Телеканалы старательно избегают грубых манипуляций. В некоторых случаях дают небольшие информсообщения там, где в полноценных сюжетах могли бы нарушить стандарты в пользу собственников или контролирующих их политсил. На центральную позицию выходит новая власть. Ее действия освещают так же широко, как и действия предыдущей, порой забывая о том, что особое внимание к руководящим политикам еще не означает объективного освещения событий.

17 МАРТА, ПОНЕДЕЛЬНИК

Тему признания Крымом независимости каждый канал поставил в выпуске на разных позициях. «1+1» – 4-й, «Интер» – 5-й, ICTV – 1-й, «Украина» – 2-й, СТБ – 2-й, Первый национальный – 3-й.

ТСН, «1+1» уже в подводке подчеркивает нелегитимность местной «власти»:

«Лідія Таран, ведуча: Республіка Крим. Крим – тепер не автономія, а незалежна держава. Так вирішила на позачерговому засіданні розпущена Верховна Рада півострова. Себе нелегітимний парламент перейменував у Державну Раду Республіки Крим, вирішив перейти на московський час та російський рубль. А також звернувся до ООН за міжнародним визнанням. Українських журналістів традиційно на сесію не пустили».

Далее тему продолжает журналист:

«Ольга Дерев’янко, кореспондент: Нову псевдодержаву, утворену внаслідок псевдореферендуму, кримські депутати назвали Республіка Крим. А себе – її Державною Радою. Закликали ООН та весь світ визнати незалежну кримську державу. Законодавство України на її території визнали недійсним, як і рішення державних органів та Верховної Ради України, ухвалені після 21 лютого. Припинили діяльність українських державних установ у Криму, а державне майно на його території оголосили власністю республіки. Націоналізували державні підприємства: "Чорноморнафтогаз", "Укртрангаз" та Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами».

«1+1» постоянно акцентирует внимание на том, что крымский Верховный совет не является легитимным органом, а значит – и решения, им принятые – незаконны. Именно к такому выводу подталкивают журналисты «1+1» зрителя.

В этом контексте стоит обратить внимание на то, как «Плюсы» титруют сепаратистов:

«Володимир Константинов, голова розпущеної Верховної Ради Криму: "Это наша собственность и мы, конечно, ее никому не отдадим. Будем сейчас серьезно работать над тем, чтобы она была сохранена, реорганизована в структуре АР Крым, и чтобы работала эффективно на благо крымчан"».

Титр Константинова стыкуется со словами корреспондента, который продолжает в том же духе на протяжении всего сюжета.

«Ольга Дерев’янко, кореспондент: Офіційною грошовою одиницею Криму розпущений парламент автономії визнав російський рубль. Але дозволили ходити гривні до 2016 року. І вже з 30 березня вирішили перейти на московський час, тобто перевести годинники на 2 години вперед».

Прямо титруют и местного «премьера» Аксенова:

«Сергій Аксьонов, самопроголошений Прем’єр-міністр Криму: "Несомненно в Российской Федерации лучше. Но мы не собираемся быть иждивенцами. Я уверен, что мы сможем сами зарабатывать. Мы придем не с пустыми руками по любому. Так что крымчане смогут внести свой вклад достойный в общественно-политическую жизнь Российской Федерации"».

В целом, сюжет повествовал о будущих инициативах крымских сепаратистов при власти. Без мнения второй стороны – то есть, центральной украинской власти. Однако заявления крымских сепаратистов редакция ТСН постаралась нивелировать собственными постоянными напоминаниями о незаконности их действий.

Сюжет «Подробностей» «Интера» также составляют заявления сепаратистов. Однако, в отличие от «1+1», журналисты манипулируют определениями:

«Анастасия Даугуле, ведущая: Парламент Крыма сегодня провозгласил независимость полу острова».

Ничего не говорится о том, что парламент по законам Украины уже недействующий.

Ведущая, говоря о референдуме, лишь предельно мягко намекает на его несостоятельность:

«И тут же попросил Россию принять его в состав федерации. Эти решения депутаты приняли сразу после обнародования результатов так называемого крымского референдума. Михаил Малышев, отвечавший за его проведение, с утра поспешил отрапортовать, что почти 97 процентов проголосовавших высказались – "за" присоединение Крыма к России, а явка, по его словам, превысила 82 процента. О политических событиях в Крыму в репортаже Максима Кошелеві».

Собственно, это – и всё, что смог позволить себе «Интер» в отношении незаконных действий крымских сепаратистов. Автор сюжета – Максим Кошелев, совсем осторожничает:

«Максим Кошелев, корреспондент: Солнечное, но холодное утро. Перед зданием крымского парламента – скопление журналистов, желающих попасть на заседание совета. Обычно весьма общительные депутаты от разговоров уклоняются. Когда сессия началась и депутаты ознакомились с результатами непризнанного референдума, они объявили Республику Крым независимым государством. И тут же решили эту независимость сдать.

Рустам Темиргалиев, первый заместитель непризнанного председателя Совета министров Крыма: "Сегодня мы примем официальное обращение к Российской Федерации о начале процедуры вступления Республики Крым в состав Российской Федерации. Мы рассчитываем, что в течение недели Крым станет субъектом Российской Федерации"».

Вместо того чтобы указать на незаконность референдума, Максим Кошелев говорит, что он «непризнанный». Также зрителю не говорят о том, что все должности так называемых парламентариев – вне закона. В титре – Темиргалиева титруют как первого зама «непризнанного председателя Совета министров». Есть в сюжете и сам «непризнанный»:

«Сергей Аксенов, непризнанный председатель Совета министров Крыма: "Сейчас главный вопрос – это стабилизировать финансовую систему полностью под Российскую Федерацию, определить сейчас хождение двух валют, определить сейчас вопросы энергетической безопасности. То есть это основные вопросы, над ними сейчас работаем"».

Дальше – больше. Автор сюжета открыто называет сепаратистов «властями». А спикера отставного парламента титрует как действующего председателя крымской ВР:

«Максим Кошелев, корреспондент: С 30 марта Крым обещают перевести на московское время. А еще раньше может начаться передел собственности – пока только государственной. Власти Крыма намерены "национализировать" все объекты, находящиеся в украинской госсобственности, в том числе и военные.

Владимир Константинов, председатель Верховного совета Крыма: "Все, что находится здесь на территории Крыма, мы, безусловно, национализируем. Части будут расформированы. Кто захочет жить здесь, то, пожалуйста. Кто захочет принять присягу, тоже эти вопросы будут рассматриваться. Будет происходить нормальный процесс реорганизации"».

ICTV наоборот – все сильнее подчеркивает незаконность процессов захвата власти в Крыму:

«Інна Шевченко, ведуча: Псевдореферендум, який Росія так цинічно, в обхід всіх законів та міжнародних угод, організувала в Криму, завершився. За даними республіканської комісії з підготовки незаконного плебісциту, майже 97% кримчан підтримали приєднання до Росії. І лише понад 2,5% проголосували за розширену автономію у складі України. Явка – понад 83%. Кримські татари референдум не визнали, і бойкотували. І кажуть, що насправді, за їхніми даними, голосувати прийшли 30-40% кримчан. А очевидці беззаконня, зокрема, журналісти, констатують, що під час референдуму було багато порушень. Спрощена процедура внесення людей у додаткові списки прямо на дільниці, мертві душі і російські паспорти. Також у Криму сепаратисти цілими групами ходили по квартирах із скринькам, змушуючи людей голосувати. А іноді самі заповнювали бюлетені, пачками кидаючи їх в урни. Увесь цивілізований світ кримський референдум не визнав. Європа та Сполучені Штати вже запровадили санкції проти чиновників, причетних до агресії та незаконно плебісциту. Та це не зупиняє самопроголошену владу Криму і Росію…».

В другом сюжете указывают, что Крим сам «проголосив себе незалежною державою. Проситься до Російської Федерації, переходить на російські рублі та московський час. Такі рішення сьогодні ухвалив нелегітимний парламент автономії після незаконного референдуму. Плебісцит відбувся очікувано вдало для сепаратистів. Проте і журналісти, які намагалися знімати нелегітимний референдум, і кримські татари, які не ходили голосувати, заявляють, що було багато порушень. І все, що вчора відбувалося у Криму, – суцільна фікція».

Зритель ICTV больше других услышал о незаконности, нелегитимности референдума, действий сепаратистов:

«Кореспондент: Не минуло і доби після псевдореферендуму в Криу, а самопроголошена влада автономії вже і незалежність проголосила, і навіть накинула лапу на стратегічні об’єкти України, розташовані на півострові. Сепаратисти сьогодні відкрито заявили – "Чорноморнафтогаз", "Укртрансгаз" та Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами – це власність республіки. Тобто державне майно України на мільярди доларів намагаються вкрасти. Хоча депутати кримського парламенту це мотивують начебто прагнення забезпечити кримчан енергоресурсами, і створити умови для видобутку корисних копалин…

Кореспондент: Також самопроголошена влада республіки висунула ультиматум українським воякам і держслужбовцям – або ви присягаєте на вірність Криму або покидаєте його територію. Офіційний Київ вкотре попередив сепаратистів – їхні дії незаконні, і Україна опротестовуватиме рішення про націоналізацію в судах. Бо насправді це нахабна крадіжка. Та поки проросійського налаштовані кримчани у постреферендумній ейфорії. Навіть Верховну Раду Криму перейменували у Державну Раду, та вирішили з 30 березня запровадити на півострові московський час. У результатах незаконного плебісциту сепаратисти не сумніваються…

Кореспондент: Поки сепаратисти тріумфують, кримські татари заявляють – реальна кількість тих, хто взяв участь вопитуванні, – 30-40%. А корінний народ повністю бойкотував псевдореферендум. Його ж приблизно 300 тисяч. Тобто виходить, що насправді про приєднання до Росії заявило менше половини кримчан, – вважає заступник голови Меджлісу Ахтем Чійгос…

Кореспондент: У списках було чимало "мертвих душ". Традиційно голосували і "карусельники". Та 130 проросійськи налаштованих міжнародних спостерігачів заявили, що волевиявлення пройшло з дотриманням міжнародних норм та стандартів. Однак офіційних спостерігачів від ЄС, ОБСЄ чи ООН на півострів не було. Адже вся світова спільнота не визнає такого антиконституційного плебісциту. Не помітили прихильники сепаратистів побиття журналістів. Та відверту агітацію у день псевдореферендуму. Поки ж на півострові заявляли про масовість голосування, і розповідали про попередні висновки незаконного референдуму…»

Канал «Украина» лавирует между определениями, выгодными российским интервентам и сепаратистам – и нынешней украинской власти:

«Евгений Михин, ведущий: 96,77 % опрошенных крымчан высказались за присоединение к России, 2,5 % – за статус Крыма как части Украины. Такие цифры озвучили в Республиканской комиссии по подготовке к проведению референдума, определенного Конституционным судом Украины как незаконный. В целом, как утверждает крымская власть, в опросе приняли участие более 83 % избирателей. Не пришли на участки крымские татары, а также большинство людей, поддерживающих статус полуострова в составе Украины. Ни официальный Киев, ни абсолютное большинство стран мира неконституционный референдум не признают. Но это не помешало Верховному Совету Автономии сегодня утром утвердить постановление о независимости Крыма и попросить Россию принять республику в состав федерации. А Севастополь еще и попросил себе отдельный статус. В итоге на неконституционном референдуме за слияние с Федерацией проголосовало сразу 123 % севастопольцев. Согласно с протоколами, обнародованными местной властью, “за” высказались 474 тысячи 137 горожан, тогда как на конец прошлого года официально в городе проживали 383,5 тысячи человек, и это вместе с детьми, не имеющими права голоса».

Референдум у Михина незаконен по определению Конституционного судаУкраины, Однако Михин называет верхушку сепаратистов «крымской властью», не говорит о нелегитимном статусе ВР Крыма. Лишь делает акцент на «неконституционном референдуме».

Вместе с тем его коллега, журналист Александр Бондаренко, во включении из Крыма говорит иначе:

«Александр Бондаренко, корреспондент: Добрый вечер! Ситуация в Симферополе, по крайней мере, мы сейчас в столице Автономной Республики Крым, выглядела очень спокойной. Нелегитимный крымский парламент, полномочия которого Верховная Рада Украины прекратила накануне, сегодня принял несколько решений, помимо тех, о которых вы уже говорили, – о провозглашении независимости и о просьбе к России присоединить республику – включить в ее состав Республику Крым. Помимо этих решений, сегодня нелегитимный крымский парламент принял еще несколько – в частности о том, что на территории Республики валютой будет российский рубль, но гривна будет иметь хождение до 2016 года, и о том, что до 30 марта Крым переходит на московское время. Помимо этого, депутаты также решили национализировать государственную собственность. Но, по крайней мере днем сегодня, на здании Совета министров Автономной Республики Крым еще висели старые таблички – их, очевидно, еще не успели поменять… И гуляли люди, был небольшой концерт. Все было достаточно спокойно. Нам не удалось пообщаться, конечно, с противниками псевдореферендума, потому что очень большой процент тех, кто при виде камеры и нашего микрофона отказывается говорить. А вот сторонники псевдореферендума высказывались очень охотно. Они говорили, что они очень довольны этим решением. Они считают, что это действительно отражает волю крымчан. И я их еще спросил о том, как скоро, они считают, состоится присоединение Крыма к России. Вот их ответы».

Александр Бондаренко четко сказал о «законности» кака референдума, так и «парламента» Крыма.

СТБ то упускает определения незаконности крымской власти, то делает на этом акцент.

«Тетяна Висоцька, ведуча: Як учора і обіцяла Верховна Рада Криму, сьогодні вона проголосувала одностайно за незалежну державу Крим. Знову-таки, як і планувала учора, самопроголошена влада Криму одразу попросила до Росії. Та й це ще не все, що відбулося на півострові. З Криму на прямому зв’язку наш кореспондент Борис Сачалко. Вітаю, Борисе. Що сьогодні ще затвердили і ухвалили у Сімферополі?»

Об «инициативах» сепаратистов материалы Юлии Гришиной и Бориса Сачалко. Так же как и коллеги, они рассказали об «инициативах» сепаратистов. При этом воспользовались возможностью сакцентировать внимание на незаконном характере действий «властей».

«Борис Сачалко, кореспондент: Доброї ночі, Таню. Якщо вірити самопроголошеній кримській владі, Крим тепер незалежний. За це сьогодні проголосували кримські депутати. Разом із незалежністю вони проголосували за введення російського рубля, а ще – за переведення годинників на московський час. Зокрема, переведення годинників відбудеться вже з 30 березня. Традиційно, засідання відбувалося за зачиненими дверима, запускали винятково російських журналістів. Ось вам – свобода слова по-російськи. Проте правдами і неправдами нам таки вдалося потрапити на це засідання. Як голосувала невизнана кримська Рада – далі у матеріалі.

Юлія Гришина, кореспондент: Володимира Константинова у сесійній залі кримського парламенту депутати зустрічають оплесками. Той відверто тішиться. Засідання розпочали з оголошення результатів кримського псевдореферендуму».

Время от времени Юлия Гришина не считает нужным указать на то, что происходящее в Крыму – незаконно. Так, например, титрует нелегитимного главу незаконной комиссии по проведению незаконного референдума самопровозглашенной республики:

«Михайло Малишев, голова комісії Республіки Крим з проведення референдуму: "Количество голосов участников общекрымского референдума, поданных в поддержку вопроса общекрымского референдума – один миллион 233 тысяч два человека, что в процентом отношении составляет 96"».

Ни одного намека на незаконные действия данного персонажа. А вот пример того, что журналист сама, возможно, признает независимость Крыма:

«Юлія Гришина, кореспондент: Нова держава – нові порядки. Відсьогодні все українське майно, що розташоване на території півострова, стало власністю держави Крим. Серед найбільших надбань – компанія "Чорноморнафтогаз", "Укртрансгаз", "Феодосійська нафтобаза" та дитячий табір "Артек"».

А вот на Первом национальном уже в подводке расставляют все акценты на свои места:

«Любов Добровольська, ведуча: Сьогодні Крим відпочиває – так постановила розпущена минулого тижня парламентом України Верховна Рада автономії. Самопроголошені очільники влади півострова вирішили оголосити святковий день після феноменально високих результатів псевдореферендуму. За даними проросійськи налаштованих організаторів незаконного плебісциту, приєднатися до Російської Федерації хочуть 97% кримці».

Продолжает в жесткой манере описывать ситуацию в Крыму Владимир Мельник:

«Володимир Мельник, кореспондент: Учорашнє голосування – не референдум: з мертвими душами, російськими паспортами, списковими махінаціями та без голосів кримських татар. Виборчкоми рахували результати недовго. Щойно закрилися дільниці, оголошено: активність 80%, а прагнуть бути в Росії майже 100% кримців. Зранку нелегітимна Верховна Рада Криму проголосила незалежність і одразу попросилася в Росію. У кримському Комітеті виборців зафіксували сотні порушень. Головний інструмент фальсифікацій – спрощена процедура внесення прізвищ у додаткові списки просто на виборчій дільниці. А подекуди працювали зі списками 99 року. Крім того, серед спостерігачів не було представників жодної організації, якій можна довіряти».

При этом автор сюжета акцентирует на том, что «самопровозглашенные» сепаратисты пользовались российской поддержкой:

«Володимир Мельник, кореспондент: Голосування в Криму не має нічого спільного зі справжнім волевиявленням, – заявляють у Комітеті виборців України. Натомість самопроголошені за підтримки російської влади очільники Криму запевняють: учорашній референдум став довгоочікуваним святом для всіх без винятку жителів півострова. І вони сприйняли майбутнє можливе приєднання до Росії майже з ейфорією».

Интересно, как титруют Владимира Константинова:

«Володимир Константинов, колишній голова Верховної Ради АРК: "Люди в инвалидных колясках, на костылях, некоторых приносили, некоторые целовали бюллетени и крестили бюллетени. Это был всеобщий крымский подъем. Это исторический момент"».

Вполне логичная «должность»: ведь, де-факто ВР Крыма уже не существует, после того как парламент Украины распустил крымский.

Об этом говорит журналист дальше:

«Володимир Мельник, кореспондент: Сьогодні нелегітимний парламент АРК проголосив регіон незалежною суверенною державою – Республіка Крим. І звернувся до Росії з проханням прийняти самопроголошену державу до складу федерації як новий суб’єкт зі статусом республіки. Крім того, колишні парламентарі вирішили, що вже з 30 березня півострів житиме за московським часом. Це на дві години вперед щодо київського. А з 1 квітня обіцяють перевести всі розрахунки на російський рубль. Хоча гривні залишають повноваження до 2016 року. Зараз же ситуація з готівкою напружена».

• В том, как каналы подавали информацию о реакции на «референдум» в России, возможно, проявилась и позиция собственников и руководства СМИ.

«1+1» дает включение Маргариты Сытник из Москвы.

«Маргарита Ситник, кореспондент: Іншого рішення від референдуму в Криму в Москві не очікували. Тут визнають його результати, і говорять що він відбувся з дотриманням усіх міжнародних норм. Сьогодні спікер Держдуми Сергій Наришкін пояснив, як відбуватиметься анексія Криму. Спершу Крим має звернутися до Російської влади з проханням про приєднання. Путін про це ставить до відома Думу та уряд. Проводять консультації. Якщо необхідно, Росія та Крим підписують міжнародну угоду. Її перевірятиме на законність конституційний суд. І після цього Держдума ухвалює рішення про прийняття до складу Росії нового суб'єкта. Сьогодні ж депутати відклали законопроект про спрощену процедуру приєднання до Росії чужих територій. Писали його спеціально під Крим. Але необхідності в цьому законопроекті вже немає. Якщо б Крим залишався у складі України, то приєднати його можна було б за згодою Києва. Але Крим оголосив себе незалежним. Тому додаткових законопроектів нині не треба. Процес приєднання взагалі займає півроку. Але Москва в цьому випадку хоче діяти оперативно. Прохання Криму вже є. Завтра Путін звернеться до федеральних зборів на тему Криму. Держдума також виступить із заявою. В Думі заявляють про те, що до кінця тижня мають розглянути усі необхідні законопроекти».

Журналист, фактически, передает официальную позицию России. Вместе с тем дает информацию о том, какие виды в ближайшее время россияне имеют на Украину.

«Маргарита Ситник, кореспондент: Більше того, російське МЗС висунуло до України ряд пропозицій по зміні державного устрою. Росіяни вимагають відмовитися від Криму і визнати результати референдуму. А з України хочуть зробити федерацію з двома державними мовами. Для цього Росія пропонує створити так звану міжнародну групу допомоги Україні для подолання внутрішнього конфлікту. До неї, на думку дипломатів, мають увійти представники США та ЄС. Росія пропонує цій групі зайнятися виконанням домовленостей 21 лютого. Зокрема, закликає так званих екстремістів здати незаконну зброю, а також звільнити будівлі та вулиці. І також розслідувати смерті в Києві. Але головна задача, на думку російських дипломатів – це підготовка нової федеративної конституції, яку росіяни пропонують українцям ухвалити на всеукраїнському референдумі. Після цього МЗС пропонує провести в нових федеративних округах вибори. І таку нову федеративну Україну Росія збирається захищати, згадавши про те, що вона є гарантом безпеки. Щодо реакції на санкції діє заява спікера Ради федерації Валентини Матвієнко. Вона назвала ці санкції шантажем. Одна з депутаток, Мізуліна, яка потрапила до санаційного списку США, назвала цей факт неприємним. І говорить про те, що як така сильна держава як США могла спуститися до побутового рівня, запроваджуючи такі санкції. Поки що це вся інформація з Москви».

Журналист напоминает, как Россия забыла о своих обязательства в рамках Будапештсвкого меморандума (не называя, правда, его). Ироничная фраза Маргариты Сытник показывает абсурдность требований россиян.

Есть и реакция официального Киева на эти заявления:

«Лідія Таран, ведуча: Приборкати нахабство і не лізти з порадами чемно просить російських політиків українське Міністерство закордонних справ. Діалог з агресором лише після виведення військ. Все інше, нагадую, ультиматуми, керівництвом України не розглядається. Так заявили в міністерстві.

Євген Перебийніс, речник МЗС України: "Позиції, які там викладені, є абсолютно неприйнятними для української сторони. Це означає, що російська сторона має негайно припинити агресію та провокації на території України, негайно відвести свої війська"».

На «Интере» выходит большой репортаж Геннадия Вивденко. Журналист подает «разносторонние» позиции: путинских политиков, социологов, политологов:

«Геннадий Вивденко, корреспондент: Депутаты Госдумы утром в понедельник собираются, чтобы рассмотреть повестку дня для голосования на завтра. Во вторник представители нижней палаты российского парламента должны принять заявления по ситуации в Крыму. После заседания спикер Госдумы Сергей Нарышкин сообщает – формальности, связанные с присоединения Крыма к России, утрясут быстро.

Сергей Нарышкин, спикер Государственной думы российской федерации: "Будет признано фактом подписания межгосударственного договора, конституционный закон он сроков не устанавливает. В том, что касается Госдумы, мы со своими задачами справимся быстро".

Геннадий Вивденко, корреспондент: Пленарное заседание должно начаться во вторник в 10 утра. Уже в 3 часа пополудни к обеим палатам должен обратиться с посланием президент Владимир Путин. В Госдуме утверждают, что юридическое оформление Крыма как части российской федерации может занять до полугода. Общественное одобрение российских граждан по крымскому решение призваны подкрепить политологи и социологи. Цифры должны рассказать об абсолютной поддержке россиян идеи присоединения Крыма. Мнения – что риски при этом минимальные. Данные опроса россиян по интеграции Крыма социологи из ВЦИОМ и фонда Общественное мнение огласили уже после объявления результатов крымского референдума. По их подсчетам, 94% россиян – за присоединение Крыма. Общая цифра, якобы, чуть ниже общероссийских только в Москве – на 5%.

Валерий Федоров, генеральный директор Всероссийского центра изучения общественного мнения: "При этом отличие от среднероссийских цифр довольно незначительное, то есть даже в Москве, где сосредоточено наибольшее число оппозиционно мыслящих граждан, тем не менее, мнение о том, что присоединение Крыма к России является правильным – абсолютно доминирует".

Геннадий Вивденко, корреспондент: Группа российских политологов на пресс-конференции в государственном агентстве РИА Новости отметает любые сомнения в том, что Крым станет частью России.

Алексей Мухин, директор центра политической информации: "Как только будет принято решение о присоединении Крыма в качестве субъекта, несомненно, воинская группировка там будет усилена".

Геннадий Вивденко, корреспондент: Объем финансовой помощи Крыму со стороны России в этом году составит порядка трех миллиардов долларов. Потери российской экономики, связанные с реакцией Запада на крымские события, в Москве еще не оценили. Но считают, что критичными они не будут.

Александр Широв, заместитель директора института народно-хозяйственного прогнозирования РАН: "Мы генерируем значительный объем спроса на европейскую продукцию, критично важного для таких стран как Германия, Франция, Италия, для нас же это, конечно, будет плохо, но не смертельно"».

В словах Геннадия Вивденко есть некторая ирония по поводу того, что «общественное одобрение российских граждан по крымскому решение призваны подкрепить политологи и социологи. Цифры должны рассказать об абсолютной поддержке россиян идеи присоединения Крыма. Мнения – что риски при этом минимальные». Однако в целом из сюжета Геннадия Вивденко можно сделать вывод, что аннексия Крыма законна, Запад покритикует и перестанет, ибо от России зависит благосостояние Европы, это всё подтверждают эксперты. Позитив, которым веет от Российской Федерации в материале, просто зашкаливает. И даже намека на критику в материале не было.

А напоследок – немного скандального:

«Геннадий Вивденко, корреспондент: Примерно в то же время, когда законодатели, социологи и политологи обсуждали детали присоединения Крыма к России, пятеро представителей незарегистрированной партии "Другая Россия" Эдуарда Лимонова устроили провокацию возле украинского посольства. Бросили во двор две дымовые шашки и листовки с лозунгом "Киев – русский город". Это видео с камер наружного наблюдения посольства. Нарушителей порядка тут же задержала полиция. Но через несколько часов радикалов отпустили».

Геннадий Вивденко забыл указать, что Эдуард Лимонов после многочисленных антипутинских выступлений теперь, возможно, является одним из тех, кто активно помогает разжиганию сепаратистских настроений в Украине.

О том, какой должна быть Украина в глазах Москвы, «Интер» сказал отдельным ВМЗ:

«Анастасия Даугуле, ведущая: На сайте российского МИДа сегодня появился документ, в котором Кремль высказывает свое видение будущего Украины. Три основных момента: в Москве считают, что Украина должна стать: первое – федерацией. Второе – внеблоковой. Третье – с русским языком – как еще одним государственным. Кроме того, россияне настаивают на выполнении соглашения 21 февраля. Напомню, документ предусматривал проведение президентских выборов – до декабря. Ну, и также МИД России призывает принять результаты так называемого референдума, проведенного вчера в Крыму. В украинском МИДе уже отреагировали – все предложения назвали неприемлемыми. А их тон ультимативным. В Киеве исходят из того, что любые переговоры с Москвой возможны лишь после того, как Россия выведет свои войска с территории Украины».

Официальное заявление МИД Украины решили оставить без синхрона его представителя. Видимо, для баланса :)

А вот на ICTV с россиянами не церемонятся так, как на «Интере» и, отчасти, на «1+1»:

Инна Шевченко в подводке к сюжету говорит, что «сьогодні ж стало відомо, що законопроект про спрощений порядок приєднання до Російської Федерації нових суб’єктів відкликаний з Держдуми. Тобто це означає, що Москва дала задній хід ідеї про приєднання Криму, і одразу ж взялася диктувати українській владі власні умови виходу з кризи. Сьогодні російське Міністерство закордонних справ оперативно підготувало свій пакет пропозицій. Зокрема, закликає разом із Вашингтоном та Брюсселем створити групу підтримки України. А від Києва Москва бажає визнати результати референдуму про статус Криму та негайно провести конституційні збори з представництвом усіх регіонів, щоб підготувати нову Конституцію, яка закріпить федеративний устрій України, її військово-політичний нейтралітет, тобто без вступу в НАТО. І державний статус російської мови. Після цього Росія дозволяє Україні провести президентські вибори Українське МЗС ці умови категорично відкидає».

Некорректная интерпретация отклика законопроекта – а ведь можно было поинтересоваться у специалистов международного права. Вместе с тем «Факты» показывают имперские аппетиты Кремля:

«Кореспондент: Окупованого російськими вояками Криму Москві замало. Кремль висунув Україні одразу два ультиматуми. Перший – переговори можливі лише за виконання низки жорстких вимог. Головні з яких – гарантії не входження України в НАТО та визнання незалежності Криму. Також Росія вимагає, аби Україна ухвалила нову Конституцію, де узаконила федералізацію та державний статус російської мови».

Есть и позиция противоположная. Ее озвучивает украинский эксперт:

«Олександр Сушко, директор Інституту євроатлантичної співпраці: "З самого початку пропонується ні для якого неприйнятна формула, яка очевидно заводить ситуацію в глухий кут. Це спроба взяти реванш за 91-й рік. І переглянути умови завершення холодної війни. Під диктовку Росії фактично створити певну буферну зону між Росією та заходом, створивши запобіжники можливій інтеграції України в Європейський, в Західний світ загалом"».

Канал «Украина» вовсю играет в пользу России. Информацию о предложениях Москвы, подразумевающих раздел страны, канал дает только с позиции кремлевской пропаганды:

«Евгений Михин, ведущий: Российское министерство иностранных дел предложило урегулировать ситуацию в Украине при помощи группы поддержки. Предполагается, что эта группа поможет создать федеративную республику, в составе которой Крыма не будет. При условии, если Украина, цитирую, не допустит возрождения неонацистской идеологии, украинцам предлагают помощь в таких пунктах: избавится от нелегального оружия, освободить захваченные здания, площади и улицы, подготовить новую федеративную конституцию, согласно которой русский язык станет вторым государственным, а регионы будут сами избирать органы законодательной и исполнительной власти. Также новая конституция должна была бы запретить вмешательство в дела церкви. Проект конституции Россия требует рассмотреть на общенациональном референдуме. После принятия нового основного закона российские дипломаты предлагают провести выборы во все органы власти, и также Украину обязывают признать незаконный референдум в Крыму от 16 марта. И на основе этих требований Россия, Евросоюз и Соединенные Штаты опять гарантируют территориальную целостность Украины и ее суверенитет. А вот от нынешней дестабилизации в Украине россияне открещиваются».

О второй стороне, мнениях украинских экспертов, каких-либо заявлениях, поступках официального Киева речи в материале не идет вообще. ВМЗ похоже на пиар государства Российского, во всей красе представшего спасителем Украины от разрухи.

Но этим «События» не ограничились. Далее мы слышим вот что:

«Евгений Михин, ведущий: В Москве сегодня сразу несколько выдающихся политологов и экономистов объяснили свой взгляд на то, что происходит и как быть дальше. Как делятся по-братски, видела Наталья Кравченко».

Ведущий практически настраивает зрителя на то, чтобы он однозначно прислушался к спикерам, анонсированным в следующем сюжете. Ведь не верить «выдающимся» сложно.

«Наталья Кравченко, корреспондент: Здание советского, а теперь российского МИДА строили сверху вниз. То есть сначала воздвигли каркас, а потом на него нанизывали башни. И похоже, что этот принцип строительства наоборот очень сильно отразился на всей внешней политике государства российского. Конфликта между Украиной и Россией нет. В новом заявлении ведомства это назвали противоречиями, в которых виноваты сами украинцы. Учить неразумных братьев российские дипломаты готовы при помощи так называемой компактной группы. При чем, по Крыму, уверены, вообще ни у кого никаких вопросов быть не должно».

Наталья Кравченко иронична, однако поймет ли, что это ирония, обычный зритель, скажем, Донецка или Херсона?

В сюжете Кравченко – проскальзывает та же информация, что и в сюжете Геннадия Вивденко на «Интере».

«Наталья Кравченко, корреспондент: Не боятся здесь и санкций. К имиджевым потерям давно привыкли, а экономические – пусть Европа подсчитывает.

Александр Широв, заместитель директора Института народно-хозяйственного прогнозирования: «Мы генерируем значительные объемы спроса на европейскую продукцию – критически важно для таких стран, как Германия, Италия, Франция».

Автор дает мнение оппозиционного политика Геннадия Гудкова:

«Наталья Кравченко, корреспондент: От ура-патриотизма у депутата Гудкова портится настроение. Вопросы у него есть как к методам, так и к последствиям крымского референдума.

Дмитрий Гудков, депутат Государственной думы РФ: Можно присоединить сейчас Крым, а через год-два вообще потерять половину субъектов Российской Федерации, если упадет цен на нефть, если начнутся санкции. Но это позиция – отморозить себе уши назло бабушке».

И показывает, насколько российский оппозиционер находится в меньшинстве:

«Наталья Кравченко, корреспондент: Но Гудков обреченно признается – таких, как он, – удручающее меньшинство, и решение по Крыму будет принято быстро и без дискуссий. В Думе, как известно, им не место. Судя по всему, крымский вопрос Госдума готова рассмотреть завтра с утра, а в 3 часа дня с внеочередным посланием к Федеральному собранию обратится Владимир Путин. Апогеем имперской победы должен стать митинг-концерт под девизом “Мы вместе”, запланированный на 6 часов вечера на Красной площади».

Далее ведущий утверждает, что:

«Евгений Михин, ведущий: Представители украинского МИДа еще не дали официального ответа россиянам».

Хотя в новостях других каналов официальная реакция Киева уже была представлена, очевидно, сыграл фактор времени выхода в эфир программы.

СТБ решил, очевидно, не пиарить российских политиков и не дал их заявлений по ситуации в Украине.

На Первом национальном вышел в целом корректный материал, с комментарием эксперта с неоднозначной позицией.

«Любов Добровольська, ведуча: Пропозиція Росії щодо врегулювання ситуації неприйнятна і схожа на ультиматум. Про це заявив директор департаменту інформаційної політики МЗС України Євген Перебийніс. Він ще раз наголосив, що будь-які переговори мають проходити лише на основі поваги до територіальної цілісності України. Раніше Москва заявила, чого вимагає від Києва: стати позаблоковою федерацією, без Криму і з двома державними мовами, якнайшвидше Верховна Рада має підготувати нову Конституцію. Вона, ну думку Росії, повинна закріпити федеративний устрій України і військово-політичний нейтралітет, державний статус для російської мови, захист прав людини і всіх меншин, виборність місцевої влади і невтручання в справи церкви».

Ведущая начинает сразу с реакции МИДа на заявления России, ссылаясь на представителя украинского дипведомства Перебийноса. Также коротко перечисляет «пропозиции» Москвы. Далее идет комментарий эксперта:

«Андрій Єрмолаєв, директор Національного інституту стратегічних досліджень: "Я даже допускаю вариант федерального устройства с одним субъектом федерации, только с Крымом. Обратное условие – недопустимость и непризнание никаких псевдофедеральных процессов в стране. Потому что их не существует. Все, что мы видели в Харькове, Донецке, Луганске – это имитация федералистских настроений при отсутствии федерального процесса как такового"».

Возможно, журналисты допустили ошибку в титре. Но, с другой стороны, ввели зрителя в заблуждение. Ведь Андрей Ермолаев был уволен с поста директора Нацинститута стратегических исследований еще 25 января, задолго до этого эфира на Первом национальном. При этом, по информации «Телекритики», Ермолаев продолжил работу вместе с экс-главой Администрации Януковича Сергеем Левочкиным, создав институт «Нова Україна».

18 МАРТА, ВТОРНИК

Информацию об убийстве украинского военного во время штурма топографического центра почти все каналы дали первой. Кроме Первого национального. Там главной новостью стало избиение директора НТКУ депутатами-свободовцами.

«1+1» не говорит ничего о смерти представителя так называемой крымской самообороны.

«Лідія Таран, ведуча: Перша смерть військового в Криму. Прапорщика української частини застрелили російські військові під час штурму у Сімферополі. Він помер дорогою до лікарні. З двома вогнестрільними пораненнями в ногу шпиталізували командира частини. У Фіоленті стримують наступ російських військових на зенітно-ракетний полк. В Новоозерному окупанти захопили автопарк і склад техніки. Росіяни вже описують захоплене майно в Бельбеку. Водночас, у Донузлаві українська частина втратила 8 військових кораблів. Росіяни не зупинились – висунули ультиматум: до 22-ї години українці мають скласти зброю, опісля російські військові почнуть стріляти. Напередодні, нагадаю, військові домовились про перемир’я до 21 березня. Натомість одразу після приєднання Криму до Росії самопроголошений прем’єр Сергій Аксьонов у Москві наказав конфіскувати майно і всю зброю з українських військових частин. За кілька годин росіяни і розпочали штурм.

Кореспондент: Щонайменше 30 людей в камуфляжі без опізнавальних знаків захопили беззбройне, позбавлене всілякої військової техніки угруповання української армії на території Сімферополя. Була чутна стрільба кілька годин. Останні кілька черг із автоматичної зброї ми чули приблизно 40 хвилин тому. Щонайменше двоє поранених. 20 хвилин тому один з виходів з неї був розблокований, і люди в камуфляжі і в балаклавах покинули територію цієї частини».

Информация об инциденте на сайте УНИАН появилась за час до эфира ТСН. А еще получасом раньше о смерти «самообороновца» написало подконтрольное самопровозглашенному премьеру Крыма Аксенову агентство «Крыминформ».

«Интер» к своему эфиру уже имел больше данных об инциденте.

«Ведущая: В Крыму пролилась кровь. В Симферополе убит украинский военнослужащий. Случилось это во время штурма фотограмметрического центра. Это военно-топографическое подразделение вооруженных сил Украины. Еще несколько украинцев, по предварительной информации двое, были ранены. По словах военных, напали на них представители местной самообороны при поддержке российских солдат. И сегодня же местное информагентства "Крыминформ" распространило информацию о гибели одного бойца крымской самообороны. Правда, проверить достоверность этих данных пока не удается. В Симферополе находится наш корреспондент Вениамин Трубачёв. Он только что побывал на месте событий. Вениамин, так что же произошло во время штурма этого центра? Что вам известно?»

Вениамин Трубачев достаточно детально описывает события. Он упоминает о бойце «самообороны», но говорит, что информация эта еще не подтверждена:

«Вениамин Трабучев, корреспондент: Действительно, Анастасия, как вы сказали, нет пока подтверждения того, что кто-то из так называемой самообороны, есть среди раненных или погибшие. А вот информация подтвердилась, что действительно во время штурма украинского топографического центра, это украинская воинская часть расположенная в самом Симферополе на проспекте Победы. Действительно погиб украинский военнослужащий. Это прапорщик. Еще двое тяжело раненных. Они сейчас находятся в больнице "скорой" помощи. Другим офицерам, которые находились на территории воинской части, пришлось сдаться. У них забрали документы. Буквально полчаса назад я был в больнице "скорой" помощи, куда очевидно привезли раненных. Однако сотрудники медперсонала в грубой форме сказали, что мы должны уехать, никаких комментариев не будет. На территории больницы находились вооруженных люди и милиционеры. Действительно, штурм сегодня проходил приблизительно во второй половине дня. Неизвестные в спортивных костюмах без опознавательных знаков, при поддержке людей в форме российской армии начали штурмовать украинскую воинскую часть. Я был свидетелем происходящего. Были слышны автоматные выстрелы, очереди, и также одиночные выстрелы из пистолета. Что происходило на территории части – увидеть не удалось. Близко к территории воинской части подойти или подъехать было невозможно. Однако мы постоянно поддерживали телефонную связь с украинскими военными, которые оказались заблокированными, и вот что сейчас на данный момент происходит в этой части, нам удалось узнать у украинского военного, который сейчас находится там. Однако он попросил не называть его имя и фамилии, чтобы не переживали родственники. Прошу прямую речь.

Военный: "Приехали представители прокуратуры АРК Крым. Представители Российской Федерации, разбираются что, где и как. Нас распустили по рабочим местам, ну по кабинетам за своими вещами. Оружие мы свое отдали. Один раненный, его увезла "скорая", один у нас на территории погибший. Это наш прапорщик. Приехала следственная группа, разбирается погибшим".

Вениамин Трубачев, корреспондент: Очень непросто сейчас работается и журналистам в Крыму. Вот мы пытались снимать возле территории части. Однако неизвестные начали нападать на журналистов. Пытались разбить камеру. Это люди без каких-либо опознавательных знаков. Они не представлялись. Возле территории части находились и представители западных телекомпаний. Однако это никак не сдерживало нападавших. Что интересно, это все происходило в присутствии милиции, которая стояла буквально рядом, и не предпринимала никаких действий. И я прошу показать без комментариев, как это было. Сейчас не просто и украинским военным в других частях. Так, например, десантный корабль "Константин Ольшанский". Морякам российские военные выдвинули ультиматум, чтобы до 20 часов по местному времени они дались и покинули корабль. Однако украинские моряки отказались это делать. И в целях безопасности они приблизительно на 500 метров отплыли от причала, чтобы предотвратить возможность захвата с территории суши. И также чтобы снайперы, которые работали сегодня, очевидно, и при штурме украинской воинской части в Симферополе, не смогли стрелять прицельно по кораблю. Также они зажгли очень мощные прожекторы, фонари, чтобы хоть как-то себя обезопасить. Однако ситуация может разворачиваться и непрогнозируемо в любую минуту. Анастасія».

Вениамин Трубачев упомянул о важной детали – снайперах, которые, возможно, вели огонь во время штурма. Жаль, что журналист не развил эту тему, возможно, не получив достаточно информации для этого.

ICTV заявляет, что «Росія вдалася до військової агресії». Ведущая сообщает, что «у Сімферополі під час штурму військового топографічного центру російські окупанти застрелили українського офіцера. Іще одного поранили».

Инна Шевченко без ссылок на кого-либо заявляет: «Російські снайпери стріляли з вікон прилеглих будинків».

Информацию о применении россиянами оружия передают, ссылаясь на командующего ВМС: «Командувач Військово-морськими силами України контр-адмірал Сергій Гайдук заявляє, що нині у Криму проти українських військових росіяни дедалі частіше застосовують вогнепальну зброю».

Это заявление подогревает интерес к неподтвержденной информации о снайперах.

С описания штурма начинается сюжет Алексины Дорогань. Журналистский текст наполнен эмоциями:

«Алексіна Дорогань, кореспондент: Сепаратистська ейфорія в Криму переростає у криваву агресію. У Сімферополі сталася стрілянина, в фотограмметричному центрі одного українського військового вбито, другого поранено. Це підтвердив голова медіа-центру Міноборони України в Криму.

Владислав Селезньов, голова медіацентру Міноборони України в Криму: "Во время штурма прапорщик украинских Вооруженных сил находился на посту, нес службу. В результате штурма получил смертельные ранения, от которых скончался. Во время штурма так же получил травмы ног, огневые ранения ног, украинский капитан. Который скорой помощью после переговоров был доставлен в больницу"».

Никто не подтвердил ICTV информацию о снайперах, остались за кадром подробности штурма. Но это не помешало «Фактам» как можно резонансней подать материал.

Канал «Украина» заявляет о стрельбе со стороны российских военных:

«Евгений Михин, ведущий: Сразу о главных событиях. В Крыму во время штурма фотогеометрического центра в Симферополе российские военные открыли огонь по украинским. По словам руководители медиацентра Минобороны в Крыму Владислава Селезнева, убит украинским прапорщик, двое военных ранены. Остальные служащие центра арестованы, у них отобрали документы, деньги, оружие. В связи с этим премьер-министр Арсений Яценюк уже заявил, что крымский вопрос перешел из политической стадии в военную. Украинская власть призывает срочно создать комиссию на уровне министерств обороны стран-гарантов Украины по Будапештскому договору – Соединенных Штатов, Великобритании, России. А исполняющий обязанности Президента предупредил Владимира Путина о том, что ему придется ответить за все преступления, совершенные на территории Украины».

Александр Бондаренко во включении не говорит о снайперах.

«Александр Бондаренко, корреспондент: Добрый вечер! Сообщают о гибели одного украинского военного и о ранении другого. Эту информацию сообщил руководитель Крымского медиацентра Министерства обороны, и фактически подтвердил руководитель другого независимого медиацентра со ссылкой на три разных неназванных источника. Он сообщил об этом же. Фотогеометрический центр Минобороны – это военная часть, которая занимается изготовлением топографических карт, и зачем понадобилось ее штурмовать, захватывать, совершенно непонятно. Что мы видели своими глазами. Мы приехали фактически через полчаса одними из первых – через полчаса после того, как начался штурм. Там было много представителей так называемой крымской самообороны. Они вели себя очень агрессивно и не пускали нас – не давали снимать, угрожали. Но потом приехало достаточно большое количество журналистов. Мы видели, как нападали на оператора телеканала Аль-Джазира. Но и все-таки пришли к тому, что появилась возможность снимать. Но снимать к тому моменту уже было нечего. И я своими глазами видел через забор этой военной части – она вот непосредственно рядом с магазином находится, – через забор видел, как стоят украинские военные с поднятыми руками у стены, а рядом с ними стоят люди в камуфляже без опознавательных знаков, которые украинское Министерство обороны назвало российскими военными».

Журналист во включении не называет захватчиков прямо россиянами. А предпочитает ссылаться на Минобороны, в то время когда доказательств службы «людей в камуфляже без опознавательных знаков» в армии России уже более чем достаточно.

СТБ дает включение Бориса Сачалко.

«Тетяна Висоцька, ведуча: У Кремлі тріумфують, а у Сімферополі перша кров – там убито першого українського вояка, ще одного поранено. Під багатьма нашими військовими частинами більшає облога та знову штурми. На прямому зв’язку Крим, там працює наш кореспондент Борис Сачалко. Борю, язик не повертається казати "добрий вечір". Які в тебе останні новини?

Борис Сачалко, кореспондент: Таню, Крим сьогодні взагалі був дуже багатий на військові події. У Сімферополі сьогодні пролилася кров. Військову частину, яка знаходиться у цьому місті, сьогодні обстрілювали, скоріше за все, обстріл вівся з будинків, які оточують ці військову частину, обстріл, скоріше за все, був від снайперських гвинтівок, проте наразі ця інформація ще підтверджується. Точно відомо, що внаслідок обстрілу загинуло двоє людей: це один український військовослужбовець, його застрелили на спостережній вежі автопарку частини, другий – це активіст кримської самооборони. Ще двоє людей отримали дуже важкі поранення – також один український військовослужбовець і один кримський самооборонець. Ще одного українського військовослужбовця дуже сильно побили. Наразі двоє поранених і один побитий знаходяться у лікарні».

Борис Сачалко упоминает о возможности снайперского огня, без ссылок. Но тут же говорит, что информация эта не подтверждена. Также говорит о пострадавшем «самообороновце».

«Борис Сачалко, кореспондент: У зв’язку із загибеллю українського вояка українським військовослужбовцям вже дозволили використовувати зброю для самозахисту. Тим часом, будівлю, де живуть сім’ї військовослужбовців цієї частини, яку сьогодні обстрілювали, заблокували російські солдати. Вони із автоматами перекрили вихід із будівлі і нікого звідти не випускають».

Журналист прямо говорит о присутствии российских военных во время штурма.

Первый национальный правдиво описывает ситуацию. Не пытаясь лавировать между терминами:

«Любов Добровольська, ведуча: Перший загиблий серед військовослужбовців у Криму, дані про поранених уточнюють. Російський спецназ зухвало штурмував український фотограмметричний центр. Почалася стрілянина, кількох українських офіцерів захопили в полон, відібрали документи та зброю. Їх відвезли в невідомому напрямку. Яка ситуація зараз, нам розкаже наш кореспондент Тетяна Гураль, вона на зв’язку зі студією. Вітаю, Тетяно. Яка нині ситуація на військовому об’єкті, і де зараз наші затримані військовики?»

Татьяна Гураль наиболее полно дает данные по пострадавшим и убитым:

«Тетяна Гураль, кореспондент: Наші затримані військовики знаходяться у полоні, в них відібрали документи, паспорти і гроші. Зараз один поранений знаходиться у лікарні Сімферополя. Одразу після того в кримських засобах масової інформації з’явилася інформація про загиблого самооборонівця після цього штурму і про двох поранених. Цю інформацію нам підтвердити поки що не вдалось, але вона з посиланням на кримську міліцію. Нагадаю, що штурм військової частини розпочався близько 16 години, її спочатку оточили, викликали на перемовини командира, і після цього почалася сутичка. Як це було, прошу пряму мову.

Владислав Селезньов, начальник кримського медіа-центру Міністерства оборони України: "Они заломали командира, прорвались на КПП, прорвав оборону на КПП, ворвались на территорию воинской части и открыли стрельбу. В результате этой стрельбы ранения обеих ног получил капитан этой воинской части. После достаточно длительных переговоров на территорию части запустили машину скорой помощи, которая его доставила в больницу скорой помощи Симферополя. Продолжая свой штурм, они ранили военнослужащего, который нес службу на территории парка боевых машин. Это прапорщик, он получил ранение, несовместимое с жизнью, и скончался"».

Из комментария Владислава Селезнева следует, что именно нападавшие на военную часть убили украинского офицера. При этом вытекает, что информация о неизвестных снайперах довольно сомнительна: «Продолжая свой штурм, они ранили военнослужащего», – говорит Селезнев.

19 МАРТА, СРЕДА

Наиболее резонансной темой этого дня стало выяснение отношений между депутатами «Свободы» и директором НТКУ Пантелеймоновым.

Событие, случившееся накануне вечером, уже с самого утра было в топах не только украинских, но и мировых СМИ. Особенно ухватились за эту тему путинские каналы.

Информповодом для продолжения темы стал протест журналистов под Генпрокуратурой с требованием к свободовцам сдать депутатские мандаты.

«1+1» делает акцент на «скандальности» темы:

«Лідія Таран, ведуча: Протест під Генпрокуратурою. Дві кримінальні справи і перспектива зняття депутатської недоторканості. Набирає обертів скандал довкола ганебної поведінки депутатів- свободівців. Напередодні в інтернеті з’явилося відео, як народні депутати Ігор Мірошниченко, Богдан Бенюк та Андрій Ільєнко змушують піти з посади керівника Першого національного каналу Олександра Пантелеймонова. У що вилились депутатські емоції, розповість  Ольга Максимова».

Ведущая позволяет себе оценки действий нардепов. Не проявляет особой отстраненности и автор сюжета Ольга Максимова:

«Ольга Максимова, кореспондент: Урок свободи від депутатів «Свободи». Напередодні ввечері народні обранці Мірошниченко, Бенюк та Ільєнко з’явилися у кабінеті тимчасово виконувача обов’язків гендиректора Національної телекомпанії України Олександра Пантелеймонова. За дезінформацію та проросійську пропаганду в ефірі державного телеканалу його керівника візитери наполегливо попросили скласти повноваження. Свободівці садили Пантелеймонова у директорське крісло і змусили його написати заяву на звільнення. Не надто демократичні перемови записували на камеру. Свободівці кажуть, приводом для нападу стала трансляція каналом концерту з Москви присвяченому приєднанню Криму до Росії».

Есть комментарии депутатов Ильенко и Бенюка – непосредственных участников драки. Журналист делает некорректный выпад в сторону генпрокурора – тоже члена ВО «Свобода».

«Ольга Максимова, кореспондент: Вже о восьмій на ганку ГПУ пікетували журналісти з проханням до генпрокурора вгамувати його орлів. За словами медійників, витівка нардепів – подарунок для російських пропагандистів, які волають про безлад у Києві. Активісти побоюються, що інцидент розхитає і так крихкий мир на сході та півдні країни».

При этом автор сюжета не говорит о том, что генпрокурор уже не принадлежит к  партии «Свобода».

Досталось от журналистки и Игорю Мирошниченко, которого медийщики  непосредственно обвиняли в избиении Пантелеймонова:

«Ольга Максимова, кореспондент: На ганку найактивніший у вибиванні заяви на звільнення з Пантелеймонова Ігор Мірошниченко власною персоною, але не для того, щоб вибачитись. Переконаний,вчинив правильно, бо нині в Україні умови окупації. Закону про люстрацію немає, а чиновники своїх посад добровільно не полишають. Згодом погоджуються, зустріч свободівців із Пантелеймоновим була емоційною, але без рукоприкладства».

ТСН дает синхрон генпрокурора Махницкого, в котором тот заявляет, что ГПУ будет расследовать не только нападение на директора НТКУ, но и работу самого канала:

«Олег Махныцький, в.о. генерального прокурора України: «Жодного якогось політичного підтексту не буде, але буде досліджуватися не лише вчорашні події, але й ті події, які передували тому, які зумовили до того конфлікту. Я маю на увазі в тому числі і ті передачі і ретрансляції, які відбувалися, які розпалювали міжнаціональну ворожнечу».

«Интер» дает более сдержанный репортаж. Автор Сергей Ружицкий избегает эмоциональных оценок. Однако, например, в синхроне замдиректора НТКУ демонизируют «Свободу».

«Евгений Каленский, заместитель генерального директора НТКУ: "Люди всі зараз бояться побиття. Вони кажуть, що якщо побили генерального директора, то що може завадити пану Мірошниченку чи пановам, яким не подобається музичне мовлення, чи спортивне – прийти і побити цих журналістів"».

«Интер» отдельно дает реакцию политиков на событие. А вот как представляют реакцию генпрокурора:

«Анастасия Даугуле, ведущая: На события в НТКУ отреагировал сам генпрокурор Олег Махницкий. Он, напомню, однопартиец отличившихся депутатов-свободовцев. Генпрокурор пообещал объективно расследовать действия нардепов в рамках уже открытого уголовного производства. Кроме этого, Махницкий намерен проверить и работу Первого национального канала».

Также нет упоминания о том, что Махницкий уже может официально не принадлежать к «Свободе».

ICTV берет на себя функцию общественного судьи:

«Олена Фроляк, ведуча: Сьогодні українці просто вибухнули обуренням після оприлюднення відео з кабінету гендиректора Національної телекомпанії України, куди увірвалися свободівці на чолі з Ігорем Мірошниченком, по-звірячому вимагали від Олександра Пантелеймонова написати заяву про звільнення, били його, і знущалися за те, що в ефірі була трансляція виступу Путіна. За 2 дні до підписання Угоди з Євросоюзом, у час, коли країна на межі розколу, така поведінка представників влади зрадницька і злочинна».

А вот по поводу Махницкого и его отношений со «Свободой» «Факты» говорят корректно:

«Генпрокурор Пан Мохніцький, який теж потрапив у владу за квотою "Свободи", обіцяв ретельне розслідування інциденту. Засудив його і Прем’єр Яценюк. Лідер "Свободи" назвав дії своїх однопартійців недоречними. Хочеться додати лише одне – навіщо нам вороги і загарбники, коли такі патріоти є у владі? Цим відео тепер досхочу зловтішатимуться і в Криму, і в Росії».

Репортаж сполна раскрыл тему, были поданы все стороны конфликта кроме самого пострадавшего Пантелеймонова. Ведущая, увы, не избегает оценочных суждений. В синхроне генпрокурора – упоминание о том, что деятельность НТКУ также будет изучаться:

«Олег Махныцький, в. о. генерального прокурора України: "Всі обставини будуть досліджені під час розслідування справи, і буде прийнято законне рішення. Але буде досліджувати не лише вчорашні події, але ті події, які передували тому, які зумовили до того конфлікту. Я маю на увазі, в тому числі ті передачі, і ретрансляції, які відбувалися, які розпалювали міжнаціональну ворожнечу"».

Играть со словом «свобода» продолжил СТБ:

«Тетяна Висоцька, ведуча: Свобода кулакам. Троє народних депутатів від ВО "Свобода" – Ігор Мірошниченко, Богдан Бенюк та Андрій Іллєнко – збурили журналістську громаду. Вчора ввечері вони зайшли до кабінету керівника Національної телерадіокомпанії і стусанами змусили написати заяву про звільнення. Ще й усе фільмували та виклали в Інтернет. Обурені українські журналісти зранку прийшли до Генпрокуратури і заявили про неприпустимість такої поведінки. Вимагали вибачень, але так і не дочекались».

Сергей Стеценко наглядно демонстрирует в сюжете, как использовали россияне инцидент на НТКУ:

«Сергій Стеценко, кореспондент: Мова йде ось про ці кадри. На них депутати від "Свободи" зайшли до кабінету голови Першого національного Олександра Пантелеймонова. Звинувативши його у необ'єктивному поданні інформації, депутати вирішили силоміць змусити гендиректора написати заяву про звільнення. Він відмовився. Далі без коментарів. Реакцію на це від російських телеканалів чекати довго не довелося. Вже зранку це стало топ-новиною:

Ведучий російського телеканалу: "Украину продолжает лихорадить! Так называемые народные депутаты от ультраправой неофашистской партии "Свобода" ворвались в здание Первого национального телеканала и устроили самосуд над его руководителем Александром Пантелеймоновым"».

Говорит журналист и о том, что генпрокурор уже не входит в «Свободу»:

«Сергій Стеценко, кореспондент: Генеральний прокурор, який сам віднедавна належав до "Свободи", заявив, що на перебіг справи його політичне минуле ніяк не вплине.

Олег Махныцький, в.о. генерального прокурора України: "Я не належу до жодної з партій. Буде повністю об'єктивне розслідування"».

НО: о том, что ГПУ займется и проверкой работы Первого национального – ни слова.

Канал «Украина» также демонстрирует кадры с российского ТВ:

«Роман Сухан, кореспондент: Російські канали з реакцією чекали недовго.

(Уривок з російських новин)».

Роман Сухан в своем репортаже не сказал ничего о партийной принадлежности генпрокурора Махницкого. Также не упомянул и о том, что его ведомство теперь будет проверять НТКУ.

Первый национальный придает событию как можно больший масштаб:

«Любов Добровольська, ведуча: Журналісти, політики і вся громадськість обговорюють вчорашній скандал з НТКУ. Дії нардепів-"свободівців" оцінить Генпрокуратура. За фактом так званих кадрових рішень на "Першому національному" вже порушили кримінальну справу. Обіцяють об’єктивне розслідування без політичного підтексту. Вивчатимуть не лише події вівторка, а й роботу телекомпанії протягом трьох місяців Майдану. Депутати від "Свободи" вважають, що "Перший національний" розпалював міжнаціональну ворожнечу, а останньою краплею стала трансляції церемонії з Кремля».

Похвально, что Первый нацилнальный не обошел информации о проверке его же работы Генпрокуратурой. При этом журналисты четко указали, что коснется проверка деятельности НТКУ во время освещения событий евромайдана.

Ольга Скотникова сделала хороший сюжет, постаравшись максимально дистанцироваться от эмоций по поводу нападения на начальника. При этом она упоминает и о том, что деятельность генпрокурора в «Свободе» – в прошлом:

«Ольга Скотникова, кореспондент: Екс-однопартієць депутатської трійці, а нині генпрокурор, обіцяє розібратися».

При этом синхрон Махницкого в ее сюжете – наиболее информативный:

«Олег Махныцький, в.о. генерального прокурора України: "Перевірка почалася. Перевірка буде проведена об’єктивно. Буде надана правова оцінка всім діянням, в тому числі і те, що відбувалося вчора, і те, що спричинило до цього конфлікту. Я маю на увазі дії Пантелеймонова. Тобто чи причетний він до розпалювання національної ворожнечі, чи не причетний – буде надана об’єктивна оцінка. Тому що є депутатське звернення з цього приводу"».

20 МАРТА, ЧЕТВЕРГ

В этот день Госдума приняла решение о фактической аннексии Крыма.

Каналы не уделили этой теме так много внимания, как предыдущим шагам российского парламента по аннексии Крыма.

«1+1» дал ВМЗ без синхронов.

«Лідія Таран, ведуча: Державна Дума Росії прийняла Крим і Севастополь. Договір, підписаний Президентом Путіним і самопроголошеними представниками кримської влади, сьогодні ратифікували. "За" проголосували 443 російські депутати. Завтра закон має затвердити верхня палат російського парламенту, потім повинен підписати Президент Росії. Кримське питання розбурхало давній конфлікт між Вірменією та Азербайджаном. Напередодні Вірменія визнала і підтримала референдум в Криму. Президент цієї країни назвав його вільним волевиявленням. Азербайджан на цю заяву відповів. Президент країни Ільхам Алієв заявив, що має намір повернути Нагірний Карабах – спірну територію на кордоні з Вірменією – вже найближчим часом. І сьогодні ж самопроголошений прем’єр Криму Аксьонов отримав громадянство Російської Федерації».

«Интер» решению госдумы РФ уделил совсем немного эфирного времени. Упомянули о нём в подводке к включению Вениамина Трубачева из Крыма, в котором «Подробности» сказали и о том, что российский паспорт получил и самопровозглашенный «премьер» Крыма Аксенов.

«Ведущая: Госдума России большинством голосов ратифицировала договор о принятии Крыма и Севастополя в состав Федерации. И сегодня же на полуострове начали выдавать российские паспорта. Одним из первых документ получил Сергей Аксенов. Вот фотографию, которую самопровозглашенный Премьер-министр Крыма разместил в интернете».

ICTV дает больше информации:

«Олена Фроляк, ведуча: Російська Державна дума схвалила договір про приєднання до Росії Криму та Севастополя. Тепер документ має схвалити завтра і верхня палата парламенту – Рада Федерації. Сумнівів у цьому ні в кого немає. Імовірно того ж дня у п'ятницю його підпише президент Володимир Путін, і документ набуде чинності в суботу. Головний російський дипломат переконує – Крим скористався правом на самовизначення. Оскільки уряд в Києві, за його словами, не представляє інтересів всієї країни. Тому тепер міністр Лавров вказує Україні на необхідності запровадження федералізації. Російський дипломат не утримався, щоб вкотре намалювати апокаліптичну картину в Києві. Всім керують націоналісти і антисеміти – сказав Лавров».

Нелогично выглядит однобокость материала. Оценочное подчеркивание абсурдность заявлений Лаврова об укранском «апокалипсисе» не сбалансировало того, что большинство времени в ВМЗ заняли именно пропагандистские высказывания главы российского МИДа.

Только СТБ дает полную картину произошедшего в Москве. Из российской столицы включалась Ирина Заец. Подводя к ее материалу, ведущая упомянула важную деталь:

«Тетяна Висоцька, ведуча: У нас технічні негаразди зі зв’язком з Москвою. Але готовий матеріал Ірини Заєць про сьогоднішнє думське голосування. Нагадаю, Держдума ратифікувала так званий договір, підписаний Президентом Путіним і самопроголошеними керівниками Криму і Севастополя. За відповідне рішення проголосували 443 російські депутати і лише один проти – депутат від "Справедливої Росії". Отже, як все було – Ірина Заєць».

Ирина Заец с иронией передает настроение, царящее в российской госдуме. Особенно выделяется то, как депутаты в авральном режиме пытаются аннексировать Крым:

«Ірина Заєць, кореспондент: Вони зариються в другій половині дня. Як би не кортіло поспішати, за лічені дні встигнути все не встигають. Третій день Держдума в патріотичному чаді. Сьогодні реєструє шлюб з Кримом. Так званий референдум називає заручинами. І от у медових настроях з'являються перші побутові нотки – людям потрібно буде вже платити пенсії та зарплати. У кулуарах та сама риторика про історичну справедливість та бандерівців. Та дні спливають і на часі інші питання – як кримці житимуть уже завтра. Жириновський від питання "Вікон" – коли розпочнуться соцвиплати – починає біснуватись.

Володимир Жириновський: "Вы хотите, чтобы ночью начались выплаты? Чего вы чушь несете?"

Журналіст: "Я спрашиваю".

Володимир Жириновський: "О чем вы спрашиваете? Все выплаты будут и в большем размере. А вы снова начинаете говорить. Какое агентство?"

Журналіст: "СТБ, Украина".

Володимир Жириновський: "Уходите отсюда. Видеть вас не желаю. Пятая колонна. Вы же русская девушка и на кого работаете. На ЦРУшников".

Журналіст: "Я украинка".

Володимир Жириновський: "Вы паспорт покажите, с украинского телевидения. Здесь майдан не получится. Здесь майдана не будет. И ваши провокационные вопросы не пройдут"».

Истерия вокруг крымского вопроса, связанная с антиукраинскими настроениями и выливающаяся в травлю украинских журналистов – всю эту квинтэссенцию журналист передала сполна.

«Ірина Заєць, кореспондент: Після виступів депутатів закони про входження суб'єктів та федеральну Конституцію подають на голосування. Голосують усі як один. За все одразу в трьох читаннях. Як тиснуть кнопки, від сторонніх очей ховають. 443 голоси за. Єдиний не голосував – це незалежний депутат Дмитро Гудков. Один у полі. Він певен, що анексія півострова нашкодить Росії. І вже найближчим часом це відчують і самі росіяни, і кримці.

Дмитро Гудков, незалежний депутат Держдуми: "Люди сейчас не понимают, какую они платят цену. Просто не понимают или не хотят понимать. Я, например, считаю, что у жителей России вообще не было никаких проблем. Мы что, его потеряли. Я, например, не считал, что мы потеряли. Я боюсь, что мы потеряли Украину теперь".

Ірина Заєць, кореспондент: Затвердити закони має ще Рада федерації. Однак з'ясувалось, що для ухвалення контрольного пакету депутатам потрібно зібратись ще й у суботу».

О том, что Гудков не голосовал – единственный – за аннексию Крыма, не сказал ни один канал, кроме СТБ.

«Украина» дает небольшое ВМЗ. Ведущий позволяет себе выдать оценочные суждения за иронию:

«Евгений Михин, ведущий: Государственная Дума на внеочередном пленарном заседании приняла решение о Крыме. Сначала депутаты ратифицировали соответствующий договор, а потом проголосовали Закон о принятии Республики Крым в Российскую Федерацию и создание новых субъектов в ее составе – Республики Крым и Севастополя. Против проголосовал только один депутат. Уже завтра закон рассмотрит Верхняя палата Российского парламента Совета Федерации. Вероятно, голосование будет таким же единодушным».

Первый национальный на фоне коллег, попросту описавших процедуру, сосредоточилась еще и на реакции Совбеза ООН:

«Любов Добровольська, ведуча: Держдума ратифікувала договір про входження Криму та Севастополя до складу федерації. За відповідне рішення проголосували 443 депутати. На засіданні Думи виступив керівник МЗС Росії Сергій Лавров, який повторив свої тези про нібито державний переворот в Україні. Своє рішення депутати назвали історичним, а право на самовизначення закріплене статутом ООН. От тільки про рішення Радбезу – організації, яка не визнала кримський референдум і засудила анексію автономії, – на засіданні ніхто не згадав. Щодо кримського питання – розбіжностей не було. Позицію Президента приєднати Крим до Росії підтримали всі фракції. Завтра ці закони повинна затвердити Верхня палата парламенту. Відтак їх відправлять на підписання Володимиру Путіну.

Володимир Жириновський, лідер ЛДПР: "С удовольствием поддержим оба проекта закона. Это действительно очень важно. И, видимо, завтра Совет федерации свою задачу выполнит, и Президент подпишет, и в субботу опубликуют, и в воскресенье крымчане проснутся уже полноправными гражданами нашей страны. Поскольку референдум – это была помолвка. А регистрацию нужно получить в ЗАГСе. Вот ЗАГС здесь"».

Упоминая, что «щодо кримського питання – розбіжностей не було», Первому национальному впору было бы сказать о единственном противнике голосования – Дмитрие Гудкове, но канал его поступка не заметил.

21 МАРТА, ПЯТНИЦА

День, когда Украина подписала с ЕС Соглашение об Ассоциации.

ТСН указывает, что подписана только часть общего соглашения:

«Лідія Таран, ведуча: Отже, Україна підписала угоду про асоціацію з ЄС щоправда неповну, а часткову лише у політичній частині. Підписи під документом поставили керівники 28 країн Європейського союзу і від України прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Що ця угода дасть українцям запитаємо зараз у Ростислава Хотина. Ростиславе, вітаю. В Україні впродовж дня вже лунають різні оцінки того, що було підписано. Є і перестороги про те, що не таке безхмарне майбутнє в України європейське. Як оцінюють цей документ в Євросоюзі?»

Ростислав Хотин напомнил, что именно после отказа Украины подписать документ начался евромайдан. Теперь же подписи поставили только под политической частью соглашения: «Підписано лише політичну частину угоди про асоціацію без економічної зони вільної торгівлі між Україною та Європейським союзом». Журналист дает синхроны Германа ван Ромпея и Жозе Мануеля Баррозу о дальнейшем сотрудничестве и перспективах подписания экономической части соглашения.

«Ростислав Хотин, кореспондент: Решта угоди про асоціацію, а саме із зоною глибокою та всеосяжною зоною вільної торгівлі буде підписана після президентських виборів в Україні 25 травня, але точно ще цього року. Але ЄС уже йде на односторонні поступки. Буквально незабаром будуть скасовані імпортні мита та тарифи на українські товари, зокрема товари сільського господарства, від чого виграє дуже аграрний сектор України. Україна виграє від цього майже півмільярда євро на рік. Як сказав Арсеній Яценюк підписання політичної частини угоди є першим кроком до майбутнього членства Україна у Європейському союзі. Арсеній Яценюк"».

Зрителю доходчиво рассказывают, почему Европа согласилась на подписание только политической части соглашения:

«Ростислав Хотин, кореспондент: Чому розділили на політичну та економічну частину угоду про асоціацію? Тут є внутрішня і зовнішня причина. Внутрішня була сильна агітація і контрпропаганда проти цієї угоди з боку попереднього уряду Миколи Азарова. Мовляв, ця угода невигідна Україні. Тепер буде час, щоб переконати бізнес і підприємства, зокрема на сході України, що ніякої загрози їм немає. Але також і час, щоб підготуватися до конкуренції із європейськими товарами у майбутньому. І зовнішня причина – якби підписали угоду із зоною вільної торгівлі зараз, то Росія могла би почати проти України справжню торгівельну війну. Як сказала канцлер Німеччини Ангела Меркель, саме Україна просила розділити підписання на дві частини – політична зараз, а економічна потім. Ангела Меркель».

Журналист напомнил, почему документ не подписали при правительстве Азарова. При этом становится понятно, что вторая часть – экономическая будет подписана, как только Украина даст сигнал Европе.

«Ангела Меркель, федеральний канцлер Німеччини: Це український уряд якомога швидше хотів підписати політичну частину угоди і ми пішли назустріч. Ми і надалі зобов’язуємося підписати другу частину, коли цього захоче український уряд. У другій частині документу йдеться тільки про торгівлю. Тут треба зважати на ускладнення, які можуть з’явитися в українсько-російських торгових потоках. Я думаю, що український уряд хоче спочатку підготуватися. Ми поважаємо це бажання. Ми не хочемо, щоб через підписання Україна економічно ослабла, ми хочемо, щоб після підписання Україна економічно стала сильнішою.

Ростислав Хотин, кореспондент: Тобто якби не розділили угоду про асоціацію на політичні та економічну частину, Росія могла би почати проти України торгівельну війну. Україна вже мала політичну кризу, глибоку політичну кризу, мала вторгнення російських військ до Криму і анексію півострова, а тепер ще й торгівельна війна. Чи витримала б це Україна? Президент Литви Даля Грібаускайте сказала:

Даля Грібаускайте, президент Литви: Ми маємо допомогти Україні вижити, бо Україна потрапила не лише під військову загрозу, але і економічну загрозу, російські економічні санкції. Росія веде проти України пропагандистську та інформаційну війну. Путін розуміє тільки сильну позицію Євросоюзу, і ми не можемо дозволити йому диктувати умови Європі».

«Подробности» на «Интере» также говорят, что неподписание Асооциации положило начало масовым протестам в Украине в ноябре:

«Анастасия Даугуле, ведущая: Сегодня в Брюсселе подписали соглашение об ассоциации – политическую его часть. 4 месяца назад подготовку к подписанию этого документа отменил Кабинет министров, положив начало революционным протестам в стране».

Но, в отличие от корреспондента ТСН, ведущая «Интера» называет другую причину неподписания экономической части документа:

«С экономической частью соглашения Европа обещает не затягивать и подписать после президентских выборов в Украине, которые намечены, напомню, на 25 мая».

София Гордиенко в своем сюжете более подробно разъясняет, что именно включает политическая составляющая Ассоциации:

«София Гордиенко, корреспондент: Документ состоит из преамбулы и двух частей – политических деклараций. Это заверение в европейских устремлениях и гарантирование соблюдения прав человека. Кроме того, соглашение предусматривает создание надгосударственных органов – совета и парламентского комитета ассоциации. Это значит, что европейским и украинским чиновникам теперь будет проще договариваться и общаться. Правда, говоря об успешном завершении первого этапа, лидеры ЕС советуют не затягивать со вторым.

Херман Ван Ромпей, президент совета Европейского союза: "Мы надеемся на подписание всего документа. И посовещавшись с лидерами стран, решили, что это надо сделать не позднее, чем в июне"».

«Интер» не говорит об ухудшении торговых отношений с Россией при условии подписания экономической части Соглашения об Ассоциации:

«София Гордиенко, корреспондент: Следующий шаг – подписание экономической части договора. Предположительно, это произойдет уже после президентских выборов в Украине. На следующей неделе в Киев прилетает Штефан Фюле – комиссар ЕС по вопросам расширения и добрососедства. Для того, чтобы разработать механизмы, необходимые для успешного завершения "европейского экономического проекта".

Штефан Фюле, комиссар ЕС по вопросам расширения и добрососедства: "С моими коллегами на следующей неделе мы приедем в Украину и сфокусируемся на том, чтобы украинские власти воплотили в жизнь несколько шагов, которые продвинут визовую либерализацию, чтобы украинцы свободно передвигались по Европе".

София Гордиенко, корреспондент: И еще один жест доброй воли со стороны Евросоюза: на днях был принят и вскоре вступит в силу документ об отмены пошлины на 98% украинских товаров, которые поставляются в ЕС. По подсчетам европейцев, экономия для Украины составит 500 тысяч евро в год».

Также «Подробности» сделали краткий анализ взаимоотношений Украины и ЕС после подписания:

«Анастасия Даугуле, ведущая: Мы проанализировали, каким образом будут взаимодействовать Украина и ЕС после подписания соглашения. Итак, на высшем уровне диалог проходит на уровне саммитов руководства Украины и ЕС, также создаются три органа – совет, комитет и парламентский комитет ассоциации, возглавлять их будут поочередно представители Украины и ЕС. В совет ассоциации войдут главы МИД Украины и 28 стран ЕС. Эта структура будет контролировать выполнение соглашения между Украиной и Евросоюзом. Второй орган – комитет ассоциации – создается для оперативного принятия решений, в него войдут чиновники от двух сторон. И третий орган – парламентский комитет – создается из числа депутатов Верховной Рады и Европарламента. Все споры между Украиной и ЕС будут рассматривать на заседаниях совета ассоциации, до тех пор пока не будет найдено компромиссное решение».

К сожалению, авторы ВМЗ не воспользовались экспертным мнением, по крайней мере, на него нет ссылок. А ведь эксперты могли объяснить, какие минусы и плюсы даст украинцам подписание документа.

ICTV ссылается на экспертов в подводке. Правда, не указывает, каких именно:

«Олена Фроляк, ведуча: Сьогодні Україна підписала з Євросоюзом політичну частину Угоди про асоціацію. За іронією долю, саме сьогодні рівно 4 місяці тому уряд Миколи Азарова несподівано відмовив Європі у підписанні асоціації, яка мала відбутися 28 листопада у Вільнюсі, чим власне і спровокував важкі процеси в країні, зупинити які ми не можемо і досі. Нині чимало експертів вказують на відсутність такого поняття, як політична частина угоди. Однак в умовах фактичної війни з Росією це важливий документ моральної, політичної та міжнародної підтримки, яку Євросоюз продемонстрував у час загарбання наших територій. І применшувати цінність угоди не варто. Навіть зважаючи на те, що не всі в Україні налаштовані однозначно позитивно щодо ЄС. Глава Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу запевнив у безумовній підтримці України Європою, і обіцяв не зволікати з підписанням решти частини документа. Дивіться репортаж із Брюсселя».

Сюжет «Фактов» начинается с не слишком оптимистичной ноты:

«Кореспондент: Легше не буде, та правила гри тепер будуть європейськими. Україна з другої спроби таки підписала Угоду про асоціацію. Нині нас чекають болісні, однак дуже необхідні реформи. Також Україна сподівається на безпекову європейську протекцію. Підписанти почали з’їжджатися на саміт ще о 8-й ранку. Однак з перших прибув український Прем’єр, якого досить тепло вітають європейські медівники. Однак до преси підходить Президент Литви, яка запевняє, – Європа підтримує Україну, і не боїться Росії».

Упомянуто о возможном ухудшении отношений с Россией для Европы:

«Даля Грібаускайте, президент Литви: "Ми маємо підтримати Україну, її уряд політично та економічно. Показати, що ми постоїмо за них, і допоможемо, що Європейський союз буде з Україною кожного дня і у майбутньому".

Журналіст: "А ви не боїтеся дзеркальних санкцій від Росії?"

Даля Грібаускайте, президент Литви: "Ніхто нікого не боїться"».

Тему отношений с Москвой продолжает в сюжете Яценюк. Также сказано о непростом переходном периоде, ожидающем Украину:

«Кореспондент: Ще одне випробування – реакція на підписання угоди від Москви. Хоча й думка східної сусідки новий український уряд не надто хвилює. Росія вже заявила про різке підняття цін на газ. Це, – вважає Арсеній Яценюк, – ні що інше, як покарання Києва за європейський вибір. Прем’єр переконаний – нам необхідно переглянути енергетичну політику, та отримати реверсні поставки газу із Європи. Перші кроки Україні буде робити важко, – кажуть поляки, які пройшли тест на міцність 10 років тому. З одного боку членство в ЄС – це кращі зарплати, гарні дороги та якісна медицина. З другого на перших порах надто багато вимог, що стосуються різних сфер. Та головне – подолати корупцію. Бо досі її викорінити не вдалося навіть у Польщі.

Мачей Ворох, кореспондент TVN: "Поляки насторожено ставилися до зближення. Європа багато вимагає. Зокрема змін у банківському секторі, боротьби з корупцією, реформи судочинства. Ми не розуміли як сильно треба змінитися аби щось отримати. Ми ще не бачили документу, який підписали з Україною. Однак принаймні це добрий сигнал європейської підтримки у складні часи"».

Красной линией в сюжете проходит отношение Украины, ЕС и Москвы. Автор дает оптимистичные синхроны, при этом делает акцент на том, что теперь самой России стоит переживать об отношениях с Украиной и ЕС.

«Герман Ван Ромпей, президент Ради ЄС: "Навіть тінь санкцій має великий вплив на російський інвестиційний клімат. Санкції не самоціль, але вони мають змусити Москву поважати між народне право".

Кореспондент: Вже наступного тижня у Київ їде комісар з питань розширення Фюле, який допомагатиме надати цим словам конкретного змісту».

СТБ дает включение Евгении Мотрич из Брюсселя. Журналистка представила сюжет, в котором больше сосредоточилась на атмосфере, царящей вокруг подписания Соглашения, чем на его сути:

«Євгенія Мотрич, кореспондент: Добрий вечір, Таню. Справді, сьогоднішній день можна назвати днем України в Брюсселі, оскільки жоден з президентів чи прем’єр-міністрів 28 країн Євроспілки не оминули в своїх промовах, виступах тему України. Зокрема говорили про долю Криму, як ще можна допомогти Україні в цій непростій ситуації. Але, звичайно, топ-темою сьогодні було підписання угоди про асоціацію. І як це було, з самого ранку я за цим слідкувала, далі у матеріалі.

Євгенія Мотрич, кореспондент: Погода до підписання у Брюсселі зіпсувалася. З самого ранку лив дощ. Але це не завадило українцям, які живуть у Бельгії, прийти до урядового кварталу, аби підтримати підписання угоди і нагадати російському президентові його місце. До початку саміту менше години, зараз якраз прибувають лідери держав. Тут вже немає де яблуку впасти від кількості журналістів, які висвітлюють цю подію. Прем’єр-міністр України приїжджає чи не найперший. Майже одночасно з Жозе Мануелем Баррозу, президентом Єврокомісії, та єврокомісаром з питань закордонних справ Кетрін Ештон. Усі йдуть без коментарів».

Упомянула журналистка о возможном ухудшении отношений ЕС и России:

«Перед підписанням говорить пресі кілька слів пресі президент Литви Даля Грібаускайте. На запитання, чи не боїться вона реакції Москви після сьогоднішнього кроку, відповідає так:

Даля Грібаускайте, президент Литви: "Ніхто нічого не боїться. Ми маємо лягати і прокидатися з думкою про Україну".

Євгенія Мотрич, кореспондент: Саме підписання угоди відбувається в залі, куди не пускають журналістів, але все можна спостерігати на екранах у такому, чи не найбільшому в Європі, ньюзрумі. Яценюк робить крок, на який минулої осені не наважився Янукович. З іншої сторони підпис ставить президент Європейської Ради Герман Ван Ромпей та президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу та лідери 28 країн Євроспілки. Відкриває підписання державами Бельгія, а останньою підписує Великобританія. Сам документ – це величезний том вагою 5 кілограмів. Це повний текст угоди про асоціацію, але запроваджуватимуть її частинами. Після того як український парламент ратифікує щойно підписане, почне діяти політична її складова.

Одночасно лідери Євроспілки з Україною підписали документ під назвою "заключний акт", в ньому власне і йдеться ті три пункти, які сьогодні підписували. Потім до журналістів виходить прем’єр-міністр України. Арсеній Яценюк ділиться емоціями, які мав, коли розписувався за асоціацію з Євро спілкою».

В сюжете звучат оптимистичные синхроны Яценюка, представителей ЕС о налаживании отношений с Украиной. Однако без какой-либо конкретики.

Львиная доля материала посвящена давлению на Россию.

«Євгенія Мотрич, кореспондент: Неодноразово сьогодні звучали і згадки про Російську Федерацію, зокрема про Москву. Європа вирішила відсьогодні почати програму, за якою буде зменшувати енергозалежність від Росії, оскільки кажуть, що з такою непередбачуваною країною, в якій ціна на газ може бути не ринковою, а часто політичною, досить складно працювати.

Герман Ван Ромпей, президент Європейської Ради: "ЄС має намір знизити енергетичну залежність, особливо від Росії, за допомогою диверсифікації та поновлюваних джерел, бо якщо ми не вдамося до дій сьогодні, то до 2035 року ми залежатимемо від експорту газу й нафти на 80%".

Євгенія Мотрич, кореспондент: Не оминули сьогодні і питання санкцій. Зокрема, Євроспілка збільшила кількість людей, в’їзд в Європу яким буде заборонено, чиї рахунки у Європі заблокують. Це 33 особи. Громадяни Російської Федерації та України (чи то Криму). І на це вже відреагував прем’єр-міністр України. На думку Арсенія Яценюка, це є один з адекватних заходів на ті дії, які робить Росія в Криму.

Арсеній Яценюк, прем’єр-міністр України: "Що стосується питання санкцій, це не є конфлікт України з Росією, Росія підірвала глобальну систему безпеки, Росія себе почала поводити як озброєний гангстер на території Європи. І тому має бути гідна відповідь, як зупинити міжнародний злочин, і на столі мають бути всі засоби і методи. Ми готові були спілкуватися з Росією, ми відверто говорили: давайте сідати за стіл перемовин, замість цього вони прислали 22 тисячі російських військ".

Євгенія Мотрич, кореспондент: Європейські очільники також скасували майбутній саміт Росія – ЄС. І почали готувати можливі економічні санкції вже не до окремих осіб, а до Російської Федерації в цілому. Йдеться про те, що можуть бути запроваджені заборона на продаж зброї, обмеження діяльності російських банків в Євросоюзі і припинення поставок високотехнічного обладнання. Загалом, тема санкцій до сих пір обговорюється в Брюсселі, сюди надвечір прилетів міністр закордонних справ та народний депутат Віталій Кличко. Зібралися європарламентарі, представники НАТО, вони зараз обговорюють тему Криму, наскільки ці санкції були вагомими. Насправді, вже рішень ніяких не приймають, тому що основне рішення було вранці. Наразі це все».

После репортажа Мотрич СТБ дает материал Юлии Янчар. В сюжете – детальный анализ соглашения об Ассоциации, с комментариями экспертов.

«Тетяна Висоцька, ведуча: А до цього підписання юристи Євросоюзу два тижні сушили голови, як розділити угоду на дві частини – політичну і економічну, адже підписано умовну декларацію, зокрема преамбулу угоди, статтю 1 і три її розділи. Про що в них йдеться, і коли таки чекати на підписання економічної частини?

Юлія Янчар, кореспондент: Не виключено, часткова асоціація, – наголошують в Європі, – це лише політичний бік справи. Ось перший пост у Твіттері міністра закордонних справ Дещиці. Він подякував Євромайдану за підписання угоди. "Yes for ЄС! Угода про асоціацію тільки що підписана. Дякуємо тобі, Євромайдан і Україно! Thank you EU". Кулуарно казали, що нібито підписують увесь документ, бо розділити угоду про асоціацію з ЄС на політичну і економічну складові – просто неможливо. Однак так це подали. Маємо політичну частину. А так щоб зрозуміло – вибірково підписані лише окремі параграфи і розділи, в яких дуже мало конкретики, а більше води. Преамбула – метою асоціації є збереження миру, а також створення умов для подальшої інтеграції України в європейський ринок, поглиблення співпраці для забезпечення прав і свобод людини. Розділ перший: "Декларується повага демократичних принципів, прав людини та основних свобод, а також повага до принципу верховенства права". Дуже загальні фрази, погодьтеся. Розділ другий конкретніший, стосується оборони. Тут розглядаються питання зовнішньої політики і безпеки: "Забезпечення поваги до принципів суверенітету і територіальної цілісності, непорушності кордонів і незалежності, а також протидія розповсюдженню зброї масового знищення". Що це дасть конкретно для України, що змінить, і як саме Європа тепер зможе захистити нашу країну? Ми розпитали у експертів з політичних питань Центру Разумкова».

Журналист очень четко разъяснила, что, по сути, подписанное соглашение ничего конкретного Украине в краткосрочной перспективе не дает, являясь некой дорожной картой в построении отношений между сторонами.

«Михайло Пашков, директор програм з питань зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова: "ЕС приветствует европейский выбор Украины, стороны уважают территориальную целостность друг друга, подчеркивается. Жесткие гарантии этот документ Украине не дает. Это дает политический сигнал, что весьма важно. Не стоит ждать мгновенной отдачи от ассоциации".

Юлія Янчар, кореспондент: чекати на економічну частину доведеться не довго – до кінця травня, аж поки в Україні не оберуть нового президента. Це, – мотивує Європа, – нібито для того, аби її підписав вже президент, якому довіряє все суспільство. Але в односторонньому порядку вже готові відкрити свої ринки, аби ми купували європейське без мита. Та не говорять про те, що українцям робити з нашими товарами і продовольством, яке в більшості експортувалося в тому числі на Росію, бо європейських стандартів не дотягувало. І Європу наші товари далі не цікавлять.

Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова: "Найважливіше питання – не просто отримати доступ на ринки, потрібно, щоб економіка відповідним чином була конкурентноспроможною. Це питання дуже довгого часу. Але якраз орієнтація на Європу, на євроінтеграцію надає Україні той шанс, що ця економіка зможе ставати конкурентноспроможною".

Юлія Янчар, кореспондент: Є ще багато питань. Зокрема про гроші, які ще досі не надійшли з Європи. Але зі всього вищесказаного єдиний більш-менш втішний, хоч і не дуже конкретний висновок – що Україна тепер точно на європейському шляху».

«Украина» дает анализ соглашения журналистом Андреем Борисом. Помимо репортажных моментов, в материале лаконично, но доступно объясняют, что именно подписала Украина с ЕС:

Андрей БОРИС, корреспондент: Правда есть одно «но» – в Брюсселе подписано не все соглашение об ассоциации, а только его политическая часть. Преамбула – первая статья, разделы 1, 2 и 7-й.

Тарас КАЧКА, соавтор Соглашения об ассоциации: «То це розділи, у яких записані базові класичні принципи співпраці, тобто повага до міжнародного права, повага до класичних інституцій міжнародного права, повага до суверенітету і територіальної цілісності».

Сказано четко и о перспективах подписания торговой части соглашения:

Андрей БОРИС, корреспондент: В ЕС успокаивают: главная, экономическая часть о зоне свободной торговли, обязательно будет подписана – нужно лишь провести выборы. Зато ЕС уже в ближайшее время готов отменить пошлины на украинские товары.

Герман ван РОМПЕЙ, президент Совета ЕС: «Люди, которые стояли под Европейскими флагами на майдане, нас впечатлили. И это заставило нас отреагировать. Это серьезный сигнал от украинцев. Но выборы охватывают более широкие слои, поэтому нужно подождать».

На Первом национальном http://1tv.com.ua/uk/news/2014/03/21/54174 дают меньше информации, чем на других каналах. Есть только «паркетные» синхроны. В целом, материал, не содержит конкретики, несет лишь общую информацию о соглашении и не раскрывает его сути.

Любов ДОБРОВОЛЬСЬКА, ведуча: Україна та ЄС підписали політичну частину угоди про асоціацію. У Брюсселі документ завізували прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, керівництво Євросоюзу та лідери держав ЄС. В угоді – статті щодо політичної співпраці, співробітництва в зовнішній безпеці та проведення реформ в Україні. Сам Яценюк заявив: документ є першим важливим кроком українців до отримання повноправного членства в Європейському Союзі.

Арсеній ЯЦЕНЮК, прем’єр-міністр України: "Треба тепер дуже важкою працею дійсно принести зміни в Україну, щоб українці відчули, що життя зміниться на краще. І я усвідомлюю, що в сьогоднішніх економічних і політичних умовах нам треба зараз зберегти країну. І саме тому я не обіцяю покращення ні сьогодні, ні завтра. Але ми знаємо, що завдяки цій угоді післязавтра у нас буде європейське майбутнє".

Герман ван РОМПЕЙ, глава Ради Європейського Союзу: "Підписання Києвом угоди про асоціацію з ЄС символізує прагнення українського народу жити в країні європейських цінностей, у демократичній правовій державі, де всі громадяни користуються плодами національного процвітання".

Любов ДОБРОВОЛЬСЬКА, ведуча: А економічну частину угоди, що передбачає запровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, планують підписати після президентських виборів. Не чекаючи цього, Євросоюз пішов на зниження та скасування мит на ввезення українських товарів. Крім того, ЄС пообіцяв Україні багатомільярдну фінансову допомогу.

22 МАРТА, СУББОТА

В этот день сепаратисты на востоке Украины попытались взять реванш, а на Донеччине задержали сепаратистаМихаила Чумаченко.

ТСН говорит сразу о задержании Чумаченко. Ведущая упоминает, что в этот день он планировал пойти стопами «народного губернатора» Губарева.

«Лідія Таран, ведуча: Служба безпеки України затримала ще одного донецького сепаратиста – Михайла Чумаченка. У нього вилучили матеріали, які підтвердили оперативну інформацію. Сьогодні на мітингу він мав проголосити себе народним губернатором і повести натовп на штурм адмінбудівель. Проросійський мітинг в Донецьку сьогодні був наймасовішим з-поміж усіх міст, де втікача Януковича кликали додому».

Ведущая не говорит, откуда у нее появилась информация о планах сепаратистов на день. Не озвучила этого и автор сюжета.

«Олена Черняєва, кореспондент: У Донецьку на мітинг під прапорами держави-окупанта зібралися близько 2 тисяч мешканців з різних міст області. Просили земляка-втекача повернутися додому.

Чоловік: "Я хочу обратиться к Виктору Федоровичу. Люди готовы простить ему многие грешки. Пусть разруливает политическую ситуацию".

Олена Черняєва, кореспондент: Оратори обурювалися, що суд заборонив проводити в місті референдум. Вимагати його колона рушила до будівлі облради. А під райвідділом міліції вимагали відпустити затриманих учора підбурювачів до сепаратизму. Відомо, що серед них був громадянин Росії. Його вже депортували. І сьогодні ж у Донецьку з’явилися яскраві білборди з написами "Росія, дякуємо, ми самі!". Януковича додому кликали і 7 десятків миколаївців, переважно пенсіонерів. У місті планувався масштабний проросійський мітинг – з автопробігом, походом під обладміністрацію та СБУ. Але всі заходи скасували, бо людей зібралося занадто мало.

Жінка: "И если Янукович наконец-то отважится поддержать свой народ, то и народ поддержит Януковича".

Олена Черняєва, кореспондент: Вже не російські війська, а земляка з ростовської схованки почали закликати і в Луганську. Понад півтисячі однодумців заявляли сьогодні на мітингу, що лише з колишнім гарантом можливе виконання їхніх головних вимог.

Чоловік: "Федеративное устройство страны, русский язык государственный, освободить политических заключенных, разоружить незаконные вооруженные формирования в стране".

Олена Черняєва, кореспондент: А звільнення затриманих сепаратистів Арсена Клінчаєва та Олександра Харитонова вимагали під СБУ. Штурму не було, проте рух транспорту на деякий час перекрили. Про 3 тисячі учасників заявляли організатори так званої антифашистської акції у Дніпропетровську. Але під прапорами інтервентів та радянськими зібралося лише близько сотні осіб. Поруч із портретами Леніна – фото гаранта-втікача. Його закликали рятувати схід, і зокрема Дніпропетровську область, яку бачать як автономну республіку Новоросію».

Сюжет получился в виде небольшого обзора из регионов – без особых эмоций и подробностей. ТСН показала атмосферу стухающих сепаратистских выступлений. Ничего не сказано о задержании участников беспорядков 13 марта.

«Интер» также не дает много информации. Но в сюжете представляет данные о наиболее масовых акциях протеста.

«Роман Кадемин, ведущий: Пророссийские митинги прошли сегодня в Харькове, Донецке и Луганске. Кроме традиционных требований – провести референдум и предоставить юго-востоку Украины автономию – появилось новое: вернуть Виктора Януковича.

Лидия Калинина, корреспондент: Центральную площадь Харькова заполонили красные флаги и знамена, имитирующие георгиевские ленты. На митинг к памятнику Ленина вышли несколько сотен сторонников федерализации. Их главное требование – предоставить юго-востоку широкую автономию.

Сергей Киричук, лидер движения "Борьба": "Единая Украина, сохранение ее территориальной целостности возможно только при уважении прав народа юго-востока, при предоставлении широкой бюджетной, культурной и социальной автономии".

Лидия Калинина, корреспондент: Прямо на митинге проводят так называемый народный референдум.

Александр Кришня, активист: "Здесь вынесли три вопроса. Экономическая федерализация, то есть это возможность региону самостоятельно распоряжаться своими средствами. Народовластие – это означает, что власть подчиняется воле народа не только во время выборов, но и на протяжение всего времени ее деятельности. И третий вопрос – это языковый суверенитет".

Лидия Калинина, корреспондент: Итоги этого волеизъявления обещают обработать и огласить уже завтра. В Луганске полторы тысячи митингующих тоже провели уличный референдум. Голосовали за федерализацию Украины. После голосования колонны отправились к управлению СБУ. Главное требование участников акции к руководству – прекратить преследование их активистов и отпустить уже задержанных Александра Харитонова и Арсена Клинчаева. Пикетчикам объяснили: их соратники в Киеве, помочь в освобождении не могут. После этого демонстранты разошлись по домам, но пообещали вернуться. Завтра анонсируют новый митинг. В Донецке на пророссийский митинг вышли около двух тысяч человек. Правда, согласны не все. Разногласия даже среди ораторов. Проукраинские митинги в Донецке сегодня не проводили. Зато на улицах появились вот такие патриотические билборды. Их профинансировали горожане, которые не желают вмешательства России во внутренние дела Украины».

Отдельно дают информацию о задержании фигурантов масовых беспорядков 13 марта. Здесь же – упоминают и о задержании Чумаченко

«Роман Кадемин, ведущий: В Донецке задержаны 11 участников митингов, которые прошли 13 марта и закончились массовой дракой. Тогда погиб один человек. О задержании сообщил начальник областного управления милиции Константин Пожидаев. Напомним, в результате нападения пророссийских активистов на участников марша за единую Украину – обе акции проходили в центре Донецка – пострадали 28 человек. Погибший – 22-летний Дмитрий Чернявский. И сегодня же Служба безопасности сообщила о задержании одного из лидеров так называемого "народного ополчения Донбасса" Михаила Чумаченко. По данным спецслужб, у него изъяты материалы, из которых следует, что сегодня в ходе очередного митинга в Донецке он планировал призвать к штурму обладминистрации и объявить себя народным губернаторов. Напомню, ранее по подозрению в сепаратизме был задержан другой лидер "ополчения Донбасса" Павел Губарев. И сегодня прокурор Донецкой области рассказал, какие санкции предусмотрены Уголовным кодексом за попытки насильственной смены конституционного строя».

Сепаратистский митинг в Днепропетровске описывают также отдельно:

«Роман Кадемин, ведущий: В Днепропетровске запланированный на сегодня пророссийский митинг чуть было не сорвался. Вместо заявленных организаторами трех тысяч человек возле Театра оперы и балета собралось меньше сотни – в основном пенсионеры. Выступали против новой украинской власти. От Европы требовали не вмешиваться в дела Украины, а еще просили Виктора Януковича вернуться».

Также «Интер» выделил из общего контекста и выступления 500 жителей Краматорска

«Роман Кадемин, ведущий: В Краматорске – это Донецкая область – на центральную площадь вышли около полутысячи горожан с национальной символикой. Запускали в небо сине-желтые воздушные шарики и голубей с ленточками. Потом люди выстроились в живую цепь и развернули 16-метровый украинский флаг. Мирный митинг охраняла милиция. Провокаций и потасовок не было».

ICTV дал информацию отдельно в двух материалах, не слишком вдаваясь в подробности затухающих сепаратистских выступлений в Восточной Украине:

«Лук’ян Сельський, ведучий: В Харкові на вихідних очікують на провокації. Нинішній мітинг у місті, на щастя, пройшов без сутичок. Харківські мітингувальники вимагають проведення референдуму. Люди наголошують, що вони виступають за федералізацію, але не підтримують сепаратистських гасел. Незадоволені городяни діями нинішньої влади – очільника області Ігоря Балути і мера Геннадія Кереса. На мітингу, де зібралося майже півтори тисячі людей, не було російських триколорів. Тут городяни, навпаки, закликали до мирних переговорів щодо кримських подій, але вимагали створення південно-східної широкої автономії.

Сергій Киричук, лідер громадського руху “Боротьба”: Это признание наших социальных, языковых и культурных прав, это бюджетная экономия, это расширение прав местного самоуправления, это выборность губернатора. То есть это те требования, которые направлены для обеспечения народовластия».

«Факты» не говорят о задержании без пяти минут народного губернатора Донецка Чумаченко.

«Лук’ян Сельський, ведучий: У Донецьку сьогодні кілька тисяч мітингувальників вийшли на вулиці міста на підтримку Віктора Януковича. Активісти вимагали звільнити затриманих під час попередні безладів і загибелі людей. Тим часом прокуратура Донецька обіцяє покарати всіх, хто грубо порушував чинне законодавство та дестабілізував ситуацію у місті. В області відкрито 16 кримінальних проваджень за фактами захоплення адмінбудівель, масового безладу та хуліганства. Прокуратура порушила справу і за статтею 109-ою – насильницька зміна або повалення конституційного ладу та захоплення влади. Я вам нагадаю: 13 березня у Донецьку проросійські мітингарі напали на прихильників єдності України. В результаті бійки загинув один чоловік.

Микола Франтовський, прокурор Донецької області: «Вже 11 осіб затримано, із них 8 арештовані: частина із них – домашній арешт, частина із них – арешт, тримання під вартою… Залежно від того, які дії і під яку статтю вони підпадають. Фактично є стаття до 15-ти років, якщо масові заворушення – це до 12-ти років».

Первый сообщает о задержании Михаила Чумаченко СБУ:

«Любов Добровольська, ведуча: СБУ затримала в Донецьку лідера так званого народного ополчення Донбасу Михайла Чумаченка. Його підозрюють у підготовці дій спрямованих на повалення конституційного ладу і захоплення державної влади, а також у зазіханні на територіальну цілісність і недоторканність України. У затриманого вилучено матеріали, що свідчать про його наміри закликати учасників мітингу в Донецьку до незаконних дій, зокрема до силового захоплення будівлі ОДА. Невдовзі суд обере для Чумаченка запобіжний захід».

Далее идет ВМЗ из Донецка:

«Любов Добровольська, ведуча: Сьогодні у Донецьку зібрався мітинг на підтримку екс-Президента України Януковича. Мітингарі несли георгіївські стрічки, прапори Росії та ВМФ СРСР. Люди звертались до втікача з вимогою покаятись, повернутись в Україну і знову її очолити. Організатори роздавали листівки "Руського блоку" із закликами прийти на сепаратистський мітинг у неділю.

А тим часом інші донеччани виступали проти російських загарбників і збирали допомогу українським військовим.

Дмитро Ткаченко, член координаційного комітету патріотичних сил Донбасу: "Є безліч ініціативних груп. Є афганці, є просто небайдужі, є ми, комітет патріотичних сил Донбасу, який здійснює координацію і збір коштів. Ми звертаємось до всіх небайдужих за допомогою. Знадобиться все що завгодно. Від беушних спальників до їжі і грошей"».

Таким образом, Первый национальный сакцентировал внимание на требовании вернуть Януковича, лишь поверхностно затронув вопрос пророссийского сепаратизма. При этом митингующих за Россию синхронов не дали. Также не было бэковой информации о предыдущих волнениях в регионах. Также не заметил Первый и митингов в других городах.

«УКРАИНА» ВООБЩЕ НЕ ДАЛА В ЭТОТ ДЕНЬ НИ ОДНОГО МАТЕРИАЛА О ПРОРОССИЙКИХ-ПРОЯНУКОВИЧЕВСКИХ МИТИНГАХ.

За эту неделю украинские телеканалы продолжили держать информационную оборону от российского нашествия. Однако на «Интере» и «Украине» стали проявляться нотки путинской пропаганды. «1+1» выдает материалы в выгодном для себя ключе, не стесняясь порой субъективных оценок. Похоже ведет себя и ICTV. Его журналисты полностью взяли на себя заботу о патриотическом воспитании зрителя :)

Первый национальный избегает острых углов в освещении событий, однако в сложные моменты проявил чудеса объективности, показав значительный прогресс в новостном вещании. Вместе с тем, госканал уделял внимание в основном событиям в масштабах страны, не показывая острых репортажей на социальную или правовую тематику.