вони не голодували насправді, і вимагають не те, що їм по закону треба, а десятки тисяч гривень пенсій».

(Олександрі Кужель): «Добрий вечір. Та який він добрий з такими новинами».

«Верховна Рада: вісім мільйонів депутати відписали своєму телеканалу, аби за наші з вами гроші депутати піарили самих себе».

Що занадто, то не здорово. Забагато театру й необов’язкових емоцій. Безперечно, ведучий як телепубліцист має право на експресивне висловлення власної думки (хоча варто було би при цьому якимось чином її позначати – фраза «на мою думку» для цього дуже добре підходить). Та де логіка в подібному нав’язуванні власних однозначних висновків там, де глядачі можуть зробити свої власні? Більше поваги до аудиторії, яка в ТВі, до того ж, доволі свідома, тож сама може до дечого додуматися.

Верстка випусків підсумкових тижневиків 4 грудня 2011 року

Перший національний, «Підсумки тижня»

Свої права цього тижня продовжували відстоювати чорнобильці

В Україні за 20 років незалежності сформувався прошарок людей, яких називають роботодавцями. Про те, що хабарництво серед українських держчиновників процвітає, говорять багато Неприємності можуть очікувати на українців не лише в кабінетах чиновників, а навіть у власних будинках

Самотужки керувати своїми будинками українці поки що лише призвичаюються

Телебачення може не лише завдавати шкоди, а й рятувати людські життя

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Переполох у центрі Луцька

Важливий сигнал у політичній царині дістала Україна цього тижня від Євросоюзу

Своє право на свободу зібрання і свободу протестів випробовували цього тижня чорнобильці

Закони для інвалідів-чорнобильців

День виборів

Росіяни фактично ігнорують вибори у Росії

Європейський десант цього тижня вже висадився у Києві

Кілька помітних подій тижня

Польові дослідження.

70 % дитячих самогубств народжуються у школі

Класика жанру

Звільніть Максима Дмитренка!

Неосудний

Після Брейвіка

Найпомітніші кадри цього тижня

«Інтер», «Подробиці тижня»

Україна наблизилася до Асоціації з ЄС

Білоруські «терористи» очікують рішення Лукашенка.

Суд почав розгляд апеляції Тимошенко

Пільговики продовжують свої акції під Кабміном.

Нацбанк відновить добування золота.

Україна активно шукає інвестиції.

В Росії обирали Думу.

Російській опозиції вибори не сподобалися

На костях німецьких солдат українці навчилися робити гроші

Україна тепер знає, з ким гратиме на Євро

Україна поспішає підготуватися до Євро

ICTV, «Факти тижня з Оксаною Соколовою»

Корупція без меж

Донецьк і Луганськ опинилися в епіцентрі різних акцій протесту

Європейський парламент схвалив вступ Хорватії до ЄС

Перспективи України проясняться 19 грудня

Рейтинг найбільших лобістів України в світі склав Інститут світової політики

Жеребкування Євро-2012

Справу Тимошенко цього тижня почали слухати у Апеляційному суді Києва

У Білорусі винесли вирок двом хлопцям, яких звинуватили у здійсненні найкривавішого теракту за всю історію країни

5 років за вбивство трьох людей отримав дніпропетровський мажор Дмитро Рудь

Роботодавці усієї країни єднаються, і обирають своїм головою відомого бізнесмена Дмитра Фірташа

Катастрофічну ситуацію з працевлаштуванням інвалідів та людей з особливими потребами обговорив з роботодавцями Микола Азаров

У Володимира Путина знайшовся «брат»

В Росії вибори до Держаної Думи

«Укрзалізниця» затіяла велику реформу

У Києві відкрилася виставка одного з кращих фотографів світу – американця Брента Стіртона. Леонід Пафьонов презентував у Києві свою нову роботу

5 канал, «Час. Підсумки»

Проблема вибору

Протести в Осетії

Розморожуванням війни лякають у самопроголошеній Республіці Придністров’я

Повертаємося до ситуації у Росії

До парламентських виборів почали готуватися в Україні

Для економії

«Україна», «Події тижня»

Росіяни обирають парламент.

Народні депутати закупили собі нових ноутбуків – на 5,5 мільйонів гривень

Незалежні спостерігачі на виборах у Росії вказують на значно більшу кількість порушень, ніж це було на попередніх виборах, у 2007 році

iPad – тепер незамінний помічник відомих політиків

Українці, що дають хабарі, самі розбалували чиновничий апарат.

ТВі, «Підсумки з Віталієм Гайдукевичем»

Владні ігри у переділі соціальних мільярдів

Україна протестна

Спецрепортаж із місця загибелі Геннадія Конопльова

Гостя студії – Олександра Кужель, голова Держкомітету з питань підприємництва (2000–2003), координатор об'єднання «Громадський спротив»

Марнотратна комп’ютеризація нардепів на шляху боротьби за економію

4 грудня – день, коли росіяни змушені обирати

Чиновники хочуть брати 5% від аншлагу кожного концерту