У проєкті бюджету на 2025 рік передбачено зменшення коштів на культурну сферу та кіновиробництво,  натомість більшість видатків на медійну сферу залишились  на рівні минулого року, а по деяких бюджетних програмах зросли. Про це йдеться  в таблиці законопроєкту  №1200, розміщеному на сайті парламенту.

У проєкті бюджету передбачене збільшення фінансування суспільного мовника. На підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України у 2025 році виділено 2,1 млрд гривень, тоді як на цей рік ця сума була 1,8 млрд гривень. Заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук каже, що це позитивна тенденція, але звертає увагу на те, що це не можна назвати бюджетом розвитку: «Фінансування могло би бути значно більшим. Але і ці кошти дозволять суспільному мовнику втримати регіональну мережу кореспондентів.  СМ передає багато відео та матеріалів для Європейської мовної спілки. Тому інформація з різних регіонів України потраплятиме до тих країн, де працюють суспільні мовники в Європі. Це позив бюджету, і ми це підтримуємо».

Більш ніж удвічі зменшилось фінансування каналу «Рада» та «Голосу України»:  якщо  у 2024-му це було 198 млн, то наступного року буде 78 млн грн. Втім оди з депутатів офрек повідомив, щозменшення фінансуваня державногоканалу мають компенсувати кошти на виробництво марафону, які виділені за іншою статтею бюджету.

Бюджетна програма, за якою цього року виділяли кошти на виробництво марафону «Єдині новини», не змінилась: на ці потреби виділено понад 1,5 млрд. Втім Євгенія Кравчук звертає увагу, що ці кошти йдуть не лише на марафон, а й на іномовлення і, можливо, інші потреби: «Я бачила заяви про півтора мільярди на марафон. Але це не так. Ця бюджетна програма об’єднує і підтримку мовників, які задіяні у  марафоні. Але туди  ж входить і Укрінформ, і саме іномовлення. Коли ми на комітеті працюватимемо з міністерствами, то зрозуміємо, як ця розбивка працює і на що підуть ці кошти».

Істотно зросло фінансування Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, насамперед через те, що 46,8 млрд виділені на закупівлю техніки та обладнання для захисту інформації. А от фінансування медійного регулятора — Національної  ради з питань телебачення та радіомовлення  — зменшилось на 7 млн.

Найбільше скорочення видатків відбулось у культурній сфері. Наприклад, фінансування Державного агентства України з питань кіно знизилось у порівнянні з  поточним  роком утричі: з 618,4  млн грн до 204,1 млн грн. Також більш ніж удвічі  врізали кошти на  Український інститут книги (у 2024 році 466 млн гривень, зараз пропонується 178,5 млн гривень). Так само істотного скорочення зазнав Український культурний фонд (у 2024 році фінансування становило 215,7  млн, а зараз пропонується 145,7 млн). Скоротилась фінансова підтримка і Українського інституту, заходи щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України, Міністерства закордонних справ України, яке займається культурною дипломатією: замість 80 млн гривень — 65 млн. Детальніше — в таблиці.

«Тенденція бюджету — зменшення видатків на різні культурні інституції. Зокрема йдеться про Інститут книги і Український культурний фонд. І це означає,  що програма  сертифікації для 18-річних може бути не перенесена  на 2025 рік», — каже Євгенія Кравчук. Нагадаємо, українці, яким виповнилося 18 років, зможуть отримати державну допомогу на придбання книжок українською мовою. 22 травня 2024 року Верховна Рада України проголосувала за  законопроєкт № 11251 «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення діяльності Українського інституту книги з підтримки розповсюджувачів видавничої продукції та надання державної допомоги на придбання книг». Згідно з його положеннями, українці й українки, яким виповнилося 18, протягом року зможуть отримати сертифікати на придбання українськомовних видань у паперовій та/або електронній формі.  За задумом це можна було зробити за допомогою застосунку «Дія».

«Дуже хвилює зменшення видатків на Український інститут при  Міністерстві закордонних справ, який займається культурною дипломатією. Увесь бюджет піде на зарплати та комунальні послуги, а на проєкти залишиться лише 700 гривень. Для всіх цих інституцій потрібно долучати донорів. І я сподіваюсь, що новий міністр культури, який має дипломатичний досвід, у цьому допоможе. Але загалом такий розподіл бюджету фіксує ставлення до ідентичності та культури. Але саме за це ми воюємо з росіянами. Тому це потрібно показувати у практичних кроках», — додала Євгенія Кравчук.

Також вона вважає, що проблему недофінансованості культурної сфери не можна вирішувати за рахунок потреб інформаційної політики та  безпеки: «Слід вирішувати це за рахунок інших статей. Бо  Росія фінансує дуже щедро всі свої інформаційні ресурси. І нам потрібно тримати усі фронти: і культурні, і інформаційні».

Нагадаємо, бюджет цього року має пріоритетом фінансування національної оборони (не менше 21,6% від ВВП). А також соціальну сферу (облаштування безпечних умов у лікарнях, протезування військових, розмінування тощо). Видатки інших галузей скорочені в порівнянні з довоєнними роками.