Як уже повідомляла «Детектор медіа», Національна рада з питань телебачення і радіомовлення нарахувала компанії «Гала-радіо» ліцензійний збір у сумі 4,7 млн. гривень. Ця сума майже в 10 разів перевищує ту, на яку компанію розраховувала (орієнтовно 500 тисяч).

 

Засідання 16 липня, коли переоформлювали "Галу", було першим, на якому переліцензування здійснювалося за новою методикою нарахування ліцензійного збору, ухваленою Постановою Кабміну № 626 від 9 липня.

 

Рахунок від Нацради компанія отримала 30 липня. 16 серпня, згідно із законом, вона мала сплатити гроші. Зауважимо: Нацраді, щоби виписати рахунок, знадобилося майже стільки ж часу, скільки лишалося компанії на те, щоб зібрати мільйон доларів.

 

Тим часом юристи компанії, уважно прочитавши Закон «Про Кабінет Міністрів», звернули увагу на пункт, що визначає чинність урядових постанов (ст. 55), а саме що постанови Кабінету Міністрів набирають чинності «не раніше від дня їх опублікування».

Однак у серпні компанія не мала змоги обговорити це питання з Нацрадою: члени регуляторного органу перебували у відпустці.

 

Тому, крім листа в Нацраду, компанія подала позов у міжнародний арбітраж, у якому оскаржує дії Нацради щодо компанії «Гала» і вимагає від держави Україна сплати $ 40 млн.

 

Справа ускладнюється тим, що у «Гали» явно бракує часу на процедурні зволікання: термін дії їх ліцензії спливає 19 вересня. Безліцензійне мовлення в Україні заборонено.

 

Проте дискусія довкола «Гали» і ліцензійного мільйону актуалізувала не тільки питання щодо набуття чинності рішенням уряду, а й інші моменти. Приміром, є незрозумілою процедура вимкнення сигналу: хто має це зробити? Який буде фінал цієї драматичної боротьби – передбачити важко. По-перше, тому що в регуляторному просторі, як в армійському статуті: пункт 1.Нацрада завжди права. пункт 2. Якщо Нацрада не права, то – див. пункт 1.

 

Але якщо раптом виявиться, що Нацрада таки не права, то невідомо, як відбуватиметься процедура повернення коштів усім тим організаціям, які були переліцензовані в той же день, що й «Гала», і вже сплатили збір до державної скарбниці? Таких ТРО 39 і тільки 6 з них не сплатили ліцензійний збір повністю.

 

 «Детектор медіа» законспектувала  обговорення усіх цих питань під час засідання Національної ради і пропонує розшифровку своїм читачам. 

 

Сергій Денисенко, директор «Гала-радіо»: Ми би хотіли викласти свою точку зору на події. Ми вважаємо, що на той момент, коли ми отримували ліцензію, діяла стара методика нарахування ліцензійного збору.

 

Віталій Шевченко, голова Нацради: Ці обставини нам відомі. Якщо про це – то нема потреби...

 

Денисенко: Дозвольте запитати, а нам буде перераховано ліцензійний збір?

 

Шевченко: Жодних підстав для цього немає. Подовжити – інша справа. Але перераховувати за неіснуючими уже документами – точно ні.

 

Денисенко: На момент прийняття рішення про продовження ліцензії ще діяла стара ліцензія. Справа в тому, що постанова Кабміну про відміну старих тарифів була опублікована лише 18 липня. Згідно з законом про Кабінет Міністрів...

 

Шевченко: Ми про це знаємо. Повірте, ми ці обставини вивчали і навіть у державі є порядок, яким визначається порядок набрання чинності нормативних актів. У даному випадку момент набрання чинності – не день опублікування, а день прийняття.

 

Денисенко: Це згідно з Указом Президента...

 

Шевченко: Засідання – не місце для суперечок. Я вас просто інформую: цю обставину ми знаємо, і ми прийняли таке рішення. Я вас дуже прошу припинити запитання, бо засідання не для того, щоби вам з’ясувати все, що ви маєте до Національної ради. У нас є до вас запитання – можна поставити? От з цього приводу ви вже встигли поскаржитися в міжнародний арбітраж. Ви вважаєте, що це нормально?

 

Денисенко: Це не ми. Це інвестор.

 

Шевченко: За обставинами діяльності компанії...

 

Денисенко: Я представляю компанію. Я не представляю інвестора.

 

Шевченко: Ну тоді це вам до відома. І ще одна інформація – з міжнародного суду надійшли матеріали, де нам, регуляторному органу держави Україна, рекомендується – непрямо, звичайно, – утриматися від ухвалення будь-яких рішень, які можуть вносити якісь додаткові обставини в розгляд вашої справи в суді. Незважаючи на те – я вас інформую – незважаючи на те, що ви не дождалися строків, але вже по всьому світі рознесли претензії до Національної ради, незважаючи на це я підтримаю [відтермінування сплати] і буду просити колег, щоби підтримали. Можете про це поінформувати міжнародні організації, якщо ви так швидко заявляєте про свої претензії до регуляторного органу. Будь ласка, члени Нацради, в кого є запитання?

 

Юрій Плаксюк, заступник голови Нацради: В мене не запитання, в мене пропозиція – радіо «Гала», так само як інші телерадіоорганізації, має право на відтермінування.

 

Ігор Курус, перший заступник голови Нацради: Компанія аргументує це тим, що, згідно із законом про Кабмін, нові тарифи не набули чинності. Це треба зважити – якщо підстави для перерахунку є, то перерахувати, якщо ні – то компанія на свій страх і ризик буде здійснювати мовлення після 19 вересня, бо законослухняна компанія має в цей день виключити [ефір]... Тому я пропоную зняти це питання з розгляду, перенести його на наступне засідання, ще раз продивитися ситуацію з оприлюдненням усіх цих нормативних актів Кабміну – щоби до нас не було претензій. І потім будемо вирішувати..

 

Віктор Понеділко, член Нацради: У мене до вас, Ігоре Федоровичу, є запитання: наскільки мені відомо, за вашим підписом чи ні, до Кабінету Міністрів було направлено листи з проханням роз’яснити, як нам діяти в даному конкретному випадку. У мене є запитання: які дії вживає Нацрада, щоби до 18 вересня отримати відповідь, як нам діяти в цій ситуації? Це пункт перший. А от пункт другий. Хто виключатиме їх 20 вересня? Ви їх будете виключати? Адже це буде прецедент. за всіма законами, не вони як законослухняна компанія мають себе виключити, а хтось їх має вимкнути.

 

Курус: Ми маємо справу із законослухняною компанією, з американським інвестором, і вони прекрасно знають, що закони треба виконувати. Це означає, що якщо 19-го числа закінчується термін дії ліцензії, то 20-го числа ефір має бути припинено. Якщо компанія цього не зробить, то є інший порядок вимкнення передавачів. Через те я просив би членів Нацради, попри суди, попри все, дати всі можливості компанії довести, що вона може заплатити менші гроші. Але вони це роблять на свій ризик.

 

Шевченко: Якщо є такі обставини, то я хотів би ще раз уточнити: рахунок виписано? [Так] Компанія про це знає? [Так] Компанія цей рахунок забрала? [Так] Скільки пройшло часу, відтоді, як компанія рахунок забрала, але не оплатила? [Півтора місяці]. Півтора місяці?! Я прошу це жирно записати в протоколі, і якщо «Галі» ще надумається звертатися в міжнародні органи, то ще жирніше роздрукувати 48-м кеглем.

 

Тетяна Лебедєва, член Нацради: Я пристаю до пропозиції Ігоря Федоровича. Дійсно, якщо компанія має свою позицію, то давайте перевіримо – в нас ще є час до наступного засідання.

 

Денисенко: Рішення Кабміну вступило в силу 18 липня, а ваше рішення приймалося 16-го.

 

Михайло Пушкаренко, голова юридичної служби Нацради: Справа в тому, що ми зв’язувалися з Кабінетом Міністрів, і я зв’язувався з начальником управління гуманітарної політики. Питання серйозне, його опрацьовують і на днях дадуть відповідь.

 

Шевченко: Пане Михайло, я не про спірні моменти вас запитую. Я про загальновизнаний порядок в державі, коли набувають чинності нормативні документи?

 

Пушкаренко: Справа в тому, що якщо посилатися на закон «Про Кабінет Міністрів», то є ще стаття цього закону, де сказано, що  постанови Кабміну приймаються на основі законів і указів Президента. 9-го числа була прийнята постанова, якою припинено дію попередніх постанов, є постанова, яка 11 липня надійшла нам – офіційним зв’язком. Нацрада діє не відповідно до друкування в «Голосі України» чи «Урядовому кур’єрі», а відповідно так, як установлено в державі. Ми отримуємо і закони, і укази президента, і постанови тим шляхом, що його передбачено в Указі Президента про оприлюднення. Нам прийшла постанова – ми розписалися, вона для нас діюча... Для державних службовців.

Денисенко: Чи ви не погоджуєтеся...

Шевченко: Я прошу, я дуже прошу представників «Гали» не з’ясовувати...

 

Денисенко: Віталію Федоровичу, ми прийшли сюди, щоб добитися істини.

 

Шевченко: Я вас офіційно інформую: шановні представники «Гали», будь ласка, послухайте мене. Оскільки ви поставили під сумнів, чи діяв документ, на основі якого ми застосовуємо нові розцінки, інформую вас, якщо вас це цікавить, що Національній раді було дано спеціальне доручення, піднято всі нормативно-правові акти, на підставі яких ми зробили висновки: однозначно цей документ діяв. Він міг би не діяти тільки в одному випадку: коли б це стосувалося прав людини. На це є два документи – не гадання Національної ради, не інструкції Кабінету Міністрів, а два документи – Закон «Про Кабінет Міністрів» і Указ Президента, яким визначено порядок набрання чинності нормативно-правових актів. Отже, я вам дав відповідь на запитання: ми керувалися тим документом, який на цей момент діяв.

 

Щодо пропозицій: я би просив членів Нацради підтримати, що дало б підстави одразу відповісти навіть тим організаціям, куди, як кажуть, «поперед батька» поспішають звертатися, – що незважаючи на те, що пройшло півтора місяці, а компанія не поспішає оплачувати рахунок, Національна рада підтримала їх заяву і продовжила термін скарги. Тому що одним із пунктів їхнього звернення в міжнародний арбітраж є те, що Національна рада не хоче розглядати їх заяву (заява з проханням переоформити ліцензію компанії надійшла до Нацради 18 березня, проте рішення щодо переоформлення було прийняте тільки 16 липня. До цього Нацрада розглядала заяву компанії, проте перенесла остаточне прийняття рішення, - Л.Г.)  Я би просив сьогодні розглянути і задовольнити прохання. І поставити на цьому крапку. І просити в майбутньому краще розбиратися, в якому випадку куди скаржитися.

Денисенко: Я хочу наголосити, що інвестор – це окремо, а компанія – це окремо.

 

Курус: Інвестор кидає ці гроші в суд – то хай краще сюди вкладає.

 

Шевченко: Якби справа в міжнародному арбітражі перебігала так, як хотів би заявник, то претензії зверталися б до держави Україна за обставинами діяльності компанії «Гала», яку ви тут представляєте в цей момент. Тому якщо ми про це говоримо, то ми знаємо, про що ми говоримо, але на цей момент міжнародний арбітраж розглядає справу компанії «Гала» і її стосунки з Національною радою.

 

Курус: Я підтримую вашу пропозицію дати «Галі» строк для сплати ліцензійного збору. Але ще раз пропоную – за тиждень часу детально переглянути усі ці документи. Я хотів би сам у цьому розібратися. Можливо, вони праві, можливо, ні – треба розібратися.

Денисенко: Якщо ми будемо сплачувати за новою методикою, чи можемо ми розраховувати, що це буде якось продовжено у часі?

Шевченко: До 19.09.08. Хоча здоровий глузд і практика прийняття рішень спонукала би нас ваше питання взагалі не розглядати, оскільки ви півтора місяці не оплачуєте рахунок.

Денисенко: Але за ці півтора місяці ми написали вам листи...

 

Шевченко: Ви можете ще їх писати. Національна рада навіть у цьому випадку йде вам назустріч. Іншим не йде – компанії «Гала» йде. Це прецедент. Але ми йдемо на це.

Денисенко: Ми згодні хоч завтра оплатити рахунок згідно з тою методикою, яка була дійсна.

Плаксюк: Так заплатіть! А ви ж не цента не заплатили!

 

На думку незалежних юристів, до яких зверталась «ТК», у компанії «Гала» мають рацію, коли звертають увагу на момент набрання чинності постанови № 626. І навіть якщо Нацрада буде доводити, що ця Постанова не стосується «прав і обов’язків громадян» (в українському законодавстві права юридичних та фізичних осіб розведено), то в компанії все одно є всі підстави перемогти в міжнародному суді, який ці поняття не розмежовує. Щоправда, отримати компенсацію через міжнародний арбітраж «Гала» зможе роки за три, навряд чи раніше - надто вже тривала процедура. Але для бюджету держави України сума компенсації буде грандіозною порівняно із заплаченим "Галою" ліцензійним збором.  

 

Зокрема Ігор Розкладай, юрист Інститут медіа права, так кваліфікував ситуацію: