Галузеві асоціації та представники місцевих провайдерів виступають проти вимог Державної податкової служби перевести малий та середній бізнес галузі зі спрощеної на загальну систему оподаткування. Про це йшлося 22 серпня під час конференції «Чому в Україні може суттєво погіршитися інтернет?».

 Як уже повідомляв «Детектор медіа», на початку 2022 року набув чинності новий закон «Про електронні комунікації». Відповідно попередній профільний закон «Про телекомунікації» втратив чинність. Після цього в Державної податкової служби та самих постачальників послуг виникли розбіжності в регулюванні податкових норм. Через це деякі представники малого та середнього бізнесу, які надають електронні комунікаційні послуги, отримали відмову на своє прохання перевести їх на спрощену систему оподаткування.

Олександр Савчук, голова правління Інтернет Асоціації України, розказав, що в цьому питанні немає колізії, а є можливість подвійно трактувати законодавство: «Чомусь Державна податкова служба вирішила, що на спрощеній системі оподаткування не можуть працювати компанії з певними кведами. І податкова почала спонукати перейти компанії на загальну систему оподаткування».

За його словами, були рішення судів на користь провайдерів: «Суди трактують законодавство по-одному, а податкова — інакше». На думку Олександра Савчука, якщо держава хоче змінити правила на ринку, то це слід робити через зміни в законодавстві і запровадивши перехідний період для бізнесу.

«Тоді можливий конструктивний діалог та вирішення проблем держави з находженням у бюджет. Якщо ми знищимо  спрощену систему оподаткування, то частина компаній буде змушена закритись», — додав він.

 Олександр Савчук вважає, що такі зміни варто проводити після завершення війни.

Наталія Клітна, голова правління Асоціації  правовласників та постачальників контенту, звернула увагу на те, що маленькі локальні провайдери вкладають свої сили і без державної підтримки роблять усе можливе, щоб  українці залишались на зв’язку: «Стійкість інтернету залежить від децентралізації. І попри ворожі  атаки ми маємо якісні сервіси».  Також вона додала: «Ми б хотіли отримати обрахування, яку кількість коштів держава може отримати, якщо буде скасована спрощена система оподаткування для провайдерів.  Ми готові реформуватися і збільшувати платежі». Наталія Клітна нагадала про роз’яснення регулятора у сфері електронних комунікацій НКЕК, яке не збігається з баченням податкової.

 Микола Кучерук, керівник ТОВ «Інтернет Схід Груп» з Краматорська, розказав, що після прильотів його співробітники відновлюють мережу власним коштом: «Ми використовуємо спрощену систему оподаткування. Ми  використовуємо сірі адреси, бо не маємо ресурсу на білі. Але ми надаємо якісний зв'язок. Національні оператори не квапляться відновлювати зв'язок після прильотів (можуть це робити тижнями, місяцями або не відновлювати, бо це небезпечно). Усі наші місцеві провайдери відновлюють зв'язок за 2-3 дні. Зазвичай представники цих провайдерів живуть у тих містах, де й працюють». На його думку, саме невеликі оператори, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, забезпечують зв’язком села: «Національні компанії суттєво втратили абонентську базу, біля 20%. А невеликі оператори змогли пристосуватись до ситуації. І за власний кошт відновлювати після обстрілів мережі».

За його словами, у разі переходу зі спрощеної на загальну систему оподаткування йому доведеться збільшувати штат бухгалтерії, і через адміністративне навантаження зростатимуть ціни на інтернет.

Саме тому Олексій Дорогань, голова правління Офісу ефективного регулювання BRDO, переконаний, що наслідки скасування спрощеної системи оподаткування будуть найбільш відчутні на прифронтових територіях.

Учасники заходу згадували статтю у виданні «Главком» голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева  «Сірий» ринок Інтернету. Час приводити до тями» і спростовували її тези.

 Максим Смілянець, співзасновник платформи Telecom Ukraine,  сказав, що йому незрозуміла інформація Гетманцева  щодо того, що зараз держава недоотримує 3 млрд гривень. За його розрахунками, ці цифри не відповідають  дійсності. Орієнтуючись на доходи провайдерів та їх кількість (3200 компаній), були пораховані можливі додаткові надходження до бюджету в розмірі 240 млн, що є невиправданим у зв’язку з можливими збитками галузі. «Ми готові довести ці цифри Податковій та Гетманцеву», — додав він.

 Громадський діяч Валерій Пекар,  який також брав участь у конференції, вважає, що ця ситуація є спробою створити централізовану систему інтернету, як у Росії. Тоді як зараз завдяки великій кількості провайдерів вона децентралізована.

«Малий та середній бізнес — це запорука демократії. Бенефіціаром (скасування спрощеної системи. — Ред.) будуть росіяни», — переконаний він.

Нагадаємо, АППК та ІнАУ бачать ризик у скасуванні спрощеної системи оподаткування (ССП), яка дає змогу невеликим провайдерам вести спрощений облік і звітність, а окремі податки та збори замінюються на сплату єдиного податку. «Детектор медіа» вже писав про цю проблему детальніше. Тобто є невеликі компанії, які надають технічну підтримку з обслуговування мереж провайдерів та операторів, і для них скасування спрощеного податкового обліку є критичним. Водночас великі оператори не підтримують надання спрощеної системи оподаткування малим компаніям, бо вважають, що це робиться для уникнення сплати податків у належному обсязі і цим зловживають великі компанії, які складаються з багатьох малих.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), надала роз’яснення з цього приводу.

Детальніше читайте в матеріалі «Детектора медіа» «Чим загрожує скасування спрощеної системи оподаткування для провайдерів інтернету».