Комітетські слухання мають посіяти оптимізм в редакційних колективах (оновлено Рекомендаціями Комітету)
29 листопада 2006 року у Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації відбулися слухання на тему «Реформування державних та комунальних друкованих ЗМІ».
Місяць тому члени Комітету були розчаровані, що їм не вдалося відстояти парламентський формат цих слухань. Однак і слухання в рамках Комітету були напрочуд цікавими та продуктивними. Цікавими тому, що всі бажаючі взяти в них участь прекрасно чули одне одного в невеликій залі Українського дому, а продуктивними, бо члени Комітету одностайно ухвалили рішення, які задовольняли майже всіх учасників слухань.
Прослухавши доповідь голови парламентського Комітету Андрія Шевченка та співдоповіді заступника міністра юстиції Лідії Горбунової, голови Національної спілки журналістів України Ігоря Лубченка та секретаря громадської ради при Комітеті з питань свободи слова та інформації Тараса Шевченка, присутні приступили до їх обговорення.
Напередодні на одному з заходів довелося почути фразу, що у Верховній Раді є вже 8 законопроектів про роздержавлення друкованих ЗМІ. На слуханнях же були представлені проекти двох таких документів, підготовлені Міністерством юстиції та Національною спілкою журналістів. За словами членів Комітету, інших варіантів вони не знають.
Що ж до згаданих вище законопроектів, то вони відрізняються не лише за формулюванням назви, - у мін’юстівському йдеться про реформування, тоді як у спілчанському – про особливості роздержавлення, - але й деякими положеннями. Зокрема, про механізм надання приміщень редакціям, джерела фінансування, соціальні гарантії тощо. Варіант Національної спілки журналістів містить одну принципову статтю – про пілотний проект роздержавлення друкованих засобів масової інформації, який передбачає детальне вивчення проблем. У проекті за власним бажанням братимуть участь колективи засобів масової інформації, заснованих органами державної влади та місцевого самоврядування. Склад учасників проекту та механізм його проведення затверджується постановою уряду за поданням НСЖУ. Як стало відомо, на сьогодні є вже близько 40 бажаючих узяти участь у пілотному проекті.
Розуміючи, що процес ухвалення законів вимагає часу, Громадська рада з питань свободи слова та інформації запропонувала законопроект «Про редакційну свободу державної та комунальної преси в процесі роздержавлення», який має допомогти друкованим ЗМІ у перехідний період. Цей документ містить лише шість статей, у яких ідеться про редакційну свободу, заборону встановлення переваг щодо доступу інформації для органів влади, призначення та звільнення головних редакторів. Так, стаття про порядок розміщення інформації з ініціативи органів державної влади дає останнім право з власної ініціативи розміщувати інформації на сторінках друкованих видань, засновниками яких вони є, з оплатою бюджету і лише на підставі угоди про висвітлення діяльності.
Парламентський комітет за допомогою Громадської ради провів моніторинг і вже має інформацію про приблизну кількість державних і комунальних ЗМІ. Області, де зосереджена найбільша їх кількість – Донецька (66) та Львівська (44). 66% цих видань – районні газети. 70% приміщень перебувають у комунальній власності, 16% - орендовані.
Тарас Шевченко у своєму виступі зазначив, що роздержавлення має початись із центральних ЗМІ. На підтвердження цієї тези він навів суми, які витрачають на свої видання органи державної влади. Витрати на пресу Верховної Ради України (газета «Голос України», журнал «Віче») 2005 року становили 7,5 млн гривень, із яких більшість витрачено на утримання газети. Міністерство оборони витрачає на свої ЗМІ 7,3 млн гривень, уряд – 3,5 млн, Фонд державного майна України – 1 млн. У той самий час, низка міністерство і відомств – Міністерство юстиції, транспорту та зв’язку, внутрішніх справ, праці та соціальної політики, - не витрачає на утримання своєї преси жодної копійки. Міністерство палива та енергетики, наприклад, видає 8 центральних та 50 малотиражних видань. З усіх опитаних органів лише Конституційний суд України не надав інформації про бюджет своїх видань; Тарас Шевченко повідомив, що вже подав відповідний позов, тож тепер КС доведеться відповідати в суді.
Державний комітет телебачення і радіомовлення на слуханнях представляв заступник голови Василь Шевченко. Він озвучив позицію комітету, який провів десятки «круглих столів» та інших дискусійних заходів, щоб акумулювати думку державних і комунальних ЗМІ щодо роздержавлення. Держтелерадіо не підтримує проект Національної спілки журналістів України. Всі свої пропозиції комітет уже надіслав до Міністерства юстиції. Василь Шевченко запропонував створити робочу групу, що наглядала б за процесом роздержавлення.
Усі члени профільного парламентського комітету розповідали про свій регіональний досвід роздержавлення. Загалом, вони підтримують необхідність цього процесу, але наголошують, що слід якомога детальніше виписати норми про соціальний захист журналістів та передання у власність майна.
«У редакцій комунальних ЗМІ ще залишається страх, і не безпідставний, - зазначив народний депутат Степан Курпіль. – Район від району відрізняється. Це може бути 100-тисячний район із розвинутою промисловістю, а може бути 5-тисячний сільськогосподарський. Звичайно, в останньому ЗМІ буде дуже важко вижити в ринкових умовах. Але цим шляхом пройшла Європа, і цим шляхом має пройти Україна».
Виступи редакторів комунальних ЗМІ також свідчили про те, що відбувається перехід від тотального неприйняття до розуміння необхідності роздержавлення. Більшість із них уже готові взяти участь у пілотному проекті. Наголошували на тому, що затягувати процес роздержавлення не можна, оскільки на місцях влада намагається використати цей момент на свою користь – зокрема, створює за рахунок бюджету комерційні видання, надає їм приміщення. Багато журналістів уже втратили роботу.
Деякі з редакторів упевнені, що їхні видання виживуть у ринкових умовах. Наприклад, Владислав Кіч із прилуцької газети «Град Прилуки» запевнив, що місцеві газети були б рентабельними, якби місцева влада платила за газетну площу, на якій друкує свої офіційні та іміджеві матеріали. Про свій позитивний досвід розповів і головний редактор суспільно-політичної газети «Донбас», яка вже 15 років працює, як комерційна.
Вразив усіх виступ колишнього редактора однієї з газет Луганщини Лариси Шрамко. Вона була змушена звільнитись із посади головного редактора, оскільки не хотіла друкувати неправдиву інформацію. «Почему районные и городские газеты местной власти народ называет брехушками? Потому, что они пишут не правду, а только то, что хочет видеть власть. Последняя, кстати, финансирует 1/7 часть необходимых нужд газеты, а контролирует всю ее площадь», – сказала Лариса Шрамко.
Представники різних громадських організацій, - «IREX Про-медіа», Центр суспільних медіа, Незалежної медіа-профспілки, а також Інституту журналістики тощо, - запропонували журналістам свої послуги і допомогу. Вони закликали не боятися і сміливо йти цим шляхом. Ті, хто не встигне застрибнути в останній вагон потягу роздержавлення, за кілька років не зможуть вижити серед комерційних видань, що матимуть досвід роботи в ринкових умовах. Та вмовляти учасників слухань, що представляли регіональні ЗМІ, не було потреби.
Андрій Шевченко підбив підсумки обговорення. Рішення Комітету включило п’ять першочергових кроків, які потрібно здійснити до прийняття закону: створення робочої групи, мораторій на відчуження майна, заборона на реєстрацію нових державних та комунальних ЗМІ, зобов’язання укладання угод між владою та ЗМІ, запуск пілотного проекту (з чітким зазначенням терміну його дії). Всі присутні члени Комітету підтримали це рішення одностайно. Вирішено, що ці положення стануть основою постанови, яку запропонують прийняти Верховній Раді ще до Нового року.
За результатами слухань Комітет з питань свободи слова та інформації ухвалив Рекомендації.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
29 листопада 2006 року
(протокол № 1)
слухань у Комітеті з питань свободи слова та інформації
Верховної Ради України
„Реформування державної та комунальної преси”
Учасники слухань у Комітеті з питань свободи слова та інформації „Реформування державної та комунальної преси”, які відбулися 29 листопада 2006 року, відзначають, що внесена до порядку денного проблема потребує невідкладного й дієвого втручання Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та органів місцевого самоврядування.
Учасники слухань звертають увагу на те, що на сьогодні залишається неврегульованим або недостатньо врегульованим питання діяльності державної та комунальної преси. Відсутні чіткі і прозорі механізми призначення головних редакторів, захисту журналістів від цензури та тиску з боку засновників, які користуючись можливість впливати на фінансування своїх засобів масової інформації, втручаються в їх редакційну політику та використовують їх для власного піару та подачі однобічної, незбалансованої інформації. Вищеназвані фактори, разом із відсутністю механізмів роздержавлення, дозволяють блокувати намагання деяких ЗМІ добровільно пройти процес роздержавлення та сприяють численним зловживанням та нецільовому використанню коштів платників податків.
Виходячи з вищевикладеного,
– враховуючи критичний стан державної та комунальної преси в Україні,
– усвідомлюючи необхідність зміцнення незалежних засобів масової інформації в Україні та утвердження високих стандартів журналістики,
– визнаючи неприйнятними цензуру та тиск на пресу,
– запобігаючи нецільовому використанню грошей платників податків,
– прагнучи до добросовісної конкуренції,
ми, учасники слухань у Комітеті з питань свободи слова та інформації рекомендуємо:
- утворити робочу групу для розробки узгодженого законопроекту про реформування державної та комунальної преси від Комітету з питань свободи слова та інформації із залученням органів державної влади, експертів та громадськості;
- до встановлення законодавчого регулювання процесу роздержавлення запровадити мораторій на відчуження приміщень та іншого майна, що відноситься до основних фондів державної та комунальної преси, та на розірвання договорів оренди приміщень, в яких вони розміщуються;
- встановити заборону на реєстрацію нових державних та комунальних друкованих засобів масової інформації або входження державних органів та органів місцевого самоврядування до складу засновників існуючих видань;
- зобов’язати органи державної влади та органи місцевого самоврядування укладати договори з друкованими виданнями про висвітлення діяльності;
- ініціювати пілотний проект по роздержавленню діяльності засобів масової інформації з чітко визначеним терміном.
Голова Комітету Андрій Шевченко
