Олександр Курдінович став головою Держкомтелерадіо у червні 2011 року, замінивши на цій посаді Юрія Плаксюка. Представник молодого покоління команди Януковича в Держкомтелерадіо з 2006 року, до цього він працював у Міністерстві економіки й Адміністрації президента Кучми.

Економіст за освітою, Олександр Курдінович оптимістично заявляє, що суспільне мовлення можна створити протягом року. Саме прагнення Януковича створити суспільне мовлення, а також захист професійної діяльності журналістів і ухвалення закону «Про доступ до публічної інформації» Курдінович вважає досягненнями президента в інформаційній політиці. Натомість усі прорахунки в цій сфері, на думку голови Держкомтелерадіо, на совісті виконавців, які «не завжди встигають якісно та ефективно виконати доручення глави держави».

У найближчому майбутньому Курдінович планує змінити механізм держзамовлення, реанімувати державне радіомовлення, перевівши його на середні хвилі, створити уніфіковану сітку мовлення для ОДТРК, оприлюднювати кошториси видань з «Української книги», провести тендер на закупівлю сет-топ-боксів бюджетним коштом.

Суспільне мовлення і роздержавлення ЗМІ

- Пане Олександре, наближаються чергові парламентські вибори. Влада знову спробує використати державний медіаресурс, особливо телевізійний. Чому, на вашу думку, так і не створено суспільного мовлення, адже були гучні заяви президента?

- Позиція президента не змінилася. Він як і раніше вимагає у стислі строки розробити законопроект про СМ. Проблема в тому, що коли робоча група і фахівці Кабінету Міністрів безпосередньо перейшли до опрацювання конкретних деталей створення, існування і практичної роботи суспільного мовлення, виникло значно більше питань, ніж думали на початку.

Я цією темою займаюся вже близько п'яти років. Головне проблемне питання, яке на сьогодні, я вважаю, в принципі вирішено, - це організаційно-правовий статус суспільного мовника. Бо одна справа створити відповідно до чинного законодавства юридичну особу, а інша - вирішити, як реєструвати і затверджувати статут. І найголовніше - прописати відносини з державою, з органами влади, Кабінетом Міністрів, який принаймні в перші роки забезпечуватиме фінансування цієї компанії.

Сьогодні законопроект на 99% уже готовий, юристи Адміністрації президента відшліфовують ще деякі юридичні нюанси. Його можна буде практично почати реалізувати відразу після прийняття, без жодних додаткових рішень Кабінету Міністрів або Держкомтелерадіо тощо. Це буде закон прямої дії з чітко встановленими термінами. Протягом року, я думаю, можна буде зробити цю реформу.

- Ви вважаєте, що суспільне мовлення має бути створено на основі НТКУ, НРКУ і обласних ТРК, чи з нуля?

- Якщо ми справді хочемо створити суспільне мовлення, то в нас на сьогодні, на жаль, немає іншого виходу, як створювати його на базі НТКУ, НРКУ й телеканалу «Культура». Тому що ці телеканали організаційно, фінансово і технічно найбільш підготовлені до швидких перетворень. Вони перебувають у вертикальній структурі державного управління, і нам найпростіше буде зробити там зазначені організаційні зміни. Що стосується регіональних мовників, то не треба забувати, що є зацікавленість місцевої влади, голів обласних державних адміністрацій, від волі яких, безумовно, залежить їхня доля. Тому там процес буде набагато складнішим.

- Це вже буде на другому етапі?

- Це, безумовно, буде другий етап. Нам важливо створити принаймні основу. Приміром, уперше відбуватиметься обрання членів наглядової ради. Якщо чесно, на сьогодні я собі погано уявляю цей процес, особливо його організацію. На мою думку, він мусить бути якнайбільш публічним, прозорим, доступним для громадськості, оскільки громадські організації братимуть безпосередню участь у цьому процесі і визначатимуть своїх представників до членів наглядової ради. Тому формування наглядової ради покаже подальшу долю СМ, динаміку цих перетворень.

- Законопроект про суспільне мовлення розробляв Держкомтелерадіо. Від кого ви отримали таке доручення? Чи спиралися ви під час розробки на ухвалену Гуманітарною радою концепцію? І якщо так, то чому не враховано частину її положень, які би сприяли незалежності?

- Спочатку ми отримали концепцію, підготовлену Громадською гуманітарною радою при президенті України, на основі якої й було підготовлено законопроект. Ми спробували привести його у відповідність до чинного законодавства. Коли цей законопроект потрапив до структур Кабінету Міністрів, безумовно, були визначальними позиції Мінфіну, Мінекономіки і Мін'юсту стосовно приведення положень у відповідність до чинного законодавства. Бо коли йдеться про створення такої величезної структури - системи СМ, треба прописати всі юридичні нюанси, які б дозволили ефективно функціонувати. Бо якщо щось не буде прописано в законі, потім на практиці не зможуть реалізувати головного.

На мою думку, законопроект, який було погоджено і схвалено Кабінетом Міністрів, найбільш відповідає чинному законодавству. Більше того, він також відповідає концепції створення СМ, схваленій Громадською гуманітарною радою при президенті. Єдине, чого там не було, - це створення народного медіауніверситету. На нашу думку, це не може бути принциповим питанням, на підставі якого треба критикувати зазначений законопроект.

- Тобто на 99% готовий саме урядовий законопроект, який готували ви на основі концепції гуманітарної ради?

- Принаймні той варіант, що я бачив (сподіваюся, він останній) - так. До нього було додано зауваження і пропозиції експерта Ради Європи Ів Саломон. Я хочу подякувати, користуючись нагодою, Раді Європи за надану допомогу. Було враховано практично всі її зауваження, за винятком тих, які прямо суперечили чинному законодавству. З іншого боку, пані Саломон пообіцяла, що після прийняття цього законопроекту в першому читанні Рада Європи надасть уже в письмовому вигляді конкретні зауваження і пропозиції по конкретних статтях цього законопроекту.

На мою думку, останній варіант, який погоджено на 99%, який повністю відповідає і концепції, схваленій президентом, і юридичним пропозиціям Кабінету Міністрів, добре збалансований і високого ступеню готовності.

- У цьому законопроекті телеканал суспільного мовлення є юридичною особою публічного права?

- Так.

- А статут буде затверджуватися наглядовою радою чи Кабміном?

- Не може наглядова рада затверджувати статут - це суперечить законодавству. Статут має затверджувати Кабінет Міністрів за поданням наглядової ради. З іншого боку, він усе одно буде реєструватися в органах реєстрації, як це завжди робиться для всіх юридичних осіб.

- І майно залишається в оперативному управлінні?

- В оперативному управлінні. Немає іншої форми.

- І не можна віддати у користування і зробити за аналогією з Академією наук?

- Юристи вважають, що на сьогодні це неможливо зробити. Насправді проблема у збереженні та ефективному використанні майна. Є сьогодні майно Національної телекомпанії, Національної радіокомпанії і телеканалу «Культура». Його треба передати суспільному мовникові. По-перше, треба провести інвентаризацію всього майна, по-друге, визначити, що передавати, а що списати. Так ось, треба, щоб у процесі цієї передачі ми нічого «не загубили».

Мова про величезний комплекс на вул. Мельникова, 42. Ви уявляєте собі, скільки там тисяч квадратних метрів? Величезна кількість приміщень, майна, яке перебуває в оренді, обладнання, техніка, це все потребує не тільки утримання, а й збереження. Все це майно буде передано відповідно до акту прийому-передачі новоутвореному зареєстрованому підприємству. А який буде статус придбаного в майбутньому за бюджетні кошти майна?

Наступне питання - земля, яка ще, на жаль, остаточно не оформлена. Є попереднє рішення Київради, але ще має бути остаточне. Є проблеми і з визначенням цієї земельної ділянки.

- Можливо, згодом, через кілька років, майно і землю все ж таки передадуть у постійне користування суспільному мовнику?

- У нас була така ідея. Власне, ми пропонували Кабінету Міністрів, що він утворює, організовує, передає, контролює цільове та ефективне використання бюджетних коштів, поки є бюджетне фінансування. А потім усе це передає, по аналогії з Академією наук, вже у постійне користування суспільному мовнику. Але тоді має бути припинено пряме бюджетне фінансування. І суспільний мовник повинен розуміти, що тоді він несе відповідальність за ефективне використання майна, за отримання стабільного доходу, який дозволить існувати і виробляти якісний продукт. І, безумовно, за забезпечення глядачів якісним продуктом.

- Ви залишили в цьому законопроекті держзамовлення і рекламу?

- Держзамовлення є. Комерційну рекламу заборонено. Хоча, як на мене, до появи іншого, альтернативного бюджетному, джерела фінансування її треба було залишити.

- Повністю?

- Так. Немає, на жаль, інших джерел фінансування. Я думаю, 2012 рік покаже можливий обсяг реклами і додаткового фінансування з рекламного ринку, який можна буде отримати в майбутньому від реклами. Брати на основу 2011 рік недоречно, ми очікуємо значного збільшення рекламних надходжень у 2012 році.

- Щодо робочої групи Громадської гуманітарної ради. У робочу групу не увійшли представники громадських організацій, які займаються питанням суспільного мовлення з 2005 року, хоча вони хотіли долучитися до створення законопроекту. Чому?

- Це питання краще поставити голові робочої групи, до якої я, до речі, не входжу. Можна створити найкращу концепцію, але ж є органи виконавчої влади, яким на практиці це все реалізовувати. Я вважаю, що є дуже хороші юристи в тому ж Мін'юсті, Держкомтелерадіо, які могли також долучитися до робочої групи. Вони своє величезне бажання зробити швидше, вище, сильніше адаптували б до вимог чинного законодавства. Бо є чудові ідеї і пропозиції, яким має бути суспільне мовлення. Але коли починається їх адаптація під чинне законодавство, всі вони, на жаль, розсипаються. Думаю, в робочій групі не було такого суб'єкту, який би це все пояснював, надавав консультації щодо нинішніх реалій, які є в державі. Ми розуміємо, що нам реалізовувати цей законопроект, тому після прийняття його в першому читанні зробимо план заходів створення СМ, який буде затверджено урядом. У плані пропишемо всі терміни, наприклад, термін інвентаризації - три місяці, робота з профспілками, попередження колективу - три місяці. І головне, це все треба чітко виконувати, щоби потім не було судових позовів.

- Дехто з експертів зазначає, що гальмування створення СМ відбувається ще й через те, що Держкомтелерадіо не хоче втрачати контролю над НТКУ і НРКУ. Що ви з цього приводу скажете?

- Жодних намагань залишити під контролем цю систему у представників чинної влади не було. Особливо стосовно редакційної політики. Прописані робочою групою положення законопроекту про незалежність редполітики ніхто навіть на рівні Кабінету Міністрів не намагався правити, ми туди не втручалися. Єдині правки, внесені урядом, стосуються взаємин держави з державним майном і особливостей держфінансування. Знайдено, на мою думку, єдиний можливий механізм передачі та управління майном суспільного мовника.

- Що ви скажете про законопроект про СМ Андрія Шевченка?

- Він насправді досить непоганий. У ньому зібрано всі напрацювання попередніх років. На жаль, він не є законом прямої дії, не враховує особливостей функціонування системи суспільного мовлення після створення. Він потребуватиме подальших управлінських рішень.

Тому я вважаю президентський законопроект всеохопним. Він, до речі, враховує речі, прописані у законопроекті Андрія Шевченка. Ці проекти не суперечать один одному.

- Коли, за вашими прогнозами, буде роздержавлено друковані ЗМІ? І як ви ставитеся до ідеї примусового роздержавлення?

- Нам важливо сьогодні прописати в законопроекті, який теж досить високого ступеню готовності, всі ці особливості роздержавлення. За пропозицією громадської ради при Держкомтелерадіо було внесено кінцевий термін цієї роботи - сім років. Фактично протягом семи років пропонується повністю завершити роздержавлення друкованих комунальних засобів масової інформації.

Цей процес є добровільним. Він відбуватиметься за рішенням, власне, редакцій, трудових колективів, які повинні ставити це питання перед своїми засновниками, котрі прийматимуть рішення. З іншого боку, не треба забувати про наявний стан справ, про те, що переважна більшість із них напряму залежить від обсягів бюджетного фінансування. Під час цих перетворень, ми передбачаємо, буде втрачено не менше 30% комунальних друкованих ЗМІ.

Законом надано певні гарантії роботи цих ЗМІ, це стосується цільового використання майна, приміщень тощо. Думаю, перший рік роботи покаже, хто виживе, а хто ні.

Після того, як законопроект буде схвалено Кабміном, його зареєструють у парламенті.

- Як ви ставитеся до ліквідації соціальних пільг для журналістів державних ЗМІ, зокрема до того, що їх прирівняно до держслужбовців у нарахуванні пенсій тощо?

- Журналісти, які працюють не в державних і комунальних ЗМІ, вважають, що це нормально, бо інакше це несправедливо. Я усвідомлюю, що зарплати у журналістів державних і комунальних ЗМІ вкрай низькі. Вони в середньому втричі менші, ніж у комерційних медіа. Звісно, за першої ж можливості люди змінюють роботу, переходять у комерційні структури. Є колосальна проблема щодо обмеження тарифної сітки та окладів, від яких уже йдуть певні нарахування. Звісно, скасування пільг у нарахуванні пенсій буде певним ударом по журналістах державних і комунальних ЗМІ. Особливо по тих, кому залишилося не так багато до пенсії. Безумовно, тут може бути проблема зі сприйняттям таких новацій. Мотивація, яку надають зазначені пільги, стримує цих людей і дозволяє їм залишатися працювати на державних і комунальних ЗМІ.

З іншого боку, ми думаємо звернутися до Міністерства соціальної політики з пропозицією зробити тарифну сітку для державних ЗМІ гнучкішою, щоб журналісти мали змогу заробляти кошти власними силами. Як вихід із цієї ситуації - укладання окремих трудових угод та робота за контрактом під певні проекти. Але загалом, я вважаю, тільки після скасування пільг медіаринок стане чесним, конкурентним середовищем.

- На каналі суспільного мовлення збережуться ці пільги?

- Я думаю, що ні, це було б неправильно.

Доступ до публічної інформації

- Які ще законопроекти розробляв Держкомтелерадіо 2011 року?

- Головною темою всієї законопроектної роботи була підготовка законопроектів щодо доступу до публічної інформації. Це наше головне й наразі найскладніше завдання. У першу чергу мова про внесення змін до низки законодавчих актів стосовно приведення їх у відповідність до закону «Про доступ до публічної інформації», а це більш ніж 50 документів.

Ми підготували один проект щодо внесення змін до чинного законодавства стосовно службової конфіденційної інформації, його вже зареєстровано у Верховній Раді. І другий досить об'ємний законопроект - це внесення змін до більш ніж 50 законів України. Це один документ, у якому зведено всі зміни. Над ним ми працюємо разом із громадськими організаціями. Цей закон мало бути ухвалено ще в червні - липні 2011 року, але Кабмін його поки що ще не розглядав, тому що було дуже багато неузгодженостей між позицією міністерств, відомств та громадськістю. Зараз їх значно менше.

Взагалі, принципи роботи нашого комітету я вважаю досить демократичними. Усі законопроекти, які ми готуємо, як правило, ініціюються громадськістю. Громадськість готує перший варіант подібних змін, безумовно, з необхідним обґрунтуванням. Таким чином, ми фактично є лобістами інтересів усієї медійної індустрії України. Я вважаю, що це правильно. Ми не є регулятором, як Нацрада з питань телебачення і радіомовлення. Ми допомагаємо Нацраді, бо саме через нас вона заявляє свої законодавчі ініціативи.

- Тобто ви задоволені роботою громадської ради при Держкомтелерадіо?

- Я дуже задоволений. Ба більше, в нас ще ведеться окрема робота з громадськими організаціями. Є дуже багато проектів технічної допомоги, які надаються ГО. Ми дуже плідно й тісно працюємо з офісом Ради Європи в Україні. Завдяки їм було підготовлено рекомендації органам влади щодо застосування положень закону «Про доступ до публічної інформації».

- Чи виправдав ваші сподівання закон «Про доступ до публічної інформації»?

- Повинна відбутися кардинальна зміна підходів усієї державної бюрократії до спілкування з громадськістю. За рахунок цього закону може відбутися серйозне наближення влади до людей, суспільства. Я вважаю, що це дуже важливий крок на шляху до громадянського суспільства.

Думаю, закон виправдав навіть неочікувані сподівання. Мені важко оцінювати кожен запит будь-якого журналіста або громадянина, бо їх уже нараховується близько 10 тисяч до системи органів влади. Ефективність надання відповідей, за нашими розрахунками, - приблизно 70-80%. Це дуже абстрактні розрахунки, бо статистики немає, вона буде вестися після того, як запрацює система обліку публічної інформації, буде організовано доступ на відповідні сайти, відбуватиметься оприлюднення, як це передбачено законом, усіх прийнятих рішень. Ефективність, як на мене, навіть неочікувана.

Звісно, є такі запити, на які органам державної влади важко з об'єктивних та суб'єктивних причин відповісти. Ми, якщо не помиляюся, отримали вже близько 200 скарг на дії органів влади щодо ненадання або несвоєчасного надання інформації відповідно до цього закону. На сьогодні в нас уже інша проблема: як реагувати на ці скарги. Наразі ми реагуємо наданням як органам влади, так і громадянам роз'яснень і рекомендацій. Є дуже багато запитів, які неможливо задовольнити за 5 днів.

- На кого скаржаться?

- Скаржаться на органи влади, безумовно, більше на органи місцевого самоврядування. У нас уже були ініціативи органів місцевого самоврядування стосовно внесення змін до закону «Про доступ до публічної інформації» щодо перегляду окремих положень і надання їм певних преференцій стосовно ненадання тієї чи іншої інформації. Переважно це стосується місцевих бюджетів.

«Українська книга»

- Чи виконає Держкомтелерадіо в 2011 році програму «Українська книга»?

- Так, виконає. Ми сподіваємося, що всі 20 мільйонів буде реалізовано. Головне - щоб Державне казначейство вчасно перерахувало гроші до кінця року.

Розповім про новації. Змінено принципи формування програми. 2011-го програма «Українська книга» складалася на основі торішньої програми, оскільки ту не було реалізовано. Відповідно, я не можу назвати програму 2011 року ідеальною або такою, якою мені як керівникові (та, мабуть, і суспільству) хотілося б її бачити.

З іншого боку, нам вдалося уникнути таких колоритних речей, як книжки державних діячів, або видання вартістю більше 2-3 мільйонів гривень. Нам вдалося витримати цей тиск і фактично виконати програми в повному обсязі.

Нам важливо, щоби програма мала вплив на ситуацію на книжковому ринку, особливо стосовно творів. Ми розуміємо, що за тиражами вона не зможе вплинути на кількість книжкової продукції на ринку. В бюджеті 2012 року закладено 40 мільйонів гривень. Ми хочемо, щоб ці кошти пішли в першу чергу на задоволення читацького попиту, який фактично стане джерелом формування програми. Читацький попит збиратиметься й узагальнюватиметься в Парламентській бібліотеці України.

Крім того, наступного року важливим фактором буде вимога до видавців, які беруть участь у програмі, фінансувати власним коштом таку ж кількість книжкової продукції, яку фінансує держава.

- Тобто 50 на 50?

- Так. Я вам скажу, що мені не надходило жодних претензій, скарг чи заперечень цієї ідеї. Таким чином, використавши 40 мільйонів гривень, ми наповнюємо книжковий ринок фактично на 80. Ефективність витрачання кожної бюджетної гривні підвищується вдвічі тільки за рахунок такої новації.

Видавництва почнуть думати, що видавати. Видаватимуть вони лише те, що матиме комерційний успіх, а буде він лише в тих книжок, які користуються попитом. Фактично маркетинг видавничої сфери стає маркетингом державної підтримки. Ми не будемо видавати книжок, які нікому не цікаві. Видавництво просто не буде нам їх пропонувати. Не буде воно собі у збиток друкувати щось таке, що не продається. А ми не зацікавлені видавати таке, що не читається.

Зазначений порядок наразі опрацьовує уряд, на початку 2012 року, сподіваюся, буде прийнято відповідний проект постанови. Такий порядок схвалено на засіданні міжвідомчої робочої групи з питань книговидання та книгорозповсюдження і підтримано видавцями. Також посилюється механізм звітності видавництв.

Передбачено ще одну важливу новацію - публікація кошторисів на кожну книжку. Ми їх будемо оприлюднювати на сайті. Я вже звернувся до всіх видавців, щоб вони при формуванні власних кошторисів на випуск книжкової продукції були готові до його повного оприлюднення. Щоби громадськість дізнавалася про вартість тієї чи іншої книжки не з сайту «Наші гроші», а з сайту Держкомтелерадіо. Мені важливо, щоби громадськість або конкуренти цих видавництв звертали увагу комітету на ціни. Я впевнений: таким чином ми досягнемо суттєвої економії, зможемо значно більше надрукувати, ніж це робилося зазвичай. Тут повинна працювати звичайна ринкова конкуренція, в тому числі й стосовно доступу до інформації про вартість.

Якщо якась типографія побачить, що хтось друкує значно дорожче за них, безумовно, з радістю запропонує власні послуги. Таким чином, видавці зможуть оцінити ринок послуг друку, авторські гонорари тощо. Тому що один автор може зробити цю роботу, наприклад, за 10 тисяч гривень, а інший скаже: «А я зроблю й за п'ять і значно краще». Один може передати 100% авторських прав, а інший ні. Фактично, за допомогою публічності ми досягнемо, по-перше, прозорості, а по-друге - конкурентності в підготовці програми «Українська книга».

Цифра і кодований доступ

- Коли буде підписано угоди між державними мовниками та «Зеонбудом»? Чому їх досі не підписано? Чому для державних компаній такі поступки, адже приватні вже з вересня отримують рахунки за послуги «Зеонбуду»?

- Угоди між ОДТРК і «Зеонбудом» буде підписано тільки після того, як ми матимемо передбачений обсяг бюджетних асигнувань на ці цілі. Цього року в нас фізично немає коштів на оплату послуг «Зеонбуду», їх не передбачили в бюджеті. Я хочу, щоб усі з розумінням поставилися до особливих умов для державних мовників. Я вважаю це своєю заслугою і заслугою всього державного телерадіомовлення, що вперше в історії українського телебачення державним мовникам було дано певну преференцію. Це переговорний процес. Щойно буде досягнуто якихось домовленостей, про них безумовно, всі дізнаються, ми відразу цю інформацію оприлюднимо.

Спочатку має бути прийнято постанову Кабінету Міністрів про порядок використання у 2012 році коштів на виробництво і трансляцію програм для державних потреб. Тільки після цього ми будемо оголошувати тендери на замовлення цих послуг і, відповідно, укладати угоди. Очевидно, що це буде закупівля в одного виконавця - «Зеонбуду», тим паче, що в ліцензіях Нацради вже прописано цього виконавця. Але ми повинні дотримуватися процедури, і ми її дотримаємося.

До речі, ми ще у вересні, після одержання ліцензій, поставили ОДТРК дуже жорсткі вимоги стосовно технічної і творчої готовності до мовлення в цифрі. Бо ми розуміємо: в цифрі глядачам будуть помітніші всі недоліки. Ми поставили серйозне завдання зробити якісний стрибок у вдосконаленні державного мовлення.

- Чи будуть державні компанії після підписання угоди оплачувати поширення сигналу і за попередні місяці?

- ОДТРК будуть оплачувати з 1 січня 2012 року, не раніше. У нас обсяг фінансування розрахований з 1 січня по 31 грудня.

- Чому Держкомтелерадіо вирішив рекомендувати провайдеру цифрових мультиплексів «Зеонбуду» встановити систему умовного доступу та закодувати сигнал? Аргументи про те, що в такий спосіб ринок убезпечиться від піратства, абсурдні, адже саме кодування сигналу породжує піратські спроби його зламати.

- Система умовного доступу до контенту має кілька причин. Перша - це убезпечення від піратської продукції. Мова не про контент, не про сигнал, а про сет-топ-бокси, які повинні відповідати всім вимогам як провайдера, так і глядача. На ринку повинні бути такі сет-топ-бокси, які не вийдуть із ладу за місяць (а чинна статистика свідчить, що більше 20% виходять з ладу протягом місяця, і більшість із них не сертифіковані в Україні). Я вже не кажу про обсяги контрабанди сет-топ-боксів, супутникових антен і засобів прийому. Ми не можемо такого допустити.

Не йдеться про якісь картки доступу чи ще щось. Сьогодні в нас буде тільки один сигнал, який ітиме від передавача до телевізора. І тільки цей сигнал можна буде зафіксувати на власному приймачі. Але ми будемо впевнені, що приймач приймає цей сигнал, а найголовніше - знатимемо, що людина забезпечена сет-топ-боксом.

Під час підключення сет-топ-боксу з умовним доступом відбуватиметься його активація. Таким чином, нам вдасться зібрати статистику підключених сет-топ-боксів в Україні для того, щоби потім приймати рішення про вимкнення аналогового мовлення.

Ба більше, система умовного доступу - це можливість у майбутньому надавати додаткові послуги глядачам. Це нормальна система, яка працює в усіх країнах.

Між іншим, я категоричний противник відсутності кодування супутникових каналів, які сьогодні можна приймати в Україні. Бо це порушення законів про захист авторських прав, про рекламу тощо. Не може ринок так далі працювати. Кого ми обманюємо, встановлюючи кодування BISS, яке легко зламати?

- На думку експертів, залежно від того, яку систему умовного доступу буде обрано - більш поширену чи менш поширену - це рішення може призвести до звуження кола виробників сет-топ-боксів аж до монополізації. Яку саме систему умовного доступу рекомендовано «Зеонбуду» і чому саме її?

- Я не знаю, не цікавився. Але я впевнений, що це буде одна з найвідоміших у світі компаній, яка надає послуги кодування. Наскільки я знаю, рішення з цього приводу або вже прийнято, або буде прийнято найближчим часом.

Сет-топ-бокси для населення

- Коли буде проведено тендер на бюджетні 350 млн грн на закупівлю сет-топ-боксів? За якою процедурою все відбуватиметься - тендера чи закупівлі в одного учасника?

- Тендер плануємо провести не пізніше лютого 2012 року. Для цього потрібно ще прийняти постанову уряду, яка затвердить порядок забезпечення малозабезпечених категорій громадян засобами приймання сигналів цифрового мовлення. Це буде відкритий тендер, будемо запрошувати всіх представників ЗМІ, вести відеозапис засідання тендерного комітету. Якщо в когось буде бажання, навіть пряму трансляцію допоможемо організувати. Ми запросимо на нього всіх охочих, у тому числі з усіх контролюючих структур, щоб усі могли оцінити разом із нами пропозиції можливих учасників.

- Які виробники і постачальники, на вашу думку, гідні перемогти у тендері?

- Я не хочу зараз озвучувати назв підприємств. Це буде неправильно.

- Чому саме 350 млн грн? Скільки сет-топ-боксів буде придбано на цю суму і як саме ви визначили цю кількість? Як буде визначено родини, яким дістануться пристрої? Хто саме і яким чином буде розповсюджувати ці соціальні сет-топ-бокси?

- Поки що є лише проект постанови Кабінету Міністрів, підготовлений Держкомтелерадіо, про порядок забезпечення малозабезпечених категорій громадян засобами приймання сигналів цифрового мовлення. У цьому документі буде визначено категорії малозабезпечених і порядок надання їм сет-топ-боксів.

Які категорії ми пропонуємо? Це, в першу чергу особи, які отримують субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг протягом опалювального періоду 2011-2012 років. По-друге, це малозабезпечені сім'ї, які отримують або отримували впродовж останніх 12 місяців державну допомогу з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї згідно з законом про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.

За нашими прогнозними розрахунками, кількість сімей, які безкоштовно отримають сет-топ-бокси, становитиме 1-1,2 млн (в остаточних розрахунках ми будемо спиратися на зведену статистику Мінсоцполітики за підсумками 2011 року). Ми сподіваємося, що за рахунок 350 млн грн ми зможемо забезпечити 700-800 тис. сімей уже до липня 2012 року, виходячи з фізичних можливостей поставок в Україну (а ще треба розвести по всій країні, роздати, пояснити, підключити і т. д.).

- А решта сімей коли отримають?

- Якщо закон про державний бюджет переглядатиметься, ми будемо просити Кабінет Міністрів виділити фінансування для завершення цієї роботи у 2012 році. Якщо ні, ми завершимо в 2013 році, передбачивши заздалегідь необхідну суму в бюджеті.

ОДТРК

- Кілька ваших попередників намагалися об'єднати ОДТРК в одну мережу. Ви прихильником цієї ідеї?

- Ми називаємо це не мережею, а уніфікованою сіткою мовлення. Насправді мої попередники намагалися абсолютно щиро виробляти контент, який би відповідав критеріям суспільного мовлення. Нині ми переходимо на цифровий формат, кожна обласна державна телерадіокомпанія має 24 години мовлення. Тому ми маємо змогу формувати уніфіковану сітку. Її блоки формуватимуться за рахунок місцевого контенту, тобто це власне виробництво кожної ОДТРК, та централізованого контенту, який ми зможемо розповсюджувати з Києва. Зі столиці ми розповсюджуватимемо найкращий контент окремих телекомпаній. Відповідно у певні проміжки часу в нас буде наскрізна сітка, де в один і той самий час ітимуть однакові програми по всій мережі. Мабуть, ми зможемо таким чином втілити в життя ідею моїх попередників.

- Чи будуть новини в уніфікованій сітці?

- Будуть місцеві новини.

- А «Час країни» на КДР ТРК?

- «Час країни» - це була спроба транслювати новини, аналітику на всю країну. На жаль, не всі ОДТРК фізично могли це робити. До того ж у нас було багато суперечок щодо якості новин. Поки що програма ще виходить, але з 1 січня в нас повністю йде переформатування сітки. Що стосується новин, то ми залишаємо місцеві, а з Києва, як на мене, і так достатньо новин на загальнонаціональних каналах.

Ми відбираємо не тільки програми, але й формати. Плануємо зробити спеціалізацію, щоби кожна ОДТРК знайшла власну нішу, в якій вона найкраща. Наприклад, Кіровоградська ОДТРК вироблятиме цікаву програму про українські театри з ведучим Володимиром Горянським. Вони об'їдуть усі театри всієї країни, розкажуть про кожен, і відповідно представлять театральне мистецтво, яке сьогодні є в нашій країні. Це буде колосальний, величезний проект, який розпочнеться вже у новому році.

Крім того, будуть програми дитячого мовлення, які найкраще в нас виробляють Полтавська та Вінницька ОДТРК. Ранкові блоки мовлення, що вже стали популярними в тому ж Кіровограді. Закарпатська ОДТРК має дуже тісні контакти зі своїми колегами в Румунії, Угорщині, Словаччині, Австрії, Німеччині і т. д. Вони готові обмінюватися з нами програмами. Якщо нам вдасться зробити нішеву спеціалізацію, то найближчими роками ми спробуємо перейти до продакшн-принципу. Це дозволить нам значно зекономити гроші і транслювати найкращі продукти або навіть брати участь у дистрибуції їх серед інших мовників.

- Було також заявлено на колегії, що ОДТРК спільно продаватимуть рекламу. Чи наблизилися ви до цієї мети?

- Я відповім на це запитання тільки після того, як у нас запрацює уніфікована сітка мовлення.

- Чи вважаєте ви хибною практику, коли облдержадміністрації звозять бюджетним коштом представників регіональних ЗМІ на прес-конференції глави держави, уряду? Крім того, запитують у них наперед запитання, які ті хочуть поставити.

- Знаєте, я не знаю, чи всі поїздки організовано коштом бюджету. Але я знаю, що дуже багато місцевих журналістів мають бажання потрапити на прес-конференцію глави держави, прем'єр-міністра або міністрів. Інша справа, як вони можуть це бажання реалізувати. Або за допомогою власних коштів, або за допомогою чиєїсь спонсорської допомоги, або за рахунок коштів місцевого бюджету.

Якщо мова про останню прес-конференцію президента, то мені важко сказати, яким коштом вони добиралися до Києва. Я знаю, що деякі наші представники з ОДТРК оформили службові відрядження до Києва. У них таких відряджень на рік десятки, і жодних проблем із цим немає.

Що стосується питань, то це, мабуть, пов'язано з тим, що прес-службі президента важливо було найбільш якісно підготуватися тематично. Я вважаю це непоганою практикою, коли уточнюють, на яку тему буде запитання. Мова не про саме формулювання запитання. Я тут не бачу жодних проблем. Приміром, вас цікавить програма «Питна вода» або тема роботи «Укрзалізниці» в святковий період тощо. Я на сто відсотків упевнений, прес-службі дуже просто передбачити, які політичні теми цікавлять журналістів.

Про держбюджет і політику Януковича

- Чи задоволені ви бюджетом-2012?

- Бюджет, який було прийнято Верховною Радою в першому читанні, насправді був непоганим для нас. У ньому було враховано більшість наших потреб, хоча й не всі.

Однак в остаточній редакції бюджету видатки на трансляцію телерадіопрограм вироблених для державних потреб було зменшено на 103 млн грн, або у 2,2 рази. За попередніми розрахунками, виділених коштів вистачить лише до 1 липня 2012 року. Далі, щоб не утворювати вочевидь безнадійну кредиторську заборгованість, ми повинні припинити мовлення і не транслювати фіналу чемпіонату Європи з футболу, Олімпійські ігри, передвиборну агітацію тощо. Сподіваюся, до цього не дійде. І коли ухвалюватимуть зміни до державного бюджету, нам повернуть зазначені бюджетні асигнування.

Сподіваюся також, що протягом наступного року ще будуть капітальні видатки на заміну радіопередавачів. Це у нас величезна проблема.

Сьогодні, як ви знаєте, Національна радіокомпанія веде мовлення на трьох програмах, але покриття території України і населення цими програмами все менше і менше. Я не відкрию таємниці, якщо скажу, що кількість радіоточок по Україні катастрофічно зменшується і вже становить 2,5 мільйона. А в 1992 році вона була 16 мільйонів. Відповідно, доступ громадян до інформації звужується, що суперечить Конституції України.

Вийти з цієї ситуації, я вважаю, можна, перейшовши на стабільне якісне мовлення на середніх хвилях. Враховуючи, що Національна радіокомпанія не має системної найбільш якісної мережі в FM-мовленні, і вже не матиме внаслідок відсутності частотного ресурсу та шаленої конкуренції комерційних мовників, колегією було прийнято рішення про перехід як мінімум двох програм Національної радіокомпанії на мовлення на середніх хвилях. Відповідні ліцензії є, частотний ресурс також є, немає тільки нормальних передавачів. Мова йде про закупівлю сучасних цифрових 15-16 радіопередавачів DRM-формату, які можуть працювати як у цифровому, так і в аналоговому форматі. Розмістивши їх по всій території України, ми зможемо надати можливість доступу до програм Національного радіо як мінімум 85-90% населення.

Крім того, заміна застарілих аналогових передавачів, яким уже по 30-40 років, дасть колосальну економію коштів, оскільки вони втричі менше споживають електроенергії.

- На це передбачено кошти в бюджеті 2012 року?

- Прямим рядком не передбачено, але нам пообіцяли, що кошти знайдуть за рахунок централізованого розподілу капітальних видатків. І є відповідне доручення президента Кабміну, Мінфіну внести конкретні пропозиції з вирішення цього питання. Ми підготували всю технічну документацію, проект створення такої мережі. Нам залишається отримати фінансування, оголосити тендер і закупити передавачі. Проблему буде вирішено всерйоз і надовго. Після переходу на цифровий стандарт радіомовлення в нас буде створено нормальну цифрову радіомережу.

Ще в бюджеті-2012 вдвічі збільшено обсяги фінансування на програму «Українська книга», нарешті передбачено кошти на створення телебачення на Івано-Франківщині. Там є радійна складова обласної державної телерадіокомпанії, а телебачення немає. Нині передбачено кошти на придбання телевізійної техніки. Я думаю, що протягом 5-6 місяців ми зможемо збудувати там цифрову телевізійну студію, Івано-Франківська ОДТРК буде мовити в цифровому стандарті.

У державному замовленні на 2012 рік ми значно збільшуємо обсяг часу на висвітлення, роз'яснення всіх напрямів реформ, які відбуваються в країні. Наприклад, ми розуміємо, що в новинах протягом 2-3-вилинного сюжету показати суть реформи неможливо. Особливо якщо йдеться про такі складні речі, як пенсійна чи земельна реформи, реформа житлово-комунального господарства тощо. Головним пріоритетом у нашій роботі буде створення ефективного механізму роз'яснення реформ. З цією метою буде запроваджені нові проекти соціально-економічного тематичного спрямування на всіх державних телерадіокомпаніях.

Це буде як мінімум чотири програми на тиждень на кожній ОДТРК. Я покладаю величезну надію на співпрацю з міністерствами та відомствами, які втілюють ці реформи в життя.

Є колосальна проблема несприйняття. Насправді проводяться дуже вагомі реформи, але люди просто не знають про це, не можуть їх зрозуміти. На жаль, сьогодні в системі органів виконавчої влади робота з громадськістю з роз'яснення цих нових змін не є пріоритетною.

Ми хочемо допомогти зробити її пріоритетною, і надати весь необхідний державний медійний ресурс для висвітлення цих речей. Я прихильник того, що якщо є проблеми, про них треба говорити відкрито, інакше кого ми обманюємо? Свій народ і самих себе. І обов'язково говорити про механізми і способи вирішення цих проблем.

- Які досягнення в інформаційній політиці за президентства Януковича ви можете назвати? Які прорахунки?

- В першу чергу те, що є політична воля президента щодо створення суспільного мовлення. Вважаю великим досягненням ухвалення закону «Про доступ до публічної інформації». І, безумовно, захист професійної діяльності журналістів. Власне, для цього й було створено міжвідомчу робочу групу на чолі з Даркою Чепак. Як відомо, є вже конкретні результати роботи цієї робочої групи. Завдяки їй сьогодні значно спростилася співпраця з місцевими державними адміністраціями, правоохоронними органами тощо. В засіданнях групи беруть участь представники Генпрокуратури, Міністерства внутрішніх справ, УДО, які можуть дати відповідні доручення для вирішення тих чи інших термінових питань. Такого раніше ніколи не було.

- А які ви бачите прорахунки?

- В інформаційній політиці іноді, на жаль, це прорахунки не президента, а виконавців. Тому що не завжди всі встигають якісно та ефективно виконати ті чи інші доручення. Потрібно змінити спосіб мислення дуже багатьох чиновників. Особливо щодо права громадськості на доступ до публічної інформації. Треба бути більш прозорими, відкритими, обов'язково дослухатися до думки громадськості. Є області, де це чудово налагоджено, і там, відповідно, високий рейтинг губернатора. Діалог чиновника та громадськості повинен бути обов'язково, і значення цього діалогу зростає під час реалізації реформ. На жаль, багато представників влади ще цього не розуміють.

- Чи закінчилася вже реорганізація комітету і його структур?

- Так, ми скоротилися на 30%. У нас був штат 205 осіб, тепер 144 особи. Скорочено кількість заступників. Я вважаю, це нормально, нічого страшного не відбулося. Жодної паніки не було.

Фото Павла Довганя