Міністерство юстиції відкрите для громадськості у справі роздержавлення друкованих засобів масової інформації
Офіційна позиція щодо заяви голови Національної спілки журналістів України Ігоря Лубченка.
20 березня голова Національної спілки журналістів України Ігор Лубченко розповсюдив заяву, в якій піддав критиці Міністерство юстиції за відмову погоджувати із НСЖУ законопроект про роздержавлення друкованих ЗМІ. «ТК» звернулась по коментар до заступника Міністра юстиції Наталії Богашевої, яку Ігор Лубченко у своїй заяві звинуватив у відмові спілкуватися із представниками НСЖУ. Пані Богашева надала «ТК» свою відповідь, яка публікується в повному обсязі.
Достатньо гострий випад, допущений недавно головою Національної спілки журналістів України щодо ролі Міністерства юстиції у підготовці законопроекту про роздержавлення державних і комунальних друкованих засобів масової інформації, змушує нас публічно висловити свою позицію.
Загальноприйнято вважати, що європейські стандарти свободи преси виключають можливість заснування друкованих ЗМІ органами влади (як державної, так і місцевого самоврядування). У зв’язку з вступом України до Ради Європи наша держава, зокрема, зобов’язалася дотримуватися цих стандартів. Розв’язанню цієї проблеми присвячений законопроект щодо роздержавлення друкованих ЗМІ, який протягом останніх двох років розробляється Міністерством юстиції.
Предмет регулювання законопроекту досить складний. Він стосується не лише питань функціонування друкованих засобів масової інформації, а отже, вимагає узгодження з чинними законами України «Про інформацію», «Про рекламу», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації»),а й питань власності (як державної, так і комунальної) та механізмів приватизації, що виходить за межі галузі інформаційного законодавства та вимагає узгодження із Цивільним кодексом України, законами України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
При розробці та доопрацюванні вказаного законопроекту, як і в усій своїй діяльності, Міністерство юстиції України діяло з усвідомленням, що такі важливі і складні кроки, як повна приватизація державних і комунальних засобів масової інформації, забезпечення їх повної незалежності від органів влади, повинні готуватися при забезпеченні постійної і всебічної участі громадськості, насамперед тих громадських організацій, які безпосередньо займаються питаннями інформаційної політики та діяльності ЗМІ. Саме з цих підстав Міністерство постійно залучало до участі до підготовки проекту Закону як Національну спілку журналістів України, так і інші громадські організації, та врахувало велику кількість пропозицій та зауважень (хоча, природно, не всі), наданих ними до зазначеного проекту.
Слід зазначити, що представник Міністерства юстиції України був присутній на нараді, яку проводила НСЖУ у кінці січня цього року; таким чином, Мін’юст ознайомлений із проблемами, які обговорювалися на нараді, та висловленими на ній позиціями.
Доля законопроекту ускладнилася у зв’язку зі зміною Уряду за підсумками позачергових виборів Верховної Ради України. Сьогодні цей законопроект, який доопрацьовано з урахуванням зауваженнь як заінтересованих органів державної влади, так і громадськості, надіслано (зауважимо, ще до публікації згаданої заяви голови НСЖУ) для ознайомлення ряду організацій, у тому числі і до НСЖУ. Оскільки законопроект зачіпає інтереси місцевого самоврядування, цей проект надіслано також до Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, а також до Асоціації міст України та громад та Української асоціації місцевих та регіональних влад – провідних українських асоціацій органів місцевого самоврядування. Найближчим часом він, як і інші законопроекти, що розроблялися Мін’юстом, стане загальнодоступним на офіційному сайті Міністерства юстиції України у його постійній рубриці «Обговорюємо законопроекти». Після отримання відгуків на останню редакцію законопроекту цей проект буде проходити встановлену законодавством процедуру підготовки до розгляду Кабінетом Міністрів України.
Довідка «ТК»:
Законопроект «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» розроблено Міністерством юстиції України на виконання доручення Прем’єр-міністра від 3 лютого 2006 року №2571/11/1-06 (до Указу Президента України від 20 січня 2006 року №39 «Про План заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають із її членства в Раді Європи»). Мета законопроекту – реформувати друковані засобів масової інформації, засновані органами державної влади та місцевого самоврядування, що сприятиме встановленню правової основи незалежної діяльності друкованих ЗМІ, з урахуванням положень Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи «Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною» від 5 жовтня 2005 року №1466.
Завдання проекту – обмежити вплив органів державної влади та місцевого самоврядування на пресу, звести до мінімуму її використання для маніпуляції суспільною свідомістю й особистою думкою громадян, а також забезпечити соціальні гарантії журналістам реформованих державних та комунальних друкованих ЗМІ. Законопроект визначає механізм такого реформування, посилює правову основу незалежної діяльності преси, засади політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності у висвітленні внутрішніх та зовнішніх процесів і подій в Україні. Більше про законопроект читайте тут.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Наталія Богашева, заступник Міністра юстиції
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Коментарі
1

Олександр Іссад
6198 дн. тому
Типичный для Украины случай - в Новомиргороде разгорелся конфликт между коллективом районной газеты «Новомиргородщина» и соучредителями: райсоветом и государственной районной администрацией. Люди говорят, что причина затянувшегося противостояния заключается в несговорчивости редактора студии местного телевидения Владимира Пескового (волею районной судьбы газету в Новомиргороде издает студия телевидения), в его нежелании «брать под козырек» перед руководством местных администраций. Так и не добившись от Владимира Пескового требуемой лояльности, депутаты районного совета проголосовали за создание еще одной редакции газеты с названием «Новомиргородщина». Так чем же райсовету не угодил довольно успешный по меркам районного центра еженедельник под редакцией Пескового?
- После того, как в 2000 году учредители, мягко говоря, угробили районную газету, - рассказывает Владимир Песковой, - коллектив издания разбежался кто куда, де-юре редакция оставалась, де-факто - самоликвидировалась. За газетой остались долги по зарплате и перед Маловисковской типографией на общую сумму 52 тыс. гривен. Но ведь газету нужно было издавать! - Какие могут быть источники доходов коммунальной прессы? Реклама, государственная поддержка, дополнительный заработок, например, в виде поступлений от предоставления в аренду помещений, находящихся на балансе редакции. Мы получаем деньги только за освещение работы органов местного самоуправления.
В прошлом году студия впервые заключила с районным советом и райадминистрацией договор на освещение их деятельности в газете, чтобы четко ограничить рамки допустимого «вмешательства» со стороны учредителей. Мы печатаем ровно такие объемы информации, которые предусмотрены договором. Но в 2007-м сложилась ситуация, когда за уже выполненные работы по освещению деятельности нам не перечисляли деньги пять месяцев!
Вопрос решается очень просто. Если есть желание главы райсовета, главы РГА поддерживать свободу слова, то они будут бескорыстно помогать коммунальным СМИ. В противном случае чиновники будут делать все, чтобы газета находилась на голодном пайке, что позволит иметь дополнительные рычаги влияния на редакцию...
- Я не считаю си
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ