Янукович і «Нібулон» посиділи на двох стільцях відразу
Моніторинг замовних матеріалів у теленовинах та ділових програмах. 13-19 жовтня 2008 року.
Апокаліпсис виборчої кампанії, анонсований у попередньому огляді, затримується, поки доля дострокових виборів вирішується в судах. Повені політичної джинси ще немає, хоча веселі струмки її вже течуть телевізійним ефіром. Наш колега під промовистим псевдонімом, спираючись на свідчення компетентних джерел, проаналізував (і продовжує це робити) основні тенденції у політичній джинсі, ми ж тим часом оглядаємо прояви політичних та комерційних замовлень у новинах 13-19 жовтня.
Ще одна стихія, яка впливає на медійний простір не менше, ніж вибори – економічна криза – не відступає, і також знаходить своє відображення у замовних матеріалах. 15 жовтня з’явилась інформація про те, що Служба Безпеки України встановила замовників розміщення у пресі матеріалів, які дискредитували українські банки «Укргазбанк», «Укрсоцбанк» та «Райффайзен банк Аваль». Замовником, як повідомили в СБУ, стало «одне з київських товариств із обмеженою відповідальністю, яке здійснює комерційну діяльність у торговельній сфері і не є клієнтом зазначених банків». Чорний піар, який публікувався на правах реклами, на думку СБУ, підпадає піж ст. 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів). Що ж, бачимо новий підхід до можливої боротьби із джинсою (хоча в цьому випадку йдеться радше про недобросовісну рекламу) – трактування замовних публікацій, у яких поширюється недостовірна інформація, як підробки документів тощо. Наскільки це відповідає законодавству України, «ТК» попросить прокоментувати своїх партнерів, Асоціацію медіаюристів України.
Чи впливає економічна криза на кількість суто комерційної джинси? Очевидно, телеканали, над якими (як і над багатьма іншими медіапідприємствами) зависла загроза втрати рекламних бюджетів та інвестицій, будуть більше зацікавлені в тому, щоб заробляти бодай якісь гроші, нехай нечесним шляхом. З іншого боку, потенційні замовники джинси також зазнають скрути і можуть заощадити на витратах, які, - принаймні, на думку експертів, із якими доводилось спілкуватись вашим авторам, - не приносять надто великої користі бізнесу. В усякому разі, тенденція до зменшення кількості відвертої комерційної джинси не лише у звичайних новинах, але і в ділових програмах, де на цьому тижні спостерігалося більше нейтральних сюжетів, є очевидною.
13 – 19 жовтня 2008 року
Новини
У порівнянні з попередніми тижнями практично нанівець зійшла кількість відвертої комерційної джинси у праймових випусках новин. Натомість, з’явились ознаки політичних замовлень.
Напади на Юлію Тимошенко у «ТСН» «1+1» тривають. 14 жовтня у випуску о 19.30 з’явились два знакових повідомлення. Перше цілком вписується у концепцію «Тимошенко сьогодні – це Янукович учора»:
«Юридичний бумеранг повернувся. Прем`єр Тимошенко противиться виборам тими самими судовими зачіпками, якими торік оперував Віктор Янукович. Єдиним судом, який може розглядати президентські укази, 2007-го Тимошенко назвала Конституційний суд. Сьогодні ж про найвідповідальніший суд навіть і не згадують. Права рука лідера БЮТ Олександр Турчинов минулого року готував рішення Радбезу про фінансування виборів із резервного фонду, тепер аналогічну пропозицію називає незаконною. Позиція ж Банкової, – згадують юристи, – більше нагадує дії президента Кучми, який ліквідовував міські суди, аби нікому було оскаржувати президентське рішення».
Не забарився й Кучма, чия думка досі не лише цінується багатьма журналістами та редакторами, але й використовується як політичний аргумент. «Звертатися до Конституційного суду і не займатися рейдерством порадив Юлії Тимошенко екс-президент Леонід Кучма. Сам він оцінює президентський указ про розпуск парламенту як цілком законний», - повідомили в «ТСН» і навели розлогий синхрон Леоніда Даниловича.
Кучма і Янукович агітували 14 жовтня за проведення дострокових виборів і на інших телеканалах. Інформаційними приводами були, відповідно, низка заяв під час вручення Кучмою стипендій студентам Ужгородського університету та прес-конференція лідера Партії регіонів. Подекуди синхрони Януковича добирались геть рекламні – наприклад, на Новому каналі: «Ми готові, ми маємо професійну команду, яка вже не раз показувала, як треба працювати. Ми наведемо порядок. Буде стабільність і ми будемо об’єднувати країну». Незбалансованість позиції «за вибори», втім, можна пояснити не лише заангажованістю журналістів, але й тим, що позиція Юлії Тимошенко наводилась у рамках сюжетів про судове протистояння БЮТ і Президента.
15 жовтня під «гарячу руку» «ТСН» потрапили депутати-свавільники з БЮТ, які побилися з правоохоронцями. У цілому аналіз конфліктів з рукоприкладством за участю народних обранців цілком виправданий, особливо з погляду нового формату новин «1+1». Коментарі правозахисника Едуарда Багірова також доречні. Запитання щодо сюжету Олександра Загороднього викликає фінальна пафосна частина: «І все-таки вони можуть догратися. Народні депутати повинні розуміти, що вони – не єдина каста недоторканних. В цій країні є люди, які можуть дати їм здачі, і дуже боляче. Адже божевільні, так само як і народні обранці, недоторканні: їх не можна притягнути до кримінальної відповідальності». Чи є збігом те, що вбивчий сарказм автора скерований саме проти бютівців?
Загалом Віктор Янукович значно успішніше, ніж його головні конкуренти, увійшов у передчасну (як виявилось) передвиборну кампанію, і його синхрони з повідомленнями саме про плани Партії регіонів перемагати на виборах, а також коментарі із оцінками необхідності проведення дострокових виборів з’явились у новинах майже всіх телеканалів.
19 жовтня лідер Партії регіонів Віктор Янукович побував у студії відразу двох підсумкових інформаційно-аналітичних тижневиків: «Подробиць тижня» на «Інтері» та «Фактів тижня» на ICTV. І якщо Оксана Соколова ставила політику доволі нейтральні запитання, то Андрій Данилевич на «Інтері», на наш погляд, відверто виконував замовлення, скеровуючи бесіду у вельми вигідне Віктору Януковичу русло. Детальніше цю ситуацію вже розглядав наш колега Микола Заказухін. Інтерв’юер сміливо присудив своєму співрозмовнику пальму першості на майбутніх виборах: парламентських - «За багатьма прогнозами, сьогодні можна сказати, що саме ПР отримає найбільшу кількість голосів після дочасних виборів, і ви будете формувати коаліцію і потім в майбутньому уряді. Якою ви бачите цю коаліцію і кого ви бачите у кого ви бачите кріслі прем’єра?» і навіть президентських: «Чи розглядаєте ви перемогу на цих дочасних парламентських виборах як фундамент для перемоги на президентських виборах?». Допоміг Андрій Віктору Федоровичу й поділити шкуру невбитого ведмедя: «У якій якості ви хотіли б допомогти країні після дочасних виборів? Ви не виключаєте, що повернетеся у прем’єрське крісло?». Судячи з того, як «гладко» відповідав на запитання ведучого Янукович, який не відзначається надмірною красномовністю, можна припустити, що він був, щонайменше, попередньо ознайомлений із переліком запитань і мав достатньо часу, аби подумати над відповідями.
Ділові програми
Вертикально інтегрована реклама
Компанії «Арселор Міттал Стіл Кривий Ріг» вдалося прорекламувати і себе, і захід, який вона організовує, в одному сюжеті програми «Діловий світ» на Першому. «Переваги на боці вертикально інтегрованих компаній. Експерти гірничо-металургійного ринку кажуть, що такі підприємства можуть конкурувати і за якістю, і за ціною. Серед українських виробників такими є «Метінвест холдинг» та «Арселор Міттал Стіл Кривий Ріг», - йдеться в сюжеті Надії Тузли 14 жовтня, присвяченому нібито ситуації в металургійній галузі. Авторці вдалося залучити для рекламування «Арселор Міттал Стіл» державного чиновника – керівника департаменту ГМК «Держзовнішінформу» Володимира Піковського, який виголошує в сюжеті два хвалебні синхрони. Нарешті, інформаційний привід: «Яким буде для металургів наступний рік виробники з'ясують на спільній зустрічі "Металфорум 2008", який щороку збирає учасників гірничо-металургійної галузі і проходить за стратегічної підтримки «Арселор Міттал Кривий Ріг». Загалом, використання державних службовців у нелегальній рекламі приватних підприємств мало б зацікавити правоохоронні органи, завданням яких є боротьба з корупцією.
Любили «Арселор Міттал» і в «Ділових фактах» ICTV двома днями пізніше. У сюжеті тієї ж Надії Тузли використані два синхрони того ж Піковського, щоправда – інші. Цього разу «Метінвест» - другу компанію, яка має власну сировину в Україні – вже не згадували, зате згадали про «Металфорум».
Криза в поміч
Розпочинати рекламні сюжети з підводки, що містить описи скрути, в якій опинилась вітчизняна економіка, а потім переходити до розповіді про успішність окремо взятих підприємств у цій прикрій ситуації – це вже фірмовий стиль компанії ESG, яка виробляє ділові новини для українських телеканалів. Так і 14 жовтня сюжетові з рекламою банку ВТБ передував загрозливий вступ: «Малий та середній бізнес потребує негайної підтримки держави, поки ж його інтереси у владних колах практично ніхто не лобіює, на відміну від бізнесу великого. Так доля будівельної галузі і металургійної, які першими зазнали втрат через фінансові негаразди в центрі уваги Уряду, а сегмент малого і середнього підприємництва полишений сам на себе, хоча це основа економіки багатьох держав». До чого вони ведуть? Пояснює журналістка Ліна Дон:
«В Україні сегмент малого бізнесу опинився в прогалині, хоча там безліч незайнятих ніш, підкреслюють у ВТБ-банку. В умовах економічних негараздів мале підприємництво має забезпечити зайнятість і доходи населення.
Євген Заіграєв, начальник управління малого бізнесу ВТБ-банку: ВТБ-банк давно робить акцент на малому бізнесі, аналізуємо потреби, застосовуємо досвід європейських країн. Ми створили лінійку продуктів, які дозволяють ефективно працювати, це і кредити, і спеціальні програми обслуговування, і депозити, які дають стабільний та вагомий дохід».
Тим, кого налякала підводка до сюжету, варто негайно бігти до ВТБ. Хоча спершу, звісно, дослухати рекламну інформацію: «Знизив ВТБ-банк і вхідний бар'єр для депозитів, мінімальна сума тисяча гривень або 200 доларів. Серед найцікавіших депозитів із капіталізацією відсотків та можливістю поповнення або зняття грошей без втрати процентів». Крик душі Валентина Коваля щодо ролі журналістів у нагнітанні кризи безпосередньо стосується ESG – адже тут використовують страшні картини кризи для того, щоб схилити людей із розхитаною економічними негараздами психікою до певних рішень, пов’язаних із конкретними зацікавленими підприємствами.
А ось у рекламі «Укргазбанку» 15 жовтня обійшлись і без згадок про жахи кризи. Навіть навпаки: мовляв, незабаром буде добре, але деякі банки роблять так, щоб було ще краще: «Незабаром Кабмін ухвалить рішення, які стабілізують фінансову ситуацію, і дадуть можливість запобігти негараздам у майбутньому. Та вже сьогодні деякі банки не чекають, поки уряд щось змінить, а самі сприяють стабілізації економіки, активно підтримуючи перспективні бізнес-проекти». Журналіст Олексій Редько розповів, що «Для "Укргазбанку" підтримка малого і середнього підприємництва серед пріоритетів. Тут вирішили, окрім лояльних умов кредитування дати змогу молодим і перспективним відкривати власний оригінальний бізнес. І оголосили конкурс інвестиційних проектів», - і так далі. Практично аналогічний сюжет того ж автора вийшов 17 жовтня у програмі «Бізнес плюс» СТБ. Цікаво, чи беруть за «контрастну» приховану рекламу компанії із змалюванням загального похмурого тла окрему таксу?
Ви ще не застрахувались?
Якщо глядачі «Ділового світу» на минулому тижні були не досить вражені можливістю виграти автомобіль від страхової компанії «Провідна», 15 жовтня вони отримали нагоду ще раз переконатись, наскільки прекрасною є ця компанія. Журналіст Сергій Безбородько нахвалював «Провідну» з нагоди її Дня народження:
«Страхова компанія "Провідна" відзначила 13-річчя. Разом із цим було розпочато акцію "Щасливі 13" від "Провідної". Яка дасть змогу отримати клієнтам 13 продуктів за спеціальною ціною на 13 місяців. У компанії кажуть - мета програми - продемонструвати лояльність до клієнтів». Разом із журналістом та представником компанії «Провідну» похвалив і президент ліги страхових організацій України Олександр Філонюк.
Підсумкові ділові програми
19 жовтня гість програми «Діловий світ. Тиждень» на Першому каналі - Олексій Вадатурський, якого відрекомендували як «директор сільхозпідприємства "Нібулон", герой України». «Нібулон» є спонсором програми «Діловий світ» на Першому каналі. Заявлена тема розмови – наслідки світової фінансової кризи для українського агропромислового комплексу. Метою пана Вадатурського вочевидь було не пропіарити власне підприємство, а таки висловитись із питань, які стосуються передусім ситуації в галузі та державного регулювання, тому, хоча зв’язок між спонсорством і появою цієї особи у студії, ймовірно, є, інтерв’ю не було рекламним за змістом і формою. Якщо не зважати на лакейський тон ведучого, який поспішав підтримати свого візаві в усьому, що він казав: «Я теж вірю в майбутнє нашої аграрної галузі, тому що брати світові ринки, ну, чим? Нашим зерном. Годувати світ. Годувати світ нашим якісним зерном. Що ж, я дякую за участь в нашій передачі, за ваш погляд, за погляд того, як можна вийти з кризи, і як все ж таки зробити так, щоб наша галузь була серед передових в Україні і в світі!» тощо.
У цей самий день гостем програми «Ера бізнесу. Підсумки» на ТРК «Ера» був... той самий Олексій Вадатурський. Безпрецедентний випадок, коли на дві ділові програми, що йдуть практично на одному телеканалі з проміжком у декілька годин, та виробляються однією компанією, запрошують одну й ту саму людину. Можна вважати, що пан Вадатурський повторив рекорд Віктора Януковича, який у той самий день побував у студії двох підсумкових програм. Розмова була коротшою, ніж у «Діловому світі», і також не містила в собі відверто рекламних моментів.
У програмі присутній обов’язковий сюжет про «Укрзалізницю» (про підвищену увагу ESG до цієї державної структури ми говорили в попередньому огляді). До честі виробника ділових програм, бодай у підсумкових тижневиках автори сюжетів не опускаються до відвертого примітивного рекламування, намагаючись давати глядачам хоч якусь поживу для роздумів та важливу інформацію.
Моніторинг проявів корупції у телевізійних новинах та ділових програмах здійснюється «Детектор медіаю» та Інститутом масової інформації за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та посольства Сполучених Штатів Америки в Україні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, Марина Оксенич
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ