Близько 400 інтернет-провайдерів оскаржили в судах рішення податкової служби щодо заборони працювати на спрощеній системі оподаткування. Понад 100 судових рішень уже ухвалено на користь платників податків і вони набрали законної сили після розгляду в апеляційних та касаційних інстанціях. Про це говорили 15 жовтня на нараді в Державній податковій службі України (ДПС), ідеться в повідомленні Асоціації правовласників і постачальників контенту (АППК).

За словами голови асоціації Наталії Клітної,  після трьох раундів консультацій, що тривають від 31 березня 2025 року, єдиного рішення досі не напрацьовано, а позиція Міністерства фінансів та ДПС про те, що інтернет-провайдери не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування, залишається чинною.

«Основна причина — відсутність узагальнюючої податкової консультації Мінфіну, яка відповідно до статті 52.6 Податкового кодексу України мала б усунути правову невизначеність щодо застосування єдиного податку у сфері електронних комунікацій, з урахуванням судової практики та офіційних роз’яснень регулятора (НКЕК).
Саме через це податкові органи, суди, регулятор, провайдери продовжують по-різному тлумачити норми законодавства, що породжує конфлікти, подвійне оподаткування, збитки для державного бюджету та нові судові спори», — йдеться у повідомленні АППК.
Представниця ДПС Євгенія Самсоненко, як ідеться в матеріалі асоціації,  зазначила, що служба ще у 2024 році зверталася до Мінфіну із запитом щодо надання такої консультації, однак відповіді не отримала.

Народний депутат України Олександр Федієнко наголосив на тому, що суди системно визнають позицію провайдерів законною, а дії податкової — протиправними.
Водночас навіть після виграних справ підприємці отримують нові вимоги перейти на загальну систему оподаткування.

Представник провайдера з Краматорська Микола Кучерук розповів, як його команда підтримує зв’язок навіть під час масштабних блекаутів на Донеччині, завдяки генераторам забезпечуючи стабільне підключення лікарень, військових частин і штабів цивільного захисту. Попри виграні судові справи, його компанія продовжує отримувати нові вимоги від податкової перейти на загальну систему оподаткування

Наталія Клітна каже, що ситуація вже вийшла за межі окремих випадків і перетворилася на масову проблему, яка загрожує стабільності критично важливої для обороноздатності та економіки країни галузі. На її думку, невиконання судових рішень у повному обсязі та відсутність чіткої податкової позиції створюють нерівні умови для малого й середнього бізнесу, підривають довіру до державних інституцій і гальмують розвиток телекомінфраструктури.

Адвокатка Олена Карнаух-Голодняк звернула увагу, що формальне «виконання» судових рішень без фактичного поновлення прав платників податків є порушенням Конституції України: «Якщо суд відновив статус платника єдиного податку, держава зобов’язана повернути надміру сплачені суми, внести зміни до відповідних реєстрів і притягнути до відповідальності посадових осіб, які допустили порушення».

Представники Державної податкової служби повідомили, що станом на сьогодні у провадженні перебувають 392 судові справи за участю інтернет-провайдерів.
Водночас у ДПС заявили, що до завершення консультацій з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій (НКЕК), щодо вироблення спільної позиції служба не проводитиме контрольних заходів. Заступник голови ДПС України Сергій Лисеюк сказав, що мета податкової служби — розібратися в ситуації разом із регулятором, а не створювати додатковий тиск на бізнес.

Директорка Департаменту оподаткування юридичних осіб Державної податкової служби України Євгенія Самсоненко повідомила, що ДПС передала НКЕК перелік платників податків для звірки з реєстром надавачів електронних комунікаційних послуг. «Ми виконали всі домовленості, досягнуті під час попередньої зустрічі. Підготували та 5 вересня надіслали до НКЕК перелік платників, щоб отримати інформацію, хто з них внесений до реєстру надавачів послуг, а хто ні. Це дозволить вирівняти ситуацію і досягти хоча б часткового порозуміння з асоціаціями провайдерів», — зазначила Самсоненко.

Нагадаємо, НКЕК надала офіційне роз’яснення щодо видів діяльності у сфері електронних комунікацій, які відповідають видам діяльності, зазначеним у підпункті 8 пункту 291.5.1 статті 291 Податкового кодексу України. Це роз’яснення затверджене рішенням НКЕК від 11 квітня 2024 року № 109 і розміщене на офіційному вебсайті регулятора. У документі наголошується, що НКЕК не уповноважена тлумачити норми Податкового кодексу, проте її позиція щодо класифікації видів діяльності у сфері електронних комунікацій має обов’язковий довідковий характер для органів державної влади та платників податків.

Олександр Федієнко запевнив, що готовий надати підтримку кожному підприємцю, який відстоює законність.

Виконавчий директор BRDO Олексій Дорогань додав, що економічні наслідки податкової невизначеності вже відчутні: доходи ринку фіксованого інтернету в останньому кварталі 2024 року впали до рівня, який спостерігався на початку повномасштабної війни.

Наталія Клітна повідомила, що порушить на засіданні правління асоціації питання про необхідність звернення до Служби безпеки України у зв’язку з масштабним характером порушень і ризиками для критичної інфраструктури. За її словами, податковій службі було передано виписки з 52 судових постанов колегій апеляційних адміністративних судів з усіх регіонів України, у яких суди зазначають, що «заборона для інтернет-провайдерів користуватися спрощеною системою оподаткування є помилковою та базується на довільному трактуванні положень Податкового кодексу України».

Нагадаємо, Асоціація правовласників і постачальників контенту та Інтернет Асоціація України бачать ризик у скасуванні спрощеної системи оподаткування (ССП), яка дає змогу невеликим провайдерам вести спрощений облік і звітність, а окремі податки та збори замінюються на сплату єдиного податку. «Детектор медіа» вже писав про цю проблему детальніше. Тобто є невеликі компанії, які надають технічну підтримку з обслуговування мереж провайдерів та операторів, і для них скасування спрощеного податкового обліку є критичним. Водночас великі оператори не підтримують надання спрощеної системи оподаткування малим компаніям, бо вважають, що це робиться для уникнення сплати податків у належному обсязі і цим зловживають великі компанії, які складаються з багатьох малих.

НКЕК надала роз’яснення з цього приводу.

Детальніше читайте в матеріалі «Детектора медіа» «Чим загрожує скасування спрощеної системи оподаткування для провайдерів інтернету».

На фото учасники наради. Світлина надана АППК