«Голос Крыма» пугает межнациональными браками

28 Липня 2009
49547
28 Липня 2009
10:28

«Голос Крыма» пугает межнациональными браками

49547
От многих СМИ в Крыму веет советским нафталином пропаганды и агитаторства.
«Голос Крыма» пугает межнациональными браками

В детской сказке ведьма живёт в почти полном согласии с традициями. Всё у неё - одежда, дом, кот - чёрного цвета. Есть и волшебная палочка, с помощью которой она вынуждена перекрасить кота, чтобы на фоне всего чёрного об него не спотыкаться. Отходим от жанра только в одном: наша ведьма добрая и за кота переживает, когда тот, охваченный стыдом, что похож на тропического попугая, прячется в дереве. А тут ведьма, наконец, шевелит не только палочкой, но и мозгами, и всё вдруг по-другому, разноцветно, а кот, гордясь своей чернотой, спускается домой.

 

Мы не живём в детской сказке, и от многих традиций вовсе не обязательно отказываться. Только устойчивые привычки и способы мышления очень часто искажают действительность, отчего страдают реальные, не укладывающиеся в простые рамки, люди.

 

От многих СМИ в Крыму веет старым советским представлением об их роли в обществе. Нельзя, мол, полагаться на читателей, надо им указывать, как жить, что думать и даже кого любить.

 

Есть газеты, чьи «пророссийские» взгляды почему-то обязательно включают в себя не только выпады в адрес крымских татар, украинцев, желающих говорить по-украински, и злодеев-националистов, но и идеализацию советского прошлого. А раз считают такое прошлое раем, логично, что никакими советскими пропагандистскими приёмами не брезгуют.

 

Но есть же и другие газеты, чьи читатели уж точно не скучают по советским временам, и досадно, когда их журналисты прибегают к дешёвым приёмам, точно так же полагая, что их читателей надо учить, а не информировать.

 

В номере «Голоса Крыма» от 17 июля опубликована статья под названием «Трагедия в Кезлеве: межнациональные браки опасны для жизни». Смесь фактов и оценок видна даже в заголовке, чего уж говорить о тексте. Я лично предпочитаю получать в газетах не наставления, а информацию, и удобнее, когда не приходится в середине текста решать, читаю ли я репортаж или чьи-то оценочные суждения. Оба жанра имеют право на существование, но лучше всё-таки, как с рекламой, чтобы читатель о жанре узнавал вместе с заголовком.

 

Люди, разумеется, имеют и право на своё мнение о правильном выборе спутника или спутницы жизни и о том, как беречь традиции собственного народа. Могут и пытаться убедить людей в своей правоте. Убедить, а не насильственно навязать, и не важно, какую форму принимает навязывание - прямое принуждение или запугивание разными страшилками. Стоит различать жанры, ведь в рекламе или в пропагандистском тексте на нас пытаются воздействовать не силой взвешенных аргументов. Тут, по идее, у нас газетная заметка о настоящей трагедии, вследствие чего погибла женщина.

 

Есть такой сомнительный сайт - «Народний оглядач», который перепечатывает вполне нейтральные тексты под пещерными, пропитанными ненавистью заголовками. Чтобы, Боже упаси, читатели не ошибались в интерпретации фактов. Автор данной статьи делает то же самое, хотя история от этого не становится более убедительной, чем шевелюра нашего перекрашенного кота. А здесь речь идёт о трагедии, а не о детской сказке.

 

Из текста ясно, что женщине с мужем и тремя детьми приходилось очень нелегко. Получаем представление об условиях, в которых они наверняка жили. Об обстановке, которая уж точно не располагает к семейному счастью. Дальше сложнее, и без указания автора действительно трудно было бы совершить умственный скачок и всё это связать с национальностью мужа и тем, что жертва (крымская татарка) не вышла замуж за крымского татарина.

 

И даже когда старательно указывают на «правильную» интерпретацию, не то чтобы стало легче. Для авторского замысла конкретная жертва играет, по сути, вспомогательную роль. Покойная должна послужить предупреждением, наполнить молодых девушек страхом, чтоб не смели повторить то, что для автора является её роковой ошибкой. Вопросы прямо напрашиваются, и версия похрамывает, но наступление автора на угрозы «чистоте генофонда» это не останавливает. Жертва почти полностью забывается, хотя автор не спешит расставаться со словами о насильственной смерти, чтобы девушки, да и юноши, продолжали дрожать.

 

Хотелось бы брезгливо отвернуться от подобного бреда, но трудно. Это не только из-за вполне предсказуемых реакций со стороны некоторых крымских и российских СМИ, которым на этот раз даже не придётся выдумывать свои любимые примеры «разжигания розни». Для каждого человека, выросшего в тени Холокоста, любые слова о «чистоте генофонда» должны вызывать ужас. И вызывают при всей безмерной тупости текста и идиотизме затеи. Не идёт же речь, как автор презрительно пишет, о «гормонах», а о том, что даже 100-200 лет назад подлежало контролю разве только в сочетании с мерами принуждения, недопустимыми в демократической стране и полностью противоречащими Конституции. Беречь культурные традиции можно и надо, но не замками или поясами целомудрия, и не страшными историями, которые, как водится, незаслуженно оставят ассоциации определённой национальности с насилием, но другой цели вряд ли достигнут.

 

А для людей, чьи народы так страдали от тоталитарного режима (а кто, собственно, не страдал?) любые пропагандистские приёмы, любые неумелые попытки вмешательства в сферы, которые являются глубоко личными, должны вызывать только устойчивую аллергию.

 

Иллюстрация - http://13vedmochka13.mylivepage.ru/

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
49547
Читайте також
04.06.2009 22:37
Галя Койнаш
, для «Детектор медіа»
27 394
12.05.2009 19:04
Галя Койнаш
, для «Детектор медіа»
7 806
22.04.2009 06:51
Галя Койнаш
, для «Детектор медіа»
23 837
19.03.2009 19:57
Галя Койнаш
, для «Детектор медіа»
37 776
11.03.2009 07:04
Галя Койнаш
, для «Детектор медіа»
28 209
06.02.2009 08:57
Галя Койнаш
, для «Детектор медіа»
29 463
17.01.2009 14:47
Галя Койнаш
, для «Детектор медіа»
24 743
09.01.2009 09:21
Галя Койнаш
, для «Детектор медіа»
15 340
22.12.2008 18:40
Галя Койнаш
, для «Детектор медіа»
39 024
27.11.2008 12:42
Галя Койнаш
, для «Детектор медіа»
61 865
17.11.2008 09:04
Галя Койнаш
, для «Детектор медіа»
6 462
12.11.2008 12:38
Галя Койнаш
, для «Детектор медіа»
6 628
Коментарі
8
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Галя Койнаш
5624 дн. тому
Я би трохи уточнила. На мою думку, заклики вигідні тим, хто хоче, щоб кримських татар не сприймали як повноправних громадян. Подібні заклики завжди будуть, але бездіяльність влади (тобто відсутність реальних реформ, тощо), криза та цілеспрямоване розпалювання ворожнечі, зокрема й через ЗМІ звісно сприяють поширенню таких поглядів. До речі, спочатку вагалась, чи не водночас написати про один хворобливий текст, котрий більш-менш закликає до згуртування «українців» (де відразу зрозуміло, про кого НЕ йдеться!). Вони тільки з першого погляду різняться .
Борис Бахтєєв
5624 дн. тому
"Знаєте, не йдеться тут про його ставлення до міжнаціональних шлюбів, а про прийоми"... Пані Галю, в тому-то й річ, що у контексті Криму заклики до кримських татар не укладати міжетнічні шлюби вигідні насамперед тим, хто не сприймає кримських татар як повноправних та рівноправних громадян. Мовляв, хай не вступають у міжетнічні шлюби, хай собі тримаються якомога більш ізольовано - "слов'янське" суспільство, мовляв, чистішим буде. От же в чому біда подібних публікацій у сьогоднішньому Криму!
хехе
5625 дн. тому
националисты везде одинаковы, что татарские, что украинские, что русские. с национализмом как явлением надо бороться
Cepriu
5625 дн. тому
1. "Для каждого человека, выросшего в тени Холокоста, любые слова о «чистоте генофонда» должны вызывать ужас". - Цікаво, а хіба самі іудеї не дбають про чистоту богообраного народу? 2. Безстороння статистика твердить, що міжетнічні шлюби значно менш стійкі і більш конфліктні. Та це й зрозуміло. Призвичаїтися до чужої культури, звичок, світогляду, менталітету нелегко. Очікуєш чогось одного, натомість маєш зовсім інше... Так що "Голос Крыма" почасти має рацію.
Галя Койнаш
5625 дн. тому
Добрій вечір! Вибачте, але не розумію, чому я маю пояснити, що це Євпаторія, якщо для автора це Кезлев. Знаєте, не йдеться тут про його ставлення до міжнаціональних шлюбів, а про прийоми, які вважаю неприпустимими та мову, яка ніяк не сприяє міжнаціональній гармонії. Сумніваюсь, що взагалі існують газети – рупори окремої етнічної групи, та й щодо «суспільної думки», теж маю застереження. Не могла даний текст проігнорувати почасти, бо кілька разів критикувала Н. Киселеву, зокрема й за сумнівні «цитати» з «ГК» ((“Без фальшивих нот», «Крымские голоса ненависти»). А тут нічого не треба вигадувати.
Борис Бахтєєв
5625 дн. тому
Навіщо брати Гречка? Я сам знав людину, яка вважала: якщо його батько - син українки та білоруса, а мати - дочка абхазця та польки, то він, народжений у Києві, ніким іншим, окрім росіянина, не може бути. Що ж до статті в газеті, то тут два запитання до Галі Койнаш. Перше: чи "Голос Криму" - це рупор кримських татар та їхньої суспільної думки? Чи це, взагалі-то, газет для кримських росіян, для яких "чистота кримськотатарської нації" означає передусім геттоїзацію кримських татар? І друге: Кезлев - чи це, часом, не Євпаторія? Якщо так, то чому б про це не сказати?
Сергій Грабовський
5625 дн. тому
Про "чистоту генофонду" кримських татар може говорити такий самий ідеот, як і той, що веде мову про таку саму "чистоту" українців. Історично склалося так, що у Крим було відведено в якості ясаку чимало українськимх хлопців і дівчат, більшість з яких там добре прижилася (а зовсім не була рабами), а, з іншого боку, чверть сучасних українців має у своїх прізвищах тюркські корені (очевидно, не випадково). Я вже не кажу про всіляких генуезців, ромеїв та готів, значною мірою асимільованих татарами, і про причорноморських ногайців, які в один момент раптом стали українцями, змінивши імена і прізвища зі зрозумілих причин після травня 1944 року... Але проблема є. І суть її в образному жарті сформулював космонавт Георгій Гречко: у нене тато білорус, мати українка, а хто може бути їхній народжений у Ленінграді син? Ясна річ, росіянин!
Syva Kobyla
5625 дн. тому
Широке поширення міжнаціональних шлюбів вигідне великим народам. Чим народ чисельніший і "продвинутіший", тим вони йому й вигідніші для поглинання малих етносів. На теритрії колишнього СРСР найчисельніший народ - росіяни, чиєю мовою пише авторка. Але коли серед представників її народу поширяться міжнаціональні шлюби з китайцями, почуєте, що вона ТОДІ заверещить.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду