На виконання Указів Президента України про проведення Днів трауру (скорботи, жалоби), телерадіоорганізації зобов’язані:

 

1.     Після оголошення Указом Президента днів трауру (скорботи,жалоби) телерадіоорганізації зобов’язані внести відповідні зміни до програм теле- та радіопередач.

 

2.     Напередодні та впродовж дня телерадіоорганізації інформують населення про відповідні дні і повідомляють, з якого приводу вони оголошені.

 

3.     Телерадіоорганізаціям впродовж дня безкоштовно надають інформацію про розрахункові рахунки, на які населення може надсилати кошти для постраждалих людей.

 

4.     Телерадіоорганізації заздалегідь передбачають обов’язкове оформлення теле- і радіоканалів без музичних заставок, мажорних анонсів, джинглів.

 

5.     Обмежувати випуски рекламних роликів у теле- і радіоефірі , що передбачається при укладанні угод на рекламу як форс-мажорні обставини.

 

6.     Не демонструвати комедійні художні фільми, не транслювати розважальні та музично-розважальні програми, теле- і радіовікторини.

 

7.     Музику на інформаційно-музичних радіо і телеканалах добирати мінорного звучання.

 

8.      Утримуватися від програм на замовлення теле-і радіослухачів.

 

9.     Оформлення теле- та радіопрограм має бути відповідним до вимог таких днів.

 

Виконання Правил ведення мовлення на теле- і радіоканалах у Дні трауру (скорботи, жалоби) буде враховуватися під час конкурсного відбору на  право користування каналами мовлення.

 

Заходи підготовлені контрольно-аналітичним відділом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

Уже ввечері 16-го жовтня моя подруга, що працює на музичному каналі, дзвонила до мене із запитанням: «Як думаєш, Нацрада каратиме чи пронесе?». Я заспокоювала її, але знала: не пронесе. 100 відсотків не пронесе. Все, що хоч якимсь чином пов’язано із питаннями суспільної моралі та ще й було засвічено в пресі, неодмінно матиме резонанс. По-перше, бо потребує риторики й нічого, крім риторики. По-друге, в Україні захищати мораль, як і мати диплом про вищу освіту, мусять усі, незалежно від істинного рівня моралі чи інтелекту.

 

Через риторичну природу «української моралі» «траурна» дискусія телевізійників з Нацрадою породила кілька аргументів – як доречних і таких, що потребують серйознішого обговорення, так і цілком демагогічних. Проте усі словесні поєдинки закінчилися на користь Нацради.  «Траурний рахунок» такий: 2 звернення до суду із заявою про анулювання ліцензій на мовлення (ТРК «Чорноморська», Сімферополь, та RU Music, Київ), 7 попереджень ТРО за порушення режиму мовлення в дні трауру, скорботи і жалоби (з них два – компанії RU Music). Скандал на RU Music, де мовник удався до озброєних охоронців, але виграла все одно Нацрада (через твердість позиції). Плюс 67-ме місце в рейтингу журналу «ФОКУС» («100 самых влиятельных женщин Украины») члена Нацради Тетяни Мокріді – про її роботу в Нацраді журнал обмежився фразою: «На новом месте работы Татьяна запомнилась внушениями в адрес телекомпаний, которые проигнорировали правила вещания в день траура по погибшим в Днепропетровске».

 

Власне, основна проблема жалоби полягала у тому, що більшість компаній про жорстку регламентованість «траурного режиму», як і про існування «Правил ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру, скорботи, жалоби», дізналися «за фактом». Враховуючи відносну молодість українських телекомпаній та кадрову плинність (а відтак і відносну бідність архівів, і відсутність досвіду дій за форсмажорних обставин), з одного боку, а з другого, розгалуженість українського законодавства (це вже загальне місце, що про наявність тих чи інших законів ті, хто мав би їх виконувати, навіть не здогадуються), це не виглядає дивним. Хоча, звісно, відкритим текстом про це не говорять – хто ж скаже, що він не знав?.. Це все одно, що розписатися у непрофесіоналізмі…

 

Всі, кого було «відмоніторено» в перший день (16 жовтня, трагедія в Дніпропетровську) – а це і ТЕТ, який було піймано на трансляції «ДОМа-2», і Новий канал, який показав розважальну програму «Щоденник фабрики зірок», і «Сіті» з програмою «Таксі», і СТБ з вікториною «Ранковий виграш», плюс майже всі канали (крім інформаційних, які мають форматний рухомий рядок) не транслювали повідомлення про День жалоби, –  одноголосно каялися і просили «не попереджати».

 

Під час другого трауру – 20 листопада (трагедія на шахті імені Засядька, м. Донецьк) – показ «розважалки» на великих каналах обмежився нічними годинами. Так «Інтер» показав кінокомедії «Весілля мого друга» й «Будемо на «ти» о 00:00 (з повтором близько 4-ї) та 02:15. Новий канал показав опівночі «Comedy Club» (00:00), комедійний серіал «Солдати» (02:35; повтор об 11.15), розважальну програму «TV-Таблоїд» (03:24). ICTV так само серед ночі показав комедію «Джейн іде на побачення» (03:10) та провів телевікторину «Ігри для дорослих» (00:35) (за «Правилами…» телекомпанії в дні трауру мають утримуватися від комерційних програм і програм на замовлення). А 5 канал і взагалі погорів на тому, що серед ночі о 01:44 показав музичний кліп співачки Камалії. Нацрада канали знову насварила – але карати не стала: траур було оголошено звечора, внести зміни в нічне мовлення не встигали...

 

На третій раз, коли особливий режим мовлення було оголошено у зв’язку із Днем пам’яті жертв Голодомору, загальнонаціональні мовники уже були натренованими і виявилися  «відмінниками трауру». НТКУ навіть звернулася до колег по цеху із пропозицією відмовитися від реклами в день пам’яті, і це звернення було підтримано кількома каналами – ТОНІС, НТН та низкою регіональних.

 

Тимчасом Нацрада промоніторила регіональні компанії, оголосивши в результаті перевірки 5 попереджень – ТРК «Північний Крим», «Маскі», м. Львів, «Смайл» (Тернопіль), «ТАКТ» (Вінниця) та івано-франківській ОДТРК (єдина державна компанія з усіх штрафників). Фактично усі мовники виправдовували порушення (а це зазвичай були концерти на замовлення чи комерційні вікторини) вимогами закону про надання послуг фізичним особам.

 

«Фактично наша компанія була поставлена перед вибором: або порушити норми Закону про надання послуг фізичним особам, або порушити порядок мовлення в дні трауру, скорботи і жалоби. Щоби не накликати на компанію судові позови, ми вирішили виконати вимоги законодавства, проте усі зароблені від комерційної програми гроші перерахували загиблим на шахті імені Засядька», – пояснила проблему членам Нацради представник ТРК «ТВА» (Чернівці).

 

Можливе вирішення цього питання запропонував на засіданні перший заступник голови Нацради Ігор Курус: у майбутньому включати до типової угоди з фізичними особами пункт «форсмажорні обставини», якими є і трагічні випадки, у зв’язку з якими оголошується траур.

 

Проте разом із цілком обґрунтованими проблемними моментами регулювання, які викрив траур (розгалуженість і хаотичність законодавства, брак практичного досвіду в багатьох телекомпаній, необхідність робити похибку на форс-мажор в комерційних угодах ТРО), траур спровокував ще дві дискусії демагогічного плану:

Саме такий аргумент у відповідь на звинувачення у порушенні режиму мовлення у дні жалоби намагався висунути Рудольф Кірнос, керівник телекомпанії RU Music. Мовляв, на президентському указі не було написано, що він «набуває чинності від дня опублікування», а отже, діє правило, що таке розпорядження набуває чинності протягом 14 днів. RU Music формально отримала перше попередження за те, що моніторинг Нацради зафіксував: ані в день трагедії в Дніпропетровську, ані у день аварії на шахті Засядька не було внесено змін до сітки мовлення. А фактично – за конфлікт, який пан Кірнос тоді влаштував на засіданні Нацради. Між іншим, аналогічні порушення були зафіксовані і в ефірах інших музичних компаній – O-TV, «Ентер-мюзік», - однак тільки Рудольф Кірнос аргументував таке програмування не випадковістю чи недоглядом, а ідейною позицією.

 

Позапланова перевірка за наслідками моніторингу мовлення під час жалоби була приводом для конфлікту між керівництвом RU Music і Нацрадою. Після того, як 23 листопада працівників апарату Нацради, які проводили на телекомпанії перевірку, вивели з офісу озброєні люди, конфлікт перейшов у відкриту фазу. Кілька днів протистояння, в ході якого компанія-засновник каналу навіть звернулась до американських імміграційних служб із проханням заборонити українським чиновникам в’їзд до США, завершились  відстороненням Кірноса, покаянням перед Нацрадою і запевненням у непричетності компанії до заяв Кірноса. На це Нацрада винесла каналу ще одне попередження компанії за порушення порядку мовлення у День пам’яті жертв Голодомору: моніторинг Нацради зафіксував в ефірі «відеокліпи мажорної тональності» – ВІА ГРУ, Сердючку, СМС. За недопущення перевірки в компанію отримала звернення до суду про анулювання ліцензії і ТРК «Чорноморська» (Сімферополь). 

 

Члени Нацради іноді сварили представників телекомпаній, як учнів на педраді: мовляв, там люди загинули, а ви крутите розважальні програми… Як вам не соромно? На це їм відповідали: мовляв, як комедія може завадити скорботі або образити почуття людини? А може, навпаки, їй би зараз було би краще подивитися розважальну програму, відволіктися?

 

Тим самим дискусія про виконання правил траурного мовлення весь час балансувала на межі того, аби не скотитися до скандальної розмови дилетантів про політику і психотерапію. А йшлося – елементарно – про виконання правил. Прописаних і обумовлених. Іноді ставало не по собі: невже скоро в цій країні й виконання правил дорожнього руху дебатуватиметься?

 

До речі, канал «Україна» в День пам’яті жертв Голодомру показав документальний фільм – радянську агітку. Формально він не є гумористичним, але фільм про войовничий західний імперіалізм з ідеологічними кліше на кшталт «Кто вы, мистер Кеннеди? Покажите свое настоящее лицо» інакше, як із гумором, сприймати було б абсурдом… А в день пам’яті жертв комуністичного режиму такий гумор інакше як чорним і не назвеш. Формально – ніякого порушення, а по суті? Проте я в цьому разі схильна говорити не про етику, а про дефіцит програмного продукту на суперрозгалуженому українському телеринку, і зокрема програмного продукту для особливих днів. До речі, якщо жалобу оголосять знов, Нацрада обіцяла звернути особливу увагу на радіо… Тож радіокомпаніям варто про всяк випадок перевірити свої архіви на наявність «Лебединого озера».