Фатальна кома
Бути алкогольному спонсорству на телебаченні чи не бути – це може залежати від однісінького розділового знака в тексті закону.
Медіаюристи, обговорюючи проблеми медійного законодавства на зустрічі, організованій Інститутом медіа права, виявили, що в новій редакції статті 5 Закону України «Про рекламу» з’явилася зайва кома, яка була відсутня в обговорюваному законопроекті. Юристи висловили побоювання щодо того, що ця кома дасть можливість регуляторним органам по-різному тлумачити обмеження щодо алкогольного спонсорства. До того ж, на їхню думку, вона внесена із порушенням процедури. Про це «ТК» повідомив юрист ІМП Ігор Розкладай.
Зокрема, в п. 1 статті 5 ЗУ «Про рекламу» зазначається, що «у телепередачах забороняється наводити будь-яку інформацію рекламного характеру, яка подається у вигляді дикторського тексту та/або звукового супроводу, про спонсора – виробника алкогольних напоїв, його ім’я (найменування) та/або знак для товарів і послуг, що належить спонсору». (Частину першу статті 5 було доповнено абзацом другим згідно із Законом №145-VI (145-17) від 18.03.2008, набирає чинності з 1 січня 2009 року.)
Це одне з доповнень, за яке народні депутати проголосували 18 березня 2008 року.
У тексті законопроекту, що розглядався Комітетом з питань свободи слова та інформації 20 лютого 2008 року, а саме в порівняльній таблиці ця норма записана таким чином: «У телепередачах забороняється наводити будь-яку інформацію рекламного характеру, яка подається у вигляді дикторського тексту та/або звукового супроводу про спонсора – виробника алкогольних напоїв, його ім’я (найменування) та/або знак для товарів і послуг, що належить спонсору». Як бачите, з’явилася кома після слова «супроводу».
Прерогатива належить тому документу, який затвердив і виніс на розгляд ВР комітет із питань свободи слова та інформації. Але чи була ця кома в остаточному варіанті? Можливо, це результат прагнення догодити всім і залишити шпаринку в законі? Було б чітке формулювання – не шукали б підтекст у комах.
Тепер зняти кому можна тільки шляхом внесення змін до закону, тобто ініціювати новий законопроект за повною процедурою. Хоч є ще така форма, як роз’яснення комітету.
За який же варіант голосували депутати: з комою чи без неї?
Головний консультант комітету з питань свободи слова та інформації Ірина Горецька переконана: голосували за той, що з комою. «Це правка редакційного відділу, вона граматично правильна, – роз’яснила Ірина Горецька. – На друге читання вже подавалося з цією редакційною правкою, депутати за неї голосували в залі, ніяких підмін ніде не було, всі документи в мене на руках: і редакційній правки, і порівняльна таблиця, яка пішла в зал, і закон із підписом Президента, вони всі абсолютно тотожні.
Тобто, пропозиція надійшла вже з граматичною помилкою, і справа редакційного відділу - такі помилки виправляти. Що, можна завдяки юриспруденції не розставляти розділові знаки?».
Нагадаємо, що один із авторів законопроекту щодо обмеження реклами алкоголю на телебаченні, який був зареєстрований ще минулого скликання Верховної Ради, Борис Беспалий, хотів повністю заборонити рекламу алкогольних виробів, а спонсорство залишити без звукового супроводу, обмеживши його тривалість. «Світовий досвід показує, що без спонсорства телеканалам важко буде розвиватися. Але на українському телебаченні розмита межа між рекламою та спонсорством, тому деяке спонсорство сприймається як повноцінна реклама. Тому я виступав за те, щоб наводилися ім’я спонсора або найменування товару без звукового супроводу, і проти того, щоб звучала рекламна інформація про спонсорів в анонсах», – сказав Борис Беспалий.
Він певен, що мова законів має бути максимально зрозумілою, без двозначностей і зайвих синонімів. Оскільки двозначність дасть можливість трактувати ту чи іншу норму на користь того органу, який приймає рішення. «Наприклад, в українській мові є такий вираз “так ні ж”. Одні його сприймають як ствердження, інші – як заперечення. Якщо ця кома дійсно зайва, то її можна буде вилучити протягом однієї години. Профільний комітет може підготувати законопроект із одного рядка, пояснити все депутатам, і зал проголосує», – каже пан Беспалий.
Голова підкомітету з питань реклами парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Олена Кондратюк не згодна із засторогами медіаюристів. Вона відповіла на низку запитань «ТК», з відповідей на які видно, що негативних наслідків для телевізійної галузі, ця кома не матиме.
– Чи справді кома, яка з’явилася в цьому реченні, змінює зміст, а саме: тепер цей пункт забороняє спонсорство алкогольних виробників на телебаченні?
– Зауважимо, що панікувати зарано, оскільки відповідні положення (абз. 2 частини першої ст. 5 Закону України «Про рекламу») набувають чинності з 1 січня 2009 року. На нашу думку, навіть якби кома змінювала зміст (а це не так), про заборону спонсорства алкогольних виробників на телебаченні мова йти б не могла, оскільки, окрім другого абзацу ст. 5 Закону України «Про рекламу», існує норма, яка міститься у абзаці другому ст. 22 Закону України «Про рекламу», де, зокрема, вказується, що «дозволяється спонсорування теле-, радіопередач, театрально-концертних, спортивних та інших заходів з використанням знаків для товарів та послуг, під якими випускаються алкогольні напої». Як бачимо, навіть припускаючи, що «кома» кардинально змінює зміст відповідного положення, найгірший вірогідний результат – лише виникнення колізії у положеннях Закону України «Про рекламу».
Стосовно ж тлумачення і розуміння абзацу другого частини першої ст. 5 необхідно зазначити, що розділові знаки в абзаці 2 частини першої ст. 5 розставлені відповідно до правил правопису. В даному випадку ми маємо складнопідрядне речення з головною частиною (головне речення), друга частина – залежна, підрядна (підрядне речення). Від головної частини ставиться питання, підрядна – відповідає на поставлене питання.
«У телепередачах забороняється наводити будь-яку інформацію рекламного характеру (яку саме?), яка подається у вигляді дикторського тексту та/або звукового супроводу, про спонсора – виробника алкогольних напоїв, його ім’я (найменування) та/або знак для товарів і послуг, що належить спонсору». В цій ситуації підрядне означальне речення пояснює співвідносне головне слово головного речення – інформація.
Відповідно до правил синтаксису української мови, всередині головного речення підрядне відокремлюється комами з обох сторін. Виходячи з вищевказаного та враховуючи зауваження редакційного відділу відповідного управління апарату Верховної Ради, і «з’явилася» коментована нами «кома».
– Філологи стверджують, що слово «будь-яку» на початку цього речення і так забороняє все спонсорство, тому ця кома не змінює загальної суті.
– З цією тезою не можна погодитись, оскільки у новій редакції ст. 5 фраза «у телепередачах забороняється наводити будь-яку інформацію» далі по тексту уточнюється і конкретизується; вказується, яка саме «будь-яка» інформація мається на увазі. Тобто визначено умови і критерії, за наявності яких вищезгадана інформація не може наводитися.
– Які наслідки це може мати для телевізійної галузі?
– Негативних наслідків не буде, оскільки відповідним положенням ст. 5 спонсорство алкогольних виробників на телебаченні обмежено, але про повну заборону мова не йде.
– Чи відомо, яка позиція в цьому питанні була саме Томенка? Чи він не хотів взагалі заборонити алкогольне спонсорство на телебаченні?
– Зауважимо, що після схвалення будь-якого проекту у першому читанні і подальшій роботі над ним авторами певної редакції проекту є члени відповідного профільного комітету. Позиція більшості членів Комітету з питань свободи слова та інформації щодо спонсорства алкогольних виробників на телебаченні полягає у наступному. Алкогольне спонсорство на телебаченні врешті-решт буде заборонено. Але до цього питання необхідно підходити виважено і поступово, оскільки на даний час левова частина грошей від спонсорів іде на підтримку власного, національного виробництва. У той же час, на сьогодні «замінити» спонсорів – алкогольних виробників на телебаченні нікому, зайняти відповідну нішу поки що ніхто з рекламодавців не бажає. І тому, аби не зашкодити телеіндустрії, відповідні «обмежувально-заборонні» зміни будуть вводитися поступово.
– Чи можна залишати закон в такій редакції, чи, на вашу думку, потрібно вносити чергову зміну?
– На нашу думку, залишати закон у такій редакції можна. У випадку ж, якщо не буде єдиного розуміння коментованого положення Закону, а процес застосування відповідних норм на практиці буде ускладнено, відповідні зміни будуть оперативно внесені.
Літературний редактор «Детектор медіа», кандидат філологічних наук Катріна Хаддад погоджується з Оленою Кондратюк, хоча все ж певні сумніви у неї залишаються:
– У першому абзаці йдеться про те, що у матеріалах ЗМІ та під час заходів, що проводяться за участю спонсорів, дозволено вказувати тільки ім’я або найменування та знак для товарів та послуг спонсора («забороняється наводити будь-яку інформацію рекламного характеру про спонсора та/або його товари, крім імені або найменування та знака для товарів і послуг спонсорів»). За логікою, у другому абзаці уточнюється, в якому саме вигляді можна подавати дозволену інформацію. Зокрема, вказується, що в телепрограмах означену інформацію не можна озвучувати («забороняється… у вигляді дикторського тексту та/або звукового супроводу»), а отже, вона може вказуватися у вигляді зображення чи напису.
Порівняймо обидва варіанти другого абзацу (з комою та без). У варіанті без коми слова «про спонсора – виробника алкогольних напоїв, його ім'я (найменування) та/або знак для товарів і послуг, що належить спонсору» мали би стосуватися слів «текст» та «звуковий супровід» (дикторський текст та/або звуковий супровід якого змісту? – про спонсора (і далі за текстом)). В іншому ж випадку кома закриває підрядне речення «яка подається у вигляді дикторського тексту та/або звукового супроводу», а отже наступні члени речення («про спонсора-виробника…», «його ім’я…») відносяться до слова «інформацію» (будь-яку рекламну інформацію якого змісту? – про спонсора, його ім’я і далі за текстом).
Втім, не можна сказати, що кома змінює зміст речення (важко назвати однорідними підрядне означальне «яка подається у вигляді дикторського тексту та/або звукового супроводу» (воно характеризує означуване слово з точки зору форми) та означення «про спонсора…», «його ім’я…» (вони характеризують означуване слово з точки зору змісту)), але певні можливості для різночитань вона, на мій погляд, надає (принаймні, припускаю, що спокуса витлумачити так чи інакше назване речення може виникнути).
Гадаю, аби уникати подібних ситуацій, треба залучати філологів до роботи над законопроектами ще на стадії їх розроблення.
У Верховній Раді раніше траплялися випадки виправлення тексту закону вже після його прийняття. Приміром, таке було із законом про вибори. Тут однозначно було порушення, оскільки, згідно з Регламентом парламенту, після прийняття закону в цілому внесення до його тексту будь-яких змін, у тому числі і стилістичних, не допускається. В нашому ж випадку помилку було виправлено на етапі підготовки законопроекту.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
