«Детектор медіа» продовжує серію матеріалів про зарплати у державних медійних і регуляторних органах. Нещодавно ми писали про Державний комітет з питань телебачення та радіомовлення, де керівник відділу і навіть головний спеціаліст мають більші оклади, ніж голова комітету, що створює очевидні ризики корупції. Цього разу розповідаємо, як  медійний регулятор — Національна рада з питань телебачення та радіомовлення — опинився у повній залежності від щорічного бюджетування і фактично ручного керування через урядові постанови.

Закон «Про медіа» та призупинення підвищення зарплат Нацради

Новий профільний медійний закон «Про медіа» набув чинності 31 березня 2023 року. Одним із його положень було підвищення зарплат членам Нацради, що мало забезпечувати незалежність регулятора. Нацрада є ключовим державним регулятором у сфері медіа, до її повноважень належить: реєстрація, ліцензування, нагляд за дотриманням профільних законів, моніторинг порушень, винесення штрафів та інших засобів реагування, захист інформаційного простору, проведення конкурсів на обмежений частотний ресурс, перевірка прозорості власності, анулювання ліцензій тощо.

Відповідно, якщо члени Нацради отримують 26—32 тисячі, то виникає питання щодо суттєвих корупційних ризиків.  А саме такі оклади офіційно вони мали до набуття чинності закону «Про медіа». Адже до цього зарплату членів Нацради регулював закон «Про Національну раду з питань телебачення та радіомовлення». Згідно з ним, зарплата голови Нацради дорівнювала 12, а члена Нацради — 10 розмірам прожиткового мінімуму. Станом на 2023 рік, до прийняття медійного профільного закону, це було 32 208 і 26 840 гривень відповідно. За інформацією джерел «Детектор медіа», ще до набуття чинності профільного медійного закону, члени Нацради «обурювалися, що їхні зарплати вдвічі менші, ніж у керівника апарату». Окрім цього у різні роки, за інформацією джерел «Детектора медіа», медіагрупи або різні політичні сили дотували оплату роботи «своїх членів Нацради».

Закон «Про медіа» мав змінити цю ситуацію. Відповідно до першого абзацу четвертої частини статті 78, посадовий оклад члена Національної ради встановлюється в розмірі 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на 1 січня календарного року. Посадові оклади голови Національної ради встановлюються пропорційно до посадового окладу члена Нацради з коефіцієнтом 1,3, а першого заступника, заступника голови та відповідального секретаря Нацради — з коефіцієнтом 1,2. Прожитковий мінімум у 2023 році, коли набув чинності закон, становив 2684 гривень, тож зарплата члена Нацради, за новим законом, повинна бути 201 300 гривень, а голови Нацради — 261 690 гривень.

Однак у лютому 2023 року Верховна Рада прийняла закон про внесення змін до державного бюджету, де призупинила дію цього абзацу закону «Про медіа», де йдеться про фінансування регулятора та збільшення зарплат членів. Призупинення відбувалося на один рік, однак у кожному наступному законі про бюджет (у розділі «Прикінцеві положення») Верховна Рада прописувала пункт, що норми окремих законів, які потребують значних видатків (зокрема і ст. 78 Закону «Про медіа»), не застосовуються або застосовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів, виходячи з наявних фінансових ресурсів.

Спершу члени Нацради опинились у своєрідній фінансовій пастці, коли норми одного закону вже не діяли, а іншого призупинені. І навтіь думали йти у безоплатну відпустку, поки ситуація не вирішиться.

Але у відпустку члени Нацради не пішли. Справа у тому, що окрім профільних законів, зарплати нацрадівців регулювала постанова Кабміну № 304 від 2016 року. У  ній затверджені зарплати керівництва держави — й вони досить популістські: наприклад, президент має зарплату 28 тисяч, керівник його офісу та секретар РНБО — по 18 тисяч, голова Антимонопольного комітету та голова Фонду держмайна — 13 300 тощо.

Зарплати членів Нацради, вказані у цій постанові, були навіть нижчими за зарплати у законі «Про Нацраду», чинному до 2023 року (біля 13 тис. грн, як у керівництва Держкомтелерадіо). У 2023 році, після колізії з заблокуванням норм про зарплати закону «Про медіа» та втрати чинності закону «Про Нацраду», саме постанова №304 стала основним документом, який давав підстави хоч на якусь зарплату членів медіарегулятора. У ній на той час визначено зарплата голови Нацради - 25 224, заступників  (перший та звичайний) 23 122 - 24 173 і членів - 21 020. З різними доплатами та преміями ця сума могла виходити удвічі більшою.

Штатний розпис та реформа грейдів

Згідно з штатним розписом Нацради на 2026 рік, місячний фонд заробітної плати за посадовими окладами становить 9 мільйонів 276 тисяч. Штат регулятора 263 людей. Оклади членів та голови Нацради у 2026 році такі ж, як у постанові №304:  21-25 тисяч гривень.

При цьому начальники управлінь мають оклади понад 50 тисяч гривень. Оклад керівника апарату - 91,9 тисяч гривень, а директор департаменту контролю, аналізу, стратегічного та регіонального розвитку отримує 70,6 тисяч гривень. У деяких відділах оклад головного спеціаліста перевищує оклад голови регулятора.

Найнижчі оклади у представників відділів інженерно-технічного та  господарського забезпечення, а також головних спеціалістів сектору розгляду запитів, документообігу, ресурсного забезпечення та відділу комунікацій та зв'язків з медіа. Наприклад, у головного спеціаліста відділу комунікацій та зв'язків з громадськістю оклад 22 тисячі. У тій же категорії, що і оклад членів Нацради.

Однак оклади це не повна зарплата, яку отримують держслужбовці. Як вже писав «Детектор медіа», раніше у більшості державних установ ставка могла складати 30% від реальної зарплати, а решту формували премії, доплати за інтенсивність тощо. Однак із 1 січня 2024 року запрацювала нова система оплати праці держслужбовців на основі класифікації посад. Держава запровадила так звану грейдингову систему посадових окладів, яка має на меті визначити цінність роботи. Усі посади розподілені по різних сферах і кожній посаді присвоєний свій грейд. Відповідно, оклад залежить від тієї сфери, до якої належить посада, та грейду (чим він вищий, тим вищий оклад). Розмір мінімального грейду не може бути меншим, ніж розмір мінімальної заробітної плати.

Ключовим принципом реформи стала система «70/30», де 70% зарплати має становити оклад, а 30% — варіативні виплати (премії та надбавки). Тож 70% формуються з окладу, який визначається грейдом і сферою посад, також до нього додається надбавка за ранг (особисті заслуги та досвід) — це фіксована сума (від 200 до 1000 грн залежно від рангу), а також надбавка за вислугу років (до 2% від окладу за рік стажу, але не більш як 30% від окладу). Решта 30% складає премія (не більш ніж 30% від окладу) та компенсація за додаткове навантаження (наприклад, заміщення вакантних посад).         

Але ця реформа не стосується членів Нацради як політичних осіб, тому їхні оклади здебільшого нижчі за оклади підлеглих (за виключенням відділу господарського забезпечення). Які ж реальні гроші отримують члени регулятора?

Зарплати членів Нацради у 2025-2026 році

Згідно з даними дашборту Мінфіну за лютий 2026 року середня зарплата керівництва Національної ради з питань телебачення  та радіомовлення - 109 тисяч. Приблизно така сама зарплата вказана у декларації голови Нацради Ольги Герасим’юк за 2025 рік. Її заробітна плата - 1 582 041 за рік. Якщо розділити  цю суму на 12 місяців та врахувати податки (18% — податок на доходи фізичних осіб + 5% — військовий збір), то виходить  101,5  тисяч  гривень. Окрім зарплати голова Нацради отримує пенсію, невелике роялті від видавництва «Старого лева» та відсотки від вкладу в  Ощадбанку.

Перший заступник голови Валентин Коваль у своїй декларації вказав суму заробітної плати 1 479 991 грн за рік, з вирахуванням податків, щомісячна зарплата складає 94,96 тисяч гривень, він також отримує пенсію. Заступник голови Олег Черниш задекларував зарплату за рік у сумі - 1 396 266 грн, що за місяць без податків складає 89,59 тисяч гривень. Він також отримує пенсію та страхові виплати. Відповідальна секретарка Олена Ніцко у декларації вказала зарплату - 1 363 790 грн, за місяць без податків виходить сума 87,5 тисяч гривень. Вона також отримує відсотки у банках.

У деклараціях інших членів Нацради вказані такі зарплати: Максим Онопрієнко – 1 326 360 (за місяць без податків 85 тис. грн), Тетяна Руденко – 1268035 (за місяць, без податків – 81,36 тис. грн), Юрій Зіневич – 1233975 (за місяць без податків 79,18 тис. грн), Олександр Бурмагін – 1233418 (за місяць, без податків 79,1 тис. грн).

Ці суми –  десь у чотири рази вищі за оклади, вказані в урядовій постанові №304, навіть з  урахуванням премій. Бо після вступу в силу  (квітень 2025 рік) закону про нову систему оплати праці (яка враховує грейди та сфери діяльності) премії мають складати лише 30% зарплати держслужбовців, а решта 70% — це оклад.

Такий розмір зарплат став можливим через урядові рішення, прийняті  минулого року. У березні 2025 року Кабмін ухвалив Постанову №333, яка внесла зміни до вже згаданої постанови №304, які створили ситуацію, при якій фактично відбувається ручне керування рівнем зарплат членів Нацради. Оплату праці членів Нацради прирівняли до умов оплати праці членів Кабінету Міністрів України. Хоча оклад формально лишився таким, як він визначений для політичних осіб у постанові №304,  були створені умови, щоб він відповідав грейдам у держсекторі. На членів Нацради тепер стали офіційно поширюватись правила нарахування надбавок, які раніше діяли тільки для міністрів та голів ОДА. Серед них: надбавка за інтенсивність праці (до 100% окладу), надбавка за вислугу років (до 50% від окладу), за ранг (400-1000 грн), премії (з лімітом 30%), доплата за роботу з секретними матеріалами. Також у постанові надається право на дві щорічні виплати — матеріальну допомогу на оздоровлення та допомогу на соцпобутові потреби (кожна у розмірі середньомісячної зарплати).

У відповідь на запит «Детектора медіа» Нацрада надала інформацію про те, як формуються зарплати членів Нацради і керівника апарату за січень-березень 2026 року.

Натисність для збільщення

Попри зміни у постановах, реальні виплати залежать від закону про бюджет, який приймається щороку. Адже саме в бюджеті уряд і парламент можуть заборонити держорганам використовувати «економію фонду» для великих виплат. Умовно кажучи, якщо в бюджеті на наступний рік депутати проголосують за жорстке обмеження всіх стимулюючих виплат (наприклад, через брак коштів на війну), тоді у держслужбовців хоч і залишатиметься право на надбавку, але фактично гроші на неї не будуть передбачені. У бюджеті на 2026 рік парламент традиційно  скасував норму для зарплат членів Нацради згідно з законом «Про медіа», таким чином єдиним документом, який регулює їх зарплати, стають постанови Кабміну.

У свою чергу Кабмін прийняв 30 січня 2026 року нову постанову —  № 114 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці державних службовців на основі класифікації посад», де ще на рік продовжує схеми посадових окладів, затверджені на 2025 рік. І тим самим продовжує систему надбавок для оплати праці, у тому числі, і для медійного регулятора. Попри те, що Нацрада — конституційний орган, і зарплати її членів прописані у законі. Але ніщо не заважає уряду, тобто виконавчій владі, у будь-який момент змінити свою постанову.

Як бачимо, ситуація з зарплатами Нацради не лише має корупційні ризики (через популістські низькі оклади, менші за більшість головних спеціалістів відомства), а й ставить ключового медійного регулятора у пряму залежність від рішень виконавчої влади.

Цей матеріал підготовлений за підтримки Норвезького Гельсінського комітету та профінансований Норвезьким агентством з розвитку співробітництва (NORAD).