Святковий настрій versus Тимошенко

12 Січня 2012
1293

Святковий настрій versus Тимошенко

1293
5 канал зібрав вершки підсумків, ув’язнена Юлія Тимошенко стала головним ньюзмейкером для «ТСН. Тижня», а Андрій Данилевич обійшовся без політики. Огляд телевізійних тижневиків за 1 і 8 cічня 2012 року.
Святковий настрій versus Тимошенко

Традиційно більшість підсумкових тижневиків беруть тайм-аут на час «українського Рамадану», тож підсумки перших двох-трьох тижнів року залишаються не підбитими. Вважається, що телеканали повинні дбати про настрій глядача, а не про його поінформованість, і на свята ніщо не має заважати народові розслаблятися – навіть важливі політичні та економічні катаклізми. Якщо новини, то про те, як у Шанхаї запалили найбільший ліхтарик або у Львові склали картину з семи тисяч пампухів. Та цього разу маємо виняток: самісінького першого січня підсумки попереднього року підбивав 5 канал, а 8 січня з тижневиками вийшли також «1+1» та «Україна». Щоправда, тематика цих перших випусків – переважно святкова, як і в звичайних випусках новин, які транслювалися цього дня на інших каналах.

Підсумки року від 5-го каналу, що вийшли в ефір у найбільш «релаксовий» вечір року – 1 січня – мали, як і підсумки ТВі, тенденцію до опозиційності та гострої критики влади. Єдиний позитив у переліку знакових подій, озвученому ведучою Тетяною Даниленко на початку програми – те, що Україні вдалося не втратити права на проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року; натомість із-поміж негативних «досягнень» першість було віддано ув’язненню Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.

З цієї теми, а саме святкування Нового 2012 року біля Лук’янівського СІЗО, розпочала свій оглядовий сюжет Ольга Сніцарчук. Межигір’я, повтор легендарного вже запитання Мустафи Найєма (повністю) і не менш легендарної відповіді Януковича, вправи останнього на межигірських пеньках, Тимошенко за ґратами і в тюремній палаті, Кірєєв… Кадри, які відображають різні аспекти цьогорічної тотальної трагікомедії, Ольга коментувала як закадровим голосом, так і підводками зі студії. Матеріал побудовано за принципом рейтингу («облизень року», «обмовка року», «подяка року», «суддя року» і т. п.); принцип не новий і, можливо, не найвдаліший – з огляду на те, що номінації насправді досить умовні й підігнані під логіку оповіді. Адже, наприклад, «обмовка року» – «Віктор Федорович Тимошенко» від Владислава Лук’янова – хоч і смішна, але не несе значного змістового навантаження. Звісно, сцени голосування багатьма картками, диригування Чечетова та розглядання еротичних картинок на депутатському робочому місці чудово ілюструють морально-етичний занепад українського парламенту. Але чи є це підсумком чи знаковим явищем року, що минув? Загалом, в експресивному огляді Ольги Сніцарчук більше опису поверхових симптомів, аніж спроб поставити діагноз, хоча цей недолік компенсується насиченим і символічним відеорядом.

Наступний матеріал авторства Азада Сафарова присвячено відзнакам і почесним званням – як скасованим (звання Героя України Степана Бандери і Романа Шухевича), так і присвоєним у 2012 році (генеральські звання Віталію Захарченку, Валерію Хорошковському та іншим, Герой України поету-підлабузнику Борису Бєлашу) та привезеним із-за кордону Януковичем (за що його порівняли з Брежнєвим). Сюжет промовистий і показовий (у тому сенсі, що демонструє схильність української влади до марнославства і «понтів», а подекуди – як у випадку з Ландіками старшим і молодшим – і абсолютну безкарність цієї самої влади), хоча, знову ж таки, виникає питання: чи є це в повному сенсі слова «підсумком» 2012 року? Хоч і дотепний, але позбавлений практичного сенсу журналістський «недоексперимент» у кінці матеріалу із власним поданням на присвоєння почесного звання, результат якого має бути відомим за місяць, міг би бути вибракуваний редактором без особливих втрат. До того ж, у підводці до матеріалу Тетяна Даниленко занадто беззастережно припускає, що пересічному українцеві рік, що минув, має здаватися провальним.

У наступному тематичному блоці докупи зведено Арабську весну, протести в Греції, Білорусі, Казахстані, Південній Осетії та Росії, рух Occupy Wall Street, а також заборону/ скасування Дня Свободи – свята річниці Помаранчевої революції – в Україні. Якісний оглядовий сюжет Олександра Аргата застережень не викликає; натомість значущість факту скасування Дня Свободи Тетяна, видається, трохи перебільшила. Це свято було формальністю від самого дня його впровадження, а хвиля ностальгії і зростання учасників нелегального святкування річниці Майдану в останню чергу пов’язана з президентськими указами та офіційним статусом.

У підсумках 5-го каналу багато знаків часу, «виразок» влади й суспільства, витягнутих на світло й зібраних докупи, але дещо бракує інформації, необхідної для розуміння реальної ситуації в політиці та економіці – і, що не менш важливо, передумов і причин того, що склалася саме така ситуація. Таке просте питання: чи стала Україна жити краще (як стверджує влада), чи ще дужче зубожіла (як наполягає опозиція)? Чи є реформи, про які каже влада, бутафорськими і провальними, чи Янукович і Азаров справді принаймні почали щось міняти на краще? Чи були рухи влади в напрямку Європи і Росії справжніми чи суто показушними, і які в нас тепер шанси інтегруватися на Захід чи на Схід? Яку насправді мету переслідує влада, ув’язнюючи Луценка, Тимошенко та інших колишніх урядовців? Зрештою, не завадила би спроба отримати від влади (нехай не Януковича, а когось із його більш інтелектуальних підлеглих) змістовну відповідь на вікопомне запитання Мустафи Найєма.

Зведення огляду міжнародних подій до параду некрологів залишило за кадром світові економічні тенденції року, які є не менш важливими, аніж смерть Емі Вайнхауз. Та – щоб бути справедливим – огляд культурних підсумків року від Ольги Петрів заслуговує на тверду п’ятірку.

«ТСН. Тиждень» 8 січня розпочинається з лайфу і розважалівки: чоловік, що зробив власноруч гондолу й коштом «1+1» поїхав до Італії, вишукані наїдки на кшталт жаб’ячих лапок і равликів, карпатські буйволи і вирощування маракуї в Україні. Від наїдків переходять до Юлії Тимошенко: «Пиріжки і салат – це всі смаколики з додатку до тюремного меню, на який святкової ночі могла розраховувати Юлія Тимошенко. Несподівано для родичів, нагадаємо, напередодні Нового року її перевезли зі столичного СІЗО до Качанівської колонії у Харкові». У першому повідомленні синхронами двох сторін – адвоката Тимошенко Сергія Власенка та першого заступника міністра охорони здоров’я Раїси Мойсеєнко – акцентовано на втручанні в приватність в’язнів: «Тюремна служба цього тижня поширила фото тієї камери. Запевняючи, що ввезена екс-прем’єр має всі зручності – окремий санвузол і вбудовану кухню. Паралельно, правда, з’ясувалося, що відеостеження за ув’язненими не припиняється ні вдень, ні вночі. Для їх безпеки, як стверджують тюремники. І нічну лампочку задля цього не вимикають також. Але на протести захисників леді Ю, що освітлення в камері не дає їй спати і погіршує здоров'я, офіційні медики відповідають: все за міжнародними стандартами». До речі, провладні канали – наприклад, «Інтер» – давали інформацію про те, що Тимошенко здорова, без коментарів захисників.

Переведення Юлії Тимошенко до Качанівки відбулось у передостанній день року, 30 грудня, тож ця подія не потрапила до підсумкових інших каналів, та й новини приділяли їй уваги менше, аніж якби на носі не було великого свята з необхідністю «створювати святковий настрій». «1+1» не лише повідомив про проблеми зі здоров’ям Тимошенко, які, за версією її захисників, тривають, але й підхопив свіжу новину про надання чоловікові ув’язненої Олександрові Тимошенку політичного притулку в Чехії. Та ще й відправив до Праги журналіста – з’ясовувати подробиці цієї не надто приємної для української влади події. Під з’ясуванням тут мається на увазі серйозна журналістська робота Ольги Василевської – вона розвідала факти наявності в Олександра Тимошенка власності та бізнесу в Чехії: «Окрім приватної власності Олександр Тимошенко має в Чехії і бізнес-інтереси. Згідно із витягу реєстру юридичних осіб Чехії, який ми отримали цілком офіційно, сплативши 140 крон, фірма Олександра Тимошенка зареєстрована в одній із квартир ось цього будинку в місті Устіна Главен, що за 100 км від Праги. Фірма за документами займається торговими операціями, та наразі тут зачинено. Одним із співвласників фірми Олександра Тимошенка є чех Васиміл Прокаш, який проживає ось у цьому селі Велко Брежно, ми завітали до нього у будинок, аби зустрітися із ним і обговорити його спільні фінансові справи з Олександром Тимошенком, але він нам відмовив».

Втім, прогноз, який робить Ольга, можна назвати дещо голослівним: «Політичний притулок, який Олександр Тимошенко із легкістю отримав у Чехії, може суттєво погіршити українсько-чеські відносини. Я нагадаю, наші країни вже перебували на межі дипломатичної кризи після того, як притулок у Чехії отримав колишній міністр економіки Богдан Данилишин. Тоді з України були вислані два чеські дипломати, а наші стосунки поліпшилися лише після нещодавнього візиту Миколи Азарова до Праги». Проводити паралель між Данилишиним і Тимошенком не можна хоча б тому, що Тимошенка офіційно не переслідує українське правосуддя. Як показав уже найближчий час, МЗС порівняно адекватно відреагувало на надання притулку Тимошенкові, висловивши подив із того приводу, що Чехія захищає людину, якій формально нічого не загрожувало.

Також до святкового «ТСН. Тижня» потрапили матеріали про аварію в Бухаресті, в якій постраждав тренер футбольного клубу «Шахтар» Мірча Луческу, репортаж про фестиваль «Країна мрій» і промосюжет про шоу «Голос країни». Ще один негативний штрих на загалом оптимістичному тлі випуску – інформація про «промовистий фінал» справи про смерть Ігоря Індила. Тон повідомлення доволі критичний: «Українська Феміда винних у трагедії не знайшла. У смерті Ігоря звинувачували двох міліціонерів, але одного амністували ще в грудні, іншого випустили з-під варти цього тижня, засудивши до 5 років умовно. Нагадаю, тривалий час правоохоронці пояснювали смерть у райвідділку тим, що хлопець нібито кілька разів сам падав, ударяючись головою, через те і помер».

Розпочинаючи випуск «Подій тижня» на каналі «Україна», Андрій Данилевич, очевидно, передає своєрідний привіт нашому моніторингу, знов згадуючи про кінець світу за календарем майя. Має ж хтось нагадати про смерть телеглядачам, розслабленим «блакитними вогниками» і новинами у стилі конфетті. Підводка традиційно «про все й ні про що»: «Первая неделя января – традиционное время праздничного затишья в нашей стране, а год обещает быть непростым. И по газу снова договариваться уже со следующей неделе, а весной в самой России выборы президента, тоже нам, конечно, аукнутся, ну и безусловно, наши парламентские выборы. И все это на фоне сидящей Тимошенко, развала Еврозоны, президентских выборов в США и крайне тревожных нынче отношений американцев с ядерным Ираном. Не зря по всем этим поводам индейцы Майя заволновались еще 1,5 тыс. лет назад и предсказали конец света на конец года. Погуляли и отпраздновали украинцы на славу. Еще не как в последний раз, но близко. Вырубили 3 леса елок. Съели вагоны еды и взорвали на радостях тонны пороха».

Так само «про все і ні про що» сюжет Олександра Бондаренка, який поміж іронічним описом надмірного споживання продуктів і аналізом новорічної сексуальної активності за демографічними показниками згадує й звернення Віктора Януковича до народу: «Новогоднее поздравление президента. На основных каналах его посмотрели более 40% украинцев старше 4 лет. Или почти все, кто за несколько минут до полуночи смотрел ТВ. Новогоднее поздравление президента Януковича – это 171 слово. Продолжительность – минута 56 секунд. В пошлый раз президент говорил на 16 секунд дольше. По сравнению с предшественником Виктор Янукович в праздник – просто образец лаконичности. Виктор Ющенко, как правило, в Новый год говорил втрое дольше». Це, втім, не політика, а скоріше навколополітичний інфотейнмент. Як і опитування, яке провів Борис Іванов серед депутатів щодо споживання ними алкоголю в рамках сюжету про похмілля. Далі суцільний лайф – крадіжки на роботі (до речі, досить оригінальна тема, непогано розкрита Андрієм Кузаковим) і гірськолижний бум. Якщо не враховувати слів про «сидящую Тимошенко», ані про ситуацію в Качанівці, ані про політичний притулок Олександрові Тимошенко ні слова.

Чи справедливою є установка на «святковий настрій» та замовчування подій, які можуть його зіпсувати, у новорічно-різдвяні тижні? Якщо оцінювати її суто емоційно, напевно, більшість читачів скажуть, що справедлива, адже негативу вистачає нам у повсякденні, а Новий рік і Різдво – час очистити душу, прочистити мозок і спробувати почати з нового аркуша. Та водночас байдужість медіа до політичних та економічних подій робить свята ідеальною порою для зловживань, «непопулярних» і непрозорих дій влади, неправосудних судових рішень. Усе це речі, які повинні відстежувати й викривати журналісти.

Наприклад, 5 канал, вільний від «настроєвих» упереджень, знаходить у ці дні такі новини, як закидування фарбою білбордів із привітанням Януковича та порушення з цього приводу кримінальної справи, а також скандальні заяви керівника Росспоживнагляду Оніщенка щодо можливої заборони експорту українських харчів. Актуальною і не висвітленою підсумковими програмами була ситуація зі штурмом номера в готелі «Козацький» через «лазерне шоу “Юлі – волю”» та не до кінця зрозуміла роль депутата-бютівця Андрія Павловського в цій історії. Цікавими були заяви харківської влади щодо готовності ліквідувати несанкціоновані мітинги та наметові містечка біля колонії в Качанівці, а також відповідне звернення в суд, повідомлення про законопроект, який дозволить Кабміну розпоряджатися газотранспортною системою. Всі ці теми важко порівнювати за критерієм актуальності з мужиком, який зробив гондолу, або оглядом лижних курортів – напевно, мусить бути й те, й інше, у встановленій самим життям гуманній пропорції.

Верстка підсумкових тижневиків 8 січня 2012 року

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Найфантастичнішим початок року став для одного із київських майстрів

Равлики і жабки «вітчизняного розливу»

Тимошенко зустріла Різдво в Качанівській колонії

Юлія Тимошенко потрапила в одну з харківських лікарень

Чоловік Тимошенко став політичним біженцем

Мірча Луческу потрапив у ДТП

У справі Ігоря Індила поставлено крапку           

У «Мамаєвій слободі» відбувся традиційний фестиваль «Країна мрій»

«Голос країни» повертається в ефір

«Україна», «Події тижня»

Країна прожила перший тиждень нового року

Похміллю – ні!

Українці тягнуть усе з роботи в дім

На зимові свята тисячі українців кидають пити й курити і стають на лижі

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Іtop
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1293
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Підтримай нас! Стань частиною проєкту!
Щодня наша команда готує для вас найсвіжі та незалежні матеріали. Ми будемо надзвичайно вдячні за будь-яку вашу підтримку. Ваша підтримка – це можливість зробити ще більше!
Підтримати нас
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду