Сюжети із запахом газу

12 Січня 2009
25017
12 Січня 2009
14:51

Сюжети із запахом газу

25017
Моніторинг матеріалів, що містять порушення журналістських стандартів, у теленовинах та ділових програмах 15 грудня – 4 січня.
Сюжети із запахом газу
Український телеканал в інформаційній війні, яку веде проти нашої держави Росія, відкрито виступив на боці Росії. Саме такою є головна подія досліджуваної нами сфери в цей період. Це не перший випадок, коли українські телеканали ретранслюють позицію іншої держави або сліпо (або ж цілком свідомо) відтворюють іноземні інформаційні спецоперації. Проте настільки послідовно обстоювати інтереси опонентів України у масштабному міжнародному конфлікті ще не наважувався жоден український телеканал. «Здесь, в "Газпроме", заявили, что в связи с праздниками, в связи с тем, что не работают банки, они получат эти деньги только 11 января. Напомню, что Киев заявил о том, что расплатился полностью за полученный газ. Но здесь в Москве с этой позицией не согласны», – цитата, що характеризує позицію каналу «Інтер» у перші дні 2009 року: Москва – «тут», Київ – «там». Усі ці дні «Інтер» сумлінно відтворював головний меседж Кремля, незмінний уже не перший рік – «Украина ворует газ».
 
Отже, головним антигероєм нашого огляду кінця 2008 – початку 2009 року став канал «Інтер», а переважна більшість матеріалів, що містять порушення журналістських стандартів і викликають підозри в замовності, належать до класу політичної джинси. Суто комерційних замовних сюжетів у новинах практично не було. Зате поза новинами нам укотре нагадали про те, що комерційна джинса може бути не лише рекламою, але й зброєю у нечесній боротьбі з конкурентами. 15 грудня у післяновинному джинсовому слоті на ICTV вийшов сюжет, який за всіма ознаками можна вважати чорним піаром. В анонімному сюжеті (авторство не вказувалося) йшлося про те, що певна мережа супермаркетів побутової техніки (не названа) не виконує обіцяні в рекламній акції умови. У тексті сюжету не було названо жодної торгової марки, проте в кадрі на мить з’явився логотип мережі «МегаМакс».
 
«Детектор медіа» спробувала з’ясувати, хто відповідальний за вихід в ефір цього сюжету, проте в інформаційній службі нас скерували до комерційного відділу (за словами керівника служби новин ICTV, «все, що виходить після шапки “Новини”, – це комерційний відділ»), а в комерційному відділі – до інформаційної служби. В «МегаМаксі» «ТК» повідомили, що не знають, хто міг би бути замовником чорного піару, та проводять власне розслідування. Уже наступного дня (16 грудня) публікації схожого змісту з’явились у пресі, зокрема в газеті «Факты и комментарии». Авторка матеріалу детально розповідає про свої пригоди у пошуках акційних товарів, не називаючи мережі, в яких її сподівання не виправдалися, після чого зазначає: «Приблизительно такую же схему экономии я нашла еще в одной сети бытовой электроники, вследствие чего настроение окончательно испортилось. Так что в новый супермаркет "Фокстрот" (недавно открывшийся на проспекте Победы) я заглянула без особых надежд. У входа менеджер приветливо сообщил, что покупателям гарантированы скидки до 20 процентов на все виды товара. И главное – техника есть в наличии». Звісно, сюжет на ICTV міг і не бути пов’язаним із цією публікацією.
 
15 грудня 2008 року – 4 січня 2009 року
 
Новини
16 грудня телеканал «Інтер» продовжив інформаційні атаки на уряд та створену у Верховній Раді коаліцію БЮТ, частини НУНС та Блоку Литвина. У випуску «Подробностей» – повідомлення про реакцію Секретаріату Президента на підписання коаліційної угоди (синхрон заступника глави СП Романа Безсмертного; другої точки зору немає) та сюжет Валентини Левицької про погіршення економічної ситуації в Україні. Інформаційним приводом для сюжету стала нарада голів обласних державних адміністрацій із Президентом. Докладно розписавши економічні негаразди та проілюструвавши їх синхронами полтавського губернатора Валерія Асадчева та Президента Віктора Ющенка, авторка зазначила: «В том, что соцвыплаты оказались под угрозой, Виктор Ющенко винит правительство, дескать, это расплата за популистские обещания». Позиції уряду в сюжеті немає.
 
Про цю ж нараду 16 грудня зробили сюжети Новий канал та 5 канал, обидва сюжети – незбалансовані. Журналістка Нового каналу Христина Шкудор працювала у розважально-стьобному стилі: «Про кінець популістської політики уряду Віктор Ющенко нині повторював десятки разів. Але як покладе тому край – не зізнався. Натомість боротися з кризою вирішив не тільки через Кабмін». На відміну від сюжету «Інтера», наголос у сюжеті зроблений на змісті наради, а не на гнітючій ситуації в країні. Наведено два синхрони Віктора Ющенка й один – дніпропетровського губернатора Віктора Бондаря. У репортажі Олексія Братущака (5 канал) критика Ющенка на адресу уряду також присутня, але в «концентрованому» вигляді: «Обрання спікера Віктор Ющенко називає гарною новиною, відновлення роботи парламенту – важливою подією, а от робота уряду піддається критиці. Кабмін завалив прийняття бюджету на 2009 рік – досі не вніс його у парламент». Натомість, окрім синхронів Ющенка та Асадчева, наведено також пряму мову заступника глави Секретаріату Президента Романа Безсмертного. Другої точки зору в обох сюжетах немає, тож Юлія Тимошенко та її команда не мали нагоди відповісти на критику.
 
17 грудня відразу на двох каналах – Першому та ICTV – вийшли сюжети про фонд Катерини Ющенко «Україна-3000». Та якщо на Першому сюжет являв собою звичайну розповідь про чергову благодійну акцію фонду, то на ICTV йшлося про проект «Дитяча лікарня майбутнього», який фактично заморожено, а зібрані на будівництво лікарні гроші з’їдає інфляція. У сюжеті докладно розписані причини, з яких будівництво лікарні дотепер не розпочалося, та загрози, що виникли у зв’язку зі зберіганням благодійних внесків у гривнях на депозиті та інфляцією. Природно, що відсутність реалізації проекту, гроші для якого збиралися з усієї України, викликає занепокоєння та підозри у громадян, проте автор сюжету ICTV Олена Скобало відразу запевняє, що обману тут нема: «Благодійність для нас – як казка. Українці і хочуть вірити в неї, і бояться обману. Два роки тому держава подолала страх і склала іспит на зрілість» – і тут же: «проект загальмували. Спочатку екологи знайшли на ділянці під будівництво реліктові дерева. Згодом почалися проблеми з виділенням нової землі і збором тисяч дозволів». Чи можна вважати, що «держава склала іспит», якщо вона ж унеможливила будівництво лікарні? І якими наївними треба бути, щоби повірити, що дружина Президента України не має достатніх зв’язків, щоби забезпечити безперешкодне виділення землі під це будівництво? Всі ці очевидні запитання залишилися за кадром, натомість журналістка дає поради державі щодо зняття податкових та бюрократичних перепон для благодійності (у цій галузі нашій владі справді є над чим працювати).
 
18 грудня Перший канал засвідчив схвальну реакцію економістів на адресу запропонованих Президентом Ющенком антикризових заходів. «Комплексні заходи, запропоновані Президентом, можуть стати панацеєю для вітчизняної економіки», – вважають фінансисти. «Але тільки за умови, якщо і банківські установи підуть на поступки та долучаться до подолання кризи», – йдеться у повідомленні. На доведення цієї думки «фінансистів» – два синхрони: директора Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігоря Бураковського (фінансист?) та голови Ради Національного банку України Петра Порошенка. Критичного аналізу відповідних пропозицій Президента не бачимо, як і висловлювань його опонентів. У сюжеті, що передував цьому повідомленню, наведено лише звинувачення Юлії Тимошенко на адресу Національного банку та вимоги відправити керівництво останнього у відставку, але не позиція уряду щодо пропозицій Президента.
 
19 грудня, коли всі телеканали висвітлювали резонансні заяви Ющенка, Тимошенка та інших політиків щодо Національного банку, найбільш оригінальний підхід продемонструвала ТРК «Україна». Сюжету Лариси Шаман передувала підводка: «Стабилизировать курс гривны за 10 дней – такое требование выдвинул сегодня Президент руководителям коммерческих банков. И банкиры готовы вернуть курс к реалиям. Работать предпочитают в тишине. От откровений премьера, – оглашает Нацбанк, – и до дефолта недалеко». Окрім двох синхронів Ющенка, в сюжеті наведено синхрони голови правління банку Swedbank Сергія Тигіпка та… власника ТРК «Україна» Ріната Ахметова, протитрованого як «президент ФК “Шахтар”». Непросто розібратися, чого стосується цей синхрон: «Если вы сегодня меня спросите, а что делать, я хочу сказать: вы знаете, для того, чтобы я сказал ответственно, я хочу пригласить лучшие умы, я хочу их послушать, хочу послушать их аргументы. И если их аргументы для меня будут убедительными, я обязательно пойду этой дорогой», і чому саме Ахметов коментує пропозиції Ющенка банківській системі.
 
20 грудня телеканал ICTV несподівано дав солідний кредит довіри відразу двом акціям протесту проти дій влади, організатори, цілі та мотиви яких не зовсім прозорі: мітингу «Всеукраїнського форуму постраждалих від фінансової кризи» (розгорнуте повідомлення із синхроном одного з учасників) та акції «Достали!» (коротке повідомлення). Наступного дня 5 канал присвятив цій темі великий аналітичний сюжет Олексія Братущака; щоправда, автор звів докупи «народні» протести на зразок акції «Достали!» і створення нових громадських і політичних проектів Арсенія Яценюка та Анатолія Гриценка. У сюжеті фігурують обидві акції («Всеукраїнського фронту…» і «Достали!») та своєрідний анонс акції «Достали!», призначеної на 22 грудня. Про висвітлення самої акції 22 грудня «Детектор медіа» вже писала: повідомлення та сюжети більшості каналів характеризувалися тим, що вони неадекватно відображали реальні масштаби акції (те, що в ній брала участь порівняно невелика кількість автомобілістів) та уникали роз’яснень причин та цілей ініціативи Юрія Романенка. У «ТК» немає вагомих підстав вважати цю тенденційність наслідком замовлення, проте варто звернути увагу на цей випадок як зразок того, наскільки кривим може бути медійне «дзеркало».
 
Комплексна інформаційна атака на Юлію Тимошенко, що відбулась у «Подробицях тижня» на «Інтері» 21 грудня, була предметом двох публікацій «Детектор медіа» (редакційної статті «Синдром обслуживающего персонала…» та статті Para bellum Андрія Трипільського), у котрих її детально проаналізовано. Нагадаємо, що у випуску, політично-економічна частина якого була повністю присвячена критиці Юлії Тимошенко та уряду, містились інтерв’ю Віктора Ющенка, Віктора Януковича і Дмитра Фірташа, а також два сюжети журналістів («про економіку» і «про політику»); ведучий Андрій Данилевич ставив усім співрозмовникам максимально зручні запитання, а у своїх підводках критикував уряд і прем’єр-міністра від першої особи. Позиція уряду та Тимошенко в програмі представлена не була. Ця програма була своєрідною відповіддю на появу Юлії Тимошенко у програмі «Шустер live», де вона відігравала роль головної героїні і практично не мала серйозних опонентів протягом усієї програми. З високою вірогідністю можна припустити, що ця програма була наслідком політичного замовлення та захищала інтереси фактичного співвласника «Інтера» Дмитра Фірташа.
 
22 грудня, окрім описаного вище дивного висвітлення акції «Достали!» на більшості каналів, підозрілим сюжетом відзначився телеканал «Інтер». Сюжет присвячено запуску першого агрегату на Дністровській гідроакумулюючій електростанції. У підводці ведучого йдеться про протести екологів проти роботи ГАЕС на Дністрі: «А вот экологи выступают против работы предприятия. Говорят, это приведет к уничтожению речной флоры и фауны и может стать причиной загрязнения питьевой воды ниже по течению в Одесской области». Натомість у сюжеті Альони Цинтили про це ані слова – він побудований таким чином і в такій тональності, що може скластися враження про Дністровську ГАЕС як абсолютне благо. Ані синхрону представників екологічних організацій, ані їхнім аргументам у сюжеті місця не знайшлося, тим часом для чогось наведено синхрон головного інженера компанії, що будувала ГАЕС, Івана Фурмана: «Потребитель конкретный, у него не будет гореть холодильник, у него не будет гореть оборудование, на заводах будут нормально работать высокоточные станки, потому что если в системе меняется частота, то эти станки либо не работают – отключаются, либо гонят брак».
 
Протягом останнього передноворічного тижня після ухвалення бюджету політичне протистояння потроху згасало, щоби поступово перейти у газову інформаційну війну. Раптово зріс інтерес «Інтера», ICTV, 5-го каналу та «України» до Віктора Януковича, який коментував бюджет та закликав до відставки уряду та Президента. Нарешті 28 грудня у «Событиях недели» на ТРК «Україна» Янукович підвів жирну риску під своїми виступами – було показано його довжелезний синхрон, який можна вважати міні-промовою.
 
30 грудня у «Подробностях» на «Інтері» вийшов розгорнутий сюжет про намір російського «Внешэкономбанка» купити український «Промінвестбанк». Свою оповідь журналіст Геннадій Вівденко розпочав із живописання скрути, в якій опинилися вкладники «Промінвестбанку». «После серии порочащих банк газетных статей вкладчики вынесли почти 4 миллиарда гривен. После этого "Проминвест" стал неплатежеспособным. НБУ назначил свою администрацию в банке и заморозил остальные деньги на счетах, чтобы попытаться спасти финорганизацию, входящую в десятку крупнейших в стране», – пояснює автор ситуацію, що склалася. І тут же висловлює однозначно позитивне ставлення до наміру російського державного банку придбати ПІБ: «Спасение совсем не рядового банка длится уже 3 месяца. Вопрос оздоровления финорганизации затягивают уж до неприличного – то банк продают новым инвесторам, то снова национализируют. И вот похоже, что решение найдено окончательно». Довершує картину фінал сюжету: «Любопытно то, что сейчас по статусу российский финансовый гигант является одним из ключевых инструментов государственной инвестиционной политики Российской Федерации. А наблюдательный совет банка возглавляет премьер-министр страны Владимир Путин. Тем не менее, если сделка закончится успешно, разморозить деньги украинских промышленников уже смогут в январе». Розібравшись у плутанині причинно-наслідкових зв’язків, робимо висновок, що поява в Україні представництва інструменту державної інвестиційної політики Росії (яка якраз стояла на порозі відкритого конфлікту з нашою державою) – благо. Що, втім, зовсім не дивує, якщо поглянути на репертуар інтерівських новин у перші січневі дні.
 
Уже 1 січня Росія вступила у чергове газове протистояння з Україною, яке супроводжувалось інформаційною кампанією. Канал «Інтер» не просто ретранслював російські «мислевіруси» та інформаційні спецоперації, але й відверто виступив на боці Кремля та «Газпрому».
 
1 січня після розлогого сюжету Ірини Юсупової про припинення постачання газу в Україну на «Інтері» вийшло коротке повідомлення: «"Нафтогаз" нарушает свои обязательства по транспортировке газа и блокирует работу компании-поставщика. Об этом заявил официальный представитель "РосУкрЭнерго" Андрей Кнутов. В частности, он сказал, что "Нафтогаз" отказывается поднимать из подземных хранилищ топливо, предназначенное для европейских потребителей».
 
Відповіді «Нафтогазу» на цей закид глядачі так і не почули, як, утім, і пояснення, що ж це за газ, який українська компанія відмовляється піднімати. Хоча розніженим новорічними святами українцям, які починають уже третій рік із газових переживань, ці пояснення, безперечно, були потрібні. За два дні, 3 січня, це повідомлення з’явилося в ефірі в розширеній формі: «С "Нафтогазом" намерена судиться и "РосУкрЭнерго". Об этом сегодня сообщил официальный представитель компании Андрей Кнутов. По его словам, "Нафтогаз" не выполняет свои обязательства по действующему контракту с "РосУкрЭнерго" – на подьём и транспортировку природного газа из подземных хранилищ. Это означает, что транзит голубого топлива для европейских потребителей сейчас заблокирован. Компания подала иски в арбитражный институт Торговой палаты Стокгольма – о взыскании долга в размере 614 миллионов долларов за поставленный природный газ. И требует обязать "Нафтогаз" обеспечить транзит топлива для экспортных поставок по соответствующим контрактам».
 
Головна газова «спецоперація» відбулась у «Подробностях» («Подробиці тижня» під час святкових канікул не виходять) у неділю, 4 січня. «Газову» частину програми наводимо повністю:
 
«СТУДІЯ: Украинская сторона бойкотирует газовые переговоры, – так считают в "Газпроме". Сегодня там назвали новую цену на газ для Украины – 450 долларов за тысячу кубометров. Расчёт на то, что это вынудит руководство "Нефтегаза" вернуться за стол переговоров. Также в Москве подсчитали: за прошедшие сутки по вине украинской стороны европейские потребители недополучили 50 миллионов кубометров голубого топлива. Теперь "Газпром" требует обеспечить международный мониторинг транзита газа через территорию Украины.
РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Автор: Лариса ЗАДОРОЖНАЯ. Главная новость на эту минуту: Россия установила новую цену на газ для Украины. Ее озвучил глава Газпрома Алексей Миллер.
СИНХРОН: Алексей МИЛЛЕР, глава правления ОАО "Газпром": "НАК "Нефтегаз Украины" отказался от льготного предложения "Газпрома" о поставке российского газа по цене 250 долларов за тысячу кубометров, и в одностороннем порядке вышел из переговорного процесса. Будем надеяться, что предложение о поставке газа на Украину в январе месяце по цене 450 долларов за 1000 кубометров, которая определяется как цена на газ в странах Восточной Европы, сопредельных с Украиной, минус транзитные затраты через территорию Украины, в самое ближайшее время вернет НАК "Нефтегаз Украины" за стол переговоров".
РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: В концерне ежедневно проводятся заседания оперативного штаба. Сегодняшний день не стал исключением. Подводятся итоги за минувшие сутки. Россия вновь обвинила Украину в несанкционированном отборе топлива.
СИНХРОН: Сергей КУПРИЯНОВ, официальный представитель ОАО "Газпром": "За прошедшие сутки мы поставили на вход газотранспортной системы Украины 295 миллионов кубометров газа, то есть даже больше, чем предусмотрено заявками потребителей в Европе. На выходе мы получили только 270, то есть 25 миллионов кубометров украли. Также "Нафтогаз Украины" не дает газ из подземных хранилищ компании "РосУкрЭнерго", которая должна выполнять свои экспортные обязательства, а это еще 25 миллионов кубометров газа. Итого, только за прошедшие сутки по вине Украины европейские потребители недополучили 50 миллионов кубометров газа".
РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Газпром заявил: он готовится к подаче иска в арбитражный институт торговой палаты Стокгольма. Напомню, вчера же об этом заявило "РосУкрЭнерго". Кроме того, Москва сегодня вновь обратилась к Европейскому Союзу.
СИНХРОН: Сергей КУПРИЯНОВ, официальный представитель ОАО "Газпром": "В этой ситуации, учитывая, что "Нафтогаз" отказывается допустить привлеченных "Газпромом" независимых наблюдателей на свои газоизмерительные узлы, мы направили письмо в Европейскую комиссию с предложением обеспечить независимый мониторинг объемов транзита газа через украинскую территорию".
РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Переговорный процесс по-прежнему заморожен. "Газпром" заявляет, что ждет у себя украинскую делегацию. "Нефтегаз" говорит, готов вылететь в любую минуту, но при этом с оговоркой: если "Газпром" будет настроен на конструктивный разговор. Вот такой диалог, пока что исключительно заочный».
 
«"Нефтегаз" не возобновляет переговоры с "Газпромом"
СТУДІЯ: Руководство "Нефтегаза" переговоры с "Газпромом" не возобновило и на предложение покупать голубое топливо по 450 долларов за тысячу кубов пока не ответило. Вместе с тем, Киев эмоционально потребовал от "Газпрома" немедленно возобновить транзитные поставки по всем основным направлениям. И заявил, что при недостаточной нагрузке система транспортировки газа работать не может. "Нефтегаз", – сказано в заявлении, цитирую: "расценивает действия "Газпрома" как такие, что ставят под угрозу энергетическую безопасность Украины и Европы, и требует от "Газпрома" прекратить технические манипуляции с объёмами и направлениями поставок, синхронизировать работу газотранспортных систем России, Украины и Европы". Тем временем, в Польше сообщают, что объёмы поставок российского газа в воскресенье не сократились. "Газпром" выполнил обещание и увеличил объём транзита в обход украинской газотранспортной системы, через Беларусь.
 
Основы газового конфликта между Украиной и Россией были заложены год назад
СТУДІЯ: Текущий газовый конфликт между Украиной и Россией – самый громкий и самый длительный в новейшей истории двух государств. Его основы были заложены ещё год назад, когда правительство и премьер Тимошенко лично решили изменить существующую схему поставок. А в начале 2009-го Украина вообще оказалась без газа.
РЕПОРТАЖ: Автор: Геннадий ВИВДЕНКО. 2004 год – газ дешёвый, и его очень много. Страна всерьёз готовится вступить в единое экономическое пространство. 30 миллиардов кубометров получает от туркменов по цене в полсотни долларов за тысячу кубов. Российское голубое топливо – 25 миллиардов – вообще не за деньги, а в счёт оплаты транзита – бартером. Украина экспортирует излишки этого энергоресурса. Глава "Минтопэнерго" подписал очередной газовый контракт и строит планы на будущее.
СИНХРОН: Юрий БОЙКО, министр топлива и энергетики Украины (2004): "Вот этим контрактом мы закрепили уже на 25 лет, что у нас будет газа достаточно – 60 миллиардов. А затем, с учетом того, что у нас будет ЕЭП, уберутся таможенные пошлины и экспортные пошлины, мы получим еще конкурентоспособный российский газ и получим возможность закупать дополнительно еще у России".
РЕПОРТАЖ: 2005 год – власть изменилась, но дешёво-бартерная схема осталась. Тем не менее, возник первый газовый конфликт. Компания "Газпром" заявила: Украина украла 8 миллиардов кубометров их продукции, закачанной в украинские хранилища. Стороны долго обвиняют друг друга, потом всё же "Нефтегазу" приходится вернуть долги. Украина винит в произошедшем бартерные схемы и настаивает: нужно оплачивать деньгами и российский газ, и украинский транзит.
СИНХРОН: Алексей ИВЧЕНКО, глава "Нефтегаза Украины" (2005): "Апріорі було зрозуміло, що цей контракт для України – збитковий, і взули, як младенцев ".
РЕПОРТАЖ: Конфликт разгорелся в 2006 году. Тогда в отсутствии нового договора "Газпром" впервые перекрыл подачу топлива. Но договориться удалось достаточно быстро. Ровно три года назад – 4 января в 3 часа ночи – был подписан договор о, как тогда говорили, энергетическом коктейле. Оплата – только деньгами. Россия продавала по 230 долларов за тысячу кубов компании "Росукренерго". Та смешивала эту цену со стоимостью дешевого туркменского газа, Украине продавали по 95 долларов.
СИНХРОН: Алексей МИЛЛЕР, глава правления "Газпрома": "С 1 января 2006 года "Газпром" поставляет газ для потребителей на Украине через компанию "РосУкрЭнерго". Заключен долгосрочный контракт на поставку российского газа на 5 лет".
РЕПОРТАЖ: Политического шума вокруг газовой темы в 2007 году вообще не было. Подписали так, что мало кто заметил. Приемлемая цена – 130 долларов за тысячу кубометров. А вот 2008-й начался с новой газовой войны. Цель вернувшейся на пост премьера Юлии Тимошенко – убрать с украинского газового рынка "РосУкрЭнерго", пересмотреть текущий договор и сделать энергопоставки прямыми. Обещает золотые горы.
СИНХРОН: Юлия ТИМОШЕНКО, премьер-министр Украины: "Якщо посередник прибирається, ціна може тільки зменшуватися. Це проста арифметика, для третього класу".
РЕПОРТАЖ: Единственный газовый документ подписали в октябре – некий меморандум для разработки стратегических контрактов по поставкам газа в Украину и Евросоюз.
СИНХРОН: Юлия ТИМОШЕНКО, премьер-министр Украины: "Прямые отношения, о которых мы говорили не один, раз после подписания этого меморандума лягут в основу составления наших долгосрочных контрактов".
РЕПОРТАЖ: Однако результатов – никаких: нового стратегического контракта нет, бесперебойность поставок в ЕС нарушена, газовый вентиль для страны наглухо закручен. А Россия ищет новые пути для поставок газа в Европу. Еще год назад такое сложно было себе представить».
 
Сюжет Лариси Задорожної міг би бути виготовлений у прес-службі «Газпрому» – він повністю відображає позицію російської компанії і містить лише побіжні згадки про позицію «Нафтогазу». У сюжеті три синхрони посадовців «Газпрому». Усе це нібито збалансоване наступним повідомленням (без прямої мови), яке становить переказ позиції НАК «Нафтогаз Україна». Нарешті, останній сюжет – відвертий і прямолінійний піар «РосУкрЕнерго» та звинувачення на адресу Юлії Тимошенко.
 
Ділові програми
Серед імовірних замовників сюжетів у випусках ділових телепрограм у період 15 – 28 грудня (після цього компанія ESG пішла у новорічно-різдвяну відпустку):
 
- лікарня «Лісод» – «Діловий світ» на Першому каналі та «Ділові факти» на ICTV 15 грудня (сюжети Валентини Махсми), «Діловий світ» на Першому каналі 16 грудня (сюжет Валентини Махсми); «Бізнес-плюс» на СТБ 17 грудня (сюжет Валентини Махсми);
 
- будівельна компанія «Маєток» – «Діловий світ» 17 грудня (сюжет Надії Тузли);
 
- «Укргазбанк» – «Бізнес-плюс» на СТБ 17 грудня (сюжет Ліни Дон); «Бізнес-плюс» 22 грудня (сюжет Оксани Писар); «Бізнес-плюс» 26 грудня (сюжет Ліни Дон);
 
- «Укрзалізниця» – «Діловий світ» 18 грудня (сюжет Сергія Плужникова), «Діловий світ» 19 грудня (сюжет Георгія Справного; сюжет Сергія Плужникова про призначення нового гендиректора «Укрзалізниці» Михайла Костюка); «Діловий світ» 22 грудня (сюжет Сергія Ставка), «Ділові факти» 22 грудня (сюжет Сергія Плужникова); «Діловий світ» 24 грудня (сюжет Георгія Справного); «Діловий світ» 26 грудня (сюжет Георгія Справного);
 
- автомобілебудівна корпорація «Богдан» – «Діловий світ» 18 грудня (сюжет Сергія Ставка); «Бізнес-плюс» 19 грудня (сюжет Сергія Ставка);
 
- «Укрексімбанк» – «Діловий світ» 19 грудня (сюжет Єгора Іванова);
 
- корпорація ТВЕЛ – «Діловий світ» 25 грудня (сюжет Євгена Сердюка); «Бізнес-плюс» 26 грудня (сюжет Євгена Сердюка);
 
- ДК «Укргазвидобування» – «Ділові факти» 25 грудня (сюжет Сергія Ставка), «Бізнес-плюс» 25 грудня (сюжет Максима Сікори).
 
Таким чином, найбільшим замовником ділових новин залишається «Укрзалізниця». Істотно поменшало замовлень від комерційних банків. Знову з’явилися новини з галузі атомної енергетики, щоправда, не від «Енергоатому», який дотримується обіцянки більше не купувати новин, а від російської компанії ТВЕЛ.
 
Підсумкові ділові програми
Гість студії «Ділового світу. Тиждень» на Першому каналі 21 грудня – президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров. Тема розмови – ситуація на валютному ринку, курс долара та його подальша динаміка. Ознак «замовності» гостьової студії у розмові ведучої Наталії Черемшинської та гостя не було. Інші теми випуску: залежність України від іноземних енергоресурсів; необхідність проведення аудиту 17 найбільших українських банків, на якій наполягає Міжнародний валютний фонд; намір уряду прив’язати гривню до євро; брак коштів у страхових компаній України та нова програма індивідуального медичного страхування; зміна керівника «Укрзалізниці» (сюжет позитивний і навіть подекуди хвалебний щодо нового керівника Михайла Костюка, втім, як і всі сюжети про «Укрзалізницю», які виходять у новинах виробництва ESG).
 
У студії програми «Ера бізнесу. Підсумки» 21 грудня на ТРК «Ера» – завідувач відділом досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько. Тема розмови – демографічна ситуація в Україні. Інші теми випуску: ситуація на валютному ринку; збалансований і побудований на експертних коментарях сюжет про газові відносини з Росією; традиційний сюжет про «Укрзалізницю».
 
У програмі «Діловий світ. Тиждень» на Першому каналі 28 грудня підбивали підсумки 2008 року. Перший гість студії – директор Державного центру зайнятості Володимир Галицький, який уже був гостем цієї ж програми 7 грудня. Теми розмови – ситуація на ринку праці та спроможність держави виконати зобов’язання щодо виплати допомоги безробітним. Другий гість студії – Михайло Костюк, новопризначений генеральний директор «Укрзалізниці», про якого йшлося у програмі 21 грудня. Студія мала відверто піарний характер, ведучий ставив вочевидь визначені заздалегідь зручні запитання на зразок: «Михайле Дмитровичу, вітаю вас у нашій студії. Михайле Дмитровичу, кожна галузь нині розробляє власну антикризову програму, власні заходи. Чи є така програма в Укрзалізниці, які головні принципи в цій програмі, далі, як будуть залучатися вантажі і яку роль гратиме транзитна політика?» (монолог пана Костюка у відповідь тривав близько 5 хвилин без перерви) або «чи бачить залізниця себе локомотивом у подоланні економічних цих негараздів в країні і я от на свій погляд, мені здається, що якраз і "Євро-2012" це один із таких кроків, в якому можуть локомотивом стати “Укрзалізниця, на ваш погляд?». Також у випуску вийшов сюжет про завершення «Укрзалізницею» будівництва чергового етапу Подільсько-Воскресенського мосту в Києві. Серед інших тем випуску – обговорення проекту державного бюджету (сюжет, побудований на основі експертних коментарів).
 
Підсумки року підбивала й «Ера бізнесу. Підсумки» на ТРК «Ера» 28 грудня. Гостем програми був голова Держкомпідприємництва Костянтин Ващенко. Заявлена тема розмови – перспективи середнього класу в Україні в нинішній ситуації. Деякі запитання, поставлені ведучим Юрієм Жупановим панові Ващенку, були явно «договірними» і передбачали позитивну відповідь: «Скажіть, будь ласка, ви лобіюєте якимось чином інтереси дрібного та середнього бізнесу, можливо ставки амортизації варто знизити або все ж таки знизити податкові ставки?» і т. п. Проте в цілому розмова була радше змістовною, ніж піарною. Серед інших тем випуску – створення форуму країн – експортерів газу, сюжет про травматизм на залізниці (піар «Укрзалізниці»), махінації в супермаркетах тощо.
 
У 2009 році кількість аналізованих у нашому моніторингу ділових програм (після 20 січня) буде розширено.
 
Моніторинг здійснюється ГО «Детектор медіа» у співпраці з Інститутом масової інформації за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Посольства Сполучених Штатів Америки.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, Марина Оксенич
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
25017
Читайте також
16.02.2009 13:26
Марина Оксенич
, Отар Довженко
31 528
23.01.2009 12:44
Марина Оксенич
25 851
24.12.2008 06:33
Отар Довженко
, Марина Оксенич
34 737
04.12.2008 15:16
Отар Довженко
, Марина Оксенич
14 333
21.11.2008 06:08
Отар Довженко
, Марина Оксенич
23 117
17.10.2008 10:35
Отар Довженко
, Марина Оксенич
25 809
Коментарі
4
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Лариса Задорожная
5790 дн. тому
Спасибо за внимание! Чтобы понять суть происходившего, нужно ответить на несколько вопросов. 1. Почему около недели руководство страны, а также министр топлива и энергетики, вице-премьеры не выходили к прессе и внятно не объяснили, что же происходит? 2. Почему собкору в Москве проще взять комментарий у "Газпрома", чем у "Нефтегаза", руководство которого находилось в этот момент в российской столице? ( Мои попытки - раз 10 - не увенчались успехом, включая 31 декабря - за два часа до Нового года, когда уже стало понятно, что договора не будет) 3. Разве подача другой точки зрения является ангажированностью? Или мы хотим быть похожими на те же российские каналы, которые слово украинским чиновникам почти не предоставляют? Тогда о какой свободе слова говорим? 4. Насчет 4 января - самого проблемного дня, по мнению авторов статьи. Кто виноват, что в этот день "Нефтегаз" "отделался" лишь небольшим заявлением на сайте? Выходит, мы должны были в этот день тему вообще замять? Вроде бы, "у нас все хорошо". 5. Насчет "здесь - там". Находясь в Москве, когда пишут станд ап вблизи "Газпрома", почему нельзя говорить здесь? "Здесь-там" в изложении авторов получилось вырванным из контекста искусственным барьером, который даже не подразумевался.
Не шпигун
5791 дн. тому
Слушайте. Вы определитесь, где свобода слова, где демократия СМИ. Последние шесть дней и статьи и коменты читать не возможно. Где край, что мы хотим. В коменте для Задорожной, товарищ навязывает мнение, что если кто нибудь покажет сюжет из другой страны и скажет, что у них лучше чем у нас, все, зрада - на 10 лет. Человек показал мнение другой стороны их позицию. Можно сравнить кто , что лапочет и сделать выводы . Вы представьте ситуацию, если была бы только одна позиция Нафтогаза и наших белых и пушистых. Совсем не хочеться лохом выглядеть. Я думаю большей зрадой можно поставить львовского судью. Это значительно серьезней для общества.
для Ларисы Задорожной
5791 дн. тому
"Сюжет Лариси Задорожної міг би бути виготовлений у прес-службі «Газпрому» – він повністю відображає позицію російської компанії і містить лише побіжні згадки про позицію «Нафтогазу». 1. Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, - карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років. 2. З об'єктивної сторони державна зрада може виявитися у таких формах: 1) перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту; 2) шпигунство; 3) надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду державній безпеці України. Підривною слід визнавати будь-яку діяльність, пов'язану з ужиттям заходів щодо посилення економічної залежності України від інших держав.
Пукін
5792 дн. тому
Бабло перемагає розум? {CENSORED}
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду