Українські медіа продовжують експериментувати зі штучним інтелектом і поступово залучають його до різних редакційних процесів. ШІ-інструменти допомагають журналістам у перекладах, аналізі даних, підготовці контенту та плануванні роботи. Водночас медійники визнають ризики — від «галюцинацій» ШІ до шаблонного нечитабельного контенту.

Ми вже поговорили про використання ШІ в редакціях «Української правди», The Kyiv Independent, Rayon.in.ua, «Бабеля», «Текстів» Суспільного, Hromadske, — читайте першу частину опитування за посиланням.

Zaxid.net

У редакційній політиці Zaxid.net користування штучним інтелектом поки що не прописане, але шеф-редактор видання Ярослав Іваночко каже, що політику доповнять, якщо залучення ШІ буде більш активним. Зараз із його допомогою журналісти здебільшого розшифровують аудіозаписи інтерв’ю для економії часу.

«Ми не користуємося ШІ для безпосереднього написання новин і заміщення роботи журналіста. Кілька разів за допомогою ШІ ми створювали ілюстрації до блогів, це непогано працює. Якщо ілюстрація створена за допомогою ШІ, ми це вказуємо. Ми також маємо плани використання ШІ для технічних потреб, зокрема SEO-оптимізації, роботи з аудіозаписами.

Згодом певні рішення можуть бути розширені. Я не хотів би розкривати деталі, але йдеться про технічну складову, спрощення і пришвидшення певних процесів у роботі журналіста, які б у підсумку дали йому більше часу на творчу роботу, генерацію ідей, роботу “в полях”», — розповів шеф-редактор.

Іваночко пояснює: йдеться не про заміщення журналіста інструментами ШІ, а допомогу журналістові, щоб його робота була ефективнішою. Ці інструменти скорочують час підготовки контенту та бережуть робочий час журналіста й редакції загалом.

«У майбутньому виграє той, хто ефективніше буде використовувати інструменти ШІ у своїй роботі. При цьому всьому сайт Zaxid.net, за даними Gemius, у квітні посів 12 місце серед онлайн-медіа (у березні були 15). Тобто, може, ми не настільки просунуті у ШІ-інструментах, але 12 місце для регіонального сайту — це дуже круто», — підсумував він.

«МикВісті»

Редакційна політика «МикВісті» передбачає, що журналісти можуть використовувати штучний інтелект для генерування лише певного типу контенту: відомостей про погоду, календарні події, метадані публікацій, зокрема SEO-заголовки та SEO-описи для пошукових систем. Також редакція може застосовувати автоматичні інструменти перекладу, такі як Google Translate, для перекладу матеріалів на інші мови, після чого їх перевіряє та коригує людина. У випадках, коли для ілюстрації матеріалів використовуються зображення або відео, згенеровані ШІ, редакція має чітко маркувати ці матеріали.

Головна редакторка Катерина Середа додала, що для перекладу українських матеріалів російською та англійською мовами журналісти використовують окремі мовні моделі, які допомагають пришвидшити підготовку іншомовних версій текстів. Водночас фінальна перевірка перекладу залишається за редакцією.

«Також ми інтегрували ШІ безпосередньо в адмінку сайту через API. У журналістів є окремі кнопки в редакторі, за допомогою яких вони можуть прямо на сайті генерувати допоміжні елементи до матеріалів: SEO-описи, короткі анонси, URL-slug’и латиницею, варіанти заголовків або інші технічні текстові блоки. Це не автоматична публікація і не заміна редактора, а інструмент, який допомагає швидше виконувати рутинні операції під час підготовки матеріалу. Повністю автоматизованого ШІ, який самостійно створює і публікує новини, у нас немає», — каже редакторка.

За її словами, ШІ помітно прискорив частину рутинних процесів. Журналісту не потрібно окремо виходити з адмінки, копіювати текст в інші сервіси, повертатися назад і вручну переносити результат. Частину допоміжних дій можна зробити прямо під час роботи з матеріалом на сайті. Найбільша перевага, на думку Катерини Середи, — це економія часу на технічних і повторюваних задачах: перекладах, SEO-описах, slug’ах, коротких анонсах, структуруванні тексту або пошуку кращих формулювань. Це зменшує навантаження на команду і дає більше часу на власне журналістську роботу: перевірку фактів, аналіз документів, спілкування з джерелами та редакційне опрацювання тем.

«Водночас ми добре розуміємо обмеження ШІ. Він може помилятися, вигадувати факти, неточно передавати контекст або надто спрощувати складні теми. Тому ми не сприймаємо його як джерело інформації без перевірки. Для нас ШІ — це інструмент для допомоги з формою, структурою або технічною обробкою тексту, але не заміна журналіста чи редактора. Відповідальність за зміст завжди несе редакція», — пояснює Катерина Середа.

Команда «МикВісті» розглядає можливість ширшого використання ШІ, але поступово і з редакційним контролем. Один із потенційних напрямків — створення внутрішнього редакційного цифрового помічника. Йдеться не про автоматичне написання новин, а про інструмент, який міг би допомагати команді в організації роботи: нагадувати в редакційному чаті про необхідність оновити важливу тему, підказувати події з календаря, допомагати з трекінгом завдань, звертати увагу на дедлайни або незавершені процеси.

Також, за словами головної редакторки, такий помічник міг би аналізувати редакційну статистику і помічати речі, які в щоденному потоці не завжди видно одразу. Наприклад: звернути увагу, що добре спрацював матеріал на певну тему, що читачі активно реагують на конкретний формат або що варто продовжити висвітлення певного питання, бо воно викликає інтерес аудиторії. Тобто ШІ може бути корисним не лише для текстів, а й для внутрішньої організації редакції та кращого розуміння потреб аудиторії.

«Вгору»

Директорка херсонського медіа «Вгору» Ілона Коротіцина каже, що команда планує розширювати правила щодо використання штучного інтелекту у внутрішній редакційній політиці. Наразі вже є базові принципи, які більш детально пропрацюють під час стратегічного планування на 2027 рік.

Зараз у щоденній роботі медіа використовує ШІ для розшифровки аудіо та відео в текст, створення субтитрів для відео, пошуку інформації, вичитки текстів, перекладу листів та окремих робочих задач. Також окремі інструменти допомагають із покращенням якості зображень або анімацією історичних фотографій для відеоформатів. Окремо команда тестує AI-асистентів для редакційної роботи — наприклад, для допомоги з оптимізацією заголовків, лідів, аналізом контенту для ютубу й оптимізацією контенту для соціальних мереж.

Менеджерська команда також використовує ШІ для аналізу статистики й аналітичних даних, а також для роботи зі звітністю та внутрішніми документами. При цьому редакція також має внутрішнє обмеження: всі AI-інструменти використовуються лише як допоміжний інструмент, а вся відповідальність завжди залишається за редакторами.

«Ми використовуємо різні інструменти, зокрема ChatGPT, Gemini, Grok, Claude, Google AI Studio й інші сервіси залежно від задачі. Наразі вбудованого ШІ в адмінці сайту немає, але ми розглядаємо можливість інтеграції таких інструментів у майбутньому, зокрема для SEO-рекомендацій, оптимізації заголовків і допомоги редакції у роботі з новинами. Також вивчаємо можливості автоматизації окремих внутрішніх процесів і створення внутрішніх AI-рішень для команди», — розповідає Ілона Коротіцина.

У «Вгору» маркують контент, який був повністю згенерований за допомогою штучного інтелекту, наприклад, згенеровані зображення. Якщо ж ШІ використовується як допоміжний інструмент, наприклад, для вичитки тексту, SEO-підказок або оптимізації заголовків — окремого маркування немає.

«Ми дуже обережно ставимося до результатів роботи ШІ, оскільки такі інструменти можуть помилятися, вигадувати факти або давати неточні відповіді. Зараз ми ще перебуваємо на етапі тестування різних AI-інструментів і підбору тих рішень, які найкраще підходитимуть для різних напрямків роботи команди.

Ми плануємо поступово розширювати використання ШІ — насамперед у напрямках автоматизації рутинних процесів, SEO, внутрішньої аналітики, допомоги редакції та технічної оптимізації роботи сайту. Також хочемо розвивати AI-рішення для роботи з контентом, ютубом, соціальними мережами та внутрішніми процесами команди», — каже директорка.

«Цукр»

Згідно з редакційною політикою, сумське медіа «Цукр» не публікує тексти, створені штучним інтелектом. Але він може бути створений для генерації прикладів тексту, зображень, відео, які відповідно маркуються. ШІ може бути використаний для створення заголовків або підводок у соцмережах. Аудіозаписи інтерв’ю, коментарів тощо можуть бути розшифровані за допомогою ШІ. Але остаточну відповідальність за публікацію несе автор тексту.

Головна редакторка Владислава Кудєльник розповіла, що переважно команда працює з Claude і у ньому використовує понад 10 проєктів, які створили під конкретні задачі різних відділів.

«Наприклад, розробка текстів, аналіз SEO-оптимізації, розробка підводок для соціальних мереж, робота зі звітами для донорів тощо. Через плагін в адмінці маємо вбудований ШІ для генерації title і description, проте зараз цей інструмент не дуже відповідає нашим потребам, тож ми переважно користуємося кастомними проєктами в Claude для аналізу ефективності», — пояснює вона.

Команда «Цукру» стежить за новими розробками та намагається імплементувати лише те, що буде корисним. Зараз, за словами Кудєльник, у планах систематизувати роботу колег із різними моделями та проєктами, а згодом більше залучати команду до роботи з агентами.

«ШІ забирає в нас рутинні задачі, допомагає аналізувати великі обсяги інформації, досліджувати статистику та віднаходити в ній патерни, — пояснює редакторка. — Також завдяки вайбкодингу ми розробляємо дашборд, який закриватиме всі наші потреби в зібраних даних, маємо ботів, які аналізують ефективність наших дописів у соціальних мережах самостійно та дають самарі з рекомендаціями на майбутнє. Самостійно нам було би вкрай важко, а то і неможливо опрацьовувати таку кількість даних. З мінусів можу назвати потребу в якісному промптингу, який завжди впливає на результат. Цього треба вчитися та тренуватися, а на це може бракувати часу. Якщо промпт неякісний — результат (особливо в контенті) теж буде посереднім, що може взагалі відбити у людини бажання користуватися тими чи тими можливостями».

На думку Владислави Кудєльнік, ШІ — це те, що вже відбулося, він нікуди не зникне і буде активно інтегруватися в будні читачів: «Мені здається, лише якщо навчимося вдало використовувати його в роботі — зможемо встигати за світом. Також для мене важливо, щоб журналісти нашої редакції отримували якомога більше інструментів, які вивільняли б їм час на креатив, творчість і просто відпочинок, враховуючи, в яких складних умовах доводиться працювати людям у прифронтовому місті».

Сайти Словʼянська «6262» і Чернівців «0372»

Редакції сайтів Словʼянська «6262» і Чернівців «0372», які входять в ГО «Має сенс», використовують штучний інтелект і мають щодо нього прописані редполітики. На платформах розміщують автоматично згенерований контент, зокрема інформацію про погоду, афіші тощо.

Команда «Має сенс» делегувала алгоритмам системний моніторинг інформаційних потоків і технічну адаптацію контенту. Він використовується вже на старті SMM-роботи — під час формулювання новин, анонсів і коротких повідомлень. Він допомагає структурувати інформацію, спростити складні тексти та адаптувати їх під швидке сприйняття в соцмережах без втрати сенсу. ШІ може враховувати особливості кожного окремого каналу і змінювати довжину тексту, тональність, структуру та подачу, зберігаючи єдину редакційну лінію медіа. До того ж він допомагає нам генерувати візуальний контент — від схем та інфографік до трендових відео.

У редполітиках також вказано, що ШІ використовують для транскрипції, обробки офіційних повідомлень, аналізу документів, генерації чернеток, ідей і планів, створення метаописів, підбору ключових слів, проте фінальний контроль завжди за людиною. При використанні ілюстрацій або відео, створених штучним інтелектом, обов’язково додається відповідне маркування у підписі.

Директорка медіанапряму ГО «Має сенс» Олександра Пилипенко розповіла, що для пошуку і систематизації інформації команда використовує Inoreader, для роботи з текстами — Claude, Chat GPT, Gemini, для навчання — NotebookLM. Для генерації зображень та відео — Chat GPT, Gemini. Для роботи з аудіо — PinPoint, Suno.

Вона пояснює, що ШІ допоміг прискорити робочі процеси в умовах невеликої команди, забрав на себе частину рутинних задач, зекономив час для творчої роботи, відкрив нові можливості для навчання, роботи з візуалізацією. Але з ШІ не можна «розслаблятися», бо він іноді може галюцинувати, помилятись і завести не туди.

«Треба вчитися його правильно використовувати і налаштовувати під свої задачі, на що так само потрібен час на початку, — каже Олександра Пилипенко. — Наша стратегія — йти у ногу з часом і по максимуму використовувати сучасні можливості. У планах — удосконалювати використання ШІ у внутрішніх процесах та аналітиці. З одного боку ШІ — це дуже хороший інструмент, який може полегшити і покращити роботу медійників. З іншого — потрібно відповідально поставитися до його використання, перевіряти інформацію та завжди пропускати через людський нагляд. В іншому випадку є ризик поширення фейків і неточної інформації».

Медіа «18000»

Наразі черкаське онлайн-видання «18000» використовує ШІ у двох відділах: у новинному та SMM. Керівниця відділу новин «18000» Вікторія Розум розповіла, що у новинному відділі штучний інтелект використовується для редагування матеріалів, зокрема перевірки на одруківки, створення метаданих і заголовків: «Одними проєктами ШІ користуємося частіше, ніж іншими. Наприклад, журналісти можуть упродовж дня за потреби звертатися до проєкту для створення заголовків. Натомість метадані ми створюємо частіше для розлогих матеріалів або важливих заміток. Обмежень не маємо».

Здебільшого журналісти працюють у створених проєктах ChatGPT, які видають результат за інструкцією та конкретним промптом. ШІ в адмінці є Yoast SEO Premium, однак ним наразі не користуються, бо він працює некоректно.

«Наголошуємо, що ми не використовуємо ШІ для створення контенту – використовуємо лише інструменти для перевірки або ж для допомоги у роботі з технічною частиною матеріалу (наприклад, SEO опис)», — пояснює вона.

Команда планує розширювати використання ШІ, зокрема на організацію та відстеження роботи редакції та аналіз платформ медіа, аналітику.

SMM-відділ використовує ШІ здебільшого для роботи з візуальними елементами, перетворення аудіо на текст, пошуку ідей і як допомогу у написанні сценаріїв. Проте в редакції також підкреслюють, що ШІ — лише помічник, який скеровує у правильне русло роботи, а не робить її повноцінно та заміняє журналіста.

«Особисто я часто використовую АІ для аналізу великого об’єму інформації — розлогих матеріалів, розслідувань, інтерв’ю. Ресурс робить короткий виклад суті матеріалу, що надалі допомагає побачити, що є головним у ньому й на чому варто ставити акценти під час дистрибуції. Водночас далі я повторно перечитую чи передивляюся матеріал самостійно, аби виокремити емоційні та цікаві моменти, які слугуватимуть зачіпкою для уваги аудиторії; перевіряю фактаж. І на основі цього пишу сценарій відео, дописи тощо», — розповідає керівниця відділу SMM медіа «18000» Анастасія Небога.

Скористатися ШІ також може редакторка коротких відео, коли настає криза ідей чи потрібно переадаптувати текст іншими словами. Монтажер використовує ШІ для чистки звуку. Крім цього, вбудований інструмент в Adobe Premiere — Object Mask Tool, працює на базі ШІ для швидкого виділення людей, предметів.

Під час роботи з відео у «18000» залучають ШІ для створення візуальних елементів, зокрема картинок чи фото, коли потрібні перебивки, а «живого» контенту немає. Рідко — для озвучки у відео.

Для роботи з текстами й фото найчастіше використовують Chat GPT. Для перетворення аудіо на текст — Good Tape, Pinpoint. Рідко для відео й фото — Grok, для аналізу тексту — NotebookLM.

Якщо ШІ використано на фото та відео — його маркують відповідною позначкою.

Varosh

Головна редакторка Галина Гичка каже, що наразі редакція лише починає системно впроваджувати інструменти штучного інтелекту у свою роботу. За її словами, правила використання ШІ поки що не прописані в редакційній політиці, оскільки команда не використовує штучний інтелект для створення основного контенту.

«Ми не генеруємо зображення за допомогою ШІ, які публікуємо у наших соцмережах і так далі. В нас був тільки один допис, де зображення були згенеровані з допомогою штучного інтелекту, але ми це промаркували. Це був допис, присвячений тому, як в Ужгороді може працювати метро. Ми зараз на етапі ширшого впровадження роботи з ШІ, зокрема для формування підводок тощо. Думаю, за місяць-два ми вже налагодимо ці процеси у редакції та внесемо зміни у редакційну політику», — сказала вона.

Наразі штучний інтелект у редакції використовують переважно для технічних і рутинних завдань. За словами Галини Гички, команда використовує ChatGPT, Claude для розшифровки, також декілька додатків на основі штучного інтелекту. Також його залучають для перевірки помилок, структурування тексту, але не для написання матеріалів.

Водночас редакція тестує нові можливості інтеграції ШI у внутрішні процеси: «Ми хочемо впровадити таку технологію, аби штучний інтелект допомагав формувати нам підводки у єдиному tone of voice media. Це зараз на етапі впровадження, тому поки що не готова оцінити результативність. У нас є опція впровадження ШІ в адмінку. Ми зараз цим займаємося, пробуємо, як це можна зробити найкраще і найефективніше».

На її думку, штучний інтелект позитивно впливає на роботу редакції, оскільки дозволяє автоматизувати рутинні процеси й звільняє час для творчих задач. Водночас вона підкреслює, що з AI потрібно вміти працювати правильно.

Разом із перевагами Гичка бачить і серйозні ризики, пов’язані з масовим використанням AI-контенту в соцмережах. Особливо її турбує поширення шаблонних текстів і згенерованих зображень: «Оце засилля ШІ-картинок, згенерованих відео і зображень жахливо впливає на рівень критичного мислення. Він і так був низький, а зараз стало ще гірше. Як і будь-яка технологія, якщо її використовувати за призначенням, то вона має хороший вплив. Якщо використовувати не за призначенням — матиме негативний вплив. ШІ може бути дуже помічний, але водночас дуже шкідливий, якщо його використовувати задля розваги чи створення фейкового контенту».

За її словами, редакція також планує окремі матеріали про те, як поводитися зі штучним інтелектом в інформаційному просторі. Однак ця робота поки що перебуває на стадії розробки.

Головна ілюстрація згенерована у Grok