Для тих телеканалів, які воліли б уникнути докладного висвітлення українських політичних історій, минулий тиждень дав достатню кількість закордонних інформприводів: події в Росії (які за бажання завжди можна інтерполювати на Україну), боротьба за те, щоб утримати Європу вкупі, вибори у Придністров’ї. Тим часом побачити цілісну картину життя України протягом тижня, подивившись якусь одну підсумкову програму, залишається нездійсненною мрією. Одні мовчать про Тимошенко, інші – про ГТС, треті затуляються від незручної політичної реальності вічними темами зі сфери соціалки… Та водночас не вважають за необхідне висвітлювати протести пільговиків, хоча, здавалося б, куди вже соціальніше. Для провладних каналів залишається правилом мінімальне дозування болючих тем (це, перш за все, газ і євроінтеграція), для виразно опозиційних – їх гіпертрофування за допомогою непідтвердженої інформації, оцінок і припущень. І, звісно ж, не можна було пропустити корову, яку привели до Верховної Ради фермери з Олегом Ляшком.

Росія

П’ять із семи телеканалів цілком резонно розпочали випуски своїх тижневиків із результатів виборів до Державної Думи Росії та протестів, які спалахнули після їх оголошення. Але тлумачення того, що відбувається в Росії, різнилися кардинально. Так, на думку авторів програми «Підсумки тижня» Першого національного, «жодної інтриги не передбачали, і партія влади "Єдина Росія", хоч і втратила більшість, перемогла з великим відривом». Так само досить стримано подав ці події й «Інтер» у «Подробицях тижня». Натомість у матеріалах 5-го каналу («Час. Підсумки») відчувалася симпатія до незгодних із результатами виборів росіян і бажання підтримати протести, а також лунало припущення, що в Росії можлива революція. «Україна» у програмі «Події тижня» голосно констатувала: «Революция в Москве отменяется». ТВі («Підсумки з Віталієм Гайдукевичем») говорив про фальсифікацію виборів у сусідній країні як про доконаний факт, що не потребує підтвердження.

Творці програми «Час. Підсумки» 5-го каналу дозволили собі явний перебір у сюжеті Ірини Герасимової, присвяченому… Важко точно сформулювати, чому саме його було присвячено, але загалом – опозиційним і революційним настроям у Росії із не до кінця зрозумілою проекцією на Україну. З підводки до сюжету випливало, що російський онлайн-протест вихлюпнувся в реал, і «перемін услід, за однойменною піснею Цоя, жадає й українська інтернет-аудиторія». Жодних прикладів на доведення останньої тези, втім, наведено не було.

В самому сюжеті не бракує яскравого ілюстративного матеріалу – зокрема, фрагментів із виступів Михайла Задорнова, Лії Ахеджакової, Тіни Канделакі та дівчини Світлани з міста Іванова. З логікою гірше – яку саме думку мають ілюструвати ці синхрони, зрозуміти вашому автору не вдалося. Десь на середині матеріалу ідею наче вдається впіймати за хвоста: «В інтернеті з’явилися цілі майстер-класи, як надурити владу і приспати керівництво. Поради, чорний піар, навіть конкурс на найкраще зіпсований бюлетень. Цьогоріч російські інтернет-користувачі як ніколи виступили проти адмінресурсу. Молодь стверджує: завдяки активності віртуальній люди пішли у реал».

І відразу крутий поворот: «В тому ж таки інтернеті ми поспілкувалися з московським політтехнологом Дмитром Куликовим, який провів не одну кампанію для влади російської і української. Йому належить ідея кольорового Арсенія Яценюка, а також приписують ідею розділення України на три зони у 2004-му. Куликова цьогорічні технології, спрямовані проти кремлівської влади, не вражають». Як інтернет стосується думки Куликова, а думка Куликова, – він каже про малочисельність і нерепрезентативність протестів, – стосується інтернету? Для контрасту з Дмитром Куликовим – український соціальний психолог Олег Покальчук: «Настає колись час, коли уривається у людей терпець». Це також зовсім не про інтернет.

«На відміну від російського технолога, український психолог вірить, що на мітингу є люди, які вийшли свідомо і добровільно. Але такої кількості протестуючих, яка була в Києві у 2004-му, Москві не бачити, і революції – теж». Слів про те, що він не вірить у «свідомо» і «добровільно», в наведеному синхроні Куликова не було! «Так само, – міркує психолог, – не буде і в Україні під час майбутніх парламентських виборів російського варіанту з тотальним адмінресурсом і зомбуванням людей. Було і тепер не діє. В Україні як політик, так і митець має всі шанси бути почутим і побаченим. Навіть гумор, як би сильно він не бив по самолюбству можновладців, не цензурують на жодному телеканалі, – підтверджують львівські гумористи». (Далі синхрон представника команди КВК «Набла».)

Твердження про те, що гумор не цензурують, вельми сумнівне (згадаймо бодай порізану «Велику різницю» на ICTV) – цілком імовірно, що команду «Набла» не цензурують просто тому, що вона не досить впливова й популярна. Дивує інше – те, що тепер «як політик, так і митець має всі шанси бути почутим і побаченим» (щодо «всіх» багато хто посперечався б, напевно), чомусь має свідчити, що під час майбутніх українських виборів не буде інакше!

І на завершення сюжету: «Якщо такі ролики, такі відеокадри ми все ще бачимо по телевізору, то Україна – точно не Росія. Принаймні сьогодні. В українців можливостей обирати, чути і бачити більше ніж у східних сусідів. Бо їм, росіянам, залишився один публічний варіант – висловлювати думки і особистий протест хіба що через мистецтво». По-перше, ми багато чого таки не бачимо по телевізору (про що, зокрема, доводиться щотижня писати в цьому моніторингу), по-друге, телевізійний гумор про політиків – не найкращий індикатор свободи слова: політична сатира «Кварталу 95» на «Інтері» не заважає робити сервільних новин. І по-третє, ви ж самі показували щойно масові протести на московських площах! Слова про «один публічний варіант» у світлі останніх подій не відповідають дійсності – люди виходять на вулицю і протестують, висловлюючи свою позицію. Перемудрили трохи на 5-му.

Газотранспортна система

Останнім часом лояльні до влади телеканали послідовно ігнорують тему переговорів України з Росією про ціну на газ та створення газотранспортного консорціуму. Офіційно начебто нічого не відбувається, влада рапортувати про перебіг переговорів не поспішає, а занурюватись у підкилимні домовленості та повідомлення джерел, як це зробила газета «Дзеркало тижня», телевізійники не поспішають. Тож на цю тему знов говорили лише порівняно найвільніші телеканали – 5-й, «Україна» і ТВі.

5 канал обмежився стислим повідомленням із посиланням на «Дзеркало тижня»: «Справа Юлії Тимошенко може виявитись не єдиною перешкодою для євроінтеграції. Цього місяця можуть бути укладені нові українсько-російські газові домовленості, які готуються в умовах суворої секретності. Видання "Дзеркало тижня" повідомляє про можливість передачі вітчизняного газового ринку під монопольний вплив "Газпрому" та ймовірність виходу України з енергетичної хартії та Європейського енергетичного співтовариства».

Андрій Данилевич також посилається на ДТ, але дає іншу інформацію: «Последнюю неделю отдельные украинские политики анонсировали: вот-вот на днях подпишем новый договор с Россией. Но, судя по всему, еще нескоро. Вчера газета "Зеркало недели" со ссылкой на свои источники сообщила, что Виктор Янукович дал поручение Николаю Азарову готовить бюджет на следующий год с жесткой ценой российского газа 400 долларов за тысячу кубометров. Если это правда – будет нелегко всем».

Натомість у ТВі є й своя інформація – очевидно, настільки достовірна, що дає Віталію Гайдукевичу підстави стверджувати: ГТС уже в руках Кремля! «Сенсація, про яку здогадувалися. Цього тижня стало відомо, що заради газової угоди Україна віддала Росії свою ГТС. Звісно, влада про це – ані слова, але люди, що входили в групу перемовників, поділилися новиною зі своїм оточенням, ну а звідти… Словом, таки маленьке Київ місто! Суть – росіяни отримують повний контроль над українською, колись українською трубою. Україні у власність лишиться близько 35-ти %, а керуватимуть галуззю два наддержавні органи – обидва підконтрольні Москві. Чимало нюансів угоди зі своїх джерел дізналося і видання “Дзеркало тижня”. Інформація колег практично збігається із тією, що отримали ми», – з цього розпочався випуск тижневика ТВі. Зауважте: із перших своїх слів ведучий каже про «здачу» ГТС як про підтверджений факт, і лише згодом стає зрозуміло, що це непідтверджена інформація від неназваних джерел.

Точніше, далі – в сюжеті Олега Криштопи – певні джерела таки з’являються. І відтак довіри до озвучених фактів стає не більше, а менше, адже назване джерело – опозиційний народний депутат Володимир Ар’єв, який посилається на «інсайдерську інформацію від газових переговірників». Кореспондент побудував свій матеріал також на фактах, які «просочились у пресу», та свідченнях власних неназваних інформаторів. І з експертом поспілкувався ось у такий спосіб:

«Сергій Дяченко, енергетичний експерт: “Для України – це загроза енергетичній безпеці. У нас два стовпи енергетичної безпеки: нафтогазовий сектор і “Нафтогаз”. Це те, на чому тримається наша енергетична безпека”.

Олег Криштопа, кореспондент: “Тобто це здача національних інтересів”.

Сергій Дяченко, енергетичний експерт: “Ну, так”».

І з іще одним:

«Валерій Боровик, енергетичний експерт: “Навіть якщо Україна там буде мати більше відсотків у газотранспортному консорціумі, то все рівно історія говорить, що сильніший партнер завжди впливає якимсь тіньовими методами на прийняття рішень не на користь українських інтересів”».

Колеги з ТВі, ви тільки не ображайтесь, а спробуйте сісти й тверезо поглянути на свій матеріал. Інформація з неназваних інсайдерських джерел, частину якої отримано від явно зацікавленої особи, яка не відповідає (як і всі українські політики) за свої слова – депутата-опозиціонера. Купа різних «начебто», «скоріш за все» і тому подібних сумнівних зворотів, і жодних ознак того, що канал намагався ці факти перевірити. Добір експертів, що поділяють одну й ту саму позицію. «Підказка» від журналіста, з якою експерт крізь зуби погоджується. Такого не дозволяють собі навіть Перший національний із «Інтером».

Промовистим також є контраст між беззастережністю звинувачень і тверджень Віталія Гайдукевича та обережністю відповідей експерта в галузі енергетики Олександра Нарбута, який був гостем студії тижневика ТВі.

Навздогін депутатським комп’ютерам

Заборон чи обмежень на критику Верховної Ради чи народних депутатів як таких (не конкретних рішень чи людей), як і чиновників як таких, для телевізійників немає. Покритикувати абстрактних «народних обранців» – не наголошуючи на тому, що більшість із них перебуває в партійно-канонічній єдності з урядом і президентом, а отже, й відповідальність цих трьох органів за ухвалені рішення мала би бути колективною, – одна з улюблених справ провладних каналів. При цьому на особистості зазвичай воліють не переходити.

Тему, яку менш лояльні до влади канали розкривали тиждень тому, 11 грудня підхопив Перший національний. Ось із якою підводкою виступив Андрій Сміян: «Економічні катаклізми зараз переживає увесь світ. І Україна – не виняток. Урядовці думають, на чому країна може зекономити. Однак, заощадженнями переймаються не всі можновладці. Є такі, які отримують багатотисячні зарплати, державне житло, матеріальну і технічну допомогу. Цього тижня історія про закупівлю для народних депутатів надсучасних ноутбуків продовжилася. Народне обурення від розтрати державних коштів змусило парламентаріїв знову заговорити про скасування депутатських пільг. Говорити про це знову почали, але від придбання комп’ютерів не відмовились. Тому у багатьох виникли запитання: чому в той час, коли країна змушена затягувати пасок, цього не роблять депутати? І чи зможуть вони колись відмовитись від численних привілеїв?».

Бачимо тут, по-перше, поділ на «хороших» (які думають про країну) і «поганих» (які не думають) можновладців. По-друге, ведучий каже про історію як про щось добре відоме глядачам, хоча минулого тижня, коли тема була актуальною, «Підсумки тижня» про неї мовчали!

Матеріал, якому передувала підводка, присвячено черговій спробі скасування депутатських пільг, щодо якої автор сюжету Тетяна Кухоцька висловлює виправданий скепсис: «Депутати вже двічі позбавляли себе пільг. І щоразу знаходилося п’ятдесят активістів, які зверталися до Конституційного суду. Там рішення визнавали незаконними, бо воно погіршує соціальне становище обранців. І закон чинності не набирав. Доля цьогорічної ініціативи може бути такою ж, як і у попередніх. Адже до заяв про позбавлення пільг вкотре додали і позбавлення депутатської недоторканності. Її не можна оцінити в грошах, проте багато хто саме її вважає найбільшою коштовністю депутата». Хоча вона тут же наводить аргумент Володимира Литвина, який заперечує її припущення, прогнозуючи, що пільги цього разу – під кінець каденції – таки скасують.

Тимошенко

Попри щонайменше дві важливі й яскраві події – виїзне засідання суду та другий арешт ув’язненої Юлії Тимошенко – залишаються канали, які не вважають цю тему гідною висвітлення в тижневиках. Цього разу до Першого національного, який не вперше ігнорує події у справі Тимошенко, долучився канал «Україна».

Натомість «Інтер», який протягом кількох випусків програми «Подробиці тижня» цідив інформацію про Тимошенко дуже скупо, цього разу присвятив їй повноцінний матеріал. Матеріал збалансований – немає до чого причепитися. Хіба що до відсутності інформації про те, як на дії вітчизняного суду відреагував Захід. Про це можна було довідатись із матеріалу Ірини Павленок у «ТСН. Тижні» – вона й Тейшейру зацитувала, й значно більший спектр думок і коментарів залучила. Щоправда, чи не найцікавішу частину – про те, як дивно поводяться соратники Юлії Володимирівни, поки лідер перебуває в ізоляції, – було подано з посиланням на незрозумілі джерела: «Утім, закадровими ротаціями знавці депутатських буднів бачать підкилимні інтриги з новим керівництвом, здатним домовитися з владою. Іван Кириленко пішов у відставку після того, як напередодні заявив, що БЮТ готовий голосувати за непопулярні рішення влади, аби тільки випустили Тимошенко. Після чого, кажуть, дістав прочухана від Олександра Турчинова. Запитання, чи узгоджують із Тимошенко її соратники ключові політичні рішення, як от підтримка закону про вибори чи кадрові зміни, залишилися без відповіді». В усякому разі, матеріал «1+1», на відміну від інтерівського сюжету Ольги Клюєвої, свідчив про багатовимірність ситуації, наявність у ній кількох сюжетів і центрів впливу.

У матеріалі «Фактів тижня» ICTV також відображено неоднозначність поведінки прибічників Тимошенко, але її вираженням чомусь є власна думка депутата-комуніста Євгена Царькова. Чому саме він уповноважений судити про мотиви тимошенківців, не зрозуміло. Цікаво, як іронічний тон, у якому «Факти тижня» розповідали про ситуацію навколо Тимошенко та парламентську боротьбу за землю (не обійшлося без Ляшкової корови), враз змінився на шанобливий, коли зайшлося про Януковича:

«Попри всі проблеми, Україна таки налаштована на парафування угоди з Євросоюзом до кінця цього року. Про це президент Янукович заявив на міжнародній інвестиційній конференції. Цього тижня вони зібрали у ж Києві представників 150 світових компаній. Бізнесменів, які хотіли почути чи варто вкладати гроші в українську економіку. Віктор Янукович заявив, що аргументом для них мають бути реформи та відродження внутрішнього ринку України. Одним із прикладів реалізації успішного інвестиційного проекту, Президент вважає досвід Єнакієвського металургійного заводу, там завдяки інвестиції у 250 мільйонів доларів, встановлена нова доменна піч. На відміну від старої, вона щороку може виробляти вдвічі більше чавуну, при цьому, шкідливих викидів в атмосферу на 40% менше, завдяки сучасним фільтрам. Мрія усіх металургійних регіонів, де екологічна ситуація часто є просто критичною». А формат цього повідомлення – мрія всіх політиків, які нарікають на критичне ставлення ЗМІ. :)

Та повернімося до Тимошенко: інші акценти у висвітленні цієї теми ставить 5 канал – тут пропонують замислитися, чому мовчить Захід: «Подвійний арешт для лежачої та виїзний суд у камері СІЗО. Такий новий поворот у кримінальному переслідуванні Юлії Тимошенко. Ще кілька місяців тому топ-політики та світова преса негайно реагували на кожен крок в її справі. Чутливість знижена. Цього тижня впливові закордонні ЗМІ обмежились короткими інформаційними повідомленням про повторний арешт і нові справи. Вашингтон та Брюссель фактично змовчали. Всередині країни мало хто здивований подіями довкола Тимошенко. Її політична сила у Верховній Раді обіцяла блокаду трибуни, але ідея зійшла на пси. У фракції зосередились на внутрішній боротьбі» (з підводки Тетяни Даниленко). Матеріал Ольги Сніцарчук найповніше, порівняно з іншими тижневиками, висвітлює ситуацію навколо Тимошенко протягом тижня.

5 канал також виявився єдиним, що повідомив у своєму тижневику про виступ на захист Тимошенко уповноваженої з прав людини Верховної Ради Ніни Карпачової. Те, що людина, яка чотири роки тому була в першій п’ятірці Партії регіонів, захищає головного опонента цієї партії, не вразило інші телеканали.

ТВі запросив до студії для обговорення суду над Тимошенко Миколу Замковенка, колишнього суддю, який десять років тому всупереч волі влади звільнив Юлію Володимирівну з-під арешту. Персонаж цікавий, одначе позиція його передбачувана, адже Замковенко вже не раз украй негативно висловлювався у пресі щодо судового переслідування лідера опозиції.

Протести чорнобильців

Для більшості тижневиків ця тема відгомоніла й пішла в небуття. Хоча, переглянувши матеріал Мирослава Отковича у «Тижні з Віталієм Гайдукевичем» ТВі, із цим навряд чи можна погодитись. Очевидно, припинення акції більшістю голодувальників у Донецьку в обмін на обіцянку донецького губернатора сплатити їм мільйон гривень є достатньо важливою подією, як і те, що деякі на компроміс не пішли. Та найцікавіше, що вдалося розкопати й показати ТВі – процес припинення акції та евакуації чорнобильців із Маріїнського парку загадковими автомобілями та інші дивні обставини, що свідчать про непрозорість чи то передумов, чи то розвитку подій навколо голодування перед Кабміном.

Щоправда, із власної «здобичі» Мирослав робить занадто однозначний висновок: «Події у Маріїнському парку підтвердили ефективність дій влади. За умов відсутності публічної реакції на протест, опір чорнобильців вдалося зламати». Є ще одна гіпотеза – що акцію в Києві від початку було організовано силами, які про щось домовлялися з владою або представляли її, тож її й було припинено після команди згори. Якраз на користь цієї гіпотези й свідчать дорогі автомобілі, що вивозили з парку речі голодувальників.

До теми смерті чорнобильця в Донецьку повернувся лише «ТСН. Тиждень», давши коротке повідомлення: «Хто винен у смерті Геннадія Конопльова під час розгону наметового містечка у Донецьку? Відповідь цього тижня дала прокуратура. Висновок слідчих міліція та еменесники до трагедії не причетні. Утім, чорнобильці зв’язок між знесенням намету і смертю протестувальника бачать, тож у Києві під Кабміном у четвер оголосили сухе голодування, але вже од вечір частину протестувальників забрала швидка, їм на зміну підтяглися колеги у нещасті з регіонів, вони вже не голодують, але протести не припинятимуть». Тут, як бачимо, загадкові обставини навколо акції в Маріїнському парку не відображено.

Як і в повідомленні «Інтера», який, схоже, згадав про чорнобильців лише для того, щоб дати синхрон Януковича:

«В Украине к митингующим чернобыльцам на этой неделе присоединились харьковчане. Местные ликвидаторы аварии тоже требуют от Пенсионного фонда выплатить все деньги, которые причитаются им на основании судебных решений. А чернобыльцы, которые проводили акцию в киевском Мариинском парке, прекратили голодовку и разъехались по домам. Ситуацию с ликвидаторами, которая длится с конца ноября, прокомментировал Президент, находясь в Енакиево.

Виктор Янукович: "Сегодня, чтобы мы по всем льготам, которые были приняты за годы независимости, нам не хватит 5 бюджетов. Для нас главное – чтобы мы не сокращали социальные выплаты, а их увеличивали. Очень важно, чтобы заработная плата росла немножко больше, чем инфляция. Инфляция у нас 4,3%, а рост реальной заработной платы – 8,9%. Почти 9%. Но этого мало"».

Як у відомому анекдоті про Штірліца: запам’ятовується останнє зі сказаного, тож фактичну відмову Януковича виплачувати пенсії чорнобильцям та іншим пільговикам пом’якшено взятими невідомо звідки і за який період цифрами, які демонструють, що в нас усе краще, ніж могло би бути. Хоча сенс його висловлювання насправді полягає саме у відмові платити обіцяне.

Цікаво, чи усвідомлюють на «Інтері», як себе підставили перед власною аудиторією? Серед якої, до речі, пільговиків чимало. Адже не раз уже оголошували про те, що уряд домовився з чорнобильцями й останні, задоволені умовами компромісу, згорнули протести. Владі – браво! Але ці голодування й погроми пенсійних фондів усе ніяк не закінчаться…

Верстка випусків підсумкових тижневиків 11 грудня 2011 року

Перший національний, «Підсумки тижня»

Цього тижня увесь світ стежив за подіями у Росії.

Чи зможуть народні депутати колись відмовитись від численних привілеїв?

Чого нині варта найвища нагорода держави – Герой України?

На шляху від ЖЕКів до ОСББ: ризики, про які потрібно знати

Чим годують наших дітей у школах і дитячих садочках?

«Підводні камені» кредитування по-українськи

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Офіційний результат недільних виборів до Держдуми, за яким майже 50% отримала партія влади «Единая Россия» вивів на вулиці тамтешніх міст сотні тисяч незгодних

Тим часом білі стрічки на підтримку російських протестів з’явилися в Києві

Суд над Юлією Тимошенко

Країни Європи поступилися частинкою своєї незалежності заради порятунку євро

Янукович обіцяє максимальне сприяння інвесторам

Політичного землетрусу очікують від нинішніх виборів у Придністров’ї

Прийняття нового закону «Про ринок землі»

Українські чорноземи нарешті хочуть захистити суворішим законом

У Києві під Кабміном у четвер оголосили сухе голодування, але вже під вечір частину протестувальників забрала швидка

Володимира Кличка визнали боксером року в Німеччині: за перемогу над Девідом Хеєм

Від народження однорукий Ніки Н’юєл вже здобув 6 перемог нокаутом у 6 поєдинках

Найдорожча аварія року. У Японії одночасно розбили 12 суперкарів

У робота скутера, що вразив публіку на мотор-шоу у Токіо швидкості звісно не ті, але 30 кілометрів на годину, але можливості паркування просто вражають

Розтрощений стадіон і 1,5 десятка людей на лікарняних ліжках – така ціна перемоги в американському футболі

Руйнівніші за футбольних фанів тільки сили природи – страшний буревій налетів на Шотландію

У Франції різдвяними вогнями засяяв Лувр

«Інтер», «Подробиці тижня»

В Росії вже тиждень не стихають народні виступи проти фальсифікацій на виборах у Держдуму

До чорнобильців-мітингувальників на цьому тижні долучилися харків’яни

Юлію Тимошенко арештували ще раз

Президент підписав закон «Про вибори народних депутатів»

Україна все більше залежить від імпортного бензину

В Україні почастішали масові отруєння дітей

Медики заговорили про епідемію аутизму у світі

Як не замикатися в собі й жити в гармонії з навколишнім світом, знають індійські жебраки

Уже в найближчому майбутньому національні меншини у Сполучених Штатах можуть стати більшістю

ICTV, «Факти тижня з Оксаною Соколовою»

Вчора в десятках російських міст пройшли акції протесту проти фальсифікації результатів виборів до Державної Думки

В Україні депутатів Парламенту вже восени обиратимуть за іншою системою

Україна таки налаштована на парафування угоди з Євросоюзом до кінця цього року

Великих інвестицій нині потребує українська житлово-комунальна сфера

Нобелівські лауреати 2011 року цього тижня отримали свої премії

У Києві цього тижня названі переможці премії PinchukArtCentre

Український сценарій зоряних війн, або армійські спогади знаменитостей

Жодна армія не страшна тим, хто побував на шоу «Останній герой»

5 канал, «Час. Підсумки»

Новий поворот у кримінальному переслідуванні Юлії Тимошенко

Цього місяця можуть бути укладені нові українсько-російські газові домовленості, які готуються в умовах суворої секретності

Президент Росії Дмитро Медведєв прокоментував масові мітинги у Москві

Російські ЗМІ зняли табу на висвітлення опозиційних акцій

«Україна», «Події тижня»

Революція в Москві скасовується

На новий конфліктний рівень вийшли відносини Росії та США

Україна досі не висловилася з приводу ПРО в Європі

Жителі Придністров’я обираються президента

Віктор Янукович дав доручення Миколі Азарову готувати бюджет на наступний рік із жорсткою ціною російського газу 400 доларів за тисячу кубометрів

Звісти з кризових фронтів не залишають надії, що все якось розрулиться в Європі

Наступного року темпи зростання ВВП країн єврозони будуть украй невисокими

Україна прагне завершити переговорний процес із ЄС щодо угоди про асоціацію до кінця року

ТВі, «Підсумки з Віталієм Гайдукевичем»

Сенсація, про яку здогадувалися

Гість у студії – експерт з енергетичних питань Олександр Нарбут

Російські вибори

Протести чорнобильців. Гість в студії – Микола Замковенко, заслужений юрист України, голова Печерського районного суду в м. Києві (1998–2001)

Європа утворює Бюджетний союз