Підсумкових тижневиків поменшало. На додачу до «Підсумків із Віталієм Гайдукевичем» ТВі, які попрощалися зі своїми глядачами минулої неділі, першотравневі канікули вирішили влаштувати собі «Подробиці тижня» («Інтер») і «Факти тижня» (ICTV) – на цих каналах, лояльних до влади, замість підсумкових тижневиків вийшли звичайні випуски новин. Цікаво, що інше загальнонаціональне свято – Великдень – приводом для невиходу підсумкових програм не стало. А цього разу, на відміну від Великодня, неділя не збігалась зі святковим днем. То чому ж не вийшли? Дивно, чи не так?

Утім, підбити підсумки тижня, що минув, із користю для іміджу влади було би справді досить важко. Адже українські можновладці опинилися під шквалом критики з боку європейських політиків (як урядовців окремих держав, так і загальноєвропейських), які один за одним оголошували бойкот тим матчам чемпіонату Європи з футболу, що пройдуть в Україні, пояснюючи це жорстоким і недемократичним переслідуванням політичних опонентів режиму Януковича. Європейський Союз також призупинив процес ратифікації угоди про асоціацію з Україною. Без сумніву, саме ця тема мала стати – і стала – головною в підсумкових інформаційно-аналітичних програмах 6 травня.

Важливість «спорту мільйонів» для життя значної частини українців безперечна, одначе деколи політики й журналісти, здається, забувають, що йдеться лише про спортивний чемпіонат. До цього диспропорційного уявлення про Євро-2012 як доленосну подію в історії української нації доклалася передусім чинна влада, всіляко наголошуючи на етапності та величезній вазі чемпіонату. Тепер пожинають плоди – невдачі на шляху до проведення чемпіонату сприймаються як армагеддон. Порівняння з холодною війною лунають у телеефірі на повному серйозі, вже з уст журналістів, а не політиків. А провладний медіаресурс демонструє дива маніпулятивної псевдологіки, намагаючись бодай якось відбілити ситуацію.

Перший національний, «Підсумки тижня»

Чи можна було повідомити про бойкот Євро-2012, ініційований європейськими політиками, жодного разу не згадавши про Юлію Тимошенко? Першому національному це вдалося. За версією державного каналу, європейцям не подобається жорстокість до бездомних тварин, жінки ревнують чоловіків до українок, ну, а насправді за бойкотом криється банальне бажання Німеччини перетягнути чемпіонат до себе.

Маніпуляції починаються вже в підводці Андрія Сміяна: «У світі знову заговорили про ймовірний провал прийому футбольної першості в Україні. Розмови ці не нові. Сумніви щодо того, чи зможе наша держава підготуватися до чемпіонату, деякі європейські політики і спортивні функціонери висловлювали ще у 2007-му, коли ми здобули право приймати престижний турнір. Особливо наполегливими були німці. Заявляли навіть, що вони зможуть прийняти українську частину матчів у себе. Тоді багато хто казав, що Україна не встигне побудувати стадіони і розвинуту інфраструктуру. Але ми встигли. Більше того, українські стадіони стали одними з найкращих у світі. Потім бойкот Україні погрожували оголосити захисники тварин – за винищення бродячих собак. А згодом у Нідерландах вигадали ще один привід відмовляти вболівальників-чоловіків їхати на футбол до України: мовляв, у нас занадто красиві дівчата. Тепер, коли до чемпіонату залишилося 33 дні, бойкотувати євроматчі на українських аренах вирішили європейські політики. Чи варто змішувати політику зі спортом, і чи справді це може загрожувати футбольному святу в Україні». Всю цю начебто передісторію теперішнього конфлікту побудовано на недостовірних посиланнях: «деякі політики», «багато хто», «захисники тварин», «у Нідерландах вигадали», «стали одними з найкращих в світі» (чия оцінка?). Серйозні претензії до України тут змішано з напівжартівливими.

Але цього не досить. На початку свого сюжету журналістка Ірина Симоніна повторює сказане у підводці, хіба що дещо іншими словами: «Кампанія проти проведення Євро-2012 в Україні розпочалася мало не одразу після того, як Київ здобув право приймати чемпіонат. Європа сумнівалася, що в українців стане коштів та часу на підготовку. Київ критикували як могли. Але коли стало зрозуміло, що готелі, стадіони та аеропорти збудувати таки встигають, з’явилися інші закиди. Півроку тому європейські захисники тварин звинуватили Україну в жорстокому ставленні до бездомних собак. Дійшло навіть до того, що пропонували забрати право приймати футбольну першість. Наступна хвиля, яку частково спровокували українці – завищення цін на все можливе. Орендувати житло для вболівальників стало як мінімум втричі дорожче. Хоча умови проживання залишилися ті самі». Це для тих, хто не зрозумів із першого разу?

Найпрекрасніше – далі: «До Євро залишаються лічені дні. І тут збунтувалися європейські політики. Першим заклик до бойкоту кинув німецький міністр Норберт Ретген. І не через те, що Україна не підготувалася до чемпіонату як слід, а через політичні мотиви.

Норберт Ретген, міністр охорони навколишнього довкілля Німеччини: "Я не думаю, що керівникам урядів чи міністрам варто їхати глядачами на Євро-2012".

Офіційне запрошення лідерам європейських країн надійшли ще місяць тому. І тоді вони не повідомляли про відмову. Нині ж про те, що не приїдуть на футбольні матчі в Україну, заявили керівники Австрії, Бельгії та Нідерландів, президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу і канцлер Німеччини Ангела Меркель».

Які ж їхні мотиви? Ірино?

«Олег Волошин, директор департаменту інформаційної політики МЗС України: "Не хотілось би думати, що державні діячі Німеччини можуть реанімувати методи часів "холодної війни" і намагатися зробити спорт в’язнем політики".

Європейських політиків занепокоїли і вибухи в Дніпропетровську. Президент Федерації футболу України Григорій Суркіс причиною терактів називає провокацію саме з метою зірвати проведення чемпіонату.

Григорій Суркіс, президент Федерації футболу України: "Ціла низка подій, які передували цій трагедії, підштовхує до висновку, що ми маємо справу із зухвалою спробою шантажувати УЄФА, аби змусити його прийняти політичні ультиматуми».

Як ви вже, певно, здогадались, у цьому матеріалі немає жодного слова про те, які саме «політичні мотиви» стали причиною бойкоту Євро-2012. Грубою маніпуляцією є й використання коментарів Григорія Суркіса для пояснення причини вибухів у Дніпропетровську – до завершення слідства ніхто, а надто людина, що не має для цього жодної компетенції, не вповноважена називати ці причини!

Цілий букет маніпулятивних технологій доповнює «вокспоп» із узагальненням, яке свідчить, що наведена думка однієї людини є думкою «українських уболівальників»: «Українські вболівальники вважають: Європа не має права тиснути на Україну.

Денис, киянин: "Страны Евросоюза и их лидеры пусть занимаются решением своих вопросов. Поскольку они часто руководствуются нормами двойной морали. Пусть сначала наведут порядок в своем доме, а потом – смотрят на Украину. А потом, может быть, мы будем прислушиваться к их советам"». Далі – заспокоєння аудиторії: мовляв, бойкот ні на що не вплине. І ще один аргумент: мовляв, бойкот може «порушити головний принцип роботи ФІФА та УЄФА – невтручання будь-яких політичних та державних органів у футбольні справи». Думаєте, цю тезу коментує експерт із футбольних правил? Зовсім ні: «Сергій, киянин: "Бойкот – це не футбольна справа. Футбол є футбол. І він потрібен, як кажуть, на Україні відбутися за будь-яких умові за будь-яких погодних умов навіть"».

Нічого подібного українське телебачення не дозволяло собі, здається, з часів останніх виборів. Трактувати цей акт відвертої пропаганди можна лише в один спосіб: влада, розуміючи, що Євро-2012 під загрозою провалу, дає своєму медіаресурсу відмашку готувати громадську думку до того, що в цьому провалі винні зловорожі сили – Європа, Росія, опозиція, – але тільки не Партія регіонів, Азаров і Янукович.

Це припущення підтверджує акцентування на «тривожності», що панує навколо вибухів у Дніпропетровську, в наступному сюжеті авторства Тетяни Кухоцької. До зловорожих закордонних сил – щоправда, вочевидь, російських, – відсилає нас коментар експерта Євгена Жеребецького, наведений у матеріалі: «Євген Жеребецький – експерт з проблем міжнародної безпеки – порівнює українську подію з терактами, які відбуваються у світі. Переконаний: кримінальний та економічний слід – хибні. Адже постраждав не ринок чи якесь конкретне підприємство – вибухали зупинки трамваю. Тому міжнародник каже: слід шукати не в Україні.

Євген Жеребецький, експерт з проблем міжнародної безпеки: "Все, що робиться тут, воно має зовнішні впливи. Скажімо, не секрет, що російські засоби масової інформації, російська агентура, яка тут працює, вони постійно стравляють одних з другими: росіян з українцями, російську мову з українською і так далі. Це зовнішні впливи. У нас всередині немає конфліктів, бо немає що ділити. Величезна країна"». Інший експерт, Олександр Дічек, каже про терористичну загрозу, «від якої не застрахований ніхто».

Втім, насамкінець трохи оптимізму: «Вибухи в Україні змусили заговорити про її безпечність і футбольних функціонерів. Директор УЄФА Мартін Каллен заявив, що Україна безпечна. І висловив надію, що все надалі буде добре. Натомість українські правоохоронці говорять, що дніпропетровський урок засвоїли, і ні українцям, ні туристам у нас нічого не загрожуватиме». Тоді навіщо було так нагнітати емоції, розповідаючи про жахи тероризму?

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Знову використовують наскрізний заголовок – цього разу це «Самотність…». Починають випуск із теми бойкоту Євро-2012. Тетяна Даниленко змальовує ситуацію вельми похмуро: «Україна занурилася в атмосферу холодної війни. Цю сторичну паралель провели у Міністерстві закордонних справ. Із реакції офіційного Києва на стрімку ізоляцію в Європі випливає, що вітчизняна влада асоціює себе із імперією зла. І це ще не найбільш невдала історична паралель, використана цього тижня. Бойкот України через ситуацію із Юлією Тимошенко став темою для передовиць у європейській пресі. Вслід за німецьким канцлером Ангелою Меркель інші західні політики один за одним заявили, що приїдуть сюди лише за умови звільнення з в’язниці екс-прем’єра та інших членів із попереднього уряду. Влада скочується в ізоляцію у найбільш невдалий момент – напередодні саміту країн Центральної Європи в Ялті 11-12 травня, а головне – перед Євро-2012. Найкращий шанс змінити уявлення світу про себе обертається для Києва колосальними втратами, і не лише іміджевими. Про масове здавання квитків на Євро поки що не ідеться. Але ж місяць попереду… Спроб Києва оборонятися – як от натяки на нацистське минуле Німеччини чи порівняння із часами холодної війни – ще більше заганяють ситуацію у глухий кут».

На відміну від Першого національного, якому сам Бог і Банкова веліли бути тенденційними у висвітленні цієї теми, у 5-го немає жодного резону штучно згущувати фарби. Проте ця підводка насичена оцінковою лексикою, кожне слово чи словосполучення якої спрямоване саме на драматизацію подій: «стрімка ізоляція», «найбільш невдалий момент», «обертається колосальними втратами». Дещо спокійніше змальовано ситуацію в сюжеті Олександра Аргата, який використав коментарі голови представництва фонду Аденауера в Україні Ніко Ланґе та поцікавився думкою опозиції (в особі Миколи Томенка). Окрім невтішної ситуації з міжнародним представництвом на трибунах матчів Євро-2012, у матеріалі відображено безпорадність українського зовнішньополітичного відомства: «Та якщо питання поїздки на Євро-2012 лідери Європейських країн ще обмірковують, то на самміт у Ялті на запрошення України уже відмовилися їхати більшість із очільників держав-учасниць Заходу. Прокоментувати таку ситуацію в МЗС вже обіцяють наступного тижня. Лише відзначають: про неучасть 13 президентів було відомо задовго до скандалу із бойкотом Євро в Україні. Та попри такий потік негативу в бік України з боку ЄС, західні експерти відзначають: це вірний знак того, що Україна таки потрібна євроспільноті».

Якщо Перший національний обійшовся взагалі без згадки про Юлію Тимошенко в контексті бойкоту Євро-2012, то 5-й наголошує на тому, що саме події навколо ув’язненого лідера опозиції стали причиною такої реакції європейців. «Останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння європейців, стали фото тілесних ушкоджень Юлії Тимошенко, оприлюднені колишнім омбудсменом. Пенітенціарна служба та Генпрокуратура почали термінові перевірки, чи дійсно били опозиціонерку при вивезення із колонії до лікарні. В результаті перевірок влада заявила: у побитті Тимошенко ніхто не зізнався, отже, його і не було. Кримінальні справи за фактом не порушили. Саме така реакція влади на заяви екс-прем’єрки і була найбільшим шоком для Європи. Під кінець тижня про бажання забрати Тимошенко на лікування заявила не лише Німеччина, але Росія та Швейцарія. Втім схоже, що лікувати VIP-ув’язнену будуть все-таки у Харкові», – йдеться в підводці до репортажу Анни Мірошниченко. Журналістка будує матеріал на коментарях прибічників Тимошенко, що голодують у Львові, Києві та Харкові. Частину сюжету присвячено фільмові, знятому представниками так званого медіапорталу «Право» з метою доведення того, що Тимошенко ніхто не бив. Ідеться в матеріалі також про обшук в офісі омбудсмана, проведений відразу після вступу на цю посаду Валерії Лутковської і пов’язаний із оприлюдненням Ніною Карпачовою фото синців Тимошенко. А на завершення сильний штрих – синхрон Володимира Путіна «Ну, если власти Украины, наши украинские партнеры согласятся с этим, мы с удовольствием приняли бы Юлию Владимировну Тимошенко у себя для лечения» та відмова генерального прокурора прийняти цю пропозицію.

На межі культури, політики (з огляду на те, що в історії фігурує ім’я депутата-регіонала Валерія Харліма) й криміналу – останній матеріал: про начебто рейдерське захоплення приміщення журналу «Всесвіт». Конфлікт у сюжеті Ольги Петрів відображено всебічно; також із матеріалу стає зрозумілим і катастрофічний стан справ у журналі й неоднозначність ситуації, яку багато видань, не розібравшись, подали однобоко.

«Україна», «Події тижня»

Андрій Данилевич починає випуск із теми бойкоту Євро-2012. Для «України» ця тема, так би мовити, корпоративна, адже партнер власника каналу Ріната Ахметова Борис Колесников відповідає за проведення чемпіонату. Що, втім, не заважає «Подіям тижня» зберегти обличчя й розповісти все як є: «Новость недели – с Украиной не хотят разговаривать. Бойкот уже объявили президенты Германии и Чехии, Австрии, Италии, Словении, Эстонии, Хорватии, Латвии, Болгарии, Албании, Венгрии, Боснии и Герцеговины – 12 стран, все они не приедут на следующей неделе на саммит лидеров стран Центральной и Восточной Европы в Ялте. Первые лица отказались от встреч с Виктором Януковичем из-за Юлии Тимошенко. А все после того, как она показала синяки на теле». Далі про поточну ситуацію навколо Тимошенко – голодування, заяви прокуратури, чергова згода лікуватись у залізничній лікарні в Харкові. Наводять і цитату Путіна з пропозицією взяти Юлію Тимошенко на лікування, і озвучене прокуратурою меню, яке начебто має Тимошенко в тюрмі. Резюмують ще однією згадкою про бойкот: «А еще в знак солидарности с Тимошенко некоторые европейские политики – большие и маленькие – могут объявить бойкот Евро-2012. Футболисты и болельщики, конечно, приедут, но многие политики, главы государств, Президент Еврокомиссии и все еврокомиссары, скорее всего, сдадут билеты на VIP-места рядом с Президентом Украины». Слід зазначити, що підводки Андрія Данилевича очистилися від пустослів’я, стали чіткішими – очевидні ознаки системної редакторської роботи над текстом і стилем. Так тримати!

Бойкоту присвячують окремий сюжет (автор – Сергій Кудімов), у якому все розкладено по поличках. Водночас автор ставить важливий акцент: в української влади на теперішньому етапі справи Тимошенко практично немає змоги виконати вимоги Європи. «Европейские политики не скрывают: бойкот – это попытка найти гуманное решение в деле Юлии Тимошенко. В переводе на понятный язык: экс-премьера нужно немедленно освободить, без оглядки на уголовные дела. Ну, или хотя бы отправить лечиться за границу, или хоть куда-нибудь. А кто от какого лечения отказался, и каким врачам верить или нет, и сколько там в уголовном деле миллиардов или миллионов ущерба, – уже детали. Вот только отечественные дипломаты эти требования понимают иначе», – йдеться в матеріалі. У другій його частині, втім, проривається «позитивчик»: глядачам демонструють за допомогою синхронів європейських уболівальників, що бойкот, оголошений політиками, не спорожнить стадіонів. Дають і заспокійливий синхрон Бориса Колесникова.

Далі кажуть про вибухи в Дніпропетровську, наголошуючи на тому, що за тиждень терористів так і не знайшли. На відміну від колег, звиклих сприймати перше травня лише як привід познімати мордобій на демонстраціях (наприклад, ТСН: «В Україні 1 травня усе було значно спокійніше. Після дніпропетровських подій мітинги тримали під пильним оком правоохоронців. Домінували на вулицях прапори провладні – Партії регіонів та комуністів»), піднімають серйозну тему – трудові права та намагання профспілок їх відстояти. «Первые лица Украины Первомай встречали по отдельности – друг от друга и от трудящихся. Народ с праздником Президент Виктор Янукович поздравил в Интернете, на своем сайте, пожелал здоровья и новых свершений во имя Украины. Премьер-министр от поздравлений воздержался, про 1 мая только и сказал, что выходных на майские должно быть меньше – весенние каникулы обходятся стране слишком дорого. Зато с Премьером готовы всерьез поспорить профсоюзы», – йдеться у підводці до сюжету Ірини Юсупової.

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Розпочали з лісової пожежі на південному березі Криму. Далі – розслідування вибухів у Дніпропетровську (із «наїздом» на СБУ, яка, очевидно, на думку творців програми, мала б упоратись із пошуком терористів за тиждень: «Хто автор вибухів в українському Дніпропетровську, СБУ не розкрила і за тиждень після кривавих водій, хоча фотороботи підозрюваних оприлюднили ще минулої неділі. У цих вибухах міліція і далі бачить ознаки терактів. Але запроваджувати надзвичайний стан в країні потреби немає, – запевнив міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко. Президент Янукович на нараді координаційного штабу роботу міліції та медиків у Дніпропетровську похвалив, а СБУшників розкритикував»). СБУ, зауважмо, виправдатися не дають. Потім чомусь сюжет про останній дзвоник у школах (логіка верстки програми вражає), і нарешті – справа Тимошенко.

Повідомлення на цю тему не містить прямої мови, одначе на рівні представленості позицій сторін конфлікту позбавлене балансу: «Скандальну заяву про побиття Юлії Тимошенко в Качанівській колонії цього тижня перевіряла Харківська обласна прокуратура. Але кримінальну справу порушувати відмовилися. Як заявив Генпрокурор Віктор Пшонка, опитали понад 80 свідків, однак фактів насильства не виявили. Мало того, у Харківській прокуратурі навіть припустили, що синці – справа рук самої VIP-ув'язненої. Фото гематом, оприлюднених Ніною Карпачовою Генпрокурор назвав "вигадками" і запідозрив колишнього омбудсмена у фальсифікації. Водночас той же пан Пшонка визнав, екс-прем'єр справді нічого не їсть: лише п'є воду і соки. Голодування нагадаю, Юлія Тимошенко оголосила ще 20 квітня на знак протесту проти побиття під час примусового перевезення у харківську лікарню. Проте офіційної заяви про це досі не написала. Така заява дасть право годувати її силою, – пояснили газеті "Сегодня" її власні джерела у тюремній службі. Надія на вихід із глухого кута з'явилася після п'ятничної зустрічі леді Ю з лікарями клініки "Шаріте". Після розмови в Качанівській колонії ті розказали: Юлія Тимошенко попередньо погодилася лікуватися у клініці "Укрзалізниці". Туди її можуть відвезти уже у вівторок. Лікуватиме колишнього прем'єра німецький фахівець за підтримки українських колег. Глава німецького МЗС уже порадів, що перший крок зроблено і висловив сподівання, що пошук розумного рішення щодо екс-прем'єра триватиме». Як бачимо, в першій половині матеріалу – позиція генпрокурора. Пояснення, чому Тимошенко не написала офіційної заяви, дається чомусь із посиланням на джерела газети «Сегодня», хоча хто заважав запитати у представників самої Тимошенко? Далі, в огляді подій тижня, стисло, але збалансовано повідомляють про обшук в офісі омбудсмана.

Переходять до головної теми тижня – бойкоту Євро-2012 (знов-таки, питання до верстки програми – як найголовніше можна залишати «на друге»?). Чітко називають причину бойкоту (побиття Тимошенко). Матеріал на цю тему підготували Ольга Кашпор (в Україні) та Наталія Фібріґ (у Німеччині). Він збалансований і насичений ексклюзивними коментарями; в ньому також зроблено важливий акцент – серед європейських політиків немає одностайності щодо бойкоту: «У керівних органах Євросоюзу одностайності немає. В Європарламенті одні депутати закликають зовсім не їхати в Україну, інші – їхати, але сідати на трибунах із простими уболівальниками. Президент Європарламенту Мартін Шульц розповсюдив суперечливу заяву: він вважає політичний ігнор спортивного свята неконструктивним і сумнівається, що це допоможе Тимошенко. Водночас каже, що і сам не приїде на Євро, якщо ситуація в Україні лишиться без змін. Остаточно відмовився дивитися футбол в Україні голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, а слідом за ним і всі єврокомісари. Поза, у яку стала Європа, українським дипломатам не подобається – це ображає всіх українців, у тому числі аполітичних, – наголошує МЗС. І не лише українців». Все-таки наявність власного кореспондента в Західній Європі – велика перевага «1+1»: «ТСН. Тиждень» виглядає компетентнішим за інших у висвітленні європейської частини цієї історії.

Верстка підсумкових телетижневиків 6 травня 2012 року

Перший національний, «Підсумки тижня»

Європейські політики вирішили бойкотувати Євро-2012 в Україні

І ще однією причиною відмовитися від поїздки в Україну для декого можуть стати вибухи у Дніпропетровську

Україною поширюється рух «копвотчерів»

Кожна шоста ДТП в Україні стається з вини пішоходів

Владислав потребує допомоги

Перший національний слідкує за долями дітей, яким намагається допомогти

Для українських 11-класників пролунав останній дзвоник

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Горить південне узбережжя Криму

СБУ досі не знайшла винних у дніпропетровських терактах

Для українських випускників пролунав останній дзвоник

Скандальну заяву про побиття Юлії Тимошенко в Качанівській колонії перевіряла Харківська обласна прокуратура

Гематоми на тілі Тимошенко спричинили нову хвилю негативного піару для України

Тиждень за одну хвилину

Світ відзначив 1 травня

Кожен п’ятий випускник сидить без роботи

Уряд хоче заборонити маршрутки дальнього слідування

Білоруси обіцяють прибрати фінансові обмеження для українського пива

Кадри тижня

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Україна занурилася в атмосферу холодної війни

Тимошенко погодилась на лікування в закладі «Укрзалізниці»

Журнал «Всесвіт» заявив про рейдерську атаку

«Україна», «Події тижня»

Тимошенко голодує 17-й день

Від квитків на українські стадіони почали відмовлятися високопоставлені чиновники й навіть цілі уряди

Експерти розібралися, що вибухнуло в урнах у центрі Дніпропетровська

Профспілки вимагають скоротити робочий тиждень на цілих 5 годин

До України докотився американський рух «копвотчеров»

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Висновки моніторингу можуть не співпадати з точкою зору Міжнародного фонду «Відродження».

Предметом моніторингу є порушення стандартів інформаційної журналістики (з певними застереженнями), ознаки замовних матеріалів та застосування маніпулятивних технологій, а також загальна якість контенту програм. Окрім констатації порушень та недоліків окремих матеріалів і програм,  автор узагальнює висвітлення певних тем та дає рекомендації журналістам і аудиторії.

Перідичність. Моніторинг відеозаписів та текстів програм здійснюється раз на тиждень за підсумками випусків підсумкових програм попередньої неділі. Формат публікації моніторингу – аналітична стаття.

Критерії аналізу. Позаяк аналізовані програми переважно позиціонуються як інформаційні підсумкові, до їх матеріалів застосовуються критерії аналізу дотримання всіх основних професійних стандартів інформаційної журналістики (баланс думок, повнота, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, із певними застереженнями – оперативність). Якісний аналіз здійснюється з урахуванням експертного знання усіх обставин, що можуть зумовлювати специфіку редакційної політики каналів та окремих порушень.

Детальніше про засади моніторингу дивіться тут.