Закарпаття - край традицій. Традицій гарного вина, смачного сиру й телебачення, яке роками не змінюється.

З сучасними загальноукраїнськими телеканалами закарпатські схожі хіба тим, що велику роль в їхньому житті відіграють власники. А вони, в свою чергу, перетворили крайові канали на засіб пропаганди та політичної маніпуляції. Особливо це стало актуальним під час нової президентської гонки, адже закарпатцям через «телевізор» знову нав'язуватимуть свою думку.

Отже, кому належить закарпатське телебачення, хто і як на нього впливає і чому воно так поступається в розвитку своїм загальноукраїнським конкурентам?

Хто є хто в закарпатському телебаченні?

В краї власних телеканалів не багато. Виділити варто лише три найпопулярніші - це обласна державна телерадіокомпанія, яка має назву «Тиса 1», мукачівське «М-студіо» та ужгородське «Даніо».

Офіційним власником першої  є держава, де-факто - обласна адміністрація. Мукачівська компанія належить комерційній структурі «Барва», яку пов'язують з Віктором Балогою.

ТРК «Даніо» можна назвати єдиним незалежним, але хіба що умовно. Власниця каналу - бізнесмен Алла Петрова. А вона, в свою чергу, входить до близького оточення місцевих лідерів Партії регіонів.

Популярність місцевих каналів не велика. Та і який може бути рейтинг, коли покриття аудиторії відверто мале. Лише «Тиса 1» охоплює всю область і лише пару років тому вийшла на цілодобове мовлення. Суттєво наздоганяє їх мукачівське «М-студіо», яке так само нещодавно вийшло на 24 години ефіру, проте в покритті суттєво поступається. Основні глядачі каналу - це Мукачево і найближчі райони, але аж ніяк не обласний центр. В Ужгороді канал «говорить» на тій же частоті, що і ТРК «Даніо». Останній же охоплює лише місто і район.

Що показують?

Цікавого не так багато, як хотілося б. Привертають увагу, передовсім, новини. Новини на закарпатських каналах є й залишаються головним продуктом.

На «Тисі 1» та «М-студіо» новини виходять щодня в прямому ефірі. На «Даніо» - лише тричі на тиждень, в запису.

При цьому величезна кількість «паркетів». На «Тисі 1», «М-студіо» та «Даніо» половина ефірного часу новин - суцільні звіти й не більше. Натомість своїх журналістських розслідувань практично нема.

Ще завважується така особливість: якщо справа стосується «господарів» каналу, то сюжети однозначно не є об'єктивними, та й балансу в них не простежуємо. Наприклад, брифінг від якогось управління обласної адміністрації  або навіть про «битву за врожай» на продержавній «Тисі 1»  буде подано в бравурному тоні з синхронами місцевих очільників. А в інформаційному тижневику є навіть спеціальна рубрика для похвальби «Моніторинг влади». В ній розповідають про діяльність обласної адміністрації. Зокрема, в одній з останніх передач йшлося про управління соціального захисту. Але чому в сюжеті говорили про суцільні позитивні досягнення чиновників? Жодного слова про, наприклад,  не виплачені гроші пенсіонерам....

Проте на «Тисі 1» ще відносний плюралізм, то на інших про це можна лише мріяти. «М-студіо» не подасть ні слова критики про Віктора Балогу і його політичних соратників, на «Даніо» - про Партію регіонів.

Хороший приклад - сюжет про зміни керівництва в обласній податковій на «М-студіо». Три тижні тому керівництво ДПА України звільнило колишнього начальника Тетяну Шаповалову і призначила Мирослава Хом'яка. Точніше, змінила людину Віктора Балоги на людину Юлії Тимошенко. На «М-студіо» того тижня вийшов великий сюжет, де 90% часу обговорювали, який же поганий новопризначений начальник, а стороні пана Хом'яка не надали ні слова. Хоча, заради справедливості, зауважимо, що йому зателефонували в офіс, де повідомили, що його просто нема. Також не було сказано ані слова про те, що стало причиною звільнення Шаповалової з посади і про її прорахунки в роботі.

Те саме простежується і в основних інформаційних програмах каналів - підсумкових новинах за тиждень. На «Тисі 1» виходить «Тиждень в деталях», на «М-студіо»  - «Сім днів», а на «Даніо» взагалі нічого не виходить. Там всього-на-всього дайджест новин за весь тиждень без ведучого.

У підсумкових програмах - багато авторських думок. Зокрема, і критики - на того, на кого потрібно. Так, в черговому випуску «Сім днів» ведучий Сергій Фомін хвилини 2-3 в студії розносив в пух і прах Міністерство внутрішніх справ за їх нововведення - відбирати авто у штрафників за невчасну сплату штрафів, назвавши це «гоп-стопом і рекетом від влади».

До Луценка, між іншим, в  цього телеканалу - особлива любов. Як відомо, очільник МВС - великий ворог Віктора Балоги. Відповідна вказівка дана і телеканалу. Зокрема, як стало відомо автору матеріалу, голова закарпатської міліції - персона нон-грата в мовленні телеканалу, причому за будь-якого інформаційного приводу.

Як гроші заробляють?

Рекламою? Звісно, ні. Всі три провідні закарпатські канали не гребують політичною «джинсою».

Особливо це стосується новин. На всіх телеканалах транслюють політичні матеріали з ознаками замовності. Так, на «Тисі 1» ваш автор не раз бачив сюжети про те, як Сергій Тіпіпко відвідав, скажімо, певний завод в Дніпропетровську. Відразу виникає логічне питання - причому тут місто над Дніпром і Закарпаття? І чи настільки важливий приїзд туди Тігіпка для найзахіднішого регіону країни, щоб займати ефірний час? Звісно, що ні, якщо за нього не заплачено гроші....

Проте не всі «продажні». Деякі не продаються, а працюють за «ідею». Яку вказують зверху. Це стосується мукачівського «М-студіо». Вони транслювати політичну «заказуху» можуть лише ту, яка не суперечить інтересам пана Балоги.

Для прикладу, минулого тижня в Ужгороді пройшла прес-конференція лідера місцевої організації «Фронт змін» Роберта Бровді. Знімали цю подію лише «Тиса 1» та «Даніо». «М-студіо» там не було. Чому? Тому що Балога і Яценюк йдуть явно не одною політичною дорогою. Відповідно, для Арсенія Петровича місця в ефірі нема. Є місце лише у вищезгаданих каналах, як і показали прес-конференцію головного «фронтовика» країни в повній красі.

А ось для лідера Партії регіонів Віктора Януковича на «М-студіо» місце є. Під час своїх відвідин Закарпаття ще в липні головний опозиціонер країни давав інтерв'ю саме цьому каналу. І не дивно, адже подейкують, що Балога підтримуватиме саме цього кандидата на виборах.

Загалом, новини на мукачівському телеканалі дехто ще називає «подарунковими». В майже кожному випуску є сюжет про вручення подарунків від політичної сили Балоги «Єдиного центру». Неважливо кому і що - чи то цукерки дитячому садочку, чи то шприци -  лікарні. Замість подарунків іноді показують привітання. Головне - в кадрі має лунати словосполучення «завдяки "Єдиному центру".....». І об'єктивність тут не до чого....

А крім новин щось є?

Є суспільно-політичні студії у форматі прямого ефіру. На «Тисі 1»  - це «Точка кипіння» з Тетяною Вашергелі та «Добрий вечір, Закарпаття», на «М-студіо» - це «Точка зору».

Формат майже один і той самий. В студію запрошується один або кілька (що буває рідше) гостей  і ведучий розмовляє з ними. Зазвичай, до цього процесу підключають і глядачів, які телефонують і ставлять свої запитання. Все. Яка картинка при цьому, самі розумієте.

Саме так проходить найполітичніша програма «Тиси 1» «Точка кипіння». В студію запрошували відомих політиків як краю, так і країни. Останнім часом гостями передачі були ті державні діячі, які перебували в області з візитом. Наприклад, Віктор Ющенко чи Юлія Тимошенко. І говорили вони в ефірі те, що їм хочеться, без жодних незручних запитань з боку ведучого.

Це саме стосується і «Точки зору» на «М-студіо». Запрошуються на програму тільки лояльні до власників політики або чиновники.

На «Даніо» суспільно-політичних програм практично не виходить. Для створення подібних у керівництва каналу просто нема коштів, стверджують джерела. В редакції працюють всього три-чотири журналіста, які займаються новинами, іншого  телепродукту не випускають.

А якщо щось і вийде, то явно з політичним ухилом. Зокрема, про прихильність до Партії регіонів свідчить один цікавий, але показовий факт. Перед останніми парламентськими виборами в ефір «Даніо» вийшла одна-єдина програма у форматі прямого ефіру - це інтерв'ю з лідером місцевих регіоналів Олександром Ледидою.

Але ці програми виходять лише раз в тиждень, якщо виходять взагалі, а ось «Добрий вечір, Закарпаття» на «Тисі 1» в ефірі майже щодня. Формат телепередачі: студія, ведучий, гість, може, два, і телефонні дзвінки. Інколи є сюжети до теми. Зазвичай гостями програми є начальники управлінь облдержадміністрації або їх спеціалісти.

Величезним проривом для телеканала «Тиса 1» були теледебати в березні минулого року між вічними опонентами і суперникам за володіння краєм Іваном Балогою (молодшим братом Віктора Івановича та заступником губернатора) та Сергієм Ратушняком (мером Ужгорода).

Насправді, це не була спланована програма. Просто заступник Ратушняка Володимир Химинець кинув виклик обласній владі (тобто братам Балогам) під час чергової суперечки, а ті його прийняли. І обласна телекомпанія блискуче скористалася цим шансом, взявши на себе організацію «двобою». 

Планувалося, що це буде інтелектуальна перепалка між холоднокровним Химинцем та врівноваженим Іваном Балогою. Але вийшло не так, як гадалося. Бо на місце Химинця без запрошення прийшов Сергій Ратушняк, про запальну вдачу якого знає вся країна. Тому ефір трохи вийшов з-під контролю...

Але хоч як би не було, а саме в цей день до екранів телевізорів примкнули тисячі закарпатців. Про цей ефір писали газети, говорили люди. Загалом, він викликав шалений ажіотаж і схвальні відгуки на адресу журналістів. Його навіть довелося повторювати. А, здавалося б, всього-на-всього, запросили двох опонентів і вийшла жвава дискусія. Нічого нового. А закарпатський глядач саме цього і потребував. Тому схопив цей подарунок миттєво.

Шкода, що цю хвилю ніхто не підхопив, і закарпатське ТБ повернулося до звичного режиму - односторонні ефіри, не повністю розкриті теми в сюжетах та нудні програми....

Хіба все так погано?

Не все. Велике досягнення обласного телебачення, на мою думку, це програми національних меншин. Закарпаття - багатонаціональний край, відповідно і потреба на програми іншими мовами досить велика. На «Тисі 1» створена спеціальна редакція, яка виготовляє передачі словацькою, російською, угорською, румунською, німецькою, навіть ромською мовою. Є передача, присвячена і «славнозвісним» русинам. Все-таки, обласна влада офіційно визнає їх національною меншиною, значить, і на ефірний час вона має право.

Певним досягненням тої ж «Тиси 1» є запуск експериментальної програми «Третій відділ». Це історико-аналітичний проект про важливі події області в минулому. Зокрема, останній випуск був присвячений подіям «Празької весни» 1968 року, коли в Чехословаччині проходили масові антирадянські акції. На придушення цих процесів відправили війська, які базувалися саме на Закарпатті.

Мінус цього перспективного проекту - він виходить вкрай нерегулярно. Тому автору матеріалу, щоб насолодитися передачею, довелося просто вгадувати, коли ж її покажуть.....

Так в чому ж причина занепаду?

Журналістка Марина, що працює на одному з трьох каналів (ім'я змінено - авт.), колись працювала в новинах, потім перейшла в іншу редакцію. Вважає, що низька якість крайової телепродукції - саме через брак фінансування.

«Зарплати у рядових телевізійників відверто малі - 1-1,5 тисячі гривень, - каже вона. - І зрозуміло, що це не спонукає людей працювати. Але це лише одна причина з багатьох. Зокрема, дуже гостро стоїть кадрове питання. Наприклад, з операторами. Так за одною редакцією закріплений всього одна камера. А з нею багато можна зняти? Та й  транспорту інколи взагалі не дають».

Марина розповіла і про «паркетні» зйомки: «Знаєте, чому їх так багато у нас? Та тому що прес-конференцію легше всього знімати. Приходиш в прес-центр, ставиш камеру, налаштовуєш мікрофон і за годину є готовий сюжет. А про картинку ніхто не думає. Тобто вийти на вулицю і познімати - цього мало хто робить. І бажання, і часу нема. Тому у нас такі новини і виходять... В редакції мого каналу працює 7 чоловік (і це ще добре - авт.),  і то все зробити не встигають. Спитаєте, чому так мало людей? Та хто ж за такі гроші працюватиме....».

Зрештою, відсутність нормальної зарплати не мотивує журналіста до особистого зростання. «Дуже легко такими умовами відбити бажання, - каже журналістка, - щось зробити нове і цікаве. Для чого? Більше ж не заплатять».

Але якщо хтось і працює, то дуже боїться втратити роботу. Через відсутність альтернативи. Якось не дуже телевізійнику хочеться працювати потім двірником. Тому і виконують вказівки керівництва, заплющуючи очі на професійні стандарти.