Що відомо і що невідомо про перші українські сайти

16 Квітня 2008
41679
16 Квітня 2008
10:04

Що відомо і що невідомо про перші українські сайти

41679
Журналістика в Уанеті вже має свою історію, але її витоки залишаються не до кінця з’ясованими.
Що відомо і що невідомо про перші українські сайти
Знайти докладну інформацію про перші українські мережеві ЗМІ сьогодні досить непросто, і це дивно, адже з часу їх появи минуло не сто і не двісті років, а ледве більше десяти.
 
Ця проблема мало кого хвилює. Основних причин дві. По-перше, як відомо, інтернет-журналістика як явище довго не сприймалася всерйоз. По-друге, інформаційний простір мережі занадто насичений, він перебуває у постійному русі і зазнає шаленого зростання, тож уся увага звернена на те, що пропонується на даний момент або незабаром пропонуватиметься, і ні в кого не виникає бажання робити розвідки у минуле. А тим часом робити такі розвідки необхідно, бо якщо ми зараз не систематизуємо всі факти, які ілюструють виникнення українського – вже доволі помітного – медіа-сектору в інтернеті, вони можуть виявитися безнадійно загубленими. (Хоча б тому, що мережа підлягає чисткам – покинуті сторінки стираються.)
 
Якщо ви належите до тих користувачів інтернету, які свято вірять, що у ньому «все є», мушу вас розчарувати: дізнатися щось суттєве про найперші українські онлайнові ЗМІ через інтернет не вдається! На запити на кшталт «історія української інтернет-журналістики» веб-мережа відповідає посиланнями на документи, які не містять нічого, крім назв деяких онлайнових видань, вибраних авторами публікацій на свій смак і розсуд, у контексті загальновідомих даних про заснування в 1992 році українського домену першого рівня – коду країни – UA і подальшого делегування відповідних піддоменів. Запит «історія Уанету» не радує чимось більшим: на очі знов потрапляє знайома коротка розповідь про основні віхи розвитку зони UA. Бажаного у даному випадку офіційного переліку українських веб-сайтів із датами їх заснування у мережі елементарно не існує!
 
Усі організації, нині причетні до регулювання у сфері інтернету в Україні, виникли після 2000 року й обрахунки ведуть, відповідно, не від самого початку функціонування Уанету, а від початку своєї роботи. Немає необхідної нам інформації ані на сайті ТОВ «Хостмастер», яке здійснює послуги з адміністрування і супутнього супроводження домену UA та публічних доменів у ньому, ані на сайті Інтернет-асоціації України. Національний реєстр електронних інформаційних ресурсів подає 164 найменування електронних варіантів друкованих видань, 17 назв сайтів, які стосуються телебачення, 23 – радіо і 66 назв виключно мережевих видань, тобто невелику частину того, що ми насправді сьогодні маємо, і лише з датами їх занесення до цього реєстру.
 
Дослідникові, який не захоче з цим миритися, залишаються тривалі пошуки практично наосліп. Рано чи пізно дізнаєшся, що для з’ясування походження того чи іншого сайту знавці використовують довідкову систему «DomainTools» та інтернет-архів. Якщо поєднувати це зі спілкуванням із представниками редакцій відомих і не дуже відомих інтернет-видань, цілком реально здобути якісь конкретні дані. Та білі плями все одно залишаються, утім, про все по порядку.
 
Як мені особисто довелося переконатися, листи за адресами, вказаними на веб-сайтах, як правило, залишаються без відповідей. Якщо хтось і відповідає, то це ті, чиї видання створювалися порівняно недавно. Дзвінки за вказаними телефонами допомогли зрозуміти, у чому тут річ, – виявилося, що на контакт більш охоче виходять ті редакції, де просто хоч хтось щось пам’ятає. Видання, які функціонують в інтернеті з 90-х років, дуже часто мають по кілька доменних імен, окрім того, змінювались їх власники, у деяких випадках навіть повністю оновлювався штат працівників. Та і журналісти не надають великого значення точній даті заснування веб-сайту. Подумавши хвилинку, вони радять звертатися до тих, хто може мати безпосередній стосунок до його створення, – служби технічного обслуговування, яка, у свою чергу, вже давно не та.
 
Якби вдалося встановити точну хронологію появи українських мережевих ЗМІ, гадаю, нею багато хто зацікавився б. Однак виконати це завдання на «відмінно», здається, можна тільки загальнонародним опитуванням. Пропоную деякі попередні результати своїх пошуків – а ну хтось відгукнеться, щось доповнить чи виправить.
 
Отже, домен UA існує з кінця 1992 року, фактичне його функціонування почалося із січня 1993-го. До 1995 року інтернет в Україні слугував здебільшого засобом зручного і престижного (і досить дорогого) поштового зв’язку, яким користувалися різні організації і дуже рідко окремі громадяни.
 
У 1995 році було створено перший сайт Верховної Ради України (www.rada.kiev.ua), на якому можна побачити список українських інтернет-ресурсів того періоду (благо, їх було небагато). Це 29 київських сайтів, 5 одеських, 3 дніпропетровських, 13 харківських, 2 миколаївських, 11 львівських, 4 сімферопольських, 3 вінницьких, по одному сайту мали Донецьк, Івано-Франківськ, Ужгород, Чернівці, Хмельницький, Луцьк, Вінниця, Херсон і Тернопіль. Належали вони, здебільшого, технічним, науковим організаціям, установам освіти або структурам державного управління. Викликає цікавість ProMedia Information & Press Center, який містив інформацію про український медіасектор. На одній зі сторінок сайту є п’ять розділів: інформаційні агентства, газети, журнали, телебачення і радіо. Всі вказані там ЗМІ не молодші 1995 року заснування, це дає підстави думати, що список саме того року і складався. Назви мережевих ЗМІ не позначаються взагалі, отже, їх іще й не було.
 
Вдалося дізнатися, що працівники львівського «Радіо Люкс» в 1996–1997 роках готували добірки новин для веб-мережі для одного з найстаріших сайтів Уанету www.ukrainet.lviv.ua. Це домашня сторінка фірми The System Development Approach Technologies (SDA), яка велася англійською мовою. Дуже яскравий приклад специфічного для інтернету явища – перехідна форма від сайту чисто технічного, присвяченого інтернетно-комп’ютерній тематиці, до онлайнового видання з новинами. Тут із 1995 року навіть подавались українські новини культури! Гадаю, цей факт і слід вважати зародком інтернет-журналістики в Україні.
 
У січні 1997 року вже точно мало представництво в мережі київське «Гала Радіо». На його старому сайті http://www.galaradio.com.ua/ написано: «The first Ukrainian commercial station on your FM dial and on the Internet!». (Сайт http://www.galaradio.com/ з’явився пізніше – у квітні 1998 року.)
 
Сайт газети «Дзеркало тижня» унікальний тим, що на ньому зберігаються матеріали аж із жовтня 1994 року. Нічого подібного більше ніде не зустрічається. Вдалося з’ясувати, що це видання справді одне з перших в українському сегменті веб-мережі; повну електронну версію воно має з лютого 1997 року (спочатку це був сайт mirror.kiev.ua, потім у грудні 2000-го його змінив zerkalo-nedeli.com, а в 2007 році – zn.ua). Також із лютого 1997 року виходить і електронна версія газети «День». Це прямо позначено на самому сайті, що дуже приємно: якби всі інтернет-видання надавали такі відомості, не треба було би розгадувати «ребуси».
 
Із жовтня 1997 року працює сайт «Дайджест новин» (виключно онлайнове видання), розташований за адресою http://www.news.lviv.net/.
 
1998 рік був багатшим на створення інтернет-ресурсів. З’явилися веб-сайти газети «Сьогодні» (нинішній її сайт http://www.segodnya.ua/ не перший, це інформаційний портал, заснований минулого року, а спочатку газета «Сьогодні» була представлена за адресою www.today.viaduk.net), інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна», дніпропетровської радіостанції «Mix», черкаської телекомпанії «Альт», дніпропетровського «11-го каналу», телекомпанії «1+1». Також 1998 року було засновано онлайнову газету «Електронні вісті» http://elvisti.com/.
 
Із 1999 року працюють сайти газети «Факти й коментарі», львівської недержавної музично-інформаційної радіостанції «Люкс FM», харківської телекомпанії «Приват TV», онлайнового видання «UAToday». Із 2000 року – інтернет-видання «ProUA» та «Українська правда», сайт телекомпанії «Магнолія-ТБ»…
 
Таким чином, можна зробити висновок, що заснування медіа-сектору в Уанеті відбулося протягом 1996–1998 років. Першими крок до цього зробили радіо і преса. Одночасно спостерігаємо появу в інтернеті перших новинних видань, які створювалися не професіоналами від журналістики, а аматорами, здебільшого представниками фірм, які мали стосунок до комп’ютерної техніки або фірм-провайдерів.
 
Залишається багато нез’ясованого – наприклад, не зовсім зрозуміла ситуація з Першим національним каналом, який виріс із «УТ-1» і є одним із найстаріших. Представники редакції його веб-сайту у телефонній розмові категорично запевнили, що раніше 2004–2005 років їх у веб-мережі ніяк не могло бути. Конкретна дата заснування http://1tv.com.ua/ ніде не згадується, в інтернет-архіві його матеріали подаються дійсно тільки з вересня 2004 року. При цьому деякі люди стверджують, що переглядали сайт Першого національного ще в 1998 році. Може, переплутали…
 
Й останній штрих. Журнал Internet Ua друкує низку публікацій про історію інтернету. Автори почали досить ґрунтовно і здаля: у квітневому номері лише підібралися до «Вступу в історію українського сегменту інтернету». Будемо сподіватися, що матеріали цього журналу допоможуть ще більше прояснити картину.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
41679
Читайте також
18.02.2009 12:58
Мирослава Чабаненко
, для «Детектор медіа»
27 520
Коментарі
5
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
сенька
5930 дн. тому
пустое переливание из пустого в порожнее фи!
Авторка
5931 дн. тому
DK, я дуже вдячна Вам за надану інформацію! Надіслала Вам листа у відповідь, але ще залишається потреба поговорити і про радіо Люкс, до якого Ви маєте відношення, і про інше. Якщо Ви не проти, будемо на зв"язку. А як тільки в мене назбирається достатньо матеріалу для продовження цієї теми, напишу ще одну статтю :)
DK
5932 дн. тому
Дякую за чудову статтю! Згадайте ще про сайти "Поступу" і журналу "ПіК". Надіслав вам на е-мейл багато додаткової інфи.
Авторка
5932 дн. тому
Якщо Ви знаєте такі сайти, повідомте мені, будь-ласка, на myr108@gmail.com. Буду дуже вдячна. Занадто "акцентувати на пальмі першості" я не могла, бо не впевнена, що якийсь факт не залишився поза моєю увагою: у такій ситуації, коли повного списку веб-ресурсів з датами їх заснування немає, точно стверджувати щось важко. У тому то й річ... Ускладнює ситуацію те, що саме поняття "український інтернет" досить розмите. Наприклад, www.bugrym.com не в домені UA. А скільки сайтів створюється нашими громадянами російською мовою, навіть в домені RU, взагалі невідомо, куди їх віднести. І так далі...
Римбург
5932 дн. тому
Римбург В. Про перші спеціалізовані сайти. Варта підтримки публікація про історію українських сайтів та ua. Та необхідно було б більше уваги акцентувати на пальмі першості...Тому до цього варто додати, що чи не перший сайт університетського викладача в Україні і Росії появився у Києві - це www.bugrym.com В Україні (як не дивно!А може й показово) до цих пір - єдиий сайт із соціальної реклами - це socadver.org.ua (з 2006 року). Можна зазначати й інші перші сайти за певною диференціацією: газет, журналів, фірм і т.д.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду