Мар’яна Драч: «У сучасному світі не можна робити ставку лише на радіоплатформу»

Мар’яна Драч: «У сучасному світі не можна робити ставку лише на радіоплатформу»

15 Липня 2014
9851
15 Липня 2014
17:18

Мар’яна Драч: «У сучасному світі не можна робити ставку лише на радіоплатформу»

9851
Директорка Української служби «Радіо Свобода» – про новий формат інтернет-журналістики, спільні проекти з телеканалами та складнощі висвітлення подій у регіонах
Мар’яна Драч: «У сучасному світі не можна робити ставку лише на радіоплатформу»
Мар’яна Драч: «У сучасному світі не можна робити ставку лише на радіоплатформу»

Ми зустрічаємося з директоркою Української служби «Радіо Свободи» Мар'яною Драч у київському офісі, куди вона ненадовго приїхала з Праги, де розташована штаб-квартира Української служби. «У мене немає тут окремого кабінету, тому пройдемо у приміщення колег», - посміхається пані Драч і заводить нас до невеликого затишного кабінету. Втім, не встигаємо ми почати розмову, як тишу перериває глухе ревіння перфоратора. Прямо під нами, на третьому поверсі, облаштовується нова студія, в якій незабаром зніматимуться телепрограми виробництва «Радіо Свобода».

 

Зараз «Радіо Свобода» виробляє чотири телепроекти, які поки що знімаються в студіях телеканалів-партнерів: «Ми разом» з Іриною Штогрін - для каналу «Перший Ukraine», «Крим. Реалії» з Олександром Янковським - для каналу «24», «Донбас. Реалії» з Олексієм Мацукою - для каналів «Перший Ukraine» і «Донбас» та «Схеми» з Наталкою Седлецькою - для Першого національного.

 

«Ми давно мріяли про власне приміщення для інтернет-телебачення, - каже пані Драч, - Подібні студії вже збудували наші колеги в Москві та Єревані. Їх, звичайно, не можна порівняти з повноцінними студіями телеканалів, але це надає можливість якісніше працювати: робити повноцінні скайп-конференції і включення з місць подій. Та й журналістам буде комфортніше працювати "в себе"», - пояснює вона. Тут, на четвертому поверсі, не маючи можливості побачити, але добре чуючи впровадження інновацій, ми й спілкуємося з пані Драч про телевізійні проекти «Радіо Свобода».

 

 

 

 

- Мар'яно, здається, для «Радіо Свободи» це літо видалося врожайним на телепроекти?

- Так, особливо насиченим видався липень. Наразі ми одночасно працюємо над чотирма проектами. Це програми «Ми разом» з Іриною Штогрін, «Донбас. Реалії» з Олексієм Мацукою, «Крим. Реалії» з Олександром Янковським та наш останній проект «Схеми», який побачить світ 17 липня на Першому національному. Його ведучою стане журналістка Наталка Седлецька, яка стажувалася в нашому празькому офісі в рамках стипендійної програми імені Вацлава Гавела. До того ж, вона є одним із ініціаторів YanukovychLeaks, у неї великий досвід роботи журналістом-розслідувачем.

 

- Кому саме належала ідея програми?

- Коли ми з Наталкою обговорювали ідеї подальшої співпраці з «Радіо Свобода» після закінчення її стажування, я запропонувала їй подумати над новим проектом у форматі інтернет-телебачення чи телепрограми. Врешті-решт, ми вирішили, що він буде присвячений розслідуванням: викриттю непрозорих схем, корупції та інших тіньових оборудок в українській політиці та економіці.

 

Роль Наталки у створенні була вирішальною - саме вона залучила до співпраці команду чудових журналістів. Дехто з них уже давно співпрацює з «Радіо Свобода», наприклад Левко Стек, дехто прийшов і з інших ЗМІ. Але багато в кого вже є непоганий досвід дослідження саме тіньових схем, зокрема в українській політиці - в тих же Сергія Андрушка, Тетяни Пеклун.

 

 

- Чому ж саме в «Радіо Свобода» взялися за створення телепроектів? На це вплинув ваш досвід стрімінгу під час Майдану?

- У сучасному світі не можна робити ставку лише на радіоплатформу. Ми давно не вважаємо себе лише радіо, а події Майдану змінили і ставлення колег до нашої діяльності - коли всі побачили, що «Радіо Свобода» знімає актуальні та якісні сюжети на гарячі теми. По наші відео з Майдану зверталися міжнародні ЗМІ: від СNN до норвезького та польського телебачення, в Україні наші стріми використовували канал «24» та 5 канал.

 

Але сама ідея інтернет-телебачення виникла в нас ще близько року тому. Інтернет-сторінка «Радіо Свобода» є нашою головною платформою, а ми розуміли, що будь-який сайт не може бути успішним без візуальної складової. Тому й стали розмірковувати над тим, як взагалі об'єднати ці два компоненти. Спочатку нам здавалося, що це дуже важко. Для того, аби людина зрозуміла повідомлення на радіо, словами деколи потрібно зобразити картинку, а в якісному відео - вимкніть звук, і все має залишитися зрозумілим.

 

- Вашим першим досвідом співпраці з телеканалами став проект «Ми разом» з Іриною Штогрін?

- Фактично першим за довгі роки. «Ми разом» - це вдале переформатування радіопрограми, якою ми дуже пишаємося, в телевізійний формат. Ще до того, як на кожному кроці почало з'являтися гасло «Єдина країна», «Радіо Свобода» готувало проект, покликаний розвінчувати міфи та стереотипи про українців у різних регіонах. Один з останніх ефірів присвячений «Правому сектору», також ми висвітлювали проблеми гірників на сході і заході України.

 

Я дуже рада, що «Перший Ukraine» погодився транслювати наші 24-хвилинні випуски. Тепер «Ми разом» щотижня виходить на телебаченні, і двічі на тиждень - у звичному радіоформаті.

 

- У липні також стартували два ваші нішеві проекти: «Крим. Реалії» та «Донбас. Реалії».

- Телепрограма «Крим. Реалії» тісно пов'язана з нашим інтернет-проектом про Крим, який ми почали в березні. Я кажу про веб-сайт «Крим.Реалії», що виходить трьома мовами - українською, російською та кримськотатарською. Лише минулого місяця його відвідали понад півтора мільйона людей, найпопулярніша - російська версія.

 

Перший ефір «Криму. Реалії» з Олександром Янковським відбувся в суботу (5 липня) на каналі «24». Особливістю проекту є те, що над ним працюють саме кримські журналісти. Дехто був змушений покинути півострів, частина продовжує працювати вдома.

 

 

- А це можливо?

- Так, але дуже складно. Йдеться не лише про всім відому проблему акредитації на офіційні події, а також про проблему тиску на ЗМІ. Журналістам перешкоджають під час проведення елементарних опитувань на вулицях. Багато хто там вважає, що якщо людина не працює для російського ЗМІ, вона апріорі є провокатором.

 

- Те саме «обвинувачення» висувалося і людьми, які перешкоджали діяльності стрімерів «Радіо Свободи» у Харкові.

- У Харкові було не найгірше. Найгірше було тут, у Києві, коли побили наших журналістів Дмитра Баркара й оператора Ігоря Ісхакова. Володимир Носков із колегою зазнали тиску, це було дуже неприємно, але те, що сталося з нашими журналістами на Грушевського, - просто нонсенс. Їх побили, а після цього ще й затримали, вони близько 5 годин провели в автозаку! Слідство так ні до чого і не призвело. Це величезна проблема. Тому ми дуже переживаємо за наших колег, які зараз працюють у гарячих точках.

 

- А як щодо «Донбас. Реалії» з Олексієм Мацукою, який виходить на каналі «Донбас»? Я знаю, що в них також дуже важкі умови роботи.

- ...Які, до того ж, дуже стрімко змінюються. Коли ми орієнтувалися на «Донбас», то не очікували, що місцевий канал увійде в перелік частково відключених у регіоні, разом із «1+1» та Першим національним. Журналістам там дуже непросто, і, так само, як і в Криму, ми не називаємо справжніх імен наших кореспондентів. Але й псевдоніми не завжди рятують - є випадки, коли починають надходити погрози. Я вже не кажу про роботу в зоні АТО - нещодавно там потрапив під обстріл наш кореспондент.

 

З одного боку, ми вимагаємо, аби журналіст доносив різні погляди на одну проблему, а з іншого - розуміємо, що жоден кадр не вартий чийогось життя. Це ненормально, коли журналіст, який вирушає висвітлювати думку сепаратиста, потім має ризик опинитися на кілька тижнів у підвалі одного з будинків спецслужб. Тому представити протилежну точку зору ми доручаємо ведучим у студії. Той факт, що програми про Крим і Донбас ведуться з Києва, багато про що говорить.

 

 

- За яким принципом ви добирали канали, з якими будете співпрацювати? Чому «Крим. Реалії» виходить на супутниковому «24», а «Донбас. Реалії» - на каналі «Донбас», який усе-таки має регіональну спрямованість?

- Якби ми мали можливість готувати програму про Крим для самого Криму, ми, мабуть, так би і зробили, але, на жаль, це неможливо. Перше, що спало нам на думку, коли ми тільки задумували телевізійний проект про Крим, - це можливість його трансляції на місцевих каналах. Але ситуація зі свободою слова в Криму погіршується із кожним днем - ви бачите, в якій ситуації опинилися такі кримські канали, як ATR і «Чорноморська ТРК».

 

З іншого боку, бажання «Радіо Свобода» розповідати про Крим збіглося в часі з бажанням каналу «24» змінювати формат, працювати в студії та не лише повідомляти, а й аналізувати новини.

 

Що ж до «Донбас. Реалії», то наразі проект транслюється одночасно і на телеканалі «Донбас», і на «Першому Ukraine».

 

- Студії, в яких працюють ведучі - це також приміщення телеканалів?

- Так. Допоки ми не збудували власної студії, всі наші проекти знімаються в студіях каналів. «Крим. Реалії» - у приміщенні каналу «24», «Ми разом» і «Донбас. Реалії» - в студії «Першого Ukraine». Але я не виключаю ситуації, що каналам може не сподобатися наша студія - тоді ми будемо домовлятися.

 

- Канали не нав'язують вам свого ставлення до висвітлення тем?

- Ні, поки редакційного тиску від телеканалів немає. Принаймні, ніхто не каже «це зніміть, а цього не знімайте».

 

- Наскільки дороге виробництво такого роду форматів і яким чином взагалі відбувається їх фінансування?

- На даному етапі всі проекти фінансуються «Радіо Свободою». Звичайно, якщо телеканал надає нам студію, займається освітленням, здійснює монтаж програм - це все ресурси. Але якщо говорити про підготовку контенту і роботу журналістів, на це йдуть кошти «Радіо Свобода».

 

Взагалі, телебачення в класичному розумінні - набагато дорожчий продукт, аніж інтернет-телебачення. Ми хочемо досягнути максимального результату одразу, але вже з перших випусків самі бачимо деякі недоліки. Знаємо, що якість зйомки не завжди досконала, будемо працювати над цим. Звісно, хотілося б почути фахову критику з приводу нашої роботи.

 

 

- У планах «Радіо Свобода» є подальша співпраця з телеканалами? Можливо, запуск нових проектів?

- Якщо наші програми будуть успішними, ми, звісно, будемо думати над створенням нових. Зараз у нас ще триває один тимчасовий проект, пов'язаний з активним висвітленням подій у Брюсселі до середини липня. Ми посилили нашу групу в Брюсселі, яка вже готувала телевізійні включення для каналів «24» і ICTV. Якщо телеканали знають про те, що «Радіо Свобода» має кореспондентів у різних точках Європи, то можуть залучати їх до співпраці.

 

Фото Максима Лісового

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
9851
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду