Як стало відомо «Детектор медіа», 16 серпня Печерський районний суд ухвалив рішення, за яким 70% «Студії «1+1» належать Ігорю Коломойському. Компанія Central European Media Enterprises, чиєю часткою власності «1+1» розпоряджався Олександр Роднянський, заявила про свій намір оскаржити це рішення.

Претензії Коломойського базувались на угоді купівлі-продажу, начебто укладеній ним і Олександром Роднянським 21 червня 2006 року. Позов Коломойського був поданий до Печерського суду 14 жовтня 2005 року, перше засідання відбулось 2 грудня 2006 року, а сам позивач уперше з’явився у залі суду лише 1 серпня. У справі відбулось кількадесят судових засідань. 18 липня 2006 року Шевченківський районний суд міста Києва, розглядаючи позов компанії «Інтер-Медіа» до Роднянського,  визнав угоду такою, що не існувала, і підтвердив переважне право «Інтер-Медіа» (дочірньої компанії СМЕ) на купівлю частки Роднянського. Представник Коломойського у Печерському суді В’ячеслав Карташов назвав це рішення «Міжсобойчиком представників Роднянського та «Інтер-Медіа», покликаним створити ілюзію вирішення спору між Коломойським і  Роднянським для впливу на Печерський суд».

Також, як повідомляла «Детектор медіа», в останні дні стався «викид» компромату проти Олександра Роднянського, що, очевидно, мав на меті поставити під сумнів його ділову репутацію. У своєму офіційному коментарі прес-служба «1+1» висловила сумніви щодо причетності Ігоря Коломойського до поширення «чорного піару», але й виключати такої можливості не можна.

«Детектор медіа» звернулась по коментарі до представників обох сторін.

В’ячеслав Карташов, представник Ігоря Коломийського в Печерському суді:

- Судом було оголошено тільки регулятивну частину рішення. Позивні вимоги задоволені у повному обсязі. Суд визнав право власності Ігоря Коломийського на 70% статутного капіталу ТОВ „ТРК Студія „1+1”. Рішення ще не вступило в силу, є термін для апеляційного оскарження. Повний текст рішення буде видано через 5 днів.

- Ви прогнозуєте такий самий довгий процес апеляції?

- З урахуванням того, що в суді першої інстанції відбулося близько 60-ти судових засідань, можна передбачати, що в наступних інстанціях процес буде настільки ж тривалим.

- Ви чекали саме такого рішення суду?

- Зрозуміло, що ми чекали саме такого рішення. Але з врахуванням складності процесу, якщо чесно, ми вже й не вірили що в найближчому майбутньому підійдемо до того, що суд розгляне справу по суті. Оскільки наші опоненти робили все для того, щоб затягти процес.

Олег Конопольський, представник Олександра Роднянського в Печерському суді:

- Якими будуть ваші подальші дії?

- Подання апеляційної скарги. Сьогодні ми можемо тільки здогадуватися, яким чином  обґрунтоване рішення суду, оскільки оголошені тільки вступна та регулятивна його частини, важко взагалі сказати, на що послався суд і чому він прийшов до таких висновків.

Хоча, на нашу думку, цей позов, виходячи і з формально юридичних підстав, і з самих обставин справи не підлягав задоволенню однозначно. Самі доводи позивачів, на мою думку, були суперечливими, протягом розгляду справи вони змінювалися. Якщо ви пам’ятаєте, спочатку інша сторона посилалася на те, що начебто була письмова угода 10 червня 2005 р. Потім вони чітко заявили, що лист від 10 червня немає жодного правового значення, і послалися на те, що була усна угода 21 червня 2005 року. Підтвердили наявність цієї угоди свідки Новиков і Коломойський. Роднянський заперечує те, що така угода була укладена 21 червня 2005 року. На жаль, ми просили залучити свідків, які були присутні під час зустрічі з Коломойським. Суд нам відмовив у допиті цих свідків. Тобто фактично допитані щодо зустрічі 21.06. 2005 року  були тільки Новиков, Коломийський і Борис Фуксман.  

Ймовірно, що паралельно з апеляційним оскарженням у цій справі,  почнеться й  інший процес. Як стало відомо „ТК”, дружина Олександра Роднянського подала позов в Печерський районний суд щодо визнання права спільної власності на частку свого чоловіка у статутному фонді «Студії «1+1».

Один із найбільш рейтингових та комерційно успішних українських каналів, якому нещодавно було продовжено на 10 років ліцензію на мовлення, залишається ласим шматочком, яким жоден із претендентів не поступиться просто так. За нашою інформацією, Олександр Роднянський готовий перейти до публічної боротьби із залученням медіа. Йому вже не раз доводилось обороняти «1+1» у такий спосіб, зокрема, у конфліктах із Олександром Омельченком та Вадимом Рабиновичем. Оперативна поява офіційної заяви СМЕ також свідчить про те, що Роднянський був готовий до такого результату. Залишається сподіватись, що до активної участі в конфлікті не буде залучений редакційний колектив «Студії «1+1». Такі випадки, на жаль, також були в історії українського телебачення.

Прес-служба каналу "1+1" розповсюдила повідомлення з приводу сьогоднішнього рішення Печерського районного суду м. Києва. наводимо його повністю:

16 серпня 2006 року Печерський районний суд міста Києва задовольнив позов Ігоря Коломойського до Олександра Роднянського про визнання права власності на частку у статутному фонді телекомпанії „Студія 1+1”.

Рішення мотивоване тим, що, за твердженнями І.Коломойського, в червні 2005 року між ним та О.Роднянським було укладено усну угоду купівлі-продажу частки у статутному фонді „Студії 1+1” у розмірі 7 000 гривень (що становить 70 відсотків статутного фонду), за ціною 70 мільйонів доларів США. Утім, жодних письмових свідчень чи договорів, які підтвердили б це, під час процесу не було надано.

Незважаючи на те, що під час судових засідань адвокатами О.Роднянського зазначені твердження були цілковито спростовані достовірними доказами, суд визнав за І.Коломойським право власності на 70 відсотків статутного фонду телекомпанії.

 Коментує Борис Фуксман:

«Це рішення є безпрецедентним за своїм цинізмом і відсутністю, на мій погляд, об’єктивного судового розгляду. Воно негативно позначиться на іміджі Української держави. Таке рішення шкодить інвестиційному клімату України і гальмуватиме її прагнення стати членом Європейської співдружності. Якщо шляхом судових маніпуляцій, даванням завідомо неправдивих свідчень відбирається у законних власників їх власність, то це може свідчити лише  про правове свавілля в державі».

Водночас вердикт Печерського суду - це всього лише рішення в першій судовій інстанції, яке не тягне за собою жодних юридичних наслідків, оскільки воно буде оскаржене в Апеляційному суді  адвокатами О.Роднянського і телекомпанії «Студія 1+1», а також іншими засновниками  «Студії 1+1» - Борисом Фуксманом та СМЕ.

Вважаємо, що  судове рішення було ухвалене суддею А. Горяйновим з грубими порушеннями норм матеріального та процесуального права. В результаті цього рішення  один з кращих вітчизняних телеканалів став жертвою спільної тактики ділового і політичного рекету, що був  характерним для першого етапу розвитку капіталізму і сьогодні, на жаль, відроджується в українській дійсності. 

Коментує Олександр Роднянський:
«Я вбачаю в цій справі наявність політичних мотивів. Інакше важко пояснити  таке активне мусування  в  пресі упродовж  усього судового процесу різних  чуток, які пов’язували можливу зміну власника з нібито підготовкою продажу телеканалу тим чи іншим політичним силам – БЮТу, Партії регіонів, а також деяким високопоставленим співробітникам Секретаріату Президента.

У будь-якому випадку не хотілося б повторення вже пережитого в недавньому минулому телеканалом „1+1” важкого періоду політичного тиску. Не можна знову допустити перетворення телеканалу з об’єктивного засобу масової інформації, яким він сьогодні, безперечно, є, в інструмент політичного впливу».