У підсумкових текстах за 2025 рік «Детектор медіа» вже розповів про те, як змінилася російська пропагандистська риторика за цей рік, про те, що говорив Дональд Трамп про війну та мир протягом року, про головні тренди російської пропаганди у 2025-му та про зміни у веденні інформаційної війни за рік. Читайте також про те, як змінився ринок платного телебачення у 2025 році та про головні події у світі технологій, в українській кіноіндустрії та на медіаринку. Також ми склали рейтинги найпопулярніших новин і статей наших сайтів «ДМ Суспільне», MediaSapiens та «Антоніна», а також обрали найцікавіші серіали та ютуб-проєкти минулого року. Усі матеріали шукайте за тегом #Підсумки року 2025.

Цей текст — про те, як президент запроваджував санкції проти медіавласників і чим це закінчилося для їхніх медіаактивів.

Санкції стали одним із владних механізмів за часів президентства Володимира Зеленського. У державному реєстрі санкцій їх понад 34 тисячі. Торік їх накладали зокрема на медіавласників і медіа.

Особливістю стали саме персональні санкції, які через формулювання передбачають певну варіативність (на розсуд чиновників) у застосуванні. Наприклад, досить суперечливою можна назвати заборону користування радіочастотним спектром України, що застосовували не до каналів чи певних юридичних осіб, а саме до власників медіаактивів. «Детектор медіа» розказує про наслідки цих санкцій.

Порошенко, Жеваго, Коломойський і Медведчук

На початку минулого року, 13 лютого, президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій. Під них, зокрема, підпадали п’ятий президент, народний депутат Петро Порошенко, бізнесмен, співзасновник «ПриватБанку» Ігор Коломойський, ще один співзасновник «ПриватБанку» Геннадій Боголюбов, колишній нардеп, бізнесмен і власник групи «Фінанси і кредит» Костянтин Жеваго й обвинувачений у державній зраді екснардеп Віктор Медведчук.

Ці люди прямо або опосередковано мали стосунок до низки українських каналів: 5 канал, «Еспресо» «Прямий», «1+1». Утім, безпосереднім власником був лише Ігор Коломойський, якому з соратниками належать три канали групи «1+1»: це «1+1 марафон» (ТОВ ТРК «Студія 1+1»), ТЕТ і «2+2» (ПрАТ «Телекомпанія «ТЕТ» і ТОВ «Рєал Істейт-ТВ»). Інші медійні активи група «1+1» перевела на юридичні особи, де серед власників немає Коломойського.

Щодо інших підсанкційних бізнесменів, то їхній вплив на медіа опосередкований. Власником юридичної особи каналу «Еспресо» ТОВ «Голдберрі» є Іван Жеваго (але санкції запроваджені проти його батька Костянтина). Бенефіціарною власницею Прямого каналу з кінця 2020 року є журналістка каналу Світлана Глуховська (ТОВ «Телеканал Прямий»), також їй належить одна з юридичних осіб 5 каналу ТОВ ТРК «Експрес-інформ».

А ще раніше, 5 листопада 2021 року, медійники, журналісти, громадські діячі та народні депутати створили новий медіахолдинг «Вільні медіа», який юридично придбав у Порошенка 100% корпоративних прав Прямого і 5-го каналів. Причиною створення медіахолдингу тоді назвали антиолігархічний закон, який підписав 5 листопада президент Володимир Зеленський. Однак на ринку ці канали й досі пов’язують із Петром Порошенком і називають його непрямим власником, хоч він це неодноразово заперечував. Що не заважає обидвом каналам ставити новорічні привітання подружжя Порошенків перед привітанням чинного президента.

Особливістю запроваджених санкцій, нагадаємо, є те, що вони застосовані не до юридичних осіб, як у випадку з санкціями від 2 лютого 2021 року, застосованих до каналів із «пулу Медведчука», а саме до фізичних осіб. Окрім того, серед них є два пункти з неоднозначним трактуванням:

«8) заборона користування радіочастотним спектром України;

9) обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж (повне припинення)».

«Якби ці санкції були застосовані до юридичних осіб каналів, то їх наслідками могло би бути припинення ліцензії компанії. Але в цьому випадку ситуація складніша. У цих пунктах йдеться і про “заборону”, і про “обмеження або припинення”. На жаль, закон не деталізує, як це має реалізовуватися на практиці. Тому ці формулювання створюють певну дискрецію (тобто можливість чиновників приймати рішення на власний розсуд — “ДМ”) у застосуванні цієї санкції», — каже членкиня правління Центру протидії корупції Олена Щербан у розмові з «Детектором медіа».

Член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Олександр Бурмагін у коментарі «Детектору медіа» сказав, що правові наслідки для телеканалів передбачені, лише якщо санкції накладені не на кінцевого бенефіціара, а на юридичну особу каналів, ліцензіата.

Власне цієї позиції регулятор дотримувався в усіх історіях із санкціями 2025 року. Тому на роботу «1+1», «5 каналу», «Еспресо» та «Прямого» вони не вплинули жодним чином. Після санкцій канали не втратили своїх ліцензій, не було судових рішень про відчуження майна.

Влад Ряшин

22 червня 2025 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ щодо запровадження санкцій РНБО проти тих, хто співпрацює з російськими загарбниками на тимчасово окупованих територіях. Під санкції потрапив і колишній власник Star Media Влад Ряшин. Санкції передбачають блокування активів (включно з тими активами, до яких він має опосередкований зв’язок), запобігання виведенню капіталів з України, зупинення фінансових зобов’язань, заборону поширення медіа на території України, користування радіочастотним ресурсом.

За інформацією джерел «Детектора медіа» у правоохоронних органах, у більшості випадків санкції запроваджують проти осіб, щодо яких в Україні порушені кримінальні провадження. Наприклад, Ігор Коломойський перебуває під вартою за підозрою в шахрайстві, замовному вбивстві та легалізації майна у кримінальних провадженнях із вересня 2023 року. Петро Порошенко має підозру ще з 2021 року в сприянні тероризму та державній зраді у справі про закупівлю вугілля з окупованих територій.

Тож у відповіді Офісу Генерального прокурора на запит «ДМ» ідеться, що Головне слідче управління СБУ 11 січня 2024 року розпочало кримінальне провадження за ознаками вчинення Владом Ряшиним «дій, направлених на здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією». Також ідеться про «ознаки дій, спрямованих на підтримку держави-агресора, популяризацію пропагандистських матеріалів, визнання правомірною та заперечення збройної агресії Росії проти України, розпочатої у 2014 році, з використанням засобів масової інформації».

Наслідком санкцій стало припинення трансляції каналу Star Family. Цей мовник раніше входив до пулу каналів Star Media. На відміну від інших мовників із цієї групи, які є українськими реєстрантами, Star Family має латвійську ліцензію і в мережах провайдерів транслювався як іноземний мовник.

Одразу після запровадження санкцій канал зник з ефіру. Пресслужба «1+1 media distribution», яка займалася дистрибуцією телеканалу Star Family, у коментарі «Детектору медіа» розказала, що відімкнення каналу — позиція правовласника: «Ми не маємо до цього стосунку. Своєю чергою, пропонуємо провайдерам альтернативу».

У компанії ТОВ «Стар ТБ», яка була офіційним українським дистрибутором латвійського телеканалу Star Family, «Детектору медіа» розказали, що дійсно прийняли рішення виключити цей канал із пулу дистрибуції та забезпечили припинення його трансляції в Україні: «Повідомлення про це ми направили партнерам-операторам, яким він пропонувався в рамках пакета телеканалів, і Нацраді. Рішення нами прийнято у зв’язку з Указом Президента України №417/2025 від 22 червня 2025 року про персональні санкції».

У документах латвійського регулятора Владислав Ряшин значиться власником мовника Star Family. «Якщо медіа мають іноземну ліцензію та належать підсанкційній особі, то вона може боятися відповідальності у країнах ЄС, тому й припиняє трансляцію свого каналу. І це є непоганим приводом для української влади звертатися до інших країн і вимагати дзеркальних санкцій», — коментує Олена Щербан.

Тимур Міндіч

Уже наприкінці року, 13 листопада, Зеленський також ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони щодо запровадження персональних санкцій проти бізнесмена Тимура Міндіча, який є співвласником ефірного каналу Kvartal TV та низки продакшнів, серед яких «Студія “Квартал 95”». З-поміж іншого санкції передбачали блокування активів і заборону користування радіочастотним спектром України.

Після застосування санкцій з’явилася ціла хвиля прогнозів про те, що держава нібито має намір націоналізувати «Квартал 95». Навіть джерела «Детектора медіа» у правоохоронних органах казали, що частка Міндіча має перейти в управління державі. Втім, ця інформація не підтвердилася.

В управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку й управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) активи Міндіча станом на грудень 2025 року не надходили. Але натомість відбулося кілька процесів виведення з-під власності  підсанкційного бізнесмена його активів.

Насамперед студія «Квартал 95» зареєструвала компанію ТОВ «Квартал ЮА», яка буде новою юридичною особою продакшну. Власниками ТОВ «Квартал ЮА», згідно з реєстром на Youcontrol, є Сергій Шефір (54,5%), Ірина Пікалова (10,5%), Сергій Казанін (7%), Євген Кошовий (7%), Юрій Крапов (7%), Роман Маров (7%), Олександр Пікалов (7%). Розмір статутного фонду — 1 мільйон гривень. Проте «Слідство.інфо» звернуло увагу, що новостворена компанія має спільний номер із компанією ТОВ «Некст Лайн Продакшн», співвласником якої є Міндіч. «Детектор медіа» неодноразово звертався до «Кварталу 95» із проханням прокоментувати цю інформацію, однак відповіді не отримав.

Також наприкінці грудня Kvartal TV, 25% якого володіє Міндіч, вирішив анулювати цифрову ліцензію на мовлення в державному мультиплексі МХ-7. Це сталося  після того, як «Детектор медіа» звернув увагу на те, що підсанкційний Міндіч володіє каналом у державному мультиплексі. Примітно, що Держспецзв’язку, якому підпорядковується концерн РРТ, у коментарі «ДМ» стосовно подальшої трансляції каналу Міндіча у державному мультиплексі МХ-7 відповів, що рішення про застосування санкції приймає Нацрада. Така позиція цілком зрозуміла, оскільки канал сплачував щомісяця понад мільйон Концерну РРТ за цю послугу. А МХ-7 опинився у справжній кризі.

А Нацрада, як випливає з її відповіді «ДМ», теж не планувала припиняти мовлення в цифрі каналу Міндіча. Запроваджені санкції, застосовані до фізичної особи Тимура Міндіча, на думку регулятора, «не створюють підстав для анулювання чи зупинення ліцензії телеканалу Kvartal TV, оскільки він (Міндіч) не має юридичного статусу “ліцензіата” або “реєстранта” у розумінні Закону України “Про медіа”».

Попри це Kvartal TV вирішив самостійно анулювати цифрову ліцензію на мовлення в державному мультиплексі МХ-7 і звернувся з відповідною заявою до Нацради. «Протягом року команда каналу працювала у цьому форматі, однак з огляду на турбулентність рекламного ринку та необхідність зваженого підходу до витрат, подальше утримання цієї ліцензії є економічно недоцільним, оскільки вартість ліцензії значно перевищує доходи. Водночас Kvartal TV продовжує повноцінну роботу та залишається доступним для глядачів у кабельних мережах, на супутнику, а також на OTT-платформах», — повідомили у пресслужбі каналу.

Тепер у державному мультиплексі залишилися мовити лише чотири канали (це при тому, що місць 12): «Рада», «Мegogo спорт», «Ми — Україна», «Світ+». І цілком ймовірно, що два з них можуть залишити мультиплекс у 2026 році.

Медіа УПЦ МП

Окрім згаданих медіавласників, у 2025 році санкції торкнулись і медіа Української православної церкви «Московського патріархату». Зокрема, це «Спілка православних журналістів» (СПЖ) та каналу «Перший козацький». Про це йдеться в указі Зеленського від 31 жовтня 2025 року.

Інформаційне агентство «Спілка православних журналістів» (СПЖ) — це сайт, який із 2015 року пише про навколоцерковні проблеми, часто з позицій, що збігаються з пропагандою РПЦ. Зокрема, критикував отримання Україною Томосу та роботу ПЦУ. У березні 2024 року СБУ проводила обшуки в офісах проєкту, звинувативши його у веденні підривної діяльності на користь Росії. «Перший козацький» — медійний проєкт, що мовить на диджитал-платформах (ютуб, телеграм, фейсбук), пов’язаний з СПЖ співвласниками та співробітниками.

Санкції від 31 жовтня накладені на засновника та керівника вугільної компанії Coal Energy Віктора Вишневецького, якого називають спонсором СПЖ, автора новин СПЖ Володимира Бобечка, директора ТОВ «Перший козацький канал» Миколу Мойсієнка, засновника ТОВ «Перший козацький канал», редактора «СПЖ» Валерія Ступницького та технічного директора «СПЖ» Андрія Овчаренка.

Ще до запровадження санкцій згадані ресурси намагалася заблокувати СБУ. А у листопаді 2024 року Державна служба спецзв’язку видала розпорядження №920/2725 про чергове блокування доменних імен, включаючи основні сайти СПЖ. Однак ці сайти наразі доступні через VPN. А «Перший козацький» мовить у ютубі й у телеграмі.

Колаж Микола Шиманський