Вчора ж підводні камені Закону щодо ролі у виборчій кампанії ЗМІ розглядали учасники засідання Громадсько-політичної консультативної ради при Голові Верховної Ради України Володимирі Литвині.

Участь в обговоренні проблем нової редакції закону „Про вибори народних депутатів України” беруть не лише журналісти і громадськість, зараз до цієї дискусії залучаються і представники вищих ешелонів влади. Двома тижнями раніше Президент під час зустрічі з представниками регіональних і столичних ЗМІ зазначив, що готовий накласти мораторій на закриття ЗМІ під час виборчої кампанії, та запевнив, що готовий ініціювати прийняття будь-яких рішень, які унеможливлюють ризики журналістів на цих виборах. На минулому тижні відбулася зустріч голови Верховної Ради Володимира Литвина з керівниками вітчизняних телеканалів, на якій також йшла мова про ризики виборчої кампанії-2006 для ЗМІ.

Шляхи забезпечення прозорих і демократичних виборів обговорювала, як вже повідомляла «ТК», 18 жовтня Громадсько-політична консультативна рада при голові ВР Володимирі Литвині. На засіданні були також присутні народні депутати та представники громадських організацій.

Медіаексперти та юристи наголошували на суперечливих положеннях та небезпеках цього закону для ЗМІ в частині „Передвиборна агітація”.

Про більшість підводних каменів цього закону „Детектор медіа” вже писала.

Володимир Литвин, перш за все, наголосив на недосконалості закону, що й викликає побоювання у журналістському середовищі, і закликав подумати, як вийти з цієї колізії. Також він зазначив, що зараз вноситься багато пропозицій щодо вдосконалення закону про вибори народних депутатів, але вони не стосуються проблем зі ЗМІ.

Перше питання, що постало у доповідях експертів - це питання визначення передвиборчої агітації. За словами Катерини Котенко, директора Індустріального Телевізійного Комітету, в законі відсутнє чітке визначення, що, власне, є передвиборчою агітацією. „В наслідок цього, - підкреслила вона, - телеканали не можуть визначитись, яку інформацію як подавати.. До речі, більшість країн з розвинутою демократією взагалі не мають такого поняття, як виборча агітація. У нас немає визначення цього терміну, але в нас це не компенсується звичаями, як в тих країнах. Тому на даному етапі і треба дати цьому поняттю точне визначення, щоб запобігти його двозначного тлумачення. В Законі цього визначення немає, в ньому лише перераховуються форми агітації. До цих форм відноситься оприлюднення виступів, інтерв’ю. Нариси, відеофільми тощо”.

Пані Котенко наголосила на тому, що також відсутнє і чітке визначення політичної реклами, яке є „настільки широким і незрозумілим, що не дозволяє зрозуміти, що до неї належить”. Є багато й інших невизначених моментів, а все разом призводить до непорозумінь і розгубленості керівників телеканалів, що їм робити під час виборів. Наприклад, на каналі ICTV , де за контрактом працює громадянин Канади Савік Шустер, не знають, чи закривати програму “Свобода слова” 26 листопада, чи ні. Адже Закон забороняє брати участь у передвиборній агітації іноземцям та особам без громадянства, у тому числі через журналістську діяльність. І якщо політичне ток-шоу вважати формою передвиборної агітації, тоді Савік Шустер з Олександром Богуцьким – стануть порушниками закону.

Ольга Большакова, юрист Незалежної асоціації телерадіомовників України, наголосила на тому, що відрізнити агітаційні матеріали від інших можна через поняття суспільного інтересу: „Якщо телекомпанія розповідала про партію чи блок, виходячи з суспільного інтересу до цієї інформації, то там агітаційної мети не має, - вважає вона.- Якщо ця інформація не становить суспільного інтересу, то можна говорити, що вона містить агітаційну мету”. Але чи будуть суди, якщо таке трапиться, кликати експертів, щоб розрізнити у кожному окремому випадку агітаційну мету від суспільного інтересу? І де взяти таку кількість експертів?

Також занепокоєння медіа середовища викликало і те, що ЗМІ не можуть відмовляти у поширенні передвиборчої агітації, а водночас мають нести відповідальність за її зміст. За словами Ольги Большакової, список випадків, коли ЗМІ можуть відмовитись від поширення агітації, дуже обмежений: „На ЗМІ покладається відповідальність за поширення цієї агітації. Якщо за агітацію не несуть відповідальності кандидати в депутати, то і ЗМІ не мусять відповідати за її зміст”.

Ще однією проблемою, на якій зупинялись учасники дискусії, є неврегульованість питань щодо участі громадян у передвиборній агітації. „З одного боку, закон надає право всім громадянам вести агітацію. Але ЗМІ не можуть приймати таку агітацію, бо мають право приймати її лише від кандидатів, тому відмовляють громадянам. З іншого боку, кримінальним кодексом України передбачена відповідальність за відмову громадянам у поширенні агітації,” - наголосила Большакова.

Найбільше ж занепокоєння в учасників дискусії викликали положення статей 68 та 71.

Зокрема, в частині 12 статті 68 йдеться, що „висвітлення виборчого процесу в засобах масової інформації всіх форм власності у формі інформаційних повідомлень, новин тощо може здійснюватися виключно на засадах об’єктивності, неупередженості та збалансованості, без коментарів і оцінок”.

Катерина Котенко наголосила: „Коментарі й оцінки, а також журналістський суб’єктивізм є неодмінними ознаками свободи слова. Ця стаття має бути змінена у відповідності до Конституції”. З цим погодився і Олександр Чекмишев, голова комітету „Рівність можливостей” . Він зазначив, що коментарі і оцінки мають бути, але відокремленими від фактів. „Навіть в етичних кодексах не говориться про те, що в новинах мають бути усунені коментарі і оцінки, - сказав Олександр Чекмишев. - Виборцям треба не лише показувати харизматичних політиків, а й роз’яснювати положення передвиборчих програм, порівнювати їх, а ці статті не надають такої можливості.”.

А директор міжнародних програм Українського центру економічних та політичних досліджень імені Разумкова Валерій Чалий зазначив, що ця, фактично, заборона подавати ЗМІ аналітику призведе до того, що „це будуть робити на Бі-бі-сі та в Росії на ОРТ, де цієї заборони немає”.

Частина 10 статті 71„У разі порушення засобами масової інформації вимог частини п’ятої та дев‘ятої цієї статті за поданням Центральної виборчої комісії або відповідної окружної виборчої комісії засобам масової інформації тимчасово (до закінчення виборчого процесу) у встановленому законом порядку зупиняється дія ліцензії або випуск (друк). У разі інших порушень засобом масової інформації вимог цього Закону тимчасове зупинення дії ліцензії або випуску (друку) здійснюється виключно за рішенням суду” - поставила перед учасниками наради багато питань: за що дається така жорстка санкція, що то за „встановлений законом порядок”, як можна зупинити дію ліцензії тимчасово тощо.

Інші положення цієї статті також викликали запитання

„Положення ч.6 ст. 71, де міститься заборона надавати перевагу кандидатам у будь-якій формі. Раніше аналогічна норма стосувалась лише державних і комунальних ЗМІ, тепер – і приватних. Це ставить їх у жорсткі рамки. Але як вимірюється перевага партіям? Кількісно чи якісно? Ми постаємо перед вибором взагалі не висвітлювати виборчий процес”, - наголосила Катерина Котенко.

Експерти наголошували і на тому, що відповідно до положень цього закону, від виборчого процесу майже цілком усунута Національна рада з питань телебачення та радіомовлення. „Будь-хто може закрити канал, а Нацрада нічого не може зробити. Просто за поданням територіальної виборчої комісії може бути призупинена дія ЗМІ. Хоча ст.71 ч.11 відводить роль Нацради, в тій частині, яка стосується діяльності іноземців та осіб без громадянства. В усіх інших випадках Нацрада вилучена за межі своїх обов'язків”, - зазначив Олександр Чекмишев.

А директор інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський наголошував на невизначеності ролі партійних ЗМІ у відповідності за законом.

Власне, недоліків багато, але учасники дискусії наголошували на тому, що їх можна виправити, на це лише потрібна воля Верховної Ради: „Пропонуємо спільно і публічно визначити позицію ВР, ЦВК і Нацради”.

Власне, всі пропозиції зводились до трьох пунктів: або даний закон треба направити до Конституційного Суду, або вносити зміни до закону через парламент, або розробити детальне роз’яснення ЦВК. Однак перші два варіанти потребують часу, і викликають забагато складнощів. Зараз спливає термін повноважень суддів Конституційного Суду, тому навряд чи даний закон там зможуть розглянути до майбутніх виборів. Та й у парламенті невідомо що чекає на нього.

Тому, поряд із пропозиціями щодо змін до законодавства, учасники дискусії пропонували і «запасний варіант». Наприклад, Олександр Чекмишев зазначив: „Найоптимальніший варіант - схвалити відповідні тлумачення і провести роз’яснювальну роботу. В тому числі і в територіальних комісіях. Аби ці тлумачення були чіткими і прозорими, і аби про них всі знали”.

Цю думку підтримав й Ігор Бураковський: „Краще роз’яснення, бо депутати знову почнуть гратися пакетами”. Голова Верховної Ради В. Литвин закликав представників громадських організацій вносити пропозиції по вирішенню проблеми до засідання робочої групи з цього питання.

Наталя Данькова, „Детектор медіа”

Читайте також:

Офіційний текст Закону "Про вибори народних депутатів України"

Депутати вирішать, що робити з агітаторами Шустером і Кисельовим

Громадсько-політична рада обговорила стан виборчого законодавства

СМИ хотят «развязать руки» во время выборов-2006

"У мене не має сумнівів в тому, що перевірок ЗМІ не буде" - Олег Рибачук

Давидович: ЦИК не является последней инстанцией

Литвин роз'яснить, що робити ЗМІ на виборах

Проблеми законодавчого регулювання сфери телебачення і радіомовлення

Тарас Шевченко: Верховна Рада визнає, що процедуру закриття ЗМІ в законі про вибори правили вже після голосування

Текст закону про вибори народних депутатів України відрізняється від того, за який проголосувала Верховна Pада

Чи варто чекати засобам масової інформації добра від парламентських виборів? Во время выборов прессе велели замолчать?

Техніка безпеки протягом виборів - 2006

Голова ЦВК запевнив журналістів у об’єктивності підходу до ЗМІ