Академія української преси презентувала результати моніторингу новин за 7-12 квітня. Дослідження здійснювалося за участі вчених Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу новин прайм-тайму восьми провідних українських телеканалів – «Інтера», «1+1», Нового каналу, «України», СТБ, ICTV, Першого національного та TВi.

Моніторинг засвідчує, що в новинах відбулися суттєві зміни. В першу чергу, це кількісні показники: новинних повідомлень стало більше, випуски довші за тривалістю, в них значно більше політики, представлено більше гравців на політичному полі, а також зафіксовано високі показники синхрону політиків. Відбулись і деякі якісні зміни – 2/3 новин мають негативний чи конфліктний контекст, а частка позитиву та нейтрального забарвлення – нижча. Так, на другому тижні квітня зафіксовано найвищий показник конфліктного контексту за весь час спостережень – 57%. «Новини представляють ситуацію в Україні як широку кризу, екстраординарний стан», – зазначила Наталя Костенко, завідувач відділу соціології культури та масової комунікації Інституту соціології НАН України.

«Щоби дивитися всі ці новини, в глядача має бути досить міцна нервова система, – зауважив Сергій Макеєв, завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України. – Новини можуть засмучувати, призводити до стресу. З нинішніх лихих новин можна зробити такий висновок – ситуація в країні погано контролюється, або не контролюється взагалі».

Отже, в другий тиждень квітня 63% повідомлень новинних програм стосувалися політичних подій в Україні (в лютому – 39%). Якщо додати ще міжнародні новини, пов’язані з Україною, то всього матимемо 80%. Це максимальний показник центрування на політиці провідних каналів за всі роки досліджень – така ситуація спостерігалася лише в грудні 2013-го. У квітні змінилася географія новин: логічно, що зріс інтерес до подій на сході – бачимо велику різницю в порівнянні з лютим.

Позитивна риса квітневого моніторингу – значний відсоток новин із декількома точками зору – 21% (у лютому 15%). Найбільше їх на «Інтері» – 29%, ТРК «Україна» та СТБ – по 25%. Найчастіше подавалися з декількома точками зору новини зі східних областей, Криму.

Серед політичних інститутів лідирують, як і раніше, силові відомства, значно зросла увага до місцевих органів влади, зменшилась зацікавленість президентом та Кабміном у порівнянні з попередніми місяцями.

Серед політичних гравців лідерами уваги квітня є «Нова влада» – 10%, Партія Регіонів – 7% та Правий сектор – 6,2%. Моніторинг зафіксував, що кількість політичних суб’єктів у новинах збільшилася, що ускладнює процес підрахунків. З’явилася велика кількість структур громадянського суспільства – такого значного представлення різних організацій раніше не спостерігалося. Однак переважно це одиничні згадування.

Кількість політичних персон у новинах збільшилися майже в два рази: в лютому їх було 606, а в квітні – 1176. У рейтингу уваги політичних персон немає такого монополіста, яким протягом тривалого часу був Віктор Янукович. Наразі цей рейтинг має більш плавну лінію. Найбільшу увагу новинні програми приділили А.Яценюку та О.Турчинову – по 8%. Януковичу – 6%. Останній отримав найбільше негативних оцінок, також багато їх і в Олега Царьова

Синхрон політиків зріс майже вдвічі порівняно з лютим. Найбільша частка синхрону – в А.Яценюка (10%), О.Турчинова (6%), Р.Ахметова (5%).

У цілому увага до представників влади в 2.4 рази більша за увагу до опозиції – 55% проти 23% (у лютому в 2 рази більша, в грудні в 2.1 рази, в листопаді в 1.6, у вересні в 2.8 рази). 4% – це увага до прибічників антимайдану («федералісти»).

Частка синхрону представників влади в 2.6 рази більша частки синхрону представників опозиції – 55% проти 21% (в лютому в 1.6 рази, в грудні минулого року в 3.1 рази, в листопаді в 1.6, у вересні в 4.3 рази). 6% – синхрон антимайданівців («федералістів»). При чому пряма мова в ефірі членів фракції та партії ВО «Батьківщина» однакова з часткою синхрону представників Партії Регіонів – 21%.

«Політичний простір став насиченим та багатовекторним, каналам важко розібратися в ситуації, зробити свої висновки, кого варто презентувати, – Наталя Костенко. – Ситуація строката, різностороння, за нею важко спостерігати тому глядачу, який хоче скласти картину нинішнього політичного поля».

Вибори президента

Увага до виборів Президента становить 13%, що збігається з показником листопада 2009 року. Найбільше таких повідомлень на «Інтері» (17%), ТРК «Україна» та ICTV (по 16%), найменше на УТ-1 – 6%.

Однак увага до кандидатів суттєво нижча, ніж у листопаді 2009 року. На слайді видно, що тоді зацікавленість деякими кандидатами могла становити і 16%, і 18%. Цього року – не більше 5%. Найчастіше кандидати фігурували в новинах «Інтера». Але в них жодного разу не говорилося про А.Гриненко, В.Коновалюка, В.Куйбіду, О.Клименка, М.Маломужа, З.Шкіряка, В.Цушко. «У другий тиждень квітня вибори не в фокусі уваги. Можливо, за цим стоїть сумнів щодо того, чи справді відбудеться ця подія», – зауважив Сергій Макєєв. Телеканали традиційно вкрай мало уваги приділяють програмам президентів.

Переважно сумнівно та негативно оцінювалися О.Царьов (64%), П.Симоненко (43%) та Д.Ярош (40%). У порівнянні з минулими виборами очевидно, що кандидати говорять значно менше – частка синхрону менша, ніж у листопаді 2009 року. Тоді синхрон кандидатів складав 2312 сек, зараз – 1743 сек. Найбільшу частку синхрону серед кандидатів мають Петро Порошенко (21%), Юлія Тимошенко (16%), Михайло Добкін (15%).

«Картина уваги та синхрону до кандидатів теж дуже строката. Таке враження, що канали не виробили ще єдину чи схожу стратегію представлення кандидатів, не зробили остаточні ставки. Але ближче до виборів телеканали зроблять вибір», – наголосила Наталя Костенко. Про те, що виборча кампанія все ж таки почалась, можуть говорити хіба що позитивні оцінки деяких із кандидатів – абсолютним лідером за цим показником є Петро Порошенко.

Моніторинг підтверджує, що новинам все важче конкурувати з інтернетом, дуже швидка зміна подій породжує нові труднощі. Так, у новинах все частіше можна побачити посилання на приватні ресурси – сторінки у соціальних мережах, блоги. «Ці ресурси подаються як джерела суспільно важливої інформації, однак виникає питання, наскільки ця інформація перевірена – пояснює пані Костенко. – Через день вже може подаватися спростування, і в майбутньому достовірність інформації викликає сумніви. Новини все частіше змушені конкурувати з чутками».

Спостереження за новинами засвідчує, що журналісти сьогодні потрапили відразу в дві пастки. З одного боку, вони мають давати повноцінну картину подій, але з іншого, розуміють, що новини створюють дуже депресивну картину – потрібно шукати міру в цих поганих подіях. Ще одна складність: журналісти відчувають, що вони не повинні легітимувати противника. Але якщо дається синхрон тих, кого в новинах називають сепаратистами, – легітимація по факту так і здійснюється. «Варто новинам показати та надати слово сепаратистам, процес легітимації починається. З одного боку, вони мають дотримуватися об’єктивності, подавати різні точки зору. З іншого – відбувається легітимація того, про що глядачам, можливо, варто чути і менше», – зазначила пані Костенко.

Вона переконана, що сьогодні відбуваються суттєві зміни у форматах новин, телеканали стоять на порозі нового періоду в новинах. І, можливо, традиційні показники об’єктивності потребують перегляду в цих нових форматах.